Порядок заказа работы на сайте 5ro4ka.ru

Yurii

Предлагаеn выполнить: дипломную, курсовую работу, реферат или другую научную работу по любой интересующей Вас теме. Срок выполнения работы от 24 часов. Если детали работы согласованы - вы оплачиваете аванс 30% и работа выполняется. Как только работа будет готова, на Ваш электронный адрес отправляется демо-версия (содержит оригинальные части работы с сокращениями). Ознакомившись с сокращенным вариантом, Вы доплачиваете оставшуюся сумму и получаете полную версию работы. Вы всегда можете узнать об этапах работы на сайте у online-консультанта

Добавить в закладки
 
Наши группы в социальных сетях          





Дисциплина: Педагогика
Вид работы: курсовая работа
Язык: украинский
Анализ виробничого навчання: суть, особливости организациСЧ та мисце в закладах професийноСЧ освити. Основни принципи, системи и методи организациСЧ виробничого навчання. Роль практичних занять у навчанни. Розробка уроку для формування практичних навичок.
ДРУГИЕ ДОКУМЕНТЫ:

Виробниче навчання у закладах професийноСЧ освити

24.10.2010/курсовая работа

Анализ виробничого навчання: суть, особливости организациСЧ та мисце в закладах професийноСЧ освити. Основни принципи, системи и методи организациСЧ виробничого навчання. Роль практичних занять у навчанни. Розробка уроку для формування практичних навичок.


ЗМРЖСТ

  • ВСТУП
  • РОЗДРЖЛ 1. ВИРОБНИЧЕ НАВЧАННЯ: СУТЬ, ЗНАЧЕННЯ, ОСОБЛИВОСТРЖ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ
    • 1.1 Мисце виробничого навчання в закладах професийноСЧ освити
    • 1.. Принципи виробничого навчання
    • 1.3 Системи виробничого навчання
  • РОЗДРЖЛ 2. МЕТОДИ ОРГАНРЖЗАЦРЖЙНО-МЕТОДИЧНИХ ОСНОВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСРЖЙНОРЗ ОСВРЖТИ
    • 2.1 Практични заняття у виробничому навчанни
    • 2.2 Розробка уроку на тему: тАЮПисочне тисто й вироби з ньоготАЭ
  • ВИСНОВКИ
  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМРЖНРЖВ
  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП

Виробниче навчання та виробнича практика учнив, слухачив организуються и проводяться видповидно до Положення про организацию навчально-виробничого процесу у професийно-техничних навчальних закладах, Положення про виробничу практику та працевлаштування випускникив професийно-техничних навчальних закладив, Положення про навчання неповнолитних професиям, пов'язаним з важкими роботами и роботами з шкидливими або небезпечними умовами праци, та инших нормативно-правових актив у галузи професийно-техничноСЧ освити, що затверджуються в установленому порядку.

Метою виробничого навчання СФ вдосконалення отриманих знань та практичних навичок, а також забезпечення адаптациСЧ у трудових колективах. Законодавчою базою для проведення виробничого навчання СФ тАЮПоложення про организацию навчально-виробничого процесу у професийно-техничних навчальних закладахтАЭ, тАЮПоложення про виробничу практику та працевлаштування випускникив професийно-техничних навчальних закладивтАЭ, тАЮПоложення про навчання неповнолитних професиям, пов'язаним з важкими роботами и роботами з шкидливими або небезпечними умовами працитАЭ та инши нормативно-правови акти у галузи професийно-техничноСЧ освити.

Предмет дослидження - виробничого навчання в закладах професийноСЧ освити.

Об'СФкт дослидження - використання практичних занять в системи виробничого навчання.

Мета роботи: проанализувати сутнисть виробничого навчання в закладах професийноСЧ освити на приклади специальности кулинария.

Основними завданнями роботи СФ:

1) проанализувати суть та особливости виробничого навчання;

2) розглянути методи организацийно-методичних основ виробничого навчання в закладах професийноСЧ освити.

РОЗДРЖЛ 1. ВИРОБНИЧЕ НАВЧАННЯ: СУТЬ, ЗНАЧЕННЯ, ОСОБЛИВОСТРЖ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ

1.1 Мисце виробничого навчання в закладах професийноСЧ освити

Видповидно до статти 29 Закону УкраСЧни "Про професийно-техничну освиту" пидприСФмства, установи, организациСЧ незалежно вид форми власности та пидпорядкування зобов'язани надавати учням, слухачам професийно-техничних навчальних закладив робочи мисця або навчально-виробничи дилянки для проходження виробничого навчання чи виробничоСЧ практики.

Перелики пидприСФмств, зобов'язаних надавати учням, слухачам робочи мисця або навчально-виробничи дилянки для проходження виробничого навчання та виробничоСЧ практики, формуються професийно-техничними навчальними закладами з урахуванням пропозиций пидприСФмств - замовникив пидготовки квалификованих робитникив, роботодавцив, мисцевих органив виконавчоСЧ влади и затверджуються видповидними органами.

У переликах зазначаються назви пидприСФмств та килькисть робочих мисць або навчально-виробничи дилянки, що мають видилятися кожним пидприСФмством протягом певного периоду, назви и мисцезнаходження професийно-техничних навчальних закладив та квоти робочих мисць для учнив, слухачив цих навчальних закладив.

Учни, слухачи можуть самостийно з дозволу керивництва професийно-техничних навчальних закладив добирати для себе мисця для проходження виробничого навчання та виробничоСЧ практики.

Виробниче навчання та виробнича практика учнив, слухачив може проводитися, як виняток, з дозволу мисцевих органив управлиння професийно-техничною освитою у навчально-виробничих майстернях, дильницях, на полигонах, будивельних об'СФктах, полях, фермах професийно-техничних навчальних закладив за умови забезпечення ними виконання в повному обсязи навчальних планив и програм.

Учни, слухачи професийно-техничних навчальних закладив пид час проходження виробничого навчання або виробничоСЧ практики на виробництви чи у сфери послуг виконують роботи безпосередньо на робочих мисцях пидприСФмств, будивельних об'СФктах, полях, фермах у склади навчальних груп, учнивських бригад або индивидуально.

Виробниче навчання проводиться з метою закриплення одержаних первинних навичок та професийних уминь, оволодиння сучасною техникою, механизмами, инструментами, технологиСФю, опанування прогресивних форм организациСЧ праци, здобуття необхидних практичних навичок самостийного та якисного виконання робит.

Виробнича практика проводиться з метою вдосконалення набутих знань, практичних навичок для досягнення встановленого ривня квалификациСЧ з видповидних професий, специальностей та специализаций, а також забезпечення социальноСЧ, психологичноСЧ и професийноСЧ адаптациСЧ в трудових колективах.

Виробниче навчання та виробнича практика учнив, слухачив професийно-техничних навчальних закладив повинни проводитися на бази кращих виробничих пидроздилив пидприСФмств, яки мають сучасну технику, високий ривень организациСЧ праци, застосовують прогресивни технологиСЧ.

Учни, слухачи професийно-техничних навчальних закладив на час виробничого навчання та виробничоСЧ практики до складу (списку) працивникив пидприСФмства не включаються.

Тривалисть роботи учнив, слухачив повинна видповидати часу, визначеному навчальними планами, програмами, и не перевищувати тривалости робочого часу, встановленого законодавством для видповидноСЧ категориСЧ працивникив.

Професийно-техничний навчальний заклад та пидприСФмство, що надаСФ робочи мисця або навчально-виробничи дилянки, не пизнише мисяця до початку виробничого навчання та виробничоСЧ практики зобов'язани укласти на основи типового договору, що додаСФться, договир про надання робочих мисць або навчально-виробничих дилянок для проходження учнями, слухачами виробничого навчання та виробничоСЧ практики. У договори зазначаСФться килькисть учнив, слухачив за професиями, специальностями та специализациями, термини, умови и порядок проведення виробничого навчання та виробничоСЧ практики, забезпечення видповидних умов и безпеки праци на ривни нормативних вимог, инши взаСФмни зобов'язання сторин та термин диСЧ договору.

Договир про надання робочих мисць або навчально-виробничих дилянок для проходження учнями, слухачами виробничого навчання та виробничоСЧ практики не укладаСФться у випадку, коли вси його роздили включаються до загального договору про пидготовку квалификованих робитникив, що укладаСФться професийно-техничним навчальним закладом та пидприСФмством - замовником пидготовки кадрив.

Перед початком виробничого навчання та виробничоСЧ практики керивник пидприСФмства видаСФ наказ про персональний розподил учнив, слухачив професийно-техничного навчального закладу на робочи мисця або навчально-виробничи дилянки виробничих пидроздилив чи створюСФ учнивськи самостийни навчально-виробничи пидроздили та визначаСФ видповидно до змисту навчальних програм види робит, а також призначаСФ з числа инженерно-техничних працивникив та квалификованих робитникив пидприСФмства видповидальних за проведення виробничого навчання та виробничоСЧ практики, забезпечення умов и безпеки праци на ривни нормативних вимог, установлюСФ системи оплати праци учнив, слухачив.

З моменту розподилу учнив, слухачив професийно-техничного навчального закладу на робочи мисця або навчально-виробничи дилянки на них поширюються обов'язки щодо виконання правил и норм охорони праци, техники безпеки та виробничоСЧ санитариСЧ, правил внутришнього трудового розпорядку та инших правил и норм, що диють на пидприСФмстви, з видповидних професий, специальностей и ривнив квалификациСЧ робитникив та службовцив. Учни, слухачи пидлягають социальному та иншому страхуванню наривни з видповидними працивниками пидприСФмства.

ПидприСФмства, яки надають учням, слухачам професийно-техничних навчальних закладив робочи мисця або навчально-виробничи дилянки для проходження виробничого навчання та виробничоСЧ практики, зобов'язани:

- створювати необхидни и безпечни умови праци видповидно до змисту навчальних програм, нормативив безпеки, гигиСФни праци та виробничого середовища, нормативно-правових актив и навчально-методичних документив з професийно-техничноСЧ освити, науковоСЧ организациСЧ праци та забезпечувати опанування учнями, слухачами новоСЧ техники и технологий виробництва, передових методив праци;

- проводити инструктажи з охорони праци, правил повединки на робочих мисцях та на пидприСФмствах, змисту роботи чи обслуговування робочих мисць або навчально-виробничих дилянок у порядку, передбаченому для працивникив видповидних професий, специальностей пидприСФмств та у рази потреби навчати учнив, слухачив безпечних методив праци;

- створювати умови для повного и продуктивного завантаження учнив, слухачив на кожному робочому мисци або навчально-виробничий дилянци на час проведення виробничого навчання та виробничоСЧ практики, не допускати простоСЧв и використання СЧх на роботах, що не видповидають навчальним програмам та майбутним професиям, специальностям и специализациям;

- забезпечувати учнив, слухачив та, якщо цього потребують умови виробництва чи сфери послуг, майстрив виробничого навчання на период виробничого навчання та виробничоСЧ практики спецодягом, иншими засобами индивидуального захисту та ликувально-профилактичне обслуговування за нормами, встановленими для видповидних штатних працивникив пидприСФмств;

надавати учням, слухачам та майстрам виробничого навчання можливисть користуватися лабораториями, кабинетами, майстернями, библиотеками, техничною та иншою документациСФю, необхидною для виконання навчальних програм та видповидних завдань;

- забезпечувати техничний контроль, облик виконаних кожним учнем, слухачем робит та оплату СЧх праци видповидно до законодавства;

- здийснювати техничне керивництво роботою учнив, слухачив и контролювати роботу инженерно-техничних працивникив та квалификованих робитникив пидприСФмств, яки залучаються для керивництва виробничим навчанням та виробничою практикою.

У рази направлення учнив, слухачив професийно-техничного навчального закладу для проходження виробничого навчання та виробничоСЧ практики поза мисцем розташування навчального закладу пидприСФмство може здийснювати оплату проСЧзду учнив, слухачив та майстрив виробничого навчання до мисць виконання робит и назад та створюСФ для них необхидни житлово-побутови умови.

Керивник пидприСФмства несе видповидальнисть за забезпечення належних умов праци учнив, слухачив на виробництви чи в сфери послуг, дотримання правил и норм охорони праци, техники безпеки та виробничоСЧ санитариСЧ в период проходження ними виробничого навчання та виробничоСЧ практики.

Надання робочих мисць або навчально-виробничих дилянок для проходження учнями, слухачами професийно-техничних навчальних закладив виробничого навчання та виробничоСЧ практики з професий, специальностей, специализаций, пов'язаних з важкими роботами и роботами з шкидливими або небезпечними умовами праци, здийснюСФться пидприСФмствами з урахуванням вимог нормативно-правових актив, яки регламентують умови праци и навчання за цими професиями, специальностями та специализациями.

Професийно-технични навчальни заклади, яки направляють учнив, слухачив для проходження виробничого навчання та виробничоСЧ практики на наданих пидприСФмствами робочих мисцях або навчально-виробничих дилянках, зобов'язани:

- подавати пидприСФмствам не пизнише ниж за два тижни до початку виробничого навчання та виробничоСЧ практики списки учнив, слухачив из зазначенням призвищ майстрив виробничого навчання навчальних груп - керивникив професийно-практичноСЧ пидготовки вид навчальних закладив, навчальни програми з виробничого навчання та виробничоСЧ практики на виробництви чи у сфери послуг;

- забезпечувати попередню професийно-теоретичну та професийно-практичну пидготовку учнив, слухачив, яки направляються для проходження виробничого навчання та виробничоСЧ практики, вивчення ними правил техничноСЧ експлуатациСЧ виробничого обладнання, правил и норм охорони праци, техники безпеки та виробничоСЧ санитариСЧ, правил внутришнього трудового розпорядку пидприСФмств та инших правил и норм, установлених для видповидних професий, специальностей, специализаций та ривнив квалификациСЧ, правильне використання засобив индивидуального захисту, а також економне витрачання учнями, слухачами сировини, материалив, енергетичних та инших ресурсив;

- здийснювати через майстрив виробничого навчання навчально-методичне керивництво виробничим навчанням та виробничою практикою учнив, слухачив, вживати заходив до своСФчасного забезпечення СЧх материалами, инструментом та иншими засобами, необхидними для виконання виробничих завдань видповидно до навчальних програм, перевиряти виконання учнями, слухачами встановлених норм виробитку, часу, обслуговування, здийснювати инши заходи, пов'язани з вивченням учнями, слухачами новоСЧ техники, технологиСЧ виробництва, передових методив праци, застосуванням науковоСЧ организациСЧ праци;

- не допускати учнив, слухачив до виконання завдань на робочих мисцях, де не забезпечено необхидних умов проходження виробничого навчання та виробничоСЧ практики, негайно повидомляти про це керивникив пидприСФмств та вживати заходив щодо якисного проведення професийно-практичноСЧ пидготовки учнив, слухачив;

- брати участь у розслидуванни в установленому порядку нещасних випадкив, яки сталися з учнями, слухачами.

ПидприСФмства, яки надають робочи мисця або навчально-виробничи дилянки для проходження учнями, слухачами професийно-техничних навчальних закладив виробничого навчання та виробничоСЧ практики згидно з цим Порядком и несуть видповидни витрати, користуються податковими та иншими пильгами згидно из законодавством.

Робота керивникив виробничого навчання та виробничоСЧ практики, призначених з числа инженерно-техничних працивникив та квалификованих робитникив, може оплачуватися пидприСФмством за рахунок коштив, передбачених на пидготовку, перепидготовку та пидвищення квалификациСЧ кадрив, додатково на термин виробничого навчання та виробничоСЧ практики щомисяця у таких розмирах: 5 видсоткив суми основноСЧ заробитноСЧ плати, яку вони отримують за основним мисцем роботи, за наявности 1 - 2 учнив, слухачив, 10 видсоткив - 3 - 4, 20 видсоткив - 5 - 7, 30 видсоткив - 8 - 10 учнив, слухачив.

1.2 Принципи виробничого навчання

Процес навчання в професийно-техничних училищах вимагаСФ вид викладачив и майстрив дотримання в своСЧй повсякденний педагогичний дияльности слидуючих положень, правил, законив, названих дидактичними принципами:

- високого ривня навчання;

- систематичности и послидовности навчання;

- наглядности навчання;

- доступности навчання;

- навчання на виробничий практици;

- активности и свидомости учнив у навчанни;

- твердости знань, уминь и навикив.

Вси ци принципи взаСФмозв'язани и на СЧх основи проводиться процес навчання учнив.

Виховний характер навчання.

На уроках теоретичного и практичного навчання викладачи и майстри озброюють учнив знаннями. На уроках викладачи повинни широко роз'яснювати учням пидвищення техничного ривня и удосконалення технологиСЧ виробництва, на якому учни писля закинчення училища будуть працювати.

На таких и багатьох других прикладах треба прививати учням любов до батькивщини.

На вси учбови роботи викладачи и майстри повинни знайомити учнив з досвидом роботи и организациСЧ праци, передовикив и новаторив виробництва, рационализаторив и винахидникив. Процес озброСФння учнив знаннями не може проходити у видриви вид СЧх виховання. Навчаючи учнив, формуючи професийни вминня и навики, викладачи и майстри в той час СЧх виховують. Виховуючи учнив, викладачи розвивають у поглиблюють СЧх знання.

Треба организовувати: проводити навчальну роботу так, щоб в учнив складалось добросовисне видношення до праци; акуратнисть и точнисть виконання домашних завдань. Учни повинни прагнути до високих показникив у навчанни и праци, до чесности и правдивости.

Високий ривень навчання.

Ривень навчання повинен спивпадати з сучасною техникою виробництва. На уроках специальних и загально-техничних предметив також виробничого навчання необхидно на конкретних прикладах показувати учням досягнення всих сфер народного господарства, нових станкив, машин, агрегатив, пристроСЧв та иншоСЧ техники.

На уроках викладач повинен роз'ясняти учням про наукови видкриття и досягнення техники, а також винаходив и рационализаторських пропозиций. Викладання повинно вестись в тисному зв'язку з життям и практикою. Цей принцип вимагаСФ постийного укриплення учбово-материальноСЧ бази училища, крим того, викладачи и майстри повинни систематично працювати над пидвищенням своСЧх знань.

Систематичнисть и послидовнисть навчання.

Учбови заняття в профтехучилищах проводяться по СФдиний державний програми. Принцип систематичности и послидовности навчання не обмежуСФться побудовою учбовоСЧ програми, вин передбачаСФ порядок роботи викладачив и майстрив по наданню учням знань, формуванню вминь и навикив. Викладаючи учням новий учбовий материал, викладачи и майстри пов'язують його из минулим уже засвоСФним, и на ций основи розширяють и поглиблюють наявни знання. Викладачи и майстри повинни основуватись на знаннях учня, отриманих ними ранише. Наприклад, технологиСЧ металив, вивчення властивостей металив и сплавив починаСФться з физичних, з основними физичними властивостями: питомою вагою, теплопровиднистю, електропровиднистю и иншими - учни вже знайоми. Писля повторення физичних властивостей приступають до послидовного вивчення химичних, механичних и технологичних властивостей металив и сплавив, знаючи властивости металив, учни можуть приступати до вивчення способив СЧх обробки.

Про навчання учбового господарства и майстерням училищи треба спланувати роботу з учнями таким чином, щоб вони виконували роботу на машинах и механизмах, конструкциСЧ яких вони вивчили на практичних заняттях. Майстер повинен мати постийний зв'язок из викладачами, знати що и коли пройдено на уроках по теоретичних предметах, на яки знання учнив йому можна покладатися в процеси виробничого навчання. Викладачи и майстри повинни починати своСФ пояснення з бильш простих елементив и на СЧх бази пидготувати учнив до розуминня и засвоСФння бильш складного учбового материалу.

Дотримання в процеси навчання принципу систематичности и послидовности допомагаСФ учням набути високих знань и уминь.

Нагляднисть навчання.

Нагляднисть навчання заключаСФться в тому, що учни набувають знань не тильки за рахунок того, що слухають пояснення викладача чи майстра, але й при допомози своСЧх органив зору и за рахунок того, що вони бачать. В учнив виникаСФ конкретне представлення про материал, який вивчають внаслидок того, що вин СФ бильш доступним и легким для розуминня. Нагляднисть у навчанни пидвищуСФ интерес до занять и уваги на уроци, наприклад, при пидвищений увази та интереси учнив проходить урок по вивченни будови и диСЧ критично шатунного механизму, коли показуСФться модель цього механизму из автоматичним кресленням траСФкториСЧ руху його окремих точок, при наглядному навчанни легко запам'ятовуСФться и в зв'язку з цим липше засвоюСФться учбовий материал. Викладачи и майстри повинни розумити, що нагляднисть являСФться одним из найважливиших засобив навчання, тому пидбир наглядних засобив СЧх використання на заняттях визначаються конкретними учбово-виховними задачами, поставленими на даному уроци. Велике значення маСФ робота учнив по виготовленню наглядних засобив пид керивництвом викладачив.

Доступнисть, посильнисть навчання.

Принцип доступности и посильности навчання приводить до того, що учбовий материал по змисту и об'СФму, який вивчаСФться на уроках теоретичного и виробничого навчання, являСФться доступним и посильним для учнив профтехучилищ. Викладачи и майстри повинни рахуватися из индивидуальними можливостями кожного учня. Не вси однаково засвоюють учбовий материал, один засвоюСФ и запам'ятовуСФ викладений материал швидше, други - повильнише. Викладачи и майстри повинни знати и враховувати кожного учня групи. Якщо у групи СФ учни, яким важко виконувати домашни завдання, то викладач або майстер повинен СЧм допомогти. Правильний облик викладача индивидуальних можливостей кожного учня буде допомагати активности в процеси навчання и в кинцевому результати успишности.

Навчання на виробничий практици.

Цей принцип прищеплюСФ формування професийних уминь и навичок учнив на основи активноСЧ участи на практици. Навчання на практичних заняттях допомагаСФ учням краще засвоСЧти свою професию, и зрозумити СЧСЧ складнисть.

Активнисть учнив в навчанни.

Принципом активности СФ також побудова урокив, при яких учни, слухаючи викладений учбовий материал викладачем або майстром, сами беруть активну участь в доведеннях и формулюваннях. Викладення викладачами або майстрами учбового материалу, показ наглядних засобив и трудових прийомив в процеси навчання, потрибно проводити так, щоб учни не тильки слухали, дивились и запам'ятовували, але й слухали, брали активну участь у вивченни материалу, свидомо засвоювали викладени знання.

Добри знання уминь и навикив.

В своСЧй роботи зустричаються випадки, коли окреми учни, хоча й засвоСЧли материал, але не закрипили його. Таки знання являються недостатними. Видминними знаннями слид рахувати таки, яки ми можемо згадати в любий час, коли нам буде потрибно використати СЧх в практичний дияльности. Важливим засобом в засвоСФнни твердих знань и стийких уминь являються вправи учнив и систематичне повторення учбового материалу. Повторення учбового материалу СФ дуже важливою складовою частиною всього процесу навчання и його рекомендуСФться проводити в слидуючих випадках:

На протязи уроку при индивидуальному и фронтальному опитуванни учнив по ранише пройденому учбовому материалу, а також при закрипленни знань по даному уроку. Писля закинчення вивчення теми або розподилу учбовоСЧ програми особливо трудних для засвоСФння, в кинци навчального периоду (пивриччя або року). Важливе значення виробленню в учнив твердих знань и стийких уминь маСФ вдосконалення методив викладання знань, а також застосування в кожному конкретному випадку найбильш рациональних методив навчання.

1.3 Системи виробничого навчання

Пид системою виробничого навчання розумиСФмо порядок розчленування змисту виробничого навчання, груВнпування його частин и послидовнисть засвоСФння СЧх учнями. Для того щоб полегшити тлумачення сутности цього важливого поняття, коротко охарактеризуСФмо кожну з найпоширениших систем навчання.

Виробниче навчання на ризних етапах розвитку професийноСЧ освити в наший краСЧни проводилось на основи ризВнних систем. Вибир кожноСЧ з них залежить вид умов, у яких здийснюСФться навчальний процес, вид того, наскильки вони наближаються до реальних умов праци на конкретному виробництви, вид ривня розвитку продуктивних сил.

Порядок розчленування змисту и його групування набули такого великого значення через те, що вони визначають реальни спиввидношення виробничого навчання и виробництва. Сучасний пидхид до визначення сутности системи виробничого навчання такий: система -- це об'СФктивна СФднисть змисту, форм, методив навчання и дидактичних засобив професийноСЧ пидготовки, яка забезпечуСФ учням можливисть послидовно оволодивати трудовими прийомами, комплексами трудових операций и видами робит, характерних для даноСЧ професиСЧ.

Для пидготовки робитникив використовуються системи виробничого навчання -- процесуальна, технологична и процесуально-технологична.

Процесуальна система виробничого навчання виходить з идеСЧ розчленування змисту праци апаратника виробництва на окреми технологични процеси, СЧх групування и послидовне засвоСФння.

Технологична система виробничого навчання використовуСФться також при пидготовци робитникив вузького профилю для промисловости. РЗРЗ змист полягаСФ у послидовному теоретичному и практичному вивченни технологиСЧ.

Постало питання про необхиднисть ретельнишого вибору и комбинування килькох систем виробничого навчання. На бази такого пидходу и виникла комбинована процесуально-технологична система виробничого навчання, яка поСФднуСФ переваги процесуальноСЧ и технологичноСЧ систем. Спочатку змист навчання розподиляСФться на окреми компоненти з типових технологичних процесив, яки вивчаються послидовно, а дали набути знання, вминня, навички використовуються для вивчення технологичних процесив, типових для окремих галузей виробництва або для баВнзового пидприСФмства.

Застосування тиСФСЧ чи иншоСЧ системи виробничого навчання визначаСФться ривнем його организациСЧ, змистом и методикою.

Видповидаючи на питання чи можна зробити СФдину для всих бильш досконалу систему навчання Д.О. Тхоржевський вважаСФ, що виходячи з того, що на систему навчання залежно вид його змисту впливають фактори виробничого и дидактичного характеру, яки за своСЧми вимогами несумисни, систем може бути декилька. Але вси вони мають видповидати СФдиним вимогам:

- навчання слид будувати з урахуванням завдань политехничноСЧ освити;

- организация навчання маСФ видповидати ривню розвитку та особливостям организациСЧ певного професийного виду праци;

- навчання слид будувати на основи продуктивноСЧ праци;

- послидовнисть вивченни трудових операций слид обТСрунтовувати з дидактичноСЧ точки зору;

- система навчання повинна видповидати психофизиологичним закономирностям формування в учнив трудових уминь и навичок;

- у процеси навчання слид створювати умови, що спонукають учнив до участи в техничний творчости и сприяють розвитку видповидних здибностей;

- у процеси навчання слид створювати умови для виховання учнив.

С. Я. Батишевим на початку 60-х рокив була запропонована проблемно - аналитична система. ТеоВнретични засади циСФСЧ системи, на думку цього вченого, мають ряд переваг поривняно з иншими системами. Весь материал програми виробничого навчання розподиляють на окреми навчальни проблеми, кожна з яких маСФ, наскильки це можливо, самостийне значення. Учни засвоюють видповидни вминня и навички, вивчають проблему за проблемою у читко визначений послидовности. Фактично послидовнисть навчання залежить вид логики технологичного процесу и характеру участи у ньому робитника видповидноСЧ професиСЧ.

Метою розробки даноСЧ системи було спрямування на об'СФднання розумовоСЧ дияльности з физичною працею.

В СЧСЧ основи закладено интелектуальний початок. Проблемно-аналитична система розбиваСФ програмовий материал на окреми сегменти, яки виступають самостийними завданнями и з яких складуСФться весь процес праци по загальний проблеми.

Вивчення кожноСЧ проблеми видбуваСФться не изольовано, а в зв'язку з иншими проблемами. Спочатку йде ознайомлення з технологичним процесом в цилому, потим його розбивають на проблему.

Кожна проблема вивчаСФться окремо, и включаСФ в себе ризни ситуациСЧ:

- загальна СЧСЧ характеристика;

- значення и мисце в технологичному процеси;

- обсяг материалу, що вивчаСФться.

Писля вивчення всих проблем переходять до вивчення технологичного процесу в цилому, але на бильш високому ривни.

Тобто можна видилити етапи:

- вивчення окремоСЧ ситуациСЧ и виконання видповидних даним ситуациям вправ;

- вивчення проблеми в цилому и виконання вправ;

- вивчення всього технологичного процесу, самостийне його ведення, регулювання и контроль.

В кожному периоди СФ два етапи.

1. Розв'язування розумових задач.

2. Самостийна робота учнив пид керивництвом инструктора.

Велике значення маСФ вминня планувати завдання, тАЮдивитись напередтАЭ.

Завдання проблемно-аналитичноСЧ системи - навчити учнив видиляти суттСФви властивости, яки притаманни кожний ситуациСЧ. Вивчення кожноСЧ окремоСЧ ситуациСЧ включаСФ: планування; спостереження; визначення основних властивостей; диференциация; систематизация; синтез; узагальнення фактичного материалу.

Проблемно-аналитична система бильшою мирою, ниж инши системи, видповидаСФ вимогам науково-техничного проВнгресу, зокрема виходить из загальновидомого факту, що професийна дияльнисть значноСЧ килькости робитникив на сучасному автоматизованому виробництви майже повнистю складаСФться из спостереження за ходом технологичного процесу, регулювання роботи агрегатив, машин и приладив. Значне мисце у роботи посидають розрахункови функциСЧ, а також функциСЧ спостереження и контролю.

З кожноСЧ теми навчальноСЧ програми, змист якоСЧ розчленовано на окреми проблеми, необхидно розробити доВнцильну систему трудових вправ, складнисть яких поступово зростаСФ. Таким чином, полегшуСФться не тильки розВнв'язання важливих виробничих проблем, а й зростаСФ розумова активнисть учнив. Але до недоликив можна виднести те, що проблемно-аналитична система маСФ интелектуальне спрямування безпосередньо на трудовий процес, але в СЧСЧ основи закладена идея проблеми та ситуациСЧ, яку можна втилити в реальний на будь-який частини заняття. Створення ситуациСЧ в теоретичний частини уроку передбачаСФ введення ряду факторив: експериментальний, розв'язання проблемних задач.

Тренувальни вправи подилялись за своСЧм основним призначенням и розташовувались в такий послидовности:

1. вправи з вихованням руховоСЧ культури;

2. вправи з створенням биологичних установок;

3. вправи з установкою зв'язкив;

4. вправи для закриплення виробничих прийомив, застосовуваних у попередних вправах.

1 - ци вправи проводяться в умовах имитациСЧ виробничих умов (замисть молотка палиця);

2 - мають вже певни зв'язки з видповидними виробничо-техничними умовами роботи (имитовани напилки).

Биологични установки - статични (поза), хватальни (хватка), рухово-конструктивни (конструкция рухив), темпови (темп), силови (сила), координацийни (координация рухив), точности (точнисть рухив).

3 - видбуваСФться формування виробничих прийомив у специальних имитацийних умовах (при рубанни металу -- рубання чурки).

4 - проводяться у виробничих умовах, при чому робота поступово ускладнювалась ( робота з напилками - бархатний -- личкувальний -- драчовий).

Увесь период навчання подилявся на чотири периоди:

1. прийоми (сформувати трудови рухи);

2. операциСЧ;

3. период комплексив (операциСЧ у взаСФмозв'язку);

4. самостийний период.

Таким чином особливости названоСЧ системи полягали у глибокому, доведеному до повного автоматизму розчленуванни трудового процесу пид час навчання, розробци вправ для формування не тильки окремих прийомив, а й окремих рухив. Перевагою системи ЦРЖП СФ правильна побудова трудових рухив и робочих прийомив при виконанни виробничих операций. Учни настроюються на швидку, ритмичну працю. Однак системи ЦРЖП притаманний и ряд недоликив, зокрема, стандартний, дещо ВлмеханичнийВ» пидхид до виконання роботи, який перешкоджаСФ свидомому удосконаленню трудових навичок. Ми можемо зробити висновок, що система ЦРЖПа надмирно насичена вправами, яки виконуються в штучних умовах; але з иншого боку, вона включаСФ дидактично правильни закономирности процесу праци видповидно до етапив: прийом, операция, трудовий процес. Також позитивним в застосування циСФСЧ системи СФ те, що в период виконання самостийних робит учни складали технологични карти, виходячи з креслення виробу, технологичних вимог, ЦРЖП ставив завдання не лише формувати в учнив виконавчи навички, але й организацийни.

Майстер виробничого навчання за циСФю системою крок за кроком виконуСФ роль пасивного ВлжорсткогоВ» виконавця инструкциСЧ. Хоча у ВлчистомуВ» вигляди система ЦРЖП використовуСФться досить ридко, на СЧСЧ основи виник ряд популярних систем виробничого навчання, яки досить широко використовуються й нини.

Досить продуктивною виявилась думка про створення такоСЧ системи виробничого навчання, яка поСФднувала б переваги розглянутих вище систем и була позбавлена СЧх недоликив. Творчи зусилля вчених и педагогив стимулюВнвали появу новоСЧ, операцийно-комплексноСЧ системи, основний змист якоСЧ полягаСФ у тому, що протягом першого етапу навчання з будь-якоСЧ професиСЧ учни послидовно вивчають потрибни операциСЧ. Так само, як и при операцийний системи, ци операциСЧ здебильшого не пов'язани миж собою в рамках СФдиного технологичного процесу.

Названа система включаСФ наступни етапи:

- тренувальни вправи учнив у виконанни окремих рухив и прийомив, з яких складаСФться виучувана операция;

- вправи на поСФднання вивчених в операциСЧ прийомив, тобто комплексне вивчення рухив и прийомив, з яких складаСФться операция;

- послидовне вивчення и засвоСФння декилькох основних прийомив, що становлять певний ступинь у вивченни операциСЧ;

- послидовне комплексне застосування декилькох вивчених операций для виготовлення нескладних, але типових для певноСЧ професиСЧ виробив;

- самостийне виготовлення учнями предметив навчально-виховного характеру з включенням дедали бильшоСЧ килькости операций у складниших СЧх комплексах;

- удосконалення и специализация набутих виробничих уминь и навичок у виробничих заводах.

Учни за даною системою засвоюють окреми операциСЧ, тривалисть виконання яких визначаСФться попередньою СЧх пидготовкою и складнистю операций. Дали вони виконують комплексни роботи, яки мистять ранише сформовани операциСЧ. В такий спосиб учни поступово оволодивають саме тими прийомами и способами роботи, яки стануть у пригоди СЧм у наступний професийний дияльности. При виконанни комплексних робит можна досягти подвийноСЧ мети. По-перше, вдосконалити вминня виконувати операциСЧ, по-друге, набути уминь виконувати на бази килькох операций комплексну роботу, яка видповидаСФ даному технологичному процесу. Змист окремих комплексних робит у процеси навчання поступово ускладнюСФться. Учни сами визначають послидовнисть операций, видбирають комплексни роботи, контрольни инструменти.

Основним елементом СФ комплекс операций та видпрацювання прийомив кожноСЧ операциСЧ. Дия системи спрямована тильки на практичну частину заняття, на физичну працю, не враховуСФться интелектуальний змист трудового навчання. До переваг операцийно-комплексноСЧ системи слид виднести ту обставину, що комплексну роботу можна виконувати у процеси реальноСЧ продуктивноСЧ праци учнив.

Видомо, яки революцийни змини в организациСЧ й ефективности промислового виробництва викликала поява поточних линий. Принципи СЧСЧ роботи викликали появу так званоСЧ операцийно-поточноСЧ системи виробничого навчання. Сутнисть циСФСЧ системи така: учень виконуСФ одну операцию, а потим передаСФ деталь на сусиднСФ робоче мисце. Дали вин отримуСФ нову деталь, повторюСФ ту саму операцию. Щоб засвоСЧти нову операцию, учень повинен зайняти сусиднСФ робоче мисце на линиСЧ. Послидовнисть операций и становить змист технологичного процесу.

Пидвищення продуктивности праци при операцийно-поточний системи досягаСФться лише за умови тривалого виконання кожноСЧ з операций на кожному робочому мисци и випуску стабильноСЧ продукциСЧ. До недоликив системи видносять складнисть организациСЧ послидовного переходу учнив з одного робочого мисця на инше, зниження якости продукциСЧ при змини умов роботи.

За операцийно-предметною системою виробничого навчання учни спочатку послидовно вивчають окреми операциСЧ, а потим переходять до виготовлення виробив.

Ця система розроблена в ХРЖХ ст. С.О. Владимирським. Вин запропонував застосовувати операцийну систему лише на початковий стадиСЧ вивчення ремесла. На його думку увагу треба придиляти комбинациям операций при виготовленни корисних и типових для певноСЧ специальности виробив.

Операцийно-предметну систему можна розглядати як спробу вдосконалити операцийну систему. В межах опеВнрацийно-предметноСЧ системи формування певних дий видбуваСФться у процеси виготовлення окремих виробив, складнисть яких постийно зростаСФ. Скажимо, перший вириб виготовляСФться на бази 5--6 нескладних операций, наступний -- такоСЧ ж килькости операций, але бильш складних та ин. Широкого застосування, однак, ця система не набрала, учни не могли виконувати операциСЧ на потрибному ривни якости, оскильки в процеси навчання не придиВнлялося потрибноСЧ уваги вправам для формування окремих уминь и навичок. Навить при незначних зминах техВннологичного процесу робота учнив значно ускладнювалась.

При пидготовци до виготовлення кожного з виробив специально вивчаються особливости видповидних операций, и у випадку необхидности виконують специальни, допомижни вправи для оволодиння особливо важкими прийомами або елементами прийомив. Але у даний системи видсутня комплекснисть при вивченни операций. На початковому етапи видсутня продуктивна праця. Увага не спрямована на формування загально-трудових уминь, организацию робочого мисця, планування, розв'язання проблемних задач, розвиток мислення; перевага в тому, що видбуваСФться видпрацювання прийомив, яки впливають на формування в учнив трудових уминь.

На змину предметний системи прийшла досконалиша операцийна система, яка була вперше запропонована у 60--70-х роках минулого столиття у майстернях МВТУ (нини МДТУ им. М. Г. Баумана). Операцийна система, яка дистала назву, ще як тАЮросийськатАЭ була розроблена в Московському училищи у другий половини ХРЖХ ст. групою спивробитникив на чоли з Д. К. СовСФткиним.

Ця система передбачала послидовне вивчення операций, яки характерни для певноСЧ професиСЧ. ОперациСЧ розмищували в дидактично виправданий послидовности. Ця система застосовувалась и в школи, зокрема у ФранциСЧ СЧСЧ запроваджував Г.А. Салисиус, при чому учни займалися слюсарними, столярними операциями, прийомами скульптурних робит та липленням, знайомилися з токарною обробкою деревини.

Суть циСФСЧ системи полягаСФ у послидовному оволодинни прийомами виконання окремих операций, не пов'язаних миж собою в межах СФдиного технологичного процесу, фактично незалежних вид виду продукциСЧ, що вироблятиметься. Операцийна система даСФ змогу оволодити операциями, яки треба сформувати, засвоСЧти у потрибний послидовности видповидно до вимоги поступового зростання складности СЧх виконання. Об'СФкти вправ з професийноСЧ пидготовки часто не видповидають реальним об'СФктам, мають видверто штучний, учнивський характер. Перевага операцийноСЧ системи у поривнянни з предметною полягаСФ у зростанни систематичности навчання, полегшенни контролю роботи учнив.

Та за даною системою результатив своСФСЧ праци у готовий продукциСЧ учни фактично не бачать, оскильки надто значний интервал миж засвоСФнням окремих уминь и часом СЧх використання у виробничий практици. За операциями не видно було предмету, що не сприяло формуванню здибностей переносити вминня у нови виробничи умови. У даному випадку видсутня для учня кинцева мета, нема продуктивноСЧ праци. Крим тогоздесь не враховуСФться, що для виготовлення виробив треба вмити не лише виконувати операциСЧ, але й застосовувати СЧх у комплексних роботах.

Виникають певни труднощи у забезпеченни заготовками и збериганни незавершеноСЧ продукциСЧ тощо.

Недолики операцийноСЧ системи настильки истотни, що нини вона у чистому вигляди майже не застосовуСФться.

Хронологично першою системою виробничого навчання була предметна система, яка видповидаСФ периодови низького ривня розвитку техники. Предметна система виробничого навчання виникла в умовах ремисничого виробництва, коли навчання проводилось у форми индивидуального учнивства. В основу навчання була покладена идея послидовного формування уминь и навичок виготовлення окремих деталей певного завершеного виробу.

Учни набувають уминь и навичок одночасно з килькох операций, яки входять до змисту конкретноСЧ професиСЧ. Складнисть виробив поступово зростаСФ. Дана система впроваджувалася и для трудового навчання. РЗСЧ автором СФ швецький дияч ручноСЧ справи Отто Саломон.
Навчання базувалось на основи виготовлення школярами предметив за СЧх моделями. Модели мали видповидати певним вимогам, виходячи з яких и створювались колекциСЧ даних моделей.

За даними Саломона, при виконанни колекциСЧ из 100 моделей учень знайомився з 88 прийомами обробки деревини. Уся серия включаСФ 774 вправи, тобто кожний прийом в середньому повторюСФться 9 разив. Причому нови прийоми вводяться поступово, за рахунок того, що складнисть моделей поступово зростаСФ. Так, в одний из колекций першою йде указка -- для СЧСЧ виготовлення необхидно оволодити прийомами ризання вздовж шару деревини и ризання впоперек. Для виготовлення наступноСЧ модели (указка коничноСЧ форми) додаСФться прийом ризання навскис шару деревини. Третя модель (зубець для грабель) передбачаСФ крим попередних операций вминня виготовляти фаску.

Знайшла своСФ застосування й датська система, автором якоСЧ СФ Аксель Миккельсен. Видминнисть датськоСЧ системи вид шведськоСЧ полягаСФ у тому, що в датський ручний праци виришальне значення мають вправи (прийоми): на моделях намагаються знайти найкращи умови для оволодиння певним прийомом, а якщо таки умови не створюються при виготовленни модели вдаються до чистих вправ.

Прийом -- це центр, колекция моделей СФ приблизним набором предметив, що можуть бути застосовани для оволодиння потрибними прийомами.

За даною системою робота учнив може включати три етапи: чисти вправи, попереднСФ застосування вправ, остаточне застосування вправ.

Основний недолик впровадження циСФСЧ системи полягаСФ у такий послидовности засвоСФння операций, за якоСЧ игнорувались рациональни вимоги до наступности, систематичности. Формування виробничих операций, перехид вид одниСФСЧ операциСЧ до наступноСЧ визначались не поступовим ускладненням змисту виробничого навчання, а особливостями технологичного процесу виготовлення даного виробу. За таких обставин досить ридко виникала можливисть побудувати навчання за принципом поступового переходу вид простого до складного, в напрями удосконалення майстерности. Навчальна мета практично повнистю пидпорядкована виробничий мети.

Позитивни риси предметноСЧ системи полягають в тому, що видкрились можливости раннього включення учнив у продуктивну працю. Крим того, учни наочно бачили конкретни результати своСФСЧ праци, що сприяло виникненню пизнавального интересу до оволодиння конкретною професиСФю.

РОЗДРЖЛ 2. МЕТОДИ ОРГАНРЖЗАЦРЖЙНО-МЕТОДИЧНИХ ОСНОВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСРЖЙНОРЗ ОСВРЖТИ

2.1 Практични заняття у виробничому навчанни

Уси робочи операциСЧ здийснюються за допомогою трудових дий. Способи виконання трудових дий вироблени суспильно-виробничою практикою и закриплени в знаряддях праци. Тому оволодити тиСФю або иншою трудовою диСФю -- це означаСФ засвоСЧти спосиб поводження з тим инструментом (механизмом), за допомогою якого виконуСФться певна дия. Розризняють два ступени засвоСФння: первинний и вищий. Первинний ступинь характеризуСФться непевним и сповильненим виконанням диСЧ з свидомим контролем кожного СЧСЧ елемента и називаСФться вминням.

Уминня в процеси навчання вдосконалюСФться, досягаючи свого найвищого ступеня, який даСФ змогу виконувати дию точно, швидко, легко и впевнено, з контролем не за процесом СЧСЧ виконання, а за наслидками. Найвищий ступинь засвоСФння СЧСЧ називаСФться навичкою.

Отже, вминня и навички характеризують певний ступинь засвоСФння трудових дий.

Уминня переходять у навички. Навичка -- це закриплене вправами вминня виконувати ту або иншу дию.

Дани психофизиологичних дослиджень свидчать про те, що на формування трудових практичних уминь и навичок впливаСФ структура змисту трудового навчання, тобто те, як змист подрибнюСФться на окреми елементи в процеси його вивчення, як ци елементи групуються и в який послидовности вивчаються.

З анализу основних систем трудового навчання видно, що це питання розв'язували (и розв'язують) по-ризному: предметна система зовсим не передбачаСФ проведення вправ у виконанни трудових прийомив; система ЦРЖПа (Центрального институту праци), навпаки, подрибнюСФ трудови операциСЧ не лише на прийоми, а й на окреми рухи; инши системи займають промижне мисце.

Чим же слид керуватися? На це питання дають видповидь сучасни психофизиологични дослидження.

Серед физиологив праци була досить поширена думка, що кожний вид конкретноСЧ робочоСЧ дияльности можна розкласти на Влелементи роботиВ», яки мають стали, притаманни СЧм характеристики. З цього закономирно випливало уявлення, що будь-яку робочу операцию можна розглядати як просте механичне поСФднання ВлелементивВ», тобто можна розглядати операцию в статици, а не в динамици, не як процес, яким СФ насправди всяка цилеспрямована робоча дия.

Таку точку зору тепер спростовано. Доведено, що робоча операция являСФ собою звичайно складний комплекс прийомив, в якому кожна наступна складова маСФ характеристики як самостийни, так и залежни вид попередних и наступних складових.

Дослидження, проведени С. О. Косиловим, показали: при вироблений навичци руху пидиймання вантажу з укладанням його на пидставку можна помитити, що вже на початку руху вантажу вгору кисть займаСФ видносно передпличчя положення, яке потрибне для укладання вантажу. Таке передбачення руху виробляСФться поступово внаслидок вправ и стаСФ можливим, коли елементарни процеси, з яких складаСФться цилий робочий рух, видбуваються не изольовано, а як складови частини СФдиноСЧ системи.

Ураховуючи це, физиологи и психологи одностайно прийшли до таких практичних висновкив:

1. Робоча операция, як правило, являСФ собою складний комплекс прийомив, оволодити яким видразу учневи буваСФ дуже важко. Тому доцильно роздилити операцию на окреми прийоми и починати навчання з послидовного оволодиння найскладнишими з них (складни прийоми подиляють видповидно на окреми рухи).

2. ОперациСЧ як комплекс рухив треба подиляти в такому напрями, щоб окреми СЧСЧ елементи, яки при цьому утворюються, можна було тренувати так, як це потрибно для цилисного руху.

3. Елементи складного руху перебувають в органичному взаСФмозв'язку. Елемент складного руху, якщо вин виконуСФться изольовано, не набуваСФ всих тих характеристик, яки властиви йому при комплексному виконанни з иншими елементами. Тому изольоване вивчення окремих елементив складного руху слид обмежувати формуванням навичок у принциповий структури руху.

Численними психологичними дослидженнями встановлено також, що успихи у формуванни трудових практичних уминь и навичок залежать значною мирою вид того, наскильки усвидомлюють процес навчання сами учни и наскильки активну участь вони в цьому беруть. Тому останним часом психологи и педагоги провели дослидження, спрямовани на визначення умов, що сприяють пидвищенню свидомости в навчанни й активизациСЧ учнив у процеси навчальноСЧ роботи, на створення таких умов у навчанни.

Учени вже давно встановили, що формування вминь и навичок починаСФться з виникнення образу диСЧ, образу умов и способив диСЧ, яки впливають на процес формування вминь и навичок. З физиологичноСЧ точки зору такий вплив пояснюСФться процесом саморегуляциСЧ, потребу якоСЧ як процесу досягнення и пидтримання видповидности миж заданою диСФю и СЧСЧ поточним станом обТСрунтував РЖ. М. ССФченов. Вин пидкреслював, що в процеси сприймання диСЧ иншоСЧ людини в Влсуб'СФктаВ» утворюСФться образ, який СФ ВлмиркоюВ» для наслидування. Цей образ визначаСФ рухови спроби учня, який пристосовуСФ своСЧ рухи до ВлмиркиВ», поки ВлмиркаВ» и здийснювани рухи не стануть тотожними.

Думки РЖ. М. ССФченова про регуляцию рухив знайшли своСФ експериментальне обТСрунтування в працях РЖ. П. Павлова и його учнив.

Свидомисть учнив у процеси формування трудових практичних уминь и навичок ТСрунтуСФться на ориСФнтовний основи дияльности, яка в свою чергу базуСФться на образи диСЧ. У зв'язку з цим физиологи и психологи специально вивчають умови, при яких видбуваються формування образу диСЧ и саморегуляция останньоСЧ.

Проблема формування образу в процеси ориСФнтовноСЧ дияльности и СЧСЧ роли в регуляциСЧ повединки суб'СФкта вивчають радянськи вчени-психологи на фони проблеми розвитку довильних рухив. При цьому вони виходять з рефлекторноСЧ теориСЧ психики РЖ. М. ССФченова и РЖ. П. Павлова, зокрема з СЧх учення про ВлориСФнтовниВ» або ВлдослидницькиВ» рефлекси.

Психофизиологични дослидження и узагальнення практичного досвиду навчання трудовим уминням и навичкам показують, що основними умовами успишного СЧх формування СФ: 1) визначенисть завдання, розуминня мети и засобив СЧСЧ досягнення; 2) видповиднисть методив навчання основним особливостям видив уминь и навичок; 3) ефективнисть инструктування; 4) достатня килькисть вправ; 5) своСФчаснисть и об'СФктивнисть оцинок дияльности учнив и знання ними результатив вправ; 6) активний характер дияльности учнив; 7) самоконтроль учнив за своСФю практичною дияльнистю.

Отже, у формуванни вминь и навичок виришальне значення мають таки методи трудового навчання, як вправи та инструктування. Розглянемо докладнише СЧхню суть.

2.2 Розробка уроку на тему: тАЮПисочне тисто й вироби з ньоготАЭ

Мета: ознайомити учнив з асортиментом виробив из писочного тиста, набором продуктив для його приготування, технологиСФю приготування тиста й формуванням виробив из нього, из видами й причинами дефектив виробив; навчити випикати вироби з писочного тиста; розширити уявлення щодо особливостей приготування виробив из писочного тиста, розвивати художний смак пид час оформлення виробив и сервирування столу.

Обладнання: таблици ВлПравила безпечноСЧ роботи в шкильних майстерняхВ», илюстрациСЧ из зображенням виробив из писочного тиста, таблици ВлТемпература й тривалисть випикання виробив из писочного тистаВ», ВлДефекти виробив из писочного тистаВ».

РЖнструменти та материали: сито, емальована миска, ложка, обробна дошка, качалка, формочки для печива, дисковий ниж, посуд для сервирування столу.

Основни поняття: писочне тисто, температура й час випикання, прянощи, дефекти виробив.

Тип заняття: комбиноване.

Хид заняття

I. ОРГАНРЖЗАЦРЖЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛРЖЗАЦРЖЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМРЖНЬ УЧНРЖВ

Бесида.

1) Охарактеризуйте писочне тисто за способами приготування й замишування, консистенциСФю.

2) Яки види розпушувачив використовують пид час приготування писочного тиста?

3) Наведить приклади виробив из такого тиста.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРРЖАЛУ

1. Асортимент виробив из писочного тиста.

Розповидь учителя.

Писочне тисто використовуСФться як основа для фруктових тортив (из полуницею, персиками, чорною смородиною, повидлом, абрикосами). Фрукти можуть бути свижими або консервованими, входити до складу кремив або застосовуватися в жельованому вигляди для прикраси. РЖз писочного тиста випикають ризноманитни печива з додаванням фруктив, горихив, варення, цукатив, шоколаду, сиропив, сиру, меду, маку, родзинок тощо.

Дуже красивими й оригинальними СФ писочни тистечка у вигляди корзинок из ризними кремами, фруктами, начинками из салатив из сиром! м'ясом або крабами.

2. Технология приготування писочного тиста.

Розповидь учителя.

Писочне тисто виготовляють из великим вмистом масла (26 %) и цукру (18 %). Тисто виходить дуже густе. Основним розпушувачем писочного тиста СФ масло. Воно надаСФ тисту розсипчастости, обволикаючи частки борошна й не даючи СЧм склеСЧтися.

Для бильшого розпушення тиста до нього додають харчову соду або вуглекислий амоний, яки при нагриванни видиляють вуглекислий газ.

Технология приготування писочного тиста маСФ деяки особливости:

-- уси компоненти мають бути охолодженими;

-- масло необхидно добре розтерти;

-- замишування проводять швидко, не бильше двох-трьох хвилин, инакше тисто осяде й вироби з нього будуть твердими и несмачними;

-- якщо при замишуванни тиста його температура не перевищуСФ 20 В°С, то з нього можна видразу формувати вироби. РЖнакше тисто охолоджують до 15--18 В°С (надають форми кули, загортають у фольгу або полиетиленову пливку и ставлять у холодильник на 25--30 хвилин. Це полегшить оброблення тиста);

-- для тортив и печива товщина тиста маСФ бути 6--8 см, для тистечок -- 3 см;

-- температура й тривалисть випикання писочних виробив залежать вид СЧх розмирив.

Дали вчитель продовжуСФ свою розповидь за материалами таблици.

Температура й тривалисть випикання виробив из писочного тиста

Назва виробу

Температура випикання, В°С

Тривалисть випикання, хв.

Коржи для тортив

220

15--20

Печиво

220--240

12-15

Тистечка (корзиночки, трубочки)

230--240

10-13

3. Вимоги до якости тиста й готових виробив. Види й причини дефектив виробив из писочного тиста.

Розповидь учителя.

У добре вимишаному тисти не повинно бути грудочок борошна або шматочкив масла, так званого невимису. Тисто маСФ бути одноридною щильною, еластичною маслянистою масою приСФмних жовтуватих кольорив.

Поверхня випечених виробив повинна бути свитло-коричневого кольору из золотавим видтинком, структура виробив -- розсипчаста, пориста. Але иноди вироби з писочного тиста не видповидають критериям якости.

Учитель знайомить учнив из можливими видами дефектив виробив и причинами СЧх виникнення, використовуючи наведену таблицю.

Дефекти виробив из писочного тиста

Вид дефекту

Причини виникнення

Вириб твердий, малорозсипчастий, склоподибний

Килькисть цукру й масла не видповидаСФ рецепту; тривалий час замишування

Вириб погано пропечений, маСФ пидгорилу поверхню

Температура випикання завищена, недостатний час випикання за потрибноСЧ температури

Вириб маСФ блиду поверхню

Низька температура випикання; недостатний час випикання

Додаткова информация

Для полипшення якости кондитерських виробив застосовуються прянощи. Додавати СЧх треба в невеликий килькости, щоб не зипсувати смак виробу и не перебити СЧхний характерний аромат. Бильшисть прянощив зростають у РДгипти, РЖндиСЧ, на Близькому Сходи, у краСЧнах Середземномор'я, Мексици тощо.

Прянощи являють собою висушени плоди, квити, ягоди, корени, насиння або кору ризних запашних рослин. Продаються прянощи вже в готовому для вживання вигляди (висушени, здрибнени в порошок). Зберигають прянощи в сухому примищенни, у щильно закритий тари, кожну окремо, тому що вони легко збирають сторонни запахи.

Анис. Використовують насиння, аромат и солодкуватий смак якому надають и фирни масла. Насинням анису обсипають крендели, булочки, печиво. Настий анису уводять до складу деяких видив тиста.

Ваниль -- висушени плоди (стручки) тропичноСЧ лиани, що не дозрили. Усередини них миститься велика килькисть дрибного насиння чорного кольору, яке СФ бильш ароматним, ниж сам стручок. Сильний аромат ванили спричинений вмистом у ний ванилину (до 3 %). Зараз широко застосовуСФться синтетичний ванилин, але натуральна ваниль за ароматом значно його перевершуСФ. Ванилин кладуть у вироби в дуже невеликий килькости або у вигляди ванильного цукру (сумиши ванилину из цукровою пудрою).

Гвоздика -- прянисть из висушених бутонив гвоздичного дерева. Застосовують у меленому й цилому вигляди при виготовленни пряникив, фруктових начинок.

Кориця -- висушена кора гилок коричного дерева. МаСФ приСФмний аромат и солодкуватий смак. ЗастосовуСФться у вигляди порошку при виготовленни пряникив, булочок, печива.

Шафран (куркума) -- висушени тичинки квиток лилового крокусу. ВикористовуСФться також як барвник. Уводиться при замишуванни тиста для виготовлення виробив из дрижджового тиста й кексив, пряникив и тистечок, надаючи СЧм теплого жовтого або жовтогарячого кольору.

IV. ПРАКТИЧНА РОБОТА. Виготовлення писочного печива РЖнвентар и посуд: сито, емальована миска, ложка, обробна дошка, качалка, виСЧмки для печива, дисковий або кухонний ниж, кондитерський лист.

Продукти: борошно -- 250 г, цукор -- 50 г, масло вершкове або маргарин -- 100 г, яйце -- 1 шт., ванильний цукор -- 5 г, кориця -- 10 г.

Методични рекомендациСЧ.

Перед початком роботи доцильно повторити правила безпечноСЧ роботи пид час користування духовкою.

По ходу роботи вчитель контролюСФ дотримання учнями технологиСЧ приготування тиста, правил безпечноСЧ роботи пид час користування духовкою.

Послидовнисть приготування.

1) Замишування тиста: розим'яти масло, цукор розтерти з яйцем и з'СФднати з маслом. Борошно просияти й поступово ввести в отриману масу, швидко замишуючи тисто.

2) Оброблення тиста: дошку посипати борошном, розкатати тисто завтовшки 6--8 см. Виризати печиво специальними виСЧмками або розризати дисковим ножем. Покласти його на сухий кондитерський лист.

3) Випикання виробив: випикати за температури 220--240 В°С протягом 10--12 хвилин. (Готовнисть визначаСФться за свитло-коричневим кольором виробу.)

4) Подача на стил: готове печиво посипати цукровою пудрою, змишаною з корицею або ванильним цукром, скласти у вазу.

V. ЗАКРРЖПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА ВМРЖНЬ УЧНРЖВ

Бесида.

1) У чому полягають особливости приготування писочного тиста?

2) Яки види розпушувачив використовуються при його приготуванни?

3) Яки продукти входять до складу писочного тиста?

4) Оцинить якисть приготованого печива.

5) Пояснить причини виявлених дефектив.

Учитель оцинюСФ результати практичноСЧ роботи.

ПРЖДСУМКИ ЗАНЯТТЯ

Заключне слово вчителя.

Писочне тисто маСФ певни переваги поривняно до инших видив тиста: воно швидко готуСФться, завжди вдаСФться, маСФ особливий нижний смак.

Виявивши фантазию, будь-яка господарка зможе приготувати из писочного тиста оригинальни вироби.

VРЖРЖРЖ. ДОМАШНРД ЗАВДАННЯ

1) Пидготувати продукти для практичноСЧ роботи.

2) Написати рецепт приготування виробу из писочного тиста (для ВлЗбирки цикавих рецептивВ»).

ВИСНОВКИ

Метою виробничого навчання СФ формування в учнив основ професийноСЧ майстерности в области визначеноСЧ професиСЧ або групи професий, закриплення отриманих учнями первинних навичок та професийних уминь самостийного виконання робит, оволодиння сучасною техникою, механизмами, инструментами, технологиСФю, опанування передовими формами организациСЧ праци.

Специфичною особливистю процесу виробничого навчання СФ поСФднання навчання учнив у специально организованих, у тому числи змодельованих умовах (навчальни майстерни, навчальни лабораториСЧ, полигони, навчальни господарства, тренажери, навчальни установки и т.д.), и в умовах виробництва. На ривни з дидактичними засобами особливе значення маСФ учбово-материальне оснащення учбово-виробничого процесу: обладнання, робочи и контрольно-вимирювальни инструменти, прилади, технична документация и т.д.

Вси ци специфични особливости, що характеризують процес виробничого навчання, необхидно враховувати при визначенни конкретного змисту, форм, методив и засобив виробничого навчання учнив, тобто системи.

Використовуються наступни системи виробничого навчання: процесуальна, технологична и процесуально-технологична.

Процес виробничого навчання видбуваСФться на основи тисноСЧ взаСФмодиСЧ теориСЧ и практики. Практични уминня и навички формуються на основи знань, що поглиблюються, вдосконалюються. Це визначаСФ необхиднисть, по-перше, координациСЧ вивчення специальних предметив и виробничого навчання таким чином, щоб теория випереджала практику, по-друге, високого ривня специальних знань майстрив виробничого навчання, по-третСФ, наявнисть тисних миж предметних зв'язкив у дияльности майстрив и викладачив специальних предметив (специальноСЧ технологиСЧ).

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМРЖНРЖВ

СИСТЕМА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ - порядок розчленування змисту виробничого навчання, груВнпування його частин и послидовнисть засвоСФння СЧх учнями.

СИСТЕМА -- це об'СФктивна СФднисть змисту, форм, методив навчання и дидактичних засобив професийноСЧ пидготовки, яка забезпечуСФ учням можливисть послидовно оволодивати трудовими прийомами, комплексами трудових операций и видами робит, характерних для даноСЧ професиСЧ.

ПРОЦЕСУАЛЬНА СИСТЕМА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ - система, яка виходить з идеСЧ розчленування змисту праци апаратника виробництва на окреми технологични процеси, СЧх групування и послидовне засвоСФння.

ТЕХНОЛОГРЖЧНА СИСТЕМА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ - полягаСФ у послидовному теоретичному и практичному вивченни технологиСЧ.

ПРОБЛЕМНО-АНАЛРЖТИЧНА СИСТЕМА - видповидаСФ вимогам науково-техничного проВнгресу, зокрема виходить из загальновидомого факту, що професийна дияльнисть значноСЧ килькости робитникив на сучасному автоматизованому виробництви майже повнистю складаСФться из спостереження за ходом технологичного процесу, регулювання роботи агрегатив, машин и приладив.

ПРИЙОМ -- це центр, колекция моделей СФ приблизним набором предметив, що можуть бути застосовани для оволодиння потрибними прийомами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.
Волкова Н.П. Педагогика: Посибник. - К.: Вид. центр тАЮАкадемиятАЭ, 2001. - 576 с.

2. Галузинський В.М., РДвтух М.Б. Педагогика: теория та история. - КиСЧв, Вища школа, 1999.

3. Дидактика производственного обучения. /Под ред. О. Ф. Федоровой. -- М.: Высшая школа, 1973. -- 418 с.

4. Дидактика средней школы. / Под ред. М.Н. Саткина. - М.: Просвещение, 1982

5. Древс У.М., Фурманн З.Н. Организация урока (в вопросах и ответах). Век X. - М.: Просвещение, 1984

6. Дьяченко В.К. Сотрудничество в обучении. - М, 1991

7. Загальна психология: Пидруч. для студентив вищ. навч. закладив/ За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. -- К: Форум, 2002.

8. Зайченко РЖ.В. Педагогика: Навч. посибник. - Чернигив, 2003. - 528 с.

9. Зотов Ю.Б. Организиция современного урока. - М., Просвещение, 1984

10. Ильина Т.А. Педагогика: Курс лекций. - М.: Просвещение, 1984

11. Индивидуализация и дифференциация обучения. - М.: Педагогика. - 1990. - 70 с.

12. Ковальский М. И. Производственное обучение учащихся средней школы. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963.

13. Липова Л., Ренський С. РЖнтеграция индивидуальноСЧ роботи з иншими формами навчальноСЧ дияльности. // Ридна школа, №1. -- 2002. - С. 25-31.

14. Онищук В.А. Урок в современной школе. - М., Просвещение, 1980.-- 70 с.

15. Онищук В.О. Типи, структура и методика уроку в школи. - К.: Радянська школа, 1976.

16. Организационные формы обучения/ Под ред. Ю.И. Малеваного. - К., 1999.

17. Паламарчук РЖ.Н. В.Ф., Румянцева Д.РЖ., Антипова О.Й. У пошуках нестандартного уроку// Рад. школа. - 1991. - №1. - С.66.

18. Педагогика. / За ред. М.Д. Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986

19. Педагогика. / Под ред. Ю.К. Бабанского . - М.: Просвещение, 1983.

20. Пометун О.РЖ. Сучасний урок. РЖнтерактивни технологиСЧ навчання. - К.: А.С.К., 2004

21. Психология и педагогика: Учебное пособие / Под ред. А.А.Радугина. - М.: Изд-во тАЮЦентртАЭ, 1997. - 255 с.

22. Страхов И. С. Психология труда. - М.: Учпедгиз, 1963. - 240 с.

23. Тхоржевський В.С. Методика трудового навчання: Навч. посибник. - К., 1995. - 280 с.

24. Фицула М.М. Педагогика: навч. посибник. - К.: Вид-во тАЮАкадемиятАЭ, 2000. - 544 с.

25. Форми навчання в школи: Книга для вчителя / За ред. Ю.РЖ.Мальованого. - К.: Освита, 1992. - 160 с.

26. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. - М.: Юристь, 1997. - 512 с.

27. Чебышвва В. В. Психология трудового обучения. -- М.: Просвещение, 1969. - 303 с.

28. Шведов А. Активизация учащихся на уроках производственного обучения. - Профессионально-техническое образование, 1965, №2,с. 8 - 10.

29. Якиманская И. С. Формирование интеллектуальных умений в процессе производственного обучения. -- М.: Высшая школа, 1979. -- 88 с.


Скачать работу: Виробниче навчання у закладах професийноСЧ освити

Перейти в список рефератов, курсовых, контрольных и дипломов по
         дисциплине Педагогика

<