Порядок заказа работы на сайте 5ro4ka.ru

Yurii

Предлагаеn выполнить: дипломную, курсовую работу, реферат или другую научную работу по любой интересующей Вас теме. Срок выполнения работы от 24 часов. Если детали работы согласованы - вы оплачиваете аванс 30% и работа выполняется. Как только работа будет готова, на Ваш электронный адрес отправляется демо-версия (содержит оригинальные части работы с сокращениями). Ознакомившись с сокращенным вариантом, Вы доплачиваете оставшуюся сумму и получаете полную версию работы. Вы всегда можете узнать об этапах работы на сайте у online-консультанта

Добавить в закладки
 
Наши группы в социальных сетях          





Дисциплина: Педагогика
Вид работы: дипломная работа
Язык: украинский
Анималистичний жанр та його характеристика. Особливости образотворчоСЧ дияльности учнив молодшого шкильного вику. Формування у молодших школярив навичок виконання зображень птахив и тварин. Организация та анализ ефективности експериментального дослидження.
ДРУГИЕ ДОКУМЕНТЫ:

4

Министерство освити и науки УкраСЧни

Тернопильський национальний педагогичний университет

имени Володимира Гнатюка

Кафедра образотворчого,

декоративно-прикладного мистецтва,

дизайну та методики СЧх викладання

ДИПЛОМНА РОБОТА

Формування навичок виконання зображень птахив и тварин на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах

виконала студентка 31 групи

факультету пидготовки

вчителив початкових класив

заочного виддилення

Пастушук Галина Ярославивна

науковий керивник

Цибулько Михайло

Богданович

Тернопиль 2009

Змист

Вступ

Роздил 1. Виконання зображень птахив и тварин як методична проблема

1.1 Анималистичний жанр та його характеристика

1.2 Особливости образотворчоСЧ дияльности учнив молодшого шкильного вику

Роздил 2. Формування у молодших школярив навичок виконання зображень птахив и тварин

1.3 Методика виконання зображень птахив и тварин у початкових класах

1.4 Организация, змист та анализ ефективности експериментального дослидження

Висновки

Список використаноСЧ литератури

Додатки

Вступ

Актуальнисть проблеми дослидження. Державна национальна програма тАЬОсвита (УкраСЧна, ХХРЖ ст.)тАЭ визначаСФ головну мету - Влвизначення стратегиСЧ створення життСФздатноСЧ системи навчання и виховання для досягнення високих освитних ривнив, забезпечення можливостей постийного самовдосконалення особистости, формування интелектуального та культурного потенциалу як найвищоСЧ цинности нациСЧВ» [1, 2-3].

Анималистична тематика займаСФ велике мисце в образотворчий дияльности школярив. Вони часто малюють диких птахив, домашних птиць, з цикавистю виконують илюстрациСЧ до казок, байок, оповидань, героями яких являються представники свиту птахив. Тому вчителю необхидно володити значними знаннями в области анималистичноСЧ тематики, вмити впевнено малювати птахив.

Художник-анималист В.А. Ватагин, кажучи про створення образу в анималистичному мистецтви, пише: ВлОкрим зовнишньоСЧ сторони, я завжди шукав в етюди и прагнув виразити характер, властивий даному звиру або птаху, передати його индивидуальнисть, його емоцийний стан, врешти-решт створити портрет тварини, саме портрет як индивидуальний образ, насичений емоцийним змистом. Хто-небудь, хто спостеригав тварин, мав з ними справу, хто з увагою ставиться до них, знаСФ, яки ризноманитни и складни СЧх переживання, як ризноманитни СЧх емоциСЧ, як виразни СЧх видчуття радости або засмучення, ласки або образи, туги або самовидданого видчуття материнстваВ» [25, 3].

Науково-методични дослидження [13; 25; 47 та ин.] показують, що у початкових класах анималистични малюнки СФ надзвичайно популярними. На уроках образотворчого мистецтва и в позаурочний час виконуСФться значна килькисть малюнкив анималистичноСЧ тематики.

Анализ наукових джерел з психологиСЧ [16; 42; 46 та ин.] та педагогики [10; 22; 49 та ин.] показав, що конкретних дослиджень по даний проблеми, окрим окремих аспектив, немаСФ. У поглядах на роль педагогичних умов навить з окремих аспектив иснують розбижности. Спильним для дослидникив СФ те, що цилеспрямованисть навчання в образотворчий дияльности вони вважають основним чинником впливу на активизацию свидомоСЧ дияльности, емоцийно-образного мислення молодших школярив пид час виконання зображень анималистичноСЧ тематики.

АкцентуСФться увага на анализи наукових джерел, що дозволили визначити специфику впливу системи загально педагогичних умов виконання зображень анималистичноСЧ тематики молодшими школярами, а саме: педагогичний вплив на формування художних здибностей дитини (А.В. Бакушинський, Н.А. Ветлугина, Л.С. Виготський, РД.РЖ. РЖгнатьСФв, Г.В. Лабунська, Е.Н. Фльорина); провидна роль психолого-педагогичних умов (РД.РЖ. РЖгнатьСФв, О.М. ЛеонтьСФв, С.А. Рубинштейн, О.Я. Савченко, Б.М. Теплов); зв'язок навчальноСЧ та творчоСЧ дияльности (РЖ.Я. Лернер, П.РЖ. Пидкасистий, М.Н. Скаткин, Б.М. Теплов); формування цилеспрямованого сприймання середовища (Г.В. Лабунська); формування перцептивних дий (К.В. Бардин, Л.А. Венгер, П.Я. Гальперин, А.В. Запорожець, В.П. Зинченко, Г.С.Костюк, Б.Ф.Ломов); напрямки художнього розвитку школярив (РЖ.П. Глинська, А.А. Мелик-ПашаСФв, Б.М. НСФменський); дотримання принципив доступности, системности и наочности (Л.В.Занков, Я.А.Коменський, О.М.ЛеонтьСФв, РЖ.Я.Лернер, А.В.Славин); художньо-естетичне сприймання та оциночна дияльнисть (Н.А.Ветлугина, Л.С.Виготський, Н.Н.Волков, Б.М.НСФменський, Ф.В.Ковальов та инши); попередний досвид сприймання та творча уява (Л.С.Виготський, О.М. ЛеонтьСФв, К.Д.Ушинський); интерес (Л.РЖ. Божович, О.Н. Дем'янчкук, Я.А. Коменський, О.М.ЛеонтьСФв, Б.М. НСФменський, С.Л .Рубинштейн); мотиви (Л.В. Занков, А.К. Маркова, РЖ.Ф. Харламов, С. Френс); игрова дияльнисть (П.П. Блонський, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконин, Г.Г. Григор'СФва, А.Е. Зеленина, Г.С. Костюк, О.М. ЛеонтьСФв, М.Г. Марков); особистости педагога та роль педагогичноСЧ майстерности (РЖ.Я. Зязюн, В.А. Кан-Калик та инши).

Проте послидовноСЧ систематизованоСЧ розробки проблеми виконання анималистичних малюнкив власне молодшими школярами немаСФ. Таким чином, значимисть анималистичноСЧ тематики як одниСФСЧ з найважливиших проблем образотворчого мистецтва, що маСФ значний вплив на розвиток навичок образотворчоСЧ дияльности, видсутнисть дослидження специфики навчання школярив основам колористики дають пидставу вважати тему даного дослидження актуальною.

Об'СФкт дослидження - виконання зображень птахив и тварин.

Предмет дослидження - особливости методики виконання зображень птахив и тварин у початкових класах.

Мета дослидження полягаСФ у теоретичному обТСрунтуванни та експериментальний перевирци педагогичних умов виконання зображень птахив и тварин у початкових класах.

Гипотеза дослидження - оптимизация образотворчих навичок молод-ших школярив забезпечуСФться у процеси цилеспрямованого виконання зображень птахив и тварин, забезпеченого видповидними педагогичними умовами та методичними засобами.

У видповидности з об'СФктом, предметом, метою та гипотезою дослидження були передбачени таки завдання:

1. Анализ стану дослиджуваноСЧ проблеми в педагогичний теориСЧ та практици.

2. Вивчити и охарактеризувати проблему формування навичок образотворчоСЧ дияльности учнив у процеси виконання зображень птахив и тварин в початкових класах.

3. Виявити та експериментально перевирити педагогични умови, яки забезпечують ефективнисть вдосконалення навичок виконання зображень птахив и тварин у початкових класах.

4. У процеси формуючого експерименту практично перевирити вплив реализациСЧ системи педагогичних умов на удосконалення уминь виконання зображень птахив и тварин.

Для розв'язання поставлених завдань використовувалися методи емпиричного та теоретичного ривнив, яки взаСФмодоповнювали один одного и забезпечували можливисть комплексного пизнання предмету дослидження.

Теоретични методи:

1. Вивчення та анализ педагогичноСЧ та мистецтвознавчоСЧ литератури з проблем дослидження.

2. Анализ та узагальнення досвиду вивчення проблеми образотворчоСЧ дияльности в початкових класах.

3. Анализ методики виконання анималистичного малюнка в системи естетичного виховання молодших школярив.

4. Анализ, узагальнення та килькисно-якисна обробка результатив експериментальних дослиджень.

Емпирични методи:

1.Природний педагогичний експеримент (констатуючий, формуючий, контрольний). Констатуючий експеримент, спрямований на вивчення и використання молодшими школярами особливостей виконання зображень птахив и тварин. Формуючий експеримент, спрямований на визначення системи педагогичних умов, яки забезпечують успишне оволодиння молодшими школярами навичками виконання зображень птахив и тварин та СЧх використання у практичний роботи. Контрольний експеримент спрямо-ваний на перевирку адекватности та педагогичноСЧ доцильности умов, яки забезпечують успишне виконання зображень птахив и тварин в процеси практичноСЧ роботи.

2. Спостереження навчального процесу.

3. Бесиди з вчителями та школярами.

4. Вивчення самостийних творчих робит школярив.

Структура дипломноСЧ роботи. Дипломна робота складаСФться из вступу, двох роздилив, загальних висновкив, списку використаних джерел, додаткив.

Роздил 1. Виконання зображень птахив и тварин як методична проблема

1.1 Анималистичний жанр та його характеристика

Зображення тварин -- одна з головних тим в мистецтви первисноСЧ людини. З часом видилився особливий жанр зображення тварин -- анималистичний. Це вид мистецтва, в якому провидним мотивом СФ зображення тварин. "Анимализм СФ особливою, самостийною специальнистю, вибраною художником за схильностями та интересами, пристрастю до зображення тварин. Тварина СФ головною темою, ВлгероСФмВ» твору, його зображення СФ основною метою художника...".

Анимализм - це жанр образотворчого мистецтва, що поСФднуСФ природничо-наукове и художнСФ начала и ТСрунтуСФться на пошани, благоговинни и любови художника до тварин [47, 3].

Проте анимализм - не тильки напрям в мистецтви, пов'язаний з описом тваринного свиту, а, напевно, все-таки щось бильше. Звичайно, СФ переконливий контраргумент - величезна килькисть творив, в основи яких - саме безвидносний опис тваринного свиту. На жаль, але для розробки авторськоСЧ художньоСЧ концепциСЧ таких дослиджень недостатньо. Сучасне мистецтво вимагаСФ глибших пидстав для свого иснування, тому - точнише и практично корисно прийняти анимализм як один з динамичних методив життСФвого циклу художньоСЧ философиСЧ.

СпробуСФмо охарактеризувати деяки особливости аспектив анимализму по напряму вид доминування зоологичного до доминування антропологичного [57].

1. ВлКласичний натурализмВ» - у завдання автора, по сути, не входить якось торкатися або згадувати людей. Тваринний свитздесь виступаСФ як довершена, самодостатня категория, надилена идеальною логикою и смислом.

2. ВлЕмпатийний натурализмВ» ТСрунтуСФться на спроби спробувати примиряти на себе сприйняття об'СФкта (у ВлфлористичнийВ» концепциСЧ, наприклад, основним завданням СФ побудувати модель сприйняття рослин за допомогою емпатийного ВлрозуминняВ» сукупности ознак екосистеми). У практичному аспекти це означаСФ наступну реализацию тези, наприклад, Влуявить себе птахомВ»:

1) зберить воСФдино вси найдрибниши аспекти життя птаха: де и як вин живе, як пересуваСФться, як розмножуСФться, яки емоциСЧ за яких обставин видчуваСФ, побудувавши, таким чином, повну синтетичну модель пташиноСЧ онтологиСЧ;

2) повнистю дистанциювавшись вид звичного людського буття, спробуйте интернализувати и привласнити модель, що вийшла.

Тильки в цьому випадку, можливо, вдасться достовирно побачити щось з того, що бачить птах, щось почути, щось видчути. А це досить багато для розширення меж сприйняття и створення оригинальноСЧ художньоСЧ концепциСЧ, сенс якоСЧ полягаСФ в тому, що тварини настильки несхожи на людей, що будь-яке наше найдрибнише проникнення в свит тварини робить нас ближчими до пизнання истини.

3. ВлПоривняльна антропологияВ» - якщо перший аспект анимализму полягаСФ в емпатийному розуминни психики тварини, то дана сторона застосування методу СФ практично повною його протилежнистю, бо в цьому випадку завдання розуминня, як таке, не ставиться взагали. При усвидомленому (але частише все-таки пидсвидомому) олюдненни якостей ризних тварин, сенс творив направлений не стильки на иснування и буття тварин, скильки на людський розвиток - тобто пафос творив в даному випадку направлений на те, що, мовляв, тварини настильки схожи на людей, що людям СФ чому у них повчитися. РЖ оскильки феноменология повединки тварин, воистину, безмежна, то и меж для застосування цього методу практично немаСФ. Що ж до пошукив сенсу - це, як це часто буваСФ в анималистичний литератури - знаходиться вин у сфери людськоСЧ психологиСЧ, а не зоопсихологиСЧ и, як правило, знаходиться в прямий залежности вид идеологичноСЧ сфери людськоСЧ психики.

4. ВлСентиментальна анималистикаВ» - така дивна назва приховуСФ за собою, напевно, найбильш людську сторону застосування методу анимализму - а саме безпредметний пошук елементив чогось знайомого и ридного. Наприклад, характерним прикладом даного аспекту иснування анимализму СФ спогади дитинства - про улюблену собаку у двори, кличка-то якоСЧ вже давно забута, але спогад про неСЧ СФ частиною того минулого, яке приСФмно видтворити и увичнити ще раз в мистецькому твори. Даний аспект анималистичного методу маСФ найменше видношення до зоопсихологиСЧ, бо пошук сенсуздесь здийснюСФться за рахунок людськоСЧ рефлексиСЧ.

Зрозумило, ци аспекти анимализму не СФ окремими методами, а майже завжди иснують разом, у межах одного мистецького твору.

Цикавий и культурно-историчний аспект анимализму, який також даСФ корисну информацию для роздумив. Ось як характеризуСФ историю розвитку анимализму в живописи публицист Марина Лозинська (ВлЗвири в музеСЧВ»): ВлПершими художниками на Земли були, звичайно, анималисти. На стинах печер стародавни художники зображали саме тварин ще в кам'яному столитти. Правда, в ти далеки часи ни про яки жанри в мистецтви й мови не було. Людство створювало культуру, ще не роздилену на духовну и материальну. Люди облаштовували свит и прагнули виразити своСФ видношення до нього. Про тАЬкульт тваринтАЭ в религиях давнини свидчать численни твори мистецтва. Досить пригадати пам'ятники Давнього РДгипту або знаменитий скифський тАЬзвириний стильтАЭ [58].

Ставлення до тварин в мистецтви зминювалося из загальним розвитком видношення до природи. МонотеСЧстськи религиСЧ скинули звироподибних идолив. РЖслам взагали заборонив зображення тварин божих, включаючи людину. У мистецтви християнських народив зображення тварин, звичайно зустричаються, але як декоративна деталь фрески, або необхидний елемент монументальноСЧ скульптури. Бронзови кони, що несуть знаменитих вершникив на площах СФвропейських мист, - СФдини представники тваринного свиту в тАЬвеликому мистецтвитАЭ ХV - ХIХ столить.

Вперше термин тАЬанимализмтАЭ був вжитий по видношенню до скульптури в 1831 роци, коли троСФ молодих французьких скульпторив Антуан ЛуСЧ Бари, Кристоф Фратен и Олександр Жуйонне виставили в Паризькому Художньому Салони невелики фигурки тварин [51, 10].

Розповидаючи про творчисть художници Шейли РЖшем, журналистка Бела Гершгорин зачипаСФ и инши культурно-исторични аспекти анимализму (ВлБики и Боги Шейли РЖшемВ»): ВлПитання виникаСФ спонтанно. Але не тАЬщотАЭ, не тАЬзвидкитАЭ - бо немаСФ недолику в мифологичних тлумаченнях. Бик - земне втилення самого бога у шумерив, стародавних СФгиптян, индусив (хранитель Шиви бик Нандин). Вин же - злий дух, месник за образу богини РЖннин в тАЬГильгамешитАЭ. У грецький мифологиСЧ це и хижий жинколюб Зевс, що умикаСФ РДвропу на своСЧй билоснижний спини, и убите ТесСФСФм критське чудисько Минотавр, и просто безименна земна истота, що служить людини и видображена на сотнях ваз... Скульптурни зображення бикив з елементами тАЬнатурального макетутАЭ, що перекликаються з сучасною техникою колажу, знайдени и в древньоазиатських святилищах сьомого тисячолиття до нашоСЧ ери. Наскельни малюнки, грецьки вази - и ти ж крутороги истоти, що дивляться на нас абсолютно людськими очима з полотен абсолютно сучасноСЧ американськоСЧ художници. Питання до крайности просте: що ж вони говорять нам? ...Тварини з плотськи зигнутими низдрями и таСФмничи голи фигури людей, зливаючись з фоном, плавно перетикають одна в одну, стаючи СФдиним втиленням земного и позаземного - мистецтвознавци називають це тАЬтрансцендентною анималистикоютАЭ [13, 7]. Бик - истота, що може жити и в лабиринти, и в небесний височини, нести нелегку поклажу и злитати пид хмари - у власну первинну обитель. Люди на полотнах РЖшем - не погоничи, перетворюючи вольни истоти в домашню худобину, але СЧх супутники. РЖ ти, й инши дивляться и не дивляться на нас, наближаються и виддаляються одночасно: спрацьовуСФ ефект прозорости форм, що накладаються один на одного. РЖ навить прозаСЧчне знання про те, що иснуСФ видповидна техника лесування, не руйнуСФ зачарованости.

Чоловики и жинки, тварини, струмуюче повитря напивпрозорих сфер - це космос, якого можна боятися, бо далекий и холодний, а можна розчинятися в ним, як в природному мисци иснування всього живого и натхненного. Доктор мистецтвознавства Олександр Боровський, куратор виддилу сучасного мистецтва Державного Росийського музею в Санкт-Петербурзи, написав в своСЧй передмови: ВлЗвидки беруться космично-земни бики? Видповидь проста: з ноосфериВ» [58].

Великий украСЧнський философ В. Вернадський и француз Тейяр де Шарден практично одночасно розвинули цю теорию. Саме у ноосфери, породженни космичних сил, реализуються виникли ще до палеолиту уявлення людей про СФднисть свиту, розвинути згодом в мифологичних системах ризних народив.

З доисторичних часив люди жили в оточенни звирив и птахив и завжди СЧх зображали: дряпаним контуром и минеральними фарбами на стинах печер, виризували в камени и дереви, липили з глини. Поширени були зооморфни зображення, коли фигурки тварин виконували роль талисманив; ними прикрашали побутови предмети, ювелирни вироби, архитектурни споруди.

Епоха палеолиту (давний кам'яний вик) починаСФться з початком антропогенезу, а закинчуСФться в Х тисячолитти до н.е. Рання людина була повильнишою и слабкишою, ниж велики хижаки, не мала такоСЧ природноСЧ зброСЧ, як икла та кигти. Люди навчилися компенсувати ци недолики, використовуючи каминь, кистку, дерево. Майстри раннього палеолиту створювали гостри знаряддя, сильно б'ючи каменем об каминь. Вибиралися тверди гирськи породи, частише за все креминь. Найдавниша з видомих на Земли - це стоянка ранних людей, яка знайдена ЛьюСЧсом Лики в знаменитий Олдувайський ущелини в ТанзаниСЧ. Вона маСФ вигляд скупчення каменив и кисток тварин. Вик стоянки датують двома мильйонами рокив.

Верхний палеолит - це час народження мистецтва. Його поява була величезним прогресом у пизнавальний дияльности людей, осмисленни навколишнього свиту. Мистецтво змицнювало социальни зв'язки, допомагало формуванню первисноСЧ общини, ставало засобом передачи досвиду. Види образотворчого мистецтва палеолиту досить ризноманитни: петроглифи (зображення тварин и людей, виконани на камени), гравюри на кистках и рогах, рельСФфи, малюнки, глиняни и кам'яни скульптури.

Бильшисть вчених пов'язуСФ появу у людини потреби передати навколишний свит художними засобами з религийними магичними уявленнями, виникнення яких належить до того самого часу. Етнография знаСФ безлич прикладив, коли заклинання, танци навколо зображень вважалися засобом впливу на реальних тварин. Так, австралийськи аборигени и сьогодни вирять: якщо чоловики намалюють або тАЬосвижатьтАЭ новим розфарбуванням зображення тварин або рослин на стинах священноСЧ печери, то справжни тварини и рослини будуть добре розмножуватися. Серед малюнкив палеолиту ридко, але зустричаються зображення людей у масках. Широко видомий так званий тАЬЧаклунтАЭ з печери Трьох братив у ФранциСЧ - напиволень-напивлюдина. Мистецтво танцю, ймовирно, також розвиваСФться з имитациСЧ повединки тварин, мисливських и вийськових вправ.

Питання про шляхи становлення образотворчого мистецтва СФ складною науковою проблемою. Одни дослидники першим прагненням зобразити щось вважають смуги на наносному шари глини на стинах печер (СЧх називають тАЬмакаронитАЭ) и тАЬвидбиткитАЭ рук. РЖнши ж доводять, що найдавнишим було тАЬнатуральнетАЭ мистецтво - виготовлення опудал тварин, на ций основи виникла скульптура, а вже потим - рельСФф, гравюра, малюнок.

Працювали давни художники при свитли смолоскипив або свитильникив з мохом. Рукою чи примитивними пензлями (жмут вовни, пучок трави) наносилися сажа, минеральни фарби. Широко застосовували охру - природну червону фарбу ризних видтинкив - вид жовтуватого до пурпурного, СЧСЧ компонентами СФ глина и сполуки зализа або марганцю. Охру спочатку знаходили в натуральному вигляди, а пизнише стали виготовляти, перепалюючи зализняк [51, 8].

Художники палеолиту зображували переважно тварин: зубрив, коней, оленив, мамонтив. Перши малюнки недосконали, але згодом майстернисть досягла вражаючого ривня. Фигури тварин стали малювати упевненою линиСФю, дотримувалися пропорциСЧ. З'явилася штриховка, суцильне розфарбування, застосування ризних кольорив, що допомагало видображенню об'СФму. Шедеври печерного живопису з печер Альтамира (РЖспания), Ляско, Фон-де-Гом (Франция) передають тварин майже в натуральний зрист з великою життСФвою переконливистю. Особливистю цих розписив СФ те, що миж реалистично зображеними фигурами окремих тварин немаСФ композицийного зв'язку, иноди вони навить тАЬнаходятьтАЭ одне на одне.

Характерними для палеолиту також СФ невелики за розмиром жиночи статуетки. Вони виконани завжди за одним загальним принципом: кинцивки ледве намичени, риси обличчя не позначени, проте ризко пидкреслени ознаки жинки-матери. Таки статуетки образно називають тАЬпалеолитичними ВенерамитАЭ. Очевидно, що основна идея цих зображень - идея родючости, продовження роду. Вчени зв'язують СЧх з культом жинки-праматери в родовий общини, де споридненисть велася по материнський линиСЧ [25, 10].

В УкраСЧни дослиджено багато палеолитичних пам'яток. Одна з них - стоянка биля села Мизин на Десни, поблизу Чернигова. Там знайдени фигурки, яки зображають птахив, цикавий кистковий браслет, покритий складним геометричним орнаментом, жиночи статуетки.

Середний кам'яний вик - мезолит (X-VI тисячолиття до н.е.) СФ яскравим доказом сильного впливу природного середовища на життя и еволюцию людства. Закинчився льодовиковий период, потеплишав климат, оновилися флора и фауна. До цього часу належить важливий техничний винахид - лук и стрили. Видповидно велики общинни об'СФднання зминилися на невелики колективи мисливцив. Писля танення льодовикив з'явилися велики водни простори, поширилося рибальство. Зминився характер збиральництва - його основою став збир диких злакив. В якости материалу для виготовлення знарядь широко використовувалася кистка. Бильш ефективною була нова так звана микролитична техника обробки кременю: виготовлення пластин-вкладишив зовсим невеликого розмиру - микролитив. Наприклад, основу серпа робили з кистки, а лезо становили микролити. В мезолити люди освоСЧли плавання на колодах и плотах. Почалося приручення тварин, першим прирученим був собака.

Загальний характер образотворчого мистецтва поривняно з попередним етапом зберигся, проте, на видмину вид палеолиту, в мезолитичних розписах провидне мисце належить людини, СЧСЧ диям. З'являються сюжетни композициСЧ: полювання, танок тощо. Художник уже прагне передати внутришний змист, динамику того, що видбуваСФться. Це свидчить про нови завдання, яки виришувало мистецтво.

Останний етап кам'яного вику - неолит (новий кам'яний вик) - охоплюСФ ориСФнтовно VI - IV тисячолиття до н.е. Видбулося докоринне перетворення життя людства, пов'язане з переходом вид привласнюючих форм господарювання (мисливства, рибальства и збиральництва) до видтворюючих (землеробства и скотарства). Цей процес в науци отримав назву неолитична революция [13, 14].

Для неолиту характерна поява багатьох техничних и технологичних новинок: свердлування, пиляння и шлифування каменю, ткацький верстат, гончарство и гончарний круг, спорудження човнив, зародження монументальноСЧ архитектури. Новими рисами позначено суспильне життя - материнську зминила батькивська родова община, виникла парна сим'я.

На цьому етапи зникли хронологична, культурна одноманитнисть, у ризних географичних зонах Земли розвиток пишов ризними темпами и ризними шляхами. У так званому тАЬродючому пивмисяцитАЭ (РДгипет, Пивденно-Захидна Азия, узбережжя ПерськоСЧ затоки) змини видбувалися прискорено. На Пивночи ж, навпаки, племена довго залишалися на тому ж самому ривни розвитку. Вже помитни дуже яскрави мисцеви особливости, що дозволяють видризнити неолит РДгипту вид неолиту Межириччя, неолит РДвропи вид неолиту Сибиру. Творчисть людей з розвиненим землеробством видризнялася вид творчости племен з переважним розвитком скотарства и, в свою чергу, була иншою, ниж у пивничних лисових областях, де основним продовжувало залишатися полювання [30, 7].

Перехид в епоху неолиту до видтворюючих форм господарювання сприяв поглибленню знань про навколишню природу, що вело до виникнення узагальнюючих понять, уявлень про свитобудову. Життя людей неолиту залежало вид доброго або поганого врожаю, вид гарноСЧ або поганоСЧ погоди. Люди почали замислюватися про явища природи, виникла необхиднисть втилити в мистецтви небо, сонце, воду, вогонь, землю. З'явилися таки символи, як хрест, спираль, трикутник, ромб, свастика. Фигури тварин, птахив, людей також перетворилися на символични знаки, розгадати значення яких буваСФ нелегко. В неолити реалистични зображення майже повнистю зминилися на абстрактни мотиви, втилени в орнаменти.

Люди неолиту прагнули прикрасити майже все, що СЧх оточувало: керамика покривалася орнаментом, дерев'яни вироби прикрашалися ризьбленням, по розфарбованих глиняних статуетках можна судити, якими були тканини. Численними були особисти прикраси: намиста, браслети, каблучки, тило розфарбовували чи татуювали. Декоративно-прикладне мистецтво становить основну прикмету мистецтва неолиту [58].

Анималистичний жанр - зображення тварин в живописи, скульптури и графици - СФ, мабуть, найдавнишим. Саме из зображення тварини в палеолити (цей период продовжувався з часу виникнення людини до X тисячолиття до н. е.), по сути, и починаСФться история образотворчого мистецтва. РЖ вже тоди виникла якщо не головна суперечнисть, то принаймни головна особливисть цього жанру - поСФднання природничонаукового и художнього начал.

У ризних культур ця межа виявляСФться по-ризному. Досить пригадати магичне декоративне мистецтво скифив (I тис. до н.е.), що отримало назву ВлЗвириного стилюВ» из-за великоСЧ килькости образив тварин; мистецтво Стародавнього Китаю, де кожна тварина ниби живе и рухаСФться, немов схоплена легкими штрихами або мазками пензля. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
Видоми чудови перуанськи керамични судини, як, наприклад, судина у вигляди ягуара, що нагадуСФ малюнок тигра РДвгения Чарушина.

На контрасти з перуанським мистецтво ацтекив вражаСФ зловисним, страхитливим характером: уступи величезних пирамид-храмив прикрашають страшни голови надзвичайних змиСЧв. Керамични судини из зображенням скорпионив, павукив и крабив неначе навмисно провокують своСЧми пидкреслено видштовхуючими формами [57].

СтароСФгипетське мистецтво, що створило образи людиноподибних богив з головами птахив и звирив, що зберигають и поширюють навколо себе мудрий спокий, пиднимаСФ анималистичний жанр на нову висоту.

Словом, кожна культура по-своСФму виришувала питання про спиввидношення реального (натуралистичного) и художнього в образи тварини. Але немаСФ жодноСЧ культури в свити, де б анималистичний жанр нияк себе не проявив.

Анималистичне мистецтво иснувало впродовж тисячолить, у кожного народу и в ризни епохи. Воно складаСФ цикави сторинки творчости народних майстрив и архитекторив СтародавньоСЧ Руси. Починаючи з XIX сториччя анималистична тематика привертаСФ увагу професийних художникив, серед яких першим був П.К.Клодт, знавець коней, неперевершений в ций области скульптор [47, 24].

Видомий цилий ряд визначних творив образотворчого мистецтва епохи Видродження и наступних периодив, в яких знайшла своСФ яскраве втилення анималистична тема. Багато фресок, икон, живописних полотен, рисункив, илюстраций до литературних творив, скульптур мають в якости важливих елементив композициСЧ зображення тих чи инших птахив.

Видомо немало прикладив з историСЧ мистецтва, коли художники- видатни майстри портрету, пейзажу, натюрморту, тематичноСЧ картини разом з тим були прекрасними анималистами и неодноразово зображували птахив у своСЧх живописних творах и рисунках, а саме Дюрер, Леонардо да Винчи, Рембрандт, Рубенс, Делакруа, ССФров, Васнецов та багато инших. Кожен з них намагалися по-своСФму показати технику виконання форм свиту птахив. Тому видома нам така ризноманитнисть тиСФСЧ чи иншоСЧ картини.

В картини визначного фламандського художника ХVРЖРЖ столиття Снейдерса тАЮНатюрморт з павичемтАЭ можна побачити прекрасний приклад зображення птахив у натюрморти. В численних мисливських сценках и натюрмортах Снейдерса одне з головних мисць займають зображення птахив.

Можна навести немало прикладив, що илюструють важливи функциСЧ, яки виконуСФ анималистична тематика в творах мистецтва. Так, в картини Рилова тАЮВ голубому просторитАЭ велике смислове значення мають зображення литаючих лебедив. Вони не просто доповнюють, оживляють пейзаж, але й являються важливою частиною композициСЧ, вносять в картину видчуття пориву, руху, организовують своСФридний динамичний стрий твору, придають йому романтичного звучання [7, 12].

Живо и виразно зобразила художниця ПолСФнова тАЮПтахивтАЭ. Ворони зображени не тильки в ризних положеннях, але й кожна з них живе та диСФ видносно свого характеру. Одни зосереджено щось дзьобають, инши з цикавистю спостеригають за тим, що видбуваСФться в лиси, трети спокийно видпочивають. Ми видразу бачимо, що це живи птахи.

З циСФСЧ картини видно, що художниця так правдиво намалювала птахив тому, що добре знала будову и форму СЧх тила, характерни риси, повединку. Вона багато, уважно и з любов'ю спостеригала за птахами, багато робила з них начеркив [51, 22].

Перши витчизняни анималисти з'явилися в кинци ХVРЖРЖРЖ - на початку ХРЖХ столиття: М. Шелауров - ВлКачкаВ» (1771), Н.Чижев - ВлСнигурВ» (1776), Й. Клаубер - ВлЗображення сови, спийманоСЧ на корабли поблизу ЯпониСЧВ» (1813). У ХРЖХ столитти диких тварин малюСФ А.Обер - ВлВовк, що огризавсяВ», ВлБилий ведмидьВ», ВлЛев в пустелиВ», Н.РД. СвСФрчков - ВлВовкиВ» (1885) [58].

Дуже близько до художникив-анималистив працюють художники, що зображують сцени полювання. Хоча, звичайно, тема полювання в образотворчому мистецтви протистоСЧть идеСЧ дикоСЧ природи своСЧм бажанням показати пидпорядкування природи людини. Разом з тим, багато худож-никив видходили вид циСФСЧ идеСЧ Влмисливського живописуВ», просто прагнучи показати красу диких мисць и диких тварин.

З початком XX столиття починаСФться новий етап мистецтва зображення живоСЧ природи. Тема стаСФ популярнишою. Епизодично бронзови и керамични звири з'являються у П.П. Трубецького, А.С. ГолубкиноСЧ, В.Н. Домогацького, Н.А. АндрСФСФва и инших скульпторив. Для молодих художникив В.А. Ватагина и РЖ.С. РДфимова мешканци лисив, степив, ричок, морив, чотириноги и пернати, на все життя залишаються головними героями творчости. Ватагин разом з РДфимовим стоСЧть биля витокив витчизняноСЧ анималистики, СЧх називають засновниками цього жанру [7, 13].

В кинци ХРЖХ - на початку ХХ столить творило немало таких граверив и художникив: А.П. Швабе - ВлСибирський оленьВ»; А.Е.Мако - ВлНа РЖртишиВ», ВлТайгаВ», ВлЛосиВ», ВлВ степуВ»; М. Каразин - ВлЗустрич из зубром в Биловезький пущиВ», ВлВ тайзиВ», ВлВовча молитваВ»; Ф.А.Рубо - ВлДар'яливська ущелинаВ»; К.С. Висотський - ВлРевиння лосяВ», ВлЛосьВ», ВлВедмидь-шатунВ»; граф В.Л. Муравйов - ВлЗимовий лисВ», ВлТокуючий глухарВ», ВлНа галявиниВ»; А.С.Хринов - ВлВ зимовому лисиВ» (1903), ВлЛосиВ», ВлВ лисовий глушиниВ», ВлРев оленивВ», ВлОлень, що ревеВ», ВлЗубри, оточени вовкамиВ», ВлВедмидь в зимовому лисиВ»; Г.К.Савицький - ВлКачиний перелитВ».

Прекрасни дики тварини, особливо лоси и вовки, на картинах А.С.Степанова - ВлЛосиВ» (1889), ВлЛоси в лисиВ», ВлСмерть лосяВ», ВлГлухариВ», ВлНа промиселВ», ВлВовкиВ», ВлВовки вночиВ» (1910), ВлВовки в лисиВ» [47].

Частина ВлмисливськихВ» живописцив видийшла вид канону ВлмисливськоСЧ школиВ», смиливо зважившись показати перевагу диких тварин над людьми. Це - картина М.Каразина ВлЗустрич из зубром в Биловезький пущиВ» (середина ХРЖХ столиття) и, звичайно, полотно угорського художника М.А.Зичи, названа ВлЛоси и ведмидь, що прориваються кризь ланцюгВ» (1863). Ця картина нини практично забута, проте дуже сучасна и може бути використана екологичними организациями. Вигнани загоничами на ланцюг лоси и ведмидь зробили видчайдушну спробу в боротьби за своСФ життя з вбивцею - людиною: вони не здригнулися пид дулами рушниць и пишли прямо на стрильцив. А ти здрейфили, покидали в сниг своСЧ берданки, в паници розбигаються. Ни, людина николи не зможе стати царем природи, - учить живописець своСФю картиною. Ця ж тема видбита и в двох инших роботах художника - ВлВедмидь, що напав на загоничивВ» и ВлВедмидь, що напав на СФгеряВ». Хоча, звичайно, ци картини можна було назвати й инакше - ВлСамооборона ведмедяВ» [13, 27].

Автор альбому ВлПолювання в росийському мистецтвиВ» В.Панкратов, вихваляючи художникив за точно зображену природу, пише: ВлПрирода написана так достовирно, що ви мимоволи ВлспалахуСФте мисливським полум'ямВ» и шукаСФте мисце зручнише, щоб встати там з рушницею, а може, и з собакоюВ». Проте це досить обмежений и утилитарний пидхид. Хиба можна розцинювати роботи художникив дикоСЧ природи з точки зору Влде встати трохи краще, та вистрилити вирнишеВ», Влневже не можна просто насолоджуватися красою и божественнистю вильноСЧ природи, при цьому не думаючи про те, щоб що-небудь вид неСЧ видкусити або видщипнути?В».

До початку ХХ столиття дики звири и птахи поступово перестають бути героями драматичних картин полювання и все частише постають як предмет турботи, благоговиння и пошани людини. Приклад тому - картини М.А. Доброва - ВлМанчжурськи журавлиВ», ВлКондориВ» (1911), ВлЗебриВ»; Б.Д. ГригорьСФва - ВлХижакиВ» (1912); Л.В. Туржанського - ВлВовкВ» (1910); М.С. Сар'яна - ВлГиСФниВ» (1909); А.О.Рилова - ВлЧайкиВ», ВлЛебеди над КамоюВ»; Н.К. Рериха - ВлЗловисниВ» (1901) [51, 42].

Деяки росийськи анималисти намагалися в своСЧх картинах донести до глядача необхиднисть гуманного, дбайливого видношення до тварин. Так, художник К.Н.Редько виступив проти кориди. У своСФму щоденнику вин записав: ВлБий бикив - кошмарне видовище, безславний пережиток якихось диких часив. Я дивився на це вбивство, пригничуючи болисний биль серця, з дурною цикавистю и холодним розумом. Коли тореодори клоуни-кати красувалися золотими костюмами, кони, обливаючись кров'ю, падали вид ударив скаженого бика. В цей час смиються жинки, и з усих бокив мчить бурхливе схвалення натовпу, що вимагають нових подвигив вид фахивцив ВллицаривВ» безневинноСЧ крови тварини. Яка жахлива гра життям, що не вмищаСФться в розумВ». К.Н.Редько зобразив описане у своСЧй картини ВлБий бикив в РЖспаниСЧВ» (1928), намагаючись передати своСЧ видчуття дещо фантастичним полотном, акцентуючи увагу на олюднений голови убитого коня [30, 21].

20-30-ти роки ХХ столиття - час розквиту дияльности росийських та украСЧнський анималистив, що багато в чому пояснюСФться роботою специальних художних педагогичних курсив з анималистики, яки на початку ХХ столиття проводили А.С.Степанов и А.О.Рилов. Проте слава росийськоСЧ анималистичноСЧ школи пов'язана перш за все з именами художникив В.А.Ватагина и РЖ.С.РДфимова, учня В.А.ССФрова, якого назвали пизнише Влкоролем тваринВ». Серед найбильш видомих його робит можна видилити створени в кинци 1930-х рокив ВлОрелВ», ВлСобольВ», ВлЛеопардВ» [58].

В.О.Ватагин - патриарх московськоСЧ школи анималистики, один з организаторив першоСЧ в СРСР анималистичноСЧ виставки в 1939 р. в Москви. Його роботи присвячувалися як дикий природи в цилому - ВлНова ЗемляВ», так и окремим СЧСЧ представникам - ведмедям, левам, слонам, мавпам. У Державному Дарвинивському музеСЧ в Москви виставлено немало його робит, створених в 1920-х роках: ВлМамонтиВ», ВлЛев и зебраВ», ВлЧервони качкиВ», ВлЛебидь-шипунВ», ВлПеликаниВ», ВлБуйволи и чаплиВ», ВлРайський птахВ», ВлКрокодилова зубочисткаВ», ВлАфриканська саванаВ», ВлГниздо птаха-носорогаВ», ВлПавиани на видпочинкуВ». Декилька десяткив полотен вин присвятив таким зоогеографичним регионам дикоСЧ природи, як ВлАвстралийська областьВ», ВлПалеоарктична областьВ», ВлСхидна областьВ», ВлЕфиопська областьВ», так и назвавши своСЧ картини. Звичайно, ци роботи не можна поривняти з художними полотнами, оскильки вони виконують в основному науково-пизнавальну мету: познайомити глядача з дикими тваринами, що населяють той чи инший дикий регион Земли [13, 21-24 ].

У вильний манери писав в 1930-1950-х роках учень А.С.Степанова А.Н.Комаров. Так, його картину ВлБудни в горах АлтаюВ» (1947) можна спокийно виднести до хороших пейзажних робит. На полотни зображений красень-олень, що гризно викликаСФ свого супротивника в осинньому гирському лиси. Хороши полотна: ВлВовче весилляВ», ВлКони Пржевальського взимку в снижному бураниВ», ВлЧервони вовки и кабаргаВ», ВлГин лосивВ», ВлСнижний барсВ», ВлВовки на видпочинкуВ», ВлТундра литом и СЧСЧ мешканциВ», ВлПолярне побережжя и його мешканциВ», - художник з дивовижним уминням зображаСФ потаСФмни моменти з життя дикоСЧ природи. СвоСЧ зарисовки диких тварин А.Н.Комаров робив в нескинченних зоологичних експедициях [57].

На видмину вид нього, Н.Н.Кандаков присвятив себе зображенню водяного царства: ВлКоралови рибиВ», ВлГорчаки з черепашкоюВ». Добре видома його робота, що викликаСФ трепет серця - ВлБий кашалотивВ» (1959). Два величезни чудовиська - кашалоти, в несамовитий суперечци зметнулися над морем, ударившись головами. А недалеко в шлюпци, як у гориховий шкаралупци, щосили гребуть геть люди.

РЖнший росийський анималист - К.К.Флеров представлений в Дарвинивському музеСЧ своСЧми прекрасними картинами про доисторичну дику природу, яку ми николи не бачили, але можемо уявити завдяки видкриттям науки и майстерности художника - ВлДинозавриВ», ВлПермський периодВ» [25, 30].

Прекрасни зображення диких тварин залишили РД.РЖ.Чарушин - ВлБарсВ» (1940); В.РЖ.Курдов - ВлМисяць писень и танцивВ» (1940), ВлПоСФдинок лосивВ» (1939), илюструючи книгу В.Бианки ВлЛисова газетаВ».

Роботи росийських анималистив цього периоду оспивують диких звирив и птахив, народжених вильними и що мають дане СЧм природою право на життя и процвитання.

Назвемо и инших талановитих анималистив: С.РД.Пешехонов - ВлНерест лососевихВ» (1995); О.Ф.Хлудова - ВлКаракатиця, що випустила захисну хмаруВ» (1961); а також П.К.Клодт, Н.И.СвСФрчков, А.Н.Сотников, Д.В.Горлов, Г.Н.Попандопуло, А.М.Балашов, А.В.Марц, А.С.Цветков, А.С.Шендеров, В.А.Серов, А.Н.Сичкар, В.Павлушин, Л.В.Хинштейн, И.П.МаковеСФва [58].

Добре видоми роботи пизниших художникив-анималистив: Г.РД.Николь-ського - ВлТигрВ» (1969); РЖ.РЖ.Ризнич - ВлЧернетиВ» (1960); В.Романова - ВлГраючи глухариВ» (1999), ВлБий лосивВ» (2003), ВлНа ревуВ»; А.Чеботарьова - ВлРанокВ»; а також илюстрациСЧ В.А.Горбатова до Червоних книг и малюнки М.Г.Козодьяна, А.Ю.РЖсакова. Разом з тим слид зазначити, що, на жаль, невидоми роботи, що видображають спортивне полювання [57].

Чудови зразки тварин зустричаСФмо в творчости Рембрандта, П.Рубенса, А. Дюрера, Е. Делакруа, П. Жерико, РЖ. Е. РСФпина, В. РЖ. Сурикова, В. М. Васнецова, В. А. ССФрова.

ВлЗ кинця 1970-х рокив, - як справедливо пишуть автори каталогу про росийську анималистику ВлДомашни и дикиВ» - сприйняття тварин як самоцин-ного твориння природи граСФ все меншу рольВ». Витчизняна анималистика переживаСФ зараз затяжну кризу. Дики звири и птахи перестали бути об'СФктами благоговиння и дива, любови и пошани, перетворившись на знаки и символи, а то й карикатури в твориннях модного поп-арту. Ми вже не говоримо про так зване Влмисливське мистецтвоВ», де дики тварини продовжують утилитарно розглядатися як засиб розваги.

1.2 Особливости образотворчоСЧ дияльности учнив молодшого

шкильного вику

Одним з улюблених дитьми СФ зображення тварин: кишок, собак, билок, змий, птахив. РЖ це не випадково: тварини постийно оточують людину, багато хто з них приносить велику користь. Анималистична тематика займаСФ велике мисце в образотворчий дияльности школярив. Вони часто малюють диких птахив, домашних птиць, з цикавистю виконують илюстрациСЧ до казок, байок, оповидань, героями яких являються представники свиту птахив. Тому вчителю необхидно володити значними знаннями в области анималистичноСЧ тематики, вмити впевнено малювати птахив.

Процес организациСЧ образотворчоСЧ дияльности молодших школярив у процеси сприймання та видтворення анималистичного жанру маСФ ряд особливостей, що характеризуються:

1) механизмом художньоСЧ творчости дитей молодшого шкильного вику;

2) спрямованистю творчоСЧ роботи учнив на уроках образотворчого мистецтва;

3) психичною регуляциСФю учнив на уроках образотворчого мистецтва;

4) досвидом, якого потребують молодши школяри для виконання творчих роботи на уроках образотворчого мистецтва [38, 132-133].

Розглянемо ци особливости докладнише.

1. Механизм художньоСЧ творчости дитей молодшого шкильного вику. Розгляд цього питання зумовлюСФться тим, що художня творчисть СФ результатом процесив, характерних для людини на певних етапах СЧСЧ розвитку. У молодшому шкильному вици розвиваСФться абстрактно-логичне и просторово-образне мислення. Роль СЧх у художний творчости дитей вчени оцинюють по-ризному.

У працях психологив [16; 42], присвячених вивченню шляхив розвитку дитячоСЧ художньоСЧ творчости, ми знаходимо основни моменти творчого процесу: первинне переживання (слугуСФ поштовхом для створення); явище виражальноСЧ дияльности (материал для творчости); явище оформлення (организациСЧ або упорядкування) материалу.

Певний интерес з погляду системно-структурного пидходу до визначення механизму дитячоСЧ творчости у психологичному розуминни становлять праци Я.Пономарьова [42]. Вказуючи на иснування ризноманитних сфер-ривнив организациСЧ творчости, вин наполягаСФ на необхидности розроблення комплексу критериСЧв, що видповидають цим сферам. На його думку, успих розроблення кожного з таких критериСЧв перебуваСФ в безпосередний залежности вид ступеня осмислення питання про сутнисть творчости, взятоСЧ у найбильш загальному вигляди -- як узагальнення всих його виявив на ривнях ризних сфер.

Учений вказуСФ на застосування двох основних ривнив дослидження: емпиричного та фундаментального. На емпиричному ривни видбуваСФться пизнання, на фундаментальному, який СФ надбудовою емпиричного, видбуваСФться розчленування внугришньоречових зв'язкив та виявлення СЧхних закономирностей.

На позитивну оцинку заслуговуСФ наведений автором експериментально встановлений факт неодноридности специфичних для людини дий, наявнисть у такому випадку прямого (усвидомленого) та побичного (неусвидомленого) продуктив.

Я.Пономарьов розробив принцип системно-структурного пидходу, згидно з яким "пошук невидомого" здийснюСФться за допомогою механизму взаСФмодиСЧ интуСЧтивного та логичного. Цей принцип дав можливисть говорити про розуминня творчости як про механизм продуктивного розвитку, здийснити розподил СЧСЧ на структурни ривни организациСЧ, видилити психологичний ривень та визначити його ставлення до сумижних факторив -- социального та органичного, окреслити внутришню неоднориднисть психичного [42, 19-20].

Свий вариант характеристики ознак творчого акту даСФ инший дослидник психологиСЧ творчости О.Лук, який ознаками творчого акту вважаСФ необхиднисть попередних знань, пидсвидоме асоциювання далеких понять та критичну оцинку отриманого результату [див. 44, 13].

Пидтверджуючи думку В.Роттенберга про важливисть розвитку просторово-образного мислення, О.Лук вказуСФ на видминности миж людьми за ступенем обдарованости. Це залежить вид уроджених якостей та вид того, що людина отримала в ранньому дитинстви. На його думку, в сучасний початковий школи Влголовною метою маСФ бути набуття узагальнюючих стратегий. Для цього центр ваги слид перенести из заучування и запам'ятовування на розвиток допитливости та самостийностиВ» [44, 14].

Анализуючи праци зарубижних учених щодо визначення якостей и показникив творчих особистостей, можна помитити, що кожен дослидник пропонуСФ свий набир найбильш истотних, з його точки зору, ознак. Але серед них СФ ознаки, яки майже вси автори вважають основними. Це:

а) видкритисть досвиду, чуттСФвисть до нового, здатнисть бачити й ставити проблему, иснування интелектуальноСЧ та творчоСЧ инициативи;

б) широке узагальнення явищ, не пов'язаних миж собою наочним, понятийним зв'язком;

в) побижнисть мислення, що характеризуСФться багатством та ризноманитнистю идей, асоциаций з приводу виникнення незначного стимулу;

г) гнучкисть мислення, здатнисть до швидкого переходу з одниСФСЧ категориСЧ в иншу, вид одного засобу виришення де иншого.

д) оригинальнисть [34, 102-121].

Розкриваючи особливости творчости на уроках образотворчого мистецтва у початковий школи, слид звернути увагу на те, що СФ спильним для багатьох дослидникив дитячоСЧ художньоСЧ творчости. За висловом Т.КомаровоСЧ, творчий характер дияльности передбачаСФ виникнення и розвиток задуму, адже дитина не просто переносить те, що запам'ятала, -- у неСЧ виникають переживання у зв'язку з цим предметом, певне ставлення до нього. РДдине уявлення включаСФ те, що сприймаСФться у ризний час за ризних обставин. З цього створюСФться образ, який дитина висловлюСФ за допомогою зображальних засобив.

На думку П.Пидкасистого, реальною основою збудження творчоСЧ активности учня в усих ланках навчального процесу СФ поСФднання видтворення (репродукциСЧ) та творчости. Змистом творчоСЧ роботи вин вважав осмислення проблеми, припущення про можливисть видкриття невидомого в непизнаний сфери або принципово нового знання про певни явища. Важливу роль при цьому маСФ видигравати мотивация. Завдання навчання на уроках образотворчого мистецтва полягаСФ в тому, щоб разом из викладанням фактив для засвоСФння СЧх учнями показати СЧм зразки теоретичного узагальнення цих понять, озброСЧти СЧх методами осягнення сути явищ и процесив довколишнього свиту, засобами зображення СЧх у внутришньому взаСФмозв'язку виховати вминня бачити специфични, видминни риси прояву того чи иншого поняття або явища в ризних умовах [41, 52-53].

Автор наголошуСФ на тому, що у цьому рази елементи творчости будуть виявлятися навить на стадиях засвоСФння й репродукциСЧ ранише здобутих шаблонних знань. П.Пидкасистий пидкреслюСФ, що творча дияльнисть учня, психологична природа якоСЧ пов'язана з индивидуальним мисленням, неминуче мистить у соби видтворення знань и окремих способив розв'язання проблем, яки ранише вважалися в суспильно-историчний практици творчими и яки продовжують бути творчими для индивида, незнайомого з принциповими основами СЧхнього розв'язання.

П.Пидкасистий стверджуСФ, що в пизнавальний дияльности учня репродуктивни процеси, що видбуваються як наслидування, виступають у поСФднанни з елементами творчих процесив, яки виявляються у накопиченни особистого практичного й пизнавального досвиду, в индивидуальному переосмисленни суспильного досвиду в особисти знання [41, 54]. Те саме визнаСФ и Б.Щербаков, який зазначаСФ, що зображальна дияльнисть дитини -- явище, в якому розкриваСФться сутнисть, виришуються ризни завдання.

2. Спрямованисть творчоСЧ роботи учнив на уроках образотворчого мистецтва визначаСФться рядом проблем. Це:

небезпечнисть нав'язування стереотипив реального зображення довколишнього свиту та предметного середовища до моменту народження потреби в них. У молодшому шкильному вици це зумовлено труднощами и нездатнистю користуватися кольором як виражальним засобом при зображенни конкретного предмета, повильним розмежуванням истотних та неистотних якостей, складнистю розвитку сприйняття простору и перспективи;

иснування певноСЧ видминности миж техничними та художними навичками в творчий роботи. У миру розвитку дитини фактор об'СФктивного видображення пидвищуватиметься, и тоди дитини дедали бильше для виришення художних завдань необхидно буде вдивлятися в реальне життя, бачити реальни пропорциСЧ, колир, форму, простир;

спрямованисть на формування продуктивних (творчих) сторин уяви
молодших школярив, яка пидпорядкована емоцийному змисту й об'СФднаному
вираженню просторо-часових видносин и яка зумовлюСФ грамотне композицийне розмищення;

необхиднисть включення елементив емоцийного протиставлення до завдань творчого характеру. За таких умов учень маСФ змогу висловити за допомогою кольору своСФ ставлення до зображуваного [28, 42-43].

Означени проблеми дають можливисть враховувати викови та физиологични особливости розвитку дитини молодшого шкильного вику.

У такому аспекти до особливостей творчоСЧ роботи на уроках образотворчого мистецтва також слид виднести неможливисть видображення художньоСЧ дияльности у понятийний форми, у вигляди певних формул, графикив тощо; обмеженисть можливостей словесного пояснення; багатовариант-нисть знайдених засобив и виришення навчальних завдань, що не мають СФдиноСЧ правильноСЧ видповиди.

3. Психична регуляция творчоСЧ роботи молодших школярив на уроках образотворчого мистецтва. Важливою складовою творчоСЧ роботи СФ психични процеси, що регулюють творчу дияльнисть. Видображуючи предмети й явища в сукупности СЧхних якостей и частин за безпосереднього впливу на органи чуття, сприйняття слугуСФ регулятором взаСФмодиСЧ дитини з навколишним свитом. Оскильки сприйняття -- процес суто индивидуальний, то образи, яки виникають в уяви дитей, можуть истотно видризнятися один вид одного. Тому завдання учителя -- забезпечити кожному учневи умови для правдивого, такого, що видповидаСФ дийсности, повного и всебичного сприйняття довколишнього свиту [12, 42].

На видмину вид уявлення основною функциСФю уяви, на думку Л.Виготського, СФ Влорганизация таких форм повединки, яки ще николи не зустричалися в досвиди людиниВ» [16, 29]. Механизм творчоСЧ уяви як процесу пов'язуСФться из поняттями дисоциациСЧ (розщеплення й видбир цилисних вражень) та асоциациСЧ (поСФднання розризнених и зминених на основи дисоциациСЧ елементив).

Значну роль у системи психичноСЧ регуляциСЧ творчоСЧ роботи видиграСФ уявлення, що СФ видтворенням предметив чи явищ навколишньоСЧ дийсности у форми узагальнених наочних образив. Залежно вид особливостей предмета, що його уявляють, видиляють два основни види уявлень: визуальне, за яким стоСЧть реальний образ, и абстрактно-логичне, за яким стоять абстрактни поняття. Розуминня уявлення як процесу оперування образами-уявленнями включаСФ окреми розумови операциСЧ, яки подиляють на три групи: змина в процеси уявлення положення об'СФкта (або його частин); змина в процеси уявлення структури об'СФкта; одночасна змина положення й структури.

Важливе мисце у структури психичних процесив, що впливають на творчу роботу, посидають емоциСЧ та почуття. ЕмоциСЧ СФ таким внутришним организатором реакций организму, який напружуСФ, збуджуСФ, стимулюСФ або затримуСФ инши реакциСЧ. За ними залишаСФться роль внутришнього регулятора повединки. Саме тому в психологичних дослидженнях пидкреслюСФться, що Влжодна форма повединки не СФ такою мицною, як пов'язана з нею емоция. Жодна моральна проповидь не виховуСФ так, як живий биль, справжнСФ почуття. В цьому розуминни апарат емоций СФ нибито специальним знаряддям, завдяки якому найпростише впливати на повединкуВ» [34, 71].

Значну роль в организациСЧ творчоСЧ роботи на уроках образотворчого мистецтва видиграють процеси пам'яти та мислення. Пам'ять зберигаСФ попередни обставини життя, дияльности особистости, СЧСЧ минулий досвид. Разом з иншими СЧСЧ видами великого значення набувають, передусим, емоцийна (афективна пам'ять на почуття) та образна, що включаСФ зорови, слухови та смакови процеси. Саме тому емоцийно насичений навчальний материал запам'ятовуСФться краще, аниж емоцийно нейтральний.

Важливим елементом психики у творчий дияльности молодших школярив СФ готовнисть пам'яти до використання необхидноСЧ информациСЧ як обов'язковоСЧ умови продуктивного мислення. В цьому рази зростаСФ роль зближення таких понять: легкисть асоциювання, виддаленисть асоциациСЧ, смислова видстань, гнучкисть мислення як здатнисть швидко та легко переходити вид одного класу явищ до иншого, далекого вид змисту, та гнучкисть мислення як здатнисть своСФчасно видмовитися вид невдалого варианта виришення [38, 132].

Учитель образотворчого мистецтва маСФ пам'ятати, що учни початкових класив, яки належать практично до одниСФСЧ виковоСЧ групи, виявляють ризни можливости щодо прояву творчих нахилив.

У творчому процеси необхидно враховувати здатнисть мозку до ВлзгортанняВ». Це означаСФ замину декилькох понять одним, виднесеним до бильш високого ривня абстракциСЧ, здатнисть до використання об'СФмних в информацийному видношенни символив. Специфичнисть такого художнього видображення виявляСФться як динамика безперервних переходив вид зовнишнього уявлення до внутришнього змисту, коли реальни засоби формують образ, який у подальшому пидлягаСФ интерпретациСЧ на бильш високому ривни идеального.

РЖншою важливою особливистю мислення дитей у процеси творчоСЧ роботи СФ здатнисть до ВлзчепленняВ». Цим психологичним термином О.Лук називаСФ процес поСФднання сприйнятих подразникив и зв'язку нових видомостей из попередним знанням особистости, без чого информация, яка сприймаСФться, не перетворюСФться в знання и не стаСФ частиною интелекту.

До истотних рис психики можна виднести також Влздатнисть до перенесенняВ» навички, набутоСЧ при виришенни одного завдання до моменту виришення иншого. РЖнакше кажучи, це процес пошуку аналогий и вироблення узагальненоСЧ стратегиСЧ, яка у творчий роботи стосуСФться, насамперед, техничноСЧ сторони: вибору материалу (видповидно до теми техники), засобив художнього виришення и меншою мирою змалювання заданих образив, коли перенесення одного образу в инше завдання, хоча й можливе, але втрачаСФ певну новизну й самобутнисть [41, 68].

Дити молодшого шкильного вику щедро надилени образним мисленням. Н. Завалова зазначаСФ, що суб'СФктивнисть образу включаСФ момент упереджености, залежности образу вид потреб, мотивив, мети, настанов, емоций людини та ин. Характерною ознакою мислення дитей СФ здатнисть до оперування цилисними художними образами. Тому саме у молодшому шкильному вици вони мають зрозумити, що все у свити пов'язано та взаСФмозумовлено. Оскильки психологични дослидження довели, що художньо-образне мислення СФ багатофункциональним, то успишна организация творчоСЧ роботи з використанням образно-асоциативноСЧ його частини видбуваСФться ефективнише за взаСФмодиСЧ ризних видив мистецтв.

Образ, який забезпечив би дитини можливисть повноСЧ та ефективноСЧ його побудови, оперування в умовах ризних творчих завдань, не можна сформувати тильки за допомогою чуттСФвих даних Учитель маСФ розкрити значення цих даних и виявити истотни загальни закономирности. З точки зору вимог творчого процесу як дияльности образ набуваСФ значущости лише у тому рази, коли його ВлчуттСФва тканинаВ» (О.ЛеонтьСФв) органично поСФднуСФться зи значенням, утворюючи СФдиний сплав чуттСФвого та рационального [34, 142].

4. Досвид молодших школярив, що впливаСФ на творчу роботу на уроках образотворчого мистецтва. У дитей молодшого шкильного вику видбуваються певни змини у ставленни до образотворчоСЧ дияльности, виявленни творчих сили можливостей, тому вони найчастише звертаються до власного досвиду, що зумовлюСФ потребу у подальшому розвитку [12, 43].

Зважаючи на иснуючи видминности у пидготовци молодших школярив до малювання, початкова школа покликана створити необхидни умови для засвоСФння набутого ними досвиду, оволодиння знаннями й уминнями творчоСЧ роботи на уроках образотворчого мистецтва. У молодшому шкильному вици творча робота набуваСФ якисних видминностей, зокрема: видбуваСФться истотна перебудова засобив зображення у малюнку; важливе значення маСФ организация площини паперу; ускладнюСФться розв'язання композицийних проблем; спостеригаються видминности у физиологичних характеристиках миж хлопчаками та дивчатками при графичному й кольоровому зображенни, виконанни декоративного малюнка та оволодинни прийомами використання кольору; маСФ мисце перехид на новий ривень осмислення зображальних завдань.

Визначають почуттСФвий, интелектуальний та практичний види досвиду. Звернення до почуттСФвого досвиду пов'язано з викликаним у дитини почуттям стосовно того чи иншого образу або предмета. На формування попереднього досвиду впливають ризни види сприйняття, яки класификуються за формами иснування материСЧ (сприйняття часу, руху, простору) та за тривалистю перцептивного процесу. Викладаючи новий навчальний материал на уроках образотворчого мистецтва, вчитель маСФ апелювати до життСФвого и, зокрема, почуттСФвого досвиду учнив молодшого шкильного вику, до того, що СЧм доводиться спостеригати в навколишньому середовищи [46, 75].

Досвид молодших школярив охоплюСФ евристични, интелектуальни, моральни, естетични почуття. Спираючись на них, учни молодших класив виявляють творчу активнисть, прагнуть передати в процеси образотворчоСЧ дияльности своСФ ставлення до свиту прекрасного, пиднесеного, доброго тощо [10, 37].

Захоплення творчою роботою, урегульоване часовим регламентом, сприяСФ розвитку позитивноСЧ мотивациСЧ, що видзначаСФться пидключенням рефлексу самовираження. Як правило, у такому рази дити не обмежуються роботою на уроци, а продовжують у вильний час обмирковувати поставлене перед собою завдання чи здийснювати його.

Творча робота молодших школярив в умовах початковоСЧ школи перестаСФ бути игровою и стаСФ, переважно, навчальною дисциплиною. Це означаСФ, що истотно пидвищуСФться роль интелектуального досвиду учнив у процеси виконання творчоСЧ роботи на уроках образотворчого мистецтва.

Безперечно, у початковий школи неможливо зовсим видмовитися вид гри як одниСФСЧ з найважливиших форм навчання. Проте не слид загравати з учнем, а за допомогою гри потрибно знайти шляхи для розповиди про серйозни речи в образотворчому мистецтви, вид чого значною мирою залежатиме успишнисть оволодиння необхидними знаннями [18, 87].

Учни початкових класив ще не знають найважливиших законо-мирностей видображення дийсности на материали образотворчого мистецтва, СЧм незнайоми ще ВлтаСФмнициВ» художньоСЧ творчости, адже до школи вони не набули досвиду пизнання образотворчоСЧ грамоти. Натомисть, вони из задоволенням малюють запропоновани вчителем предмети. При цьому учни оперують наявними у них знаннями та уявленнями, СЧх цикавить у творчий роботи не ВлщоВ», а ВлякВ» зображено на малюнку. Це свидчить про збагачення интелектуального досвиду, який веде до розуминня й глибокого усвидомлення сутности того, що СФ красивим, виразним, витонченим у предметах и явищах навколишньоСЧ дийсности й мистецтва.

Особливисть организациСЧ творчоСЧ роботи молодших школярив на уроках образотворчого мистецтва пов'язана из функционуванням практичного досвиду. Видомо, що цей досвид в учнив молодшого шкильного вику СФ обмеженим, вони ще не володиють достатними уминнями практичного характеру. Змина провидного типу дияльности ставить перед педагогом завдання: молодши школяри мають оволодити найпростишими рухами СФ процеси малювання и правильноСЧ организациСЧ дий з приладами.

Методика викладання основ образотворчоСЧ грамоти вчителем передбачаСФ таке:

а) обмежити демонстрацию готових малюнкив тому, що через викови особливости дити копиюють СЧх, не ВлвмикаючиВ» уяву для потужноСЧ роботи;

б) видмовитися вид тренування за зразками як вид методу, що не видповидаСФ мети навчання образотворчого мистецтва та гальмуСФ розвиток творчоСЧ уяви та инших психичних особливостей;

в) обережно ставитися до особистого показу вчителем досягнення кинцевих результатив творчоСЧ роботи, щоб не актуализувати в деяких дитей негативне ставлення до своСЧх здибностей и, як наслидок, не зменшити мотивацию та интерес до творчоСЧ роботи [38, 134].

Таким чином, образотворча робота на уроках образотворчого мистецтва в початковий школи маСФ ряд особливостей, яки потрибно враховувати в процеси навчання. Конкретизация СЧх дасть змогу визначити ефективнисть поСФднання методив, що сприятиме формуванню творчоСЧ особистости засобами образотворчого мистецтва. Вид цього залежатиме, яким чином у подальшому слид будувати процес навчання в початкових класах загальноосвитньоСЧ школи.

Роздил 2. Формування у молодших школярив навичок виконання зображень птахив и тварин

2.1 Методика виконання зображень птахив и тварин

у початкових класах

Тваринний свит дуже цикавий и ризноманитний за формою и кольором. У початкових класах ци форми малюють найчастише в профиль, що даСФ змогу зменшити вплив перспективних змин на зображення. Наочнистю для малювання форм тваринного свиту можуть бути спочатку играшки, чучела, а потим и жива натура. Учни прагнуть зобразити рухи птахив, тварин такими, якими вони СЧх бачать. Навить персонажив литературних творив вони часто зображують у руси и в досить складних перспективних положеннях.

Майбутний вчитель повинен умити виховувати любов до малювання складних форм тваринного свиту: показувати методи зображення СЧх, послидовнисть виконання малюнкив тощо. Щоб виконати це завдання, необхидно знати теорию и методику малювання форм тваринного свиту.

Птахи - дуже цикава натура для зображення. Ризноманитнисть видив птахив, краса живих форм та фарб, особлива пластичнисть та динамика, властиви багатьом птахам - все це являСФ великий интерес для учнив. Хоч в рисунку птахив СФ деяка специфика, але закони реалистичного зображення натури справедливи та обов'язкови також и для рисунку таких об'СФктив.

Головним джерелом отримання знань и навичок в области зображення птахив являСФться систематична самостийна робота над зарисовками з натури (в тому числи з опудал). Головним засобом вивчення учнями птахив залишаСФться рисунок з натури [25, 41].

У будь-якому випадку, чи ведеться малюнок з живоСЧ тварини або з його чучела, треба знати хоча б основну його анатомо-конструктивну будову, тобто будова скелета и розташування мускулатури. Анатомична будова людини и чотириногих маСФ багато загального: череп, хребетний стовп, грудна клитка, лопатки, таз, кистки кинцивок. Мускулатура тварин теж аналогична людський по своСЧй системи, розташуванню загальних м'язових масивив, а також по рухах, значно бильш обмеженим у тварин. Кинцивки з'СФднуються з тилом, як у людини. Ззаду вони з'СФднуються через таз, спереду -- за допомогою плечового поясу, лопатки з'СФднуються з грудною клиткою и хребтом за допомогою м'язив, що нагадують м'язи плечового поясу людини [14, 65-66].

При поривнянни голови людини з головами ризних тварин також виявляСФться багато загального в будови: двобична симетрия, мозковий и лицьовий череп, верхня и нижня щелепи, очни западини. Тому побудова зображення тварин робиться так само, як и людини -- ти ж серединна, лицьова линиСЧ и т.п. Багато загального й аналогичного и в будови кинцивок. Проте треба пам'ятати, що тварина ступаСФ на передню кинцивку, що знаходиться в положенни пронациСЧ. Рухами супинациСЧ и пронациСЧ володиють: лев, ведмидь, кишка, заСФць, кролик, кенгуру, у менший мири собака, копитни зовсим ними не володиють [32, 51].

Рухи кинцивок тварин поривняно з рухами людини в основному схожи -- це рухи згинання и розгинання при ходьби, бигу и стрибках. У хижакив в передних лапах СФ хапальни рухи, яки включають рухи пронациСЧ и супинациСЧ. Але при цьому рухи видведення в плечових суглобах ризко обмежени; у копитних СЧх зовсим немаСФ.

Скелети и мускулатуру тварини треба уважно розглянути, вивчити и запам'ятати -- це необхидно для майбутнього малювання тварин з натури и по пам'яти. Якщо не уявляти соби анатомичну будову тварини, а малювати тильки на основи контурив, зовни видимих опуклостей и западин, грамотного и виразного малюнка не вийде. От чому рекомендуСФться по можливости виконати нариси и зарисовки з скелетив ризних тварин. Це дасть можливисть вивчити загальний рух тварини, рух його ниг, шиСЧ, вивчити пропорциСЧ ризних частин тулуба, принцип з'СФднання частин тила, розподил основних мас тулуба [25, 79].

Миж скелетом людини и птаха також багато схожого: у птахив хребет особливо подовжений в шийний частини, грудна клитка з грудною кисткою, виступаючою вперед на зразок киля корабля, -здесь прикрипляються могутни грудни м'язи, що приводять в рух крила, яки пиднимають птаха в повитря. Плечовий пояс маСФ своСФридну будову кисток (аналогичних людським ключицям и лопаткам), яки сприяють розмаху крил. Таз легкий, тонкий; ззаду виступаСФ хвостова частина хребта, управляюча хвостовим оперенням. З'СФднання ноги и тазу приховане пид оперенням, але по малюнку скелета можна зрозумити, де знаходиться тазостегновий суглоб, де колино, як вид нього йде гомилка и пид яким кутом виходить з оперення, де знаходиться гомилковостопний суглоб и як побудована ступня. У багатьох птахив (гусака, пивня, голуба и ин.) ступня тильки опорна, у хижих птахив вона и хапальна, тому така могутня и сильна.

Писля ознайомлення у загальних рисах з анатомичною будовою тварин, птахив (або в натури -- скелети, чучела, або по репродукциях, илюстрациях в книзи) можна приступити до малювання тварин з натури.

Спочатку доцильно зробити ряд начеркив и зарисовок оливцем, вугиллям, сангиною, кистю, пир'ям (однотонною аквареллю, тушшю) з чучел тварин -- зайця, лисици, билки, пивня, курки, качки, сороки, ворони, фазана и ин., а по можливости и з живих моделей.

Залежно вид поставлених завдань, характеру форми тварини, СЧСЧ шерстного покриву и оперення вибираСФться не тильки певна образотворча техника, але и спосиб виконання швидкого малюнка. У образотворчий творчости широко використовуються наступни способи швидкого малювання:

-- одними линиями;

-- линиями з одночасним опрацьовуванням начерку штрихами;

-- виконання начерку из застосуванням елементив схеми побудови;

-- виконання начерку схемою;

-- виконання начерку тоном, ВлплямоюВ» [51, 87-88].

Залежно вид вибраних способив виконання начерку вин може починатися з осьових, серединних линий, що вказують на загальний рух и просторове розташування тварини, птаха, з подальшою вказивкою короткими линиями, штрихами розташування шиСЧ, голови, ниг, хвоста, або починатися линиСФю, мазком, що обкреслюСФ силует, абрис, характерний для зображуваноСЧ тварини. Широко поширений спосиб виконання начеркив тварин з використанням елементив схеми, коли начерк виконуСФться геометричними формами, в яки вписуються об'СФмни форми тварин, а потим уточнюються и промальовуються индивидуальни особливости будови, шерстного покриву й оперення тварин и птахив.

Причому для уважного и ТСрунтовного вивчення кожноСЧ тварини доцильно виконати декилька начеркив и зарисовок окремих частин (голови, ниг и т. п.) одниСФСЧ тварини з ризних точок зору, з ризних сторин. Якщо малювання ведеться з живоСЧ, рухомоСЧ модели, краще стояти на одному мисци и ВлловитиВ» ризни рухи натури. Не проблема, якщо той або инший рух, поза швидко миняються, - треба почати инший начерк, а коли перший рух, поза повторяться, продовжити перший начерк и т.д. Слид мати на увази, що в клитци, в умовах обмежених просторив багато рухив, пози тварин безперервно повторюються.

В практици учнив можуть зустритися випадки, коли прийдеться зображувати птахив в повитри, коли вони летять. Потрибно при цьому враховувати, що полит буваСФ двох видив: гребний, коли птах махаСФ крильми, роблячи гребни рухи и видштовхуючись вид повитря; и паруючий, коли птах пидтримуСФ своСФ тило на розгорнутих крилах, користуючись инерциСФю чи пидходящою течиСФю повитря [13, 42].

Рисуючи голови ризних птахив, необхидно прослидкувати ризницю форм, СЧх пропорциСЧ, мисце знаходження основних частин. Рисуючи птахив, учень повинен також вмити зображувати ци об'СФкти засобами живопису.

Щоб добре вивчити анатомичну будову тварин и птахив, отримати достатнСФ уявлення про методичну послидовнисть виконання СЧх зображення, необхидно зробити з натури ряд тривалих рисункив.

ТРрунтовний, достатньо тривалий в часи виконання рисунок дозволяСФ уважно розглянути, проанализувати конструкцию тила зображуваного птаха, передати характерни особливости його зовнишности за потрибною ступинню детализациСЧ. Тоди рисунки можуть неодноразово знадобитися вчителю при виготовленни наочних посибникив до урокив у школи. Видносно тривалих зарисовок, то вони можуть здийснюватися як з опудал, так и з живоСЧ натури, коли пропонуСФться можливисть нарисувати птаха, що знаходиться бильш-менш тривалий час в одному положенни.

При роботи з живоСЧ натури рисунок хоч и може бути достатньо тривалим, але все ж вин, як правило, обмежений в часи виконання. Рисунок з опудал птахив можна проводити протягом багатьох разив. Це дозволить зобразити натуру у всих дрибницях з нерухливоСЧ модели при постийному освитленни [14, 92].

Будь-яка робота по зображенню птахив, з живоСЧ натури чи з опудала повинна проводитись послидовно, цилеспрямовано, з врахуванням особливостей зображуваного об'СФкта и завдань, що стоять перед учнями. Послидовнисть роботи тривалого рисунку птаха з натури чи з опудала можна сформулювати так: видносно до композицийного задуму и формату листка потрибно видилити кордони зображення, легкими штрихами намитити загальни обриси форм птаха, з врахуванням його рухив, слидкуючи за тим, щоб фигура була стийко поставлена. Потим визначають спиввидношення частин тила: встановлюють довжину тулуба и знаходять його ширину, розмири голови, помичають лапи и хвист.

Вишукуючи спиввидношення частин тила, слид починати з найбильш масивних частин, необхидно проводити роботу вид загального до конкретного, вид головного до другорядного, вид великих частин до малих, пиклуючись про цильнисть рисунку. При цьому звертають увагу на форму голови, грудини, тулуба, крил та хвоста [25, 79].

Потрибно видмитити, пид яким кутом нагнута вись тулуба до поверхни земли чи до гилки, на який сидить пташка, який напрям оси шиСЧ по видношенню до тулуба, як розмищени оси ниг по видношенню до оси тулуба. Коли загальни форми птаха знайдени, то переходять до подальшого СЧх уточнення. Визначають конкретни особливости форм тулуба, голови, крил та хвоста, ниг. Форма тулуба бильшости птахив яйцеподибна, що звужуСФться по напряму до хвоста. Характер цього залежить вид виду птаха, якого рисують. У ризних видив птахив форми голови и шиСЧ дуже ризноманитни.

Учню потрибно враховувати, яка форма тулуба, яке мисце на рисунку повинни займати крила та хвист, яки форми голови, шиСЧ. Побудувавши загальну форму тила птаха, необхидно провести уточнення окремих частин и деталей рисунку [14, 103]. Анализуючи натуру, з'ясовують, що кожна форма тваринного свиту пристосована до того середовища, в якому вона живе. Так, основна форма тила риби пристосована до легкого плавання у води и нагадуСФ овал, який инколи буваСФ видовжений и загострений з обох кинцив.

Вивчивши форму тулуба, голови, плавникив, видношення розмирив окремих частин натури -- риби, приступають до СЧСЧ зображення. Спочатку проводять осьову для визначення напряму тила и виявлення руху риби. Потим намичають довжину и найбильшу ширину СЧСЧ, визначають мисце и величину голови, тулуба, хвоста и плавникив. Перевиривши й уточнивши пропорциСЧ и перспективне положення тила, приступають до виявлення форми и малюють детали риби.

Перспективне зображення риби малюють вже в 1 класи на уроках тематичного малювання (ВлРибка в аквариуми серед водоростейВ»), коли учни прагнуть намалювати рибок такими, якими вони бачили СЧх -- у руси и в ризних перспективних положеннях. Тому майбутний учитель повинен вмити малювати риб у ризних просторових положеннях.

Розглядаючи форми ризних птахив, помичаСФмо, що основна форма СЧхнього тулуба нагадуСФ яйце -- форму, в який формувався на початку свого життя кожний птах. Форми голови, шиСЧ, тулубив птахив надзвичайно ризноманитни и цикави [25, 63].

Намалювати птаха з живоСЧ модели, у руси без досвиду дуже важко. Найкращими моделями для вивчення цих форм у натури спочатку СФ играшки, а потим -- чучела птахив и жива натура. Щоб полегшити зображення складноСЧ форми птахив або тварин, слид користуватися конструктивними схемами, вид яких легко перейти до реального зображення натури.

Чучело птаха спершу слид зображувати в профиль. Поставивши натуру, анализують СЧСЧ конструктивну форму, освитлення тощо. ЗвертаСФться увага на форму птаха, його пропорциСЧ, плавнисть переходу форми тулуба, шиСЧ, голивки. Наприклад, пид час анализу чучела голуба звертають увагу на те, що воно маСФ тулуб овальноСЧ форми з нахилом назад, круглу голивку з напрямом дзьоба вниз, нижки з нахилом уперед. Легкими штрихами визначають на папери загальни розмири птаха и пропорциСЧ тулуба, голови з дзьобом, хвоста, ниг и малюють з натури його загальну форму. Потим промальовують детали и передають об'СФмну форму чучела.

Дали ускладнюють завдання перспективним поворотом чучела вперед до того, хто малюСФ. Зображення птахив на тематичних малюнках закриплюСФ уминня и навички в малюванни СЧх у простори [51, 81].

Малювання тварин, як и птахив, потрибно починати з играшок и чучел у профиль. Малюнок починають з розмищення зображення на аркуши паперу, визначення загальноСЧ величини и пропорций тила тварин. Осьовими линиями визначають положення в простори тулуба, голови, ниг тварин, узагальнено зображують СЧхню форму.

Перевиривши и уточнивши за натурою визначени пропорциСЧ тила, СЧхний взаСФмний зв'язок, промальовують необхидни детали и виявляють об'СФмнисть форми свитлотинню. Набагато важчим завданням СФ зображення модели тварини, розмищеноСЧ в повороти та в руси видносно до того, хто малюСФ. Особливу увагу звертають на перспективну побудову малюнка, передачу индивидуальних особливостей тварини, виявлення СЧСЧ форми свитлотинню и на передачу фактури [14, 101].

Якщо дозволяСФ час и вчитель упевнений, що дити зацикавилися малюванням тварин, дуже корисно видилити ще одну годину для виконання швидких начеркив з натури живого кролика чи иншоСЧ тварини (морськоСЧ свинки, билки тощо). Для цього насамперед потрибно заздалегидь домовитись из учителем биологиСЧ (якщо при школи СФ живий куточок) або кимсь из учнив, хто займаСФться кроливництвом, щоб принести в школу живу натуру для виконання начеркив.

Щоб тварина спокийно почувала себе перед класом, на пидвищенни обладнують демонстрацийне мисце: застеляСФться низ, а з трьох бокив столу влаштовуСФться з картону чи цупкого паперу загорожа. Тварини дають улюблени харчи, щоб вона якомога менше рухалася [32, 96].

Процес виконання начеркив з живих тварин дуже складний, але водночас и цикавий. Адже лише в руси найбильш повно виявляСФться характер тварини, пластичнисть будови СЧСЧ тила. З другого боку, в учнив з особливою активнистю виробляСФться спостережливисть, окомир, техника виконання. Малювання живих тварин з натури маСФ багато складнощив. По-перше, в наш час у мисти тварини в основному знаходяться в зоопарку, що дуже незручно з погляду учбового малювання. По-друге, тварини дуже рухоми и СЧх дуже важко, часом неможливо, зображати з одниСФСЧ, фиксованоСЧ точки зору. Тому звичайно обмежуються виконанням швидких начеркив и зарисовок з натури живих звирив, птахив, риб, домашних тварин. Виконання ж тривалих робит (малюнкив в оливци, вугилли, акварели) звичайно ведеться з чучел тварин.

Бильшисть птахив и тварин дуже рухливи, и тому важко розраховувати на те, що модель буде достатньо довго знаходитися в тий пози, яка потрибна для виконання задуманого рисунку. Приходиться терпляче чекати моменту, коли повториться вибрана для зображення фаза руху и можна буде продовжувати роботу. Потрибна немала спритнисть, досвид та активнисть, щоб успишно рисувати птахив у руси. В таких випадках доречно використовувати швидки начерки. За допомогою лаконичних засобив в них передаСФться саме головне, характерне для того чи иншого об'СФкта.

Начерки - це найбильш стиснута, економна за засобами розповидь про побачене. В тривалому начерку можна детальнише показати натуру, придилити бильше уваги истотним деталям. Але и такий начерк повинен залишатися дуже коротким [32, 104].

Поетапнисть начерку така: спочатку потрибно заздалегидь вдивитися в натуру, оцинити побачене, подумки уявити соби завдання и кинцевий результат роботи. РЖ все це потрибно зробити в надзвичайно стислий видризок часу, инколи майже миттСФво. Таким чином, змист начерку, видилення истотних елементив, досягнення цильности зображення повинни швидко и впевнено здийснюватися учнями. В результати систематичноСЧ роботи з'являСФться необхидний досвид та впевненисть, яки дозволяють в подальшому виконувати начерки на високому ривни.

Щоб засвоСЧти принципи роботи над анималистичною тематикою, учням потрибно наполегливо оволодивати правильними методами виконання начеркив, застосовувати ризни материали и техники рисунку, добиватися правдивоСЧ та виразноСЧ передачи натури. Потрибно привчити себе дотримуватися послидовности роботи: спочатку швидко та цикаво закомпоновують зображення, видмитивши легкими насичками його межи, потим встановлюють основни пропорциСЧ об'СФкту, характеризують рухи птахив и проводять необхидни уточнення форми, добиваючись правдивости, виразности та цильности начерку. В бильшости випадкив вси ци диСЧ здийснюються дуже швидко (див. рис. 1).

Давати загальни методични вказивки з роботи над начерками важко завдяки ризноманитности завдань, що виникають при рисуванни ризних представникив свиту птахив. Однак можна видмитити деяки закономирности такоСЧ роботи, дати окреми рекомендациСЧ з СЧСЧ проведення. Перш за все, слид враховувати, що послидовнисть виконання начерку, рисунок вид загального до конкретного, вид великих, головних частин до бильш дрибних, другорядних, необхиднисть досягнення цильности зображення - це загальни обов'язкови принципи, яки дотримуються при будь-який тематици як в тривалому рисунку, так и в начерку. В останньому випадку вси ци завдання виришуються швидко, вичерпно.

Рис. 1.

Велике значення маСФ розвиток уминь визначати найбильш цикаве, характерне в кожний модели. Можна не встигнути передати яки-небудь детали, але не можна не помитити головного и в натури, що складаСФ СЧСЧ индивидуальни особливости и СФ важливим для загальноСЧ характеристики.

Велику привабливисть и разом з тим немалу труднисть являСФ зображення птахив у руси, коли найбильш повно проявляються характерни особливости СЧх пластики. Таки начерки видризняються особливою життСФвою правдивистю и виразнистю [25, 104].

Учням потрибно спочатку набути досвиду в рисунку малорухливих птахив. Поступово тематику начеркив и завдання роботи можна ускладнювати, вариювати.

Корисно врахувати таку можливисть виконання начеркив: рисуючи птаха в будь-якому руси, потрибно по мири зминення його положення видповидно зминювати мисце, рухаючись вслид за ним и продовжуючи рисунок фактично з одниСФСЧ и тиСФСЧ ж точки зору. Можна також робити зарисовки птахив в ризних положеннях на одному листку паперу, роблячи паралельно декилька начеркив, час вид часу продовжуючи роботу над кожним положенням, по мири повертання птахив в те чи инше положення. Виконувати таки зарисовки краще стоячи, тоди учень рухливиший, у нього бильше можливостей вибирати потрибни точки зору [39, 72].

В начерку важливо передати загальни обриси тила птаха, його головни пропорциСЧ та рухи. Дуже виразним положенням тила, коли особливо читко видно характерни обриси птахив, часто являСФться профиль. В цьому випадку добре спиввидносяться особливости його силуету та основни пропорциСЧ. Однак, не слид обмежувати зображення тильки профильних положень деталей. Необхидно спостеригати и рисувати СЧх з ризних точок зору.

При виконанни подибних начеркив необхидна швидкисть и легкисть натиску оливця. Схема конструктивноСЧ основи тила, допомижни линиСЧ, як правило, не виконуються, головна увага звертаСФться на характер контурних линий, яки и визначають особливости будови, пропорциСЧ тварин, характер рухив тощо. Швидкий штрих кладеться лише в найбильш тиньових мисцях.

Особливу увагу потрибно звергнути на психологичну пидготовку учнив до виконання цього завдання, тому що перши начерки, як правило, часто бувають невдалими, и дити можуть швидко розчаруватись у наслидках своСФСЧ праци. Щоб зацикавити учнив, це завдання можна оголосити конкурсним, влаштувавши в кабинети виставку кращих начеркив.

Рис. 2.

Тональне опрацьовування малюнка починаСФться з нанесення штрихами тону в дилянках, розташованих в тини (власна тинь, пивтинь, падаюча тинь). Дали тон посилюСФться, насичуСФться, и тим самим одночасно уточнюються, конкретизуються форма, об'СФм окремих дилянок фигури тварини, вигини, повороти шиСЧ, спини, лопаток и т.д. [25, 45].

Важлива увага надаСФться передачи фактури шерстного покриву тварини, оперення птаха, СЧх напрямку и розподилу. З циСФю метою необхидно не поспишаючи розглянути ВлрухВ», напрямок шерсти, оперення на окремих дилянках тварин, птахив, розибратися в його закономирностях и за допомогою штрихування и тушування передати м'якисть, пластичнисть, гладкисть шкири одних тварин и пухнастисть инших.

Писля виконання ряду начеркив и зарисовок можна переходити до тривалих малюнкив з натури (оливцем и аквареллю), чучел тварин и птахив: вовка, зайця, лисици, СЧжака, собаки, кишки, кози, качки, сороки, шулики, голуба и ин. Тварини зображаються як окремо, так и в групи [51, 65].

Якщо малюнок виконуСФться аквареллю, можна застосувати будь-який спосиб роботи акварельними фарбами. Але на самому початку, при виконанни перших завдань, все ж таки краще використовувати прийом поступового насичення кольору, прийом лесування, роботи Влпо сухомуВ». Необхидно також виконати якомога бильше швидких етюдив аквареллю з опудал тварин и СЧх деталей.

Основне завдання, яке стоСЧть перед учнем при роботи над живописними начерками та швидкими етюдами така: по можливости коротко за допомогою жодних зображуючих засобив дати загальне уявлення про форму та колир птаха та його головних деталей [28, 89].

В живописи зображуючими засобами являються красиви плями, видношення теплих та холодних видтинкив кольорив. Живописний начерк можна виконувати, зробивши на листку попередню розмитку оливцем.

Кольорови начерки и швидки етюди повинни видризнятися смиливими, обдуманими ришеннями, передачею головних, истотних особливостей натури, узагальненим тлумаченням зображуваного. Дуже зручним материалом для проведення такоСЧ роботи являСФться акварель. Вона володиСФ великими зображуваними можливостями, оперативна в руках учня, поривняно проста в користуванни, що немало важливо при здийсненни швидких етюдив и начеркив. Акварель забезпечуСФ ризноманитнисть техничних прийомив виконання живописних творив.

Розглядаючи завдання живописного зображення птахив, потрибно зупинитися на деяких моментах. Одним из таких моментив являСФться велике яскраве ризноманиття, кольорове багатство зображуваноСЧ натури, ризниця в характерному забарвленни зовнишнього покриву, тобто пир'СЧ [25, 15].

На початковому етапи роботи виконуСФться пидготовчий рисунок, на якому встановлюСФться обриси тулуба птаха, намичаються головни детали. На останньому, заключному етапи роботи завершуСФться уточнення кольору та форми. Додатковим перекриттям тонких шарив акварельних фарб досягаСФться складнисть кольорових нюансив та активна кольорова и тональна спивзвучнисть.

У практици вчителя образотворчого мистецтва й доси використо-вуСФться такий традицийний для школи вид графичноСЧ дияльности, як малюнок крейдою на класний дошци. Це пояснюСФться передусим доступнистю и економнистю даного материалу. Класна дошка и крейда СФ в будь-який школи, з СЧх допомогою вчитель може швидко проилюструвати своСФ пояснення. Крейдяне зображення легко стерти, зминити яку-небудь його частину, доповнити иншими елементами. Це необхидно в тих випадках, коли треба розкрити перед учнями процес роботи в динамици, показати можливисть збагачення малюнка деталями або принципи виправлення помилок. Використовують крейду головним чином для створення лаконичних линийно-контурних нарисив на класний дошци.

За необхидности можна виконати и видносно детализований малюнок крейдою з узагальненою характеристикою тональних видносин и об'СФмноСЧ форми предметив. У таких випадках доцильно в тиньових мисцях малюнка залишати чисту темну поверхню дошки, а свитла трактувати за допомогою крейдяних штрихив ризноСЧ товщини и з ризною силою натиску на крейду, домагаючись потрибного спиввидношення свитла и тини [37, 25].

Не потрибно затрачати час на складни малюнки, що виконуються крейдою або в комбинациСЧ його з иншими материалами, якщо вони вимагають значноСЧ витрати часу для свого здийснення. Ефект, що досягаСФться такими малюнками, може бути забезпечений за коротший видризок часу швидкими, лаконичними начерками, зробленими вугиллям, сангиною, пастеллю, аквареллю, гуашшю, кольоровою крейдою на великих листах билого або сирого паперу.

Слид видмитити, що малюнки крейдою мають менши образотворчи можливости, аниж начерки, зроблени за допомогою инших материалив, широко вживаних в творчий практици художникив. Наприклад, навить спрощена передача свитлотиньових видношень в крейдяному малюнку досить важка внаслидок негативности зображення. Крим того, такий малюнок досить умовний (били контури предметив на темному фони) и лише виддалено нагадуСФ звични зорови сприйняття. Проте добре пидготовлени, умили художники-педагоги спроможни виконати переконливи, виразни малюнки крейдою на класний дошци. Впровадження в практику роботи вчителив образотворчого мистецтва материалив, зручних для виконання педагогичних малюнкив, звужуСФ область застосування крейди, але не виключаСФ СЧСЧ повнистю з арсеналу художника-педагога [40, 58].

Необхидно пидкреслити важливисть дотримання методичноСЧ послидовности виконання педагогичних малюнкив. За диями вчителя пильно спостеригають школяри. Не можна працювати безсистемно, не зважаючи на прийняти в методици принципи послидовного виконання малюнкив: вид загального -- до часткового, вид головного -- до другорядного. Пояснювальне, показове малювання, що проводиться вчителем, активно впливаСФ на школярив, и виконувати таке малювання слид видповидально, враховуючи, що весь процес роботи над малюнком, кожний його етап СФ педагогичною диСФю [19, 116]. Можна видмитити своСФридну динамичнисть педагогичних малюнкив, яка полягаСФ в тому, що протягом дуже нетривалого часу вчитель поступово створюСФ малюнок в присутности учнив, яки бачать весь процес малювання в динамици: вид перших штрихив до останних.

При виконанни педагогичних малюнкив необхидно враховувати вик дитей, ривень СЧх розвитку, интереси, можливости. РЖ справаздесь не тильки в змисти завдань, передбачених програмою для того або иншого року навчання. Важливо ще й те, щоб малюнки вчителя по килькости и складности закладеноСЧ в них учбовоСЧ информациСЧ, за своСЧми образотворчими якостями, по своСЧй цильовий ориСФнтациСЧ були ризними для кожноСЧ виковоСЧ групи учнив. Наприклад, в малюнках, призначених для школярив молодших класив, мира спрощення зображення може бути дещо бильшою, ниж в малюнках, розрахованих для демонстрациСЧ старшим учням. Видповидно у кожний виковий групи може зминюватися спиввидношення захоплюючого початку и рационально-логичного материалу в малюнках вчителив [28, 57].

Не завжди змист педагогичних малюнкив, що залежить передусим вид теми уроку й навчального материалу, що илюструСФться, може мати яскраво виражену образну характеристику або супутнСФ гумористичне трактування зображення. У тих випадках, коли змистом пояснювальних малюнкив СФ материал методичного характеру (наприклад, демонстрация послидовности створення зображення або методив побудови об'СФмноСЧ форми якого-небудь предмета), принцип подачи учбового материалу буде видбуватися з переважанням логичних елементив над емоцийними.

Вчитель-художник повинен володити пидвищеним педагогичним тактом, гострим чуттям художника, щоб не перевантажити своСФ пояснення, образотворчий показ навчального материалу зайвою геометризациСФю, щоб не перетворити процес навчання, цикави заняття малюванням в нагромадження методичних схем.

Малюнок вчителя -- авторитетне свидчення правильности тих методичних положень, яки висловлюСФ вчитель пид час усних пояснень. Такий малюнок переконуСФ школярив в користи и доцильности навчання, в необхидности оволодити образотворчою дияльнистю. Педагогичне малювання, умило и цикаво виконане вчителем, пидиймаСФ його авторитет [44, 112].

Важливу роль в оволодинни майстернистю швидкого малювання видиграСФ розвиток зоровоСЧ пам'яти и уяви, уминня здийснювати начерки на основи швидкоплинних вражень, отриманих внаслидок короткочасного спостереження натури. У зв'язку з цим представляють интерес вправи в швидкому малюванни. Одна з таких вправ проводиться так [47, 69-70]. Протягом 1-2 хвилин слид уважно розглянути об'СФкт майбутньоСЧ зарисовки, визначити його основни характерни особливости, принцип побудови, а потим, прибравши предмет або видвернувшись вид нього, зробити лаконичний нарис по пам'яти. Наприкинци роботи можна знову подивитися на модель, щоб оцинити миру об'СФктивности зображення. Згодом виконання зарисовок за спостереженнями стаСФ звичною справою, и СЧх створення не представляСФ значних труднощив.

ОдниСФю из складових майстерности швидкого малювання СФ уминня створювати гранично лаконични начерки, спрощувати зображення до мири узагальненого образу. У цьому видношенни виявиться корисним такий тип вправ: писля виконання якого-небудь тривалого малюнка або ТСрунтовно проробленого нарису з натури треба зробити швидкий начерк на цю ж тему по пам'яти. РЖноди потрибно повторно поглянути на натуру, щоб зробити видбир найголовнишого, добитися бажаноСЧ мири спрощення и лаконизму зображення. У ходи такоСЧ роботи видкидаються подробици, не проводиться ретельне моделювання, виявляються истотни особливости об'СФктив, проводиться скорочення малоинформативних ознак, виявляСФться узагальнений образ предмета [25].

Швидка уявна оцинка натури, забезпечення пропорцийного и тонального взаСФмозв'язку частин зображення, виявлення образноСЧ сутности модели, застосування видповидних графичних засобив для втилення задуму художника, лаконизм и виразнисть виришення начерку -- все це маСФ важливе значення в швидкому малюванни, яким досконало повинен володити художник-педагог [36, 20].

Розвиток зоровоСЧ пам'яти и уяви маСФ важливе значення для художника-педагога. Уминня вильно и упевнено малювати, опираючись на зорови уявлення и пам'ять, СФ обов'язковою умовою успишноСЧ роботи вчителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
Йому доводиться постийно керувати образотворчою дияльнистю школярив, пидказувати и показувати СЧм, як малювати ризни сюжети и об'СФкти. Робити це слид цикаво, переконливо и професийно.

Тематика дитячих малюнкив багата и ризноманитна, в них неридко переплитаються реальнисть и фантастика. Допитливий розум дитей, СЧх активнисть часто виражаються в образотворчий творчости. Проводячи заняття из школярами, вчитель часто импровизуСФ, даСФ видповиди на незаплановани заздалегидь питання, малюСФ ризни об'СФкти в ризних поСФднаннях и положеннях. Для цього необхидно володити тренованою зоровою пам'яттю, багатою уявою, мати значний запас зорових уявлень. Ци якости корисни и в особистий творчий роботи вчителя [39, 126].

Ризноманитний тваринний свит -- це истотна частина навколишньоСЧ нас природи, з якою тисно пов'язане життя людини. Анималистична тематика СФ важливим компонентом творчоСЧ дияльности художникив. Педагоги повинни знати особливости зображення анималистичних сюжетив, знати принципи анатомичноСЧ будови тварин и птахив, мати досвид СЧх малювання. Головним джерелом отримання навичок СФ зарисовки з натури, що проводяться в зоопарку, в сильський мисцевости, в лиси и т. д. Крим того, необхидно виконати ряд нарисив з опудал.

Пластична краса тварин найбильш повно розкриваСФться в динамици, яка в кожному випадку маСФ своСЧ особливости. Так, процес ходьби або бигу складаСФться з елементив, що послидовно чергуються (почергове висунення ниг, моменти опори, вильний крок и т.д.). Кожний фази руху властиви своСЧ закономирности. Знаючи ци особливости, художник зможе виразно передати своСФ враження вид натури, своСЧ творчи задуми [25, 81].

Дуже зручним, мобильним засобом зображення анималистичноСЧ тематики СФ начерки. З СЧх допомогою можна фиксувати своСЧ враження, малювати тварин в руси, часто зминювати сюжети, чергувати материали и технику малюнка. Добре виконани начерки тварин в динамичних позах виризняються особливою правдивистю и виразнистю.

2.2 Организация, змист та анализ ефективности експериментального дослидження

Експериментальне дослидження особливостей виконання учнями початкових класив анималистичноСЧ тематики проводилось у три основни етапи. Метою першого етапу (РЖРЖ семестр 2007-2008 рр.) був анализ педагогичноСЧ, психологичноСЧ та мистецтвознавчоСЧ литератур з проблеми анималистичного малюнка та методики його виконання, укладання библиографиСЧ, вироблення експериментальноСЧ методики та проведення констатуючого експерименту у 3-х класах ЛьвивськоСЧ ЗОШ РЖ-РЖРЖРЖ №36.

Другий етап (РЖ семестр 2008-2009 рр.) передбачав проведення основного (формуючого) експерименту. Перевирено на практици ефективнисть системи вправ та завдань образотворчого змисту.

Мета третього етапу (РЖРЖ семестр 2008-2009 рр.) полягала в анализи та узагальненни килькисних та якисних результатив експерименту, написанни тексту дипломноСЧ роботи, СЧСЧ литературне оформлення.

При проведенни формуючого експерименту були передбачени змини в способах керивництва навчання школярив при збереженни змисту навчання. У експериментальному класи активизувалась образотворча дияльнисть школярив у галузи виконання анималистичного малюнка, пропонувалась система организациСЧ навчання, методи та прийоми, що забезпечують оптимизацию розвитку уявлень про анималистичний малюнок.

У процеси експерименту використовувалася така послидовнисть малювання опудал тварин:

-- пошуки и визначення композициСЧ малюнка у формати аркуша паперу (заздалегидь визначаСФться його композицийне розташування);

-- уточнення и остаточне визначення основного просторового руху тулуба тварини;

-- уточнення и промальовування основних пропорций опудала;

тАФ промальовування окремих частин тварини;

тАФ уточнення силуету;

-- уточнення индивидуальности в образи, об'СФмний форми, розподили шерстного покриву тварини або оперення птаха;

тАФ нанесення меж розподилу градаций свитлотини.

У процеси проведення експериментального дослидження ми враховували вимоги навчальноСЧ програми до организациСЧ сприймання й виконання зображень тварин з дидактичною метою (див. табл. 1).

Таблиця 1

Анималистична тематика у програми з образотворчого мистецтва

Сприймання:

передавання основних особливостей будови и характеру руху тварин.

Пластична виразнисть силуетноСЧ форми, СЧСЧ декоративна насиченисть, художньо-образна характеристика

Свит тварин

у мистецтви

Вирни друзи


 
 

Кит-воркит (або: тАЬВиСФ витер з-пид ворит, у воротях сирий киттАЭ)

Карнавал картин


 
 
Здрастуйте звири, мали и велики!

Липлення (пластилин, глина) 
 
 

Гуаш, кольоровий папир 
 

Гуаш, акварель (круглий пензель, тампон, палець); графика 

Графика. Вар.: естамп (друк по апликациСЧ); робота пензлем; рвана та ризана апликация

Бажани спостереження за тваринами (в зоопарку, в цирку, на ферми тощо; на уроци - перегляд слайдив).

Малювання тАЬвид плямитАЭ. Робота одразу пензлем, пальцем

На тему музичного твору тАЬКарнавал тваринтАЭ К. Сен-Санса 

Розтяжка одного (темного) кольору

Загалом робота над начерками проходила так: уважно придивившись до тварини, характеру будови СЧСЧ тила, учни уявно закомпоновували на аркуши паперу 3-4 начерки; робота над кожним з них продовжувалася доти, доки тварина не зминила своСФСЧ пози; коли ж вона зминила позу, учни, не завершивши попереднього начерку, приступали до иншого и т. д. Пизнише, коли тварина знову ставала у попередню позу, учни своСЧ попередни начерки доводили до можливоСЧ завершености. Так з'являються начерки тварин на одному аркуши у ризних положеннях, виявляються найхарактерниши ознаки будови СЧх тила.

У процеси организациСЧ и проведення експериментального дослидження ми враховували, що програми з образотворчого мистецтва побудовани на основи тисного внутришнього взаСФмозв'язку з иншими предметами, зокрема природознавством. Заняття образотворчим мистецтвом пробуджують естетични почуття до навколишньоСЧ дийсности и творив мистецтва, активизують СЧхни допитливисть, вминня реально зображувати оточуючу дийснисть. Учни вчаться виявляти особливости зображуваного (наприклад, звира), виявляти притаманни СЧм форми, будову, спиввиднесенисть частин, характерни детали, спосиб життя. Спостеригаючи керамични играшки, фотографиСЧ, слайди, дити вчаться оливцем зображати найпростиших звирив.

При цьому проводилися уроки на теми: тАЬКазкови тваринитАЬ, тАЭХто в лиси живетАЬ, тАЬЛисови звирятка готуються до зимитАЭ, виконувалися илюстрациСЧ до ризних казок про звирив ("ЗаСФць та СЧжак" РЖ.Франка, "Лисичка-сестричка" украСЧнська народна казка).

Також значна робота проводилася у процеси навчання липлення. Дити вчилися виготовляти рельСФф "Пивник", "Зайчик", "РЗжачок", виконували фигурни композициСЧ "Слон и слоненятко", "Ведмидь и ведмежатко" й ин.

Наприклад, при липленни лисички в роли натури слид взяти играшку, яка зображаСФ лисичку, яка бижить и перш за все з'ясувати з яких частин складаСФться лисичка и якоСЧ вони форми. (У лисици маленька округла голивка, загострена до носика, гостри вушка, подовжений тулуб и приблизно такоСЧ ж довжини хвист, лапи коротки й тонки). Тут слид використати методичну розробку липлення лисички.

На уроках малювання використовувався ще такий вид роботи, як апликация, головними героями якоСЧ СФ звирятка. Дуже цикавою СФ апликация ризних звирят, яку виконати можна з геометричних фигур. Дуже красивими виходять в апликациСЧ декоративни форми звирив. Виконання таких поробок дозволяСФ дитям фантазувати, створювати дивовижний окрас героСЧв, придумувати ризни сюжети. Складання мозаСЧки дозволяСФ розвивати увагу, спостережливисть. Тут з ризних геометричних фигур дитлахи складають фигури ризних тварин и доцильно перед школярами поставити игрову ситуацию: хто самостийно збере бильше силуетив?

Програмою передбачене також виготовлення м'яких играшок "Зайчик", "Каченя", й новоричних масок из зображенням звиряток. Анималистичну тематику ми пов'язували й з уроками музики, де дити вчилися визначати по звучанню, про кого йде мова в музичному твори на основи истотних ознак того чи иншого звира. Так, через створення игровоСЧ ситуациСЧ через уявну прогулянку до гаю вчителю вдавалося пидвести дитей до образив пташки загадками "Билка", "Дятел", "РЗжачок", персонажив писень, слухають музичний твир Д.Кабалевського "РЗжачок", вчаться анализувати прослухане (чи спивпадаСФ музика з реальним образом).

У хори " Семеро козенят" з опери М.Коваля, "Вовк и семеро козенят" музика виражаСФ веселий настрий козенят и разом з тим зображуСФ СЧх весели стрибки, тупотиння. Потим поривнюСФться все з темою тАЬВовкатАЭ, на основи цього твору вити визначають оперу. Знайомляться з веселим твором М.Лисенка "Писня Лисички", " Писня Кози" з опери " Коза-дереза", де дити визначають характер самоСЧ лисици - хитра, небезпечна тварина. У п'СФси Д.Кабалевського тАЬЗайчик дратуСФ ведмежаткотАЭ видбуваСФться спивставлення високих и низьких звукив, повильного и швидкого темпу допоможе учням пизнати у музици зайчика и ведмежатко (назва твору до слухання не оголошуСФться): зайчик удвичи швидше и у високому регистри повторюСФ музику ведмежатка, наче дратуСФ його.

У процеси формуючого експерименту ми придиляли велику увагу дослидно-практичний роботи учнив. Саме в цих умовах СФ можливисть виховувати у дитей дослидницький пидхид по здобування знань, збуджувати в них интерес по природи. Учни вчаться сами одержувати знання, обТСрунтовувати своСЧ видповиди, набувати уминь и навичок користуватися нескладними лабораторними обладнаннями, а головне спостеригати явища, розкривати причини, що зумовлюють СЧхню змину. Мислення учнив спрямовуСФться на анализ и синтез. Пид керивництвом вчитель вони вчаться видиляти в предметах истотни ознаки, встановлювати миж ними подибнисть, узагальнювати, робити висновки. Дослидно-практична робота сприяСФ вихованню в учнив довильноСЧ уваги, спостережливости, розвитку диалектичного мислення.

ЧуттСФве сприймання видиграСФ велику роль у пизнавальний дияльности учнив молодших класив. Саме з ними була тисно пов'язана робота з роздатковим материалом. Це могли бути вологи препарати, малюнки и таблици з анималистичноСЧ тематики, роздавальни картки тощо. Щоб дитям легше було визначити истотни ознаки предметив, яки вивчаються, бажано пид час роботи додержуватись певноСЧ послидовности у СЧСЧ виконанни, яка буде для учнив планом СЧхних дий. Роздавальни картки можна використовувати пид час фронтальноСЧ роботи з класом, для самостийних занять учнив тощо.

Широко використовувалися технични засоби навчання. За допомогою СЧх можна було вивчати тварин, за якими в даний момент важко спостеригати в природи. Кольорови зображення викликали у дитей позитивни емоциСЧ, интерес, що полегшувало усвидомлення нового материалу. Демонстрування кинофильмив давало можливисть показати явища в динамици й розвитку. Особливо зручно було користуватись слайдами. На екрани учням можна показати збильшене кольорове зображення предмета, явища.

Для активизациСЧ пизнавальноСЧ дияльности учнив перед переглядом диафильмив чи кинофильмив було доцильно давати СЧм таки завдання: коротко описати предмети, явища за змистом кадрив, видилити истотни ознаки, з'ясувати, як пристосувалися тварини до життя в певному середовищи, розкрити причини явищ, взаСФмозв'язкив у природи тощо. Писля перегляну екранних засобив ми проводили бесиду. На уроках ми також використовували грамзаписи. Увага та интерес дитей значно зростали, коли учни прослуховували музику, спиви птахив, коротки оповидання и вирши.

На уроках образотворчого мистецтва вчитель в поСФднанни з иншими методичними прийомами використовував ризноманитни загадки, цикави завдання, кросворди, вирши, казки, оповидання про звирив: проводилися игри, игри-подорожи, викторини, хвилинки цикавого тощо, залежно вид мети уроку, змисту навчального материалу, знань учнив та ин. Все це дуже зацикавлювало дитей, даСФ СЧм бильш поширени знання, вони краще и швидше запам'ятовували материал. В играх дити виконували ризноманитни пизнавальни завдання.

Дуже цикавими були игри-подорожи. Наприклад, вивчаючи тему " Звири весною" у процеси вивчення природознавства, ми провели цикаву "подорож" в весняний лис. Перед подорожжю використовувалися стинни таблици и картини, диапозитиви, фрагменти диафильмив, натуральни об'СФкти, яки допомагали конкретизувати уявлення. Подача материалу у вигляди подорожи збуджувала емоциСЧ дитей, розширювала кругозир.

Для розвитку кмитливости дитей широко використовувалися загадки. Вони дають не повний але досить точний опис предметив або явиш природи. Навколишний свит даСФ велики можливости для створення ризних загадок про рослин, тварин, явища природи. Загадки ми використовували на ризних етапах уроку. Для цього вчитель заздалегидь пидбирав СЧх видповидно до теми и мети вивченого материалу и визначав, на якому етапи доцильнише СЧх використати.

На почуття, мислення дитини також впливаСФ краса опису процесив, явищ природи и предметив навколишнього свиту. Тому ми включали в розповидь учителя або пид час бесиди уривки з художних творив, виршив, писень и навить казок. Уривки з прози або вирши також використовувалися на початку уроку, що пидвищувало интерес учнив до виучуваного материалу або для закриплення знань. За допомогою ризноманитних форм роботи, яки здийснювалися на основи додаткового материалу (загадки, оповидання, цикави завдання, вирши, скоромовки, приказки тощо) ми ознайомлювали учнив з звичками, повединкою, способом життя звирив, СЧхню взаСФмодиСФю з природою, навколишним свитом, показували, яку користь приносять звири, як люди ставляться до них, а також за допомогою цих форм роботи узагальнювали знання учнив про звирив, розвивали у дитей мислення, увагу, спостережливисть, любов до природи, до наших чотириногих друзив.

Наведемо фрагмент уроку на ознайомлення учнив з будовою тварин.

Мета: познайомити дитей из зовнишньою будовою тварин; формувати поняття "птахи", "звири"; збагачувати знання учнив про тварин лису; виховувати дбайливе ставлення до тварин; розвивати довильну увагу, мислення.

Вивчення нового материалу.

1. Актуализация знань про тварин.

- Дити, дидусь Лисовичок (казковий герой уроку) хотив би почути вид вас назви видомих вам тварин.

- А де ви СЧх бачили? Що ви знаСФте про СЧх повадки? (Названи учнями тварини вчитель демонструСФ перед класом - це малюнкови зображення и пропонуСФ назвати суттСФву (головну ознаку), за якою вони розризняють тварину.)

2. Розповидь вчителя з використанням наочности.

- Дали Лисовичок пропонуСФ розглянути таблицю из зображенням цих тварин. Назвить СЧх. (Лисиця, дятел, бджола).

- Все це тварини (повторили). Ви знаСФте, що свит тварин, що населяСФ нашу планету ризноманитний. Вони живуть на суши, в земли, деяки пристосувалися до життя у води. Ось погляньте уважно на лисицю. Опишить СЧСЧ, яка вона, з яких частин складаСФться? (Голова, хвист, кинцивки, тулуб).

- Вирно, та слид пам'ятати, що частини тила всих тварин видризняються розмирами, формою, окраскою. Погляньте на малюнок и поривняйте СЧжачка та ведмедя.

3. Формування понять "птахи", "звири".

Завдання: розгляньте на таблици лисицю, назвить СЧСЧ суттСФви ознаки; розгляньте дятла. Поривняйте цих тварин. Чим вони видризняються миж собою? Розгляньте и поривняйте за зовнишним виглядом лисицю и билку. Що миж ними спильного и що СЧх видризняСФ.

4. Закриплення прийомив класификациСЧ тварин, птахив, звирив.

На дошци вчитель прикриплюСФ зображення ризних тварин, а учни класификують СЧх. До звирив слид виднести: лося, СЧжака, тому що СЧх тило вкрите шерстю (голками), вони народжують малят и вигодовують СЧх молоком. До птахив - зозуля, СЧСЧ тило вкрите пир'ям, маСФ дзьоб, крила.

На пидсумок можна використати гру (Хтоздесь зайвий?) - дитям пропонуСФться знайти "зайву" тварину и пояснити свий вибир.

Щоб таки уроки не були нудними, ми використовували додатковий материал.

1. Вводили хвилинки-цикавинки, де дити сами знаходять цикавий материал и повидомляють всьому класу. Наприклад, один учень розповив про видминнисть миж зайцем-русаком та зайцем-биляком.

2. Конкурс (склади казку) за опорними словами: кигтики, пухнастий хвист, у дуплах, парашут, дитоньки, додому, свято, злий змий, хлопчик-чаривник.

3. Кращий декламатор вирша про звирив.

4. Розгадування малюнкових кросвордив.

Дани види роботи не давали учням змоги бездумно слухати лише вчителя, а включали СЧх у навчальний процес, розвивали допитливисть, спостережливисть, прагнення бути кращим знавцем ридноСЧ природи.

Наведемо фрагмент екскурсиСЧ, де здийснювалося ознайомлення молодших школярив из тваринами навесни.

Мета: поглибити знання учнив про звирив весною, СЧх пристосування по умов життя в навколишньому середовищи про змини в повединци з приходом весни, на основи видомостей з народноСЧ зоологиСЧ та свитоглядних уявлень про тварин, розвивати позитивно-емоцийне ставлення до пизнання навколишнього вминня розповидати; виховувати любов до природи ридного краю, бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Пояснення нового материалу.

1. Розповидь учителя на тему: свитоглядни уявлення про тварин.

- В украСЧнцив були своСЧ погляди на створення свиту та всього живого на земли - ось наприклад, ходить така легенда в народи про створення свиту.

"Одного разу дав Бог Лукавому пучку земли и звелив, щоб вин кинув цю пучку на порожнСФ мисце. Кинув Лукавий, и з неСЧ утворилася та земля, на який ми тепер живемо. З тиСФСЧ пучки, яку дав йому Бог, Лукавий не забув и для себе приховати трошки земли пид нигти. Як тильки видийшов вид нього Бог, одразу виколупав з-пид нигтив порошинки земли и кинув СЧх " на простир ". Та з того праху не вийшло земли, а постали з нього вси нечисти тварини, яки й розлизлися по всий земли.

Потим Бог став населяти землю ризними створиннями: видразу ж злипив из земли людину, дмухнув на неСЧ - и вона стала ходити и розмовляти, потим створив усих инших тварин и звирив усих по пари, щоб вони могли плодитися".

Цикави легенди створив наш народ про тварин, яки здавна живуть поряд з людиною. Так наприклад, коня, за велинням Бога, створив янгол з диявола за те, що вин витягнув из ясел, де ховався маленький РЖсус, сино, и таким чином видкрив переслидувачам Спасителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
За це кинь и понини не може наСЧстися.

А ось про створення вовка ходить инша легенда. РЗСЧ вам розкаже Андрий (учень класу).

"Якось чорт з'явився до Бога й каже: "Люди зовсим не доглядають за своСФю худобою, и вона робить шкоду. Треба зробити так, щоб людина на майбутнСФ боялася пускати СЧСЧ саму". Бог велив чортови злипити з глини вовка. Чорт хутенько побиг, злипив вовка и привив його до Бога. Бог знайшов вовка завеликим (той був завбильшки з доброго коня) и визнав, що його слид обстругати. Чорт узявся обстругувати вовка, и з великих стружок наробив шершнив, и маленьких мух, а з найменших - комарив. Вин обстругав вовка до таких розмирив, яким ми його бачимо нини, й пустив. Вовк страшенно розлютився вид нестерпного болю и сказав Богови, що СЧстиме не лише худобу, а й людей.

Розповидь вчителя про змини вовка весною.

2. Робота з наочним материалом для поглиблення знань.

- Багатими були знання украСЧнцив про оточуючий свит, повадки хижих звирив. Ось погляньте на малюнок ведмедя. Який вин? Опишить його.

- Що вин робив взимку? Чому ?

- Так, про ведмедя у людей склалося уявлення, як про звира шкидливого, але розумного й такого, що поривняно ридко нападаСФ на людей. До речи, у квитни ведмеди виходять з барлогу та не сами, а з малятами, яки народилися взимку.

- У кинци березня у кубли, вистеленому сухою травою, мохом, народжуються слипи мишенята. Через два тижни вони прозриють, швидко ростуть, и вже в кинци квитня виповзають з нори, гриються на сонечку. Дивлячись на цей малюнок опишить лисичку словами-прикметниками: руда, довгохвоста, хитра, насторожена, красива.

- Погляньте на верхивку сосни, ви побачите повитряного акробата. Хто це? (Билочка).

- А от про змини, яки видбуваються у билочок весною розповисть Мишко, вин дуже гарно пидготувався.

- У квитни народжуються малята у билки. Вони зовсим безпомични, слипи й голи. Перши дни мати не залишаСФ гнизда, годуСФ и гриСФ билченят. Прозривають вони через п'ять тижнив. Покидають гниздо у двомисячному вици.

- Молодець! Пригадайте виршик, який ми вивчали про билочку. Як вин називаСФться? Розкажить його.

Билочка восени

На гиллячках, на тоненьких,

поки день ще не погас,

сироСЧжки та опеньки

билка сушить про запас.

Так нашпилюСФ охайно,

так СЧх тулить на сосни,

и миркуСФ: а нехай-но,

ще побудутьздесь мени!

Поки пни ище хороши,

поки СФ ище тепло,

а як випадуть пороши,

заберу СЧх у дупло.

Буде холодно надвори,

сниг посиплеться з дубив,

буде в мене у комори

цила в'язочка грибив.

Але билочци не спиться.

Дятел тукаСФ тук-тук,

Щоб не вкрала СЧх лисиця

Або хитрий бурундук. (Лина Костенко).

- Ану, видгадайте:

Звирок маленький,

Взимку биленький,

Влитку сиренький,

По полю стриб-стриб,

По снигу тик-тик. (ЗаСФць).

- У поли ще сниг лежить, а в зайчихи вже народилися зайченята, схожи на маленьки сири грудочки. Зайченята народжуються зрячими. Тило СЧх вкрите густою теплою шерстю. З перших годин життя вони можуть бигати. Видразу писля народження зайчиха, нагодувавши досита малят, покидаСФ СЧх. Малята килька днив можуть бути без СЧжи. Зайчиха-мати годуСФ и своСЧх, и чужих дитей.

Бесида для осмислення и узагальнення нового материалу.

- Про яких звирив ми говорили сьогодни ?

- Як зминюються зовнишний вигляд звирив навесни?

- У яких звирив навесни народжуються малята?

- Яки звири вигодовують своСЧх малят? А зайчиха?

- Коли и чому звири пробуджуються вид зимовоСЧ сплячки? пробуджу-ються навесни?

На етапи актуализациСЧ опорних знань учнив було доцильно провести пизнавальну гру з використанням загадок и наочних посибникив з зображенням звирив. Назва гри - "Вгадай и знайди", "Вгадай звира", "ТаСФмниця звиривтАЭ тощо.

Вчитель загадував загадки. Учни повинни уважно прослухати загадку. Той, хто видгадаСФ загадку повинен знайти видгаданого звира на малюнку серед наочних посибникив и сказати, яки истотни ознаки його названо в загадци.

1. Не кравець, а все життя з голкою ходить. (РЗжак).

2. Зубасте, сирувате, по полю гасаСФ телят и овець шукаСФ. (Вовк).

3. Хвист трубою, спритни нижки,

Плиг из гилки не сучок!

Носить все вона горишки,

В золотий свий сундучок.

В неСЧ очи, мов горишки,

Кожушина хутряна,

Гостри вушка наче рижки.

У дупли живе вона. (Билка).

4. Пара довгих вушок,

Сиренький кожушок,

Скорий побигайчик,

А зоветьсятАж (Зайчик).

4. Я руда, низького зросту,

Хитра я и довгохвоста,

На курей я вельми ласа,

В них таке смачненьке м'ясо,

Вовку - брату я сестриця,

А зовуть менетАж (Лисиця).

Цю гру вчитель проводив на уроци з метою поглибити в учнив поняття "звири", навчити розризняти за зовнишними ознаками звирив, розвивати у дитей увагу, мислення, кмитливисть.

На етапи ознайомлення з новим материалом (сприйняття и усвидом-лення знань) використовувалася форма роботи, яка зацикавлювала дитей и давала СЧм певни знання, а саме "Подорож у казковий осинний лис".

Подорож можна здийснити за допомогою малюнкив звирив, лису, за допомогою картин, диапозитивив, фрагментив диафильму, яки допомагають конкретизувати уявленню. Для подорожи використовуСФться "Календар природи" (набирне полотно, на якому виставляються дерева, кущи, звири залежно вид пори року). При розповиди пид час подорожи вчитель використовував оповидання з художньоСЧ литератури, в яких розповидаСФться про життя звирив восени, СЧхни звички и пристосування до життя в певному середовищи, про особливости життя звирив восени.

Наведемо фрагмент уроку: "Подорож у казковий осинний лис".

Мета: ознайомити дитей з зминами у житти звирив восени, навчити розризняти за зовнишними ознаками звирив, дизнатись про СЧх звички и пристосуванню до життя восени.

- Сьогодни ми здийснимо подорож у казковий лис. Лис улитку був увесь зелений, а тепер беризки та клени жовти осики червони, а помиж ними ялиночки зелениють. Налетить витер, зирве з дерев листочки, и закружляють вони в повитри, наче метелики. Потим тихо, тихо додолу спускаються, землю нибито килимом укривають. А на гилках дерев з кожним днем все менше стаСФ листочкив. Далеко видно все навколо кризь облетили голи вити. Дерева ронять листя, трава й квити в'януть, сохнуть, а насиння СЧхнСФ на землю осипаСФться, щоб на той рик навесни прорости и знову зазеленити, зацвисти. Тварини також до зими готуються: мандривники птахи збираються у велики зграСЧ, щоб летити у вирий, маленьки звиринки запасають у своСЧх коморах СЧжу, лагодять своСЧ житла та сами зодягаються в теплу зимову шубку. А комахи пид кору дерев у ризни щилини ховаються. Так, тварини готуються по довгоСЧ та холодноСЧ зими.

Билка. Настала для билочки найклопотниша пора: треба свою хатку по зими готувати, утепляти. З ранку по вечора билочка клопоче, суху траву, мох збираСФ, вси щилини в гнизди затуляСФ. РЖ СЧжу також треба запасати на зиму. Знайде билка на кущи горишок, зирве и заховаСФ десь у шпарци дерева. А то ще в дупли цилу комирку влаштуСФ горихив, жолудив туди назбираСФ. Билка й гриби на зиму припасаСФ: стрибне на землю, знайде гриб, схопить його зубами и тягне на дерево. Там вона його в розвилку миж гилками затисне. Гриб висохне, а як настане зима билочка знайде його и з'СЧсть. Чимало треба билци горихив, жолудив, насиння та грибив запасти восени. Зате взимку вона не голодуватиме. А кого ж ми зустринемо дали? (виставляСФться на набирному полотни).

РЗжачок. Восени у СЧжака мало поживи. Заховались у землю черв'яки, ящирки, змиСЧ, вужи. Тяжко знаходити комах, жаб. В погожи осинни дни готуСФ соби СЧжачок тепле зимовище. Вночи и вдень таскаСФ в ногу сухе листя и м'який лисний мох, застилаСФ зимову постиль.

За лито и осинь СЧжаки пид шкирою запасають багато жиру, тому взимку можна видпочивати. Послухайте тепер цикаву историю, яка сталась восени. З циСФСЧ розповиди ви дизнаСФтесь, для кого в СЧжака голки.

Для кого голки в СЧжака.

Якось восени захопив лисицю в поли дощ. Вимокла, як плющ. Похнюпила вона. голову та й чалапаСФ по калюжах. Коли гляне - кущик стоСЧть. Лисиця - до нього. ПрибигаСФ аж там СЧжак сидить. Вид дощу ховаСФться. Посунься - буркнула лисиця и штовхнула СЧжака в бик. Штовхнула та аж запищала з болю.

- Ой лихо! До тебе ж торкнутися не можна. Чом ти не поголиш оцю гидку щетину?

- Спасиби за пораду, але вона не для мене - мовив СЧжак.

- Та ти подумай, сказала дали лисиця. Що в тих гилках гарного? Тильки сусидив видганяти. Поголи СЧх, бо вси друзи тебе одцураються!

- МоСЧ голки не для друзив, перебив СЧжак, вони для ворогив.

Ось для чого СЧжачку голки.

Борсук и ведмидь. Також до зими готуються борсук, ведмидь - сало нагулюють щоб взимку видпочивати. Жир у них - це запас СЧжи, а ще й холоди не пропускаСФ. Ведмидь живиться ягодами, коринням, дрибними тваринами; ведмидь - тварина усеСЧдна. Старанно и вмило готуСФ до зими зимове лигвисько. М'якою запашною хвоСФю, корою з молодих ялинок, сухим лисовим мохом вистилають своСФ житло ведмеди. Тепло и затишно у ведмежих барлогах.

- Продовжимо нашу подорож по осинньому лису.(На набирному полотни повинни стояти ти звири, про яких вчитель розповидаСФ, кожного звира вчитель виставляСФ лише тоди, коли починаСФ розповидати про нього).

Вовки и лисици. Тьмяни и коротки дни пизньоСЧ осени. Темни довги ночи. Хмуриться низько небо. Тильки сирому вовку пизня осинь и зима не страшни. Лисиця и вовк постийне ганяються в пошуках поживи. РЗжу вони не запасають и в сплячку не падають. Не хижи звири. Вони живляться ризноманитними тваринами. Вовка и лисицю ноги кормлять. У лисици лапи по зими повнистю заростають густим смухом. Лисиця взимку наче у валянках. Вони дуже хитри, а вовк ще й зажерливий.

- А якими тваринами живляться лисици? (миши, зайци та инши мали тварини).

- Якими вовки? (лоси, олени, дики кабани).

- Дити, СФ хто це такий? (Вчитель виставляСФ зайця).

Зайци. Зайци теж не будують житла, и СЧжу не запасають. Для зайцив кожний кутик може бути домивкою. Зайчик СЧсть молоди гилля. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
кору дерев, бо зайци - травоСЧдни тварини. ПизньоСЧ осени вони ласують на полях листям капусти, морквою, буряками.

- Ще багато звирив можна зустрити в осинньому лиси. Але подорож вже закинчуСФться.

- Скажить, а яких звирив сьогодни ми зустрили?

- Яких звирив ви не знаСФте ?

На етапи закриплення /осмислення, узагальнення, систематизациСЧ знань проводилося змагання "Хто найшвидше, хто найкраще". Змагання проводиться для того, щоб учни краще осмислили и запам'ятали новий материал, для розвитку учнив пам'яти, мислення, уваги.

Учни диляться на дви команди. Кожна команда обираСФ соби назву, яка пов'язана з якимось звиром. Наприклад, "Зайчатка", " РЗжачки " тощо. Команди повинни видповисти на запитання чи запитанню вчителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
Та команда, яка перша дасть правильну видповидь - одержуСФ 1 бал, якщо видповидь незадовильна - слово надаСФться команди.

Завдання и запитання до змагання " Хто найшвидше. хто найкраще".

1. Чому звирив посипають на хижих, усеСЧдних, травоСЧдних?

2. Назвить, яки звири видносяться : а) до хижих; б) до усеСЧдних; в) до травоСЧдних;

3. Яки звири впадають у сплячку ? Чому?

4. Яки звири не впадають у сплячку и не запасають СЧжу?

5. Розповисти, як билка пристосувалась до життя в лиси восени?

6. Розповисти, як СЧжачок пристосувався до життя в лиси восени?

7. Як ведмидь готуСФться до зими?

8. . Як зайчик готуСФться до зими?

9. Розповисти, як лисиця. и вовк пристосувались до життя в лиси?

10. Хто з видомих вам звирив полюСФ на комах?

В завданнях, де учням треба розповисти про звирив, слово можна надавати обом командам и поривняти яка з команд розповила краще. В кинци змагання - пидсумок и оцинювання.

Також ми проводили гру-викторину ВлЩо? Де? Коли?В», де учни показували своСЧ знання з теми.

Клас дилиться на дви команди, учни вибирають командирив, дають назву командам, яка пов'язана з осинню. Завдання командам: швидко, правильно, зрозумило видповисти на поставлени запитання.

Завдання до гри

РЖ. Гра "Поривняй". Учням даСФться завдання за допомогою малюнкив поривняти истотни ознаки билочки и СЧжачка. використавши таку схему (одний команди даСФться СЧжачок, инший билочка).

1.До якоСЧ групи видносяться : а) птахи, б) звири.

2. Чим вкрите тило? (хутром, голками).

3.Якого кольору хутро маСФ? а) взимку, б) литом.

4.Як ци звири пересуваються? а) стрибають, б) бигають, в) повзають.

5. Як готуються по зими?

6.Чим харчуються?

РЖРЖ. Гра-викторина тАЬВесняне дивотАЭ.

Для циСФСЧ викторини вчитель пидбираСФ цикави и пизнавальни завдання. Учни диляться на 3 команди. Кожна команда обираСФ командира и весняну назву, наприклад: "Сонечко", "Пролисок", "Витерець". За кожне завдання команди отримують бали.

Хид гри-викторини

1). Дай правильну видповидь.

"Хто швидшетАЭ

1. Яки звири пробуджуються вид зимовоСЧ сплячки? Чому?

2. Хто народжуСФться у звирив?

3. "Хто зайвий?" Учитель демонструСФ малюнки звирив. Хто з учнив буде уважний и помитить звира, який не впадав у зимову сплячку, той переможе, и навпаки, треба знайти звирив, яки впадали в зимову сплячку.

РЖРЖРЖ. Змагання капитанив.

Капитани кожноСЧ команди повинни придумати загадки про будь-якого звира, якого учни розглядали при вивченни теми. На це завдання даСФться 2 хвилини. Писля того, як капитани придумають загадки, учни повинни видгадати СЧх и оцинити, вибрати найкращу загадку.

Загадки, яки придумали учни експериментального класу.

1. Що за звир такий бижить,

Вуха бильше голови,

Кору гризе, хижакив боСЧться,

А сам такий спритний. (Зайчик).

2. На ньому тильки голки,

Якими вин не шиСФ. (РЗжачок).

3. Це веселий звирок

СтрибаСФ з ялинки на дубок. (Билочка).

4. Вин товстий и любить мед також любить спати. (Ведмидь).

5. Вона хитра и швидка,

Курей краде повсюди. (Лисиця).

РЖV. Змагання "Найкращий малюнок".

Кожний команди даСФться завдання намалювати звира (ведмидь, зайчик, лисиця). Учни кожноСЧ команди виходять по черзи и малюють якусь частину тила звира. ПеремагаСФ та з команд, яка намалюСФ швидше и краще.

ТРрунтовне професийне оволодиння майстернистю виконання зображень анималистичноСЧ тематики було малювання можливе за умови наполегливого, цилеспрямованого тренування у цьому види образотворчоСЧ дияльности. Така робота проводилася у двох основних напрямках: в процеси виконання начеркив з натури и по пам'яти, а також при виконанни специальних вправ. Постийна спрямованисть на оволодиння майстернистю швидкого, лаконичного, виразного малювання читко виявлялася в самостийний роботи молодших школярив.

Щоб засвоСЧти принципи роботи над анималистичною тематикою, учням потрибно було наполегливо оволодивати правильними методами виконання начеркив, застосовувати ризни материали и техники рисунку, добиватися правдивоСЧ та виразноСЧ передачи натури. Потрибно було також привчити себе дотримуватися послидовности роботи.

Критериями оцинки впливу досвиду образотворчоСЧ дияльности на формування навичок виконання анималистичних малюнкив, емоцийно-образного вираження об'СФктив анималистичноСЧ тематики нами були визначени в процеси навчального и контрольного експериментив три ривни пидготовки учнив:

високий - видповидають на запитання, даючи загальну характеристику колориту твору, пояснюють логичний зв'язок частинами малюнка; пояснюють призначення тих чи инших линий та инших елементив начерку тварини, при анализи використовуючи поняття та терминологию образотворчого мистецтва; вмиють користуватися образною мовою при поясненни.

середний - видповидають на запитання правильно, але не завжди можуть пояснити, чому вони так думають; дають загальну характеристику анималистичних малюнкив; розумиють деякою мирою виражальну сутнисть анималистичних малюнкив, але не можуть дати точне пояснення сути елементив у композицийний структури; володиють терминологиСФю, поняттями образотворчого мистецтва, але не завжди адекватно СЧх використовують; слабко використовують образни поривняння.

низький - важко видповидають на поставлени питання, вимагають додаткових навидних опорних ориСФнтирив, анализують несуттСФви зв'язки миж кольором и змистом анималистичних малюнкив, слабко володиють поняттями та терминологиСФю, не використовують образних поривнянь.

Пид час сприймання дийсности учни повинни набути певних навичок цилеспрямованого спостереження естетичних проявив дийсности в анималистици. При цьому:

В· видчувати гармонийни спиввидношення кольорив у забарвленни предметив, об'СФктив, представникив флори, вмити помичати виразнисть (вишуканисть та витонченисть або кряжистисть та масивнисть тощо) СЧхних форм, абрисив;

В· видкривати асоциативно-образний характер предметив та об'СФктив, красу або естетично-незвичайне у природи та оточенни;

В· вмити бачити та видчувати красу живоСЧ природи ридного краю; мати уявлення про своСФриднисть тваринного свиту инших краСЧн;

В· посильно виражати естетични почуття та переживання вид сприймання творив анималистичного жанру в ризних видах образотворчоСЧ дияльности та в усний образний форми.

Пид час сприймання творив мистецтва учни повинни знати:

В· види образотворчого мистецтва, а також змист та назви деяких жанрив, зокрема анималистичний жанр;

В· призвища та твори (1-3) найбильш видомих майстрив образотворчого мистецтва УкраСЧни та свиту - представникив анималистичного жанру;

В· основни художни засоби розкриття змисту та емоцийного впливу анималистичного малюнка на глядача (рисунок, линия, площина та об'СФмна форма, композиция, колир, колорит, освитлення, контраст свитла й тини, статика и динамика та ин.);

В· набути певноСЧ здатности розповидати про анималистичний твир, провести його простий анализ, демонструючи знання основ образотворчоСЧ грамоти (передачи особливостей форми, колирного та композицийного виришення, просторових явищ), використовуючи при цьому елементи поривняльного анализу, своСЧ враження та спостереження дийсности, художни термини и образне слово.

Робота, яка проводилася нами в експериментальному класи, позитивно вплинула на пидвищення ривня сформованости уминь виконувати зображення анималистичноСЧ тематики. Так, учни експериментального класу значно краще виконали запропоновани завдання, ниж учни контрольного. Покажемо сформованисть уминь виконання зображень анималистичноСЧ тематики в учнив експериментального и контрольного класив (див. табл. 2).

Таблиця 2

Сформованисть уминь виконання зображень анималистичноСЧ тематики в учнив експериментального и контрольного класив (у %)

№ п/п

Уминня

Контроль-ний клас

(%)

Експеримен-тальний клас

(%)

1

у зображенни тварин на площини працювати швидко, розкуто, тАЬна почуття окатАЭ (в основному без т.зв. попередньоСЧ побудови оливцем

74

86

2

видтворювати характерни особливости будови и пластичну виразнисть силуетноСЧ форми тварин

71

82

3

створювати зображення тварин в руси (у тому числи интенсивному)

72

85

4

при створенни художнього анималистичного образу пов'язувати передачу його характеру из зминою пропорций загальноСЧ форми, складових частин, характеру деталей та декору

74

81

5

створювати художний анималистичний образ у декоративному ключи

76

88

6

видтворювати виразну цилисну (реальну або декоративну) форму тварини з урахуванням специфики виразних засобив

72

83

У процентному видношенни показники результатив експерименталь-ного навчання виглядають так: високого ривня в процеси формуючого експерименту досягли 28% дитей; середнього - 53%; 19% учнив вимагали додаткових опор (словесних та наочних у вигляди таблиць-схем). У контрольному класи показники були наступними: високого ривня досягли 17% дитей; середнього - 46% дитей; додаткових опор вимагали 36% учнив (див. диаграму).

Диаграма

Загальний ривень сформованости уминь виконання зображень тварин и птахив в учнив експериментального и контрольного класив наприкинци експерименту

Результати проведеного анализу пидтверджують адекватнисть та методичну достовирнисть розроблених нами педагогичних умов формування навичок виконання анималистичних малюнкив на уроках образотворчого мистецтва початковоСЧ школи. Нами доведено, що впровадження СЧх у практику керування навчально-виховним процесом при викладанни образотворчого мистецтва сприяСФ збагаченню емоцийноСЧ, мотивацийноСЧ сфер, що стимулюСФ самовираження у практичний творчий дияльности у процеси виконання зображень птахив и тварин.

Висновки

1. Ризноманитний тваринний свит -- це истотна частина навколишньоСЧ природи, з якою тисно пов'язане життя людини. Анималистична тематика СФ важливим компонентом творчоСЧ дияльности художникив. Педагоги й учни повинни знати особливости зображення анималистичних сюжетив, знати принципи анатомичноСЧ будови тварин и птахив, мати досвид СЧх малювання. Головним джерелом отримання навичок СФ зарисовки з натури. Пластична краса тварин найбильш повно розкриваСФться в динамици, яка в кожному випадку маСФ своСЧ особливости. Тваринний свит дуже цикавий и ризноманитний за формою и кольором. У початкових класах ци форми малюють найчастише в профиль, що даСФ змогу зменшити вплив перспективних змин на зображення. Наочнистю для малювання форм тваринного свиту можуть бути спочатку играшки, чучела, а потим и жива натура. Учни прагнуть зобразити рухи птахив, тварин такими, якими вони СЧх бачать. Навить персонажив литературних творив вони часто зображують у руси и в досить складних перспективних положеннях.

2. Малювання тварин, як и птахив, потрибно починати з играшок и опудал у профиль. Малюнок починають з розмищення зображення на аркуши паперу, визначення загальноСЧ величини и пропорций тила тварин. Осьовими линиями визначають положення в простори тулуба, голови, ниг тварин, узагальнено зображують СЧхню форму. Перевиривши и уточнивши за натурою визначени пропорциСЧ тила, СЧхний взаСФмний зв'язок, промальовують необхидни детали и виявляють об'СФмнисть форми свитлотинню. Набагато важчим завданням СФ зображення модели тварини, розмищеноСЧ в повороти та в руси. Особливу увагу звертають на перспективну побудову малюнка, передачу индивидуальних особливостей тварини, виявлення СЧСЧ форми свитлотинню и на передачу фактури.

3. Щоб добре вивчити анатомичну будову тварин и птахив, отримати достатнСФ уявлення про методичну послидовнисть виконання СЧх зображення, необхидно зробити з натури ряд тривалих рисункив. Короткочасни начерки - це найбильш стиснута, економна за засобами розповидь про побачене. В тривалому начерку можна детальнише показати натуру, придилити бильше уваги истотним деталям. Поетапнисть начерку така: спочатку потрибно заздалегидь вдивитися в натуру, оцинити побачене, подумки уявити соби завдання и кинцевий результат. В результати з'являСФться необхидний досвид та впевненисть, яки дозволяють виконувати начерки на високому ривни.

4. Щоб засвоСЧти принципи роботи над анималистичною тематикою, учням потрибно наполегливо оволодивати правильними методами виконання начеркив, застосовувати ризни материали и техники рисунку, добиватися правдивоСЧ та виразноСЧ передачи натури. Потрибно привчити себе дотримуватися послидовности роботи. Давати загальни методични вказивки з роботи над начерками важко завдяки ризноманитности завдань, що виникають при рисуванни ризних представникив свиту птахив. Однак слид враховувати, що послидовнисть виконання начерку, рисунок вид загального до конкретного, вид головних частин до другорядних, необхиднисть досягнення цильности зображення - це обов'язкови принципи, яки дотримуються в тривалому рисунку и в начерку. Велике значення маСФ розвиток уминь визначати найбильш цикаве, характерне в кожний модели. Можна не встигнути передати яки-небудь детали, але не можна не помитити головного и в натури, що складаСФ СЧСЧ индивидуальни особливости и СФ важливим для загальноСЧ характеристики.

5. Вчитель повинен умити виховувати любов до малювання складних форм тваринного свиту: показувати методи зображення СЧх, послидовнисть виконання малюнкив тощо. Щоб виконати це завдання, необхидно знати теорию и методику малювання форм тваринного свиту. Тому професийне оволодиння майстернистю педагогичного малювання можливе за умови наполегливого, цилеспрямованого тренування у цьому види образотворчоСЧ дияльности. Постийна спрямованисть на оволодиння майстернистю швидкого, лаконичного, виразного малювання повинна читко виявлятися в самостийний роботи художникив-педагогив.

6. Щоб засвоСЧти принципи роботи над анималистичною тематикою, учням потрибно було наполегливо оволодивати правильними методами виконання начеркив, застосовувати ризни материали и техники рисунку, добиватися правдивоСЧ та виразноСЧ передачи натури. Потрибно було також привчити себе дотримуватися послидовности роботи. Критериями оцинки впливу досвиду образотворчоСЧ дияльности на формування навичок виконання анималистичних малюнкив, емоцийно-образного вираження об'СФктив анималистичноСЧ тематики нами були визначени в процеси навчального и контрольного експериментив три ривни пидготовки учнив - високий, середний и низький. Робота, яка проводилася нами в експериментальному класи, позитивно вплинула на пидвищення ривня сформованости уминь виконувати зображення анималистичноСЧ тематики. Це доводить адекватнисть запропонованоСЧ методики виконання зображень анималистичноСЧ тематики учнями початкових класив.

Список використаноСЧ литератури

1. Державна национальна програма ВлОсвитаВ» (УкраСЧна XXI столиття). - К.: Райдуга, 1994. - 112 с.

2. Национальная доктрина развития образования // Освита. - 2002. - №26 (4984). - 96 с.

3. Концепция загальноСЧ середньоСЧ освити (12-рична школа) // Педагогична газета. - 2002. - Сичень. - №1. - С. 4-7.

4. Концепция национального художнього виховання дитей, учнивськоСЧ та студентськоСЧ молоди в умовах видродження украСЧнськоСЧ национальноСЧ культури // Освита. - 1995.- 6 верес.

5. Концепция художньо-естетичного розвитку школярив в системи освитньоСЧ галузи тАЬМистецтвотАЭ // Мистецтво и освита. - 1999.- №8.- С.62-63.

6. Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. - М.: Педагогика, 1984. - 254 с.

7. Амбруш В. Как изображать животных. - СПб.: Альянс, 1998. - 120 с.

8. Антонович РД. А., Процив В. РЖ., Сенд С П. Художни техники в школи. -- К.: РЖЗМН, 1997. - 312 с.

9. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. - М.: Наука, 1979. - 168 с.

10. БСФлкина Е. Виховання мистецтвом // Мистецтво та освита.- 2001.- №2.- С.36-38.

11. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Мистецтво, 1981. - 178 с.

12. ВасильСФва О., Поклад РЖ. Розвиток творчоСЧ особистости дитини в образотворчий дияльности // Мистецтво та освита. - 2002.- №2.- С.42-43.

13. Ватагин В.А. Изображение животного. - М.: Просвещение, 1957. - 96 с.

14. Виноградова Г. Малювання з натури. - К.: Рад. школа, 1976. - 118 с.

15. Вильчинський В.М. Образотворче мистецтво. 1-2 класи. - К.: Рад. шк., 1991. - 128 с.

16. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 573 с.

17. Гандзий П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посибник для вчи-теля. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
- К.: Рад. школа, 1975. - 224 с.

18. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-3 классах. - К.: Наука, 1978. - 168 с.

19. Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971. - 127 с.

20. Дейнека А.А. Учитесь рисовать. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 224 с.

21. Дейнеко М.Г. Уроки образотворчого мистецтва. - К.: Освита, 1980. - 144 с.

22. Демченко РЖ. Творчий розвиток молодших школярив засобами образо-творчого мистецтва // Ридна школа. - 2002. - №6. - С. 62-64.

23. Задорожний В.РЖ., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва. 1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.

24. Кальнинг А.К. Акварельная живопись. - М.: Искусство, 1968. - 76 с.

25. Карлов Г.Н. Изображение птиц и зверей. - М.: Искусство, 1976. - 124 с.

26. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво. - К.: Освита, 1996. - 128 с.

27. Кириченко М.А. Учиться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.

28. Кузин B.C. Основы обучения изобразительному искусству в школе. - М.: Просвещение, 1977. - 207 с.

29. Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. - М.: Искусство, 1977. - 264 с.

30. Лаптев А.М. Как рисовать лошадь. - М.: Искусство, 1953. - 104 с.

31. Лепикаш В.А. Живопись акварелью. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 114 с.

32. Лунячек Й. Основы изображения с натуры. - К.: Изд-во АН УССР, 1961. - 127 с.

33. Любарська Л. Уроки образотворчого мистецтва // Початкова школа. - 2002. - №9. - С. 50-55.

34. Люблинська Г.О. Дитяча психология. - К.: Вища школа, 1974.- 354с.

35. Масленникова З.Д. Работа красками в школе.-Л.: Учпедгиз, 1959.-80 с.

36. Милюков А.А. Организация натурных постановок на уроках изо-бразительного искусства в школе. - М.: Просвещение, 1978. - 112 с.

37. Никанорова Н.П. Наглядное пособие и оборудование для занятий изобразительным искусством. - М.: Педагогика, 1975. - 136 с.

38. Олийник В. Формування у молодших школярив навичок образо-творчого мистецтва // Актуальни проблеми розбудови национальноСЧ освити: Зб. наук.-метод. праць. - КиСЧв - Херсон, 1997.- Ч.РЖ. - С.132-134.

39. Павлинов П.Я. Каждый может научиться рисовать. - М.: Педагогика, 1966. - 216 с.

40. Парнах М. Уроки изобразительного искусства // Искусство в школе. - 2001. - №3. - С. 57-60.

41. Пидкасистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся. Дидактический анализ процесса и структуры воспроизведения и творчества. -- М.: Педагогика, 1972.-184 с.

42. Пономарев Я.Л. Психология творчества и педагогика. -- М.: Педагогика, 1976.-280 с.

43. Програми для середньоСЧ загальноосвитньоСЧ школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.

44. Процив В.И., Кириченко Н.А. Уроки изобразительного искусства. - К.: Рад. школа, 1984. - 368 с.

45. Процив В.I., Кириченко М.А. Уроки образотворчого мистецтва в 1-3 класах. - К.: Рад. шк., 1984. - 188 с.

46. Психология процессов художественного творчества / Под ред. Б.С.Мейлаха. - Л.: Наука, 1980. - 286 с.

47. Рабинович М. Ц. Пластическая анатомия человека, четвероногих животных и птиц и ее применение в рисунке. 2-е изд., - М.: Искусство, 1978. - 224 с.

48. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М.: Агар, 1998. - 251 с.

49. Савченко О.Я. Дидактика початковоСЧ школи. - К.: Абрис, 2002.-368с.

50. Сухомлинський В.О. Вибрани твори: У 5 т. - К.: Рад. шк., 1973. - Т 3. - 464 с.

51. Терентьев А.Е. Изображение животных и птиц средствами рисунка и живописи. - М.: Искусство, 1980. - 96 с.

52. Терентьев А.Е. Рисунок в педагогической практике учителя изобразительного искусства. - М.: Педагогика, 1981. - 214 с.

53. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва. 1 клас. - Тернопиль: Навчальна книга - Богдан, 2007. - 112 с.

54. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва. 2 клас. - Тернопиль: Навчальна книга - Богдан, 2007. - 96 с.

55. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва. 3 клас. - Тернопиль: Навчальна книга - Богдан, 2007. - 104 с.

56. Трач С.К. Уроки образотворчого мистецтва. 4 клас. - Тернопиль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 120 с.

57. http://www.iku.ru/articles/index.phtml?act=articles&id=5

58. http://www.vechny.com/ogni/og112899_8.htm

Додаток А

Взирци педагогичних малюнкив

Рис. 1. Ведмежа з бочкою. Класна дошка, крейда

Рис. 2. Голова лани. Туш

Рис. 3. Мишеня. Кл. дошка, крейда

Рис. 4. Вовк и ягня. Кл. дошка, крейда

Додаток Б

Конспекти урокив образотворчого мистецтва

Тема. Малювання композициСЧ "Де литав ти, Чорногузе?"

Мета. Продовжувати вчити дитей передавати на малюнку форму, пропорциСЧ и положення птахив, пидкреслюючи СЧхни характерни особливости; розвивати творчисть, фантазию та вминня передавати колорит осени, видиляти в малюнку головне (сюжетно-композицийний центр) розмиром, кольором, детальною прорисовкою образив, малювати птахив у руси и в польоти; виховувати любов до природи ридного краю.

Обладнання. Таблиця з послидовнистю зображення лелеки, малюнки (зразки дитячих робит), илюстрациСЧ из зображенням лелек.

Хид уроку

I. Организацийна частина. Повидомлення теми и завдань уроку.

II. Робота над темою уроку.

1. Вступна бесида.

-- Яка пора року надвори? (Осинь.)

Чому осинь називають "золотою", "багатою"?

Чи можна назвати золотою всю осинь?

З приходом осени повиваСФ холодний витер, небо вкриваСФться сирими хмарками, часто йдуть дощи, в'януть квити, опадаСФ жовте листя з дерев, видлитають у тепли краСЧ птахи, а лисови мешканци готуються до зими.

2. Декламування вирша В. УспенськоСЧ "Осинь".

Осинь

Вересень зеленим

Осинь залишила,

Бо в трави високий

Пензлик загубила.

А у жовтни осинь

Пензлика знайшла

Й малювати фарбами

Скризь розпочала.

Золотим й червоним

Змалювала гай,

Ричку -- темно-синим

Й синим небокрай.

Ще милуСФ око

Листячко зелене,

Та пожовкли липи,

В позолоти клени.

Вже птахив гуртуСФ

В неби чиста просинь.

РЖ врожай в комори

Вносить шедра осинь.

3. Видгадування загадки.

Завжди осинньоСЧ пори

По небу низка плине.

Журливо крикнувши згори,

Нас до весни покине. (Журавлиний ключ.)

4. Розгадування анаграми "Перелитни птахи". Переставте букви и про
читаСФте назви птахив.

Ралижув (журавли), злзоуя (зозуля), паишк (шпаки), лкибзя (зяблик).

Перегляд илюстраций из зображенням перелитних птахив (з коментарем учителя).

Продовження бесиди.

Сьогодни ми будемо вести мову про живий символ УкраСЧни -- лелек (або чорногузив).

Чи доводилось кому-небудь из вас бачити живого лелеку? Подивиться, який вин великий и красивий, зи снижно-билим и чорним пир'ям. Вид цих великих птахив з довгими червонястими ногами й гострими червоними дзьобами справди не можна видвести погляду. Очи у них кругли, чорни, немов смородинки. Дзьоб мицний, червоний, гострий. Хоча голосу птахи не мають, але далеко чути стукит СЧхних великих дзьобив, що його звуть клекотом.

За лелекою, що злитаСФ, дуже цикаво спостеригати. Спочатку вин широко розправляСФ своСЧ розкишни били крила, розмах яких сягаСФ аж двох метрив. А щоб видирватись вид земли и злетити в повитря, лелека розганяСФться. Вин килька разив пидстрибуСФ, щораз вище, и нарешти пиднимаСФться вгору. Уже в серпни, коли на пивночи РДвропи холоднишаСФ, лелеки починають свий шлях на пивдень Африки. Там теплий климат, а на берегах великих заболочених озер вони знайдуть багато поживи: жабок, черв'якив, рибок и водяних комах.

Усим зрозумило, що пролетити таку далеку видстань дуже виснажливо. На щастя, для лелек цей довгий шлях не настильки важкий, як здаСФться на перший погляд. Рич у тим, що вони навчилися використовувати тепли повитряни потоки. Коли лелека розганяСФться й злитаСФ над землею, висхидни потоки повитря допомагають йому набрати висоту. А там вин розгортаСФ крила и летить, наче на подушци. Отак и линуть лелеки високо в неби, ниби витрила, що тихо й спокийно пливуть у повитри.

7. Декламування вирша Ф. Пантова "Летять журавли".

Летять журавли

Летять у ранишний имли,

Летять у вирий журавли,

РЖ сум полит той огорта -

Земля довику в них одна.

Одна чатуСФ на прилит,

ДаруСФ СЧм калини цвит,

Щоб повертались журавли

Завжди до ридноСЧ земли,

Земли, що крила СЧм дала

РЖ в синСФ небо пидняла,

Щоб милувалися птахи

Чаривним краСФм з висоти.

8. Продовження бесиди.

-- Люди люблять лелек, бо вони дуже довирливи, радо зустричають СЧх навесни, коли ти повертаються до своСЧх гнизд. Роблять специальни прилаштування на дахах, деревах з колис, збитих дощок, а лелеки з дрибних гилок майструють соби на них гнизда, и вже як оселяться десь, то живуть там багато рокив. Лише на зиму летять у тепли краСЧ, а навесни обов'язково повертаються назад.

З давних-давен иснуСФ повир'я, що лелеки гниздяться биля осель добрих людей. Послухайте виршик про те, як хлопчик обицяСФ дбати про лелеку.

Як виросту -- збудую хату,

На хати колесо приб'ю,

А там я поселю крилату

Лелечу клекитну сим'ю.

Нехай розводиться, гниздиться

По всих деревах и хатах.

Нехай мени щоночи сниться,

Що я литаю, наче птах.

9. Перегляд демонстрацийного материалу (з коментарем учителя).

10. Поетапне виконання композициСЧ вчителем.

П. Практична дияльнисть учнив.

III. Пидсумок уроку.

1. Бесида.

-- Яки повир'я про лелек ви знаСФте?

(Гниздо на хати вищуСФ щастя и достаток. Не можна руйнувати гниздо лелеки, бо згорить хата.)

-- А яки замовляння про цих птахив вам видоми?

{Коли вперше побачиш лелек, простягни СЧм кусочок хлиба и скажи: "Лелеко, лелеко, на тоби хлиба шматочок, а мени дай жита сим копочок".)

Перегляд малюнкив.

Демонстрування дитячих робит.


Скачать работу: Формування навичок виконання зображень птахив и тварин на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах

Перейти в список рефератов, курсовых, контрольных и дипломов по
         дисциплине Педагогика

<