Порядок заказа работы на сайте 5ro4ka.ru

Yurii

Предлагаеn выполнить: дипломную, курсовую работу, реферат или другую научную работу по любой интересующей Вас теме. Срок выполнения работы от 24 часов. Если детали работы согласованы - вы оплачиваете аванс 30% и работа выполняется. Как только работа будет готова, на Ваш электронный адрес отправляется демо-версия (содержит оригинальные части работы с сокращениями). Ознакомившись с сокращенным вариантом, Вы доплачиваете оставшуюся сумму и получаете полную версию работы. Вы всегда можете узнать об этапах работы на сайте у online-консультанта

Добавить в закладки
 
Наши группы в социальных сетях          





Дисциплина: Педагогика
Вид работы: дипломная работа
Язык: украинский
Лингводидактични засади вивчення фразеологизмив у початкових класах, сутнисть и структура фразеологизмив. Методика вивчення фразеологизмив в початкових класах. Пидвищення мовноСЧ культури молодших школярив засобами фразеологизмив, система вправ и завдань.
ДРУГИЕ ДОКУМЕНТЫ:

103

Министерство освити и науки УкраСЧни

Тернопильський национальний педагогичний университет

имени Володимира Гнатюка

Кафедра ридноСЧ мови та методики СЧСЧ викладання

ДИПЛОМНА РОБОТА

Фразеологизми як засиб образного мовлення молодших школярив

Пидготувала:

студентка 32 групи

факультету пидготовки вчителив початкових класив

Шкильнюк Оксана МиколаСЧвна

Науковий керивник:

кандидат филологичних наук, доцент

Юркив Мирослав Михайлович

Тернопиль-2009

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ
1. Лингводидактични засади вивчення фразеологизмив у початкових класах

1.1. Сутнисть та структура фразеологизмив

1.2. Основни пидходи до класификациСЧ фразеологизмив

1.3. Особливости походження та лексичного складу фразеологизмив

РОЗДРЖЛ 2. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГРЖЗМРЖВ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

2.1. Пидвищення мовноСЧ культури молодших школярив засобами фразеологизмив

2.2. Система вправ и завдань для вивчення фразеологизмив

2.3. Организация, змист и перевирка ефективности експериментального дослидження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальнисть дослидження зумовлена потребою в умовах нацио-нального видродження украСЧнського суспильства пидвищити ефективнисть навчально-виховного процесу на уроках ридноСЧ мови, знайти вагоми засоби педагогичного впливу на особистисть учнив з метою збагачення СЧх мовлення украСЧнською фразеологиСФю. тАЮВласне украСЧнськи лексеми и фразеологизми упродовж багатьох десятилить витиснялись из сфер суспильного життя, виробництва, побутового мовленнятАЭ [8, 2]. Це спричинювало нерозуминня учнями самобутности ридноСЧ мови, а отже, втрачався вплив на духовну и мовну культуру школярив, формування национально свидомого громадянина.

Збагачення активного словника учнив, удосконалення граматичноСЧ будови мовлення, оволодиння украСЧнським мовленнСФвим етикетом значною мирою повинно здийснюватися засобами украСЧнськоСЧ фразеологиСЧ. тАЮУминня правильно и доречно користуватися в усному та писемному мовленни фразеологизмами СФ ознакою високого ривня оволодиння мовоютАЭ[17, 11].

Потреба в збагаченни мовлення учнив украСЧнською фразеологиСФю визначила необхиднисть розробки ефективноСЧ системи роботи з фразеологиСЧ на уроках украСЧнськоСЧ мови в загальноосвитний середний школи, зокрема в початкових класах. Теоретичне осмислення психологичних, лингводидак-тичних основ методики роботи над збагаченням мовлення учнив почат-кових класив украСЧнською фразеологиСФю, узагальнення передового досвиду вчителив початкових класив, педагогичний експеримент и його результати пидтвердили актуальнисть порушеноСЧ проблеми.

Окреми аспекти збагачення мовлення учнив украСЧнською фразеоло-гиСФю здавна цикавили учених, методистив, передових учителив. Так, ефективни шляхи збагачення мовлення учнив пропонували учени-психологи РЖ.О.Синиця, Г.С.Костюк, Л.С.Виготський, М.РЖ.Жинкин, Д.Б.Ельконин, Л.РЖ.Айдарова та ин.

Сучасна методика збагачення мовлення учнив украСЧнською фразео-логиСФю будуСФться на основи здобуткив украСЧнського теоретичного мово-знавства (праци О.О.Потебни, Ф.РЖ.БуслаСФва, РЖ.РЖ.Срезневського, К.Д.Ушин-ського, В.О.Богородицького, О.О.Шахматова, П.Ф.Фортунатова, С.РЖ.Аба-кумова, С.Х.Чавдарова, В.РЖ.Масальського, С.М.Дмитровського, РЖ.С.Олий-ника, О.М.БиляСФва, В.Д.Ужченка, Л.РЖ.Скрипника, Г.М.Удовиченка, О.О.Би-стровоСЧ, М.Т.Баранова, М.РЖ.Пентилюк, В.Я.Мельничайка, М.Г.Стельмахо-вича та ин.) и передового педагогичного досвиду школи.

В останни десятириччя тАЮособливоСЧ актуальности набула проблема лингводидактичного забезпечення змисту и форм роботи з фразеологиз-мами, пидвищився интерес педагогичноСЧ науки до завдань активизациСЧ процесу навчаннятАЭ [28, 5]. У методици украСЧнськоСЧ мови анализувалось усне и писемне мовлення учнив, робились спроби визначити критериСЧ доскона-лого мовлення, розкрити змист функционально-стилистичних аспектив вивчення мовних явищ, структурно-семантичний пидхид до розвитку мовлення учнив, пропонувалися системи лексико-фразеологичних та граматичних вправ (праци Л.Г.Скрипника, Н.Д.Бабич, А.О.Свашенко, Л.М.Стоян, РЖ.С.Гнатюк, Л.Г.АвксентьСФва, В.О.Горпинича, М.Т.Демського, Ф.Д.МедведСФва, А.П.Коваль, М.Я.Плющ, В.Г.Барабаш, М.П.Коломийця).

Попри значни досягнення в останни десятириччя у методици початкового навчання, тАЮтеория и практика роботи над збагаченням мовлення та розвитком фразеологичного запасу учнив потребуСФ глибшого анализутАЭ[36, 55], оскильки тАЮв дослидженнях не наводиться оптимальна килькисть фразеологичних одиниць у мовленни молодших школярив, не анализуСФться роль фразеологичноСЧ синонимиСЧ, антонимиСЧ, багатозначности, не акцентуСФться увага на актуальних для розвитку усного та писемного мовлення учнив питаннях стилистичного спиввиднесення фразеологичних одиниць, походження фразеологизмив украСЧнськоСЧ мовитАЭ[64, 19].

Збагачення мовлення учнив 1-4 класив украСЧнською фразеологиСФю потребуСФ систематичного та планомирного пидходу. Доси ця тема не була предметом специального дослидження. РЖснуСФ також як окреме питання проблема видбору фразеологичних одиниць для засвоСФння молодшими школярами та визначення СЧх оптимальноСЧ килькости (враховуючи стийки словосполучення, яки дити засвоСЧли у дошкильний период).

Спостереження над особливостями усного и писемного мовлення молодших школярив, бесиди, анкетування вчителив, результати проведеного зризу знань учнив з фразеологиСЧ свидчать про обмежене вживання фразеологизмив. Причиною цього СФ несистематичнисть фразеологичноСЧ роботи на уроках ридноСЧ мови в початкових класах, видсутнисть науково обТСрунтованоСЧ системи организациСЧ занять.

Отже, на сучасному етапи особливо актуальними стали питання розвитку мовленнСФвих уминь и навичок та збагачення мовлення учнив початкових класив, зокрема, засобами украСЧнськоСЧ фразеологиСЧ. Створення ефективноСЧ методики, що базуСФться на педагогичних, психологичних, лингводидактичних досягненнях, зумовило вибир теми дипломноСЧ роботи -- тАЬФразеологизми як засиб образного мовлення молодших школяривтАЭ.

Об'СФктом дослидження СФ процес збагачення мовлення учнив украСЧнською фразеологиСФю в початкових класах загальноосвитньоСЧ школи на заняттях з ридноСЧ мови.

Предмет дослидження -- змист, методи, прийоми та засоби збагачення образного мовлення учнив украСЧнською фразеологиСФю.

Мета роботи полягаСФ, по-перше, у визначенни ориСФнтовного минимуму фразеологичних одиниць для засвоСФння учнями 1-4 класив, по-друге, у розробци ефективноСЧ системи роботи з фразеологиСЧ на уроках ридноСЧ мови та експериментальний СЧСЧ перевирци.

Видповидно до визначеноСЧ мети дослидження плануСФться розв'язання таких завдань:

1. Визначити теоретични основи вдосконалення методики роботи над збагаченням мовлення учнив украСЧнською фразеологиСФю.

2. Проанализувати стан роботи з фразеологиСЧ в початковий школи.

4. Визначити ривень уминня молодших школярив використовувати украСЧнськи фразеологизми в усному и писемному мовленни.

5. Розробити систему вправ, спрямовану на формування в учнив 1-4 класив уминь и навичок доцильного використання фразеологизмив у мовленни та перевирити СЧСЧ ефективнисть.

Методологичними засадами дослидження СФ праци лингвистив О.О.По-тебни, РЖ.К.Билодида, В.М.Русанивського, Л.Г.АвксентьСФва, частково Л.С.Па-ламарчука, М.А.Жовтобрюха, Л.РЖ.Скрипника, Г.М.Удовиченка, В.В.Вино-градова, В.П.Жукова про фразеологизм як мовну одиницю, фразеологичний склад украСЧнськоСЧ мови, формування та походження украСЧнськоСЧ фразео-логиСЧ; психологив та методистив (РЖ.О.Синици, РЖ.С.Олийника, В.Д.Ужченка, М.Г.Стельмаховича, М.РЖ.Пентилюк) з питань фразеологичного збагачення мовлення учнив. Методологичними ориСФнтирами також були идеСЧ национального та духовного видродження украСЧнськоСЧ нациСЧ.

Для виришення поставлених завдань використовувались таки загаль-нонаукови та специальни методи дослидження:

а) теоретичний анализ та синтез досягнень мовознавчоСЧ, педагогичноСЧ, психологичноСЧ, методичноСЧ наук з проблеми збагачення мовлення учнив украСЧнською фразеологиСФю; ознайомлення з шкильною документациСФю; опис процесу дослидження та узагальнення;

б) емпирични методи: видвидування урокив, бесиди з учителями та учнями; анализ усних и письмових робит учнив; анализ фразеологичних помилок, допущених учнями 1-4 класив у письмових роботах та усному мовленни;

в) констатуючий зриз и формуючий експеримент, перевирка ефектив-ности пропонованоСЧ системи занять.

Дослидження проводилося у три етапи и здийснювалося за двома основними напрямками: а) теоретичне обТСрунтування методики роботи над збагаченням мовлення учнив 1-4 класив украСЧнською фразеологиСФю на уроках ридноСЧ мови; б) перевирка ефективности створеноСЧ системи та впровадження СЧСЧ у шкильну практику.

На першому етапи (2007-2008 рр.) видбувалось теоретичне обТСрунтування теми, здийснювався анализ лингвистичноСЧ, педагогичноСЧ та методичноСЧ литератури, пидручникив з украСЧнськоСЧ мови; навчальних програм; визначались вихидни позициСЧ дослидження, об'СФкт, предмет, гипотеза, основни напрямки и завдання; практично пидтверджувались актуальнисть и необхиднисть дослидження проблеми.

На другому етапи (РЖ семестр 2008-2009 н. рр.) вивчався стан роботи над збагаченням мовлення учнив украСЧнською фразеологиСФю у школи за допомогою диагностичних завдань констатуючого зризу, узагальнювався передовий педагогичний досвид роботи вчителив початкових класив; визначалися завдання для дослидного навчання та створювалася система роботи над збагаченням мовлення учнив; анализувалися принципи и змист збагачення образного мовлення учнив 1-4 класив фразеологизмами.

На третьому етапи (РЖРЖ семестр 2008-2009 н. рр.) здийснювалась апробация експериментальноСЧ методики у Капустинський ЗОШ РЖ-РЖРЖ ступенив Чорткивського району ТернопильськоСЧ области та проводився педагогичний експеримент для перевирки ефективности розробленоСЧ системи вправ для збагачення мовлення учнив 1-4 класив украСЧнською фразеологиСФю.

Наукова новизна дослидження полягаСФ у теоретичному й експериментальному обТСрунтуванни роботи над збагаченням мовлення учнив украСЧнськими фразеологизмами, що спираСФться на осмислення сути педагогичних одиниць, СЧх походження та етнокультурознавчий змист, вперше зроблено видбир и доведено наукову доцильнисть ориСФнтовного фразеологичного словника-минимуму для учнив 1-4 класив.

Теоретична значущисть дослидження визначаСФться його спрямова-нистю на пидвищення ефективности навчального процесу и вдосконалення мовноСЧ освити в початкових школах УкраСЧни. Пропонована система урокив и розроблени методични рекомендациСЧ сприятимуть удосконаленню методики вивчення фразеологизмив на уроках украСЧнськоСЧ мови в початкових класах. Сформульовани в дипломний роботи висновки та рекомендациСЧ можуть бути використани для вдосконалення методики вивчення ридноСЧ мови, доповнення материалу пидручникив; вчителями початкових класив в роботи над збагаченням мовлення учнив украСЧнською фразеологиСФю.

Вирогиднисть результатив дослидження забезпечуСФться методологич-ним та лингводидактичним обТСрунтуванням вихидних положень, анализом результатив, одержаних при використанни комплексу методив теоретичного та експериментального пошуку; системним вивченням лингвистичноСЧ, педагогичноСЧ, психологичноСЧ та методичноСЧ литератури; експериментальною перевиркою у школах пропонованоСЧ системи роботи над збагаченням мовлення учнив украСЧнською фразеологиСФю на заняттях з ридноСЧ мови.

Структура и обсяг дослидження. Дипломна робота складаСФться зи вступу, двох роздилив, висновкив, списку використаних джерел, додаткив. Загальний обсяг роботи становить 105 сторинок.

РОЗДРЖЛ 1. Лингводидактични засади вивчення фразеологизмив у початкових класах

1.1. Сутнисть та структура фразеологизмив

Фразеологични засоби мови СФ квинтесенциСФю СЧСЧ национального обличчя. Вони мистять у соби велику силу експресиСЧ та емоцийноСЧ наснаги. тАЮУ лексем доминанта, як правило, належить до нейтрального стилю, а у фразео-логизмив вона звичайно виходить за межи нейтрального стилю й тяжиСФ до стилистично забарвлених функциональних ризновидивтАЭ [64, 20].

Фразеологизми здавна вважаються одниСФю зи специфичних рис кожноСЧ мови. Вони набагато виразнише, ниж окреми слова, розподиляються в певних структурно-функциональних стилях, виявляючи свою приналежнисть до кожного з них, а також до сфери усного чи писемного мовлення, мають бильш яскраве експресивне чи емоцийне забарвлення [63]. Наприклад, про бидну людину - голий як бубон; посваритися - розбити глек; бути неуважним - ловити гав.

Фразеология тАЮформувалася протягом столить, акумулюючи в соби життСФвий досвид народу. У фразеологизмах найбильшою мирою виявляСФться национальна специфика мови, вони становлять найобразнише частину СЧСЧ лексикитАЭ [65, 44]. Найбильш яскраве своСФ виявлення фразеологизми знаходять у живому мовленни народу як в усний, так и в письмовий форми, адже справжнСФ життя слова здийснюСФться тильки в мовленни. Бильшисть фразем виражають радисть и страждання, смих и сльози, любов и гнив, чеснисть и обман, працьовитисть и линощи (основни риси, прийманни людини).

Фразеология (вид гр. phrasis - вираз, зворот и logos - слово, вчення) - тАЮсукупнисть усталених зворотив певноСЧ мови, а також роздил науки про мову, що вивчаСФ стийки словосполучення-фразеологизми, СЧх ознаки, подил на групи, утворення и походженнятАЭ [75, 295].

Отже, термин фразеология маСФ два значення: роздил мовознавства, що вивчаСФ стийки сполучення слив, СЧхний склад, будову та значення; сукупнисть стийких сполучень слив - фразеологичних одиниць певноСЧ мови.

Стийке сполучення двох и бильше слив, яке в процеси мовлення видтворюСФться як готова словесна формула и звичайно являСФ собою семантичну цилисть, називаСФться фразеологичною одиницею, або фразеологизмом. У мови фразеологизми функционують наривни з окремими словами и становлять частину СЧСЧ лексики. Фразеологизми з одниСФСЧ мови на иншу, як правило, досливно не перекладаються [78, 56].

Фразеологизм складаСФться не менше як из двох слив -- компонентив, причому як складники в ньому виступають не лише повнозначни, а й службови слова: багатити думкою, каминь спотикання, збити з пантелику, загнати на слизьке, стриляти з гармат по горобцях, як на сповиди, не за горами, з душею.

Серед мовознавцив поки що немаСФ СФдиноСЧ думки, яки мовни утворення слид зараховувати до фразеологизмив. Очевидно, слид розризняти фразео-логизми у вузькому розуминни (власне фразеологизми, або фразеологизми) и в широкому розуминни (фразеологични вирази).

Власне фразеологизми своСЧм лексичним значенням ривнозначни окремим словам або словосполученням: бути на сьомому неби - почувати-ся щасливим; брати за душу -- розчулювати; робити з мухи вола - пере-бильшувати; мокрим рядном накрити -- лаяти; права рука - найближчий помичник; мороз иде поза спиною -- страшно, як сниг на голову -- зненацька. Вони характеризуються образнистю и водночас нерозкладнистю лексичного значення, спиввиднесенистю його з певним цилисним сигнифика-том. Наприклад, у реченни Треба ж до такоСЧ мири втратити глузд, щоб повирити, начебто можна чинити таки речи - палити, топтати чужу землю, нищити народ и потим сухим вийти з води (Ю. Бедзик) фразео-логизм сухим вийти з води викликаСФ в уяви лише образ води та сухого одягу як натяк, але повнистю усвидомлюСФться як поняття уникнути покарання.

Для власне фразеологизмив властиве певне емоцийно-експресивне забарвлення. Наприклад, присливник тривожно лише констатуСФ стан людини, тим часом фразеологизм коти шкребуть на серци маСФ ще й виразне конототивне забарвлення, викликаСФ певни емоциСЧ: Ниби все правда и правильно, а десь на серци коти шкребуть (В. Собко).

У фразеологичних виразах слова бильшою мирою, у власне фразео-логизмах, зберигають своСФ индивидуальне значення. Сами фразеологични вирази, як правило, позбавлени певного емоцийно-експресивного забарв-лення. Але вони, як и власне фразеологизми, функционують у мовленни як готови, усталени поСФднання двох або бильше слив. До фразеологичних виразив належать:

мовни клише и штампи: ринкови реформи, социальна програма, сфера обслуговування, мати велике значення;

складени найменування: рич у соби, коефициСФнт корисноСЧ диСЧ, адамове яблуко (борлак), грудна жаба, билий гриб, м'яка вода, Чорне море;

прислив'я та приказки: Вовкив боятися -- в лис не ходити. З, великоСЧ хмари малий дощ буваСФ;

крилати вислови: Боритеся - поборете (Т. Шевченко). Лиш боротись -- значить жить (Франко) [3, 24-25].

У мови певне значення може виражатися не лише окремим словом, а й стийким сполученням двох або бильше повнозначних слив. Стийке словосполучення - сполучення килькох повнозначних слив, яки передають одне лексичне значення, воно доривнюСФ значенню окремого повнозначного слова. Наприклад, клювати носом = дримати.

Стийки словосполучення бувають терминологични, официйно-дилови та фразеологични [22, 14].

Терминологични стийки словосполучення (складени найменування) - це назви певних наукових понять. Наприклад:

у медицини вживаються таки стийки словосполучення: витряна виспа, запалення легень, куряча слипота, барабанна перетинка, центральна нервова система, мазь Вишневського;

в економици - додана вартисть, безоплатний кредит, довго-терминова позичка, орендна плата, акционерний капитал, фонд заробитноСЧ плати, грошовий обиг, поточний рахунок, штрафни санкциСЧ;

у физици - коефициСФнт корисноСЧ диСЧ, сила тяжиння, опир материалив, електромагнитне поле, атомна вага, стала Планка;

у географиСЧ - Чорне море, Донецький кряж, Кримський пивострив, Ривненська область [5, 24].

Официйно-дилови стийки словосполучення використовуються в ризних дилових ситуациях: порядок денний, згидно з наказом, брати до уваги, внести пропозицию, доводити до видома, материальна видповидальнисть, вжити терминових заходив, без сплати мита, позаштатний працивник, чергова видпустка, мисце проживання.

Фразеологични стийки словосполучення (фразеологизми) СФ загально-вживаними одиницями, що образно передають СФдине поняття та супроводжуються, як правило, певним емоцийним забарвленням: накивати п'ятами (втекти), ще й на свит не зорило (рано), бити чолом (кланятися).

Фразеологизми (фразеологични звороти) використовуються для називання окремих предметив, явищ, властивостей та дий.

Лексичне значення маСФ фразеологизм в цилому, напр., спиймати облизня - "зазнати невдачи", без царя в голови - "нерозумний", заткнути за пояс - "перевершити". Ци мовни звороти, у яких слова виявляють своСФ значення тильки зв'язано, називаються фразеологичними одиницями. Фразеологични одиници подибни до слив: и слова, и фразеологизми використо-вуються як готови мовни одиници, а не створюються у процеси мовлення.

Фразеологизми, як и слова, можуть входити до синомичних рядив: дримати - куняти - клювати носом.

Для фразеологизмив, як и для звичайних лексем, властиви таки явища, як багатозначнисть, синонимия й антонимия.

Наприклад, багатозначним СФ фразеологизм роззявити рота:

1) говорити, казати що-небудь (Рота як слид вин не вспиСФ роззявити, -- зараз готове усе. -- П. Грабовський);

2) уважно слухати (У хати слухали, роззявивши роти, намагаючись не пропустити жодного слова. -- Я. Качура);

3) бути дуже враженим чимось (Глухи диди роти пороззявляли, бо ще николи не бачили таким збудженим свого Зарубу. -- В. Кучер);

4) бути неуважним (Ну, гони бикив, чого рота роззявив? -- Григорий Тютюнник);

5) посягати на що-небудь (На чуже добро ще змалку рота роззявляСФ. -- С. Голованивський);

6) рватися -- про взуття (Ось и чоботи в мене роти пороззявляли. -- Г. Квитка-Основ'яненко) [1, 124].

Так само, наприклад, багатозначним СФ фразеологизм вести перед:

1) верховодити (Гордий справди вмив перед вести, вмив отаманувати так, що вси його слухались. -- Б. Гринченко);

2) бути першим, передовим (Дильниця його групи стала вести перед у цеху. -- Ю. Яновський);

3) заспивувати (Справди, молодици жартували, смиялись, спивали писень, аж луна розлягалась по полю. Олександра вела перед. -- М. Коцю-бинський) [36, 56].

У багатозначному фразеологизми може поСФднуватися пряме значення з переносним. Фразеологизм ставати дибки, коли йдеться про тварин, виступаСФ в прямому значенни Влставати на задни ногиВ» (РЗдуть вершники... Пид ними гарцюють кони, стають дибки, крешуть пидковами брук. -- П.Колесник); коли ж мова, йде про предмети -- маСФ вже певною мирою переносне значення Влставати вертикальноВ» (На одний розбитий платформи, яка стала дибки, чудом затримався танк. -- О. Донченко); а коли йдеться про людей -- набуваСФ цилком переносного значення Влчинити опир, ришуче протестуватиВ» (Завжди мене слухався Олекса, аздесь дибки став. -- РЖ.Муратов). Так само фразеологизм видводити очи маСФ то пряме значення Влпереставати дивитисяВ» (Копистка видвив очи вид викна, низько увигнув голову и замислився. -- Я. Гримайло), то переносне -- Влвидвертати чиюсь увагуВ» (Украде [Тимошко] бувало... та й пидкине другому, щоб вид себе очи видвести. -- Панас Мирний).

Багатозначнисть серед фразеологизмив, щоправда, трапляСФться ридко.

Частою серед фразеологизмив СФ синонимия. Наприклад, значення ВлледарюватиВ» мають фразеологизми байдики бити, баглаСЧ бити, давати горобцям дули, ханьки м'яти, клеСЧти дурня, ганяти витер по вулицях, лежни справляти, тинятися з кутка в куток, и за холодну воду не братися. Значення Влбувала людинаВ» передають фразеологизми був на кони и пид конем, пройшов Крим и Рим и мидни труби, перейшов кризь сито й решето, не з одного колодязя воду пив, тертий калач, стриляний горобець, бував у бувальцях [63, 43].

Як и звичайни слова-синоними, синонимични фразеологизми можуть видризнятися один вид одного своСЧм лексичним значенням. Наприклад, у синонимичному ряду фразеологизмив из значенням Влбути несамостийнимВ» фразеологизм танцювати пид чиюсь дудку маСФ ще видтинок Влбеззаперечно виконуватиВ»; спивати з чийогось голосу -- Влслипо повторюватиВ», дивитися чиСЧмись очима -- Влоцинювати факти з позиций иншоСЧ людиниВ».

Бильшисть фразеологизмив позначають позитивни моменти людського життя, проте СФ й фразеологизми з вираженим негативизмом. Так, в украСЧнських говирках фразеологизми модели тАЬдурний (тупий) + як + дерев'яний предмет = дуже дурнийтАЭ зафиксовано з 1864 р. и иснують в усих трьох групах говорив [58, 9-10]:

1) пивденно-захидний - глупий як стовп, дурний як чип, дурний як цип, глупий як обиг, дурний як бовт, дурний як кил плоти, глуп як стовп;

2) пивничний - дурний як цурпалок, дурний як стовп, дурний як чип, дурний як полино, дурний як колода, тупий яке товчак у стопи, дурний як довбня, дурний як цип, тупий як килок необтесаний, дурний як пранник, дурний як прач, дурний як баклуши, дурний як деко, дурний як деко на труни, дурний як дошка, дурний як дощечка, дурний як дрова, тупи як стил, тупий як шпала;

3) пивденно-схидний - дурний як цип, дурний як пробка, дурне як керасинова пробка, дурний як гасова пробка, дурний як карасинова пробка.

Щодо людей тАЬдивитися + як + свийська тварина + на будивлю (або СЧСЧ частину) = здивуватисятАЭ, то СЧСЧ в украСЧнських говорах зафиксовано з 1841 р.:

1) пивденно-захидний - дивитися як вил на нови ворота, дивитися як баран на нови ворота;

2) пивничний - вилупив очи як козел на нови ворота, дивиться як корова на нови ворота;

3) пивденно-схидний - вилупив очи як баран на нови ворота, дивиться як баран на золоти ворота [72, 51].

Модель тАЬвтикати + я + чорт + вид християнський атрибутив = дуже швидко, перелякано втикатитАЭ в украСЧнському диалектному континууми зафиксована з 1894 р. в усих трьох нариччях:

1) пивденно-захидному - тикаСФ як чорт вид свяченоСЧ води, тика як чорт вид ладану, тикаСФ як дидько вид хреста, тикаСФ як чорт вид хреста, щез як дидько вид кропила;

2) пивнично - тика як чорт вид ладану;

3) пивденно-схидному - утика як чорт вид ладану [73, 28].

Модель тАЬголий (бидний) + як + тварина = дуже биднийтАЭ в украСЧн-ському диалектному континууми представлена з 1864 р. в усих нариччях:

1) пивденно-захидному - голий як собака, голий як бик, бидний як церковна миш;

2) пивничному - бидний як червона криса, голий як миш, голий як руда миш, голий як церковна миш;

3) пивденно-схидному - голе як миша, голий як миши [1, 82].

Отже, здийснений анализ фразеологичних моделей в украСЧнських говорах засвидчуСФ те, що фразеология не тильки пидкреслюСФ окреми риси характеру людини, але СФ одним з основних засобив створення гумористич-ного ефекту.

Фразеологизми можуть видризнятися один вид одного сполучуванистю. Фразеологизм на заячий скик из значенням Влдуже малоВ» поСФднуСФться зи словами, що вказують на видстань або час, фразеологизм як шилом юшки вхопити з тим самим значенням переважно вживаСФться зи словами, що означають почуття, а фразеологизм як кит наплакав може вживатися для килькисноСЧ характеристики будь-чого.

Ризну сферу вживання мають однакови чи майже однакови за значенням фразеологизми заснути вичним сном, виддати Богови душу и простягти ноги, вризати дуба; до останнього подиху и до гробовоСЧ дошки; езопивська мова и наздогад бурякив; датися взнаки и вилизти боком.

Неридко синонимични фразеологизми мають у своСФму склади той самий компонент. Наприклад, из значенням Влпоставити кого-небудь у скрутне становище, переважитиВ» вживаються фразеологизми з головним словом загнати: загнати в тисний кут, загнати у безвихидь, загнати на слизьке, загнати у слипу вулицю, загнати в шуршу. Однакове значення Вллукавити, лицемиритиВ» мають фразеологизми виляти хвостом, крутити хвостом. Значення ВлрозумнийВ» передаСФться фразеологизмами зи словом голова в ризних формах: голова варить, мати голову на плечах, з головою, держати розум у голови [5, 12].

Серед фразеологизмив видиляються також пари з антонимичним значенням: вбити соби в голову -- викинути з голови, не в тим'я битий -- не маСФ лою в голови, макитра розуму -- пустий лоб, хоч греблю гати -- як кит наплакав, серце заговорило -- серце спить, набитий гаманець -- витер у кишенях свистить. Протиставлення може видбуватися також через заперечення: велике цабе -- невелике цабе, птиця високого польоту -- птиця невисокого польоту, з легким серцем -- з нелегким серцем, стояти на правильний дорози -- стояти на неправильний дорози, схиляти голову -- не схиляти голови; через антонимични компоненти: натягати вижки -- попус-кати вижки, зажити доброСЧ слави - зажити поганоСЧ слави, з иншого тиста - з одного тиста, цей свит - той свит, плисти за течиСФю - плисти проти течиСЧ [68, 272].

Видповидно до килькости складових частин (враховуючи не тильки повнозначни, а й службови слова) розризняють фразеологизми: двокомпо-нентни (тертий калач, спивати дифирамби, без лику, на славу), трикомпонентни (сим чудес свиту, ниде голци впасти, сам соби пан, свит за очи, не про нас, як без рук), чотирикомпонентни (чужими руками жар загрибати, п'яте колесо до воза, буря в склянци води, ни сном ни духом, хоч трава не рости), п'ятикомпонентни (наговорити сим мишкив гречаноСЧ вовни, переливати з пустого в порожнСФ, не бачити як своСЧх вух) тощо.

Фразеологизми звичайно мають незминний, застиглий набир компонентив. Проте деяки фразеологизми можуть вживатися в усиченому, скороченому вигляди: ни в зуб ногою -- ни в зуб (З людиною буваСФ часто так, що, добре знаючи минулого подиСЧ, вона сучасности ни в зуб не розумиСФ. -- М. Рильський); думка майнула в голови -- думка майнула (Майнула думка повернути просто степом до Карасу. -- РЖ.Ле); як той реп'ях до штанив (до кожуха) -- як реп'ях (ЗнаСФш, Альберте, не липни до мене, як реп'ях. -- П.Автомонов); загнати в тисний кут -- загнати в кут, заспивати иншоСЧ писни -- заспивати иншоСЧ; дерти носа вгору -- дерти носа; покласти на обидви лопатки -- покласти на лопатки; намазати п'яти салом -- намазати п'яти; танути як виск на сонци -- танути як виск; ризати правду в очи -- ризати правду [85, 13].

РЖноди можлива синонимична взаСФмозамина компонентив у тому самому фразеологизми: викинути (витрусити) з голови (з пам'яти, з думки), губитися (плутатися, метатися) в догадках (в здогадках, в здогадах, в гадках), наговорити (набалакати, намолоти, наплести) сим мишкив (сим кип, три мишки) гречаноСЧ вовни, дати импульс (поштовх), твердий (мицний) горишок, зигнути (скрутити) в баранячий риг, серце (душа) не на мисци, на один кшталт (лад, манир, копил, аршин), мамин (матусин) синок (мазунчик), поставити питання руба (ребром).

В усному мовленни стилистично нейтральни компоненти фразео-логизмив можуть заминюватися експресивно-емоцийними: витрищити (вивалити, вирячити, вилупити) очи (баньки, бульки), розкрити (роззявити) рота (пащу, пащеку, пельку, вершу, хавку), голова (казанок, баняк, черепок) варить. При замини, буваСФ, використовуСФться назва частини замисть цилого (метонимична замина): головою (лобом) мур пробивати, вид голови до ниг (до п'ят), у поти лиця (чола), аж хата дрижить (стини дрижать). Одне замисть одного можуть пидставлятися слова, що позначають сумижни предмети чи явища або належать до того самого семантичного поля: своя голова на плечах (на в'язах), видчувати плече (ликоть), аж за боки (за живит) хапатися, показувати своСЧ зуби (роги, пазури), скинути шапку (капелюх, бриль), диставати зори (мисяць), ни Богови свичка, ни чортови кочерга (коцюба, рогач, шпичка, огарок).

Часом зминни компоненти фразеологизмив:

а) мають лише ризне граматичне оформлення: у глибини (у глибинах) серця, нишпорити очима (оком), тишити око (очи), тугий на вухо (на вуха), пробувати на зуб (на зуби), не до смиху (смихив), проковтнути язика (язик), дерти носа (нис), аж небу (небови) жарко буде, з перших крокив (з першого кроку), тримати в кулаку (в кулаци), в сто разив (раз);

б) ризняться миж собою тильки префиксами: слати (посилати, засилати, присилати) сватив, материне молоко на губах не обсохло (не висохло), спиймати (пиймати, впиймати) облизня, нагрити (зигрити) соби мисце, затаСЧти (притаСЧти) дух, на смих (посмих);

в) ризняться миж собою лише суфиксами: лиха година (годинонька), сушити серце (серденько), гладити по голивци (по голови), ковтати слину (слинку), виривати з коренем (з коринням), стати килком (колом) у горли;

г) при однаковому лексичному склади мають ризну синтаксичну будову: як вода змила -- як водою змило, гадки не мати -- в гадци не мати, доходити розуму -- доходити до розуму, забигати в думках -- забигати думкою, по свижих слидах -- свижими слидами [4, 38].

Головни компоненти именникових, прикметникових та диСФсливних фразеологизмив, пов'язуючись з иншими словами в реченни, набувають, як правило, ризних граматичних форм: Нам головне -- до моря добратися. А там на корабель юнгами влаштуСФмось, куди хоч попливемо, справжними морськими вовками станемо (Ю. Збанацький). Дала мени мама доброСЧ прочуханки й заборонила зовсим виходити з двору (РЖ. Нечуй-Левицький).

Серед ризного виду фразеологизмив найбильш стали фразеологични зрощення, а фразеологични СФдности и сполучення виявляють меншу стий-кисть. Хоча словесна оболонка деяких фразеологизмив може зминюватися -- СЧхнСФ загальне лексичне значення залишаСФться незминним и так само цилисним.

1.2 Основни пидходи до класификациСЧ фразеологизмив

У дослидженнях стилистичного аспекту фразеологичного складу украСЧнськоСЧ мови прийнято вживати термини: тАЮстийка сполука", тАЮфразео-логична словосполука", тАЮстийка сполука слив", тАЮфразеологичний зворот", тАЮфразеологизм", тАЮфренологична одиниця" [3] та ин., яки мицно увийшли и поширились в украСЧнський науковий литератури з питань фразеологиСЧ. У литератури бильш широкого, популярного вжитку неридко виступають термини иншого плану: тАЮидиома", тАЮприказка", тАЮприслив'я", тАЮафоризм", тАЮкрилатий вислив", що характеризують не стильки структурний, скильки семантико-виразний, художний план функционування цих одиниць у мови. (Артемов В.А., Багмут А.Й., РЖвченко А.О.).

Фразеологизми з погляду спиввидношення миж значенням окремих СЧхних компонентив и СЧхним цилисним значенням подиляють на три групи: фра-зеологични зрощення, фразеологични СФдности та фразеологични сполучення.

Фразеологични зрощення -- одиници, у яких цилисне значення нияк не вмотивоване; воно не випливаСФ из значення СЧхних компонентив: теревени правити -- говорити нисенитници, байдики бити -- ледарювати, глек розбити -- посваритися, собаку з'СЧсти -- мати досвид, пиймати облизня -- зазнати невдачи, викинути коника -- зробити щось несподиване, пидбивати клинци -- залицятися, ни в сих ни в тих -- незручно [13, 54].

Фразеологични СФдности -- одиници, у яких цилисне значення вмоти-воване переносним значенням СЧхних компонентив: тримати каминь за пазухою -- приховувати злобу, грати першу скрипку -- бути головним, вивести на чисту воду -- викрити непоряднисть, загрибати жар чужими руками -- використовувати когось, давати волю ногам -- тикати, море по колина -- ничого не страшно, все дозволено, прикусити язика -- замовк-нути, пропускати повз вуха -- не звертати уваги, хоч до рани прикладай -- лагидний.

Фразеологични сполучення - одиници, у яких цилисне значення вмотивоване прямим значенням СЧхних компонентив: взяти слово, зачепити гордисть, покласти край, берегти як зиницю ока, подавати надию, страх бере, ласкаво просимо, узяти верх, терпцю немаСФ, звести очи, як писку морського. Проте читкоСЧ межи миж цими групами немаСФ. Важко визначити, до якого розряду виднести, скажимо, фразеологизм кирпу гнути (зазнаватися) -- до зрощень чи до СФдностей; тернистий шлях -- до СФдностей чи до сполучень.

Фразеологизми за спиввиднесенистю з окремими частинами мови, тобто за СЧхним сукупним лексичним и граматичним значенням (за тим, що вони позначають -- предмет, ознаку, дию, обставину чи почуття, емоциСЧ -- и якими членами речення виступають), бувають:

именникови -- називають предмет чи явище: козацьке сонце, рятивна соломинка, нарижний каминь, сим чудес свиту, лебедина писня, била ворона, синя панчоха, ласий шматок, каСЧнова печать, скрегит зубовний, содом и гоморра, казка про билого бичка; у реченни, як и именники, виступають пидметами, додатками, именними частинами складених присудкив тощо: Люди, зрадивши, що минула лиха година, слалися спати (Панас Мирний). Смертний час свий я на поли битви стрину (Н. Рибак);

прикметникови -- називають ознаки: не в тим'я битий, кров з молоком, не остання спиця в колеси, не з полохливого десятка, нечистий на руку, у ступи не влучиш, билими нитками шитий, одним миром мазани, купи не держиться, собака на сини, пид мухою, хоч викрути; у реченни звичайно виступають означеннями або именними частинами складених присудкив: А там -- козак не в тим'я битий: щось та прирозумиСФ! (М. Пригара). Чого ти чванишся? Старци, злидни, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться (М. Коцюбинський); мотати на вус, бити себе в груди, дерти носа, дибки ставати, ускочити в халепу, сидити на двох стильцях, товкти воду в ступи, доливати оливи до вогню; у реченни звичайно виступають у роли присудкив: От коли б тильки мени до тебе добратися, я б тоби показав, де раки зимують (Панас Мирний); або в роли обставин (у форми диСФприсливника): Все виддай на вжиток люду, що, ллючи кривавий пит, не жалив для тебе труду, згодував тебе на свит (П. Грабовський);

присливникови -- характеризують дию, стан чи ознаку: з видкритим серцем, як на долони, не чуючи земли пид ногами, без керма и без витрил, на живу нитку, кров холоне в жилах, ни в зуб ногою, хоч плач; у реченни виступають у роли ризних обставин: З важким серцем ишов Максим Беркут посеред невеличкоСЧ ватаги тухольських молодцив на сповнення громад-ськоСЧ воли (РЖ.Франко). Докия прокидаСФться до перших пивнив (М. Стельмах);

вигукови -- вказують на почуття, емоциСЧ: от тоби й на, от тоби й раз, туди до лиха, тим-то й ба, ни пуху ни пера, хай йому грець, цур тоби, не доведи Господи, и треба ж; у тексти використовуються наривни из звичайними вигуками: Я вже вас так буду шанувати, як никого в свити, побий мене грим! (М. Стельмах). Ой, як приСФмно вернути з трудноСЧ, утомливоСЧ дороги та в теплу домивку... Хай СЧй абищо (П. Дорошко) [7, 2-3].

Фразеологизми в реченни сприймаються як один член речення. Наприклад, у реченни Мельхиседек сердито глянув на свою жинку; вона догадалась, що вже наговорила сим мишкив гречаноСЧ вовни, й прикусила язика (РЖ.Нечуй-Левицький) -- фразеологизм сим мишкив гречаноСЧ вовни виступаСФ в роли додатка (дурниць), а фразеологизм прикусила язика -- у роли присудка (замовкла).

Однак не вси фразеологизми можна однозначно спиввиднести з певними частинами мови. Це передусим стосуСФться тих фразеологизмив, яки мають форму предикативних словосполучень, тобто в склади яких СФ пидмет и присудок: Люблю я таких людей, завзятих и проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька, щоб оглядали життя з високоСЧ конструкциСЧ (Ю.Янов-ський). А чи не високо ти, Андрию, литаСФш? Бо можна систи низько-низько, що й курка лапою загребе (М. Стельмах). Таки фразеологизми, маючи неподильне, цилисне лексичне значення, граматично спиввидносяться з реченням.

Щодо функционально-стилистичних властивостей фразеологизмив, то серед них видиляють три групи:

фразеологизми, що належать до розмовного стилю (переважно з виразно зниженим забарвленням): зарубати на носи, стерти на табаку, замакитрити голову, мати олию в голови, виляти хвостом, пошити в дурни, похнюпити носа, тримати нис за витром, гопки скакати, накивати п'ятами, кури заклюють, потурати серцю, душа радиСФ;

фразеологизми, що належать до книжних стилив (здебильшого з пиднесено-урочистим забарвленням): нарижний каминь, зимкнути лави, усима фиброми души, перейдений етап, ставити з ниг на голову, називати речи СЧхними именами, два боки одниСФСЧ медали, за велинням серця, спочивати на лаврах, езопивська мова, ахиллесова п'ята, танталови муки;

стилистично нейтральни фразеологизми (найменш експресивно забарвлени): спильна мова, залишити слид, розправити крила, милувати око, тишити себе надиСФю, спинитися на пивдорози, пробувати сили, зламати слово, думка визрила, сумнив бере, перша ластивка, майстер своСФСЧ справи, довести дилом, рано чи пизно, в одну мить, на весь голос [24, 41].

Стилистичне забарвлення фразеологизмив великою мирою залежить вид характеру СЧхних компонентив. Наприклад, фразеологизми сидити на трони, доходити висновку завдяки словам трон, висновок мають явно книжне забарвлення; фразеологизми сидити в печинках, доходити до тями завдяки словам печинка, тяма належать до розмовно-просторичних.

У системи фразеологичних засобив кожноСЧ мови розризняють за СЧх стилистичною приналежнистю дви виразно окреслени групи одиниць. Так, Л.О.Соловець до першоСЧ групи видносить фразеологизми, тАЬобразно-експресивни за своСФю природою, а саме:

- идиоми (включаючи и приказки);

- прислив'я;

- фигуральни висловлення;

- ризного роду крилати слова тощотАЭ [68, 273].

Друга група фразеологизмив включаСФ до свого складу стийки номина-тивни словосполуки, терминологични вирази:

- суспильно-виробничи;

- професийно-виробничи;

- науково-технични;

- официйно-дилови формули висловлювання [74].

Наприклад, атомна енергия, важка вода, сонячна система, била гарячка, чорна виспа, сильське господарство, материально-технична база, майстер спорту, турнирна таблиця тощо.

Ця друга група, ризна за характером и силою спаяности складових компонентив фразеологизмив, як правило, СФ нейтральною в емоцийно-експресивному плани. Однак, кожен из фразеологизмив даноСЧ групи належить до якогось одного або декилькох структурно-функциональних стилив, до того ж потенцийно окреми з фразеологизмив циСФСЧ групи мають здатнисть до перемищення в инши стильови ризновиди, що звичайно викликаСФ змину фразового оточення и появу певного емоцийно-експресивного заряду. Таким чином, як перша, так и друга група фразеологизмив СФ об'СФктом вивчення стилистики як науковоСЧ дисциплини.

За походженням фразеологизми подиляються на спильнослов'янськи (водити за носа; з голови до п'ят; як на долони), спильносхиднослов'янськи (попасти пид гарячу руку), украСЧнськи (на руку ковинька, пиймати облизня); засвоСФни з инших мов кальки (копиСЧ) (ось де собака зарита (з нимецькоСЧ мови) [72, 51].

Велику групу фразеологизмив складають висловлення видатних и видомих людей (Хиба ревуть воли, як ясла повни (Панас Мирний). ПоповнюСФться украСЧнська фразеология и за рахунок виробничо-побутових висловлень (Сим раз одмиряй, а раз одриж). Знайшли соби мисце в украСЧнський фразеологиСЧ також библийни и СФвангелийськи вирази (бути притчею во язицех; берегти, як зиницю ока), а також антични вислови (крокодилячи сльози, Сади Семирамиди).

Визначення типив фразеологичних сполук у стилистично-семан-тичному плани здийснили зарубижни лингвисти Ш.Балли й А.Сеше.

Вихидним пунктом теоретичних настанов Ш.Балли у ций галузи СФ положення про те, що тАЮстилистика вивчаСФ емоцийну експресию елементив мовноСЧ системи, а також взаСФмодию мовних фактив, яки сприяють формуванню системи виразових засобив тиСФСЧ чи иншоСЧ мови". Центральним об'СФктом свого стилистичного дослидження Ш.Балли обираСФ встановлення ризници миж розумовою дияльнистю та емоцийними импульсами в СЧх мовному виявленни. У зв'язку з цим основним методом своСФСЧ роботи Ш.Балли оголошуСФ метод идентификациСЧ, пид яким вин розумиСФ те, що в логици назива-СФться знаходженням простого поняття. тАЮРЖдентификувати акт мовлення можна лише таким словом, яке виражаСФ идею, що миститься у ньому в найпростиший, найоб'СФктивниший и найабстрактниший форми" [9, 13].

Пид идентификациСФю експресивного факту Ш.Балли розумиСФ приривню-вання його до одиници думки, визначення його шляхом пидстановки неемоцийного слова (слова-идентификатора), яке видповидаСФ уявленню чи поняттю.

Ш.Балли класификуСФ фразеологизми за ризним ступенем спаяности СЧх компонентив, видиляючи серед них фразеологични групи и фразеологични СФдности. Обидви категориСЧ фразеологизмив Ш.Балли пов'язуСФ з певним ступенем експресивно-емоцийного забарвлення. Учений зупиняСФ свою увагу на зовнишних (формальних) и внутришних (смислових) ознаках фразеологичних СФдностей [9]. Вин вважаСФ, що увагу дослидника повинни притягати саме внутришни ознаки, тобто ти дани, яки можна здобути из зиставлення думки з СЧСЧ словесним вираженням.

Отже, французький лингвист Ш.Балли, хоч не вичерпав усих можливих аспектив стилистичного дослидження фразеологизмив у склади национальноСЧ мови, проте заклав основи стилистичноСЧ класификациСЧ циСФСЧ лексико-синтаксичноСЧ категориСЧ, здийснивши своСФ дослидження на материали французькоСЧ мови.

Основними сферами вжитку розмовно-побутових фразеологизмив СФ побутове усне мовлення та художньо-белетристичний стиль, у якому ци стийки словосполуки використовуються з метою художнього видтворення розмовноСЧ мови як у авторських текстах, так и в мовних партиях персонажив, сприяючи у багатьох випадках СЧх типизациСЧ та индивидуализациСЧ [6]. Проникають ци фразеологични одиници у вигляди прислив'СЧв, приказок, примовок тощо и в структуру публицистичного стилю, зокрема в мову газетно-журнального жанру (особливо таких його ризновидив, як нарис и фейлетон), та инши види масовоСЧ комуникациСЧ.

Для мови наукового, официйно-дилового та инших структурно-функциональних стилив розмовно-побутова фразеология не СФ характерною. Проте розмовна фразеология украСЧнськоСЧ мови надзвичайно багата, ризно-манитна, яскрава на та емоцийно насичена. Вона, як и усне мовлення, в цилому характеризуСФться також бильшою емоциональною виразнистю, експресивною рельСФфнистю, ниж писемна книжна форма литературноСЧ мови.

Скарби украСЧнськоСЧ народноСЧ фразеологиСЧ невичерпни. Особливо тАЮбагата и колоритна вона,-- як справедливо видзначаСФ П.П.Плющ, -- в стилях, пов'язаних з фамильярнистю, жартом, безжурним гумором, а неридко з ущипливою, нищивною ирониСФю. З цього погляду в народний украСЧнський мови глибоко и прозоро видображаСФться одна з типових рис национального характеру народутАЭ [7, 4].

Основу ШевченковоСЧ мовноСЧ творчости разом из лексикою становить також и народна фразеология, яка в поета часто зливаСФться з його власними афоризмами й стаСФ засобом розкриття як художнього, так и социально-политичного кредо поета, перетворюСФться у невид'СФмний художний компонент вираження його революцийних идей. Народни фразеологизми в творах Шевченка часто мають глибоко философське й разом з тим гостро социальне забарвлення. Наприклад: ВлВсе йде, все минаСФ и краю немаСФВ»; ВлТяжко жить на свити, а хочеться житьВ» (ВлГайдамакиВ»), ВлНе дай, боже, в багатого и пить попроситиВ» (ВлСоваВ»), ВлУси на сим свити -- царята и старчата -- Адамови дитиВ» (ВлСонВ»), ВлНема раю на всий земли, Та нема й на небиВ» (ВлНе завидуй багатомуВ»), ВлБо хто не вмиСФ заробить, То той не вмитиме й пожитьВ» (ВлСлипийВ»), Вл У всякого своСФ лихо, РЖ в мене не тихоВ» (ВлХолодний ярВ») [13, 52].

Перевагу над иншими стилистичними пластами фразеологизмив надаСФ розмовно-просторичним сталим конструкциям, народним прислив'ям и приказкам також и М.Стельмах у своСЧх прозових творах. Письменник майстерно використовуСФ стийки формули усномовного походження для експресивного вираження як позитивних, так и негативних рис своСЧх героСЧв. Напр.: ВлГарна молодиця -- сам чорт ложку меду вложивВ» (ВлВелика ридняВ»), ВлБисив Юхим з води вийде сухимВ» (ВлВелика ридняВ»), ВлРинувся, як ведмидь на пасикуВ» (ВлКров людська не водицяВ»), ВлВитрищився, як теля на нови воротаВ» (ВлВелика ридняВ»), ВлТи йому слово, а вин тоби десятьВ» (ВлКоли плачуть богиВ»).

"Розмовна фразеология СФ невичерпним джерелом створення гумори-стичного, а часто и сатиричного ефекту. Цей ефект досягаСФться зокрема за допомогою введення в текст литературного твору просторичноСЧ, згрубилоСЧ фразеологиСЧ або усталених сполук розмовного характеру з яскраво вираженою гумористичною семантикою" [37, 26]. Окреми з цих фразео-логизмив створилися внаслидок редукциСЧ народного анекдоту. Такого роду усномовних фразеологизмив дуже багато в ВлЕнеСЧдиВ» РЖ.Котляревського, ВлП'ятами з ТроСЧ накивавВ»; ВлЗ двора в собачу ристь побигВ»; ВлМоСЧ велики кулаки Почешуть ребра вам и спинуВ»; ВлРЖ молодици-цокотухи Тут баляндраси понеслиВ»; ВлНа нього вси баньки п'ялилиВ»; ВлЕней пиджав хвист, мов собакаВ»; ВлАнхиз кричав, як в марти китВ»; ВлСкризь йорзаСФ, як чорт в болотиВ»; ВлПропали! Як Сирко в базариВ», в гумористичних творах Г. Квитки-Основ'яненка, украСЧнських письменникив-байкарив П.Гулака-Артемовсь-кого Л. Глибова, в гуморесках С. Руданського, у прозових творах РЖ. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного, у драматургиСЧ М. Старицького, М. Кропив-ницького, РЖ.Карпенка-Карого та инших творах художньо-белетристичного стилю украСЧнськоСЧ литературноСЧ мови XIX столиття.

Дуже широко користуються розмовною фразеологиСФю як невичерп-ним джерелом народного гумору й сучасни украСЧнськи прозаСЧки, поети та драматурги. Так, розмовна лексика и фразеология СФ основою творив неперевершеного майстра украСЧнського гумору й сатири Остапа Вишни [28]. Вона СФ органичним компонентом мовноСЧ палитри письменника и одним з важливих чинникив ни з чим не зривнянноСЧ гумористичноСЧ сили творив цього видатного украСЧнського майстра слова. Наведемо приклади: "От подивиться и скажить, який из цих двох колгоспив матиме сало, а який из них, замисть сала, плямкатиме губами, дивлячись, як перший СЧстиме сало?тАЭ ("Кукурудза и сало"), "Що ж вам ище сказати? Знайте найголовнише: ВлНе святи горшки липлять!В» Захочете навчитися писати фейлетони, навчитеся, бо, ще раз пидкреслюю, навчитися можна!" (ВлОтак и пишуВ»).

Засобом тонкого лиричного гумору та гостроСЧ сатири виступаСФ розмовно-побутова фразеология и в творах багатьох инших украСЧнських письменникив, яки часто включають усномовни фразеологизми в контекст иншого стилистичного плану и цим интенсификують ефект комизму [46]. Напр.: "Докладай по вищестоящих начальствах, що кабеля перетягли... Бачиш? А де ж ти взяв бинокля? От ловко, матери його ковинька..." (Л.Первомайський "Атака на Ворскли"), "А мене за пораду на водоходи вашому покатаСФте... -- Чи ти клепку з голови загубив? -- накинулась баба РДлизавета" (О.Донченко "Витер з Днипра"), "...Та вин заткне за пояс любого вашого занюханого службовця, бо тепер сам на цилих двоСФ сил службовець. Агент!В» (В.Кучер "Трудна любов"), ВлЯ чув дещо таке... РЖ ти, Чумаченко, чув? -- Чув, товаришу гвардиСЧ майор. Це дийсно слабке наше мисце: як оборона, так казяться! -- РЖз жиру вони в тебе казяться... Ах, лобури! --Майор лаявся, проте злости не чулося в його словах" (О.Гончар "Прапо-роносци").

Таким чином, розмовно-побутова фразеология в ризних жанрах художньо-белетристичного стилю украСЧнськоСЧ литературноСЧ мови СФ випро-буваним засобом посиленоСЧ експресиСЧ висловлення, увиразнення, иноди унаочнення идеСЧ, яку доносить письменник до читача. "Разом з тим вона СФ:

- одним из засобив створення мовних партий персонажив художнього твору, пидкреслення окремих рис СЧх характеру, оцинки певних негативних чи позитивних вчинкив героСЧв;

- усномовна фразеология надаСФ широки можливости для индивидуали-зациСЧ, а иноди й типизациСЧ мовних партий персонажив;

- розмовна-побутова фразеология СФ неперевершеним и одним з основних засобив створення гумористичного ефекту" [49, 91].

Таким чином, розмовно-побутову фразеологию використовують хоч звичайно и меншою мирою, ниж художньо-белетристичний стиль, також стили науково-популярний, публицистичний, зокрема таки його ризновиди, як суспильно-политичний та стиль масовоСЧ комуникациСЧ.

Широкого визнання у витчизняному й свитовому мовознавстви здобула семантична класификация, фразеологизмив, опрацьована В.В.Вино-градовим [23]. В основу його фразеологичноСЧ теориСЧ покладено ступинь видозмини значення слова у ризних синтаксичних и стилистичних умовах фразоутворення. Являючи собою СФдине значеннСФве циле, фразеологични одиници не СФ однаковими з погляду з'СФднаности компонентив и спив-виднесености семантики усього вислову з семантикою його окремих складникив-компонентив.

Зважаючи на це, В.В.Виноградов розризняСФ три групи фразеологичних одиниць - фразеологични зрощення, фразеологични СФдности и фразеологични сполучення.

Фразеологични зрощення -- семантичне неподильни фразеологични одиници, у яких цилисне значення невмотивоване, тобто не випливаСФ из значень СЧх компонентив. Наприклад: бити баглаСЧ - ледарювати; пекти ракив -- червонити; дати кучми -- побити; собаку з'СЧсти - набути досвиду; на руку ковинька -- вигидно и под. РЖз словами однакового звучання, що виступають у вильному вжитку, компоненти фразеологичних зрощень перебувають у зв'язках омонимичности.

За визначенням В.В.Виниградова, фразеологични зрощення являють собою тАЮсвоСФридни складни синтаксични слова" [24, 38]. Компоненти фразеологичних зрощень нагадують морфеми у словах. Як и слова з невидною основою, вони позбавлени внутришньоСЧ форми. Лише глибоке етимологичне дослидження може допомогти розкрити механизм станов-лення фразеологичних зрощень и з'ясувати, чому саме ци слова-компоненти спонукали появу цилисного значення.

Семантична неподильнисть виникаСФ або пидтримуСФться у фразео-логичних зрощеннях рядом фактив:

Вз наявнистю у склади фразеологичних одиниць застарилих слив, незрозумилих для загалу (збити з пантелику; взяти на цугундер; ускочити в халепу);

Вз наявнистю граматичних архаСЧзмив (темна вода во облацех; притча во язицех);

Вз втратою у межах фразеологичноСЧ одиници живого синтаксичного зв'язку [36, 58].

тАЬФразеологични СФдности - теж семантичне неподильни фразеологични одиници, але цилисне СЧх значення умотивоване значенням компонентивтАЭ [23, 42]. Наприклад: не нюхати пороху -- не бути ще в боях; прикусити язика -- замовкнути; кров з молоком - здоровий та ин.

Мотивованисть фразеологичних СФдностей опосередкована. Бильшисть из них СФ образними висловами, - причому образний стрижень, на якому вони виникають, може видчуватися бильш чи менш виразно (тримати каминь за пазухою; виносити смиття з хати; вивести на чисту воду; накрити мокрим рядном).

Семантична замкнутисть фразеологичних СФдностей може створюва-тися також евфоничними чи формально-граматичними засобами - римою, алитерациями (усякоСЧ твари по пари) тощо.

Фразеологични СФдности можуть виникати и внаслидок синтаксичноСЧ специализациСЧ фрази, вживання СЧСЧ у певний граматичний форми (нуль уваги; дило табак), внаслидок наявности експресивних видтинкив значення (плакали наши гроши).До цього розряду В.В.Виноградов залучаСФ тАЮфразови штампи, клише, типови для ризних литературних стилив, и литературни цитати, и крилати вислови, и народни прислив'я та приказки" [24, 72].

тАЬФразеологични сполучення - тип фраз, створюваних реализациСФю зв'язних значень слив" [23, 44]. Фразеологични сполучення не СФ безумов-ними семантичними СФдностями. Вони аналитични, наприклад: зачепити почуття; зачепити гордисть; зачепити интереси.

Слова з фразеологичне зв'язним значенням можуть поСФднуватися з одним словом чи з обмеженим рядом слив (страх, жаль, зло, досада бере при неможливости радисть, задоволення, насолода бере).

Класификацийна схема В.В.Виноградова - важливий етап у станов-ленни фразеологичноСЧ теориСЧ. Але в процеси вивчення фразеологичного фонду багатьох мов стали очевидними СЧСЧ вразливи мисця, зокрема нечиткисть критерию умотивованости значення, неможливисть застосувати його до всих одиниць, залучених до категориСЧ фразеологичних СФдностей тощо.

Зберигши три основни класи фразеологичних одиниць за схемою В.В.Виноградова, Г.Л.Шелехова видиляСФ четвертий клас-- фразеологични вирази, до яких належать "таки стийки в своСФму склади и вживанни фразеологични звороти, яки не тильки СФ семантичне подильними, але й складаються цилком из слив з вильним значенням" [83, 10]. Наприклад: серйозно й надовго; Вовкив боятися - в лис не ходити; Не все те золото, що блищить.

Характером зв'язкив слив, що входять до СЧх складу, и загальним значенням фразеологични вирази ничим не видризняються вид вильних словосполучень и речень. Спецификою СЧх СФ те, що вони не створюються мовцями, а видтворюються, як готови структурни и значеннСФви одиници.

Серед фразеологичних виразив О.Л.Хорошковська розризняСФ дви групи [80, 39-40]:

1) фразеологични вирази комуникативного характеру, що являють собою предикативни словосполучення, ривноцинни реченню, СФ цилим висловленням, виражають те чи инше судження. Наприклад: Людина -- це звучить гордо; Хрин вид редьки не солодший;

2) фразеологични вирази номинативного характеру, що СФ сполученням слив, идентичним лише певний частини речення, СФ словесною формою того чи иншого поняття и, як и слова, виконують у мови номинативну функцию.

Наприклад: трудови успихи, палиСЧ вийни, вищий учбовий заклад и т. ин.

Семантична класификация фразеологичних одиниць у плани диахрониСЧ опрацьована Б.О.Лариним. У становленни переважноСЧ бильшости фразео-логичних одиниць вихидними СФ вильни звороти мови, повни за лексичним складом, нормальни за граматичною будовою и прями за значенням.

Класификация Б.О.Ларина видбиваСФ етапи розвитку и перебудови первисних вихидних словосполучень, вона включаСФ:

а) переминни словосполучення;

б) стийки словосполучення, що видзначаються наявнистю стерео-типности, традицийности и метафоричного переосмислення, видходом вид первисного значення;

в) идиоми, яки видзначаються у поривнянни з стийкими метафоричними словосполученнями бильш деформованим, скороченим, далеким вид первисного лексичним и граматичним складом и помитним послабленням тиСФСЧ семантичноСЧ подильности, яка зумовлюСФ метафоричнисть, тобто смислову двоплановистьтАЭ [2, 19].

Спробу систематизациСЧ стийких (фразеологичних) сполук у функцио-нальному аспекти здийснив С.Гаврин. Вин видиляСФ шисть основних типив:

1. Образно-виразни стийки сполуки, до яких належать метафорични одиници (пустити червоного пивня; гора народила мишу), сполуки з метафоричними компонентами (яблуко незгоди), стали поривняння (берегти як зиницю ока), евфонизми (из грязи в князи), стали гиперболи и литоти (гарматою не проб'СФш; виСЧденого яйця не вартий), тавтологични сполуки (свиня свинею; ливом лити), сполуки, що створюються на основи поетичного синтаксису (правда -- добре, а щастя -- краще).

Таки експресивно-емоцийно забарвлени сполуки видзначаються певною художньою своСФриднистю. Вони утворилися не тильки внаслидок звичайного добору слив, але и внаслидок вияву фантазиСЧ, гри уяви, що виражаСФться у вдалому переносному вживанни слив, влучности зиставлення, поривняння тощо.

2. Елиптични сполуки, що об'СФднують усичени стийки сполуки слив: рад не рад; хоч куди; ни пуху ни пера.

3. Терминологични фразеологизми, що охоплюють складени термини науки, техники, мистецтва та ин.: заломлення променив; рич у соби; колинчастий вал; социалистичний реализм; культ особи. Замина в них одного з компонентив синонимом (пор. ланцюгова реакция -- послидовна реакция) руйнуСФ терминологичнисть.

4. Афористични фразеологизми, що виражають узагальнюючи умови-води: друзи пизнаються в биди; буття визначаСФ свидомисть.

5. Контекстологични сполуки, яки ототожнюються из стийкими утвореннями, що в класификациСЧ В.В.Виноградова називаються фразеоло-гичними сполученнями.

6. РЖдиоми -- вси стийки словосполуки, що втратили внутришню форму: собаку з'СЧсти, була не була, рос. -- и под. [5, 36-37].

На думку С.Г.Гаврина, така систематизация розкриваСФ природу творення стийких сполук, механизм формування фразеологичного складу мови. Крим того, вона одночасно вказуСФ и на ти функциСЧ, яки фразеологичний склад мови виконуСФ в мовленни: тАЬобразно-виразни сполуки виконують образно-виражальну и емоцийно-експресивну функцию; елиптични -- лаконизують мову; терминологични -- забезпечують точнисть; сполуки з узагальнюючими умовиводами вносять у мовлення перлини народно-авторськоСЧ думки; контекстологична фразеология виконуСФ функцию полегшення конструювання мовленнятАЭ [8, 3].

Помитне мисце в теоретичних дослидженнях посидаСФ граматичний принцип класификациСЧ фразеологичних одиниць.

Морфологична класификация передбачаСФ визначення лексико-граматичноСЧ природи стрижневого слова, спиввиднесення фразеологичних одиниць из певними частинами мови тощо. Послидовне здийснення морфологичноСЧ класификациСЧ ускладнюСФться тим, що в ряди випадкив визначити граматичний центр фразеологичного звороту неможливо.

ЗаслуговуСФ на увагу класификация фразеологичних одиниць за граматичною формою и семантичними ознаками, опрацьована в ряди праць В.Л.Архангельським [4, 37]. У ний фразеологични одиници подиляються на фраземи и стийки фрази. Термин фразема охоплюСФ фразеологични одиници з структурою словосполучень, а термин стийка фраза охоплюСФ фразеологични одиници з структурою речень.

КритериСФм синтаксичного принципу класификациСЧ СФ врахування синтаксичних функций фразеологичних одиниць. Незважаючи на те, що ти чи инши категориСЧ фразеологичних одиниць виступають саме у певний, типовий для них синтаксичний функциСЧ, спостеригаються факти багато-функциональности СЧх, що теж унеможливлюСФ послидовне проведення цього принципу [17].

Спроба класификациСЧ фразеологичних одиниць, виходячи не з характеру внутришньофразеологичноСЧ структури, а з особливостей СЧх природних структурних зв'язкив з иншими одиницями у системи мови, належить М.Т.ТагиСФву [3, 98]. Фразеологичну одиницю вин виризняСФ як самостийну одиницю мови за СЧСЧ оточенням, що створюСФться на основи власне структурного зв'язку цилого и не збигаСФться из поняттям поширення слив-компонентив на основи валентних видношень.

Оточення -- невид'СФмний супутник фразеологичноСЧ одиници. Взята в изольованому вигляди, фразеологична одиниця не може бути визначена через саму себе, через лексико-граматични ознаки своСЧх компонентив". Вона об'СФктивно видиляСФться из своСЧм оточенням, разом з яким створюСФ структуру. Так, словосполучення вивести из себе недостатнСФ без залежного оточення (вивив из себе -- кого?), тобто без именника из семантикою особи у знахидному видминку.

У контексти вин вивив из себе Сидора вчора на вулици через дрибницю слова, що вказують на час (вчора), мисце (на вулици), причину диСЧ (через дрибницю) не СФ структурно необхидними, вони виражають лише ситуативни зв'язки фразеологичноСЧ одиници.

На материали диСФсливних фразеологичних одиниць у ций класификациСЧ видиляються [7, 4]:

а) фразеологични одиници з однопозицийним оточенням, яке може бути виражене й окремим словом у певний граматичний форми (лизти на стину вимагаСФ оточення, вираженого именником у називному видминку з семантикою особи), синтаксичними конструкциями (у фразеологичний одиници комар носа не пидточить у функциСЧ оточення виступаСФ головна частина складного синтаксичного цилого), и вариативними засобами: над нами не капаСФ и на нас не капаСФ;

б) фразеологични одиници з двопозицийним оточенням, у яких структурно необхидними елементами СФ суб'СФктивне и залежне оточення: хто + взяв слово + з кого; що + червоною ниткою проходить + через що;

в) фразеологични одиници з трипозицийним оточенням-- суб'СФктним и двома залежними: хто + коле очи + кому + чим.

Ци основни групи в свою чергу розмежовуються на пидгрупи -- з одноридним, неодноридним и вариантним оточеннями, вираженими ризними граматичними формами слив и синтаксичними конструкциями.

Метод анализу фразеологичних одиниць за оточенням загострюСФ увагу на дослидженни структурних зв'язкив фразеологичних одиниць, що допомагаСФ виризнити фразеологични одиници на фони инших лингвистичних одиниць, сприяСФ визначенню СЧх семантики (значення фразеологичних одиниць часто безпосередньо пов'язуСФться з оточенням) тощо, але класификация усього фразеологичного фонду за циСФю схемою занадто детализована и складна.

Генетична класификация, що передбачаСФ групування фразеологичного материалу за джерелами походження, найбильш детально опрацьована в дослидженнях Л. А. Булаховського, який визначаСФ таки групи:

1) прислив'я и приказки;

2) професионализми, що набули метафоричного вжитку;

3) усталени вислови з анекдотив, жартив и под.;

4) цитати й образи з тАЮСтарого" и тАЮНового" завитив;

5) численни реминисценциСЧ античноСЧ старовини;

6) переклади поширених иншомовних висловив;

7) крилати слова украСЧнських та иноземних письменникив;

8) влучни фрази видатних людей" [16, 112-113].

Генетична класификация, надзвичайно корисна з погляду историчного вивчення фразеологиСЧ кожноСЧ национальноСЧ мови, на жаль, не може охопити всих фразеологичних одиниць, бо далеко не завжди можна навить при специальних дослидженнях точно встановити джерело виникнення того чи иншого вислову.

Лингвостилистичний аспект дослидження фразеологиСЧ викликаСФ потребу вироблення стилистичноСЧ класификациСЧ фразеологичних одиниць, яка визначаСФ приналежнисть фразеологичних одиниць до того чи иншого ризновиду загальномовного стилю, характеризуСФ СЧх експресивни особливости тощо. Розглянути класификацийни схеми допомагають з'ясувати природу фразеологичних одиниць, схарактеризувати особливости СЧх функционування и еволюцию СЧх у мовний системи.

Лингвистичний анализ фразеологичних одиниць у синхронному плани ТСрунтуСФться у ций праци на видиленни двох основних граматико-структурних класив [24, 53-54]:

1. Фразеологични одиници - словосполучення, семантико-структурною особливистю яких СФ спиввиднесенисть з окремим словом и функционування в роли члена речення. Цей ризновид фразеологичних одиниць маСФ загальну назву лексични идиоми. Наприклад: впадати в око; тертий калач; на вси заставки.

2. Фразеологични одиници -- фрази, що мають организацию простих або складних речень. Наприклад: Вик прожити -- не поле перейти; Що посиСФш, те й пожнеш; Мавр зробив своСФ дило, мавр може йти.

Отже, фразеологизми зи структурою речення и фразеологизми у форми членив речення - досить виразно диференцийовани й килькисно незчисленни явища мови и мовлення, своСФридноСЧ структури, семантики й стилистики. Вони - невичерпне багатство сучасноСЧ украСЧнськоСЧ литературноСЧ мови, одне з найбильших джерел СЧСЧ мовленнСФвоСЧ образности, розумовоСЧ и почуттСФвоСЧ розмаСЧтости, важливий материал и засиб сприймання та розуминня всього, у чому може виникнути комуникативна потреба мовцив.

1.3 Особливости походження та лексичного складу фразеологизмив

На перших порах сучасни фразеологизми виступали як вильни словосполучення. Але, часто вживаючись (неридко в переносному значенни), вони набули форми сталих зворотив. Перетворення сполучень слив на стийки одиници мови, ривноцинни лексемам, називаСФться лексикализациСФю.

Велика килькисть фразеологизмив виникла из словосполучень на позначення вчинкив людини в ризних ситуациях, родинних стосункив, реалий побуту: водити за нис, клипати очима, копилити губи, мотати на вус, протуркотити вуха, розмахувати кулаками писля бийки, бити себе в груди, хапатися за соломинку, гнути спину, танцювати вид печи, ковтати слину, махнути рукою, зипнутися на ноги, руки сверблять, склавши руки, пальчики оближеш, як за ридного батька, з молоком матери, свий брат, з одного тиста, як горохом об стину, горох з капустою, як медом по губах, по саму зав'язку, казанок варить, облизати макогона, за одним рипом, купи не держиться [17].

Значне мисце посидають фразеологизми, що виникли на основи спостережень за явищами природи, тваринним та рослинним свитом: як витром здуло, свижим витром повияло, пустити за витром, як грим з ясного неба, хмари згущуються, витати в хмарах, з дощу та пид ринву, обдало морозом, радий сонце прихилити, ждати биля моря погоди, не бачити смаленого вовка, хитрий лис, заяча душа, як кит наплакав, перелитний птах, розправляти крила, мокра курка, курям на смих, комар носа не пидточить, ТСедзь укусив, на верби груши, блекоти наСЧстися.

РД фразеологизми, у яких видбилися ризни исторични обставини: вильний козак, козацьке сонце, наче татарська орда, голо як би татари пройшли, наче на турка йде, мудрий як лях по шкоди, прив'язався як москаль, голити в москали, здирати шкуру, кат из ним, не взяв його кат.

Проте бильшисть фразеологизмив своСЧм виникненням завдячують ризним ремеслам, видам дияльности людей -- таким, як [3]: робота в сильському господарстви (прокласти першу борозну, орати перелиг, перти плуга, одягати вуздечку, випускати вижки зи своСЧх рук, де не посий, там и вродиться, посияти панику, знаходити сокиру пид лавкою, як п'яте колесо до воза, повертати голобли); ковальське ремесло (кувати вухнали зубами, брати в лещата, попадати в лещата, дати гарту, як ковальський мих, як молотком ударити); рибальство (пийматися на гачок, пиддаватися на вудку, заманити в своСЧ сити, битися як риба в ситях); ткацько-прядильне ремесло (розмотувати клубок, клубком ставати в горли, нитка увирвалася, лежати в основи); кравецтво, шевство (билими нитками шитий, по нитци доходити до клубочка, як нитка за голкою, шукати голку в сини, розплутувати вузол, з голочки, на один копил, правити на свий копил, миняти шило на швайку); транспорт (входити в колию, давати зелену вулицю, ставити на рейки, на всих парах, натискати на вси педали, давати задний хид, спускати на гальмах, брати на буксир, без керма и витрил, на повних парусах, пливти за течиСФю, тримати курс, кинути якир, рятивне коло); финансово-торговельни операциСЧ (зводити рахунки, акциСЧ ростуть, скидати з рахивници, брати на свий рахунок, показувати товар лицем, перший сорт, купить и продасть); вийськова справа (гострити меч, схрестити мечи, ламати списи, тримати порох сухим, переходити в наступ, брати на озброСФння, влучати в циль, брати з бою, викликати вогонь на себе); театрально-музична сфера (грати роль, поминятись ролями, сходити зи сцени, опускати завису, пид завису, номер не пройде, попадати в тон, як по нотах, фальшива нота, спивати з чужого голосу, спивати стару писню, инша музика); картярство (видкривати карти, сплутати карти, ставити на карту, карти в руки, козир у руках, останний козир, робити ставку, ити ва-банк, пидкласти свиню) тощо.

Багато фразеологизмив з'явилося на религийному ТСрунти: земний рай, проспати царство небесне, пройти через пекло, пекельни муки, як з хреста знятий, шлях на Голгофу, виддати Богови душу, дзвонити в уси дзвони, на ладан дихати, одним миром мазани, рада б душа в рай, та грихи не пускають.

Помитний слид у фразеологизмах залишили народни звичаСЧ, обряди, вирування, забобони: дистати гарбуза, на рушник стати, зв'язати руки, як засватаний, пускати ману, зуби заговорювати, вставати на ливу ногу, виносити смиття з хати, з легкоСЧ руки, дорогу перейти. Стали фразеологизмами окреми характерни словосполучення з народних писень, казок, оповидей: биле личко, чорни брови, тихи води и ясни зори, молочни рики й кисельни береги, казка про билого бичка, лисичка-сестричка, на злодиСФви шапка горить, язиката Хвеська, Кощий Безсмертний, товчеться, як Марко по пекли; так то так, та з хати як.

Основна маса фразеологизмив складаСФться из широковживаних слив. Найбильше фразеологизмив побудовано з використанням слив на позначення частин людського тила [30, 22-23]. Наприклад, зи словом голова в ризних формах СФ приблизно 300 фразеологизмив: гаряча голова, голова з вухами, голова йде обертом, голова не половою набита, голова стала дирява, капустяна голова, свитла голова, и в головах не класти, на головах ходити, валити з хвороСЧ голови на здорову, не виходить з голови, поставити з голови на ноги, без третьоСЧ клепки в голови, жуки в голови, мати олию в голови, сидити на голови, битися головою об стини, важити головою, ручатися головою, брати в голову, вишати голову, звалитися на голову, морочити голову, посипати попелом голову, у першу голову, як грим на голову.

Зи словом око утворено ще бильше фразеологизмив: гостре око, веселити око, куди око сягаСФ, на око, недремне око, про людське око, стороннСФ око, в чотири ока, краСФм ока, як ока в лоби, як зиницю ока, дивитися зизим оком, и оком не змигнути, ни за що оком зачепитися, хоч одним оком, мати на оци, стояти бильмом в оци, як силь в оци, очи рогом лизуть, очи розбигаються, видкрити очи, дивитися правди в очи, куди очи дивляться, очи горять, робити велики очи, знимати полуду з очей, не змикати очей, очей не видведеш, своСЧм очам не вирити, вбирати очима, из зав'язаними очима, змиряти очима, стояти перед очима, на очах, свит в очах тьмариться та ин.

Зи словом серце наличують понад 200 фразеологизмив: гаряче серце, закипаСФ серце, краСФться серце, покласти руку на серце, проникати в серце, серце з перцем, серце не каминь, серце радиСФ, серце сохне, серце чуСФ, черв 'як точить серце, щире серце, брати до серця, з доброго серця, припасти до серця, давати волю серцю, потурати серцю, усим серцем, з видкритим серцем, щирим серцем, гирко на серци, мати Бога в серци, посвитлишало на серци тощо [1].

Стильки ж приблизно фразеологизмив маСФ у своСФму склади слово рука: легка рука, рука в руку, своя рука, з руки, майстер першоСЧ руки, набити руку, на руку ковинька, на швидку руку, по праву руку, простягати руку, пид рукою, щедрою рукою, брати в руки, зв'язувати руки, майстер на вси руки, у добри руки, докладати рук, з перших рук, як без рук, не давати воли рукам, власними руками, з пустими руками, обома руками хапатися, у своСЧх руках, горить у руках, у надийних руках и т. д.

Зи словом нога СФ понад 100 фразеологизмив: нога за ногою, чого лива нога забажаСФ, до ноги, переминатися з ноги на ногу, встати на ливу ногу, на широку ногу, ни в зуб ногою, ногою ступити ниде, на короткий нози, брати ноги на плечи, де вже ноги не носили, падати в ноги, з усих ниг, и риби наловити и ниг не замочити, давати волю ногам, видхрещуватися руками й ногами, плутатися пид ногами, колос на глиняних ногах, твердо стояти на ногах [3, 49].

Чимало фразеологизмив групуються навколо слив, що означають назви явиш природи (прихилити сонце, мисце пид сонцем, витер у голови, звидки витер виСФ, шукати витра в поли, свижим витром повияло, буря в склянци води, як чорна хмара, витати в хмарах, мороз поза спиною ходить, як сниг на голову, як громом вражений), назви тварин (гнатися за двома зайцями, дилити шкуру невбитого ведмедя, вси кози в золоти, старий лис, вовк в овечий шкури, горобци цвиринькають у голови, кури засмиють, з третими пивнями, як з гуски вода, як баран на нови ворота, у свинячий голос, ловити окунив); назви рослин (топтати ряст, плести сухого дуба, як горох при дорози, як виросте гарбуз на верби, дорога терном поросла, хай буде гречка, дати на горихи, душа заросла полином, нижчий за траву, мак росте в голови, як гриби писля дощу); назви знарядь праци, предметив домашнього вжитку (хоч лопатою греби, знати з миски та в рот, макитра розуму, облизати макогона, носа й коцюбою не дистати, двичи наступити на ти сами грабли, як писок на вилах, тримати в клищах, ложка дьогтю, пристати з ножем до горла, носити воду решетом, як п'яте колесо до воза); назви трудових процесив (молоти язиком, краяти серце, вставляти клепку, кувати вухнали зубами, скородити ребра, як свекор пелюшки прати) тощо [13, 58].

Найчастише головним словом у фразеологизми виступаСФ диСФслово. РД окреми диСФслова, яки входять до складу багатьох Фразеологизмив. Наприклад, из диСФсловом давати (дати) утворено близько 200 фразеологизмив (давати перевагу, давати видбий, давати волю рукам, давати драла, давати дорогу, давати знати, давати маху, давати на здогад, давати по шапци, давати раду, давати спокий, давати перцю, давати сторчака, не давати и вгору глянути, не давати проходу); з диСФсловом брати (взяти) -- близько 80 фразеологизмив (брати в роботу, брати голову в руки, брати до видома, брати за петельки, брати на арапа, брати на себе очи, брати ноги на плечи, брати своСФ, брати себе в руки, брати за зябра, брати за чисту монету, брати на кпини, брати до серця); з диСФсловом ити -- близько 70 фразеологизмив (иди з Богом, ити в ногу, ити в непам'ять, ити вгору, ити напролом, ити шкереберть, ити з глибини души, ити ва-банк); из диСФсловом тримати -- понад 60 фразеологизмив (високо тримати голову, тримати марку, тримати в таСФмници, тримати за симома замками, тримати нис за витром, тримати каминь за пазухою, тримати на прив'язи, тримати язик за зубами) тощо.

У фразеологизмах поривняно часто вживаються числивник один (в один голос, миряти на один аршин, не один пуд соли з'СЧсти, один бик медали, один одного вартий, одним один, спивати в один голос, зв'язувати в одне циле, за одним махом, в одний упряжци, в одному ряду, бити в одну точку, стригти пид одну гребинку), числивник два (два боки одниСФСЧ медали, за два кроки, не раз и не два, як дви крапли води, палиця з двома кинцями, миж двох вогнив, у двох словах), числивник три (алюр три хрести, в три погибели, гнутися в три дуги, пид три витри, в три скоки, спустити три шкури, у три шиСЧ, як три дни не СЧв, пид трьома замками), числивник сим (всим по сим, за сим земель, сим мишкив гречаноСЧ вовни, сим футив пид килем, сим п'ятниць на тиждень за симома печатками), ридко -- инши числивники (у чотирьох стинах, як своСЧ п'ять пальцив, дев'ятий вал, обминати десятою дорогою, у двадцять чотири години, на вси сто).

РЖноди фразеологизми будуються на тавтологиСЧ (повторенни однокореневих слив): битком набитий, валом валити, сидьма сидити, покотитися покотом вид смиху, плести плетеники, пропади пропадом, чин чином, бувати в бувальцях [17, 12].

Крим загальновживаноСЧ лексики, у фразеологизмах трапляються також специфични слова та слова из закрипленим вжитком (из фразеологичним значенням): похнюпити голову, скалити зуби, вирячити очи, закопилити губи, байдики бити, ханьки м'яти, справляти посиденьки, дати драла, скрегит зубовний, на безрик, ни бельмеса. Слова похнюпити, скалити, вирячити, закопилити, байдики, ханьки, посиденьки, драла, зубовний, безрик, бельмес в инших поСФднаннях слив не вживаються.

У фразеологизмах зберигаються архаСЧчни мовни елементи: притча во язицех, глас волаючого в пустели, на сон грядущий, блудний син, проти рожна перти, миряти своСЧм ликтем, товкти воду в ступи, три копи лиха.

Фразеологизми бувають ризноСЧ синтаксичноСЧ будови: можуть мати форму незалежного речення, пидрядного речення, словосполучення (предикативного, пидрядного чи сурядного), а також являти собою поСФднання повнозначного слова из службовим.

Фразеологизми у форми незалежного речення являють собою завершени, самодостатни комуникативни одиници, проте, на видмину вид звичайних речень, передають одне поняття, творять семантичну цилисть: повернулося колесо историСЧ -- сталися змини; не варта шкирка вичинки -- марна праця; далеко куцому до зайця -- велика ризниця миж кимсь; той у плуг, той у луг -- незлагоджено; що буде, те й буде -- незважаючи ни на що. Таки фразеологизми не здатни до словесного поширення, у тексти вони вживаються як окреми повидомлення, реплики и за своСЧм значенням межують из приказками: Ви себе ривняСФте з РЖосифом? Далеко куцому до зайця! (РЖ. Котляревський). Вони можуть входити також до складного речення як його предикативна частина: Що буде, те й буде, а я не покину своСФСЧ матери (РЖ. Нечуй-Левицький). Нема що казати, бо в чужий хати й триска б'СФ (Л. Мартович) [26, 45].

До складу фразеологизмив, що мають форму пидрядного речення, як обов'язковий компонент входять сполучники пидрядности на зразок як, мов, наче, аж та сполучни слова що, де, куди, коли, доки тощо. Ци фразеологизми вказують на ризни обставини и за будовою можуть бути:

повним двоскладним реченням (из пидметом и присудком): куди и ворон кисток не заносить -- дуже далеко, куди око гляне -- скризь, звидки витер виСФ -- чий вплив, доки свит стоСЧть -- завжди, як рак свисне -- николи, як гарбуз на верби виросте -- николи, як мокре горить -- дуже повильно, що б там не було -- за будь-яких умов, аж дим иде -- дуже интенсивно, чого лива нога забажаСФ -- досхочу;

неповним двоскладним реченням из пропущеним присудком, ридше -- пидметом: як риба у води -- вильно, невимушено, як засватана дивка -- сором'язливо, (далекий) як небо вид земли -- недосяжний, (зникнути) як силь у води -- безслидно, (потрибний) як п'яте колесо до воза -- зовсим не (потрибний), поки суд та дило -- тим часом, мов кризь землю провалився -- раптово зник; часом и з обома пропущеними головними членами речення: (знаСФ) як своСЧ п'ять пальцив -- досконало, (побачить) як свого носа -- николи не (побачить), (сиплеться) як з рукава -- дуже багато, (загоСЧться) як на собаци -- дуже швидко; иноди до таких фразеологизмив як головна складова частина входить диСФслово: битися як риба об лид -- бидувати, дивитися як горобець на полову -- пиддаватися обману, купатися як сир у масли -- розкошувати, носитися як дурень зи ступою -- придиляти забагато уваги;

односкладним реченням: хоч собак ганяй -- дуже холодно, хоч в око стрель -- дуже темно, куди не подайся -- скризь, якщо на те пишло -- за такоСЧ умови, як витром здуло -- раптово зник, мов рукою зняло -- раптово минуло, де козам роги правлять -- дуже далеко [22, 14].

Фразеологизми, що мають форму предикативного словосполучення, являють собою комуникативно незавершени, недостатни одиници: вони, як правило, потребують доповнення другорядними членами. Наприклад, у реченни Батько Днипро тече соби спокийно, и лиси на горах стоять, як на картини художника, -- просто душа спиваСФ од такоСЧ краси (Ю. Яновський) фразеологизм душа спиваСФ, що маСФ значення ВлрадисноВ», доповнюСФться обставиною причини од краси. За будовою СЧх подиляють на:

двочленни -- складаються лише з пидмета й присудка: порохня сиплеться -- дуже старий, завидки беруть -- заздрисно, язик заплитаСФться -- важко говорить, свит не близький -- дуже далеко, жила тонка -- слабкий, язик як помело -- дуже балакучий, горишок не по зубах -- дуже складна справа, одного поля ягода -- однакови, два чоботи - пара -- схожи миж собою;

багаточленни -- крим пидмета й присудка, як обов'язковий компонент мають також другорядни члени: ведмидь на вухо наступив -- позбавлений музикального слуху, кров холоне в жилах -- страшно, язик пидвишений добре -- дотепно говорить, СФ лий у голови -- розумний, душа в п'яти вскочила -- стало дуже страшно, кинци з кинцями не сходяться -- важко справлятися з труднощами [36, 58].

Фразеологизми з именником у роли головного слова можуть являти собою [30, 51]:

а) поСФднання именника з прикметником (або займенником, числивником): билий свит, права рука, тепле мисце, вчорашний день, дивна рич, крокодилячи сльози, старий лис, морський вовк, мокра курка, била ворона, заплишений дурень, казанська сирота, китайська грамота, авгиСФви стайни, адамове ребро, своя рука, кожний собака, перша ластивка; таке поСФднання може мати форму непрямого видминка з прийменником або без нього: з легкоСЧ руки, на швидку руку, з дорогою душею, у свинячий голос, без зайвих слив, без задних ниг, при битий дорози, на свою голову, в самий раз, на сьомому неби, до перших пивнив, в один голос, на одний нози, щасливоСЧ дороги, високоСЧ думки, чистоСЧ води, власними очима, щедрою рукою, тихою сапою, всим серцем, своСФю чергою, одноСЧ масти;

б) поСФднання именника з именником у родовому видминку: силь земли, дух доби, писня писень, хвороба росту, докори сумлиння, мова серця, крик души, почуття ликтя, господар становища, слово чести, макитра розуму, секрет полишинеля, яблуко розбрату; на початку такого фразеологичного словосполучення як обов'язковий компонент може стояти прийменник: на злобу дня, на вагу золота, на краю прирви, за покликом серця, для видводу очей, до глибини души, у поти чола; ця конструкция може поширюватися залежним прикметником (або займенником, числивником): птиця невисо-кого польоту, останний крик моди, сон рябоСЧ кобили;

в) поСФднання именника з именником чи именниками в иншому видминку з прийменником або без нього: слово в слово, крок за кроком, без року тиждень, свит за очи, мисце пид сонцем, серце з воску, дирка з бублика, своя голова на плечах, колос на глиняних ногах, ани пари з вуст, буря в склянци води, кинець кинцем, кум королю.

Фразеологизми у форми пидрядного словосполучення з диСФсловом у роли головного слова являють собою:

а) поСФднання диСФслова з именником у знахидному (чи родовому) видминку без прийменника: сушити голову, снувати думки, ламати кригу, ловити момент, збивати пиху, набратися духу, баглаСЧ бити, розуму не позичати, позбутися голови, ришитися глузду, мало каши з'СЧв;

б) поСФднання диСФслова з именником (чи займенником) в иншому видминку з прийменником або без нього: западати в душу, видийти в историю, упийматися на гачок, виводити з ривноваги, встати з колин, стояти на своСФму, боротися з витряками, и в головах не класти, потурати серцеви, дякувати Богови, клювати носом, вкритися иржею, ити прахом, перекидатися словом;

в) поСФднання диСФслова з двома або бильше именниками в ризних видминках: давати волю серцю, покласти руку на серце, набрати водив рот, тримати нис за витром, робити з мухи вола, взяти бика за роги, встромляти палици в колеса, носити воду решетом, решетом у води зирки ловити, влити в бочку меду ложку дьогтю, валити з хвороСЧ голови на здорову, не лазити за словом у кишеню, вилами по води писано;

г) поСФднання диСФслова з присливником: ити навпомацки, пити вгору, високо нестися, звести нанивець, датися втямки, стати цапки, ити навпомацки, бачити далеко, дивитися звисока, поглядати скоса, лигма лежати, легко сказати, заходити здалека, тримати вухо гостро [28, 6].

Фразеологизми у форми пидрядного словосполучення з прикметником (чи диСФприкметником) у роли головного слова трапляються ридше: легкий на руку, важкий на пидйом, тугий на вухо, гострий на язик, скупий на слова, гарячий серцем, витром пидбитий, без вини винний, не вартий дирки з бублика.

Так само ридкисни фразеологизми з присливником у роли головного слова: подали вид лиха, низащо в свити, тяжко на души, гирко на серци, несповна розуму, догори дном, и слипому видно, не видно и слиду, свиту божого не видно, ниде правди дити, николи и вгору глянути. Проте СФ чимало (близько сотни) фразеологизмив из предикативним словом нема в роли головного слова: гадки нема, цини нема, мови нема, нема кинця-краю, нема кебети, нема спасу, терпцю нема, просвитку нема, тильки пташиного молока нема, и вгору глянути нема коли, нема куди обернутися, нема того щоб [3, 104].

Не так багато и фразеологизмив из числивником у роли головного слова: тридцять срибнякив, за тридев'ять земель, у три погибели, у три шиСЧ, три кити, в чотири ока, за два кроки, на своСЧх двох, сим п'ятниць на тиждень, сим чудес свиту, одним один, один в один, п'яте через десяте, три чисници до смерти.

Частина фразеологизмив маСФ форму сурядних словосполучень. Як правило, вони складаються з двох частин (компонентив), з'СФднаних одиничним або повторюваним сполучником сурядности: вирою и правдою, виднини й довику, плоть и кров, голод и холод, босий и голий, без ладу и складу, не раз и не двичи, раз и назавжди, вздовж и впоперек, за и проти, святий та божий, и смих и грих, и нашим и вашим, и вовк ситий и коза цила, ни грач ни помагач, ни слуху ни духу, ни свит ни зоря, ни вдень ни вночи, ни думано ни гадано, ни куСФ ни меле, ни з сього ни з того, ни за що ни про що, ани верша ани воритниця, не за страх, а за совисть, або пан або пропав, рано чи пизно, так чи инакше, то скоком, то боком, як день, так нич. РЖноди таки два сурядни компоненти бувають пидпорядковани пидрядним зв'язком спильному головному слову: метати громи и блискавки, лицар без страху и догани, ходити кругом та навколо.

Ридко фразеологизми у форми сурядного словосполучення складаються з трьох частин: прийшов, побачив, перемиг; пройти Крим и Рим и мидни труби; пройти кризь вогонь, воду и труби; и швець, и жнець, и на дуду грець; ни бе, ни ме, ни кукурику [35, 43].

Особливий ризновид фразеологизмив становлять стийки поСФднання повнозначного слова из службовим -- прийменником, сполучником або часткою, що мають цилисне значення. Це, власне, застигли синтаксични словоформи. За розрядом службового слова СЧх можна подилити на три групи [36, 58]:

-фразеологизми, повнозначни слова яких поСФднани з прийменниками: з розумом, з вогником, з перцем, з голочки, з руки, з пелюшок, зи скрипом, до лиця, до решти, до цурки, на славу, на совисть, на руку, на око, на кшталт, на гамуз, на шапкобрання, на батькивських, в гумори, в ажури, в унисон, в лоб, у литах, у соку, в усю, без пам'яти, без тями, без пуття, без кинця-краю, без лику, вид души, вид лукавого, пид руками, пид носом, пид силу, по дорози, по змози, про себе, про око, з-пид поли, з-пид палици, при розуми, кризь зуби, над силу, для годиться;

- фразеологизми, повнозначни слова яких поСФднани зи сполучниками: и край, та й по всьому, та й годи, хоч плач, хоч лусни, хоч викинь, хоч викрути, хоч куди, як палець, як лид, як крига, як вкопаний, як ужалений, як на голках, як на долони, як по нотах;

- фразеологизми, повнозначни слова яких поСФднани з частками: ни души, ни крихти, ни ногою, ни з мисця, ани тини, не бида, не ривня, не промах, не до ладу, не до души, не до добра, не до снаги, не до шмиги, не на жарт, не по соби, не по зубах, не пид силу, не про нас, не за горами, не з руки, не з медом, не з тих, тильки й горя, тильки й бачили, тильки й того, аж никуди.

Крим того, трапляються поодиноки фразеологизми, яки за своСФю будовою не вкладаються в наведени вище модели: дали никуди, куди там, хто куди, де там, де тоби, того й дивись, як ниде й ничого, и горя мало.

Найпоширенишими СФ фразеологизми, яки мають форму пидрядного словосполучення. Головним словом у таких стийких словосполученнях переважно виступають именники та диСФслова, ридше -- прикметники, присливники, числивники.

РОЗДРЖЛ 2. Методика вивчення фразеологизмив в початкових класах

2.1 Пидвищення мовноСЧ культури молодших школярив засобами фразеологизмив

Проблема культури спилкування як важливого компонента розвитку и виховання особистости молодшого школяра не може бути виришена без постийноСЧ уваги до фразеологичноСЧ роботи з огляду на ту важливу роль, яку видиграють стийки сполучення слив у мовленнСФвому етикети спилкування, в оцинци ситуаций невербальноСЧ комуникациСЧ.

Ривень вихованости учнив проявляСФться в уминни оформляти думку в слово, в манери говорити та спилкуватися, в уминни володити силою голосу та интонациСФю, уважно слухати спиврозмовника, в багатстви етикетноСЧ фразеологиСЧ. Саме тому необхидно вже у початковий ланци навчати школярив спилкуватися, дотримуючись етикету вербального и невербального спилкування, який формувався протягом столить багатьма поколиннями украСЧнцив.

Робота з фразеологизмами дозволяСФ розширити фразеологичний запас учнив, довести важливисть правил ТСречноСЧ повединки людей у суспильстви, ознайомити з нормами етикету в спилкуванни, з особливостями украСЧнського национального етикету, сприяСФ реализациСЧ комуникативноСЧ та дияльнисноСЧ змистових линий навчання украСЧнськоСЧ мови [29, 16].

Мовлення людей здийснюСФться не лише як судження про дийснисть, а й як певна комуникативна ситуация: як звернутися до спивбесидника, запитати, привитатися, попрощатися, подякувати, висловити незгоду, попросити вибачення, виразити здивування. Тематично дибрана фразеология допомагаСФ ТСрунтовнише розкрити поняття тАЬкультура спилкуваннятАЭ, тАЬмовленнСФвий етикеттАЭ, тАЬкультура повединкитАЭ. Культура мовлення передбачаСФ вироблення етичних та етикетних норм спилкування, яки характеризують загальну культуру нашого сучасника [46, 45].

Спилкування - одна з форм людськоСЧ взаСФмодиСЧ, завдяки який индивиди духовно впливають один на одного. Люди не можуть жити без обмину досвидом, трудовими й побутовими навичками, без взаСФмних контактив, без впливу один на одного. Термин тАЬспилкуваннятАЭ вживають переважно для характеристики мижособистисних стосункив, передачи форм культури и спильного досвиду, взаСФмодиСЧ, взаСФморозуминня, взаСФмовпливу людей (О.Я.Гойхман, О.РЖ.Даниленко, А.М.Емирова, Т.К.Чмут). Стали форми спилкування пов'язани з умовами спилкування людей и утворюються в процеси закриплення виражальних засобив видповидно до мовленнСФвоСЧ ситуациСЧ.

РЖнтерес до проблем культури спилкування у школярив можна пидтримувати шляхом використання фразеологизмив тематичноСЧ групи тАЬвербальне и невербальне спилкуваннятАЭ в илюстративному материали на ризних уроках у початковий школи. Початкова школа маСФ давню традицию у застосуванни тематично згрупованоСЧ лексики пид час вивчення мови. Анализ науково-методичноСЧ литератури [49] довив, що класификация фразеологизмив тематик-ного поля тАЬввичливистьтАЭ з урахуванням специфики вербального и невербального спилкування у лингвистици видсутня, проблема роботи з фразеологизмами як засиб формування культури спилкування молодших школярив не розглядалася, що переконало в своСФчасности й актуальности СЧСЧ виришення.

ВзаСФмодиючи з людьми, вбираючи и засвоюючи культурни традициСЧ, дитина, а потим и дорослий, оволодивають исторично виробленими инструментами, засобами спилкування. У процеси включення в культурний контекст видбуваСФться розвиток комуникативних здибностей особистости - знань, уминь, навичок. Щоб наблизити навчальни умови спилкування до реальних, необхидно ввести учня у мовленнСФву ситуацию и навчити його ориСФнтуватися в ний, враховуючи складови комуникациСЧ: мисце, адресанта, адресата, мету, мовленнСФвий намир, мотив, предмет спилкування.

Робота з фразеологизмами як засиб формування культури спилкування молодших школярив не може обмежуватися тильки принагидними бесидами на окремих уроках. Щоб виробити в учнив внутришню потребу в дотриманни правил спилкування, мовленнСФвого етикету, необхидно працювати систематично, рационально використовуючи можливости миж-предметних зв'язкив, спираючись на програму з культури спилкування, упорядкування якоСЧ необхидне для ефективности циСФСЧ роботи и якоСЧ на сучасному етапи початкова школа не маСФ.

Серед сторин спилкування, яки викликають особливу зацикавленисть, учени видиляють невербальну комуникацию (Н.РЖ.Бугай, О.В.Кубрак, С.РЖ.Львова, А.О.Паламар). Робота з фразеологизмами, що репрезентують невербальни засоби спилкування, сприяСФ усвидомленню учнями того, що невербалика несе не менш правдиву информацию, ниж вербальни засоби. Це сприяСФ пидвищенню ривня культури спилкування молодших школярив, СЧхньому самопизнанню, розуминню инших [50, 24].

Фразеология - це окраса мови и водночас могутний стилистичний засиб влучноСЧ и дохидливоСЧ передачи думки. Знання фразеологичних скарбив украСЧнськоСЧ мови, розуминня СЧх, правильне вживання СФ безсумнивним показником емоцийного мовлення. Фразеологизми несуть не тильки предметну, а й естетичну информацию. Тому необхидно виробляти навички вмилого вживання фразеологизмив у повсякденний мовний практици.

На нашу думку, школа потребуСФ фразеологичного словника для початкових класив, який би передбачав: ступинь володиння молодшими школярами фразеологичним багатством мови; доступнисть фразеологичних одиниць для засвоСФння СЧх школярами; наявнисть фразеологичних одиниць у текстах вправ у пидручниках з украСЧнськоСЧ мови, у шкильний програми з читання; циннисть фразеологичних одиниць з погляду освитньовиховних завдань школи; можливисть використання у миж предметних зв'язках.

Фразеологични звороти, або фразеологизми належать до найяскравиших стилистичних засобив мовлення. Бильшисть мають оцинне значення, тобто видображують позитивну або негативну характеристику предмета, явища, вчинку. Фразеологизм, що вдало вживаСФться, пожвавлюСФ мовлення, робить його емоцийнишим. Фразеологизми СФ невид'СФмною складовою будивельного материалу речення, особливо емоцийно наснаженою. Щоб правильно вживати фразеологизми в мовленни, слид добре знати СЧх значення, стилистични властивости и можливости.

Розуминня фразеологизмив пид час читання художних творив, використання СЧх в усному и писемному мовленни СФ одним из показникив високого ривня володиння ридною мовою. Фразеологизми становлять невид'СФмну частину украСЧнського фольклору и складають национальне багатство мови, точно, влучно, образно характеризують або називають уси прояви навколишнього свиту. Допомогти оволодити цим багатством -- важливе завдання вчителя початковоСЧ школи [58, 10].

Спираючись на досвид роботи у школи, дани експериментального навчання, пид час добору фразеологизмив для засвоСФння молодшими школярами ми керувалися такими критериями:

доступнисть фразеологизмив для дитей молодшого шкильного вику;

значення фразеологизмив в етичному вихованни та для розвитку свитогляду;

вживання фразеологизмив у ризних життСФвих ситуациях;

4) врахування сфери СЧх уживання (уникнення фразеологизмив из мови арго, историчноСЧ и публицистичноСЧ литератури та ин.);

5) видповиднисть фонетичних, лексичних, синтаксичних особливостей фразеологизмив граматичному материалу, який вивчаСФться у початковий школи (наприклад, пид час вивчення теми "Розризнення видминкив именникив" пропонуСФться розглянути фразеологизм рукою подати) [63, 47].

Наведемо методични рекомендациСЧ и типи вправ, яки спрямовани на усвидомлення фразеологизмив и актуализацию СЧх у мовленнСФвий дияльности молодших школярив.

Первинне ознайомлення з фразеологизмами можна организувати таким чином. На дошци малюнок Незнайка и запис: переливати з пустого в порожнСФ. Учитель звертаСФться до учнив:

-- Незнайко читав оповидання, и йому зустрився ось такий вислив. Вин зрозумив його так: необхидно щось перелити з одного пустого посуду в инший, такий же "пустий". А як ви розумиСФте цей вислив? (Якщо дити не можуть дати пояснення, то пояснюСФ вчитель).

- В украСЧнський мови СФ поСФднання слив, яки не можна розривати, вони мають цилисне значення. Наприклад, необхидно сказати, що ми дуже рано встали. Для цього використовуСФмо вислив: ни свит ни зоря... Цей вислив називаСФться фразеологизмом. (Вид учнив запам'ятовування термина не вимагаСФться, ним користуСФться лише вчитель). Фразеологизми слид запам'ятовувати такими, якими здавна вони вживаються.

Чим бильше ви СЧх знатимете, тим яскравише зможете висловити свою думку. Фразеологизми -- це словосполучення, яки використовуються у переносному значенни: п'ятами накивати (швидко тикати, бигти), закинути вудку (з'ясувати щось наперед), милко плавати (не мати достатню знань чи досвиду для якоСЧ-небудь справи), тягнути лямку (працювати на когось), твердий горишок (дуже складна справа), байдики бити (ледарювати).

Який фразеологизм використовувати пид час вивчення тиСФСЧ чи иншоСЧ граматичноСЧ теми, виришуСФ вчитель, керуючись зазначеними критериями и ориСФнтуючись на ривень розвитку учнив свого класу.

Найефективниший прийом ознайомлення з фразеологизмами -- це усвидомлення СЧх значення у контексти.

Наприклад, пропонуСФмо завдання:

1.Прочитайте речення, доповнить його записаним на дошци висловом.

Я проводжу час дуже одноманитно. Справи ниякоСЧ не роблю, а так... (из пустого в порожнСФ переливаю.)

Назвить у поданому вислови слово, яке означаСФ дию предмета (диСФслово). На яке запитанню воно видповидаСФ?

Складить диалог з цим висловом, наприклад:

Що ти сьогодни робиш?

Так, ничого, переливаю з пустого в порожнСФ.

2. Прочитайте вирши. Пояснить значення видилених висловив.

Що за ТСвалт зчинився на подвир'СЧ зранку?

Загубила ТСудзик ТСава биля ТСанку.

З дерева за нею ТСедзь спостеригав.

РЖ порадив ТСави не ловити гав. (РЖгор Сичовик)

(Марно витрачати час, ничим не займатися).

3. Доповнить кожне речення одним из написаних у стовпчику висловив.

Я дуже хочу купити тоби цей годинник, але вин нам...

Ходимо додому, бо там мама...

Не встигли хлопци отямитися, як Петрика, мов...

Поки билися лев з ведмедем, а лисици й...

Ми так боялися дядька Матвия, що його хату обходили...

- Заминить кожен вислив одним словом (дорогий, утик, дуже далеко, хвилюСФться, утекла).

Особливо зацикавлюють молодших школярив вправи, у яких малюнок допомагаСФ усвидомити змист фразеологизму. Перший тип таких вправ -- це ти, яки використовують фразеологизм, що спиввидноситься з малюнком и видображаСФ пряме значення сполучення слив [66, 43].

- Прочитайте вислови и розгляньте малюнки. У яких випадках малюнок видповидаСФ вислову? (Вчитель маСФ пидготувати илюстрациСЧ, що зображають пряму дию). Виконуються вправи, коли учни на основи поданого слова и малюнка "створюють" фразеологизм, а потим пояснюють його значення.

ПропонуСФмо скористатися методичними порадами щодо використання вправ такого типу на уроках. Так, пид час узагальнення знань учнив про именник учитель говорить: "У класи учни виконували завдання: до виразу пекти ракив створили малюнок. Петрик намалював ось такий: хлопчики печуть на вогнищи ракив. (Якщо немаСФ малюнка, то можна вербально його описати). Чи видповидаСФ малюнок Петрика змисту цього вислову? А що означаСФ цей вислив? Що спильного СФ миж звареними раками и зниченим вид сорому хлопчиком? (Хлопчик червониСФ. СтаСФ схожим на почервонилих вид окропу ракив").

- Доповнить речення цим словосполученням: Та не буду я виступати. А то ви знову почнете насмихатись, а я знову почну... (пекти ракив).

- До якоСЧ частини мови видноситься слово ракив? Визначте число и видминок цього именника.

- Складить за поданими словами и малюнком два вислови. Пояснить СЧх змист. Складить из цими висловами диалог.

Якщо школяри не можуть самостийно виконати завдання, вчитель називаСФ початок речення, а учни доповнюють його.

Щоб засвоСФння фразеологизмив не обмежувалось лише ознайомлен-ням з СЧх значенням, необхидна систематична мовленнСФва дияльнисть, спрямована на використання цих висловив на ривни словосполучення, речення, тексту [68, 277]. Найбильш розповсюдженими фразеологичними вправами СФ пов'язани з уточненням лексичного и граматичного значення вислову.

1. Заминить вислови правого стовпчика словосполученнями з ливого.

дружно жити душа в душу

привертати увагу збитися з ниг

дуже втомитися ни живий ни мертвий

цилодобово ламати голову

2. Яке з цих словосполучень СФ стийким, тобто фразеологизмом, а яке -- ни?

Пекти картоплю, накрити ковдрою пасти корив, дзвонити зубами, крутити носом, мама радиСФ.

3. До поданих висловив доберить синонимични, скориставшись довидкою.

Довидка:

золоти руки ликоть в ликоть

заплющувати очи майстер на вси руки

плечем до плеча дивитися кризь пальци

одним словом кит наплакав

один на один сам на сам

крапля у мори ганяти витер вулицями

бити байдики коротше кажучи

4. До висловив з ливоСЧ колонки доберить антоними з правоСЧ.

закачувати рукави у найгиршому випадку

у кращому випадку в останню чергу

у першу чергу спустивши рукави

5. Заминить у поданих висловах прикметники антонимами. Як ви розумиСФте СЧх змист?

Низька (висока) оцинка, вузьке (широке) коло, легка (важка) задача, добра (погана) новина, холодна (тепла) зустрич, з важким (легким) серцем, мицне (слабке) здоров'я.

6. Заминить вислови словами, яки видповидають на питання як?

Крапля у мори (мало), день за днем (поступово), як сниг на голову (несподивано), в одну хвилину (швидко),, всиСФю душею (щиро), як зиницю ока (турботливо), як вдома (вильно), як по маслу (легко), рука в руку (разом), на швидку руку (швидко), битий час (довго), крок за кроком (поступово), як заячий хвист (мало), нис до носа (близько).

7. Заминить вислови близькими за змистом диСФсловами.

Брати за душу (хвилювати), тримати, у голови (пам'ятати), бити тривогу (турбуватися), тремтити як осиковий лист (лякатися), скласти голову (загинути), продавати зуби (смиятися), продавати душу (зраджувати), накивати п'ятами (втикати), ревити билугою (плакати), ни живий ни мертвий (перелякатися), ламати голову (обдумувати), зуб на зуб не попадаСФ (змерзнути), мов у воду впасти (зникнути), вкладати всю душу (старатися), крутити носом (вередувати).

Програмою з украСЧнськоСЧ мови [57] передбачено розвиток диалогичного мовлення молодших школярив. Спостереження на уроках украСЧнськоСЧ мови свидчать, що СФ вчители, яки не розумиють значення роботи з навчання диалогу, не знають, як организувати СЧСЧ. Щоб робота над побудовою диалогу бильше зацикавила учнив, можна використовувати фразеологизми:

1. Прочитайте вислови. Пояснить СЧх значення. Дайте видповиди на запитання, використовуючи подани вислови.

1) Твий товариш живе близько вид тебе?

(Так, за два кроки вид мого будинку).

Ти давно вивчаСФш английську мову?

Думаю, твий товариш добре попрацював.

4) Ти регулярно видвидуСФш спортивну секцию?

Скажи, Марийка вигадувала, розповидаючи про побачене?

Чи далеко хата дида Омелька?

Ти зараз дуже зайнятий?

8) Ти знаСФш, де тепер живе твий товариш?

2. Заминить пидкреслени вирази одним словом.

Ходимо додому, бо там мати мисця соби не знайде,

Лиг я на це лижко и заснув як убитий.


Скачать работу: Фразеологизми як засиб образного мовлення молодших школярив

Перейти в список рефератов, курсовых, контрольных и дипломов по
         дисциплине Педагогика