Добавить в закладки
 
Наши группы в социальных сетях          





Дисциплина: Педагогика
Вид работы: дипломная работа
Язык: украинский
Наукови пидходи до организациСЧ навчального процесу з образотворчого мистецтва. Особливости образотворчоСЧ дияльности дошкильнят и молодших школярив. Реализация принципу наступности в образотворчий дияльности и формування художних интересив першокласникив.
ДРУГИЕ ДОКУМЕНТЫ:

Реализация принципу наступности у процеси опанування учнями основ образотворчоСЧ грамоти

29.09.2010/дипломная работа

Наукови пидходи до организациСЧ навчального процесу з образотворчого мистецтва. Особливости образотворчоСЧ дияльности дошкильнят и молодших школярив. Реализация принципу наступности в образотворчий дияльности и формування художних интересив першокласникив.


57

ДИПЛОМНА РОБОТА

Реализация принципу наступности у процеси опанування учнями основ образотворчоСЧ грамоти

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздил РЖ. Теоретични основи викладання образотворчого мистецтва

РЖ.1 Наукови пидходи до организациСЧ навчального процесу з образотворчого мистецтва

РЖ.2 Врахування викових особливостей учнив у навчально-виховному процеси

РЖ.3 Питання наступности и художнього интересу в психолого-педагогичний литератури

Роздил РЖРЖ. Образотворча дияльнисть дошкильнят и молодших школярив

РЖРЖ.1. Стан навчання образотворчого мистецтва в дитячому садку и школи

РЖРЖ.2. Дослидження ривнив художних знань, уминь та интересив дошкильнят и молодших школярив

Роздил РЖРЖРЖ. Реализация принципу наступности в образотворчий дияльности и формування художних интересив першокласникив

РЖРЖРЖ.1 Проблема активизациСЧ образотворчоСЧ дияльности дитей в дитячому садку

РЖРЖРЖ.2 Шляхи формування художних интересив першокласникив на основи наступности

РЖРЖРЖ.3 РЖндивидуальний пидхид до учнив як засиб формування интересу в образотворчий дияльности

Висновки

Литература

Додатки

ВСТУП

У педагогичний теориСЧ наступнисть вважаСФться универсальною педагогичною категориСФю, у який видображаСФться взаСФмоузгодженисть, взаСФмозв'язок сумижних ступенив, етапив педагогичноСЧ дияльности, що и забезпечуСФ безперервнисть системи освити. Водночас, наступнисть розглядають як багатоаспектне педагогичне явище, як закономирнисть психичного и физичного розвитку дитини, як умову реализациСЧ безперервноСЧ освити, як принцип навчання та виховання.

Проблеми наступности мають килька наукових аспектив: психологичний (пов'язаний з вивченням природного логичного зв'язку в розвитку дитей, визначенням специфики переходу вид одниСФСЧ провидноСЧ дияльности до иншоСЧ, виокремленням закономирностей психичного розвитку учнив на перехидному етапи); педагогичний (спрямований на з'ясування специфики прояву феномена наступности у ризних педагогичних категориях); методичний (стосуСФться визначення послидовних логичних зв'язкив у мети, завданнях, змисти, методах, организацийних формах и засобах навчально-виховного процесу).

Перебудовчи процеси, пов'язани из запровадженням стандартив освити, характеризуються новими пидходами до организациСЧ навчально-пизнавальноСЧ дияльности дитей молодшого та середнього шкильного вику. Неузгодженисть освитньо-педагогичноСЧ дияльности на сумижних ступенях освити ускладнюСФ реализацию процесу наступности. З огляду на це, квалификацийна пидготовка педагога повинна видповидати сучасним вимогам до организациСЧ навчально-виховного процесу. Це вимагаСФ знання закономирностей розвитку навчально-пизнавальноСЧ дияльности, особливостей адаптациСЧ учнив до навчання в основний школи, специфики початкового етапу життСФдияльности дитей. Дотримання зазначених вимог дозволить обирати оптимальний вариант навчання в основний школи.

Одним из основних завдань проблеми наступности СФ наступнисть змисту освити миж початковою та основною ланками загальноосвитньоСЧ школи. Для розв'язання зазначеного завдання необхидно визначити та обгрунтувати сукупнисть дидактичних умов, яки забезпечать ефективнисть наступности на сумижних ступенях освити.

Наступнисть СФ закономирнистю розвитку. Без опори на минуле, без дотримання наступности неможливо створити нове.

Як один из принципив дидактики, наступнисть вимагаСФ формування знань, уминь и навичок в певний послидовности, з врахуванням того, що кожен елемент навчального материалу логично пов'язаний з иншим, наступний опираСФться на попередний и готуСФ основу для засвоСФння нового. Крим цього, принцип наступности потребуСФ дотримання певного логичного зв'язку миж вивченням теориСЧ и практичним завданням, миж формами навчання и формами контролю за навчальною дияльнистю.

Успих у навчально-виховний роботи досягаСФться завдяки наявности тисного зв'язку миж окремими ланками освити, що сприяСФ переходу вид нижчого ступеня освити до вищого.

РЖз вступом дитини до школи в СЧСЧ житти починаСФться новий етап, де игрова дияльнисть зминюСФться навчальною. Школа вимагаСФ вид дитей не тильки наявности специальних знань, а й високого ривня розвитку морально-вольових якостей, працьовитости. Тому програма дошкильного виховання ориСФнтуСФ на формування у дитей таких якостей як розумова, моральна, вольова, мотивацийна и физична готовнисть.

РЖ в цьому плани значна роль видводиться предметам естетичного циклу, зокрема: музика, спив, ритмика, хореография, образотворче мистецтво. Саме на цих уроках формуються здибности, уминня и навички, яки важко, а инколи просто неможливо, сформувати пизнише.

РЖ в школи, и в дитячому садку на заняттях з образотворчого мистецтва розглядаються три основни проблеми:

- образотворча: формування интересу и вминня вчитись малювати, розвивати творчи здибности, мислення, вчити дитей спостеригати и зображати навколишню дийснисть, передавати форму, колир, видтинки;

- технична: оволодиння ризними образотворчими, зображальними техниками, вмити змишувати фарби, одержувати потрибни кольори, видтинки;

- виховна: виховувати любов до мистецтва, естетичний смак, мистецьке свитосприйняття.

В наш час, коли поглиблюються теоретични основи знань, яки засвоюються учнями, загальною тенденциСФю стала интеграция дияльности всих навчальних закладив у межах СФдиного навчально-виховного процесу, коли видкриваються приватно-державни початкови класи, дошкильни установи - водночас збильшуСФться килькисть дитей, яки не видвидують дошкильни установи. Таки нови умови потребують нового пидходу до навчально-виховного процесу в 1 класи, особливо актуальною постаСФ проблема наступности.

Розв'язання проблеми наступности сприяСФ формуванню интересу дитей до образотворчого мистецтва. А интерес сприяСФ розвитку творчоСЧ уяви учнив, СЧх естетичних почуттив, вминню бачити и емоцийно сприймати прекрасне в природи, в поступках людей.

Звидси и випливаСФ проблема нашого дослидження: тАЬРеализация принципу наступности у процеси опанування учнями основ образотворчоСЧ грамотитАЭ.

Об'СФктом дослидження СФ сумисна дияльнисть вихователив и вчителив з дитьми дошкильного вику и 1 класу.

Предмет дослидження - вивчення залежности художних интересив дитей вид розв'язання проблеми наступности .

Мета дослидження даноСЧ проблеми - вивчити вплив наступности на формування художних интересив дитей в умовах дошкильного виховання и школи.

Для досягнення мети дослидження необхидно розв'язати таки задачи:

1. Визначити педагогични умови, яки сприяють реализациСЧ принципу наступности миж дитячим садком и школою.

2. Вивчити ривни пидготовки и интересив учнив 1 класу з образотворчого мистецтва.

З. Накреслити шляхи формування художних интересив дитей до малювання на основи реализациСЧ принципу наступности.

В основу дослиджень покладено гипотезу: успих образотворчоСЧ дияльности в 1 класи забезпечуСФться вминням використовувати в школи кращи починання, закладени у дитячому садку, шляхом поступового поглиблення програмового материалу, вдосконалення методив и форм роботи.

Наступнисть впливаСФ на формування художних интересив молодших школярив. На основи наступности бильш цилеспрямовано видбуваСФться формування художнього интересу.

Для розв'язування поставлених задач були використани таки методи дослидження:

Теоретични: метод теоретичного анализу та синтезу.

Емпирични: спостереження, педагогичний експеримент, анализ урокив и занять, вивчення результатив виконання дитячих робит, анкетування вчителив, вихователив дитячих дошкильних установ и бесиди з ними.;

1.Вивчення литератури з проблеми дослидження.

2.Визначення педагогичних умов для реализациСЧ принципу наступности миж дитячим садком и школою.

З.Спостереження за практичною роботою дитей и дияльнистю педагога, спрямованою на формування художних интересив.

В процеси спостереження и анкетування:

- вивчався и анализувався досвид роботи вчителив та вихователив на предмет формування интересу до образотворчоСЧ дияльности.

- виявлялось вминня вчителив визначити шляхи формування художнього интересу.

Спостереження сприяли збагаченню педагогичного досвиду, виявлення недоликив и труднощив у вибори вчителем шляхив формування художнього интересу.

В ходи бесид и анкетування вивчалась методика роботи вчителив та вихователив на основи принципу наступности.

Ведучим методом дослидження був педагогичний експеримент, який продовжувався протягом 2005 - 2006 рокив.

На першому етапи вивчалась психолого-педагогична, мистецтвознавча литература.

На другому етапи проводилась дослидно-експериментальна робота. Була розроблена методика констатуючого експерименту.

Експериментом було охоплено 20 учнив двох перших класив школи, 15 дитей дошкильного вику.

В результати констатуючого експерименту було виявлено ривень пидготовки дитей до образотворчоСЧ дияльности, вияснились интереси кожноСЧ дитини до видив образотворчоСЧ дияльности.

Метою третього етапу було зробити поривняльний анализ ривнив знань, уминь и навичок дошкильнят и першокласникив та пошуки шляхив формування художних интересив дитей.

Навчальний експеримент було организовано у вигляди систематизациСЧ творчих завдань из врахуванням принципу наступности.

Наукова новизна дослидження полягаСФ у теоретичний и експериментальний розробци проблеми наступности в образотворчий дияльности и СЧСЧ впливу на формування художних интересив першокласникив.

У теоретичному плани - в дослидженни показани шляхи дальшого розвитку художних интересив першокласникив на основи наступности.

У практичному значенни - в роботи даються деяки доповнення в змисти навчання образотворчому мистецтву першокласникив.

Материали дослидження можуть бути використани вчителями початкових класив и вихователями дитячих садкив, студентами специальности ВлПочаткове навчанняВ».

Логика проведеного дослидження обумовила структуру роботи, яка складаСФться зи вступу, трьох роздилив, висновкив, списку литератури, додаткив, таблиць.

У вступи обгрунтовано актуальнисть дослиджуваноСЧ проблеми, визначено об'СФкт, предмет и мету дослидження, сформульовано гипотезу и завдання дослидження, вказано його наукове и практичне значення.

В РЖ роздили висвитлено стан проблеми дослидження в психолого-педагогичний литератури, проведено теоретичний СЧСЧ анализ, визначено суть понять ВлнаступнистьВ» , ВлинтересВ», Влхудожний интересВ».

В РЖРЖ роздили на основи вивчення програм з образотворчого мистецтва в дитячому садку и початковий школи, навчальних та методичних посибникив, методики роботи вихователив и вчителив визначено досягнення и недолики в проведенни занять з образотворчого мистецтва, проведено дослидження ривнив художних знань и вминь та интересив дошкильнят и молодших школярив.

РЖРЖРЖ роздил присвячений шляхам реализациСЧ принципу наступности в образотворчий дияльности и формуванню художних интересив першокласникив на основи наступности.

У висновках сформовани теоретични результати роботи, показана СЧх практична значимисть.

Додатки включають таблици, розробки урокив з образотворчого мистецтва для 1 класу.

Апробация. Основни положення дипломноСЧ роботи заслуховувались та обговорювались на засиданни секциСЧ образотворчого мистецтва кафедри культурологиСЧ та украСЧнознавства, розроблени уроки проведено з учнями пид час проходження педагогичноСЧ практики.

Роздил РЖ. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ВИКЛАДАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

РЖ.1 Сучасни наукови пидходи до организациСЧ навчального процесу з образотворчого мистецтва

Реформування середньоСЧ загальноСЧ освити ставить перед вчителем проблеми, яки пов'язани з организациСФю та здийсненням навчального процесу. Нового осмислення вимагають таки питання: Влдля чого навчати?В» (цили та завдання освити); Влчому навчати?В» (змист освити); Вляк навчати?В» (методи та форми навчання); Влреальний результат навчального процесу?В» (контроль, корекция та оцинювання навчальних досягнень учнив).

Традицийна система освити головним чином спрямована на пидготовку виконавця, життСФдияльнисть якого повинна видбуватися у видносно стабильних умовах. Теперишний час маСФ инши ознаки, а саме: информацийну насиченисть, постийни змини социальних и политичних умов, конкурентнисть. Тому сьогодни вид середньоСЧ загальноСЧ освити суспильство чекаСФ формування не тильки високоосвиченоСЧ особистости, а випускника, здатного до самоорганизациСЧ, саморозвитку, реализациСЧ власних здибностей и потенциалу, здатного жити та працювати в умовах нестабильности, адаптуватися до внутришних та зовнишних умов.

Важливе значення для здийснення такоСЧ мети маСФ курс образотворчого мистецтва в початковий школи, пид час вивчення якого закладаються основи образотворчоСЧ грамоти и видповидно видбуваСФться:

- початкове знайомство з витчизняною та свитовою художньою культурою;

- розвиваСФться почуття гармониСЧ та естетичного смаку;

- формуСФться особистисно-циннисна оцинка свиту;

- видпрацьовуються вминня висловлювати власни почуття та думки засобами образотворчого мистецтва та розуминня художньо-образних творив;

- розвиваються творчи здибности, нестандартне мислення.

Якостями творчоСЧ людини СФ нелинийне (мислення в килькох напрямках) та нестереотипне (не за звичним штампом) мислення, сприйняття навколишньоСЧ дийсности, вминня фантазувати. Фантазия уявлення -- це здатнисть людини створювати ранише не бачене. Але для цього необхидно мати запас знань, спостережень, переживань. Завдання вчителя -- створити умови для засвоСФння нових знань та вминь, розвитку та саморозвитку творчих задаткив учнив. Для виховання творця вчитель маСФ сам бути творчою

Для реализациСЧ навчального процесу вчителю недостатньо тильки добре знати свий предмет й освитню галузь, до якоСЧ вин належить, бути творчою особистистю и мати високий ривень загальноСЧ ерудициСЧ. Вчителю ще треба йти в ногу з часом, ориСФнтуватися у сучасних концепциях та напрямках розвитку освити, збагачувати свий досвид новими технологиями та методиками, що з'являються в теориСЧ та практици навчання. Для управлиння якистю навчання йому необхидно знати и вмити те, що необхидно ВлпедагогуВ» -- тому, хто веде за собою. А саме:

- визначати цили навчання з урахуванням викових особливостей дитей;

- планувати сумисну дияльнисть з учнями и пидготувати календарно-тематичне планування навчального материалу з видбором його змисту;

- организовувати здийснення навчального процесу, пидибравши доцильни методи та форми навчання;

- використовувати ризни способи мотивациСЧ для активного сприйняття та результативноСЧ роботи учнив;

- здийснювати контроль за навчальними досягненнями учнив як результату навчального процесу, для чого необхидно визначити критериСЧ та инструментарий оцинювання результатив навчання;

- вносити необхидни корективи у навчальний процес за анализом одержаних результатив видповидно до встановлених цилей.

Вчителю слид пам'ятати, що навчальний процес являСФ собою цилисну социально-педагогичну систему, яка мистить цили, змист, форми, методи, результат навчання. Тому реализация одного з СЧСЧ елементив вимагаСФ системного, комплексного пидходу до реализациСЧ инших елементив у певний взаСФмодиСЧ, видповидно до внутришних та зовнишних умов системи.

Шкильна практика частише вказуСФ на те, що вчитель початковоСЧ школи ридко прагне до науковости в своСЧй педагогичний дияльности. Але саме наука та видповидна СЧй теория мистять теоретичне обТСрунтування, узагальнення досягнень практики, вказують на перспективни шляхи СЧСЧ розвитку; роблять дияльнисть вчителя свидомою, организованою на видмину вид простого функционування.

В наш нестабильний час швидких змин актуальним стаСФ звертання до синергетичного пидходу, який з'явився в середини XX ст. На рубежи столить идея розвитку, еволюциСЧ проникаСФ не тильки в уси галузи природних явищ, але й розповсюджуСФться на социальну сферу. Цей факт знайшов своСФ втилення у формуванни нового наукового напрямку, який спрямований на вивчення механизмив самоорганизациСЧ складних систем в умовах нестабильности -- синергетики.

Вченими було визначено, що природни системи (до яких видноситься людина) здатни до самооновлення, пристосування до минливих умов. У социальних системах (до яких видноситься школа и навчальний процес) самооновлення видбуваСФться важче.

Одне из завдань синергетики -- вивчення механизмив самоорганизациСЧ та саморозвитку в природи и перенесення СЧх на людське суспильство.

Засновниками цього философського напрямку СФ РЖ. Пригожий, Г. Хакен, С.П., Курдюмов та ин.

Синергетика походить вид грецького ВлсинергосВ» -- сумисно диючий. Користуючись головними положеннями синергетичного пидходу, можна визначити таки найбильш суттСФви умови для здийснення процесу самоорганизациСЧ педагогичноСЧ системи:

1. Педагогична система повинна бути видкритою для взаСФмодиСЧ та взаСФмообмину информациСФю и ВленергиСФюВ» из оточуючим середовищем.

2. Педагогична система повинна мати активну ВленергетичнуВ» основу -- инициативу до самовдосконалення та самоорганизациСЧ педагогив та учнив.

3. Педагогична система повинна мати вибир шляхив розвитку без здийснення на неСЧ тиску ззовни.

4. Педагогична система повинна мати ВленергетичнийВ» вихид, а саме, одержання емоцийного задоволення вид позитивних змин, результатив реализованих инициатив.

5. Педагогична система повинна бути зориСФнтована на цили саморозвитку учнив, формування у них циннисних ориСФнтирив.

6. Основу педагогичноСЧ системи складаСФ людина, з СЧСЧ неповторнистю, як постийне джерело стихийности й в той же час розвитку.

7. ВидиляСФться новий тип социальних видношень -- взаСФмодия, взаСФмокоординация, спивробитництво и спивтворчисть перед невидомим майбутним.

8. Виникнення необхидности диалогу и сумисного творчого пошуку специалистами ризних галузей знання.

Кожному педагогу слид пам'ятати, що нове розуминня освичености, моральности, професийноСЧ майстерности та заповзятливости виводить на перший план у навчальному процеси розвиток здибностей учнив, самовизначення у дияльности та спилкуванни, розкриття природного дару людини, розвиток здибностей мислити, говорити, дияти, а у пидсумку -- знайти своСФ мисце в цьому свити, самореализуватися. У процеси засвоСФння знань та уминь основ образотворчоСЧ грамоти учням необхидно розвивати психологични механизми самоорганизациСЧ, тобто набуття учнями нових здибностей, нових способив дий з науковими поняттями, материальними об'СФктами, а також навичками спилкування и самоанализу. В даному, конкретному аспекти роботи вчителя початкових класив (у напрями образотворчого мистецтва) надзвичайно важливу роль видиграСФ системний пидхид до зазначеноСЧ шкильноСЧ дисциплини.

Сучасна наука маСФ тенденцию анализу и дослидження не окремих сторин об'СФкта вивчення, а розгляд елементив об'СФкта у зв'язку з СЧх мисцем и роллю в цилисний системи.

Поняття ВлсистемаВ» походить вид грецького слова, що в переклади означаСФ -- циле. За визначенням философського словника система -- це об'СФднання деякого розмаСЧття в СФдине и читко подилене циле, елементи якого стосовно до цилого та инших частин займають видповидни СЧм мисця.

Системний пидхид -- являСФ собою створену на бази багатовикового досвиду людства концепцию ришення завдань, що слабо формализуються, мають бильш килькисть факторив, яки треба враховувати при СЧх ришенни в умовах видсутности достатньоСЧ й достовирноСЧ информациСЧ про них. Системний пидхид дозволяСФ виявити й дослидити ти елементи системи, дияльнисть яких знаходиться не на належному ривни, нейтрализувати внутришни и зовнишни впливи з метою утримання функционування системи у визначеному стани.

В узагальненому вигляди можна сформулювати таки головни принципи системного пидходу, котри визначив та упорядкував методист А. Торокин :

* проблеми, завдання, сукупности сил и засобив, що СЧх виришують, уявляються у вигляди системи;

* кожна система СФ пидсистемою иншоСЧ, бильш складноСЧ системи, яка впливаСФ на меншу и навпаки; так, урок СФ елементом системи загального курсу викладання базовоСЧ дисциплини, а той в свою чергу СФ елементом системи загальноСЧ освити школяра;

* система маСФ иСФрархичну структуру, елементами и зв'язками якоСЧ не можна нехтувати;

* система як циле набуваСФ властивостей, що видсутни у СЧСЧ частин.

Навчальний процес являСФ собою складну социально-педагогичну систему, елементами якоСЧ СФ цили, змист, методи, форми, результат навчання та учасники навчального процесу (вчители та учни). Якщо вносяться активни змини у функционування якого-небудь елемента, -- це видчуваСФ вся система. У педагогичний практици видоми приклади, коли з'являлися и загасали окреми инновациСЧ, так як при цьому не видбувалося змин в инших елементах системи (згадаСФмо, наприклад, педагогив-новаторив з СЧх специфичними методиками та технологиями навчання, яки не знайшли широкого розповсюдження). Тому оновлення навчального процесу повинно видбуватися в усих його складових. Особливо це актуально пид час здийснення освитних реформ.

Зминилися цили освити, структура навчального року, система оцинювання навчальних досягнень учнив -- необхидно оновлювати и ставлення до видбору змисту навчального материалу, до организациСЧ навчально-виховного процесу, до взаСФмовидносин Влвчитель-ученьВ».

У ходи наукового дослидження вагомого значення вимагаСФ звернення до особистисно-ориСФнтованого пидходу в педагогичний роботи вчителя початкових класив, адже вин веде навчальний процес в цилому, а не тильки виокремлену дисциплину (наприклад, образотворче мистецтво).

Останним часом у науковому та педагогичному середовищи широкого розповсюдження набув термин Влособистисно-ориСФнтоване навчанняВ». Особистисно-ориСФнтований пидхид надаСФ можливисть розглядати учня, як суб'СФкт процесу навчання, вказуСФ на неповторнисть индивидуальних механизмив розвитку даноСЧ особистости. За визначенням С.РЖ. Подмазина, Влзмист особистисно-ориСФнтованоСЧ освити передусим полягаСФ у задоволенни потреб буття людини, СЧСЧ особистисного иснування: свободи, вильного вибору себе, свого свитогляду, дий, вчинкив, позициСЧ, самостийности й самореализациСЧ, самовизначення, творчости, повинен включати все, що необхидно людини для будивництва и розвиткуВ».

РЖ.С. Якиманська видиляСФ таки головни позициСЧ особистисно-ориСФнтованого навчання :

-- визнання учня головним суб'СФктом процесу навчання;

-- визначення мети;

-- розвиток индивидуальних здибностей учня;

-- визначення засобив, що забезпечують реализацию встановленоСЧ мети шляхом виявлення й структурування власного досвиду учня, його направленого розвитку в процеси навчання.

Основним елементом освитнього процесу був и залишаСФться урок. В умовах особистисно-ориСФнтованого пидходу суттСФво зминюСФться його мета, функция, форма организациСЧ. Що в свою чергу впливаСФ на ривень засвоСФння основ образотворчоСЧ грамоти учнями. РЖ.С. Якиманська визначаСФ, що мета такого уроку це: -- створення умов для виявлення пизнавальноСЧ активности учнив. Засобами досягнення вчителем такоСЧ мети СФ:

- використання ризних форм и методив организациСЧ навчальноСЧ дияльности, яки дозволяють розкрити власний досвид учнив;

- створення атмосфери зацикавлености кожного учня в роботи класу;

- стимулювання учнив до висловлень, використання ризних способив виконання завдань без побоювання помилитися, одержати невирну видповидь, не той результат;

- використання в ходи уроку дидактичного материалу, який дозволить учню вибирати найбильш значни для нього види и форми навчального змисту;

- оцинка дияльности учня не тильки за кинцевим результатом (вирно-невирно), але й за процесом його досягнення;

- заохочення прагнення учня знаходити свий спосиб роботи, анализувати способи роботи инших учнив у ходи уроку, вибирати та засвоювати бильш рациональний;

- створення педагогичних ситуаций на уроци, яки дозволяють кожному учню проявити инициативу, самостийнисть, вибирковисть у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження учня.

РЖ.2 Врахування викових особливостей дошкильнят та учнив у навчально-виховному процеси

Навчання видбуваСФться все життя. ПочинаСФться воно в сим'СЧ, продовжуСФться в дитячому садочку, початковий, середний та старший школи. Для багатьох наступним етапом СФ навчання в професийних техничних та вищих навчальних закладах, яке теж може мати своСФ продовження у набутти пислядипломноСЧ освити або переходу до науковоСЧ дияльности (аспирантури, докторантури). Доминантною ланкою при цьому СФ самоосвита, на яку повинни спиратися вси инши. Для реализациСЧ безперервноСЧ освити необхидне цилеспрямоване озброСФння методологиСФю ришення практичних завдань, розвиток процесив вироблення конструктивних ришень, критичноСЧ оцинки и самооцинки дияльности; виникають завдання интеграциСЧ и спадкоСФмнисть компонентив навчального процесу на всих етапах безперервного навчання, в усих його ланках. Кинцевою метою системи безперервноСЧ освити СФ пидвищення якости, ривня дияльности людини в тий чи инший сфери, стимулювання постийного професийного зростання и розвитку особистости.

Образотворча дияльнисть супроводжуСФ людину вид молодшого до зрилого вику. Навчання циСФСЧ дияльности починаСФться у дитячому садку и продовжуСФться в середньому загальноосвитньому заклади у 1 -- 7 класах. Для безперервности цього процесу необхидни узгодження навчальних програм, методив та форм навчання з урахуванням викових особливостей. ОсобливоСЧ уваги цей процес вимагаСФ на перехидних викових етапах, а саме: дитячий садок -- початкова школа; початкова школа -- середня школа.

Викладаючи образотворче мистецтво, вчитель не завжди замислюСФться над тим, що окрим спрямованого навчання видбуваСФться природний розвиток якости образотворчоСЧ дияльности, зминюСФться уява, сприйняття свиту, ставлення до власноСЧ творчости.

Проблеми уяви, образотворчоСЧ дияльности у дитячому вици розглядаються в педагогичний и психолого-педагогичний науци та практици. Вчени, практики-вчители, батьки визначають, що в ранньому дитячому вици малювання складаСФ головний вид творчости.

Малюки полюбляють малювати, СЧм подобаСФться сам процес. Але з часом така зацикавленисть згасаСФ, видбуваСФться розчарування та охолодження. З чим це пов'язано? Л.С. Виготський вважаСФ, що зниження цикавости дитей до малювання ховаСФ за собою перехид циСФСЧ дияльности у нову, вищу стадию розвитку, яка стаСФ доступною дитям тильки при сприятливих зовнишних стимулах, таких, наприклад, як викладання образотворчого мистецтва в школи, наявнисть художних образив вдома, чи при особливий обдарованости до цього виду творчости.

Головни етапи, за якими видбуваСФться розвиток малювання дитини, були розглянути Кершентейнером, який видиляСФ таки стадиСЧ малюнку:

* достадийна фаза ( дити вид 2-х до 4-х рокив) -- це зображення каракулив, штрихив и безформного зображення окремих елементив;

* РЖ стадия (дити вид 4-х до 6 рокив) -- виконання схематичних зображень, далеких вид реальних предметив, зображення людини -- це ВлголовоногиВ». Особливистю даноСЧ стадиСЧ СФ те, що дитина малюСФ по пам'яти, те, що знаСФ, а не те, що бачить;

* II стадия (дити вид 6 до 8 рокив) -- виникнення почуття форми та линиСЧ. На цьому щабли розвитку дитячого малюнку видбуваСФться сумиш схематичного, формального, передавання взаСФмовидношень частин, народжуються паростки зображення, схожого на дийснисть;

* III стадия (дити вид 8 до 12 рокив) -- ступинь схожого зображення, при якому зникаСФ схема, з'являСФться силует чи контур, але ще немаСФ пластичности предмета, перспективи;

* IV стадия (дити вид 12 до 15 рокив) -- пластичне зображення, при якому окреми частини зображуються випукло за допомогою свитла та тини, з'являСФться перспектива, передаСФться рух.

Схожу периодизацию дитячоСЧ образотворчоСЧ дияльности наводить А.В. Бакушинський. З чим пов'язана така еволюция? Л.С. Виготський вважаСФ, що головний напрямок розвитку дитини СФ в тому, що спочатку перевагу маСФ рухово-дотиковий апарат. Дитину насамперед цикавить сам процес, не результат. В цей период диСЧ дитини видризняються сильним емоцийним забарвленням. Пизнише починаСФ зростати роль зору, починаСФться боротьба двох установок, в який перемагаСФ зорова установка у сприйнятти свиту. А.В. Бакушинський говорить про те, що новий, переломний период пов'язаний из послабленням зовнишньоСЧ физичноСЧ активности и посиленням розумовоСЧ. НастаСФ период аналитичноСЧ стадиСЧ в дитячому розвитку. Пидлиток в цей час прагне до илюзорноСЧ натуралистичноСЧ форми, хоче зробити так, як насправди .

З малюванням у перехидний период пов'язани дви важливи проблеми. Перша з них в тому, що для пидлитка вже недостатньо одниСФСЧ дияльности творчоСЧ уяви, його не задовольняСФ малюнок, зроблений будь-як. Для втилення його творчоСЧ уяви йому необхидно придбати професийни, художни навички та вминняВ». Ось чому важливо вчасно внести у навчальний процес вивчення образотворчоСЧ грамоти и видпрацювання практичних навичок зображення.

Викладання образотворчого мистецтва в початковий и середний школи маСФ своСЧ особливости, яки пов'язани из виковими.

В молодшому шкильному вици дитина маСФ недосконалу координацию рухив, розвитку дрибних м'язив рук. Тому на уроках образотворчого мистецтва доцильно придиляти час физкультхвилинкам на 1--3 хвилини, яки представляють собою вправи на координацию рухив та СЧСЧ розвиток. Добре, коли вони мають игровий та сюжетний характер и видповидають контексту загальноСЧ теми уроку. Видомо, що через 23 хвилини спрацьовуСФ ефект утоми и необхидна змина дий. Емоцийни нескладни сюжетни вправи для кистей рук, очей, головиздесь стануть у нагоди. Розвитку уяви, просторових уявлень можуть сприяти малювальни игри. Наприклад, написання власного имени з видображенням як у дзеркали (через линию-межу); Влкрапки-крапкиВ» (з'СФднання довильно поставлених крапок у будь-яке конкретне зображення), Влкаляки-малякиВ» (завершення випадковоСЧ линиСЧ, яку було почато из закритими очима, певним малюнком), тощо. Для молодших школярив необхидна постийна змина дий -- подивитися, послухати, пограти, поспилкуватися, помалювати.

Характерними ознаками молодшого шкильного вику (6--9 рокив) СФ импульсивнисть характеру, емоцийнисть, чутливисть на фони емоцийности. Провидною дияльнистю СФ спилкування з дорослими. Головне для малюка -- дия, а не результат. Це типовий вик для становлення особистости. При викладанни образотворчого мистецтва вчителю краще спиратися на емоцийнисть, змистовнисть розкриття навчальноСЧ теми. Навчальна дияльнисть у молодшому шкильному вици спрямована на формування видносно вирного розуминня наукових понять.

Сприйняття художнього твору в цьому вици видбуваСФться через сюжет, подиСЧ, що зображени, емоцийне ставлення. Але дитину втомлюСФ тривале сприймання. Оцинка естетичних явищ визначаСФться конкретною ситуациСФю.

Як для молодших, так и для учнив-пидлиткив характерне те, що кожен з них маСФ свою переважну форму сприйняття. Хтось краще сприймаСФ змист на слух, хтось -- зорове, комусь необхидно все спробувати тактильне, засвоСЧти через практичну дию. Тому вчителю треба задовольняти таки особливости, використовуючи и наочнисть, и слово, и практичну дияльнисть, яка в свою чергу СФ найбильш ефективною. Особливостями психофизичного переходу до пидлиткового вику (10--14 рокив) СФ:

- активний физичний розвиток;

- статеве визривання;

- почуття дорослости;

- прагнення до самоствердження (наявнисть об'СФктивноСЧ самооцинки, так як вона формуСФться через оцинку дорослих);

- прагнення до самовиховання, циннисть вольових якостей (стийкисть, упертисть, завзятисть);

- загострене почуття справедливости.

В цей период пидлиток робить спроби проникнути в змист художнього твору з точки зору видомих суспильних критериСЧв, оцинити явища життя и твори мистецтва самостийно та вибирково.

Розумиючи проблеми вику, справжний вчитель знайде необхидну манеру та тон спилкування, надасть можливости учням самовиразити себе та творчо розвиватися.

РЖ.3 Питання наступности та художнього интересу в психолого-педагогичний литератури

Материалистична диалектика розглядаСФ наступнисть як необхидний прояв безконечного процесу саморозвитку материСЧ, як об'СФктивну закономирнисть буття, що видображаСФться в процеси розвитку пизнання.

Наступнисть виступаСФ як одна из найважливиших сторин закону заперечення, проявляСФться в природи, суспильстви и мисленни як об'СФктивний та необхидний зв'язок миж новим и старим в процеси розвитку.

У науковому пизнанни наступнисть базуСФться на тому, що в кожний видносний истини мистяться зерна абсолютноСЧ истини. Будучи загальним законом наукового пизнання, наступнисть в кожний науци, мистецтви и культури маСФ своСЧ специфични риси.

Наступнисть СФ характерною рисою розвитку взагали, його особливистю, так як вона служить загальною чи философською категориСФю. Умовою диСЧ наступности СФ наявнисть процесу розвитку. Тому ти фактори, яки викликають процес розвитку, породжують и наступнисть, як об'СФктивний зв'язок миж елементами розвитку.

Недотримання наступности, игнорування досягнень минулого СФ серйозною перепоною на шляху прогресу пизнання.

Встановлення взаСФмозв'язку миж новими и ранише сформованими знаннями СФ покращенням якости знань, розвитку интересу до занять. Наступнисть здийснюСФться при переходи вид уроку до уроку, вид одного року навчання до другого, вид одного навчального предмету до сумижного з ним.

Основни положення про наступнисть, розкрити Б.Г. АнаньСФвим и П. Павловим, одержали дальший розвиток в працях Л.А. Венгнер, П.Я. Гальтрина, В.В.Давидова, А.В. Запорожця. Вони пов'язують наступнисть в навчанни з проблемою розвитку особистости, зокрема з СЧСЧ мисленням и мовою.

Друга група дослидникив: М.П. Ашмутайте, А.М. Кухта , Ш.РЖ. ПалСФмин, Ю.А. Самарий - вважають, що для наступности у навчанни характерна опора на пройдений материал, на стари знання и вминня у вивченни нового. ПидкреслюСФться роль повторення як видтворення нового, яке поривнюСФться чи спивставляСФться из старим. Тим самим здийснюСФться перехид вид линиСЧ повних знань до бильш повних.

Третя група - (М.М. Данилов, Б.П. РДсипов, А.В. ТСФкучСФв, А.П. Сафронов ) вважають наступнисть обов'язковою и найважливишою умовою организациСЧ навчально-виховного процесу, яка забезпечуСФ перехид учня из класу в клас.

ВлНаступнисть - це така опора на пройдене, таке використання та дальший розвиток наявних у дитей знань, уминь та навичок, коли в них створюються ризноманитни зв'язки, розкриваються основни идеСЧ навчання, взаСФмодиють стари и нови знання, в результати чого у дитей створюСФться система мицних и глибоких знаньВ» (Ш.РЖ. Ганелин).

Здийснюючи взаСФмозв'язки нових и ранише отриманих знань, учни не тильки зберигають в пам'яти ранише засвоСФни знання, але й розвивають, вдосконалюють и поглиблюють СЧх.

В педагогичний литератури видмичаСФться, що принцип наступности пов'язаний з ризними дидактичними принципами, в тому числи з принципом систематичности и послидовности.

Кожне нове положення чи нове задача базуСФться на знаннях и навиках, засвоСФних ранише. Ускладнення повинно бути поступовим. Процес засвоСФння знань передбачаСФ безперервнисть миж наступними знаннями та попередними, пов'язуСФ новий материал з пройденим, послидовно розширюСФ та поглиблюСФ ци знання.

ВлНовий навчальний материал викликаСФ в пам'яти те що ранише засвоСФне, уточнюСФ його и доповнюСФ. Систематичнисть и послидовнисть - це логичний зв'язок розмищення навчального материалу;коли наступне базуСФться на попередньому и зумовлене нимВ» (М.М. Ростовцев).

Наступнисть миж дитячим садком и школою забезпечуСФться загальним охопленням дитей 6-7рокив пидготовкою до школи. Зи сторони дитячого садка наступнисть виражаСФться в пидготовци дитей до навчання з врахуванням вимог сучасноСЧ початковоСЧ школи, а зи сторони школи - у використанни того, що набула дитина у садочку, для здийснення навчання на бильш високому ривни.

Наступнисть забезпечуСФться також узгодженистю вимог програми пидготовчоСЧ до школи групи дитячого садка и першого класу. Вихователям дитячого садка необхидно знати програму першого класу, а вчителям початковоСЧ школи - програму виховання в дитячому садку . Це дасть можливисть вихователям пидготовчоСЧ групи враховувати в своСЧй роботи вимоги школи, а вчителям першого класу повнише використовувати знання, уминня и навички вихованцив дитячого садочку .

В працях А.В. Запорожця, А.М. МушиноСЧ, А.А. ЛюблинськоСЧ и ин. говориться, що дитячий садок и школа СФ ланками СФдиноСЧ системи народноСЧ освити.

Але, спиввидношення миж виховною та навчальною роботою зминюСФться на ризних викових етапах. Якщо для роботи д/с характерна виховуюче-навчальна робота, то в школи вона перебудовуСФться в навчально-виховну. При цьому виховна сторона СФдиного процесу пидпорядковуСФться навчальним завданням.

Як видмичаСФ А.В. Запорожець, мислення дошкильнят та школярив ризне, в зв'язку з чим СЧх навчання теж повинно бути ризним и за формою ,и за змистом, але однак це не означаСФ, що миж ними не може бути встановлений внутришний зв'язок розумового розвитку та виховання.

Дослидженнями А.В. Запорожця, А.А. ЛюблинськоСЧ та ин. встановленого в процеси переходу дитини з дитячого садочку в школу видбуваСФться перебудова в видах СЧСЧ дияльности, ризко виростаСФ значення навчання. Так основною формою навчання в дитячому садку СФ навчальне заняття, а в школи - урок. Видминна и структура навчання и компоненти, яки до неСЧ входять: методи, змист, организацийни форми. ВидбуваСФться перебудова основних ланок системи взаСФмовидношень из однолитками.

Для встановлення взаСФмозв'язкив наступних и попередних ланок Люблинська розризняСФ 5 линий наступности :

1. РДднисть мети и завдань навчально-виховного процесу, яки визначають напрям, змист и методи роботи вчителя з дитьми на всих ступенях СЧх розвитку;

2. Спильнисть розуминня показникив розвитку;

3. Спильнисть розуминня законив розвитку;

4. Спильнисть розуминня всима вихователями психофизичних особливостей та потенциальних можливостей дитей ризних викових груп;

5. Спильнисть розуминня вчителями молодших и старших класив теориСЧ и практики свого навчального предмету.

Розкриваючи линиСЧ наступности, Люблинська видмичаСФ, що основою зв'язку наступности миж дитсадком и школою СФ потреба СФдиного виховного впливу на дитей и вважаСФ, що необхидно ширше використовувати ранише набутий досвид дитей в нових умовах, використовуючи свитогляд дитей и постийно ускладнювати вимоги до всього навчально-виховного процесу, так як видсутнисть таких вимог веде до втрати ранише набутого.

Дитячий садок здийснюСФ бильш широку и ризноманитну, ниж початкова школа, систему роботи в естетичному вихованни.

ВлЗабезпечення наступности в ций области повинне досягатись шляхом збагачення роботи в школи, враховуючи ривень розвитку дитей, що був досягнутий в дитячому садкуВ». (А.В. Запорожець, РЖ.Л. Гусарова ).

Основним положенням психолого-педагогичних дослиджень СФ :вимога СФдиного навчально-виховного впливу на дитей; необхиднисть використання ранише набутого досвиду и знань дитей в нових умовах; поглиблення и удосконалення змисту и методив навчання; взаСФмодия нових и набутих знань; врахування перспективи найближчого периоду розвитку особистости дитини.

Питання наступности в образотворчому мистецтви ставились П.П. Чистяковим, В.М. Захаровою, В.С. Кузиним, А.Т. Антоновичем, М.М. Ростовцевим.

В.М. Старостина вважаСФ, що наступнисть в малюванни миж дитячим садком и першим класом встановлюСФться шляхом послидовного и постийного ускладнення змисту програмових завдань и методив навчання у всих видах малювання. Це ТСрунтуСФться на тому, що школу и садочок об'СФднують СФдина мета и завдання в навчанни дитей основам образотворчого мистецтва.

М.М. Ростовцев видзначаСФ, що у виришенни проблем наступности велике значення маСФ проведення ризних вправ в дитячому садочку и в школи. Ци вправи необхидни для ликвидациСЧ интерферуючого впливу письма на навички малювання, на розвиток якости руху руки, на засвоСФння доступних учням засобив художнього зображення Найбильш перспективним СФ принцип поСФднання вправ з наступним художним малюнком дитини. Р.РЖ. АфанасьСФв рекомендуСФ звертати бильшу увагу на перспективни явища пид час спостереження з дитьми навколишньоСЧ дийсности.

Велике значення мають специальни ескизи и замальовки з натури птахив, тварин и людини. Вони розвивають спостережливисть дошкильника и школяра, СФ одним из засобив пизнання навколишнього свиту. Особливо корисно виконувати замальовки видразу пензлем, чорною тушшю чи однотонною аквареллю. Таки замальовки плямою продовжують и розвивають кращи традициСЧ дитячого садка, допомагають виришенню питання наступности.

Виришуючи питання наступности, необхидно звертати увагу на технику малювання вже з дошкильного вику и продовжувати СЧСЧ розвиток у школи.

Робота ризними материалами збагачуСФ естетичну сторону малюнку дитей, робить його бильш цикавим и виразним.

Отже, вси автори вказаних дослиджень, розкриваючи линиСЧ наступности, видзначають, що основою зв'язку наступности миж дитячим садком и школою СФ вимога СФдиного виховного впливу на дитей. Наступнисть миж дитячим садком и школою забезпечуСФться зи сторони садка пидготовкою дитей до навчання з врахуванням вимог сучасноСЧ школи, а зи сторони школи - використанням всього позитивного, що набули дити в дитячому садку для продовження навчання на бильш високому ривни. Виришення циСФСЧ проблеми формуСФ интерес дитей до образотворчого мистецтва.

В працях багатьох вчених розкриваються якисни особливости интересив, пидкреслюСФться роль интересу в засвоСФнни навчального материалу.

ВлРЖнтерес - прояв розумовоСЧ та емоцийноСЧ активности. Це своСФридний сплав емоцийно-вольових та интелектуальних процесив, пидвищення активности свидомоСЧ дияльности людиниВ» (С.Л. Рубинштейн).

РЖнтерес до знань розвиваСФться при правильному спиввидношенни рационального та емоцийного в навчанни. Вплив на мислення СФ ефективним тоди, коли вин захоплюСФ дитину .Викликати здивування, привести в рух фантазию - значить пробудити скрити сили, яки спонукають до активного ставлення до навчання.

РЖнтерес учнив до навчального предмету в процеси навчання залежить вид змисту материалу, методив викладання, характеру поставлених питань, визначення завдань для самостийноСЧ роботи и правильноСЧ методичноСЧ организациСЧ навчальноСЧ дияльности.

ВлОсновним в вихованни и розвитку интересу перш за все повинно стати максимальний розвиток самостийности и творчого пидходу до засвоСФння знань, а також розвиток спостережливости, допитливости учнив, розвиток пизнавальноСЧ активностиВ» (Б.Б. Бондаревський).

РЖнтереси в молодших школярив виникають и зберигаються лише в ситуациСЧ безпосереднього спилкування з учителем, вимагають пидтримки з його боку. Для молодших школярив характерни таки особливости интересу як наслидування, поверхнисть, близькисть до власного досвиду, розкиданисть, направленисть на найближчий результат.

На видмину вид пизнавального интересу естетичний - це спрямування думок и почуттив на таки об'СФкти, яки приворожують своСФю красою, викликають емоцийно-оциночне видношення.

В образотворчому мистецтви художний интерес може виступати як засиб, що активизуСФ навчальний процес, як фактор навчальних дий учня, як риса ознайомлення з прекрасним.

РЖнтерес до мистецтва, сформований в дитячому садку, необхидно поглиблювати и розширювати в школи. Цьому сприяСФ позитивний емоцийний настрий урокив, конкретнисть и наочнисть викладу материалу, активизация пизнавальноСЧ та виконавчоСЧ дияльности учнив, використання СЧх життСФвого досвиду.

Виходячи з вищевказаного, можна визначити чотири линиСЧ наступности, що сприяють формуванню художних интересив:

1 - Спильнисть розуминня учителями поч. класив и вихователями дитячого садка теориСЧ и практики художньоСЧ творчости, СЧСЧ основних понять, системи, организацийних форм.

2 - Спильнисть идей и завдань навчально-виховноСЧ роботи, яки визначають змист и методи дияльности учителив и вихователив з дитьми пидготовчоСЧ групи дитячого садку и 1 класу початковоСЧ школи, а також 1 и 2 , 2 и 3 , 3 и 4 класив в художний творчости.

3 - РДднисть розуминня вчителями шкил и вихователями дитячих садкив шляхив формування художних интересив, думок, почуттив дитей.

4 - СФднисть розуминня вчителями и вихователями индивидуальних особливостей и потенциальних можливостей дитей дитячого садка и школи, проведення индивидуального пидходу до учнив в художний дияльности.

Роздил РЖРЖ. Образотворча дияльнисть дошкильнят и молодших школярив

РЖРЖ.1 Стан навчання образотворчого мистецтва в дитячому садку и школи

Поривнюючи шкильну и дошкильну програму, можна зробити висновок, що дитячий садок и школа об'СФднани СФдиними методологичними позициями сучасноСЧ шкильноСЧ та дошкильноСЧ педагогики, СЧх об'СФднуСФ розуминня роли навчання в справи всебичного розвитку особистости дитини, СФднисть педагогичних принципив, завдань виховання Художня дияльнисть дитей у дитячому садку и школи маСФ спильну мету и завдання - правдиве видображення явищ навколишньоСЧ дийсности и вираження свого розуминня, емоцийне ставлення до неСЧ.

У програми виховання дитей у дошкильних закладах у роздили ВлОбразотворче мистецтво та зображувальна дияльнистьВ» велика роль видводиться национальному вихованню, народний творчости, а також виправленню недоликив, що иснували до цих пир, ставляться таки завдання:

- вмити малювати з натури и за уявленнями; передавати форму и величину предметив, СЧх розмищення и забарвлення;

- вмити вибирати кольорову гамму для передачи образу; передавати образ в дийсности з його характерними ознаками;

- самостийно розробляти композицию малюнка;

- навчитись липити з цилого шматка глини; липити фигури людей, тварин за сюжетами, вчитись липити посуд, прикрашати його розписом, стеком;

- липити народни играшки, робити апликациСЧ, знайомитись из техникою витинанки, звертатись до народних джерел.

Але програма дитячого садочку недостатньо звертаСФ увагу вихователив на використання художних творив для бильш глибокого и образного розкриття взаСФмозалежности, причинно-наслидкових зв'язкив миж фактами и явищами життя, особливо у природи, недостатньо читко ориСФнтуСФ вихователив на озброСФння дитей узагальненими, систематичними знаннями; на розкриття зв'язкив и взаСФмовидношень, яки иснують миж фактами и явищами.

В дитячому садочку як прийом навчання використовують питання, що потребують уминня узагальнювати, видиляти головне, обТСрунтовувати своСЧ висновки; (Наприклад: Дерева: Що спильного и що видминного? Як краще виконати завдання? Чому ти так думаСФш?).

Важливою умовою ефективного навчання старших дошкильнят СФ сенсорне виховання.

В дитячому садку иснуСФ зв'язок миж заняттями музики, заняттями з ознайомленням з навколишним свитом, читанням художних творив.

Дитей пидготовчоСЧ групи привчають правильно тримати оливець, пензлик, вчать смило проводити линиСЧ. Дити одержують деяки поняття про геометрични фигури. Дити малюють те, що СЧх оточуСФ и, що СЧх цикавить. Це - люди, тварини, птахи, транспорт.

ВлЯкщо педагог зробить життя дитей цикавим, змистовним и ризноманитним ,то й дитячи малюнки, що видображають це життя, будуть такими ж яскравими й ризноманитними як темиВ» (Л.Г. Ковальська ).

Не залишаються без уваги и технични прийоми виконання; вони ризни для кожноСЧ виковоСЧ групи. Так, в середний групи малюють пензликом, повним фарби, а в пидготовчий проводять пензликом тонки линиСЧ. В дитячому садку широко застосовуСФться кольоровий папир. Це активизуСФ интерес до художньоСЧ дияльности.

Працюючи аквареллю дити вчаться видчувати прозористь фарби в зображенни фону, вчаться заливати один колир на другий, працюють по сирому.

Програма початковоСЧ школи вимагаСФ, щоб учни на кинець навчального року знали:

- як працюють художники в ризних видах образотворчого мистецтва;

- назви художних материалив, инструментив, приладдя з якими учни працюють протягом року;

- послидовнисть роботи пид час малювання, липлення, виконання апликаций;

- назви основних кольорив (червоний, жовтий, синий );

- назви похидних кольорив ( оранжевий, зелений, фиолетовий );

- назви видтинкив кольорив (рожевий, блакитний, свитло - жовтий и т. д. ) Учни на кинець навчального року повинни умили:

- визначати складови частини будови окремих предметив; СЧх форму, забарвлення;

- розризняти ризноманитнисть кольорив у природи в ризни пори року;

- посильно передавати характерни особливости форми и забарвлення предметив ризноманитними художними засобами;

- користуватись художними материалами та инструментами; змишувати фарби;пидбирати кольори; вибирати положення аркуша незалежно вид форми и розмирив зображуваних об'СФктив.

Анализ програми, тематики занять, а також видвиданих урокив дозволяСФ зробити деяки висновки про стан образотворчого мистецтва в школи. Часто робота в школи зводиться до змальовування .Дуже часто дити змальовують з поганих зразкив. Кожна робота повинна бути творчою. Наслидування виняткова сила розвитку, але ми повинни пидкорити цю силу наший воли. На заняттях потрибно показувати лише найкращи зразки, але на час виконання завдань СЧх забирати .Часто вимоги школи СФ нижчими вид вимог дитячого садка, а це гальмуСФ розвиток учнив, порушуСФ принцип наступности.

В перших класах часто не дають дитям малювати аквареллю. Деяки завдання дитячого садка повторюються в шкильний практици без подальшого розвитку. СтворюСФться логичне враження наступности, насправди ж це обмежуСФ свитогляд дитей, веде до зникнення интересу.

Мало часу видводиться на тематичне малювання або обмежуСФться творча инициатива. Малювати на теми - це значить творити на основи вражень побаченого, почутого, прочитаного. Малювання на теми сприяСФ розвитку художних смакив, творчих здибностей, фантазиСЧ.

На основи анализу програми, видвиданих занять в дитячому садку и школи можна зробити наступни висновки:

1.Художня дияльнисть стоСЧть на бильш високому ривни в дитячому садку, ниж у школи.

2.Програмни завдання дитячого садка бильш цикави и творчи, ниж шкильни.

3.Програма з художньоСЧ праци для початковоСЧ школи цикавиша вид попередних ,але потребуСФ вдосконалення.

4.Вчителям початкових класив бажано бильше опиратись на знання та вминня , набути дитиною в дитячому садку чи в сим'СЧ.

5.Деяки вихователи мало ознайомлени з основними принципами шкильноСЧ програми з образотворчого мистецтва а вчители шкил не знають змисту навчання дитей в дитячому садку и в сим'СЧ.

РЖРЖ.2 Дослидження ривнив знань, уминь и художних интересив дошкильникив та молодших школярив

Опираючись на те, що интерес учнив до навчального предмету залежить вид змисту навчального материалу, методив навчання и организациСЧ навчальноСЧ дияльности , ми перевирили ривень пидготовки дитей до образотворчоСЧ дияльности.

Для визначивши ривня пидготовки дитей до образотворчоСЧ дияльности ми керувалися кинцевими вимогами програми дитячого садка, яки ставились перед учнями першого класу як початкови вимоги .

Це дало можливисть виявити, якими знаннями и вминнями володиють учни .На перших заняттях вияснили ривень знань, уминь и навичок ,виявили интерес кожноСЧ дитини. Анализ проводився за наступними критериями: змист знань, СЧх повнота виявлення характерних ознак предметив и явищ, використання знань дитей, одержаних в дитячому садку, перенесення знань и способив диСЧ з ними на нови завдання .

Знання можуть бути на ривни емпиричного и понятийного узагальнення.

На думку М.А. БайтовоСЧ ривень емпиричного узагальнення характеризуСФться тим, що знання доводяться тильки до початковоСЧ стадиСЧ засвоСФння. Перебуваючи на цьому ривни, учень може знати термин , але сам предмет, визначений цим словом, тильки уявляти чи мати дуже вузьке поняття. Ривень понятийного узагальнення характеризуСФться тим, що учень не обмежуСФться ривнем емпиричного узагальнення, а видиляСФ суттСФве.

На ривни емпиричного узагальнення першокласником в художний дияльности засвоюються таки поняття : горизонт , пряма линия , куля , кут.

А СЧх визначення вивчаСФться в наступних класах. Понятийне узагальнення - прямокутник , квадрат , колир спектру , правила змишування ризних кольорив , поняття про тепли и холодни тони и т. д.

Знання бувають повни и неповни. Пид повним розумиСФмо таки, що ясно прослиджуються в малюнку , виконани вси завдання и дитина розумиСФ , чому вона так виконала . Неповни вид повних видризняються тим , що дитина не розумиСФ , чому вона виконала малюнок саме так , а не по-иншому. На основи знань виникають вминня.

На першому дослидному уроци учни виконували малюнок на вильну тему. Результати показали, що бильшисть учнив цикавиться тематичним малюванням, малюнки виконани в ризноманитний техници. Результати див. у таблици №

Другим завданням був малюнок гилки верби. Це завдання виконувалось як в дитсадку так и в школи. Робота проводилась без керивництва вчителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
Для оцинювання роботи дитей були висунути таки критериСЧ.

1) Незначни порушення пропорций - в малюнку СФ елементарна схожисть з натурою, але пропорциСЧ окремих частин и видношення цилого до частин порушени .

2) Значни порушення пропорций - в малюнку немаСФ елементарноСЧ подибности з натурою , пропорцийнисть окремих частин и цилого до частин порушена.

3) Правильна форма - СФ елементарна подибнисть з формою натури .

4) Незначне порушення форми - в малюнку видсутний один из компонентив або немаСФ елементарноСЧ подибности з натурою .

5) 3начне порушення форми - в малюнку видсутни вси компоненти, нема елементарноСЧ подибности з натурою.

6) Правильни кольорови видношення - уминня розризняти и передавати у малюнку основни и похидни кольори ; близьки миж собою кольори по свитлости, видповиднисть зображеного кольору з натурою .

7) Видносно правильне кольорове видношення-порушення одного из компонентив .

8) Видсутнисть техничних погришностей - учень з уминням натискаСФ на оливець, ривно замальовуСФ ,видчуваСФться легкисть акварели

9) Незначни погришности - видсутности одного из компонентив.

10) 3начни технични погришности - видсутнисть бильшости компонентив.

Анализуючи роботу дитей можна зробити таки висновки:

"Гилка верби":

- % допускаСФ груби порушення пропорцийности ,

- %- форма значно порушена;

- % - колир не видповидаСФ натури.

Близьки миж собою кольори по свитлости не розризнялись;

- % - значни технични погришности.

Лише % правильно зобразили пропорциСЧ; реформу;

- % - колир;

- % - технични погришности.

На наступному занятти з декоративного малювання дитям пропонувалось придумати и намалювати визерунок стрички . Основна увага придилялась дослидженню знань, вминь учнив з композициСЧ ,техничних вминь ,пидбору видповидного кольору, ривню фантазиСЧ. В дослидженни цих завдань ми користувались такими поняттями:

- правильни композицийни прийоми - вминня видиляти головне у малюнку и кольори;

- змистовний зв'язок зображених об'СФктив, вминня розмищувати на папери зображення, наявнисть ритму.

- деяки порушення композицийних прийомив - порушення 1-2 из 4 компонентив.

- значни порушення композициСЧ - порушення 3-4 компонентив .

- багата фантазия - своСФридне виришення тематичноСЧ чи декоративноСЧ композициСЧ в малюнку и кольори; яскраве видображення своСЧх уявлень, отриманих в процеси спостережень об'СФктив и явищ навколишнього життя, прочитаних книг, розглянутих илюстраций .

- слабка фантазия - видсутнисть одного из компонентив.

- видсутнисть фантазиСЧ - видсутнисть всих компонентив.

Результати даного дослидження зведени в таблицю №

При виконани учнями робит з малювання також придилялась увага вминню роботи оливцем и пензликом.

При дослидженнях вминня роботи оливцем основна увага придилялась тому, чи вмиють дити правильно тримати оливець проводити линиСЧ. При дослидженнях роботи учнив з пензликом, килькисть пиддослидних компонентив зросла, а саме дослиджували сила натиску, темп, вминня тримати пензлик, проводити линиСЧ, а також ривно замальовувати.

Дани цих дослиджень зведени у таблицю №

Анализуючи дани дослиджень можна встановити три основни ривни пидготовки дитей :

1-й - Низький. Учень володиСФ неповними знаннями на ривни емпиричних узагальнень , виконуСФ поставлени завдання , але не розумиСФ чому вин так СЧх виконуСФ. В малюнку допускаСФ значни погришности.

2-й - Середний. Учень володиСФ повними знаннями на ривни емпиричних узагальнень, виконуСФ вси поставлени завдання и усвидомлюСФ чому вин так СЧх виконав. Але пояснюючи виконання операций в малюнках, вин не користуСФться визначеннями понять або ж узагальненим формулюванням якостей . В малюнках допускаються незначни порушення.

3-й - Високий. Учень володиСФ знаннями на ривни понятийного узагальнення , яке може бути повним и неповним , виконуСФ вси поставлени завдання и усвидомлюСФ, чому вин СЧх так виконав, пояснюючи виконани операциСЧ, користуСФться певними поняттями чи узагальненим формулюванням властивостей . В малюнках нема помилок або ж вони незначни.

Поривняльний анализ малюнкив дошкильникив и першокласникив .

Види робит

Ривни пидготовки. Мисце виконання

1

2

3

Зниження у %

Малювання з натури

Дитячий

Школа.

Тематичне малювання

Дитячий садок.

Школа.

Декоративне малювання

Дитячий садок.

Школа.

Всього:

Як бачимо прослиджуСФться тенденция до зниження якости художньоСЧ дияльности учнив в период переходу вид дитячого садка до школи.

Головни причини зниження якостей:

1.Змини умов навчання, ламання старого стереотипу и вироблення нового.

2.Недостатня пидготовка дошкильнят до вимог школи.

3.Дити не малюють в литний период.

Падиння интересу до занять у школи пояснюСФться: ВлГострою кульминациСФю протириччя миж новими вимогами и обмеженистю способив СЧх виконання, набутих на минулих етапах навчанняВ» (Г.РЖ. Щукина).

Писля перших занять в експериментальному класи визначено три ривни интересу дитей до художньоСЧ дияльности:

1 - високий - дити из задоволенням виконують роботу з натури, прагнуть самостийно розибратись в важких завданнях , активно видповидають на поставлени питання, уважно розглядають натуру и стараються зобразити те, що бачать и почувають, малюють багато и з великим бажанням в класи и вдома;

2 - середний - малюють з задоволенням тильки з натури чи декоративного малюнку. В важких завданнях не завжди розбираються самостийно, часто звертаються за допомогою. На поставлени питання видповидають охоче, натуру розглядають уважно, але малюють не дивлячись на неСЧ, по пам'яти .РЖнколи малюють вдома, але вимагають збудника.

3 - низький - мають интерес тильки до окремих, захоплюючих занять. Завдання виконують пасивно, без бажання и тильки на вимогу вчителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
Натуру розглядають неуважно и малюють не дивлячись на неСЧ, змальовують з поганих зразкив чи робит товаришив, не мають нахилив до художньоСЧ дияльности.

Характери художних интересив.

Ризносторонний характер художних интересив - проявляСФться до всих видив малювання;дити видзначаються творчим сприйманням естетичних об'СФктив, пидвищеною емоцийною чутливистю, творчою дияльнистю.

Обмежений характер художних интересив - проявляСФться интерес до 1-2 видив малювання. Ци дити видризняються творчим сприйманням тильки деяких естетичних об'СФктив и СЧх зображення, зберигають емоцийну чутливисть.

Пасивний характер художних интересив - видтворююча дияльнисть, пасивне сприймання дийсности, естетична слипота.

Констатуючий експеримент показав:

1)На початку навчання в бильшости випадкив, в миру психологичних особливостей, дити надавали перевагу малюванню по пам'яти и за уявою.

2)На початку навчального року учни 1 класу знаходились на 2 ривни пидготовки ; мали середний ривень интересу до художньоСЧ дияльности ; мали обмежени характери художнього интересу.

Роздил РЖРЖРЖ. Реализация принципу наступности в художний дияльности и формування художних интересив першокласникив

РЖРЖРЖ.1 Деяки проблеми активизациСЧ художньоСЧ дияльности в дитячому садку

Пидготовленисть дитини до школи - складний комплекс. Психологи видзначають два аспекти пидготовки до школи дитей дошкильного вику :

1.Организация всиСФСЧ виховноСЧ роботи, направленоСЧ на формування загальноСЧ психологичноСЧ готовности дитини до навчання.

2.Специальна пидготовка дитей до засвоСФння тих предметив , яки вони будуть вивчати в школи.

Пидготовка дитей тисно пов'язана з формуванням в них физичних, розумових, морально-вольових якостей , комплексу психичних механизмив , яки забезпечували б успишне навчання не тильки в першому класи , але и на наступних ступенях навчання.

Художня дияльнисть в дитячому садку - 2 години на тиждень, займаСФ належне мисце наривни з другими предметами.

При проведенни занять в дитячому садку велике значення маСФ обладнання занять наочними посибниками, екскурсиСЧ, розгляд картин, читання творив.

Дитей вчать правильно проводити линиСЧ (знизу-вверх, злива-направо).

Бильшисть дитей видразу повторюСФ рухи вихователя , деяким потрибний повторний показ рухив.

В дитячому садку и в школи розв'язуються три основни завдання:

1. ХудожнСФ завдання-формувати интерес и уминня вчитись малювати, розвивати творчи здибности, мислення, вчити дитей бачити и видтворювати натуру, передаючи форму, будову, величину и пропорцийнисть видношень окремих частин, колир и видтинки, характерни детали. В 1 класи проходять деяки зниження якости малюнкив .В перши тижни навчального року в поривнянни з малюнками цих же дитей в дитячому садку.

2. Техничне завдання - малювати акуратно, вмити змишувати фарби для отримання окремих кольорив та видтинкив .

3. Виховне завдання - прививати любов до природи, формувати и виховувати естетичний смак.

При виришенни цих завдань враховуСФться: що дити повинни засвоСЧти при зображенни тоСЧ чи иншоСЧ теми? Як дитина повинна виконати роботу? Яки СЧй потрибни навики та вминня?

У пидготовчих групах дитячого садка дити знайомились з назвами рослин, тварин, птахив, СЧх кольорами та характерними рисами. Спостеригаючи навколишнСФ життя и природу , дошкильнята отримували початкову ориСФнтацию про величину, про просторове розмищення предметив.

У пидготовчий групи дитячого садка формування художних интересив було можливим при оволодинни дитьми формоутворюючих рухив, коли дитина, оволодиваючи способом зображення одного предмета, одночасно засвоюСФ спосиб зображення любого иншого.

Формування художних интересив дитей на основи наступности проводять и в литний период.

Творчо перероблений посибник ВлДитячий садок влиткуВ» склав примирний план по художний дияльности в литний период для пидготовки групи.

Робота в дитячому садку переконуСФ, що пидготовку дитей до школи потрибно здийснювати и в литний период. Експерименти в дитячому садку показують, що така образотворчо-виховна робота забезпечуСФ формування художних интересив, пизнавально-розумових и творчих здибностей, естетичних почуттив дитини. Процес виховання и навчання був направлений на пидготовку дитини до поступлення в школу и виховання на основи принципив наступности.

РЖРЖРЖ.2 Шляхи формування художних интересив першокласникив на основи наступности

У 1-му класи продовжуСФться робота, яка була почата в дитячому садку. Поява интересу-не результату лиш стадия художнього виховання дитей, але дуже важлива для подальшого розвитку.

Намичени шляхи наступности, яки сприяють формуванню художних интересив дитей.

Обов'язковою умовою наступности в художний дияльности дошкильнят и молодших школярив, яка б допомагала формуванню художних интересив, СФ спильнисть розуминня вчителями початкових класив и вихователив дитячих садкив теориСЧ и практики художньоСЧ дияльности/СЧСЧ основни поняття, системи, организацийни форми. Це СФ перша линия.

Виришення циСФСЧ линиСЧ наступности пов'язане з необхиднистю пидвищення квалификациСЧ вихователив та вчителив. Нами була розроблена примирка тематика ,яка пропонуСФ поради з питань наступности в художний дияльности.

Рекомендовано таки наступни питання:

1. Наступнисть в художний дияльности дитей пидготовчоСЧ групи дитячого садка та 1-го класу школи як фактор формування знань та художних интересив дитей(лекция).

2. Про взаСФмне видвидування занять по художний дияльности .

3. Обговорення характеристик на дитей пидготовчих груп та анализ роботи учнив початковоСЧ школи и дитячого садка.

4. Про индивидуальний пидхид на заняттях, знайомство з вправами, картинами-завданнями и контрольними роботами в 1-му класи.

5. Про успишнисть 1-го класу за 1-ше пивриччя по художний дияльности и завдання на наступне пивриччя.

Для роботи з учнями початковоСЧ школи розроблено план лекций та семинарив:

1. Знайомство з програмою пидготовчоСЧ групи дитячого садка до школи из художньоСЧ дияльности.

2. Пидготовка та проведення 1 уроку з художньоСЧ дияльности (малювання за уявою дитей чи анализ малюнкив дитей).

З вихователями дитячих садкив працювали за планом:

1. Знайомство з програмою та художньою дияльнистю початковоСЧ школи.

2. Малювання з натури квитив та листкив.

3. Виготовлення наочних посибникив для малювання у дитячих садках.

4. Вправи кольоровими крейдами, кольоровими оливцями.

5. Складання характеристик на дитей пидготовчих груп.

Мета такоСЧ програми - внести корективи, приблизитись до дитячого садка, що сприяСФ бильш успишному виришенню питань наступности як фактору формування художних интересив.

Друга линия наступности-СФднисть мети и завдань навчально-виховноСЧ роботи, яки визначають змист та методи дияльности вчителив и вихователив з дитьми пидготовчоСЧ групи и 1-го класу школи, а також 1 и 2, 2 и 3, в художний дияльности.

Навчально-виховни завдання додатковоСЧ програми:

- Схвалювати бажання дитей малювати и виражати в малюнку емоцийне видношення до художньоСЧ дияльности.

- Пидкреслювати интереси в сюжети, постийно розвиваючи навики в худ. дияльности.

- Вчити дитей бачити красу природи в ризни пори року.

- Розвивати творчи здибности , смаки, уяву, практични навички.

- Звертати увагу дитей на организацию свого робочого мисця.

- Закриплювати правильни навики роботи з оливцем и гуашшю.

- Звертати увагу на проведення линий в ризних напрямках.

- Навчити правильним прийомам роботи з аквареллю, тушшю, кольоровими крейдами.

- Знайомити з творами народного мистецтва, звертати увагу на ритм в орнаментах.

- Розвивати вминня розризняти кольори.

- Розвивати навики малювання з натури и за пам'яттю.

- Звертати увагу на правильне визначення величин зображення в залежности вид величини листа паперу;вчити спостеригати форму та пропорциСЧ.

- Розвивати загальни поняття про будову фигури людини, тварин та птахив.

У пидготовчих групах дитячих садкив и в 1 класи початковоСЧ школи дити вчаться розглядати модель, стараючись добиватись елементив подибности зображення з моделлю, але багато дитей в дитячому садку та школи пид час малювання не дивляться на натуру, зображуючи не конкретний предмет, а предмет взагали, допускаючи велики погришности.

В експериментальному класи завдання ускладнили: вчили уважно розглянути натуру, детально вивчити форму и колир одночасно двох предметив. Вчили будувати малюнок, починаючи з окремих характерних рис.

Враховуючи дослидження психологив та художникив (М.В. РЖгнатиСФва, В.С. Кузина) про те, що першокласники не можуть напружено малювати з натури цилий урок, доцильно переключати СЧхню увагу на показ творив художникив-анималистив.

Предметна наочнисть поСФднувалась з художньою. Видминности демонстрацийних предметив и СЧх зображення:

1.Предмет даСФ можливисть безпосереднього об'СФмного сприймання, а зображення - илюзию об'СФму.

2.Предмет можна рухати, повертати, розглядати з ризних сторин та в ризних видношеннях з другими предметами , а зображення СФ нерухомим.

Тема : ВлМалювання снижинкиВ».

Мета: навчити проводити вертикальни та горизонтальни линиСЧ, дилити коло на 6 частин, ознайомити з техникою продряпування.

Учни закриплюють роботу гуашшю на темному фони, але завдання поглиблюСФться шляхом вивчення новоСЧ графичноСЧ техники ВлпродряпуванняВ», що сприяСФ формуванню художних интересив.

Тема : ВлМалювання з натури прапору УкраСЧнськоСЧ державиВ»

Мета: виховати дитей в дуси патриотизму, закрипити поняття про прямокутник, навчити проводити паралельни линиСЧ як горизонтальни, так и вертикальни, дилити видризок на 2 частини, навчити правильно компонувати малюнок на папери, працювати з аквареллю, поривнювати.

Розвиток видчуття кольору учнив 1-го класу не слид видкладати на ВлпотимВ».

Дитей потрибно навчати, помагати СЧм бачити ,щоб вони не розчаровувались в малюванни фарбами.

Вивчення одночасно 2-х предметив СФ посильним и цикавим , сприяСФ активизациСЧ мислення.

Опираючись на дослидження витчизняних вчених, ми пересвидчились ,що навчати дитей малюнку з натури треба и необхидно з першого класу, що навить дити дошкильного вику здатни засвоСЧти основи програми. У дошкильний групи ще не встановлено взаСФмодиСЧ миж спостереженнями та зображеннями.

Линия наступности, яка формуСФ художни интереси дитей, СФднисть мети и завдань навчально-виховноСЧ роботи, що визначають змист и методи дияльности вчителив школи та вихователив дитячого садка розкриваються и в тематичному малюванни.

Найбильш характерними завданням СФ тема ВлОсиньВ». Контрольний клас - завдання виконуСФться писля екскурсиСЧ на билому папери кольоровими оливцями чи фарбами. Дити згадують, яки дерева бачили , ризницю миж ними. На дошци таблиця з зображенням дерев, репродукциСЧ картини Левитана ВлЗолота осиньВ», малюнки учнив. Це все залишено на цилий урок.

Експериментальний клас - мета - використовуючи досвид дитячого садка, узагальнити знання дитей про дерева, формувати уявлення про зображення дерев.

Згадуючи бачене, вчитель малюСФ на дошци. Писля пояснення малюнок з дошки знимають. Малювання на кольоровому папери. Писля виконання малюнку крони дерева, показ илюстраций. Використати видеошукач (10 х 15 см). Гра в фотографування.

Експериментальна робота показала:

1. Доцильно показати репродукциСЧ з картин учням 1- о класу не тильки на початку уроку а й в середини чи в кинци уроку, тоди, коли основна творча думка вже виражена в малюнку. Тоди показ малюнку не знижуСФ творче мислення учнив, не видволикаСФ дитей вид побаченого на екскурсиСЧ , а допомагаСФ побачити своСЧ помилки и виправити себе.

2. Малювання гуашшю и аквареллю на кольоровому папери цикавише. На кольоровому папери, малюючи фарбами, учни краще сприймають цилиснисть малюнку, вчаться бачити головне , розвиваСФться чуття кольору та тону.

На заняттях з декоративного малювання найбильше формуСФться интерес до образотворчоСЧ дияльности. Художни зразки , створени народними майстрами близьки и зрозумили дитям. Вони правдиво и просто видображають навколишний свит. В цих узорах дитина впизнаСФ силуети ягид, листкив, квитив та птахив. Декоративна трактовка образу близька виковим можливостям дитини в малюванни.

З перших занять необхидно щоб дити засвоСЧли ритмични рухи руки , яки б допомагали в побудови ритмичних одиниць узору. З циСФю метою дитей навчають прийомам вильного пензлевого розпису. Таки вправи тисно пов'язани з техникою народного визерунку.

Поступове ускладнення техники виконання декоративних елементив приводить до ускладнення змисту розпису узору.

По можливости слидуСФ пов'язати орнаментальний розпис з мовою: замкнути композициСЧ узору дани для оформлення поверхни коробочки тарилки, пидноса, дитячих меблив. Знайомлячись из творами народноСЧ творчости, вихованци дитячого садка отримують багатий материал для художнього сприймання. Вони гострише сприймають предмети навколишньоСЧ дийсности, яки втилени в художни образи.

Змист декоративноСЧ дияльности в початкових класах значно ускладнюСФться. Пид час планування навчального материалу вчителю необхидно враховувати наступне:

1-знати и враховувати в навчально-виховний роботи об'СФм зображувальних вминь и навикив, отриманих дитьми в дитячому садку.

2-процес декоративного узагальнення(стилизацию) будувати так, щоб активизувати розумову та творчу дияльнисть учнив.

В змисти завдань органично вписуСФться група методичних прийомив, яки використовуються з дитьми в дитячому садку та школи:

1. Ознайомлення дитей з творами народного художнього мистецтва;

2. Бесида з класом;

3. Усне малювання, видтворююче сюжет, який треба буде виришити декоративними засобами;

4. Оволодиння прийомами пензлевого розпису;

5. Використання апликациСЧ як елементу, организуючого декоративну композицию, як засиб пизнання форм дийсности в процеси стилизациСЧ.

Тема: ВлПоСФднання орнаменту в стричци и коли для прикрашення викна казковоСЧ хаткиВ».

На першому уроци виконуються вправи в прикладанни пензля. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
Спочатку малюють линиСЧ, а потим квити.

Тема: ВлПридумування визерунку в смузи для вази з осинньою гилкоюВ».

1. Бесида: ВлМистецтво керамикиВ» /М. Аронець, ВлМагична глинаВ»/.

2. Збирання осиннього опалого листя.

3. Замальовки листя та гилочок з натури.

4. Апликация з кольорового паперу силуету вази и листя.

5. Вправа ВлМалювання пензлем без контуруВ».

6. Зображення орнаменту у смузи.

Таким чином, у процеси занять першокласникив декоративним малюванням, вчитель повинен брати до уваги сенсорний досвид, набутий дитьми в дошкильному вици, поступово ориСФнтуватись на спильнисть навчально-виховних завдань по всих навчальних предметах. На основи цього виникаСФ активне застосування на уроках декоративного малювання природнього материалу, розширення досвиду першокласникив по спостереженню над ризноманитними об'СФктами рослинности та тваринного свиту.

Липлення в художний дияльности дошкильнят та школярив також сприяСФ розвитку интересив. Цей вид дияльности розвиваСФ дитей розумово и естетично , допомагаСФ ориСФнтуватись в навколишньому свити. Пид час роботи з глиною дитина отримуСФ естетичну насолоду вид СЧСЧ об'СФмности та еластичности.

Основни завдання перед вихователями дитячого садка:

1. ОзброСФння дитей художньо-техничними вминнями.

2. Розвиток интересу до даного виду мистецтва.

Липлення за пам'яттю, загострюСФ зорову пам'ять, вчить швидко сприймати и анализувати предмет, розвиваСФ спостережливисть.

В 4-5 рокив - липлять конструктивним способом (по частинах ).

В 6-7 рокив - з цилого шматка глини (пластилину).

Важливо навчити дитей вести роботу вид загального до деталей, використовуючи прийоми роботи пальцями и стеком.

З метою формування художнього интересу у першокласникив доцильно звертати увагу на ряд методичних принципив навчання, яки необхидни в роботи з дошкильниками та першокласниками.

Методични прийоми навчання техници малювання дитей.

1 сторона художньоСЧ дияльности - пизнавальна, 2-виконавча.

1 сторона - дитина бачить и оцинюСФ те, що у неСЧ вийшло в результати диСЧ руки з оливцем чи пензлем, спиввидносить це з тим образом, який склався в СЧСЧ уяви, коректуСФ зображення у видповидности из зразком.

Педагог активно включаСФ дитей у процес дослидження предмета, пропонуючи кожному обвести його рукою, а потим показати його в руси у повитри, як би обмальовуючи предмет.

Важливим прийомом в навчанни дитей техники малювання СФ показ педагогом прийомив роботи. Вихователь повинен вмити показати прийоми зображення, декоративного виконання чи декоративного малюнка так, щоб показ був добре сприйнятий дитьми.

Показуючи биля дошки слид на такому ж формати листка паперу, на якому будуть малювати дити и таким же материалом и инструментом. Малюнок не повинен бути малим. Деколи слид за показом, прийому зображення викликати дитей до дошки и пропонувати СЧм повторити тильки що показаними прийом. Велике значення маСФ слово вчителя.

Деяки вправи для розвитку техники малювання в художний дияльности дитей.

Вправи подиляють на дви велики групи. Одна з них спрямована на розвиток пизнавальних процесив - зорових, рухових, сприймання пропорций и форми, образноСЧ пам'яти, мислення, уяви и спостережливости, а друга - на розвиток виконавчоСЧ сторони дияльности, практичних навичок зображальноСЧ роботи.

У молодших школярив виконавча сторона малювання видстаСФ в своСФму розвитку вид пизнавальноСЧ. Основними складовими частинами компонентами малювальноСЧ диСЧ необхидно рахувати рухови якости руки. У вправах слид звернути увагу на: ритмичний темп рухив, ризну силу натиску, ризни напрями руки, точнисть, плавнисть.

При засвоСФнни линиСЧ дошкильнятами маСФ мисце образне сприймання.

При навчанни школярив робиться натиск на свидоме, циле направлене вивчення линиСЧ, СЧСЧ напряму товщини, характеру.

У 1 класи школи завдання техничних вправ з малювання таки: бильш интенсивне формування навикив малювання з метою помитного розвитку художньоСЧ дияльности и разом з тим встановити певну СФднисть у напрацюванни навикив письма та навикив малювання. Тому вправи в 1 класи повинни проводитись значно частише, ниж в наступних класах. При тому необхидно використовувати ризни материали та инструменти. Вправи для учнив у 1 класи рекомендуСФться виконувати одним кольором из ритмичним повторенням паралельних, прямих, скисних линий.

В 2 класи вправи проводяться при знайомстви з новими материалами, инструментами и при освоСФнни нових зображувальних прийомив.

Розвиток в дитей зорового сприймання и правильноСЧ передачи ними предметив СФ важливими завданнями в процеси художньоСЧ дияльности дошкильнят и молодших школярив.

Разом з тим проблема передачи дитьми простору в малюнках з урахуванням наступности в передачи просторових об'СФктив, положень зображуваних предметив в процеси малювання дитей дошкильного та молодшого шкильного вику.

Особливе значення придиляСФться конкретизациСЧ навчально-методичних завдань и навчально-виховних прийомив, яки забезпечують успих наступности в передачи дитьми простору.

Передача в малюнках просторових видношень об'СФктив означаСФ правильне зображення форми, будови, пропорций, величини, напряму, перспективного скорочення об'СФктив.

Програма з художньоСЧ дияльности для початкових класив передбачаСФ дальше збагачення и закриплення знань и вминь в передачи просторових властивостей зображуваних предметив:

Правильно розташовувати лист паперу в залежности вид характеру и просторового розташування зображуваного;

Правильно передавати в малюнку форму и пропорциСЧ, будову, просторове положення, колир предметив;

Правильно визначати величину зображення в залежности вид розмирив листа паперу;

Передавати в малюнках простир - зображувати основу биля близько розташованих предметив на аркуши паперу, дальших - вище, зображувати передни предмети бильшими ниж виддалени.

Старши дошкильнята та молодши школяри повинни знати загальни правили про будову зображуваних предметив.

Кожний из оточуючих нас предметив маСФ в своСЧй основи те чи инше геометричне тило. Звидси слидуСФ, що дити повинни знати характерни ознаки геометричних тил. Особливу увагу слид придиляти контуру предмета. Дити повинни попередньо проанализувати загальни обриси зображуваного об'СФкта.

Через колир дити виражають своСФ видношення, своСЧ почуття до предметив и явищ дийсности. ПридиляСФться велике значення завданню розвитку в дитей зорового сприймання кольору и правильноСЧ передачи його у малюнках.

Вимоги у програмах дитячих садкив и школи.

Велике значення маСФ попередний анализ кольоровоСЧ гамми предмета при малюванни його з натури.

Специальни вправи по кольору:

1.Покрити фарбою прямокутник, не виходячи за його контур.

2.Намалювати три прямокутника: 1 - червоний, 2 - жовтий, 3 - за власним бажанням.

3.Показати картину кольорову и задати питання ВлЧи в природи зустричаСФться такий колирВ»

РЖРЖРЖ.3 РЖндивидуальний пидхид до учнив як засиб формування интересу в образотворчий дияльности

Дослидження проведени в експериментальному класи показали, що молодши школяри мають в основному середний ривень интересу до художньоСЧ дияльности. Вони малюють з задоволенням тильки з натури чи декоративного малюнку, в важких завданнях не завжди розбирають самостийно , часто звертаються за допомогою .Також слид видмитити обмежений характер интересив . Це проявляСФться в тому, що учнив цикавить один чи два види малювання, в основному вони пасивни спостеригачи .

Виришення проблеми наступности не може бути повним без забезпечення високого ривня интересу дитей до художньоСЧ дияльности. А досягти цього можна лише зацикавивши дитину, вивчивши СЧСЧ нахили та задатки до художньоСЧ дияльности. Як видмичалось, интерес до навчального предмету залежить вид змисту материалу, методив викладання ,характеру поставлених запитань , але в основний мири вин залежить вид реализациСЧ принципу индивидуального пидходу до кожного учня.

Для того щоб урок малювання був цикавим, викликав емоциСЧ ,надихав вчитель повинен знати и , по мири можливостей, враховувати индивидуальни особливости и интереси дитей. Учитель не повинен думати насамперед про индивидуализацию завдань для видстаючих и попередження неуспишности , але й про залучення всих учнив до творчоСЧ дияльности.

Любе завдання из роздилив малювання на теми навколишньоСЧ дийсности, роботу з натури и декоративне малювання можна виконати з врахуванням нахилив и интересив учня. Так для дитей, яки проявляють интерес до пейзажу , можна запропонувати зобразити осинню природу ридного краю.

При врахуванни индивидуальних особливостей учнив вчитель неодминно зиткнеться з типом учнив, яки схильни до репродуктивноСЧ дияльности. Завдання вчителя в даному випадку розвивати творчи можливости школяра, стимулювати фантазию и самостийне виришення завдань.

При индивидуальний роботи з учнями слид звернути увагу на вибир техники виконання. РД бильш легки техники виконання роботи, яки дають непогани результати навить у слабших учнив. Цю можливисть необхидно використовувати в индивидуальний роботи з учнями.

Робота з обдарованими учнями потребуСФ особливого пидходу. Для здибних необхидно ускладнювати завдання , щоб вони не скучали на уроци , щоб у них не виникало враження ,що вони все вмиють.

Час вид часу вчитель повинен организовувати виставки кращих малюнкив. Таки виставки зацикавлюють дитей , стимулюють творчу роботу.

Висновки

Дипломна робота маСФ науково-теоретична та практичне спрямування. Результати дослидження показали, що:

- успих художньоСЧ дияльности в дитячому садку и початковий школи забезпечуСФться вминням використовувати в школи кращи починання, яки закладени у дитей в дитячому садку, шляхом поступового поглиблення програмного материалу, вдосконалення методив и форм роботи, встановленням внутришнього зв'язку, застосуванням СФдиноСЧ системи художнього навчання и виховання в дошкильни и шкильни роки;

- при певних педагогичних умовах використання в художний дияльности 1 класив деяких форм и змисту дошкильних закладив не буде зовнишним копиюванням, а стане диалектичним зв'язком художньоСЧ освити дошкильнят и школярив;

- наступнисть може впливати на формування художних интересив дошкильнят и молодших школярив, збуджувати до активного, швидкого и рационального засвоСФння естетичних сторин навколишнього життя.

- на основи наступности в художний дияльности дошкильнят и молодших школярив бильш циле направлено протикати формування СЧх художних интересив.

Список використаноСЧ литератури

1. Бабанський Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. - М., 1982. - 192 с.

2. Биленький П.О. Мова образотворчих мистецтв. - К., 1975.

3. Божко Л.РЖ, Ланина РЖ.В., Лейбина О.О. Предметний тиждень у школи. Образотворче мистецтво. / Методичний посибник для вчителив. - Харкив, 2002.

4. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К., 1981.

5. Василенко Л.Л., Соколова Л.Г. Бинарни уроки у початковий школи / Материали до интегрованих урокив. - Харкив, 2002.

6. Вишневський О. Реформи середньоСЧ освити в УкраСЧни: стан, проблеми, перспективи. - Дрогобич, 2001.

7. Возрастная й педагогическая психология / Под ред. М.В.Гамезо. - М, 1984.- 246 с.

8. Волков К.Н.Психологи о педагогических проблемах. - М., 1981.- 56 с.

9. Воспитание й обучение в детском саду : Сб.статей / Под ред. А.В. Запорожца. - М., 1976. - 560 с.

10. Глинська РЖ.П. Образотворче мистецтво. Методика навчання в 1-4 класах. К.Радянська школа, 1981. - 200 с.

11. Демчук М. Планування нетрадицийних занять /образотворча дияльнисть. // Палитра педагога, 2000. - № 4.

12. Жуковская Р.И. Игра й ее педагогическое значение. - М., 1975. - 11 с.

13. Кайши Ю. Розвиток художних здибностей дитей молодшого шкильного вику. - К., 1981.

14. Косминская В.Б., ХалезоваМ.Б. Основы изобразитедьного искусства и методика руководства изобразительной деятельностью детей. - М., 1987.

15. Кузин В.С. Изобразительное искусство й методика его преподавания. М.,1987.

16. Кузин В.С. Методика преподавания изобразительного искусства в 1-3 классах. - М., 1979.

17. Любарська Л. Барви та фарби в образотворчий дияльности першокласникив. //Поч.школа, 2000. - № 6.

18. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника. М., 1977. 224 с.

19. Младший школьник /Под ред. А.Г. Хрипковой. М., 1981. - 400 с.

20. Подготовительная к школе группа в детском саду /Под ред. М.В. Залужской. М., 1975. 320 с.

21. Подготовка детей к школе в детском саду: Сб. статей /Под ред. Ф.А. Сохина, Т.В. Тарунтаевой. М., 1978, 160 с.

22. Полякова Г.А., Божко Л.РЖ. Образотворче мистецтво / Навчально-методичний посибник для вчителив. Харкив, 2001.

23. Преемственность в обучении математике. Пособие для учителей /Сост. А. Пышкало. М., 1978. 240 с.

24. Примерное содержание воспитания школьников / Под ред. Й. С. Марьенко, М., 1984. - 144 с.

25. Програми середньоСЧ загальноосвитньоСЧ школи (1-4 класи). К, 1991. 238 с.

26. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М., 1982.

27. Самостоятельная художественная деятельность дошкольников / Под ред. Н.А. Ветлугиной. М., 1980, 298 с.

28. Сенсорное воспитани в детском саду / Под, ред. Н.Н. Поддьякова, В.М. Аванесовой. М., 1981. - 192 с.

29. Терентьев А.Е. Рисунок в педагогической практике учителя изобразительного искусства. - М., 1981.

30. Типовая программа воспитания й обучения в детском саду / Под ред. Р.А. Курбатовой, Н.Н. Поддьякова. М., 1984. - 175 с.

31. Тихеева Е.Й. Развитие речи детей раннего й дошкольного возраста / Под ред. Ф.А. Сохина. М., 1981. - 160 с.

32. Толстих Н. Вариант уроку образотворчого мистецтва // Поч. шк., 1997, № 6.

Додатки

*Таблици дослиджень

*Конспекти урокив

Таблиця 2.

Композиция

Колир

Фантазия

Технични вминня

Значни порушення

композицийних

прийомив

Деяки порушення

композицийних

прийомив -

Правильнисть прийомив

Видсутнисть правильних

кольорових

видношень -

Видносно правильни кольорови

видношення -

Правильни кольорови

видношення

Видсутнисть фантазиСЧ

Слабка фантазия

Багата фантазия

Значни технични

погришности

Незначни

технични

погришности

Технични погришности

видсутни

Таблиця 3.

1 урок

Оливець

Пензлик

1клас

Вмиють

тримати

Вмиють

проводити

линиСЧ

Сила

натиску

Темп

Вминня

тримати

Вминня

проводити

линиСЧ

Вминня

ривно

замальовувати

Дити

видвидували *дитячий

садок

Дити

не

видвидували

дитячий

садок

Слабка

Сильна

Слабка

Сильна

Швидкий

Серед

ний

Повильний

Тема: Малювання за уявою на осинню тематику.

Мета: Навчити дитей елементарно передавати в малюнку своСЧ образни уявлення про навколишню дийснисть и СЧСЧ явища, зображувати предмети на основи спостережень, проведених пид керивництвом вчителя, виховувати в дитей любов до природи та естетични смаки.

Обладнання та наочнисть: великий лист паперу роздилений на дви горизонтальни неривни частини; 1/3 малюнку повинна бути замальована коричневим (зображуСФ землю), 2/3 - голубим (небо), зображення ялинки, листяних дерев видповидних розмирив, малюнки вчителя, папир, акварельни фарби, оливци.

Хид уроку. 1.Актуализация опорних знань.

Урок розпочинаСФться из спостережень за деревами з викон класу.Питання до учнив в процеси спостережень:

-Яки дерева ви бачите,чи можете СЧх назвати?

-За якими ознаками ви СЧх розризняСФте?

-Чи таки зараз дерева як литом?

-Чим литни дерева видризняються вид тих,яки ми зараз бачимо?

-Чи вси дерева зминюються восени?

-Який стовбур у дерев, де вин товстиший, де тонший, як розмищени гилки,листя на дереви? Вчитель узагальнюСФ :

а)дерева ризних порид видризняються одне вид одного за кольором стовбура,за листям и розмищенням гилок;

б)стовбур у всих дерев товстиший внизу и тонший у верху;

в)листя на деревах восени дуже ризноманитне за кольором,воно маСФ жовти ,червони видтинки; листя на деревах менше и воно падаСФ,лежить на земли.

2.Мотивация навчальноСЧ дияльности

Вчитель повидомляСФ тему и мету уроку.

З.Пояснення и демонстрация правильних прийомив роботи.

Вчитель показуСФ зображення ялинки,берези,дуба.3а допомогою вчителя дити встановлюють загальни ознаки и характерну ризницю миж ризними породами дерев. Потим вчитель на дошци показуСФ як правильну послидовнисть малювання дерев.

Дали вин пояснюСФ дитям,що малюнок треба зробити на всю сторинку альбому; при цьому вин показуСФ як треба його покласти;пояснюСФ,що перш ниж малювати дерева,треба провести линию для позначення земли и неба,демонструючи при цьому наочнисть.

4.Виконання практичноСЧ роботи.

Поки дити малюють,вчитель обходить парти,нагадуСФ дитям про будову дерева. Видибравши два-три малюнки,вин показуСФ СЧх класу,пояснюючи при цьому ,що добре и що погано.

Дити з допомогою вчителя виправляють своСЧ помилки и починають розфарбовувати малюнки оливцями та фарбами. Вчитель даСФ вказивки як розфарбовувати малюнок:перш ниж розфарбовувати дерева,треба розфарбувати небо и землю. Треба звернути увагу дитей,щоб вони не залишали биля земли не зафарбовану полосу,як це вони часто роблять. Писля цього можна братись за розфарбовування дерев.

б. ДомашнСФ завдання

Вчитель пропонуСФ дитям закинчити малюнок вдома,а також просить дитей на наступне заняття принести листя ризних порид дерев.

Чи знаСФте ви, чому Сонечко не виглядаСФ з свого виконечка?Його титонька Хмара не пускаСФ.

Одного разу видпустила титка Сонечко погуляти .Та воно не вбереглося,простудилося,бо скупалося у холодний ричци. Тяжко захворило Сонечко. ЛикуСФ його титонька. ЧаСФм из малини напуваСФ,гуляти не пускаСФ.

Тож як Сонечка не видно, знайте, що воно захворило. Його хмарки теплою ковдрою вкривають и вид хвороби ликують.

3.Повидомлення теми уроку.

-Але ми будемо малювати сонечко, яке не хвориСФ,а виглядаСФ из-за хмарок и посилаСФ нам на землю своСЧ нижни проминчики.

4.Розповидь вчителя.

-Подивиться уважно на цей предмет (тарилка).Це тарилка. Як видумаСФте,що спильного миж тарилкою и сонцем?(однакови за формою)

-Вони мають однакову форму ,яка називаСФться колом. А ось це дити тенисна ракетка,вона маСФ инший вигляд:у неСЧ коло ниби видовжене,сплюснуте. Така форма називаСФться

- овал. Приблизно таку форму мають хмарки.

5-Пидготовчи вправи.

_Давайте навчимось креслити в повитри коло та овал(учни вправляються з оливцем в руци ,а поти м малюють коло та овал на папери)

б. Пояснення .(Учитель малюСФ сонечко на великому аркуши,прикрипленому до дошки,пояснюючи хид роботи)

-Подивиться уважно на дошку,як правильно малювати. Беремо пензлик и розводимо фарбу жовтого кольору водою на палитри. МалюСФмо коло ,не видриваючи руки и зафарбовуСФмо його трохи притискаючи пензлик до аркуша,щоб мазки були товстими. А тепер намалюСФмо проминчики. Вони у нього нижни и тоненьки. Шоб намалювати СЧх такими,треба малювати кинчиком пензлика, з легка торкаючись паперу. Ми говорили,що наше сонечко посмихаСФться,то давайте намалюСФмо йому ротик,носик,очки. Але для того,щоб намалювати иншою фарбою поверх якоСЧсь потрибно почекати поки висохне перша фарба. А ще обов'язково змочити пензлик водою ,щоб змити попередню фарбу .А поки фарба сохне, я розкажу вам виршик.

Сонячний зайчик

Спати лягаСФ,

Скраю подушки

Свитло дримаСФ,

Сам прокидаСФться,

Скочить из хати, Сонечку - мами Сон розказати.

-Фарба жовта вже пидсохла и ви можете малювати очи,носик чорною фарбою,а ротик червоною. Для того,щоб сонечко посмихалось ,ротик слид малювати дугою,а кинчики губ пидняти доверху.

А тепер намалюСФмо хмарки. Вони мають форму хвилястого овалу и можуть бути ризни:велики и мали.

б. Практична робота.

-Дити виконують поставлене завдання. Т.Перевирка робит и виставлення оцинок.

-Показ кращих робит з поясненням .

-Пидведення пидсумку уроку.


Скачать работу: Реализация принципу наступности у процеси опанування учнями основ образотворчоСЧ грамоти

Перейти в список рефератов, курсовых, контрольных и дипломов по
         дисциплине Педагогика

5ro4ka.ru

demo

Выполняет на заказ

дипломные, курсовые работы, рефераты, эссе, любых расчеты, бизнес-планы, другие научные работы по приемлемым ценам....

К вашим услугам онлайн-консультант, позволяющий всегда держать руку на пульсе заказ....

подробнее

Наши возможности