Порядок заказа работы на сайте 5ro4ka.ru

Yurii

Предлагаеn выполнить: дипломную, курсовую работу, реферат или другую научную работу по любой интересующей Вас теме. Срок выполнения работы от 24 часов. Если детали работы согласованы - вы оплачиваете аванс 30% и работа выполняется. Как только работа будет готова, на Ваш электронный адрес отправляется демо-версия (содержит оригинальные части работы с сокращениями). Ознакомившись с сокращенным вариантом, Вы доплачиваете оставшуюся сумму и получаете полную версию работы. Вы всегда можете узнать об этапах работы на сайте у online-консультанта

Добавить в закладки
 
Наши группы в социальных сетях          





Дисциплина: Биология, естествознание, КСЕ
Вид работы: реферат
Язык: украинский
РЖстория одомашнення кишки. Схема родовидного древа симейства котячих. Анатомични та физиологични особливости будови кишки. Видносини миж людиною та твариною. Мотиви повединки кишок. Особливости харчування кота. Биологична класификация свийськоСЧ кишки.
ДРУГИЕ ДОКУМЕНТЫ:
ЛИТЕРАТУРА ПО ДИиИПЛИНЕ: Биология, естествознание, КСЕ

Концепции современного естествознания

Министерство Освити та науки УкраСЧни

Нижинський Державний университет им. М.Гоголя

Реферат

На тему

Спостереження повединки домашнього кота

Виконала

студентка РЖ курсу

групи П-11

факультету психологиСЧ та социальноСЧ роботи

специальности: практична психология та клинична робота

АксьновоСЧ Анни

Викладач:Ковтун Алла ЮриСЧвна

Нижин - 2009 р.

Змист

Кит свийський

Легенди, забобони и кишки

Походження

РЖстория одомашнення кишки

Будова кишки

Британська короткошерста

Забарвлення и характер

Що в кольори тоби моСФму?

Мотиви повединки кишок

Хвостати психотерапевти

Повединка кишки

Кишка видризняСФться розумом и кмитливистю

П'ять типив повединки котив

Котячи характери

Мова кишок

Запобижни засоби

Експерименти з мишкою

Харчування мого кота

РЖгри мого кота

Як залежить повединка кота вид змини пори року

Видносини миж людиною та кишкою

ВлОбов'язкиВ» кишки

Тильки факти

Висновок

Використана литература

Кит свийський

Свийська кишка

Биологична класификация

Домен: Еукариоти (Eukaryota)

Царство: Тварини (Metazoa)

Тип: Хордови (Chordata)

Клас: Ссавци (Mammalia)

Ряд: Хижи (Carnivora)

Родина: Котови (Felidae)

Рид: Кишка (Felis)

Вид: Лисовий кит (F. silvestris)

Пидвид: Свийський кит

Триномиальна назва

Felis silvestris catus(Linnaeus, 1758)

Свийський кит (Felis silvestris catus) -- ссавець ряду хижих (Carnivora) родини котових (Felidae). Одна з найпоширених домашних тварин. Згидно анализу ДНК домашня кишка походить из териториСЧ сучасноСЧ пивденно-схидноСЧ Туреччини, Палестини та долини нижнього Нилу. Час появи -- приблизно 130 тисяч рокив тому. Зазвичай, вага кишки вид 2,5 до 4,5 кг, хоча зустричаються види з вагою до 13 кг.[2]. Розмир вид кинчика носа до кинчика хвоста -- у середньому 50 см, нормальна температура тила складаСФ 38--39,5 В°C. У домашних умовах коти живуть десь 15--21 рокив. Найстариший кит живе у АнглиСЧ -- йому 41 рик. До цього котом рекордсменом був австралийський кит по кличци Джоуи, що прожив 35 рокив. РЖснуСФ багато порид кишок, серед яких и нова безшерста порода виведена в УкраСЧни -- УкраСЧнський левкой.

Легенди, забобони й кишки

РЖснуСФ багато легенд про появу кишки в людському житли. Одна з них народилася в РЖндиСЧ. Колись давно кишка жила в лиси разом з тигром. Одного разу тигр занедужав. Кишка зрозумила, що повинна знайти вогонь, щоб зигрити тигра. Вогонь був тильки в людини. Кишка прийшла в житло людини попросити вогню й побачила биля вогнища смачну рибу и рис. Вона не витримала, з'СЧла все й розтяглася биля вогню, забувши, навищо прийшла. Та раптом згадала, схопила палаючу триску й побигла назад, до лису. Розпалюючи вогонь тигрови, кишка зрозумила, що СФ зовсим инше життя, и назавжди повернулася до людини. З моменту появи кишки поруч из людиною СЧСЧ то обожнювали, то переслидували, приписуючи зв'язок з нечистою силою и чаклунство вперемиш. Кишку шанували не тильки в РДгипти й РЖндиСЧ. У КитаСЧ в образи кишки зображувався бог сильського господарства, у жителив Перу - богиня родючости, в РЖландиСЧ шанувалося божество з котячою головою. Перши християни ставилися до кишок добре. РЗх часто утримували при чоловичих и жиночих монастирях. Деяки дослидники вважають, що в период раннього серендьовиччя саме монастири сприяли поширенню цих тварин. З кинця VIII ст. для котячого племени почалися лихи часи. Християнська церква вважала, що Сатана може набувати вигляду чорного кота. Обов'язковим атрибутом шабашив були кишки. Та й сами жинки - видьми начебто могли перетворюватися на кишок. Можливо, таке уявлення пов'язане з тим, що стари самотни жинки тримали кишок, були до них прив'язани. Папа РЖнокентий VII виддав наказ святий инквизициСЧ переслидувати шанувальникив кишок. Король АнглиСЧ Джеймс РЖ написав книгу про видьом и заснував посаду Шукача Видьом. Пид катуванням або погрозою катування було знайдено безлич свидоцтв таСФмничих зв'язкив миж кишками й чаклунством. Пид час семиричного процесу суду над орденом тамплиСФрив лицарив пид тортурами змушували визнавати, що вони поклонялися идолови з головою кишки. Диявола з чорних кишок виганяли за допомогою вогню. Щорично протягом чотирьох сторич у Мецу привселюдно спалювалися в зализних клитинах 13 ни в чому не винних тварин. Подибни церемониСЧ видбувалися и в инших СФвропейських мистах. У день святого РЖоанна (23 червня) у багатьох мистах ФранциСЧ на площах установлювали стовпи, навколо яких розводили багаття. На стовпах пидвишували мишок або бочку з кишками. На очах у захопленоСЧ розвагами юрби тварин засмажували живцем. Вважалося, що вугилля й зола, яки залишилися вид тварин, приносять щастя. В Арденнах кишок спалювали в першу недилю посту. Тварин пидвишували на кинци жердини й присмажували живцем. При цьому пастухи змушували худобу стрибати через багаття. Вони вважали, що писля цього тварини не хворитимуть и не пиддаватимуться видьомським чарам Подибни свята влаштовувалися в присутности короливських осиб, починаючи з Людовика XI и закинчуючи Людовиком XV. Часто найшляхетниши особи сами розпалювали багаття. Жорстоким поводженням з кишками славився також испанський король Филипп II, звирства якого описани в романи Шарля де Костера ВлЛегенда про Тили УленшпигеляВ». У багатьох католицьких краСЧнах, мистах РДвропи (ВестфалиСЧ, ШвейцариСЧ, РЖспаниСЧ, БогемиСЧ, Вогезах й инших) на християнськи свята спалювали, закопували в землю, засмажували кишок живцем на очах цилого натовпу. У 962 роци правитель ФландриСЧ Бодуен III встановив в РЖпри Влсереди для кишокВ». Пид час другого тижня посту виникла церемония: двох або трьох кишок котячий кат скидав з високоСЧ вежи замку. Якщо тварини вдавалося вижити, глядачи переслидували СЧСЧ. Цей звичай происнував багато рокив до початку XIX столиття. У1938 роци традиция видродилася, тильки живих кишок заминили плюшевими. Аналогични церемониСЧ видбувалися в ризних мистах и селах Нимеччини в XVII столитти. Наприклад, у мисти Шлезвиг-Гольштейни вибирали кишку и вважали СЧСЧ уособленням РЖуди. Таку кишку у святу п'ятницю скидали з високоСЧ дзвиници. У Польщи в перший день посту скидали з вежи в мишку або сумци кишку з попелом. Кишку використовували для покарання невирних дружин. У Туреччини й деяких районах Нимеччини жинку, що порушила подружню вирнисть, зв'язували й садовили в мишок разом з кишкою. По мишку били ципками, намагаючись влучити у кишку. Розлючена тварина дряпала й кусала жинку. Писля закинчення покарання мишок кидали у вогонь. РЖноди кишок використовували для досить дивних розваг. Так, у 1545 роци в Брюссели на честь короливських гостей вулицею йшов кортеж, що складався з визка з органом, у якому знаходилося 24 кишки. СЧхни хвости мотузками були прив'язани до клавиш. Хлопчик у костюми ведмедя натискав на клавиши. При цьому тварини жалибно кричали. За ходом спостеригали Карл V з гостями й весь короливський двир. У середни вики селяни вирили в те, що кишка спить цилий день, щоб уночи в коморах и стайнях охороняти злих духив и попереджати СЧх про появу людини. Становище кишок почало зминюватися з розквитом епохи Видродження. У цей период церковна влада, СЧСЧ авторитет пишли на спад. Багато историчних и политичних диячив полюбили кишок,сами тримали СЧх и виступали на СЧхний захист. У провинциСЧ Дофин у ФранциСЧ на период жнив сповивали кошеня, прикрашали стричками й квитами та клали в тинь. Воно повинне було охороняти поранених пид час жнив. Наприкинци кошеня розкутували й урочисто доставляли в село. Селяни вважали, що дух родючости може набувати подоби кишки. Але далеко не завжди кишци так щастило. Жители миста Ам'СФн писля закинчення жнив убивали кота. У деяких районах кота клали пид останний оберемок зжатого колосся и забивали ципами для молотьби на смерть. У деяких районах Бретани вважалося, що якщо тило дохлоСЧ кишки покласти биля яблуни, що перестала плодоносити, то вона почне цвисти. Однак при цьому в сусидних садах дерева можуть загинути. Неридко вважалося, що кишки можуть зупинити хворобу або запобигти СЧСЧ появи. Пид час епидемиСЧ холери в РосиСЧ биля в'СЧзду в села живцем ховали 8 кишок, щоб видигнати хворобу. В окремих штатах США мертву кишку закопували в лиси неподалик вид села, щоб у жителив не було бородавок. Збереглося безлич забобонив и прикмет, пов'язаних з кишками. У СицилиСЧ покровителькою кишок вважалася свята Марта. Тому тварини могли вильно входити до церкви. У бильшости краСЧн вважаСФться, що чорни кишки приносять нещастя й зустрич из ними не обицяСФ ничого доброго. Наприклад, на Руси вважалося, що пид час грози РЖлля Пророк блискавками бореться з бисами -- чорними кишками. Тому у негоду чорних кишок виганяли за двери, щоб блискавка не влучила в будинок. Але в АнглиСЧ и БолгариСЧ вважаСФться, що кит чорного забарвлення в подарунок--це знак особливоСЧ поваги й зустрич из ним -- на щастя. В английського короля Карла РЖ була чорна кишка, яка, на його думку, благотворно впливала на його долю. Вин боявся втратити улюблену тварину, змушував охороняти СЧСЧ. Та з часом кишка померла. Карл був у розпачи й проголосив: ВлУ мене не буде бильше в житти удачи!В» Незабаром писля смерти тварини короля заарештували, а килька мисяцив потому йому видрубали голову. Фини до чорних кишок ставляться нейтрально, зате з побоюванням -- до сирих. В ЯпониСЧ особливо цинуються триколирни кишки. Японськи моряки вирили й дотепер вирять, що така кишка здатна видганяти злих духив бури. Мусульмани вирять, що триколирна кишка може вберегти будинок вид пожежи. У багатьох краСЧнах особливо щасливою вважали билу кишку. Людовик XV з нижнистю ставився до билих ангорок. У нього була така кишка, з якою вин не розлучався. У старих будинках при руйнуванни стин иноди знаходили висохли трупики кишок. Вони замуровувалися ще при будивництви, щоб видганяти злих духив. Кишок замуровували, вкладаючи СЧм у пащи трупики пацюкив и мишей для видлякування гризунив. Мумию кишки знайшли при розбиранни одниСФСЧ зи стий лондонського Тауера. Вик СЧСЧ становив понад 300 рокив. Кишки видиграють велику роль у весильних ритуалах. Так, у СилезиСЧ дивчата, яки люблять гладити кишок, обов'язково вийдуть замиж за хорошу людину. Чоловики ж, яки люблять пестити кишок, залишаться неодруженими. У Гессени дивчина, що не пиклуСФться про кишку, буде безплидною. У Схидний ПруссиСЧ вважалося, що коли на шляху Весильного кортежу трапляться дви кишки, то шлюб буде нещасливим. Фламандци вважали, що коли дивчина наступить на хвист кишци, то чоловика не знайде й залишиться одна. У деяких районах Нимеччини молодятам дарували кишку, а у ФранциСЧ кишку першою пускали в будинок молодят. У РосиСЧ кишку пускали першою в будинок на новосилля й ставили лижко там, де вона лягала. У французький провинциСЧ Севенна кишку, яка сама прийшла до осели, необхидно добре прийняти й нагодувати. Вважалося, що така кишка принесе родини удачу й добробут. Здавна кишку вважають живим барометром. Якщо кишка лиже передню лапку, пригладжуСФ лапкою шерсть на голови -- бути гарний погоди Якщо лапкою миСФ вушка, лижеться -- буде негода, сниг. Коли кишка ховаСФ мордочку--бути морозу; скребе пидлоту -- на витер, заметиль; лежить животом догори, вивертаСФться -- на тепло. Сьогодни майстри сучасноСЧ магиСЧ у своСЧх ритуалах використовують кишок, особливо чорних.

Походження

ЗустричаСФться майже на всих континентах, дики кишки завжди привертали увагу людини досконалистю форм и повединки. Симейство котячих наличуСФ близько 35 видив. В симейство входять високоспециализовани хижаки, що досягли як би вершини еволюцийного розвитку загону.

Схема родовидного древа симейства котячих

Биля десяткив мильйонив рокив нащадки початкових комахоСЧдних тварин роздилилися на ризни еволюцийни гилки, в них вже простежуСФться схожисть з сучасними ссавцях. Одна така еволюцийна гилка починаСФться з невеликоСЧ групи тварин, яки поступово зминили СЧжу комахоСЧдних перетворилися в м'ясоСЧдних. Це були миациди -- предки всих сучасних хижакив. Вони були схожи на комахоСЧдних родичив: невелики в розмирах, коротконоги, з довгим тулубом и вузькими витягнутими мордами. Проте череп у них був крупнишим, передбачаСФться, що СЧх мозок видризнявся бильшою складнистю.

Надали миациди, у свою чергу, стали предками инших тварин, точнише -- десяти иснуючих симейств м'ясоСЧдних. Три з цих симейств (вухати тюлени, справжни тюлени и моржи) повернулися в мори и заново пристосувалися до життя в ньому. Ни в одному з семи симейств (СФнотови, ведмедячи, собачи, куньи, ниверровиСФ, гиеновиСФ и котячи), що залишилися на суши, не розвинулися таки фантастични форми, як у СЧх морських родичив. Навпаки, вони стали швидшими и гострозоро, розвинули тонший слух и нюх, але в иншому не придбали особливих видминностей.

Три гилки сучасного симейства котячих (дрибни кишки, крупни кишки, гепарди) почали розвиватися вид загальних предкив -- неофелид. Приблизно в цей же час з'явилася ще одна бична гилка котячих -- палеофелиди, представлена двома групами -- нимравинами и стародавними шаблезубими кишками . Ци останни происнували близько 30 млн. рокив, а потим з невидомих причин вимерли.

Неофелиди продовжували розвиватися, и близько 20 млн. рокив тому з'явився Pseudaelurus величиною приблизно з рись, але дуже сильний и швидкий для свого зростання, так само, як сучасни кишки, миг полювати на дрибниших тваринах -- швидких и спритних шаблезубих. потомки Pseudaelurus роздилилися на дви читко групи, що розризняються: в першу входили предки швидких и гнучких сучасних кишок, в другу -- важчи и имовирно повильниши могутни типи тварин, пристосовани до полювання на крупних травоСЧдних тих часив. До циСФСЧ гилки симейства котячих належить, мабуть, самий прославлений зи всих видомих викопних хижакив -- Smilodon, знаменитий шаблезубий тигр льодовикового периоду. Биля найкрупниших з шаблезубих кишок довжина иклив перевищувала 20 см. Ци два сидячих у верхний щелепи кривих кинджала, коли паща закривалася, лягали з бокив нижньоСЧ щелепи, и кинци СЧх стирчали пид нею. Ризни шаблезуби кишки прожили з такими иклами майже 40 млн. рокив. Вони вимерли вслид за гигантськими травоСЧдними (мамонтами, мастодонтами и ин.) -- приблизно 10 тис. рокив тому.

Вид неофелид видбулася и група примитивних крупних кишок, представником яких був Dinobelis . Розмиром вони були з лева и зникли приблизно 1 млн. рокив тому. Вижила ж менш специализована гилка симейства котячих. Поступово нащадки циСФСЧ гилки почали розвиватися по трьох основних напрямах: дрибни кишки -- ризноманитни по зростанню и забарвленню хижаки (вид домашньоСЧ кишки до пуми); крупни кишки, що включають левив, тигрив, леопардив и ягуарив; гепарди займали особливу гилку родовидного древа симейства котячих.

Крупни кишки в бильшости своСЧй виявилися и першими жертвами людини, вси СЧх види стали ридкисними и в даний час узяти пид охорону. Сильну дию в результати коринноСЧ змини мисцепроживання випробували и дрибни кишки, бильше половини СЧх видив внесена в мижнародну Червону книгу. На териториСЧ колишнього СРСР мешкаСФ 12 видив диких кишок: тигр, леопард, снижний барс, рись, гепард, каракал, манул, оксамитовий кит, далекосхидний лисовий кит, очеретяний кит, степова (плямиста) кишка и СФвропейський лисовий кит. Вси види диких кишок (за винятком пивничноСЧ риси, очеретяного кота и кавказькоСЧ лисовоСЧ кишки) внесени в Червону книгу, на них повнистю заборонено полювання.

Кишка живе поряд з людиною вже близько 6 тис. рокив. Учени вважають, що вси породи домашних кишок, зокрема ангорська, сибирська, бухарська, сиамська и ин., склалися в результати штучного видбору. ЗатверджуСФться, що вси вони походять вид СФдиного предка -- пивнично-африкансько-переднеазиатськой степовоСЧ кишки и одомашнення СЧх людиною видбулося в РДгипти близько 4 тис. рокив до н.е.

У середни столиття кишка набула значне поширення в РДвропи, де СЧСЧ використовували для боротьби з гризунами. При розселенни одомашнених кишок в РДвропи видбулося схрещування СЧх з СФвропейською дикою кишкою, що привело у СФвропейських короткошерстих особин до сиро-коричневого забарвлення, яке робить СЧх схожими на диких родичив, що часто зустричаСФться.

Приручення домашних кишок видбувалося ризними шляхами. З одного боку, було поступове зближення людини з тваринами и насильне приручення молодят, з иншою -- насильне приручення дорослих особин. В даний час в домашних умовах живуть мильйони породистих и безпородних тварин. Проте багато и бродячих.

Без ризне и неуважне видношення до домашних тварин, тривала видсутнисть власникив кишок на постийному мисци проживання, бездушне видношення до них приводять до такого способу життя цих тварин. Вони знаходять притулок в самих ризних укриттях вид негоди: на горищах, в пидвалах, тобто в теплих мисцях. РЗжу знаходять самостийно, и СЧх число зростаСФ. Частина бездомних тварин, особливо в сильський мисцевости, прямують в лиси, дичавиють и стають озлобленими. Вони пидлягають вилову, оскильки можуть служити джерелом небезпечних хвороб.

З помиж домашних, бродячих и здичавилих кишок иснують и справжни дики кишки. Вони поширени на всих материках и крупних островах, окрим АвстралиСЧ, НовоСЧ ГвинеСЧ, Сулавеси, Антарктики, ГренландиСЧ и Мадагаскару. Якнайбильше СЧх в тропиках. В тайговий частини (Примор'я) мешкаСФ бенгальський кит . У диких кишок спосиб життя переважно смерковий и ничний. Основною СЧжею СЧм служать ссавци, що плазують, комахи, птахи и риба. Хоча дики кишки не представляють особливоСЧ небезпеки для людини, проте можуть бути носиями, переносниками хвороб, загальних для них и людини.

Домашня кишка видризняСФться вид дикоСЧ формою морди, розмирам скелета и травноСЧ системи, по циклах овуляциСЧ.

Ще до розселення в РДвропи кишка з РДгипту потрапила до АзиСЧ, де писля схрещування з индийською степовою кишкою, що маСФ довгу шерсть, сформувалася основна довгошерста порода кишок. За деякими даними, за 600 рокив до н.е. цей вид тварин розповсюдився в КитаСЧ, де розлучалися довгошерсти кишки. В VI--IX в. кишки проникли до ЯпониСЧ. На Американський континент домашня кишка була завезена з РДвропи пизнише.

Кишка стаСФ безпосередньо об'СФктом розведення з другоСЧ половини XIX в. Послидовними схрещуваннями з видибраних кишок створювали нови породи, яки видризнялися один вид одного розмиром, кольором, статурою и т.д.

РЖстория одомашнювання кишки

У питанни походження домашньоСЧ кишки залишаСФться багато загадок. Дотепер невидомо, пишла вона вид одного або декилькох предкив. Вихидним и, ймовирно, основним предком усих порид и ризновидив домашньоСЧ кишки прийнято вважати дику пивнично-африканську ливийську, або булану, кишку -- Felis lybica. Вона видома ще як степова, краплиста, нубийська, що одержала свою назву вид давньоСЧ держави Нубия, розташованоСЧ на териториСЧ нинишнього Судану. Натуралисти описали СЧСЧ як вид наприкинци XIX столиття. У дикому стани нубийська кишка збереглася й до наших днив. Територия СЧСЧ поширення велика: майже у всий Африци, вид Середземномор'я до Китаю, включаючи територию Закавказзя й СередньоСЧ АзиСЧ, низин ричок Уралу й Волги. Живе ця кишка в пустелях из заростями чорного саксаулу, у чагарниках поблизу водоймищ, у горах, передгир'ях, поблизу населених пунктив. Зовни кишка нагадуСФ домашню, але бильш сухорлява, з вузьким довгим тилом, високими ногами, тонким загостреним на кинци хвостом. Довжина СЧСЧ тила приблизно 50 см, хвоста -- 25 см. Масть -- булана: тварина блидого рудувато-сирого кольору, живит билуватий, хвист из нижнього боку свитлиший, биля основи хвоста -- три широки чорни кильця, кинчик хвоста -- чорний, звужений, як у бильшости сучасних домашних кишок. На тили розташовани хвилеподибни поперечни темни смуги й мисцями--дрибний чорний крап. Живиться в основному дрибними гризунами й птахами. Легко приручаСФться, навить доросла. Вважають, що СФвропейська лисова кишка й деяки ризновиди диких азиатських кишок (бенгальська) зиграли також певну роль у становленни сучасноСЧ домашньоСЧ кишки. У краСЧнах ЗахидноСЧ РДвропи та МалоСЧ АзиСЧ поширена дика лисова, або СФвропейська, кишка -- Felis silvestris. Видомий 21 пидвид циСФСЧ тварини. Живе у високостовбурних лисах, заростях чагарнику й очерету вдалини вид населених пунктив, але иноди може поселятися на горищах будинкив. ВлаштовуСФ лигвище в покинутих лисячих и борсучих норах, у дуплах товстих дерев. ПолюСФ переважно ночами. За зовнишним виглядом дика лисова кишка схожа на сиру домашню, але виглядаСФ бильшою, масивнишою и коротшою. Голова в неСЧ об'СФмиста, зуби мицни, нис темно-рожевий. Хвист товстий, пухнатий, из декилькома чорними кильцями, немов пидрублений на кинци. Шерсть густа й довга, з яскраво-жовтим пидшерстям, чорними смугами та плямами, уздовж хребта проходить чорна смуга. У самця основний колир шерсти--темно-сирий, у самици -- трохи свитлиший. Живиться кишка не тильки дрибними гризунами та птахами, але й здатна впоратися из зайцем и навить недавно народженими дитинчатами оленя й козули. Кошенята народжуються слипими, але розвиваються швидко. Виховани в неволи з дитинства, вони так и не стають до кинця прирученими. Доросли тварини агресивни, прирученню не пиддаються. Видчуваючи загрозу життю, кишка виявляСФ надзвичайну лють и може завдати серйозних калицтв супротивникови, який набагато перевершуСФ СЧСЧ за силою та розмирами. Чисельнисть дикоСЧ лисовоСЧ кишки зменшуСФться через вирубування лисив и гибридизацию з домашньою кишкою, особливо здичавилою. У зв'язку з цим дани про популяциСЧ дикоСЧ кишки суперечливи, хоча переважаСФ думка, що такоСЧ вже не иснуСФ. Паралельно з одомашнюванням нубийськоСЧ кишки в РЖндиСЧ и Афганистани була приручена индийська степова кишка -- Felis silvestris irani. Ареал проживання цього виду простягався аж до гир СередньоСЧ АзиСЧ. За зовнишним виглядом индийська степова кишка подибна до домашньоСЧ, але маСФ инше забарвлення й бильша за розмиром. РЖмовирно, що ци кишки були одомашнени на два тисячолиття ранише вид африканського виду. Свидчень про це майже не збереглося. В основному це зображення, пов'язани з религиСФю. В индийських легендах богиня, що оберигаСФ немовлят, СЧде верхи на кишци. Степови кишки мають довгу шерсть, що, ймовирно, вплинуло на формування основноСЧ породи довгошерстих кишок. За деяким даними, за 600 рокив до н. е. цей вид тварин поширився в КитаСЧ, де розводилися довгошерсти кишки. Точну дату одомашнювання назвати неможливо у зв'язку з тим, що це процес тривалий й исторични документи не завжди видбивають його. Можна лише сказати, що одомашнювавши кишки видбулося значно пизнише, ниж собаки, и пов'язане з виникненням и розвитком землеробства. Найдавниши видомости про кишок належать до VI-VII тисячолить до н. е. Пидтвердженням цьому СФ знайдени в АнатолиСЧ статуетки жинок, яки годують кишок и граються з ними. Однак ци статуетки не дозволяють зробити висновки про одомашнювання або ж про одинични випадки приручення тварин. До цього ж периоду належать знахидки зображень кишок у РДрихони, ЙорданиСЧ, МесопотамиСЧ, РЖндиСЧ. В 2750-2650 роках до н. е. на розписах гробници Саккараха в Судани було знайдене зображення кишки в нашийнику, що СФ свидченням одомашнювання. Вважають, що вперше пухнастий дрибний хижак був приручений у РДгипти близько 5000 рокив тому. Перше свидчення про одомашнювання кишки в Давньому РДгипти, що пидтверджуСФться археологичними материалами, належить до 2500 року до н. е. Можливо, прирученням пийманоСЧ кишки на той час займалися африканськи племена, що жили поруч из СФгиптянами. Тому пищана кишка могла бути вже напивдомашньою. Так, серед иСФроглифичних написив у гробницях царив V и VI династий зустричаються иСФроглифи зи значенням ВлкишкаВ».Зображення кишок у Давньому РДгипти частише зустричаються в период Нового царства. Кишки шанувалися СФгиптянами як священни тварини й були взяти пид охорону. За шкоду, заподияну священний тварини, суворо карали. Убивцю кишки забивали на смерть каминням, а кривдникови видризали руку. Апогей культу кишки припав приблизно на 950-800 роки до н. е. Центром культу стало мисто богини Баст у Нижньому РДгипти. Богиня Баст зображувалася звичайно у вигляди жинки з котячою головою и персонификувала радисть та веселощи, вважаючися покровителькою родючости й материнства. Приблизно в 950 р. до н. е. фараон Шешонк РЖ заснував у мисти Бубастис столицю, и звидти культ богини Бастет поширився по всий краСЧни. Там був побудований чудовий храм близько 300 м завдовжки, присвячений Бастет. У ньому жили тисячи кишок, за якими стежили; доглядав СЧх специально призначений жрець. На околицях Бубастиса й Бени-Хасана були розташовани котячи цвинтари, куди з усиСФСЧ краСЧни привозили кишок на поховання. При розкопкахздесь було виявлено понад 400 тисяч мистецьки виготовлених мумий кишок. У церемониСЧ бальзамування трупа тварини брали участь уси члени родини. Потим забальзамоване тило передавалося в руки жерцив для здийснення обрядив. Пишнисть похорону залежала вид заможности власникив тварини. В останню путь кишци клали играшки, страви, статуетки кишок, також приносилися жертви богини Бастет. Жалобна процесия килька днив спускалася вниз за течиСФю Нилу до мисця поховання. При цьому господари на знак жалоби голили соби брови. Давни СФгиптяни використовували кишок не тильки для ловли мишей и пацюкив, але й дресирували СЧх для лову птахив. На малюнках одного з поховань зображений мисливець из кишкою, що сидить у засидци, а також видбитий момент СЧСЧ нападу на птаха. У СФгиптян одним из втилень бога Ра вважався кит. У ВлКнизи мертвихВ» бог Ра у вигляди кота бореться биля дерева ишед (сикомор) зи змиСФм РЖми-Ухенеф. У гробницях царив XIX и XX династий були виявлени написи, що вихваляють бога Ра таким чином: ВлТи -- великий кит, месник богивВ». Кишок суворо заборонялося вивозити з краСЧни. Однак вони все одно потрапляли в инши мисцевости. РДгиптяни надсилали, вивидувачив для того, щоб повернути викрадених тварин додому. Однак, незважаючи на вси намагання СФгиптян, кишки поширилися повсюдно. У Вавилони кишки з'явилися лише в II тис. до н. е. Приблизно в VI-IV столиттях до н. е. в байках Бзопа зустричаються перши згадки про кишок. Грецьки купци привезли СЧх з областей, де зараз розташована Ливия. У V тис. до н. е. маленьки хижаки з'являються в ГрециСЧ та на Апеннинах. Тут кишка вважалася предметом розкошу й утримувалася в будинках вельмож. Поступово вона витиснула всих тварин, яких тримали для боротьби из гризунами (куниць, ласок й инших).З'явилася кишка й у Римський империСЧ У давньоримському мисти ПомпеСЧ, засипаному пид час виверження вулкану в 79 р. н. е., не було виявлено слидив утримання домашньоСЧ кишки. Але вже починаючи з IV столиття, за видомостями археологив, кишки жили практично на всий териториСЧ РимськоСЧ империСЧ. Палладий у своСЧх працях, присвячених розведенню рослин та утриманню тварин (500 р. н. е.), давав вказивки щодо утримання кишок. Вин рекомендував використовувати кишок на плантациях артишокив для боротьби из гризунами, але попереджав про небезпеку нападу на курей. Вин уперше ввив до вживання слово ВлкаттусВ» замисть старого латинського найменування кишки ВлфелисВ». Вважають, що вид цього слова беруть початок английське ВлкетВ», нимецьке ВлкатерВ» и ВлкатцеВ», украСЧнське ВлкитВ», французьке ВлшаВ» (Chat).У Давньому Рими кишки вважалися символом волелюбности, тому не запобигли любови римських тиранив и кесарив. Наприклад, Спартак пид час повстання звелив на бойових прапорах зобразити кишку як символ боротьби за волю. Можливо, антипатия пов'язана й из незначними розмирами тварин. При двори волили тримати ручних левив як символ влади. Винятковою повагою кишка користувалася серед осилих арабив. Значною мирою це було обумовлене прихильнистю пророка Магомета до кишок. Вин сказав: ВлКишки не нечисти й не заважають молитви, вони подибни до пастиривВ». Улюблену кишку пророка звали Муесса. Вона часто видпочивала на його одязи. Одного разу, коли пророка покликали на молитву, вин не захотив турбувати тварину й видризав той шматок одягу, на якому вона лежала. У кочових бедуСЧнив кишка не знаходила застосування, тому вони зневажливо ставилися до неСЧ, бачили в кишках втилення злих духив. БедуСЧни бильше цинували собаку як пастуха й сторожа. В арабський мови кишка маСФ 19 найменувань, поступаючись у цьому лише левови. З поширенням християнства ставлення до кишки суттСФво зминюСФться. Християни вважали кишку породженням зла, твариною диявола, пов'язували СЧСЧ з магичними обрядами. Церква, прагнучи повернути людей до Бога й загасити интерес до магиСЧ, переслидувала при цьому не тильки кишок, але також СЧхних власникив. Особливо багато забобонив пов'язано з чорною кишкою, незминним атрибутом видьом та СЧхних магичних дий. Винищування кишок призвело до скорочення СЧхньоСЧ чисельности й, видповидно, до значного збильшення килькости гризунив, особливо пацюкив. РЖз цим, найимовирнише, пов'язане поширення в РДвропи й АзиСЧ у середини XIV столиття бубонноСЧ чуми, переносниками якоСЧ СФ пацюки. Лише в деяких мисцях у цей период кишки не зазнавали переслидування. У другий половини VI столиття папа Григорий Великий цинував кишок и дозволяв тримати СЧх у монастирях. Нични любовни игри кишок нагадували про заборонени мирськи розваги, порушували спокий и сон ченцив, тому в монастирях уперше почали каструвати котив. РЖ донини на священний гори Афон у монастирях дозволяСФться тримати тильки кастрованих котив. До кинця XVIII столиття репутация кишок як регуляторив чисельности гризунив була видновлена, и вони знову запанували на своСФму колишньому мисци -- поблизу домивки -- як зразкова свийська тварина. Подекуди вони охоронялися законом. Так, за законом кантону, прийнятому в 1780 роци в Цюриху у ШвейцариСЧ, убивця чужоСЧ кишки виплачував СЧСЧ власникови штраф зерном. Розмир штрафу визначався в такий спосиб: кишку пидвишували за хвист так, щоб вона торкалася носом земли, и засипали зерном, яке повинне було повнистю закривати висячу тваринку (такий закон иснував у зводи законив короля Уельсу Хоуела Доброго в 936 роци, майже такий самий закон СФ й у мусульман).В РДвропу кишка потрапила через РЖталию, Балкани та Причорномор'я. Тут вона зустрилася з мисцевою дикою лисовою й из завезеними сюди родичами з азиатських краСЧн. У результати з'явилися Гибриди, яки сприяли становленню сучасного екстер'СФру кишок. До розселення в РДвропи кишка потрапила в Азию, де схрещувалася з индийською степовою. У Давньому РДгипти кишку поривнювали а левом, у Давньому КитаСЧ -- з тигром. У китайський мови иснуСФ читке розризнення назв домашних кишок та диких. Дики кишки називаються ВлЧиВ», а домашни -- ВлМаоВ». Гарни домашни кишки цинувалися й коштували дуже дорого. Купуючи кишку, китайци радилися з експертами. За певними ознаками будови тила визначалося, чи буде тварина добре полювати на мишей и пацюкив. Бильши надиСЧ покладали на кишок, у яких був важкий мицний корпус, велика кругла голова, велики й добре розвинени рухливи вуха. У КитаСЧ були миста, яки славилися розведенням кишок. Одне з таких мист--Сангпан. Тут виводили кишок з особливими мисливськими якостями. Ними видзначалися тварини, що мали прикметну рису--трохи сплюснутий хвист. У результати селекциСЧ кишок у КитаСЧ дотепер иснуСФ порода з висячими вухами. Розводили кишок и за забарвленням. Найбильш популярними були строкати, так звани триколирни кишки. Цинувалися й инши забарвлення. Наприклад, били кишки з чорними хвостами. За законами Давнього Китаю кишка, що покинула хазяСЧна й пишла на иншу територию, стаСФ власнистю нового господаря. Тому кишок часто тримали в нашийниках на довгих повидцях. За очами домашньоСЧ кишки визначали час дня: якщо зиниця мала форму вузькоСЧ линиСЧ -- це полудень, якщо схожа на кисточку финика -- ранок або вечир, якщо кругла -- нич. З Китаю кишки потрапили в Японию. Це видбувалося-разом з поширенням буддизму й припало приблизно на VI столиття н.е. Японци видразу ж оцинили користь, яку приносять ци тварини. Спочатку кишок використовували для охорони библиотек вид мишей и пацюкив. Тварини були ридкисними й дорогими. РЖмператор РЖхийо (986-1011 р.) одержав у подарунок з Китаю пару молодих кишок. До них була приставлена свита, яка подавала на дорогому посуди СЧжу й питво. Спали тварини на шовкових подушках. На 19-й день 999 року, як повидомляють тексти ВлО-у-куВ» й ВлМукура-но-сошиВ», у них з'явилося потомство -- 5 кошенят. До кошенят була приставлена нянька. Деяки кошенята з наступних приплодив були подаровани найбильш шляхетним придворним або продани за велики гроши. Через високу вартисть кишок СЧх постийно тримали на повидцях. При двори императора ци повидци виготовлялися из золотих ниток. Вважалося, що гризуни бояться одного вигляду тварини. Тому при нестачи засобив на придбання маленького хижака в будинку ставили його зображення, статуетку. З поширенням й розмноженням кишки втрачають циннисть и шанування. Приблизно з XII столиття СЧх почали пов'язувати зи злими силами. Ця идея досягла апогею в XIV столитти, коли з'явилася легенда про величезну кишку Некомата, що живе в горах. Гигантська кишка мала роздвоСФний на кинци хвист, у якому концентрувалися хвороби. Це стало причиною того, що домашним кишкам почали видризати хвости, щоб захистити будинок вид хвороб. Цинувалися кишки, що були безхвостими вид народження. У 1602 р. японський император видаСФ декрет, який захищаСФ кишок вид несправедливих звинувачень у тому, що вони -- втилення нечистоСЧ сили, демонив. Пропонувалося спустити кишок з повидцив, заборонявся СЧхний продаж. Цей декрет дозволяв кишкам вильно полювати на гризунив, розмножуватися й поширюватися. РЖснуСФ легенда, що пояснюСФ появу декрету. РЖмператор святкував у саду из придворними й гостями. Один китайський дипломат запитав, чому улюблена императорська кишка увесь час на повидку. РЖмператор видповив, що немаСФ необхидности СЧСЧ видпускати, тому що вона одним своСЧм виглядом наганяСФ жах на пацюкив и мишей. У цей момент у дружини императора впала сережка й закотилася в щилину. Миша намагалася вкрасти сережку Син императора побачив це й розирвав повидець. Кишка кинулася на мишу, впиймала СЧСЧ й урятувала сережку. Розселення кишок у РосиСЧ видбувалося приблизно в той самий час, що й у РДвропи. Розкопки свидчать про те, що ци тварини потрапили туди не тильки з Заходу, але и з Пивдня. У центральних и пивничних районах РосиСЧ (Москва, Новгород й ин.) знайдени останки кишок, яки видносять до X-XIV столить. На пивдни УкраСЧни виявлени останки кишок, що видносять до VII-VIII столить н. е. На Руси кишка здавна вважалася охоронницею домивки. Поряд из цим чорни кишки в казках були обов'язковими супутницями Баби-яги. РЖснував також такий негативний персонаж, як Кит-баюн. На американський континент домашня кишка була завезена з РДвропи. Перша згадка про кишку в Новому Свити належить до 1626 року. Вона стала об'СФктом миновоСЧ торгивли. У ПарагваСЧ, наприклад, перши кишки коштували фунт золота. Кишки мицно вкоренилися в Америци й за популярнистю навить обийшли собак. Зараз кишки поширени всюди. Особливо багато СЧх в индустриальних краСЧнах. Домашня кишка стаСФ об'СФктом розведення лише з другоСЧ половини XIX столиття (на видмину вид инших свийських тварин). У результати послидовного добору з використанням методив селекциСЧ створювалися нови породи, що видризняються одна вид одноСЧ. Одними з перших селекциСФю зайнялися английци, тому багато сучасних порид кишок мають британське кориння. Можемо припустити, що кишка на довгий час зайняла важливе мисце у домивци людини. Тим бильше що психологи стверджують: люди, у яких СФ кишки, живуть довше й щасливиши за инших.

Будова кишки

Анатомични особливости

Череп у кишки короткий и круглий. Кости морди менше кисток черепноСЧ коробки. Хребетний стовп маСФ 7 шийних, 13 грудних и 7 поперекових хребцив. Крижова кистка полягаСФ СЧх трьох зрощених хребцив.

Тулуб у кишки довгий и гнучкий. Кистки поривняно з розмирами тварини не дуже велики, видризняються густиною и гнучкистю, яку ще збильшують не менше мицни м'язи и сухожилля, що сполучають СЧх досить вильно. Саме остання обставина додаСФ кишкам неповторну грацию и витонченисть рухив. Загальни пропорциСЧ тила у всих кишок дивно схожи, хоча и иснуСФ декилька явних видхилень. У всих кишок довгий хвист, виняток становлять риси и деяки породи домашньоСЧ кишки типу мейнських.

Анатомична будова кистковоСЧ системи: 1-- лицьова частина; 2-- нижня щелепа; 3-- черепна частина; 4-- перший шийний хребець; 5-- шийни хребци; 6-- лопатка; 7-- грудни хребци; 8-- ребра; 9-- поперекови хребци; 10-- крижи; 11-- таз; 12-- хвостови хребци; 13-- стегнова кистка; 14-- велика и мала гомилкова кистки; 15-- плесно; 16-- пальци (лапа); 17-- пясть; 18-- променева и ликтьова кистки; 19-- плечова кистка; 20-- грудна кистка.

Кинцивки у бильшости кишок середньоСЧ довжини и дуже сильни. Вони забезпечують могутний и стримкий стрибок на здобич, але и служать надийним захистом завдяки гострим кигтям. Кишка може регулювати положення своСЧх кигтив и звичайно тримаСФ СЧх втягнутими. В п'яти передних и чотирьох задних пальцях проходять кисточки. Вони необхидни кишци при полюванни и оборони. В таких випадках кигти за допомогою м'язив и сухожиль виходять з шкирястих ВлпиховВ», и, навпаки, кишки втягують СЧх, коли немаСФ необхидности, и тому кигти не затупляются. На лапках у кишок СФ освити у вигляди подушечок. Вони забезпечени потовими залозами и чутливими нервовими закинченнями и дозволяють кишци обережно, безшумно пересуватися.

Шерсть кишок буваСФ ризного кольору, хоча у бильшости основний СЧСЧ тон писочно-коричневий, ймовирно, для маскування. Чим крупнише вигляд, тим грубише шерсть. Як м'яка, так и щильна шерсть росте на шкири, що облягаСФ тило досить вильне, що оберигаСФ тканини и органи при бийках.

Слид також сказати про чутливи волоски, яки представлени у вигляди вусив справа и злива вид носових отворив и надочноямкових волоскив. Ци волоски и допомагають кишци видчувати навколишний СЧСЧ простир. Особливу роль в дотику виконуСФ и все тило кишки.

Кишки володиють добре розвиненими щелепами. У молодих кишок у вици 4--5 тижнив з'являються молочни зуби, в 8 тижнив СЧх зростання завершуСФться. Змина молочних зубив на постийни видбуваСФться приблизно у вици 4--6 мисяцив. Слид видризняти икла, що служать для оборони и що використовуються кишкою при лови здобичи, вид иклив, яки видносяться до коринних зубив и використовуються кишкою для видкусування СЧжи або СЧСЧ розриву на дрибни шматочки.

Мова покрита роговими сосочками. Окрим участи в СЧди мова виконуСФ роль ВлщиткиВ», яким кишка вправно чистить свою шерсть, вона також СЧм пид час СЧжи вилизуСФ дочиста кистки.

У кишок однокамерний шлунок. За рахунок скорочення м'язив стравоходу що почалася перетравлюватися в ротовий порожнини СЧжа поступаСФ в шлунок. Можливи и зворотни рухи неперетравленоСЧ СЧжи з шлунку при акти блювоти. Це спостеригаСФться при захворюванни або частише як прояв захисного рефлексу при поСЧданни недоброякисноСЧ СЧжи. Кишечник у кишки мочевидильни органи включають нирки и сечовивидни шляхи. У кишок сечовипускальний канал закинчуСФться в передпихви, у котив -- на кинчику пениса. Сеча виводить з организму продукти обмину речовин и отруйни речовини, що потрапили в нього, а також бере участь в регуляциСЧ сольового и водного обминив.

У чоловичих статевих органах видбуваСФться утворення сперматозоСЧдив. В яСФчниках у кишок утворюються яйцеклитини, яки проходять по яйцепроводу в матку для дозривання.

Физиологични особливости

У норми температура тила у дорослоСЧ кишки коливаСФться вид 38,0 до 39,5В°С, у котенят ци показники бувають вищи. Кишку вже у молодому вици слид привчати до вимирювання температури. Термометр, змазаний вазелином або яким-небудь жиром, обережно, щоб не заподияти тварини болю, вводять в анальний отвир на 1/2--1/3 його довжини. Привчивши кишку до цього в ранньому вици, можна в подальшому встановити для неСЧ индивидуальну температуру, реСФструючи СЧСЧ протягом 10 днив.

Пульс вимирюють натисненням пальця на стегнову артерию, що знаходиться на внутришний сторони стегна, а також по серцебиттю, вин складаСФ 100--120 ударив в хвилину.

Частота дихання ривна 20-- 30, у молодих кишок цей показник вищий и досягаСФ 40 дихальних рухив в хвилину. Не лякайтеся, якщо ваша кишка дихаСФ з видкритим ротом. Це пов'язано из збудженням тварини або пидвищенням температури навколишнього повитря. Кишка таким чином нормализуСФ свий теплообмин, допомагаючи потовим залозам справлятися из збильшеним навантаженням.

Кишки володиють бинокулярним зором. Очи велики, немигаючи, розташовани спереду, по сторонах носа. Кишки повертають голову и дивляться прямо на те, що СЧх цикавить. Кишка поривняно з иншими домашними тваринами володиСФ великими очима по видношенню до розмирив тила. Очи мають особливисть в будови, тому можуть заломлювати в ничний час свитловий проминь, який виходить вид якого-небудь джерела. Не раз кожний з нас спостеригав, як свитяться в темноти котячи очи. Природно, що при повний темноти кишка не бачить. Розризняють кишки и кольори, але сприйняття кольору у них не таке яскраве и читке, як у людей. Кишка вважаСФться ничною твариною, цим обумовлена щилеовидна форма зиници, проникна на чутливу ситкивку ока лише та килькисть свитла, яка потрибна для зору. У внутришньому кутку ока можна побачити мигальну перетинку, або третСФ вико. Воно служить для очищення рогивки ока вид пилу.

Кишка володиСФ прекрасним видчуттям нюху. При взаСФмостосунках тварин миж собою, при маркировци самцями своСФСЧ териториСЧ також виявляСФться видчуття нюху. Видомо, що запах валериани надаСФ на котив и кишок заспокийливе дию. При необхидности них легко можна зловити, скориставшися цим. До теперишнього часу повнистю не вивчено питання про вплив валериани ликарською на повединку кишок. Володиючи сильним и своСФридним запахом, пряним и солодкувато-гирким смаком, вона диСФ на них магично. Недаремно валериана ликарська серед инших народних назв, таких, як валериана аптечна, маСФ и специфичне, як котяча трава, або котяче кориння. Встановлено, що препарати валериани надають заспокийливе дию на нервову систему, причому кореневища, зибрани восени у фази плодоношення, ваблять кишок. Вони здалеку по запаху знаходять СЧх, обнюхують и облизують. При цьому кишки стають спокийнишими, злегка напивсонними, ласкавими.

Подвижни прямостоячи вушни раковини, а також величезну килькисть нервових закинчень в слухових нервах надилювали кишку чудовим слухом. Слид враховувати и СЧСЧ здатнисть уловлювати джерело звуку в ультразвуковому диапазони, що використовуСФться при полюванни кишок на мишей, а також при спилкуванни котеняти з матир'ю.

Бильш оглядовим видчуттям дотику володиСФ кишка за допомогою волоскив. ПриСФмне видчуття викликаСФ у кишки, коли СЧСЧ гладять по шерсти, вона и сама деколи шукаСФ циСФСЧ ласки, але якщо погладжувати сильно або проти шерсти, це викликаСФ видчуття незадоволености и в хид будуть пущени зуби и кигти. Чутливи волоски, розташовани на лапках, дозволяють ориСФнтуватися в простори, не натрапляти на ризни перешкоди. Кожний спостеригав, як кишка трясе лапкою, наступивши на воду, бруд. РЖнформацию про це СЧй пидказують лапи. Як вправно кишка розгулюСФ по заборах, суччи дерев. РЖ допомагаСФ СЧй в цьому видчуття ривноваги, орган якого знаходиться у внутришньому вуси. У рази падиння кишка здатна так скоректувати положення свого тила, що приземлиться на лапи. Таку здатнисть наши вихованци успадковували вид своСЧх предкив.

У 15 мисяцив кишка дорослишаСФ и здибна до розмноження. У старих тварин помитни видповидни ознаки, наприклад випадання зубив, волос и т.д. Таким тваринним може бути 10--14 и навить 18 рокив. Тривалисть життя у кишки, як правило, вид 10 до 12 рокив, але деяки живуть и до 20 рокив. Визначити вик кишки важко, оскильки при знаки сточування зубив, змини кришталика, забарвлення шерсти не так миняються, як у собаки.

У молодоСЧ кишки через 4--5 тижнив проризаються молочни зуби и через 8 тижнив з'являються вси. В 5--6 мисяцив видбуваСФться змина молочних зубив, яка закинчуСФться в 9 мисяцив (мал. 2).

Мал. 2

Молочни зуби кишки включають шисть ризцив, два икла, у верхний щелепи по три, в нижний щелепи по два премоляра. По Гамбермелю, у кишки ризци миняються до 5,5 мисяцив, икла -- премоляри --4,5, моляри -- до 6 мисяцив. Гемер указуСФ на наступну послидовнисть змини зубив у домашньоСЧ кишки: спочатку миняються ризци, потим икла, причому змина зубив нижньоСЧ щелепи випереджаСФ за часом змину зубив верхньоСЧ. Миж ризцями и иклами проризуСФться перший моляр верхньоСЧ щелепи, а дали перший моляр нижньоСЧ щелепи. Останними коринними зубами, яки миняються, СФ третий премоляр верхньоСЧ щелепи и четвертий премоляр нижньоСЧ щелепи. Доросла кишка маСФ 30 зубив. На верхний и нижний щелепи по шисть ризцив, два икла, у верхний щелепи по чотири коринни зуби (три премоляра и один моляр), в нижний щелепи по три коринни зуби (два премоляра и один моляр). Кожний третий коринний зуб верхньоСЧ и нижньоСЧ щелепи найкрупниший.

Нижче наводяться основни биологични показники кишки.

показник крови:

гемоглобин (в 100 мл), г 8--12

еритроцити, млн/мкл 6--9

лейкоцити, тыс/мкл 8--25

нейтрофильни лейкоцити, % 60

лимфоцити, % 30

швидкисть осидання еритроцитив, мм/ч 7--9

швидкисть згортання крови, мм/мин 2--3

резервна щелочность, % 40 --50

тривалисть вагитности, днив 56--60

килькисть потомства 4--6

тривалисть життя (в середньому), рокив 10--12

Британська короткошерста

Британська короткошерста - история циСФСЧ породи наличуСФ близько тисячи рокив.

Характер британцив витриманий, спокийний, нижний - це идеальна кишка для будинку. Британци чудово вписуються в сим'ю, стаючи буквально СЧСЧ членом.

Сучасна британська кишка - це гармонийне, середних або крупних розмирив тварина з добре розвиненим, масивним тилом на мицних, низьких лапах. З могутньою грудною клиткою, круглою головою и короткою товстою шиСФю. Належачи до числа природних порид, британци володиють прекрасним здоров'ям. Британци завоювали високу популярнисть в усьому свити.

Забарвлення и характер

Коли в РЖнститути цитологиСЧ и генетики З РАН в Новосибирську проводили дослиди по одомашненню лисиць, виявилося, що, якщо вибирати з поколиння в поколиння тварин, що лояльно видносяться до людини, врешти-решт вони набудуть Влсобачи ознакиВ». У них будуть довги видвисаючи вуха, укорочени хвости и плями на шкури. У щурив, звичних сирих пацюкив, в 30-м поколинни з'явилися били плями ризного розмиру - вид ВлкраваткиВ» до билого живота. Биля найласкавиших плями розрослися настильки, що темними залишилися тильки голова, шия и смужка шерсти уздовж хребта. При руси у зворотний бик, до агресивности, пацюки стали набувати вугильне забарвлення. Лисици теж почорнили.

А ось у кишок все навпаки. Биолог Наталия МОСЬКОВКИНА, автор книги ВлГенетика и спадкови хвороби собак и кишокВ», видзначаСФ, що ВлчернишиВ» - найласкавиши звири. Вони володиють хорошою вдачею и легко уживаються з будь-якою людиною.

Найрозумниши коти - це руди. Наприклад, якщо потрибно вивчати розсудливу або нервову дияльнисть организмив, спивробитники биологичного факультету МРЖЛРЖГРАМУ набирають для роботи тильки ВлрижкивВ». Вони найлегше навчаються и показують кращи результати в дослидах.

Але з рудим котом в звичному житти не так легко ужитися. Навить щонайменша ВлиржаВ» на шкури кишки додаСФ СЧСЧ характеру зухвалисть и самостийнисть. Це тварини з своСФю думкою. А якщо кит до того ж и смугастий, то це неслух серед неслухив и дуже пидступний тип. Мабуть, за це СЧх и обожнюють.

А ось били кишки не дуже популярни. Як правило, вони боязки (можливо, через те, що часто страждають глухотою), образливи, але дуже ласкави. Билий - дуже ВлмазкийВ» колир и в прямому, и у переносному розуминни: таки кишки частише хвориють на заразливи хвороби.

Кишки з довгою шерстю куди бильш домашни, ниж СЧх товариши з шерстю ВлспортивногоВ» вигляду. Але найспокийниши и ледачиши - це персидци, яки настильки флегматични, що у них виникаСФ проблема з туалетом и розмноженням.

Характер двобарвноСЧ кишки складаСФться з поСФднання видтинкив, але в цилому СЧх характеризують як грайливих кишок. Трибарвни тварини, по прикметах, приносять щастя, а за вдачею нагадують маленьких собачок: обожнюють своСЧх господарив и готови слидувати за ними на край земли.

Що означаСФ масть вашоСЧ кишки

Забарвлення

Характер

Билий

боязкий, ласкавий

Золотистий

спокийний, люблять, коли СЧх вичисують

Рудий

розумний, грайливий

Колор-пойнт (сиамський)

товариський, дуже прив'язуСФться до господаря

Смугастий

винахидливий, шкодливий

Сирий

незалежний, волелюбний

Голубий

контактний, доброзичливий

Мармуровий

кокетливий, поступливий

Шоколадний

вимогливий, веселий

Димчастий

флегматичний, розсудливий

Черепаховий

зраджений, пустотливий

Чорний

добрий, слухняний

Що в кольори тоби моСФму?

Можуть соби дозволити пани з Туманного альбиону всяки дослидження по кишечках! Люблять звирину в АнглиСЧ, що там говорити. Недавно цилий институт з'ясовував зв'язок забарвлення з характером. Найпереважнишими забарвленнями у любителив кишок виявилися чисто чорний, билий и сирий. РЖнши популярни забарвлення -- двокольоровий чорно-билий, тебби (смугастий або плямистий) и рудий. При вказивци улюбленого кольору котолюби керувалися ризними мотивами, включаючи таки: "Такого кольору був мий перший кит" (вид любителя рудих кишок), "У них таСФмний вигляд, примарна, гипнотична краса" (захоплення любителя чорних кишок), "Контрастнисть кольорив, цикавий малюнок" (у трибарвних кишок (калико) и черепахових) и "ПоСФднання кольорив" (у чорно-билих двобарвних кишок). РЖ ти ж сами кольори потрапляють иноди в розряд якнайменше улюблених забарвлень. На першому мисци серед якнайменше улюблених виявилися чисто били и цилком руди кишки, потим слидують сири тигрови и чисто чорни. В цей же розряд якнайменше улюблених потрапили сири (або голуби), руди смугасти и одноколирни, особливо бури. Кишку улюбленого кольору респонденти схильни називати "пустотливою", а кишку нелюбимого забарвлення частише називають "непередбачуваною". Описуючи свою власну кишку, характеризують СЧСЧ звичайно як "доброзичливу", потим йдуть епитети "грайливий" и "пустотливий".

Деяки зв'язують характер своСЧх кишок з селекциСФю або СЧСЧ пидлогою, що цилком можливе, оскильки забарвлення иноди залежить вид пидлоги.

Близько половини брали участь в опити заявили, що забарвлення кишок впливаСФ на СЧх характер не бильше, ниж колир волосся на характер людини. Бильшисть упевнена, що розуминня з боку людей, хороший обиг, индивидуальний пидхид и навколишнСФ середовище маСФ бильший вплив на характер кишки, ниж СЧСЧ забарвлення. "Тильки я уявлю соби, що спиткав характер цих мяучек, як з'являСФться один з них и рушить вси моСЧ теориСЧ, -- пише одного з читачив. -- Вони дуже розумни и моторни, щоб можна було начепити на них ярлик".

Проте декилька ветеринарних ликарив и селекционерив, яки постийно мають контакти з великою килькистю кишок, вважають, що зв'язок миж забарвленням и особою иснуСФ. На думку одного ветеринара, чорно-били кишки, одноридно чорни и сири тебби вси входять в категорию кишок з дуже хорошим характером. Вони кращи за инших справляються из стресами, и взагали це кращи домашни компаньйони. Головне -- це реабилитация безвинно винуватих чорних котив!

На трибарвних кишок, калико, обрушуСФться бильш всього скарг власникив з приводу проблем з туалетом и агресивноСЧ повединки в будинку. Вони, на думку иншого ветеринара, агресивнише за инших поводяться и на прийоми у ликаря.

"Деяки кишки, що найагресивнише поводяться в клиници, -- продовжуСФ цей ликар, -- в той же час незвичайно ласкави удома. Проте поСФднання забарвлення-характер повною мирою виявляСФться в стресових ситуациях, таких, як визит до ликаря".

Били кишки з голубими очима можуть бути боязкишими поривняно з иншими, тому що погано чують або зовсим глухи.

Селекционер з великим стажем написав, що бури, голуби и сриблясти плямисти тебби (торби) носять, напевно, найкрасивиши шубки, але характер СЧх не пиддаСФться опису. Сриблясти видносно спокийни, але дуже хвилюються в незвичайних ситуациях. РЗх неможливо вичесати або покупати. Золотисти бильш поступливи.

Черепахови або "черепашки" з билим, а також калико (два останни забарвлення генетично однакови) вси собакоподибни, незалежни, вимогливи и зраджени.

Бури тебби (макрель або класични) ласкави, грайливи и поступливи, легко миряться з вичисуванням и купанням. Довгошерсти м'якши, ниж короткошерсти. Це, напевно, идеальни домашни вихованци.

Голуби кишки (тебби, одноколирни або з билим) доброзичливи, легко йдуть на контакт, що дуже до речи, оскильки СЧх шерстка маСФ схильнисть звалюватися и вимагаСФ постийного видходу. У двобарвних кишок якисть шерсти визначаСФ доминантний колир. У них найм'якший характер, СЧх легко купати и вичисувати. Оскильки для пидтримки хорошоСЧ форми СЧх слид купати щонайменше раз на 10 днив, вони мають менший попит, ниж кишки инших забарвлень.

Будь-яка кишка з рудизною в забарвленни буде зухвалою. Як правило, чим бильше за рудий колир, тим важче з кишкою домовитися. Вони вимагають до себе максимум увага, а якщо його не одержать, можуть и помститися.

ПротилежноСЧ думки про рудих смугастих кишок дотримуСФться учасниця опиту, у якоСЧ трьох рудих котив. Цю думку вона поширюСФ на всих рудих кишок, яки СЧй зустричалися в житти. На СЧСЧ думку, це добри, ласкави тварини, що завжди проявляють добру волю, не здатни ни на яки гидоти. Вони постийно поряд з вами -- на руках, на колинах, на вашому боку. Так вони виражають свою любов до вас.

Ще один селекционер пише: "Я помичала, що руди кишки або кишки з рудизною в забарвленни грайливиши и пустотливиши. Сиами з коричневими митками досить агресивни -- так само, як чорни кишки. Якби я не бачила забарвлення кишки, я могла б його визначити по СЧСЧ характеру".

Не знаю, як там английци розумно вибирають соби котив, а у нас, здаСФться, вси набагато простиши: пидибрала дитина котеняти на смитнику, притягнув додому, нагодували, вимили -- и тоди-то знайшли, якого кольору и якоСЧ породи новий мешканець в будинку.

Мотиви повединки кишок

Ви любите свою кишку. Вам подобаСФться, як вона згортаСФться у вас на колинах, коли ви читаСФте, як вона муркоче вам у вухо, поки ви дивитеся телевизор, и бижить зустричати вас, коли ви повертаСФтеся додому. Але дещо в ний вам не подобаСФться. Можливо, вам не подобаСФться, що вона СЧсть ваши кимнатни рослини, накидаСФться на ваши кисточки, використовуСФ ванну як туалет або кожний ранок будить вас в чотири години. Яка б ни була проблема, вам це зовсим не приносить задоволення. Але ви не дуже багато думаСФте про це, тому що вси знають: кишку дресирувати не можна - адже правда?

Це не так. Кишки виключно добре пиддаються дресируванню, просто СЧх не можна дресирувати так само, як собак. Щоб зрозумити, як потрибно дресирувати кишку, ви перш за все повинни зрозумити, що в повединци кишок СФ передбачени, неминучи, обумовлени инстинктом спонуки. Якщо ви даватимете цим спонукам позитивний вихид, ця повединка не дратуватиме вас. Якщо ж ни, приготуйтеся до того, що ви гарячитиметеся.

Що ми маСФмо на увази? Ми маСФмо на увази, наприклад, що у всих кишок СФ потреба що-небудь дряпати. Це природжена особливисть СЧх повединки, яка служить для безличи цилей, таких, як физична вправа, позначка своСФСЧ териториСЧ, пидтримка кигтив в хороший форми.

Те, що ваши кишки будуть що-небудь дряпати, вам гарантовано. Якщо ви дасте СЧм що-небудь, що вони дряпатимуть и одержуватимуть при цьому задоволення, то вони зосередять своСЧ зусилля на цьому предмети. Якщо не дасте, вони знайдуть що-небудь инше - звичне це буваСФ що-небудь дороге, на зразок фасонних деталей дверей або оббивки вашого дивана.

Намагатися карати СЧх за те, що вони дряпають речи - все одно що лаяти пташку за те, що вона литаСФ. Лайте скильки хочете, але тварина все одно буде продовжувати, тому що воно повинне це робити. Найкращий спосиб справитися з циСФю неминучою проблемою - запропонувати вашому улюбленцю прийнятний вихид, в даному випадку, стийку для царапанья. Зробить це, и тоди за допомогою невеликих зусиль, уваги и похвал з вашоСЧ сторони ваша кишка незабаром з радистю зосередиться на цьому предмети. У мене в квартири за дверима коштуСФ колоди диаметром 10-12 см и заввишки 2м, щильно виток до витка обмотане мотузком. Об нього Швайка и точить своСЧ кигти.

Мотивами повединки кишок СФ деяки СЧх передбачени потреби. Ци потреби - в полюванни, в СЧжи, у встановленни и захисти своСФСЧ териториСЧ, в гри, в розмноженни, в пошуку безпеки и в спилкуванни - СФ основою величезноСЧ ризноманитности котячоСЧ дияльности.

Як тильки ви зрозумиСФте, яка з цих потреб видповидальна за ти або инши особливости повединки вашого чотириногого товариша, це видкриСФ вам прямий шлях до того, щоб спрямувати його зусилля в потрибну сторону. Давайте розберемо ци потреби одну за иншою.

Полювання

Кишки - тварини-хижаки, вид кинчикив вусив до кинчикив лап. Для бильшости з них пидкрадатися, кидатися и вбивати - найбильша насолода. РД кишки, яки демонструють слабкий мисливський инстинкт або взагали ниякого, але вони - виключення. Карати кишку за те, що вона полюСФ - даремне заняття. Натомисть подумайте, як запобигти цьому (замкнути кишку, пидвисити дзвоник, укрипити вище годивници для птахив) або спрямувати зусилля кишки в иншу сторону - на интенсивну гру. Якщо кишка вбиваСФ дрибних тварин, переводить невеликих домашних тварин, атакуСФ ваши кисточки - все це можна приписати СЧСЧ хижацький потреби.

РЗжа

Кишок, яки СФ уникальними и индивидуальними истотами, СЧжа стимулюСФ в ризному ступени. Але багато хто з них из задоволенням пообидаСФ, якщо знайдуть СЧжу. Як тильки вони взнають, що робочий кухонний стил береже немало чудових секретив, - готуйтеся боротися з цим. Випрошування СЧжи, набиги на кухонний стил, перекидання видра для смиття, нявкання рано вранци, що означаСФ вимогу "погодуй мене!" - все потрапляСФ в цю категорию.

Встановлення и захист своСФСЧ териториСЧ

Ци спонуки особливо сильно виявляються у некастрованих котив. Чим бильше за кишок живе у вашому будинку або проходить через двир, тим бильше вирогиднисть те, що инстинкт захисту териториСЧ визьме верх. Якщо кишка скоюСФ сечовипускання и дефекацию в недозволених мисцях, дряпаСФ речи и б'СФться з иншими кишками - все це видноситься сюди. Миж иншим, те ж саме роблять кишки, коли на СЧх териториСЧ з'являСФться собака. Звичайно кишка швидко розправляСФться з ними, вчиплюючись СЧм в нис - цей прийом добре спрацьовував у кишок протягом багатьох сотень рокив.

Гра

Хижаки, яки добре харчуються, яким мало що загрожуСФ и биля яких багато вильного часу, використовують гру, щоб пидтримувати на належному ривни своСЧ мисливськи навики и просто щоб проводити час. Якщо СЧх грою нихто не керуСФ, вони можуть накидатися на играшки, грати в "хокей" зи всякими дрибничками, розгойдувати шнур пидйомних жалюзи, рвати папир и иншими способами демонструвати в основи своСЧй нешкидливе, але иноди сильно дративливе повединку.

Спилкування

Бильшисть проблем миж кишкою и людиною розвиваСФться через нерозуминня основ котячоСЧ натури и через дурне людське переконання в тому, що кишка може перестати бути кишкою. Ришення завести кишку - це не ришення володити кишкою. Як в духовному, так и в моральному плани ми дилимо з нашими тваринами своСФ життя. Ми не можемо володити ними, як яким-небудь предметом меблив. Ми контролюСФмо СЧх, а вони контролюють нас - кожний своСЧм власним способом видповидно до своСФСЧ натури. Адже наши кишки не просять нас перестати бути людьми, хоча, можливо, и попросили б, якщо б могли. РЖ ви теж не можете просити СЧх перестати бути кишками. Радисть, яку дають нам кишки як наши друзи, виходить з того, що ми приймаСФмо СЧх такими, яки вони СФ, и знаходимо в цьому задоволення. А задоволенняздесь дийсно СФ, причому у величезний килькости.

Хвостати психотерапевти

Глави з книги Ольги Арнольд

Волохати симейни терапевти

..."За що ми СЧх любимо?" Десь я почула ще один вариант видповиди на нього: ми любимо братив наших менших тому, що це СФдини истоти, яки нас не критикують. Мени здаСФться, що це найбильш близьке до истини. РЖ дийсно, що б ми не зробили - вони нас обожнюють, не миркуючи и не засуджуючи. Можна покласти чудово пса, що видчуваСФ себе, на операцийний стил (подумаСФш, якась там пухлина, вона ж не болить!), можна кинути його на чужих людей, а самому виСЧхати - вин все пробачить и буде щасливий знову вас побачити. Собаки, за ридкисним виключенням, абсолютно не злопам'ятни. РЖ коли ти скоюСФш якусь непристойну провину - а хто з нас без гриху? - тильки в собачих зраджених очах ти не прочитаСФш докору из цього приводу.

РЖ, можливо, саме тому наши мили хвостати члени сим'СЧ виступають в роли домашних психотерапевтив. Таким чином, ми нарешти дисталися до головноСЧ теми циСФСЧ книги. Втим, я не затримуватимуся на добре видомих фактах, як, наприклад, на тому, що кишка в будинку допомагаСФ господарю позбавитися гипертониСЧ або що наявнисть собаки знижуСФ ризик повторних инфарктив. Хоча факт фактом, але механизм цього явища розглянути все ж таки цикаво...

Ви втомилися на роботи, посварилися, повертатися додому вам довелося в переповненому автобуси, який до того ж застряг в пробци, та и зарплату, як завжди, затримали... На жаль, картина, знайома багато чим. РЖздесь вас зустричаСФ ваш улюблений кит, який николи не пропустить моменту вашого приходу; вин тре об ваши колина, вин мурличе, вин заглядаСФ вам в очи... РЖ ви миттСФво видключаСФтеся вид своСЧх неприСФмностей, видволикаСФтеся вид всих пережитих за день стресив. Непомитно для себе ви скидаСФте напругу и розслабляСФтеся. РЖ, видповидно, у васздесь же знижуСФться артериальний тиск, якщо воно було до цього пидвищено.

До речи, кишки - це тваринни, володиючи уникальною здибнистю до розслаблення. Постежте за грациозними рухами котеняти - така витонченисть досягаСФться за рахунок того, що жоден його м'яз не затиснений, працюють тильки ти м'язи, яки беруть участь в тому або иншому руси. Одного разу на заняття аутогенним тренуванням, яке я проводила в кризовому стационари, забрела ликарняна кишка. Як видомо, в наших ликарнях присутнисть так "негигиСФничноСЧ" тварини, яким звичайно вважають кишку (и недаремно, до речи, без глистив вони обходяться украй ридко) строго заборонено - як, наприклад, и в продуктових магазинах, - але кишки про це чомусь не знають и чудово там иснують, по-господарському користуючись безкорисливою любов'ю санитарок и прибиральниць. Так от, мисцева киця самого пролетарського вигляду, тигровоСЧ масти, але пухнаста и чистенька, з упевненим виглядом зайшла у видкритий хол, де сидили моСЧ пациСФнти, напружени як струна - вони недавно до нас поступили и не мали ще уявлення про те, як треба розслаблятися. Не зупиняючись, кишечка пройшла на середину, де сидила я, и уляглася на килим биля моСЧх ниг. Николи в житти у мене не було так прекрасного навчального посибника - що до того ж дийшов мене на власних лапках! Як вона потягувалася, як привабливо влаштувалася видпочивати затишним м'яким колобком! Я думаю, що того дня, дивлячись на неСЧ, хвори набагато бильше дизналися про релаксацию, ниж з моСЧх лекций.

Котячи взагали схильни до спокою и ВлрозслабусиВ»". Пригадайте хоча б фильми про Африку; судячи з них, улюблене проведення часу "царя звирив" - сон; на екрани перед нами раз у раз предстаСФ идилична картина - ситно пообидавши, все левове симейство мирно вдаСФться до безтурботного сну. Звичайно, нияки хижаки СЧм не загрожують, сил и часу на полювання у них йде зовсим трохи, то чом би у вильний час не понижитись? Що ж до наших домашних кишок, то здобувати СЧжу СЧм не доводиться, тому часу на повний, глибокий видпочинок у них залишаСФться бильш ниж достатньо.

До речи кажучи, и людина, и домашни тварини легко заражаСФться настроями инших. Якщо ви нервуСФте и метушитеся, наприклад, перед вид'СЧздом, то напевно в ций суСФти вам пид ноги раз у раз попадатимуться ваши чотириноги вихованци сим'СЧ - вони теж нервують, на вас дивлячись, и кидаються по квартири. По щастю, заразливи буваСФ не тильки хвилювання або пригничений стан духу, але и спокий и гарний настрий. РД люди, яки одниСФю своСФю появою вносять в будинок або робоче примищення радисть - настильки могутни витикаючи вид них "хвили прекрасного настрою", якщо можна так виразитися. Але, на видмину вид двоногих, яки далеко не все и не завжди володиють достатним запасом енергиСЧ и оптимизму, щоб позитивно впливати на оточуючих, наши чотириноги друзи практично завжди покращують нам настрий.

Позитивни емоциСЧ не тильки приСФмни, але и корисни. При переживанни СЧх в организми продукуються ендорфини и енкефалини, яки впливають на "рецептори задоволення" в головному мозку - и заразом налагоджують гомеостаз, регулюють життСФдияльнисть организму. Недаремно иснуСФ так звана "смихотерапия", коли людину ликують виключно позитивними емоциями. Американський дослидник и письменник Норман Казинс буквально пидняв себе на ноги - у нього був колагеноз, захворювання, що майже завжди закинчуСФться смертю хворого - проглядаючи комедиСЧ и диснеСФвськи мультики мало не вси протягом доби. Щоб посмиятися, спостеригаючи за нашими домашними вихованцями, не потрибно навить володити розвиненим видчуттям гумору - настильки бувають вони смишни, зворушливи и забавни сами по соби. До речи кажучи, иноди смих викликаСФ не саму по соби СЧх повединку або зовнишний вигляд, а то, що ми бачимо себе в них, як в дзеркали. Правда, ведуть вони себе нехитрише, ниж ми, и СЧх прийоми видни здалеку. Биля кожного з нас повно веселих историй про своСЧх вихованцив - а якщо не своСЧх, то про тварин своСЧх ридних и друзив. Якщо ви СЧх проанализуСФте, то майже завжди виявиться, що вони здаються нам забавними саме тому, що в карикатурний форми ми бачимо в своСЧх чотириногих друзях людськи риси - и моваздесь зовсим не тильки про мавп, так на нас схожих.

Собака або кишка завжди видчуваСФ настрий господаря, та и взагали будь-якоСЧ людини, з якою вона тисно спилкуСФться. Це легке перевирити - похничьте повиразнише, и будь-який нормальний песздесь же кинеться вас слиняво заспокоювати. Глаша одного разу трохи не зирвала мени сеанс гипнозу - добре знайома СЧй пациСФнтка в стани гипнотичного трансу заплакала, як и належить в той момент за сценариСФм, и моя надзвичайно емфатична собачка кинулася СЧСЧ утишати - добре, що я вмудрилася перехопити СЧСЧ в саму останню мить. До речи, емпатия - це здатнисть видчути в переживання иншого, поставити себе на його мисце, спивпереживати йому. Хорошим психотерапевтом без неСЧ стати просто неможливо; так от, у наших чотириногих членив сим'СЧ звичайно дуже розвинени не тильки интуСЧция, але и емпатия.

Вивчивши господаря, домашни улюбленци тонко видчувають, коли можна пидийти до нього и пидлащуватися, а коли краще взагали не попадатися на очи. У одниСФСЧ моСФСЧ знайомоСЧ, схильноСЧ до ризких змин настрою, живе кишечка, яка може годинником грати з своСФю господинею в СЧСЧ "хороши дни", зате в "погани" ховаСФться и ледве чи цилодобово не попадаСФться СЧй на очи.

Колись я писала про те, що негоже тримати свого чоловика на прив'язи - все одно, чи на строгому ошийнику, на ланцюзи або на довгому повидци. Судячи з мого досвиду - и психотерапевтичному, и особистому - ниякий мотузочок не врятуСФ, якщо чоловик хоче пити з сим'СЧ, набагато надийниши узи невидими, емоцийни, яки зв'язують не тила, а души. Можливо, мени так здаСФться ще и тому, що я дуже циную свободу - и свою, и своСЧх близьких - и будь-яке невиправдане посягання на неСЧ мени неприСФмне. Собака СФ собака - треба ж СЧй гарненько рознюхати все навколо, поспилкуватися з представниками свого вигляду, помитити територию. Те, що СЧх цикавить, нам здебильшого незрозумило.

Взагали наши брати менши сприймають мир инакше, по-иншому, ниж ми. РЖ окрим звичних органив чуття, вони володиють ще надзвичайною интуСЧциСФю. Саме цим своСЧм мало не надприродним чуттям розумиють, що у господаря болить и де. Особливо видризняються по ций частини кишки - вони майже все як одна "медични", на видмину вид собак, яки далеко не вси володиють дарма цилительства.

Моя приятелька Мила, взнавши, про що я пишу, сплескала руками: - Я чудово розумию, що ти напишеш и про мене - тильки, благаю, зроби так, щоб мене не взнали!

Витамин, СЧСЧ ставний сибирський кит, вночи звичайно спить у неСЧ на грудях або пахвою. Але писля бурхливо видсвяткованого дня народження вин влаштувався у неСЧ на лоби - и вранци, не дивлячись на його солидну тяжкисть, вона встала з легкою головою, неначе напередодни ничого зайвого соби не дозволила! Мила - пани позитивна, непитуща, и СЧй якось невтямки, що не тильки СЧСЧ, але и инших, персон куди бильш негативних, коти и кишки позбавляють вид неприСФмних ознак похмилля.

Особливо добре волохати ликари диють на невротикив - вони знимають симптоми, пов'язани з нервовими стресами, ризни боли спазматичного характеру - все одно, судин або шлунку. Як, власне кажучи, и хороши екстрасенси-люди. Багато хто затверджуСФ, що СЧх кишки або собаки володиють прекрасними здибностями ликувати радикулит - я охоче в це вирю. Але, як и серед ликарив, яки, як видомо, бувають хорошими, бувають поганими, а бувають просто видатними, серед чотириногих цилителив зустричаються в цьому видношенни особи и менш бильш здатни, а иноди и просто уникальни.

Биля одниСФСЧ моСФСЧ колеги жив удома чудовий пес, ердель на им'я Ерик, якого СЧСЧ чоловик називав "антиСЧнфарктином". Коли вин приходив з роботи, то хвилин п'ятнадцять обнимався з Ериком - и стресив и утомлености як ни бувало. Одного разу господиня Ерика, повертаючись разом з ним з прогулянки, впала, сильно ударилася головою и навить на коротку мить знепритомнила. Прийшовши додому, вона всилася на диван в напивнепритомнистю стани, из сльозами на очах; СЧй було дуже погано. Тоди Ерик уперся СЧй в плечи передними лапами, перекинув СЧСЧ на спину и улигся на неСЧ передньою частиною тила. Вона заснула, проспала пивтора години и прокинулася бадьора, свижа и видпочила, неначе з нею ничого и не трапилося. Пес же, якоСЧ весь цей час провив в ций незручний пози, насилу сповз з дивана на пидлогу, розпластався на килими и так нерухомо лежав години три, не в силах навить пидняти голову, не те що поСЧсти. Враження було таке, що вин передав улюблений господини всю свою енергию и життСФви сили. Я не можу цього пояснити з позиций чисто рациональних, але - що СФ, тобто. Якщо серед людей бувають "енергетични вампири", то наши брати менши, навпаки, завжди пидкачують нас своСФю енергиСФю, притому абсолютно безкорисливо.

Але рани тилесни ми абияк и без чотириногих виликуСФмо, а ось рани душевни - зовсим инша справа. В цьому випадку спилкування з нашими домашними вихованцями може виявитися просто безцинним. Я сама особисто знаю декилькох жинок ризного вику, яким в переломни моменти життя допомагало повернутися до нормального життя поява в будинку чотириногого улюбленця.

Килька рокив тому у моСЧх хороших знайомих помер собака, не дивлячись на вси зусилля ветеринарив; про цю псину - бассети по имени Ваблячи - ходили легенди. Серед собак ридко зустричаються таки шкидливи створення. Наприклад, якщо господар увечери затримувався - все одно, на двадцять хвилин або на дви години - то Ваблячи його зустричала на порози, кидала на нього докирливий погляд издесь же, на його очах робила купку. А знаменита история з свижими простирадлами! Одного разу в експедициСЧ Манин господар розжився чистою и навить накрохмаленою билизною, що в польових умовах ривносильне чуду; коли вин пизно увечери повернувся з душу, передчуваючи ридкисну насолоду, то знайшов пид ковдрою Ваблю, яка, виявляСФться, теж роздиляла пристрасть свого господаря до чистоти. Правда, уявлення про це у неСЧ було вельми своСФридне - перш ниж забратися в лижко, вона вивалялася в свижише коров'ячому коржику. Мени Ваблячи запам'яталася в основному тому, що дуже любила валятися в пили посеред дороги и абсолютно не реагувала на автомашини, яким вона заважала проСЧхати. Водий миг сигналити скильки завгодно - хвилин через п'ять видчайдушного бибиканья вона здивовано пиднимала голову, як би запитуючи: "Це ви мени?" - але не рухалася з мисця. Врешти-решт СЧСЧ або об'СЧжджали по узбиччю, або волоком видтягали убик. Ще Ваблячи видризнялася прямо-таки раблезианським апетитом - просто дивно, як в собаци середних розмирив умищався цилий таз шашлику!

Здавалося б, осоружна псина - чого про неСЧ шкодувати? Проте СЧСЧ господари довго горювали, и я СЧх чудово розумию - Ваблячи дийсно була якщо не видатноСЧ, то особою, що запам'ятовуСФться и дуже оригинальною. Наступного року в експедициСЧ мени СЧСЧ не вистачало. Це був характер! РЖ особливо переживала Лида, яка свого часу, писля черговоСЧ капости з собачоСЧ сторони, називала Ваблю не инакше, як "мий хрест". Адже Ваблячи з'явилася у неСЧ удома в найважчий для неСЧ рик, писля трагичноСЧ смерти батькив, и допомогла СЧй вижити и вистояти.

До речи, слово "з'явилася" я спожила зовсим не випадково. Якщо Лида сама вибрала и купила породистого цуценя, то часом до людей в найкритичниший момент СЧх життя собаки були сами. Наприклад, за Олей, що тильки що дизналася про зраду чоловика и що повернулася до матери, ув'язалася молоденька дворняжка; вона увийшла вслид за нею до квартири и там и залишилася. У жинки, що зневирилася, навить и думки не виникло СЧСЧ прогнати. Дворняжка, якоСЧ назвали Матильдою, стала вирною супутницею Оли, що так и не пробачила блудного чоловика, але що незабаром знайшла надийнишого и вирнишого чоловика, вона стала справжним членом СЧх сим'СЧ. РЖ таки просто мистични випадки - далеко не ридкисть; я, з своСЧм рациональним розумом, не знаходжу ним наукового пояснення.

Втим, будь-який чотириногий домашний улюбленець за сумисництвом - симейний психотерапевт, який знимаСФ напругу, що час вид часу виникаСФ в будь-якому будинку. Вин як би служить посередником миж подружжям, миж батьками и дитьми - посередником, який полегшуСФ взаСФморозуминня, який робить все, щоб в будинку була доброзичлива, тепла атмосфера.

Проте далеко не завжди собака або кишка приносить в будинок щастя, це залежить не вид них. РД люди, яким тварини просто протипоказани - як и вони ним. Здебильшого винувати в цьому ми, "цари природи", яки проектують на них своСЧ недолики и комплекси. Але про це ми поговоримо пизнише. А зараз давайте звернемося до иншого питання - який домашний вихованець видповидаСФ вам и вашому характеру.

Повединка кишки

СвоСФридна вдача кишки, якщо поривнювати його з повединкою собаки, не завжди влаштовуСФ людину, и часто у вибори домашнього улюбленця виграСФ пес. Тильки зрозумивши особливости котячого характеру, можна полюбити цю тварину всим серцем.

ВзаСФмостосунки людини и домашньоСЧ кишки вельми своСФридни. Кишка, при всьому турбуванни про неСЧ и любови людини, не стаСФ його рабом и зберигаСФ свою индивидуальнисть, залишаСФться особою.

Кишка потребуСФ тисного контакту з господарем: вона любить погладжування, лежання на колинах, ВлрозмовиВ». Але при цьому вона сама ВлкомандуСФ парадомВ» -- контакт можливий лише при СЧСЧ на це бажанни. У кишки, довгий час позбавленоСЧ можливости спилкуватися з господарем, виникаСФ стрес. Тому, розмовляючи з кишкою, говорить СЧй якомога бильше ласкавих слив, не забуваючи погладжувати СЧСЧ. РЖз сторонними людьми або кишками тварина поводиться по-ризному: з людиною кишка прагне встановити видносини за допомогою ризних символив (див. Словник Влкотячих символивВ»); з тваринами -- за допомогою ризних звукив, рухив тила, очей (Влкотячий звуковий словникВ» теж достатньо багатий).

Крим того, биля кожноСЧ окремо узятоСЧ кишки СФ и своСЧ, тильки СЧй властиви норми повединки.

Кишки, як и вси розумни истоти, володиють негативними властивостями. Перш за все це периодични прояви агресивности, часто пов'язани з неправильним змистом кишки. Хоча кишка -- тварина незлобна, и СЧСЧ агресивна реакция найчастиша буваСФ оборонною, все ж таки поступово ци прояви закриплюються и входять в звичку. Позбавитися цього допомагають заспокийливи препарати, а також кастрация. РЖноди можливи прояви страху и тривоги, яки теж можна зняти за допомогою ласки и заспокийливих засобив.

Позитивною особливистю кишок СФ СЧх вирнисть тому мисцю, яке стало СЧх житлом. Консервативнисть в основи котячоСЧ природи визначаСФ СЧСЧ тягу до осидлости, и кишка неридко повертаСФться до свого колишнього житла, якщо господар миняСФ мисце проживання.

Кишка на видмину вид собаки -- индивидуалистка, вона не любить пидкорятися, виконувати накази, словом, чому-небудь навчатися. Тому примусове дресирування неможливе, якщо у кишки немаСФ интересу до тих або инших вправ. Далеко не кожну кишку вдаСФться навчити ходити в шлеСЧ и на повидци, а тому примушувати СЧСЧ робити це не стоСЧть. Морочлива справа -- привчити кишку до чистоти. Котенята одержують перши навики гигиСФни вид кишки-матери, до мисячного вику вони вже самостийно освоюють свий ВлтуалетВ». Кишку не можна часто карати, та и робити це треба вельми обережно, уважно спостеригаючи за реакциСФю тварини на ти або инши диСЧ. РЖноди навить варто перейти вид методу покарання до методу заохочення.

До инших особин котячого роду ци тварини видносяться терпимо, якщо ти ничим СЧм не загрожують.

СвоСФ житло и територию в безпосередний близькости вид нього кишка вважаСФ своСЧм особистим володинням. Свий район кишка намагаСФться розширити за рахунок сусидних територий, позначаючи ароматичною речовиною, що видиляСФться залозами в области анусу.

Пошаною и взаСФмною терпимистю визначаються видносини двох або декилькох кишок, що живуть в одному будинку. РЗм властиво пиклуватися один про одного, ВлцилуватисяВ», спати разом, залицятися за котенятами. Навить коти, що виросли в одному будинку, не конфликтують. Коли кишки знаходяться в зграСЧ, ВлколективиВ», вступають в дию своСЧ закони --здесь принцип верховенства одниСФСЧ тварини над иншою.

Нерозв'язною загадкою СФ котячи ВлзбориВ». Встановлено, що вони не мають ничого загального з вибором партнера для шлюбного периоду або перерозподилом ролей в зграСЧ. Про це свидчить миролюбний вид тварин, що сидять кружком, а деяких -- навить впритул один до одного (при цьому вилизують и чистять шерсть сусиду).

Дивовижне також видчуття часу и уминня дотримувати розпорядок дня. Причому повединка живе в будинку и обмеженоСЧ в простори кишки видризняСФться вид повединки кишки, володиючою свободою перемищення.

Спить кишка досить багато -- на це у неСЧ йде дви третини життя.

Одним з найсильниших СФ мисливський инстинкт. Кишка володиСФ великим терпинням в очикуванни здобичи. Вона -- природжений ловець мишей, але пристрасть до полювання не завжди продиктована видчуттям голоду. Навить кишка, що приймаСФ пищу вид людини, любить пополювати и приносить здобич в будинок господаря як подарунок.

Кишка видризняСФться розумом и кмитливистю

Для будь-якого власника його вихованець якщо и найрозумниший, то вже точно хитрий и жахливо кмитливий и меткий. РЖ в той же час навить тварина з "симома п'ядями в лоби" може привести у видчай нездатнистю зрозумити прости речи.

Так видбуваСФться тому, що поняття интелекту ми примиряСФмо "на себе". В деяких видносинах кишки, звичайно, дурнише за людей, та зате вони можуть робити багато що, чого не умиють люди. Я упевнена, що кишки володиють интелектом, оскильки легко пристосувалися жити з обожнюючими СЧх людьми и так само легко виживають в диких умовах. РЖ якщо рахувати здибнисть до виживання проявом интелекту, то у кишок вин достатньо високий.

Котячий интелект можна представити у вигляди окремих компонентив, одни з них - природжени, инши - придбани.

Бильшисть навикив закладаСФться з народження, але деяким треба вчитися. Доведено, що физични рухи, необхидни для полювання, у котенят природжени, а ось самому мистецтву полювання вони повинни навчатися. Кишки по ривню розвитку интелекту знаходяться десь посередини миж двома крайнощами. Перша - це абсолютна нездатнисть пристосуватися до умов, що зминилися, друга, навпаки - легке засвоСФння нових знань и умов (до цього схильни мавпи и дельфини). Проте кишки легше навчаються тому, що може стати в нагоди СЧм на полюванни, оскильки вони СФ виключно м'ясоСЧдними тваринами.

Мозок новонародженого котеняти функционуСФ вже при народженни и стримко розвиваСФться в перши п'ять мисяцив життя. В середньому через два роки кишки досягають пику в розвитку розумових здибностей. Навчання, проте, може продовжуватися все СЧх котяче життя.

Кишки вчаться спостеригати и наслидувати точно так, як и це робимо ми з вами. Дослидження показали: якщо кишка спостеригаСФ, як инши кишки звалюють перешкоди и перестрибують бар'СФри, здобуваючи СЧжу, вона навчатиметься цим прийомам набагато швидше, ниж кишка, що не маСФ таких вчителив.

Маленьки котенята вчаться навикам полювання биля своСФСЧ матери. Метод проб и помилок теж СФ навчанням. Спроби котеняти дистати блискучи прикраси з новоричноСЧ ялинки можна розглядати як втилення цього методу: спочатку вин намагаСФться стрибнути з пидлоги на ялинку; коли це йому не вдаСФться, вин влизаСФ абикуди вище, наприклад на шафу, и стрибаСФ з нього, намагаючись схопити лапами играшку. Але якщо ялинка встояла, и играшка не стала його трофеСФм, то залишаСФться одне з двох: або ви видволикаСФте чим-небудь його увагу, або рано чи пизно вин доб'СФться свого.

Кишки - непогани винахидники. Якщо кишка, якоСЧ ви помистили в клитку, одного разу приловчиться видкрити клямку, то будьте упевнени, що вона повторюватиме це и надали. РЖноди кишки, в буквальному розуминни, дресирують своСЧх господарив, примушуючи СЧх виконувати певни диСЧ в потрибний СЧм час.

Бильшисть кишок володиСФ розвиненишим "инстинктом повернення", а також кращою пам'яттю, ниж собаки. Значна частина котячого мозку управляСФ СЧх гимнастичними здибностями. Видповидальнисть за ривновагу и рух несе мозочок, який у кишок значно бильше, ниж у инших ссавцив, а велика частина кори головного мозку займаСФться обробкою величезноСЧ килькости информациСЧ, що поставляСФться "супердетекторами": вухами, очима и вусами.

А ще ваша кишка видноситься до одних з найталановитиших и ризносторонних "спивакив" серед тварин - в СЧх мови бильше 16 ризних звукив. РЖ уважний господар дуже швидко починаСФ розбиратися у видтинках голосу и настрою свого чотириногого друга.

Кишки чутливи до вашого настрою и дарують вам любов и увагу. Адже СЧм байдуже, хто ви и як виглядаСФте, повний ви або худий, багатий або бидний, здоровий або хворий. Бильш того, серед всих домашних тварин кишки - найнижниши и ласкавиши створення. Тому зовсим не дивно, що багато людей вважають за краще залишатися удома з кишкою, ниж йти на ризик спилкування з соби подибними. Звичайно, багато хто з нас занадто олюднюСФ кишок, але ж так важко залишатися неупередженими по видношенню до цих розумних и загадкових створень.

Коли зоопсихологами була складена анкета для характеристики прихильности людей до кишок, опитали 900 чоловик. 99% опитаних вважали кишок членами своСФСЧ сим'СЧ и використовували слово "любов", щоб описати своСЧ видносини з ними. 90% щодня розмовляють з кишками, а 87% повидомили, що кишки сплять з ними в одному лижку.

П'ять типив повединки кишок

Американськи фахивци видиляють п'ять основних проблем, що виникають при вихованни кишки. До якого типу видноситься Ваша?

1. Капризний и агресивний кит, що робить все, що хоче. Витоки такоСЧ повединки - в дитинстви, коли вин не знав слова не "можна". Що робити? Частише брати котеня на руки. Николи не бити його - це не допоможе, а, навпаки, озлоблюватиме. Якщо вин випускаСФ кигти, просто припинить гру и при цьому скажить не "можна". Запам'ятайте: войовничисть кота часто обумовлена просто страхом. Бувають кишки, що плюються. Ви можете видповисти СЧм тим же. Якщо не допоможе, скористайтеся пульверизатором. У випадку, якщо кишки дуже часто шиплять, застосуйте цей же засиб. РЖноди тварини поводяться дуже агресивно, дряпаючи гладку поверхню, як би намагаючись щось закопати. Це буваСФ вид страху, що вони втратили контроль над ситуациСФю. Запропонуйте СЧм який-небудь старий килимок. Або ж загорнить тварину цилком в зигритий рушник. Це теж зменшить страх, як и ласка, любов и турбування... Друга можлива причина агресивноСЧ повединки кота - захист териториСЧ. Це буваСФ частишим, якщо у вас живуть два або бильше тварин. В таких випадках потрибно терпляче привчати кишок один до одного, без закритих дверей! На худий кинець окропить, обох кишок одним и тим же одеколоном.

2. "Неотесани" кишки, яки видмовляються користуватися ванною, митять все навколо, зциплюють речи из столу. Тут слид перш за все подумати про медични причини. Якщо все гаразд, розмиркуйте, чи добре коту живеться. Може, вин привертаСФ до себе увагу, тому що озлоблений, самотний и нещасний? Заходи любов и турбування. Прийшовши з роботи, спочатку поспилкуйтеся з котом, а потим вже з дружиною (чоловиком). Може, вин на щось злиться? Або на когось? Кишки не люблять людей, перед якими вони випробовують страх, тому вони митять перед ними. Радимо повисити над улюбленим мисцем мечения на мотузку фольгу. В яку була загорнена риба. Це видверне тварину. Або спробуйте погодувати кота на тому мисци, де вин мочиться.

Якщо вам так и не вдалося встановити причини такоСЧ повединки, спробуйте наклеСЧти навкруги "фатальноСЧ" териториСЧ липку стричку або окропить навколо билим оцтом. Тильки не тикайте кота туди носом! Зробить ванну бажаноСЧ для кишки: чистоСЧ, з хорошим абсорбентом.

3. Кит-плакса.

Перше, що хочетьсяздесь же зробити - це узяти його на руки. Потим, слухаючи годинником його ор, хочеться прибити його. Якщо це, звичайно, не хвороба. Кит кричить, видчуваючи себе кинутим. Значить, ви стали надавати йому менше уваги. Який вихид? Забезпечте йому затишне улюблене мисце; зробить це до того, як вин заволаСФ; якщо це трапиться вночи, бризнить на нього водою.

4. Кит-руйнивник.

Кишки цього типу прагнуть порвати все, що трапляСФться СЧм на шляху. Проявить терпиння: вин не видразу засвоСЧть, що не можна дерти все пидряд. В квартири повинен бути предмет, на якому тварина змогла б сконцентрувати свою увагу, наприклад, дошка для царапанья. Рослини, до яких вин живить особливу симпатию, тримайте подали. Краще створить йому власний сад. Елементарний котячий сад овес, що росте в мисци. Можна також вирощувати пшеницю або петрушку.

Як видучити кота стрибати на мебли? Можна запропонувати простий метод - столи и стильци з подушкою-сюрпризом из стопки книг, картони або жерстянки, яки звалюються на кота при щонайменшому дотику до заборонених меблив. Або поставте всюди балончики вид дезодоранта: кишки жахливо бояться, що вони бризнуть. Крим того, вони загрозливо погойдуються, коли стрибуни скоюють своСЧ пируети.

Жування дротив - смертельно небезпечна звичка. Потрибно побризкати СЧх билим оцтом або обмазати кашкою з тютюну. Але заздалегидь перевирте, як реагуСФ ваш кит на ци запахи.

5. Кишка-примадонна.

Симптоми: СЧсть з вами одночасно, але тильки краще з того, що СЧсте ви. Прихильно дозволяСФ пиклуватися про себе. Одним словом, зипсована кишка-сноб. Що треба мати на увази? Бильшисть кишок в змози перейти на нову диСФту протягом трьох днив, якщо ви визнаСФте, що це кращий вариант. Вони можуть и поголодувати декилька днив, ничого страшного не видбудеться!

Заходи для перевиховання примадонни: не годуйте з свого столу, маскуйте нову СЧжу, пидмишуйте до улюбленого блюда, поступово збильшуючи дозу, гартуйте своСФ серце: кишка дивитиметься на вас благаючими очима. Годуйте кишку строго по годиннику. Можна навить дзвонити в дзвоник. Почастише пестьте тварину.

Котячи характери

Що ми знаСФмо про характер кишки? Ну кинцеве те, що це найзагадковиши и незалежни створення в свити. Чи так це насправди? Ти, хто поуважнише придивлявся до кишок, можуть сказати з упевненистю, що кожна з них - це неповторна индивидуальнисть и що СЧх характери надзвичайно ризноманитни. Проте, як и вси звири, и навить люди, кишки по темпераменту пидроздиляються на чотири несхожи групи : холерики, сангвиники, флегматики и меланхолики. Розподил на ци групи обумовлений чисто физиологичними процесами спиввидношення збудження и гальмування в центральний нервовий системи. Якщо ви правильно зумиСФте визначити темперамент своСФСЧ кицьки, то зможете уникнути грубих помилок в СЧСЧ вихованни.

Холерики

Це тварина з пидвищеною збудливистю, активни, темпераментни, товариськи, але при неправильному вихованни можуть бути надмирно агресивними, з ними часто трапляються непередбачувани припадки люти, що створюСФ проблеми не тильки удома, але и в поСЧздках, скажимо, на виставку. Але саме з холерикив при умилому пидходи зростають зраджени, весели и життСФрадисни тварини, здатни в певних обстаятельствах постояти за своСЧх господарив. При вихованни холерикив слид видмовитися вид частих покарань, гучних вигукив, ризких шумив и звукив. З ними треба бути пидкреслено спокийними и незворушними. До виставок потрибно привчати з трьох-чотиримисячного вику, - тоди вони, коли стануть дорослими, легше сприйматимуть нову обстановку. Кишку-холерика до кота краще приводити в перший же день тички, и бажано до одного и того ж кота. Проте знайомити СЧСЧ з ним треба тильки через один-два дня писля того, як вона на новому мисци добре освоСЧться. Кишку з котенятами варто турбувати тильки у рази крайньоСЧ необхидности, инакше вона може почати тягати котенят. Племинному коту-холерику треба видилити для в'язок окреме примищення. А молодого кота не зводити з так званими "важкими" кишками. Холерики дуже рухоми тварини, для них в будинку бажано обладнати "спортивний комплекс".

Сангвиники

Це кишки уривноваженого темпераменту, достатньо спокийни, весели, легко вступаючи в контакт зи всима членами сим'СЧ и кишками решти. Вони не образливи и за ними легко залицятися. Тварини з подибним темпераментом идеальни для змисту будинку. Але як вибрати таке котеня серед инших котенят? Вони звично наймицниши, але найкрупниши, СЧх рухи впевнени, вони не полохливи и охоче йдуть на контакт з людиною, спокийно СЧдять в його присутности. Вони майже не нявкають, не пищать, багато грають и дуже охоче муркочуть, СЧх можна ласкавим словом легко видвернути вид играшки. Потрапляючи в нови умови, вони не забираються пид шафу, а смиливо йдуть обстежувати незнайому територию.

Флегматики

Це тварини з дещо загальмованими реакциями. Спокийни, поступливи, терплячи, здатни багато стерпити вид дитей, проте схильни до малорухливого способу життя. Вони дуже пристосовани до життя в городчких квартирах и можуть годинником сидити на одному мисци, пожвавлюючись тильки з приходом господаря. Головне, не дати СЧм залеться, обпливти жиром. Организатором игор повинен стати господар. Цю "важливу роботу" охоче виконують дити. Допомагають в цьому играшки з ласою начинкою, яки потрибно довго катати, перш ниж витягнути з них витамин у вигляди "цукерочки". Особливо важливо рухатися вагитним кишкам, щоб надали не виникло ускладнень при пологах. Коти, не дивлячись на флегматичнисть, СФ хорошими виробниками и миттСФво перетворюються з приходом обраници. СвоСФю уникальною наполегливистю, терпинням и видимою байдужистю вони ламають опир будь-якоСЧ котячоСЧ пани и здатни покрити кишок, з якими инши коти справитися не можуть. Алездесь теж своя небезпека - якщо цим тваринам дати залежатися и ожирити, то вони можуть стати просто байдужими до протилежноСЧ пидлоги. При вихованни флегматикив, щоб привчити СЧх до мисця и порядку, мало просто словесного несхвалення. Виляск складеною газетою, який не заподиСФ особливоСЧ шкоди физичному стану тварини, емоцийно дуже диСФвий, а окрик и прочуханка повинни неминуче слидувати за провиною, тоди, згодом, достатньо буде простоСЧ команди для припинення непристойних дий.

Меланхолики

Це тварини з нестийкою психикою, дуже чутливи, емоцийни, причепливи до господаря, ревниви и деколи образливи, соромливи и полохливи. РЗх видданисть не знаСФ меж. Виховання таких кишок вимагаСФ великоСЧ уваги и терпиння. БуваСФ достатньо дрибници, щоб СЧх образити. Через ревнощи вони важко уживаються з иншими тваринами и не пидходять для вмисту у великих розплидниках. З ними завжди треба бути ласкавими, спокийними, прагнути не пидвищувати голосу. Коли вони вимагають до себе уваги, треба видкладати справи и займатися ними, почастише розмовляти з ними, оскильки вони дуже тямущи. В нагороду ви одержите чуйного зрадженого друга, який завжди знатиме, в якому ви настроСЧ и пидтримаСФ вас в скрутну хвилину. Кишки-мами дуже люблять своСЧх котенят и важко переживають розставання з ними, тому хоча б одне котеня повинне залишитися з мамою довго. Коти можуть настильки любити своСЧх господарив, що виявляються поганими виробниками, оскильки часто бувають байдужи до кишок, що приходять на в'язки, хоча и з кишками таке теж трапляСФться. Ци тварини досить часто полохливи, и з цим завжди треба вважатися.

Мова кишок

Мова тила

Кишки славляться своСФю незалежнистю и тим, що поодинци здобувають прожиток. На видмину вид своСЧх дальних родичив - собак - вони не об'СФднуються в зграСЧ, щоб захищати один одного або разом полювати. Тому у них и не могли виробитися правила социальноСЧ повединки в групи.

Проте вони все ж таки спилкуються з иншими кишками, и не тильки з сексуальними партнерами або своСЧми котенятами. РД у них и те, що ми назвали б "дружним спилкуванням". У кишок розроблена цила мова - учени наличують 25 ризних визуальних сигналив, яки можуть бути застосовани в 16 поСФднаннях; сами ж кишки, без сумниву, розризняють набагато бильше тонких нюансив. Але якщо ми навчимося розумити хоча б основни, базови вирази з котячоСЧ "мови жестив", то и це допоможе нам набагато краще розумити, що видчувають и що хочуть "сказати" наши кишки.

Багато елементив повединкового репертуару кишок виявляються в гри. Котенята и навить доросли кишки самозабутньо розигрують перед нами пантомиму, зображаючи полювання, бийку або залицяння, - цилу гамму повединкових проявив. Гру можна приривняти до племинних танцив, в яких програються або навить проживаются сцени вийни або полювання, - це и навчання, и обряд. В бильшости випадкив кишки, яким доводиться жити разом, легко знаходять спильну мову, а СЧх видносини можна назвати спокийними и дружними. Ну а якщо миж ними виникають тертя, то у вас з'являються шанси ближче познайомитися зи всим репертуаром!

Положення голови, вух, очей и вус може багато що сказати про настрий и стан кишки. Численни лицьови м'язи роблять котячу мордочку дуже виразноСЧ, а положення голови и саме по соби здатне повидати нам, шукаСФ кишка контакту або прагне уникнути його. Коли голова витягнута вперед, кишка налаштована на контакт або намагаСФться зрозумити настрий иншоСЧ кишки або господаря: краще всього це помитне, коли ви приходите додому и кишка спрямовуСФться до вас в надиСЧ, що СЧСЧ приголублять и погодують!

Конфликтну ситуацию упевнена в соби тварина зустрине з пиднятою головою, якщо ж у нього всерйоз агресивни намири, то голову опустить. Пидлегла кишка теж може пригнути голову, проте у випадку, якщо вона сильно перелякана и готуСФться захищатися, СЧСЧ голова буде пиднята! Видсутнисть интересу, байдужисть виявляються такою позою: голова опущена, пидбориддя опущено, очи дивляться убик. Як бачите, дуже нелегко розибратися в настроСЧ кишки тильки по положенню голови - можна дийти абсолютно невирних висновкив! Але якщо при цьому звернути увагу на положення всього тулуба, то ми одержимо достатньо пидказок, щоб правильно оцинювати ситуацию.

Нелегко розибратися в настроСЧ кишки тильки по положенню голови - можна дийти абсолютно невирних висновкив! Але якщо при цьому звернути увагу на положення всього тулуба, то ми одержимо достатньо пидказок, щоб правильно оцинювати ситуацию.

Мова звукив

"А як розмовляСФ кишечка?" - питаСФмо ми у малюкив. "Няв", - видповидають вони. "А що говорить собачка?" - "Гав-гав". Що ж, "гав", мабуть, непогано передаСФ основний сигнал, до якого вдаСФться собака, вимагаючи нашоСЧ уваги. А ось одне звукосполучення "няв" явно дуже бидно и нездатний описати величезну ризноманитнисть звукив, що СФ в лексикони кишок.

Дослидження, направлени на вивчення тонкости котячого словника, почати поривняно недавно. Ризни фахивци по-ризному класификують звуки, а ми розглянемо СЧх в контексти наших взаСФмостосункив з улюбленцями.

Щоб розибратися в ризноманитних звуках и интонациях, яки використовуСФ кишка в спилкуванни, доведеться серйозно и уважно потрудитися. Звичайно ми инстинктивно розумиСФмо, про що "говорить" з нами кишка, и не стильки судимо про це по звуках, скильки здогадуСФмося по СЧСЧ зовнишньому вигляду и обставинам, чого вона хоче: чекаСФ, щоб СЧСЧ погладили, "натякаСФ", що настав час вечери, або просто веде дружню бесиду. Розумна кишка полегшуСФ нам задачу розуминня: вона пидийде до порожньоСЧ миски, до дверей або почне скребти у викно, бажаючи, щоб СЧСЧ випустили погуляти. Якщо ж ви всерйоз хочете розризняти звуки, яки видаСФ ваша кишка, запишить на магнитофон голос кишки и своСЧ тлумачення: як ви розумиСФте значення ризних сигналив. Прослуховуючи запис пизнише, коли голос не пидкриплений мовою тила и рухив, ви знайдете, що вам вже значно складнише зрозумити навить найзвичниши котячи "вирази", заклики або прохання.

Кожна кишка маСФ свий в розпорядженни свий неповторний репертуар звукив и жестив. Треба помитити до того ж, що кишки куди краще налаштовани на розуминня нашоСЧ мови, ниж ми - на розуминня СЧх сигналив.

Вони адаптують те, що говорять, до того, як ми це розумиСФмо. РЖноди створюСФться враження, що кишки привчають нас до сприйняття тих або инших звукив. Якщо ми правильно реагуСФмо на якесь особливе нявкання, вони це помитять и удадуться до нього ще и ще раз. Так репертуар сигналив, корисних в спилкуванни з людьми, розширяСФться, у миру того як ми засвоюСФмо материал. Часто у кишок знаходяться для нас "слова", яких вони не використовують в розмови з иншими кишками и навить з иншими людьми в наший сим'СЧ.

Кишки ризних порид не тильки тяжиють до ризних вокальних сигналив (кишки ориСФнтальних порид, наприклад, видоми своСФю балакучистю), вони по-ризному розставляють акценти або по-ризному вимовляють "слова" (видризняСФться ж вимова у жителив ризних регионив). Ми часто можемо видризнити голос своСФСЧ кишки вид всих инших, але ризни кишки доповнюють свий лексикон ризними характерними звуками: вони воркують, курликають, скулять и навить поклацують. Це можна поривняти з тим, як по-ризному гавкають собаки ризних порид.

Якось пропала Бин, наше сиамське котеня. Я обийшла всю округу, шукала скризь, голосно звала СЧСЧ по имени - все безрезультатне. На инший день, годинника в шисть ранку, я почула голосок, який доносився з сусидського сарая.
Це, без сумниву, був СЧСЧ голос, а лунав вин з-пид старого столу, що засуваСФ в дальний кут. Бин забралася туди ще напередодни и не могла вибратися. Кожного разу, коли я звала, вона видповидала з наростаючою силою, допомагаючи мени шукати. Природна балакучисть нашоСЧ крихти врятувала СЧй життя.

У кишок наличуСФться 16 основних типив голосових сигналив. Хоча, звичайно, насправди СЧх, не помитних для нашого вуха, набагато бильше. Серед них СФ навить ультразвукови. Ультразвук недосяжний для наших вух, але зовсим не для котячих, чутливих до набагато ширшого спектру частот.

Поки котенята ще зовсим мали, мама використовуСФ в спилкуванни з ними зовсим невеликий набир звукив. Регулярно заглядаючи в котячу "дитячу", можна на цих простих прикладах бильше взнати и краще розибратися в спилкуванни кишок. Мати використовуСФ певни звуки, щоб виразити незадоволенисть, ласку або подать сигнал небезпеки, а у кожного котеняти СФ власний, индивидуальний сигнал биди. Досягнувши вику 12 тижнив, котенята опановують мовою в повному об'СФми, причому на видмину вид людських немовлят, яким, щоб освоСЧти мову, необхидно чути и повторювати звуки мови, котеня здатне використовувати вси можливи варианти котячоСЧ "мови", навить якщо глухий вид народження.

Кишки можуть видавати звуки, не припиняючись дихати, - и на вдиху, и на видиху. Отже, природа вироблюваних ними звукив дещо не така, як у нас. Мова виконуСФ у них менш важливу роль у формуванни ризних звукив, яки зароджуються глибше в горли. Струминь повитря на ризний швидкости проходить через голосови зв'язки, розташовани в гортани. Фонетични вариациСЧ звукив досягаються за рахунок змини напруги м'язив горла и рота. Голосови сигнали служать переважно для спилкування на близький видстани, за винятком, звичайно, самих волаючих випадкив - закликив про допомогу, котячих концертив в период залицяння и диких завивань котив-суперникив, яки намагаються врегулювати своСЧ териториальни проблеми.

Запобижни засоби

Муркотання вимирюСФться муррометром за шкалою вид I до V.

Друга шкала индикаторив - позометр. Оскильки деяки Об'СФкти взагали не мурчат, дана система допомагаСФ провести на основи одних тильки визуальних сигналив оцинку задоволення, аналогично ривню мурчания.

I-II Мопед - ВидчуваСФться лише небагатьма масажистами, в основному, тими, на кому тонкий одяг.

1-2 - ПриСФмне розслаблення

III Харлей-Девидсон - Видчувають майже вси масажисти. СупроводжуСФться майже непомитним рухом Об'СФкту.

3 - М'яка насолода

IV Корвет - ВидчуваСФться всима без виключення масажистами. ВидбуваСФмося помитна змина пози Об'СФкту. Шерсть трохи пидиймаСФться.

4 - Достаток

V Самоскид - Чутно навить кризь подушку. Можливи травми вид кигтив. Майже нихто з масажистив на мисци не всиджуСФ.

5 - Досконале блаженство

Запобижни засоби

Перш ниж приступити до повномасштабного пещення, масажисту слид пям'ятати про наступни когтеопасних моменти:

Не варто ошарашувати Об'СФкт дуже вже енергийними рухами (Виняток становить Хлопавка).

Не намагайтеся застосовувати прийоми проти шерсти, якщо не було инших инструкций.

Якщо ви все ж таки зачепили кигте небезпечну крапку, НРЖКОЛИ не видсмикуйте руку ризко.

Експеремент з мишою в банци з кришкою

У бабуси ми спиймали мишку и дали нашому коту, але спочатку закрили банку кришкою. Кит ходив навколо циСФСЧ банки, намагався скризь банку дистати мишу, але в нього не виходило. Тоди вин почав дряпати банку и кусати кришку, в результати Бильчик перекинув банку и почав задними та передними лапами дерти кришку, та постийно облизувався. РЖ в нього очи були такими великими, як 5 копийок, а вуса розправлени.

Експеремент з мишею в банци без кришки

Ми зняли кришку з банки, и почали дивитися на реакцию кота. Вин швидку пригнув до банки, та почав пхати передни лапи з розпущеними кигтями в цю банку. А мишка почали бигати по банци вид лапи кота, то пид низ то вбик. Це Бильчику явно не сподобалося и вин почав всовувати в отвир в банци морду, вин напевно гадав, що вин зможе так до неСЧ дистатися. Потим вин здогадався перекинути банку, але мишка не вибигла залишилася в банци на дни.

Експеримент з мишею, коли ми СЧСЧ забрали

Коли ми забрали банку з мишею, то киця почала дуже голосно нявкати та бигати за нами, не даючи проходу, забрала банку я, а мама пересадила мишу в иншу банку. Ми дали стару банку, але без мишки, ця банка у кота интересу не викликала, вин понюхав СЧСЧ, потим запустив туди в банку лапу, покрутив нею, потим розвернувся и пишов.

Експеримент з мишею в новий банци з кришкою

Ми поставили банку з мишею, яку перед цим закрили кришкою, кит сидив и дивився за мишею, як раптом миша почала дертися по банци до кришки та зависла там. Кит не зрозумив куди вона дилася и почав наматувати кола навколо банки, а коли зрозумив де вона, сив биля банки и почав розгублено дивитися на неСЧ, не знаючи, що робити.

Експеримент з мишею, коли ми випустили СЧСЧ з банки

Ми випустили мишу на вулицю, з банки, та почали спостеригати над повединкою кота. Кит миттСФво кинувся за нею, одним стрибком, та придавив передними лапами. Потим видпустив, миша побигла, Бильчик знову СЧСЧ наздогнав, тришки придавив та почав пидкидати СЧСЧ в гору, миша намагалася втекти принаймни близько 4-5 разив, але кит СЧСЧ ловив. Доки вона була жива (могла рухатися) вин з нею грався, а коли завмерла, та не рухалася, вин СЧСЧ декель кА разив пидкинув лапою, а вона не втекла, Бильчик понюхав СЧСЧ, подивився на неСЧ ще декилька хвилин, розвернувся та пишов(СЧсти вин СЧСЧ не став, миша була для нього лише забавкою). Та коли кит видийшов метрив на 2-2,5, миша почала рухатися, ми були в шоку, вона швиденько поповзла в кущи, киця як це побачили кинулась за нею. Та не розрахувала в стрибку и вризалася в кущ аТСрусу. Пид кинець дня кит був в не дуже гарному роз положенню духу, никому не дозволив себе погладити, всих кусав, шипив, урчав и залишався в гордий самоти. Це свидчить про те, що його задило, що його обдурила якась маленька мишка. Мабуть кит був не голодний, якщо залишив мишу живою, це залишилося загадкою для мене.

Наш котик Бильчик, потрапив до нас досить несподивано. 15 травня позаминулого року загинув наш кит Мурзик, вид пидшкирного клища, який прожив у нас бильше 13 рокив. Нового кота нихто заводити не хотив. Але випадково коли я з моСФю подругою поСЧхали в КиСЧв, на ринок Петривка, за книгами, я побачила жинку, яка продавала котенят. Вона стояла з великою корзиною, де спали шестеро котенят з мамою-кишкою, а сьомого жинка тримала на руках. Це котеня було саме менше, худюще билого кольору з блакитними очима. Такими засмученими, и самотними, що я не змогла пройти мимо нього и я його забрала. Мени стало дуже його жаль.

Батьки: мама-кишка - породи британськоСЧ короткошерстоСЧ, а тато - звичайний дворовий кит.

Мий Бильчик - короткошерстий, напивбритан був дуже голодний и попросив СЧсти, ми купили йому булочку, а вин з'СЧв половину, хоча сам був розмиром з долоню. Писля цього заспокоСЧвся и заснув, проспав аж до самого Нижину.

ПриСЧхавши до дому, вин ни разу не плакав по своСЧй мами, мабуть йому там було не дуже гарно.

Харчування мого котика

Харчування кишок, що СФ уникальними и надзвичайними истотами, СЧжа стимулюСФ у ризному ступени.

Саме цикаве те, що якщо нас немаСФ вдома и коли ми прийшли киця просить СЧжу, коли починаСФ СЧсти у нього з очей течуть сльозинки, таке буваСФ часто. А коли вин тильки з'явився у нас то сльози у нього бигли десь пивроку.

А коли СЧв старався з'СЧсти швидко, що аж давився и озирався по сторонам.

Якщо Бильчик хоче СЧсти по вин застрибаСФ на стилець в кухни, вмощуСФться та починаСФ муркотити, чекаючи доки на нього зернять увагу и дадуть СЧжу або застрибаСФ на колина и починаСФ лащитись, а дивиться так у очи, що не можеш нивчому йому видмовити.

РЗжу приймаСФ 2-3 рази на день: вранци в 6-7 годин, та ввечери о 17,18 години, и обов'язково в 21-21,30 - в цей час вин СЧсть сире яйце, яке дуже любить.

Дуже любить м'ясо. М'ясо просить стрибаючи на колина. РЗсть маленькими порциями через 10 - 15 хвилин до повного насичення.

ПолюбляСФ СЧсти солодки сухарики, так смишно бере шматочок в рота и починаСФ трусити головою, та хрумтить, любить молоко топлене скильки його не нальСФш буде пити до тих пир поки не вип'СФ все. Ф особливо полюбляСФ все солодке згущене молоко правда на першому мисци.

В СЧжи дуже при вередливий: двичи з одниСФСЧ мисочки вин пити не буде.

Якщо СЧсти не давати то йде з кухни, видвертаСФться и надувшись. Дуже не любить коли на нього кричать: втикаСФ, ховаСФться.

РЖгри

Хижаки, що добре харчуються, яким мало, що загрожуСФ и у яких багато вильного часу використовують гру, щоб пидтримувати на належному ривни своСЧ мисливськи навички, и просто проводити час. Якщо не керувати Билий полюбляСФ ганяти по кимнати пластмасови стаканчики, иноди носить СЧх в зубах. РЖноди полюбляСФ гратися гилочкою з виноградного грона, пидкидаючи СЧСЧ в повитря, ловлячи, зносивши СЧСЧ в зубах, ганяючи СЧСЧ лапами, як футболисти грають у футбол, по кимнатах.

Дуже часто любить гати горишки волоськи. Горихи лежали в солом'яний вази в зали, кит заскочив на стил, та перевертаСФ лапами цю вазу, викидаючи горишки додолу, а потим розганяСФ СЧх по всий кимнати, а иноди и по квартири, а у вази ничого не залишаСФться.

Ми все по збираСФмо - покладемо в вазу, и все починаСФться спочатку, Бильчик любить горихи диставати сам, бо коли ми кидаСФмо горишок вин чомусь ним не граСФться.

А особливо Бильчик любить пидшучувати над нами: коли вси сплять и спид ковдри виглядаСФ нога, полюбляСФ СЧСЧ ловити, якщо ногу заховати то починаСФ засовувати передню лапу з розпущеними кигтями пид ковдру.

Хрущи в нього симпатиСЧ не викликають, до них видноситься байдуже, без интересу, и скоро про нього забуваСФ.

Але якщо в кимнати литаСФ метелик, то це вже велика радисть: очи робляться широкими, вуса настовбурчуСФ и починаСФ пидстрибувати, б'ючи лапкою метелика, або намагаСФться його спиймати в польоти двома лапами. Зловивши з'СЧдав його.

Спостеригала я ще за тим як Бильчик ловив ВлзайчикаВ» вид дзеркальця.

Випадково дзеркало спиймало видбиток лампи и ми почали водити ВлзайчикомВ» по стинци кимнати, спостеригаючи його реакцию. Кит зреагував, почав за ним слидкувати и бигати за ним з кресла на диван, бигаючи туди сюди, доки не втомився, бо продовжувалося це довго. Коли ми давали йому играшку не справжньоСЧ мишки, вин з нею не грався, а навпаки злякався.

9 травня 2009року ми котика забрали до бабуси. В литний кухни бабуся завжди ставила мишоловку, на всякий випадок. РЖ саме тоди Бильчик спиймав маленьке мишеня. Вин довго грався ним. Спочатку давав змогу втикати, ат отим здоганяв, тоди придушив , що не тикала мишка, пидкидав лапами, сидячи на задних. Так продовжувалося протягом 30 хвилин.

Любить ще гратися з квитами, що ростуть в вазонах, наприклад, циперус - його вин з'СЧв першим. А от диффенбахия йому подобаСФться гратися листочками, розпускаСФ кигти та дере велики и тильки велике листя. Фикуси йому не сподобалися писля його ВлгриВ» з ними йому було не дуже добре. Хамедорею мами вин теж скоро доСЧсть, вона йому дуже подобаСФться особливо якщо перевернути горщик та з'СЧсти коринь. А от ще вин любить гратися з букетами квитив в вази. Зривати пелюстки з них та гратися ними на пидлози и розкидати по всий квартири, залежно вид настрою.

Як залежить повединка мого кота вид змини пори року?

На зиму коли тильки починаСФ холодати у кота збильшуСФться час сну, вин починаСФ довше спати, бильше СЧсти, набираСФ вагу, а шерсть стаСФ густишою, а головне вин перестаСФ линяти - тобто стаСФ менш рухливим, линивим, стараСФться сховатися в тепле мисце. Мий кит любить спати взимку на стильци биля батареСЧ, буваСФ обиймаСФ СЧСЧ лапами, тулиться в неСЧ носом, гриСФ спочатку животик, потим спинку. Ридко сидить на пидвиконни в кухни, та спостеригаСФ за природою. Взимку стараСФться спати з кимось из родини. А коли иде лапатий сниг намагаСФться його зловити через скло викна, дере лапою скло.

З приходом весни як це було цього року на початку березня та в квитни Бильчик оживився, почав линяти, схуд, погано почав СЧсти, став бильш грайливим, а головне почав ВлспиватиВ» нам своСЧ ариСЧ, особливо в ночи сяде пид дверима(вин у нас домашний на вулицю не ходить) и починаСФ нявкати, та так голосно, що ми вси просинаСФмось, а коли встаСФмо и проганяСФмо його та идемо по кимнатам то вин починаСФ налитати нам н ноги та гриво кусати. Постийно сидить на викни щось видивляСФться в ньому. Весною теж намагаСФться спати з нами, особливо влягтися так, щоб йому дисталось бильше ковдри. А коли влитку йде сильна гроза з громом то вин зариваСФться пид лижко и сидить там до тих пир поки не перестане гримити. Сидячи на пидвиконни просуваСФ нис в щилину и нюхаСФ свиже повитря.

Литом коли дуже жарко намагаСФться зовсим не витикатися з прохолодного мисця, а вилазить на Влсвит БожийВ» лише ввечери коли падаСФ температура на вулици. В цю пору року особливо сильно худне, втрачаСФ апетит, СЧсти починаСФ тильки з ранку або ввечери. Вдень п'СФ лише воду. Влитку полюбляСФ в жарку погоду залазити в раковину в ванний або в кухни. Литом намагаСФться спати подали вид инших, прохолодний ванни чи балкони. Не любить сидити на руках,бо дуже жарко. Дуже любить купатися сам лизе в ванну и чекаСФ коли буде литися вода.

Осинь для нашого кота це пора видновлення сил. В цей час Бильчик сильно гладшаСФ стаСФ якимсь спокийним, уривноваженим, починаСФ интенсивнише гратися з нами. Краще СЧсть, а особливо не спиваСФ арий, а це так чудово. Менш агресивний. Лагидний, треться об ноги, таке видчуття, що це не дорослий кит, а маленьке котеня. Дуже довго сидить на пидвиконни, и видигнати його неможливо.

Наш кит - домашний.

На вулицю ми його не випускаСФмо, и тому якщо иноди вискакуСФ в двери, то спускаСФться по сходам до першого поверху, але бижить вниз тильки тоди, коли за ним хтось вийде-боСЧться, якщо нихто не виходить -сидить, починаСФ нюхати територию, ходить туди сюди на пивзигнутих кинцивках.

Вперше Бильчик вискочив на вулицю, коли йому було десь пивроку. Вин вистрибнув через кватирку, з другого поверху, вдома никого не було ми з мамою були на випускному вечери. Прийшли додому вранци а кота ниде не маСФ. Мама вийшла на вулицю, почала його звати - и ось повзе наш Билий на пив зигнутих, сирий вид бруду, переляканий, забиг в квартиру и десь 2 доби видсипався отримавши такий сильний стрес опинившись на вулици сам.

Але якщо б кит гуляв на вулици-вин би пристосувався и не боявся.

Якщо ми у бабуси - Бильчик без боязни ходить навкруги.

Вдома вин хазяСЧн, ходить впевнено, високо задравши хвист.

Якщо нашкодить, то хвист опущений, прижатий, постать невпевнена. РозумиСФ, що зробив шкоду, вуха опускаСФ, голову нахиляСФ и втикаСФ и ховаСФться.

Видносини миж людиною и кишкою

Вони бувають, як правило, дуже тисними. РЖ в той же час будуються вони досить своСФридно. Кишка видминно розумиСФ, що СЧСЧ хазяСЧн пиклуСФться про неСЧ, створюСФ для неСЧ сприятливи умови життя. Але при встому цьому вона вмиСФ зберегти свою индивидуальнисть, людська турбота не перетворюСФ СЧСЧ в раба, не деформуСФ СЧСЧ особистисть.

Кишка постийно видчуваСФ потребу в тисному контакти з людиною: СЧй подобаСФться лежати в хазяСЧна на колинах, "розмовляти" з ним. Але й у цьому виявляСФться СЧСЧ индивидуализм - така потреба виникаСФ тильки тоди, коли в кишки з'являСФться видповидне настрий, коли вона сама хоче такого контакту.

Кишка всиляко намагаСФться установити з людиною контакт, повидомити йому про своСЧ бажання, намири, настроСЧ, звернути на себе увага. Кишка маСФ великий арсенал способив вираження своСЧх почуттив и бажань, маючи, крим виразних видтинкив голосу, виразну мимику и своСФридни жести. Якщо людина розумиСФ ци знаки, миж ним и кишкою встановлюються дуже близьки видносини, виникаСФ дийсне взаСФморозуминня.

До чужих видноситься по ризному:

До бабуси вкрай негативно, коли вона намагаСФться його погладити, то вин СЧСЧ кусаСФ и дуже сильно. Навить не дозволяСФ СЧй брати його на руки, обов'язково чи поцарапаСФ чи вкусить, напевне вин видчуваСФ, що моя бабуся не може терпити котив. А коли вона сказала, щоб ми позбулися Бильчика, в цей час вин спав, вин прокинувся и так подивився спид лоба на бабусю, тоди ми вси посмиялися, а коли вона виходила з квартири вчепився в ногу, так вин СЧй видплатив за образу.

Дивчата, що приходять до мене, викликають у Билого справжний интерес, то вин плигне СЧм на руки, то починаСФ тертися об ноги.

А нашого сусида кит просто обожнюСФ, тильки сусид зайшов в квартиру, як Билий падаСФ йому в ноги та починаСФ об них тертися, качатися и голосно муркотити.

Мамина подруга дуже любить котив, коли заходить до нас, кит иноди крутиться биля неСЧ, лащиться, стрибаСФ на колина, а иноди и може вкусити. А до нас вин теж видноситься з гонором!

9 травня, мА моСЧ именини мий батько випив багато спиртного, и почав гладити Билого, тому не сподобався запах спирт, вин просто кинувся на нього и почав кусати, та дряпатись, тепер наш тато не п'СФ, бо боСЧться, щоб його не покусав кит.

Взагали вин гарно видноситься до нас, вин нас облизуСФ, лащиться, а коли комусь погано то йде до того.

Ми пидкормлюСФмо сусидського кота, хазяСЧн якого помер, а син в квартири не живе. Тихон часто хоче зайти до нас в квартиру, алездесь сидить Бильчик и починаСФ спочатку його нюхати, а потим шипити.

А ще Тихон любить залазити на наш пидвиконник по дереву, тоздесь Бильчик починаСФ видстоювати свою територию: интенсивно дряпаСФ скло викна, ходить по пидвиконни в зад перед, голосно вурчавши.

Сусидська кишка Лапа - сиамка часто шипить и б'СФ нашого кота.

А загали видносини з соби подибними для нас ще не вивчени, тому що Бильчик не ходить на вулицю, вин домашний.

До нас видноситься, як до членив своСФСЧ родини: облизуСФ руки, лице.

Але як щось не подобаСФться то може и вкусити; не любить коли його видганяють вид вхидних дверей, коли видигнавши не пильнуСФш його, то може кинутись на ногу и вкусити.

Не любить коли його випадково задили - зразу помста.

Коли не маСФ мами в дома - кит ходить по кимнатам та шукаСФ СЧСЧ, при цьому голосно нявкаючи и дуже радий коли вона приходить, зразу пидбигаСФ до неСЧ. Ми вже по його повединци знаСФмо коли вона прийде: за 5 - 3 хвилини до СЧСЧ приходу кит всидаСФться биля дверей.

ВлОбов'язкиВ» кишки

Кишка повинна захищати людину вид кимнатних рослин.

Кишка постийно повинна пидтримувати людину в форми, примушуючи СЧСЧ постийно рухатися по квартири, нагинаючись пиднимати та збирати ручки, оливци, панчохи, тощо.

Кишка повинна мицно тримати ручку або оливець, доки людина намагаСФться писати.

Кишка постийно повинна робити ревизию в холодильнику, навить якщо людина цього не бажаСФ. Тим паче, якщо не бажаСФ -- тоди там щось ховаСФ, и з цим треба ретельно розибратися, а потим вже притягувати людину до видповидальности.

Кишка повинна слидкувати за модою. Якщо зараз в моди DVD-системи, тоди й сучасний кит маСФ йти бик о бик з епохою, периодично зазирати в найсучаснишу апаратуру, намагаючись зрозумити що це за голубий дрит и для чого вин потрибний.

Кишка повинна в ночи кожну годину перевиряти, чи не заповзла пид ковдру до людини якась змия.

Кишка час вид часу повинна тренувати себе на випадок непередбаченого циркового виступу. Для цього вона маСФ периодично влаштовувати польоти пид стелею вдома, стрибки з гардини на люстру й навпаки, а також ризноманитни заплигування.

Кишка повинна пам'ятати, що вуха и нис перед сном людина миСФ ридко, тому, коли людина лягаСФ спати, кишка маСФ, видершись йому на голову, вилизати повнистю и нис, и вуха.

Кишка повинна допомагати людини розстеляти постиль, уважно спостеригаючи, щоб пид простирадлом не лишилося жодних предметив.

Кишка повинна пам'ятати, що сон в людини -- це даремна втрата часу, тому, побачивши сплячу людини, необхидно в той же час СЧСЧ розбудити, зистрибнувши зи шафи йому на живит, та ще краще на голову.

Кишка повинна видганяти вид людини погани сни. Якщо кишка помитить, що людина ворушиться у лижку, вона неодминно маСФ стрибнути людини на голову и почати видганяти погани сни та жахиття.

Кишка повинна видучувати людину вид такоСЧ шкидливою звички, як хропиння. Для цього досить засунути лапу або ж свий пухнастий хвист у видкритий рот людини яка хропить.

Кишка повинна щоранку нагадувати людини старе прислив'я: тАЬХто рано встаСФ, тому Бог даСФтАЭ. РЖ чим ранише встане людина, тим бильше СЧй (та водночас и котови) дасть Бог.

Кишка повинен сама час вид часу влаштовувати вологе прибирання в доми. Для цього достатньо витягти з кухонноСЧ раковини губку для миття посуду и, перетягнувши СЧСЧ у кимнату, розшматувати дрибни частинки -- так зручнише робити прибирання.

Кишка повинна дилитися з людиною всим, що в нього СФ. Постийно виддавати частину хутра на утеплення одягу та пидлоги, та також викидати половину СЧжи з чашки.

Кишка повинна спивати писни доставляючи людини радисть. Навить якщо писни сумни.

Кишка повинна перевиряти, чому хтось не закрив шафу чи тумбочку и не засунув ящика.

Кишка повинна знати що и де лежить у всих коробках та пакетах. РЖ власному досвиди переконатися, наскильки воно там убодно и добре знаходиться.

Кишка повинна пид час сну людини заглушати наружний шум, голосним муркотинням пид вухом.

Кишка повинна витирати пилюку та збирати на себе бруд, проникаючи в уси важкодоступни мисця.

Кишка повинна видсипатися за людину, усих СЧСЧ родичив, друзив й сусидив разом узятих.

Тильки факти

Коти николи не нявкають один з одним. Цей звук призначений специально для людей.

Кишка за своСФ життя може мати бильше 100 котенят.

Одна пара кишок и СЧх нащадки за 7 рокив можуть тАЬвиробититАЭ 420 000 котенят.

тАЬТовариськитАЭ коти ходять за Вами з кимнати в кимнату, щоб контролювати Ваши диСЧ.

У котив потиють лише подушечки лап.

Коти можуть видавати близько 100 ризних звукив. Для поривняння - собаки лише близько 10.

Найбильш фантастичний рекорд був встановлений в Аргентини кишкою, на им'я Mincho, яка зализла на дерево и не спускалася, поки не померла через шисть рокив.

Падаючи коти завжди диють однаково. Спочатку виривнюСФться голова, потим спина, потим ноги, а в кинци вигинаСФться спина, щоб пом'якшити приземлення.

Якщо кишка дере мебли, спробуйте додати цьому мисцю аромат лимона або апельсина. Кишки ненавидять ци запахи.

Чим бильше ви говорите з котами, тим бильше вони говорять з Вами.

Малюнок поверхни носа котив уникальний, як и видбиток пальця людини.

Жираф, верблюд и кит це СФдини тварини-иноходци, при ходьби у них йдуть спочатку ливи лапи, а потим прави. Така ходьба гарантуСФ швидкисть, спритнисть и тишу.

РДгиптяни голили брови, як ознаку трауру, коли втрачали улюблену кишку.

Котяче вухо повертаСФться на 180 градусив. У кожному вуси у кота 32 мускули, щоб управляти вухом вони використовують дванадцять або бильше м'язив.

Скильки рокив ваший кишци за людськими мирками? Якщо ваший кишци 3 роки, це видповидаСФ людському 21 року. Якщо 8 рокив, то по-людськи - 40 . Якщо 14, то 70 людських рокив.

Середний термин життя домашнього кота 15 рокив, тоди як для диких - вид 3 до 5 рокив.

За даними Лионського университету в свити близько 400 мильйонив домашних котив. Пальму першости виддають АвстралиСЧ, де на 10 жителив доводиться 9 котив. На Азиатському континенти перше мисце за РЖндонезиСФю,здесь бильше 30 мильйонив пухнастих звирив, а в РДвропи - за ФранциСФю, жители якоСЧ мають пид своСФю опикою 8 мильйонив котив. В той же час СФ краСЧни, наприклад Перу, Габон, де домашний кит майже не зустричаСФться.

Щороку американци витрачають чотири мильярди доларив на СЧжу для котив. Це на один мильярд доларив бильше, ниж вони витрачають на СЧжу для грудних дитей!

Якщо кишка биля Вас, и СЧСЧ хвист тремтить - це найбильше видчуття любови, яке вона може виразити. Коли хвист починаСФ опускатися, значить, настрий зминився - можна видийти, вона не образиться.

Коти махають своСЧми хвостами, коли стоять перед вибором, при цьому одне бажання блокуСФ инше. Наприклад, якщо кит стоСЧть в дверному отвори, и хоче вийти, а на вулици йде дощ, хвист гойдатиметься из-за внутришнього конфликту. Кит хоче вийти, але не хоче промокнути. Як тильки вин прийме ришення (залишитися удома, або вийти пид дощ), хвист негайно припинить розгойдуватися.

Коти труться об людину, щоб тАЬперебититАЭ чужи запахи.

Якщо зиници розширени, не дивлячись на яскраве освитлення, кишка чимось дуже зацикавлена або в грайливому настроСЧ.

Котам, щоб бачити, вистачаСФ 1/6-СЧ свитла, необхидного людини. РЗх ничний зир дивний! У темноти очи кота використовують навить свитло, яке видбилося вид ситкивки.

Коти, на видмину вид собак, не можуть сфокусувати погляд на близько розташованих предметах, тобто коти далекозори, а собаки короткозори. Фактично, краще всього кишка бачить на видстани вид 75 см до 2-6 метрив.

Чутливисть кишки до гучности звуку в 3 рази вища, ниж у людини!

Коти сприймають звукови частоти в диапазони вид 50 до 60 кГц. Собака реагуСФ на звук частотою близько 40 кГц. Людина здатна уловлювати звуки частотою 20 кГц.

Коти видчувають запахи в 14 разив сильнише, ниж люди!

Окрим носа, коти можуть уловлювати запахи за допомогою так званоСЧ тАЬтрубки ЯкобсонатАЭ, розташованоСЧ на верхньому пиднебинни за передними ризцями. Кит користуСФться нею, коли повнистю зосереджуСФться на якомусь особливо цикавому запаху, втягуючи в себе повитря, злегка пидвивши верхню губу и нис.

Догляд за шерстю заспокоюСФ, нейтрализуСФ агресивнисть, що зароджуСФться. Якщо кишка не може виришити, яку дорогу вибрати, СЧй слид обдумати свою повединку. У стану невпевнености СФ универсальний рецепт: у сумнивних випадках - вилизуйся!

Туалет повинен стояти у видокремленому мисци, щоб кит не соромився и далеко вид миски з СЧжею, оскильки коти не люблять бруднити биля того мисця, де вони СЧдять.

Николи не годуйте котив собачим кормом. Потреба котив в протеСЧнах в п'ять разив бильша, ниж у собак.

Коти люблять висоту. Також люблять висоту леопарди и ягуари, яки сплять на деревах.

Якщо кишка падаСФ, то СЧСЧ внутришнСФ вухо, що управляСФ балансом, допомагаСФ СЧй приземлитися на лапи.

У котив в середньому 12 рухливих вуса з кожного боку морди. В основи вусив СФ велика килькисть нервових закинчень, тому кит за допомогою них отримуСФ информацию про все, що його оточуСФ: про предмети, про витер, про температуру и так дали. Якщо котови видалити вуса, вин може погано ориСФнтуватися в простори, наприклад, погано полювати и взагали видчувати себе невпевнено.

Вуса допомагають котам визначити, чи пролизуть вони в отвир!

Якщо вуса у кишки дивляться вперед, - вона чимось дуже зацикавлена. Або в сутичках хоче злякати суперника. Якщо вуса дивляться назад - кишка злякана, вона уникаСФ дотикив.

Нервовий стан у кишки видають вуха - вони у неСЧ дрибно сипаються, хоча сама кишка може спокийно сидити и спостеригати. Можна навить, чипаючи кишку в такому стани, добитися вид неСЧ шипиння и удару лапою.

При напади когось коти щильно притискують вуха до голови. Це для оберигання вид зубив и кигтив противника. Якщо кит нападаСФ сам, то вуха вин опускаСФ горизонтально и в сторони, утворюючи трикутник.

Котячи бийки коротки, але дуже люти и жорстоки. Головна СЧхня зброя в бийках - зуби.

Коли ми гладимо кота, у нас знижуСФться частота серцебиття и кров'яний тиск. А люди з сердечно-судинними захворюваннями мають шанс прожити довше, якщо у них СФ кит, на видмину вид тих, хто не маСФ ни кота, ни собаки

Висновок

Виходячи из написаного вище можна зробити висновок, що Бильчик видноситься до котив характер якого залежить в деякий мири вид середовища, в якому вин знаходиться, наприклад, вин у нас домашний и живе в квартири, тому коли вин виходить на вулицю видчуваСФ себе не комфортно, боСЧться, ходить на зигнутих лапах; а в дома вин - хазяСЧн териториСЧ, також вид забарвлення: биле забарвлення - вин боязкий, ласкавий та капризний, за темпераментом - холерик, за типом повединки видноситься до Вл капризного та агресивного В».

Мотивом повединки СФ його передбачени потреби - це потреби в полюванни, СЧжи, встановленни та захисту своСФСЧ териториСЧ, гри, в пошуку безпеки и спилкуванни з соби подибними та людьми, - СФ основою величезноСЧ розмаСЧтости котячоСЧ дияльности.

Литература

1. Брюс Фогл "Повединка кишки"

2. Ольга Арнольд ВлМохнати симейни терапевтиВ»

3. А. Зорина, РЖ. РЖ. ПолСФтаСФва - Зоопсихология та елементарне мислення тварин

4. К. Лоренца: ВлО поведении животныхВ»

5. Д. Мак - Фарленд ВлПоведение животныхВ»

6. Лоренц К. Человек находит друга

7. Фабри К. Э. Основы зоопсихологии.

8. Хайнд Р. Поведение животных

9. Хрестоматия по зоопсихологии и сравнительной психологии: Уч. пособие/Ред. Н. Н. Мешкова, Е. Ю. Федорович. М


Скачать работу: Спостереження повединки домашнього кота

Перейти в список рефератов, курсовых, контрольных и дипломов по
         дисциплине Биология, естествознание, КСЕ

<