Порядок заказа работы на сайте 5ro4ka.ru

Yurii

Предлагаеn выполнить: дипломную, курсовую работу, реферат или другую научную работу по любой интересующей Вас теме. Срок выполнения работы от 24 часов. Если детали работы согласованы - вы оплачиваете аванс 30% и работа выполняется. Как только работа будет готова, на Ваш электронный адрес отправляется демо-версия содержит оригинальные части работы с сокращениями. Ознакомившись с сокращенным вариантом, Вы доплачиваете оставшуюся сумму и получаете полную версию работы. Вы всегда можете узнать об этапах работы на сайте у online-консультанта






Дисциплина: Педагогика
Вид работы: дипломная работа
Язык: украинский
Психолого-педагогични основи формування, сутнисть, особливости графичноСЧ навички у молодших школярив, организацийно-дидактични умови розвитку навичок. Шляхи реализациСЧ естетичного виховання першокласникив засобами калиграфичного письма, методични засади.
ДРУГИЕ ДОКУМЕНТЫ:

2

ДИПЛОМНА РОБОТА

ВлРеализация шляхив естетичного виховання першокласникив у процеси формування калиграфичноСЧ навичкиВ»

Змист

Вступ

Роздил РЖ. Психолого-педагогични основи формування графичноСЧ навички у молодших школярив

1.1 Сутнисть та особливости графичноСЧ навички

1.2 Организацийно-дидактични умови розвитку навичок калиграфичного письма

Роздил РЖРЖ. Шляхи реализациСЧ естетичного виховання першокласникив засобами калиграфичного письма

2.1 Методични засади навчання письма у взаСФмозв'язку з естетичним вихованням

2.2 Организация и змист експериментального дослидження, анализ його результатив

Висновки

Список використаноСЧ литератури

Додатки

Вступ

Актуальнисть проблеми дослидження. У державних документах, яки визначили змист, характер и спрямованисть реформи загальноосвитньоСЧ и професийноСЧ школи, читко накреслено мету и завдання навчання и виховання в початковий ланци. Як видмичаСФ О.Я.Савченко, призначення початковоСЧ освити -закласти основи всебичного розвитку дитей и тАЮзабезпечити формування стийких навичок швидкого, усвидомленого, виразного читання, рахунку, грамотного письма, розвитку мовлення, культурноСЧ повединки; виховувати любов до Батькивщини, дбайливе ставлення до навчання и суспильно корисноСЧ працитАЭ [54, 32].

У концепциСЧ загальноСЧ середньоСЧ освити вказуСФться на необхиднисть формування розгорнутоСЧ навчальноСЧ дияльности шляхом оволодиння организацийними, логико-мовленнСФвими, пизнавальними, контрольно-оцинними естетично насиченими уминнями и навичками у ризних видах дияльности. Освитними результатами цього процесу СФ тАЮповноцинни мовленнСФви й графични уминня и навички, здатнисть до творчого самовираження, особистисно-цилисного ставлення до праци, уминня виконувати нескладни творчи завдання, коли школяр вмиСФ бачити довколишний свит, його барвистисть очима цикавоСЧ и естетично багатоСЧ особистоститАЭ [71, 6]. У цьому ряди навчальних уминь важливе мисце займаСФ формування графичних навичок, тобто навичок калиграфичного письма.

Письмо -- комплексний вид навчальноСЧ дияльности. Воно складаСФться з цилоСЧ тАЮнизки структурних компонентив, багатьох правил и уминь, оволодиння якими -- складний, тривалий и нелегкий процес не тильки для шестиричних, а й взагали для учнив початкових класивтАЭ [63, 8]. Дитина, навчаючись писати, по сути, повинна оволодити тАЮтрьома основними групами навичок, а саме:а) технично-гигиСФничними -- правильно користуватися письмовим знаряддям, координувати рухи руки, дотримуватися гигиСФничних правил; б) графичними -- правильно зображувати окреми букви, склади, слова, писати букви з необхидним нахилом, розмищувати СЧх ривномирно в слови и в рядку, правильно з'СФднувати, дотримуватися визначеноСЧ виддали миж словами; в) орфографичними -- правильно визначати звуковий и буквений склад слив, коментувати СЧх написання, самостийно добирати слова [70, 24].

Отже, протягом першого року навчання в учнив мають сформуватися технични навички письма (уминня шестиричних учнив користуватися засобами письма, ориСФнтуватися на сторинци зошита у його розлиновци), графични навички (уминня правильно зображати вси рядкови и велики литери алфавиту, поСФднувати СЧх миж собою), а також початкови орфографични навички (уминня записувати без пропускив и замини литер слова, вимова и написання яких збигаються, з опорою на звуковий анализ). При цьому тАЮучитель маСФ враховувати специфику самого процесу письма як складного комплексу дий для того, хто буде ним оволодивати, особливостей системи знакив, яки маСФ дитина засвоСЧти и набути навичок самостийного СЧх використаннятАЭ [4, 34].

Шестирични першокласники опановують два алфавити -- друкований и писаний, а в алфавитах -- накреслення малих и великих букв. Навчання читати и писати проходить одночасно (паралельно) и тисно пов'язуСФться з розвитком мовлення: збагаченням словникового запасу, упорядкуванням синтаксичного ладу, вимовних навичок дитини. Таким чином, процес письма для першокласникив складаСФться з цилого ряду вминь, кожне з яких вимагаСФ специальних вправ для СЧх видпрацювання.

Навичка письма СФ синтетичною. Вона складаСФться з цилого ряду вминь, кожне з яких на етапи початкового оволодиння вимагаСФ специальних вправлянь. До них належать тАЮвминня: писати вивчени букви з дотриманням правильного зображення всих СЧх елементив; з'СФднувати букви миж собою, враховуючи графични особливости кожноСЧ пари сусидних литер; виконувати звуковий анализ слова, правильно встановлюючи послидовнисть у ньому звукив; переводити звукови образи в графичнитАЭ [19, 33]. Враховуючи складнисть для шестиричних дитей такого комплексу дий, виконуваних майже одночасно, слид окреми з них, наприклад, звуко-буквений анализ слова, запроваджувати як вправи пидготовчого характеру из застосуванням розризноСЧ азбуки, що СФ для дитини також одниСФю з форм письма - графичного зображення складу слова.

Уроки письма СФ складними за своСФю структурою, але це не означаСФ, що на них не слид видиляти часу естетичному вихованню. тАЮНавить красиво показати, як пишуться литери, додати казковости - ось и вже додано естетичности. Пизнавальна дияльнисть додаСФ урокам цикавости, краси, збагачуСФ новими фактами, робить СЧх багатимитАЭ [25, 46]. Взагали, на кожному уроци письма маСФ бути придилено хоч трохи часу естетичному вихованню. Це можна робити пид час творчих вправ, а коли нетрадицийни форми роботи застосовуються на уроци, то мисце естетичного виховання СФ провидним.

Проблемою розробки методики навчання калиграфичного письма займалися таки витчизняни методисти, як К.М. Балютина [3], М.М. Безруких [5], Г.Й. Блинова [6], М.С. Вашуленко [9], М.С. Кауч [26], РЖ.Ф. Кирей [27-37], М.М. Наумчук [45], О.Ю. Прищепа [51-52], РД.М. Сарапулова [56], Н.Ф. Скрипченко [58-59], В.А. Трунова [63], Л.С. Шарапова [66], В.П. Шпак [70] та ин.

У сучасний методици навчання письма тАЮвидиляються в основному особливости навчання калиграфичного письма и проводиться систематична робота над формуванням почерку учнивтАЭ [63, 48]. У сучасний педагогици окреслюються загальни засади естетичного виховання особистости [67]. В результати анализу психолого-педагогичноСЧ и методичноСЧ литератури можна стверджувати, що, незважаючи на значни можливости урокив письма у формуванни естетичних смакив, на сучасному етапи цилеспрямованоСЧ системи роботи з естетичного виховання дитей на уроках письма не иснуСФ.

Таким чином, серед багатьох проблем новоСЧ чотириричноСЧ початковоСЧ школи одниСФю з найбильш складних и актуальних СФ формування у першокласникив навичок письма у взаСФмозв'язку з естетичним вихованням. Навчання письма -- складова частина загальноСЧ програми з ридноСЧ мови, СЧСЧ не можна розглядати изольовано вид естетичного виховання дитей.

Система естетичного виховання першокласникив знаходиться у тисному взаСФмозв'язку з навчанням читати, з розвитком усного и писемного мовлення, вид неСЧ залежить калиграфичнисть почерку, грамотнисть и в кинцевому результати культура писемного мовлення людини. Важливисть сформованости даноСЧ якости у школярив, СЧСЧ життСФва значущисть та недостатня розробленисть у методичному плани зумовили актуальнисть проблеми и вибир теми дипломноСЧ роботи.

Метою дипломноСЧ роботи СФ дослидження особливостей взаСФмозв'язку естетичного виховання та формування навичок калиграфичного письма у шестиричних першокласникив.

Об'СФктом дослидження СФ калиграфична навичка, предметом - особливости формування калиграфичноСЧ навички у першокласникив у взаСФмозв'язку з естетичним вихованням.

Гипотеза дослидження: процес навчання калиграфичного письма шестиричних першокласникив буде ефективним за умов реализациСЧ у процеси формування графичноСЧ навички основних положень теориСЧ и методики естетичного виховання, адаптованоСЧ до викових особливостей дитей.

Завдання дослидження:

1) вивчити и проанализувати науково-методичну литературу з проблеми дослидження;

2) проанализувати психологичну сутнисть графичних навичок;

3) визначити основни методични проблеми засвоСФння графичних знань у взаСФмозв'язку з естетичним вихованням дитей;

4) розробити систему вправ для формування калиграфичних навичок шестиричних першокласникив;

5) експериментально перевирити процес естетичного виховання на уроках письма у 1 класи та виявити його ефективнисть.

Новизна роботи полягаСФ у тому, що запропоновано комплексний пидхид до проблеми формування калиграфичних навичок у взаСФмозв'язку з естетичним вихованням шестиричних першокласникив.

Практична значущисть дипломноСЧ роботи визначаСФться необхиднистю оволодиння першокласниками навичками графичноСЧ дияльности, врахування особливостей пизнавальних процесив учнив та актуальними завданнями удосконалення процесу естетичного виховання дитей. Материали дослидження можуть бути використани вчителями початкових класив для активизациСЧ навчальноСЧ дияльности учнив при формуванни навичок калиграфичного письма.

Пид час написання дипломноСЧ роботи використовувалися таки методи педагогичного дослидження: анализ психолого-педагогичноСЧ та методичноСЧ литератури з даноСЧ теми; узагальнення передового педагогичного досвиду; спостереження; бесиди; теоретичне узагальнення.

Структура дослидження. Дипломна робота складаСФться зи вступу, двох роздилив, списку використаних джерел и додаткив. Загальний обсяг роботи - 97 сторинок.

Роздил РЖ. Психолого-педагогични основи формування графичноСЧ навички у молодших школярив

1.1 Сутнисть та особливости графичноСЧ навички

Письмо -- це тАЮсистема умовних линийних (графичних) знакив для передавання тих чи инших елементив мовитАЭ [66, 19]. Сама тАЮмова СФ знаковою системою видносно дийсности, а письмо -- це знакова система видносно звуковоСЧ мови (отже, письмо -- це знаки знакив)тАЭ [17, 12]. Мова и письмо з'явилися не водночас. Звукова мова виникла, можливо, 2 млн. рокив тому. Письму ж не бильше 6-7 тис. рокив.

Письмо як особливий засиб спилкування маСФ надзвичайно велике значення в розвитку людини й суспильства. Воно тАЮдаСФ змогу людям спилкуватися на великих видстанях и за великих часових промижкив; зберигаСФ людський досвид, передаючи його з поколиння в поколиння; даСФ змогу оптимально организувати суспильне життя, виробництво, торгивлю, розвивати наукутАЭ [26, 14]. Цикаво видзначити, що тАЮнайдавниши графични написи, яки дийшли до нас, переважно пов'язани з господарською дияльнистю людей (скильки зерна зибрано, скильки й кому його дано тощо)тАЭ [30, 17].

У цьому контексти тАЮграфика -- це сукупнисть усих засобив певноСЧ писемности: букви, надрядкови знаки, позначення цифр, пунктуация, ризни прийоми скорочення слив, пробили миж словами, видступи при абзацах, шрифтови видиленнятАЭ [43, 11].

Ступинь досконалости графичноСЧ системи залежить вид того, наскильки точно й однозначно вона в усий своСЧй сукупности може передавати звукову мову, СЧСЧ окреми елементи. РЖдеальноСЧ графики, зрозумило, не иснуСФ: жодне звуко-буквене письмо не в змози передати всих видтинкив природного звучання мови.

Сучасна тАЮукраСЧнська графика досить досконала: вона максимально прилаштована до звукового складу мови; букви в основному видповидають фонемам (що важливо для правильного сприймання написаного тексту); вони, за небагатьма винятками, однозначнитАЭ [34, 28]. Щоправда, украСЧнська система пунктуациСЧ бильше видтворюСФ логичну структуру думки, ниж СЧСЧ интонацийне оформлення.

Формування навичок письма здийснюСФться у молодшому шкильному вици. Особистисть, тАЮне оволодивши на достатньому ривни писемною навичкою, не може повноцинно жити й розвиватися в суспильствитАЭ [47, 21]. Окрим того, перехид до навчання дитей з 6-литнього вику викликаСФ багато запитань у педагогив стосовно структури навчально-виховного процесу, методив та прийомив роботи з дитьми тощо. Труднощи пид час навчання дитей читання, письма, личби видчувають як молоди, так и досвидчени вчители. В кожному випадку тАЮдиють об'СФктивни та суб'СФктивни фактори, яки впливають на формування навчальних дий найменших учнив. Тому кожний педагог намагаСФться знайти своСЧ власни шляхи для розв'язання цих педагогичних проблем, спираючись на свий досвид та знання або звертаючись до сучасних инновацийних методив та технологийтАЭ [56, 48].

Практика показуСФ, що в цих пошуках педагогам варто звернутися не тильки до педагогичноСЧ та методичноСЧ литератури, а й до психологиСЧ. З огляду на це слид зупинитися на психолого-педагогичних аспектах пизнавальноСЧ дияльности дитини.

Деяки особливости формування навчальних дий дитей 6-литнього вику пояснюються спецификою СЧх пизнавальних процесив: видчуттив, сприймань, пам'яти, уяви та мислення. Викови особливости розумових дий шестилиток полягають у тому, що тАЮкожний из вказаних компонентив розумовоСЧ дияльности насичений руховим змистом, образами, переживаннями. Пид час сприймання информациСЧ у дитини активизуСФться наочно-дийова форма мислення, потим додаСФться образна и нарешти -- понятийно-логичнатАЭ [58, 23]. Така триада мислення забезпечуСФ переробку чуттСФвоСЧ информациСЧ та СЧСЧ узагальнення у складних навчальних схемах.

У моторици письма та читання реализуються моторни компоненти мислення дитини, яки обов'язково спираються на чуттСФвий досвид.

Вироблення навчальних навичок видбуваСФться у взаСФмодиСЧ дитини з дорослим. Вин створюСФ умови, за яких розвиваСФться увага, пам'ять, розуминня власних способив пизнання. Саме тому важливо здийснювати дияльнисний пидхид до организациСЧ навчання шестилиток читання та письма [54]. Вчитель виступаСФ як организатор навчальноСЧ дияльности, в який дитина виконуСФ складни рухови завдання. Засвоюючи диСЧ, дитина не отримуСФ информацию в готових схемах, а диСФ самостийно. Таким чином видбуваСФться розвиток психомоторних здибностей та интелекту школярив.

Через це тАЮнавчання дитей складно координованих видив дияльности -- письма та читання -- СФ сукупним функционуванням усих видив видчуттив, сприйняттив, яки дають основу для цилисного мислення в диСЧтАЭ [47, 22]. Це означаСФ, що дитина оволодиваСФ методами мислення, яки дають змогу функционувати правий пивкули головного мозку (емоцийно-чуттСФвий компонент мислення) та ливий пивкули (понятийно-логичний компонент). РЖнтегратором мозковоСЧ дияльности виступаСФ м'язове чуття, тобто тило, виконуючи координовани рухи, допомагаСФ створити просторову схему информациСЧ (форма, спиввидношення частин, структура предмета).

Саме схема тила органично сприймаСФться дитиною в ходи розвитку психомоторики пизнавальних процесив. Тило з моменту появи на свит допомагаСФ дитини сприймати зовнишний и внутришний простир через рухи кинцивок, тулуба та голови. Отож, тАЮза допомогою тила йде процес сприймання та донесення информациСЧ до мозку, а саме до тиСФСЧ його зони, в який ця информация перетворюватиметься на видповидни сигнали, яки починають своСФ життя як знакови одиници мислення: звуки мови, слова та букви-символитАЭ [55, 37].

Отже, в системи видчуттив, яки дають основу для розумовоСЧ дияльности (зир, слух, дотик, смак, температура), м'язови чуття мають найважливише значення. Вони СФ тиСФю внутришньою динамичною интуСЧтивною, особистисною силою, яка допомагаСФ сприймати знання всим тилом, а не тильки головою.

У навчанни слид обов'язково поСФднувати можливости мозку та тила. Таке поСФднання даСФ змогу мислити образами, символами. За цих умов мислення стаСФ природовидповидним процесом, воно не порушуСФ гармонию дитини з оточенням, а також забезпечуСФ поступовий перехид вид дийових форм мислення до понятийних.

Отже, навчання писати шестиричних першокласникив не буде успишним, якщо вчитель не знатиме викових, физиологичних можливостей дитей, СЧхних психологичних особливостей, зокрема: слабкий розвиток дрибних м'язив руки, недостатня координация рухив пид час письма, низька опирнисть при тривалому напруженни, повильний темп, недостатня сформованисть оптичного сприйняття графичного образу, недосконалисть механизмив внутришнього планування рухив и дий, перцептивного синтезу [63, 9].

Учитель маСФ враховувати специфику самого процесу письма як складного комплексу дий для того, хто буде ним оволодивати, особливостей системи знакив, яки маСФ дитина засвоСЧти и набути навичок самостийного СЧх використання. Шестирични першокласники будуть опановувати два алфавити -- друкований и писаний, а в алфавитах -- накреслення малих и великих букв. Навчання читати и писати итиме одночасно (паралельно) и тисно пов'язуватиметься з розвитком мовлення: збагаченням словникового запасу, упорядкуванням синтаксичного ладу, вимовних навичок дитини.

В процеси письма учням доведеться видиляти специальни операциСЧ и диСЧ мовного характеру: анализ звукового складу слова (встановлення послидовности звукив, з яких складаСФться слово), уточняти фонемну приналежнисть, видмежовувати звуки вид близьких за звучанням, розризняти видтинки тощо.

Крим дияльности мовного характеру, учням доведеться фиксувати мовлення буквами, тобто використовувати умовни знаки, яки служать способом закриплення (кодом) мови [61]. Ци графични знаки -- буквене позначення звукив (фонем чи СЧх сполучень) -- дитина спочатку читатиме (перехид вид букв до вимови СЧх у словах), а потим и писатиме (перехид вид вимовленого и почутого до букв, тобто правил орфографиСЧ). При цьому зображення знакив (букв) вимагатиме вид шестиричок читкого уявлення про той чи инший знак, бачити його и не один раз; знати, як приступити до його накреслення (звидки розпочати писати, як закинчити), тобто яки рухи необхидно провести, щоб знак вийшов таким, а не иншим.

Пид час формування графичних навичок письма, як и будь-яких навичок, у кори великих пивкуль голови дитини створюються видповидни нервови зв'язки, умовни рефлекси, асоциациСЧ миж почутим, вимовленим и побаченим словом, складом, буквою. Одночасно з реагуванням на той чи инший знак-символ дитина маСФ виконати ряд правил: систи за парту видповидно до вимог гигиСФни; розташувати зошит, взяти ручку и тильки писля цього, дивлячись на зразок, приступити до написання букви.

Рухи пид час зображення букв, складив, слив залежать вид физичного розвитку дитини, попередньоСЧ пидготовки, взагали психологичноСЧ готовности до навчання. Треба враховувати те, що в частини шестиричок недостатньо розвинена права рука, пальци не можуть протягом тривалого часу виконувати необхидни рухи [9, 21].

Складнисть и багатоплановисть дий при одночасному дотриманни декилькох правил викликаСФ у дитей напруження руки, а инколи и скованисть усього тила. Як наслидок рука втрачаСФ свою рухливисть, письмо уповильнюСФться, а вимога вчителя писати швидше приводить до гирших, а не кращих результатив. Тому в першому пивриччи для шестиричних першокласникив письмо маСФ бути повильним. Таку вимогу ставив К. Д. Ушинський перед учителями, яки навчали дитей 8--9-ричного вику. Вин радив зразу мицно закладати основи навичок письма, закрипляючи звичку до правильного сидиння. ВлВси ци звички надзвичайно важливи для здоров'я дитини и для ходу самого навчання. Вони набагато легше засвоюються дитьми тепер, при перших легких завданнях, ниж пизнише, коли ци завдання стануть досить складними и займуть всю увагу дитини... Навчивши дитину триматися прямо, ми збережемо дуже багато часу пизнише, позбавимо себе вид необхидности безперервних зауваженьВ» [25, 47].

Физиологами и психологами доведено, що тАЮпри високий рухливости органив и значний килькости компонентив, що беруть участь у ний, важко забезпечити точнисть рухив на той чи инший сигнал, оскильки випадкови видхилення одниСФСЧ ланки можуть викликати ще бильши видхилення иншоСЧ частинитАЭ [36, 213].

Не вмиючи добре координувати рух руки, дитина часто механично в пришвидшеному темпи виконуСФ рухи вгору, вниз, праворуч, ливоруч, зминюючи при цьому не тильки положення руки, а й фаланг пальцив. РЖ чим швидше вона намагаСФться це зробити, тим очевиднишими стають СЧСЧ видхилення у зображенни певного символу. Форма, розмир, нахил, рух руки на рядку -- все це вимагаСФ вид дитини зусиль, напруження уваги и часу для засвоСФння. Якщо за таких умов засвоюються неправильни навички, то виправити СЧх важко.

Таким чином, процес письма для першокласникив складаСФться з цилого ряду вминь, кожне з яких вимагаСФ специальних вправ для СЧх видпрацювання.

Робота над звуковою структурою слова у зиставленни з графичною (перекодування звукових одиниць мови у графични знаки) маСФ бути складовою частиною всих без винятку урокив письма в период навчання грамоти. Ця робота СФ, по сути, продовженням тиСФСЧ, що була розпочата на уроци читання, присвяченого тий чи инший букви [43, 12].

Як и в процеси оволодиння початковою навичкою читання, на уроках письма (писля того як дити засвоять рукописну форму новоСЧ литери) основною одиницею дияльности маСФ стати склад у форми злиття приголосного звука з голосним. Складовий принцип украСЧнськоСЧ графики маСФ стати в основи формування графичноСЧ навички, що забезпечить не тильки калиграфичне, а й грамотне письмо.

Програма з навчання грамоти передбачаСФ деяке видставання у виробленни в шестиричних першокласникив графичних навичок письма, яки вимагають бильшоСЧ затрати видповидних м'язових, физичних зусиль поривняно з навичкою читання. Тому вчитель не повинен форсувати швидкисть письма, не прагнути забезпечити синхроннисть в оволодинни тиСФю чи иншою буквою на уроках читання и письма, як це мало мисце переважно в роботи з семиричними першокласниками [54].

Враховуючи психологични особливости пизнавальноСЧ дияльности шестиричних першокласникив, вчени-методисти пропонують здийснювати процес навчання письма за двома напрямками:

1. Формування видчуттив та здибностей керувати власним тилом.

2. Створення умов для сенсомоторноСЧ взаСФмодиСЧ з навколишним свитом [50, 12].

В основи такого пидходу лежить принцип формування вищих психичних функций ливоСЧ пивкули (мова, складнокоординовани диСЧ письма) через активизацию сенсомоторного ривня правоСЧ пивкули (видчуттив, емоций). Перевага надаСФться руховим методам з одночасним включенням всих анализаторив (зорового, слухового, дотикового, смакового, тактильного) за обов'язкового спилкування з кожною дитиною. Ци анализатори м'язового чуття знаходяться в м'язовий системи тила. Таким чином, через систему вправ дитина проектуСФ видчуття та уявлення про власне тило на особистисне Я и видповидно формуСФ графични навички.

У формуванни графичноСЧ навички письма спостеригаються таки технични етапи, видображени у видповидному навчальному посибнику - Зошити з письма:

а) пидготовчи вправи, спрямовани на оволодиння вминням тримати ручку, ориСФнтуватися в графичний ситци зошита, координувати рухи вистря ручки в межах верхньоСЧ и нижньоСЧ линий робочого рядка (штрихування контурив фигур, обведення трафаретив, поданих пунктирними линиями, проведення прямих, ламаних и кривих линий);

б) засвоСФння основних елементив литер: короткоСЧ и довгоСЧ прямоСЧ палички, паличок з закругленням угори и внизу, паличок з петлями, ливого и правого пивовалив, овалу;

в) письмо окремих рядкових литер, яки складаються виключно з елементив, опрацьованих у пидготовчий период;

г) засвоСФння правил поСФднання букв у склади и слова; письмо складив и буквосполучень, слив;

д) видпрацювання плавного, ритмичного письма [66, 20].

З 35 хв. уроку з шестиричними учнями на суто графични вправи видводиться вид 15 до 20 хв. Тильки пид кинець навчального року на письмо може витрачатися близько 25 хв. уроку. За цей час шестирични учни можуть зображати на сторинци зошита 60--75 графичних знакив.

Отже, навичка письма СФ синтетичною. Вона складаСФться з цилого ряду вминь, кожне з яких на етапи початкового оволодиння вимагаСФ специальних вправлянь. До них належать вминня: писати вивчени букви з дотриманням правильного зображення всих СЧх елементив; з'СФднувати букви миж собою, враховуючи графични особливости кожноСЧ пари сусидних литер; виконувати звуковий анализ слова, правильно встановлюючи послидовнисть у ньому звукив; переводити звукови образи в графични. Враховуючи складнисть для шестиричних дитей такого комплексу дий, виконуваних майже одночасно, слид окреми з них, наприклад, звуко-буквений анализ слова, запроваджувати як вправи пидготовчого характеру из застосуванням розризноСЧ азбуки, що СФ для дитини також одниСФю з форм письма -- графичного зображення складу чи слова.

1.2 Организацийно-дидактични умови розвитку навичок калиграфичного письма

Успишне формування графичних навичок молодших школярив значною мирою залежить вид умов, у яких проходить навчання учнив калиграфичного письма. Письмо СФ складним психофизиологичним процесом, при якому рухи рук контролюються и направляються рухом очей. Рухи правоСЧ руки виникають внаслидок напруження и розслаблення м'язив пид впливом диСЧ нервових импульсив, яки йдуть вид рухових клитин великих пивкуль головного мозку.

Одним из факторив, що впливаСФ на засвоСФння письма, СФ зорово-слухове сприймання. Не менш важливим СФ також моторне сприймання, яке виробляСФ моторни рухови навички правоСЧ руки, кисти та пальцив [64]. За допомогою цих двох взаСФмопидпорядкованих один одному факторив виробляються мицни навички письма. Брак одного з них може негативно впливати на здоров'я учня, зумовлювати труднощи в навчанни калиграфичного письма.

Навчання калиграфичного письма СФ здебильшого актом наслидування, тому головною умовою в досягненни потрибних якости и темпу письма учнив и студентив педагогичних навчальних закладив СФ особистий приклад викладача [63]. Отже, все, що пише викладач на дошци и в зошитах, маСФ бути виконане бездоганно.

Для того, щоб навчання калиграфичного письма було успишним, систематичним и послидовним, слид тАЮдомагатися вид учнив правильного написання букв на заняттях не тильки з калиграфиСЧ, а й з усих инших дисциплин, пид час виконання будь-яких письмових вправтАЭ [4, 38]. Загальним недоликом у навчанни графики письма СФ поспишнисть вчителя при виклади програмового материалу, поверхове засвоСФння молодшими школярами техники безвидривного и прискореного письма.

Видомо, що письмо учнив може мати индивидуальни видминности, яки виражаються в нахили, характери закруглення деяких елементив литер, у розмирах тощо. Боротися проти такоСЧ ВлиндивидуальностиВ» почерку слид обов'язково. Потрибно тильки вчасно виявити недолики, яки ускладнюють написання тексту, та усунути СЧх.

Для успишного проведення занять з методики калиграфиСЧ слид створити певни организацийни умови: пидибрати видповидну класну кимнату, парти, навчальне приладдя, наочни посибники, литературу. Це сприяСФ рациональному навчанню калиграфичного письма як дитей, так и студентив.

Класне примищення повинно добре освитлюватися. Воно мусить бути таким, щоб учень з нормальним зором миг вильно читати написане на класний дошци з будь-якого мисця класу. Свитло не повинно бути слипучим. Нормою освитлення вважаСФться таке, при якому свитло падаСФ на парту чи стил з ливого боку по видношенню до учня, який пише. Ци вимоги однаковою мирою стосуються як природного, так и електричного освитлення класу.

Шкильни мебли мають видповидати зросту учнив. Невидповиднисть меблив може спричинити викривлення хребта и порушення зору. Тому з першого дня навчання дитей у школи потрибно звертати особливу увагу на добир парт. При розмищенни учнив за партами слид ураховувати якисть зору и слуху тих, хто навчаСФться. Учнив зи слабким зором чи слухом слид розмистити за партами якомога ближче до вчителя [42, 44].

Особливо важливим СФ правильне сидиння учня за партою. Якщо дити пид час писання низько нахиляють голову, то це може стати причиною короткозорости; зигнуте положення корпусу призводить до неправильноСЧ осанки. Невмило пидибрана парта негативно впливаСФ на розвиток организму.

Крим зазначених умов, СФ ще умови психолого-педагогичного та гигиСФничного характеру, яки залежать вид стану викладання калиграфиСЧ у школи, уминня вчителя организувати процес навчання письма з урахуванням усих особливостей, тобто вид його майстерности проводити заняття.

Найголовнишою умовою психолого-педагогичного характеру, необхидною для навчання калиграфиСЧ, СФ висока методична майстернисть учителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
Для виконання циСФСЧ умови слид дотримуватись таких вимог [34, 28-29]:

1. У навчанни дитей правильного калиграфичного письма надзвичайно велике значення маСФ особистий приклад того, хто навчаСФ. Так, для того щоб добре засвоСЧли будову букв, послидовнисть СЧх написання, вчитель мусить наочно показати СЧх написання на класний дошци.

Написане вчителем СФ для дитей зразком, який вони наслидують; все те, що вчитель пише на дошци, дити старанно копиюють у своСЧх зошитах. Якщо учитель, наприклад, не допише рядка на дошци и почне новий, то й учни будуть залишати вильне мисце в рядку, вчитель пропустить один-два рядки на дошци -- те саме зроблять и учни в зошитах.

2. Вимоги читкого, правильного и калиграфичного письма повинни повсякденно ставитись до всих видив класних и позакласних письмових робит учнив. Вимоги щодо читкого калиграфичного письма слид поСФднувати з вимогою охайного ставлення до зошитив.

3. Процес навчання письма в 1--4 класах мусить бути организований як доступний, простий, темп повинен бути спочатку повильний з поступовим його наростанням.

Характерною ознакою прискореного письма СФ написання цилих слив, в основному без видриву пера вид паперу в певному темпи. Так, у 1 класи на кинець навчального року учни мусять писати бильше 10 знакив за хвилину, в 2 класи -- бильше 25, в 3 класи - 40, в четвертому - бильше 50 знакив за хвилину.

4. Крим того, навчання дитей письма повинно бути послидовним и систематичним. ТрапляСФться так, що вчитель иноди поспихом опрацьовуСФ з дитьми програмовий материал и завчасно, без ТСрунтовного засвоСФння ними попереднього, переходить вид простиших за формою написання букв до складниших, вид литер великих за розмиром до середних, вид повильного до прискореного. Слид твердо пам'ятати: доки учни не засвоять повнистю правильного письма, не може бути й мови про перехид на темп бильш прискорений, а згодом до скоропису.

5. До умов, необхидних для оволодиння правильним письмом, належить також збереження встановленого накреслення букв и норм письма. Ця умова маСФ бути загальною и обов'язковою для всих, без винятку, учнив.

Практика показуСФ, що всиляки видхилення вид усталених норм накреслення букв можуть призвести до деформациСЧ почерку, що утруднюватиме читання написаного. Це може статися, якщо вчитель не виявлятиме достатньоСЧ уваги до вироблення правильного калиграфичного письма учнив.

6. Наступною умовою СФ постийний контроль за учнивськими роботами з боку вчителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
Вчителеви необхидно систематично вести облик успишности з калиграфиСЧ, проводити контрольно-перевирни роботи и висвитлювати СЧх результати перед класом. Таки роботи можуть зберигатися в учителя, вони дадуть змогу спостеригати за процесом формування в учнив потрибних навичок. Та цього замало. Для того, щоб домогтися полипшення письма учнив, вчителеви необхидно на кожному уроци звертати увагу на недолики в написанни букв, знову и знову пояснюючи правильне накреслення СЧх, видпрацьовуючи та вдосконалюючи ранише вироблени школярами уминня.

Починаючи з першого дня занять, учитель навчаСФ дитей, як правильно сидити за партою, щоденно контролюючи СЧх на уроках. Обов'язковисть и важливисть уваги щодо цього зумовлени особливостями розвитку организму дитини и необхиднистю запобигання викривленню хребта.

Ручку пид час письма треба тримати трьома пальцями: великим, вказивним и середним. Ци три пальци перебувають у злегка зигнутому и спокийному стани. Не слид дуже стискувати ручку, бо рука швидко втомиться. Вказивний палець маСФ лежати на ручци зверху, середний пидтримувати СЧСЧ з правого боку, а великий -- з ливого. Ручку слид тримати не ближче як за 15--20 мм вид кинця кульки чи пера (на палець), щоб було видно процес написання. Пидмизинний и мизинний пальци трохи пидигнути до долони. Вони СФ опорою кисти руки пид час писання и мають злегка торкатися паперу та ковзати по ньому [42, 43].

Якисть письма залежить також вид положення зошита. Його слид класти на парту або стил навскис (з нахилом вливо) так, щоб нижний ливий кут був проти середини грудей, а верхний правий був трохи видхилений праворуч вид середини грудей.

Вид того, як лежатиме на парти зошит пид час письма, деякою мирою залежить и правильна посадка учня за партою. Практикою встановлено, що як би вчитель не намагався на уроци стежити за положенням зошитив, деяки учни в процеси письма тримають СЧх неправильно, наприклад, кладуть перед собою майже прямо, внаслидок чого письмо стаСФ прямим (вертикальним).

З метою полегшення контролю за правильним положенням зошитив рекомендуСФться накреслити на столику кожноСЧ парти, видступивши видстань на ширину зошита вид правого нижнього краю, тоненьку похилу (пид кутом 45В°) линию свитлою олийною фарбою [41, 41].

Калиграфичне письмо значною мирою залежить вид якости письмового приладдя. До письмового приладдя належать ручка, зошит, крейда, дошка.

Кулькови ручки для письма -- ризноманитни за своСФю конструкциСФю и видповидають вимогам дорослих. Для учнив початкових класив випускаються специальни шкильни кулькови ручки типу РК-49, що виготовляються з пластмаси ризного кольору. Довжина такоСЧ ручки 14--16 см, диаметр -- 7 мм; вона маСФ пластмасовий ковпачок. Для зручности тримання ручки в руци вона маСФ 6--8 продовжних граней. Таки ручки в цилому видповидають методичним вимогам, але мають також недолики: вказивний палець сповзаСФ униз, що заважаСФ спостереженню за процесом письма [30].

Бажано, щоб нижня частина ручки на видстани 10--15 мм вид краю мала тонки поперечни насички, яки запобигатимуть сповзанню пальцив вниз. Крим того, на видстани 10 мм треба мати одну товстишу (до 1 мм) поперечну насичку, за допомогою якоСЧ можна було б контролювати положення вказивного пальця пид час писання.

У зошитах папир маСФ бути достатньоСЧ щильности, злегка глазурованим, але не блискучим, добре проклеСФним, бо учни пишуть з деяким натиском. На недоброякисному папери пид час писання з'являються ризни дефекти, що не залежать вид учнив, и це негативно впливаСФ на СЧхнСФ ставлення до письма.

Розлиновка учнивських зошитив маСФ видповидати методици навчання дитей письма в ризних класах. Так, для 1 класу застосовують зошит з розлиновкою №3 в дви горизонтальни рядкови линиСЧ з допомижною та контрольними похилими линиями. Контрольни похили накреслени пид кутом 65В° злива направо и розмищени на видстани 25 мм одна вид одноСЧ. Крим того, ця графична ситка маСФ верхню надрядкову та нижню пидрядкову (допомижни) линиСЧ, яки визначають висоту великих литер. Якщо цих линий немаСФ, то висота великих букв визначаСФться на око, але вона маСФ доривнювали 2/3 видстани миж рядками [41, 42]. Видповидно до програми, учни 1 класу пишуть у такому зошити протягом усього навчального року, а також на початку 2 класу.

Зошит з розлиновкою №3 вперше введено у 1 класи з 1970/71 навчального року и використовуСФться й доси. Необхиднисть замини зошита з густою ситкою викликана тим, що письмо у ньому було дуже великим за розмирами и тому повильним [34]. Це ускладнювало процес виконання вправ: дитям було важко писати елементи малих литер заввишки 9 мм. Ще складнишим було написання елементив великих букв. Висота СЧх досягала 15 мм. Недоликом густоСЧ ситки було й те, що вона читко визначала у прямокутний клитинци зошита мисце для кожноСЧ малоСЧ и великоСЧ букви, а це обмежувало розвиток координациСЧ рухив кисти та пальцив правоСЧ руки, притуплювало зир дитини. Внаслидок цього письмо у зошити з графичною ситкою № 5 було занадто складним тому, що дити на око визначали ширину букв, а також сполучали елементи и букви миж собою на середини рядка без середньоСЧ рядковоСЧ линиСЧ. Це негативно впливало на темп и якисть письма. Щоб запобигти цьому, слид у 2 класи переходити до письма у зошити з розлиновкою № 4, а у 3 класи -- у зошити з розлиновкою №5.

Мали букви у такому зошити пишуться заввишки 3 мм (одна третина видстани миж линиями). Велики букви по висоти займають 2/3 видстани у рядку. Ширина букв визначаСФться на око за таким спиввидношенням, як и в 1 класи (ширина до висоти як 1 до 1,5).

Письмо в зошити в одну линийку маСФ бути похилим, з нахилом злива направо пид кутом 65В°, як и в попередних класах.

Папир у зошитах маСФ бути злегка жовтуватим, бо билий колир негативно впливаСФ на зир. Глянцевий папир також непридатний для письма, бо учневи треба докладати значних зусиль, щоб писати по ньому кульковою ручкою, внаслидок чого слиди вид ручки помитни на наступних 2--3 сторинках зошита.

Велике значення для калиграфичного письма на класний дошци маСФ якисна крейда. Вона повинна бути у вигляди добре виструганоСЧ чотирикутноСЧ палички, ширина кожноСЧ бичноСЧ поверхни якоСЧ доривнюСФ 5--6 мм; крейда маСФ бути сухою и м'якою, але не пересушеною, щоб в процеси письма не кришилася [52, 64].

У класи доцильно мати також кольорову крейду, щоб записувати нею на дошци нову букву, яку дити вивчатимуть па уроци. Кольоровою крейдою можна цю букву видиляти також в словах; уси инши букви, вже вивчени дитьми на попередних уроках, пишуть билого крейдою [55]. Крейда ризних кольорив буваСФ у продажу, але СЧСЧ легко виготовити й самому. Для цього слид сухий обструганий брусок билоСЧ крейди покласти в анилиновий розчин фарби потрибного кольору, писля чого добре висушити. Найкращою для письма СФ крейда природна (грудкова), а не пресована в паличках. Грудкову крейду розпилюють ноживкою и вистругують ножиком видповидного розмиру квадратик, який и застосовуСФться для письма. Отже, якисть крейди, якою вчитель пише на класний дошци зразки, видиграСФ важливу роль на всих етапах навчання учнив письма.

Класна дошка повинна мати бездоганно ривну матову поверхню. Якщо дошка блискуча, учням важко розбирати написане на ний. Крим того, на СЧСЧ поверхни погано затримуСФться крейда -- сповзаСФ або повнистю осипаСФться. Сьогодни найкращою вважаСФться дошка з линолеуму зеленого кольору, що маСФ основу з тканини. Вона маСФ приСФмний колир и матову поверхню, на ний добре тримаСФться крейда. Линолеум фарбувати не можна, бо поверхня його стане блискучою и непридатною для письма.

Для того, щоб класна дошка видповидала всим навчальним вимогам, линолеум наклеюють столярним клеСФм на дерев'яну поверхню, а потим оббивають по краях рейками. З метою економиСЧ часу на уроци дошка маСФ бути постийно розкреслена для письма и математики. Середня частина дошки залишаСФться нерозкресленою. Це мисце видилено для малювання будь-яких предметив [6, 54].

Власноручне письмо вчителя на класний дошци СФ зразком для учнив. Тому кожний учитель повинен умити добре писати крейдою, а для цього необхидно старанно готуватися до кожного уроку, бильше вправлятись у письми на класний дошци.

Таким чином, правильний добир приладдя до письма та вмиле користування ним - одна з головних передумов вироблення в учнив правильного и красивого, калиграфичного письма. Проте успишне навчання учнив калиграфичного письма значною мирою залежить вид демонстрацийного материалу, якости його виконання и використання вчителем.

Крим обов'язкового навчального посибника - зошитив з друкованою основою - СФ ще килька инших, яки виготовляються в друкарнях на замовлення навчально-педагогичних видавництв УкраСЧни. Це насамперед плакат, що показуСФ правильну позу учня пид час письма й правильне тримання ручки, а також таблици ВлПиши красиво и правильноВ» з написанням великих и малих букв та сполучень СЧх у словах [33]. Навчальне значення мають також саморобни наочни посибники, яки використовують на уроци. Але, готуючись до уроку, вчитель мусить точно встановити в робочому плани призначення таблиць, СЧх мисце в структури уроку та методику використання.

Наочнисть у навчанни застосовуСФться не тильки тому, що за СЧСЧ допомогою легше пояснити и закрипити знання в пам'яти дитей. Вона потрибна ще й тому, що знання, засновани на спостереженни, СФ найглибшими, и, отже, наочнисть сприяСФ розвитку мислення [18, 28]. Найчастише доводиться застосовувати наочнисть (таблици) в добукварний, букварний та пислябукварний периоди и менше в 2 класи. Це зумовлено як виковими особливостями дитей, так и характером викладу материалу.

Постийними наочними посибниками для учнив початкових класив мають бути навчальни таблици ВлПиши красиво и правильноВ», а також ВлПравильно сиди на письмиВ», яки необхидни для кожного уроку.

У период навчання грамоти учни оволодивають початковими вминнями писати в зошити и на дошци. Зошити з письма для шестиричних першокласникив розлиновани в такий спосиб: ширина робочого рядка становить5 мм, видстань миж линийками робочого рядка та промижними пунктирними -- 6 мм. Висота великих литер та малих з подовженими елементами (б, в, д, з, р, у, ф) становить 11 мм. У цих зошитах учни пишуть протягом усього року.

На уроци опрацювання новоСЧ литери вчитель, крим показу письма на дошци, використовуСФ картки из зразковим накресленням литер, збильшених приблизно в 20 разив. У зошитах з письма представлени зразки написання литер, у тому числи й пунктиром, призначени для обведення. Однак при необхидности вчитель, надаючи дитини индивидуальну допомогу, може подати додатковий зразок и в процеси письма. Видповидно до шрифту, запровадженого для навчання письма шестиричних першокласникив, накреслення литер у рядках здийснюСФться пид кутом 65В°.

Для забезпечення видповидного нахилу вчитель з перших урокив маСФ подбати про правильну позу дитини пид час письма, положення ливоСЧ й правоСЧ руки на парти та инши гигиСФнични правила, а саме [28, 18-19]:

1. Пид час письма тулуб дитини маСФ перебувати у прямому положенни, не притискуючись грудьми до краю парти, голова трохи схилена до зошита так, щоб видстань вид очей до вистря ручки становила близько 30 см.

2. Ноги мають стояти на пиднижци або на пидлози.

3. Обидви руки мають бути розташовани на парти.

4. Ликоть правоСЧ руки ни в якому рази не повинен звисати з парти.

5. Ручку слид тримати трьома пальцями -- великим, середним и вказивним без зайвоСЧ напруги, пид кутом близько 45В°, кинець ручки маСФ бути спрямований до правого плеча.

Видстань вид вистря ручки до вказивного пальця -- 1,5--2 см.

Дотримання правильноСЧ постави пид час письма можливе лише за тиСФСЧ умови, якщо висота парти видповидаСФ зростови учня, на що вчитель повинен звернути особливу увагу, розсаджуючи учнив у класи. Крим зросту дитини, треба враховувати також СЧСЧ зир, визначаючи видстань вид парти, за якою сидить учень, до дошки.

6. Зошит кладеться проти середини грудей так, щоб контрольна похила линия по видношенню до линиСЧ краю парти утворювала прямий кут. У миру заповнення сторинки зошит весь час пересуваСФться вгору ливою рукою по парти так, щоб початок робочого рядка знаходився напроти середини грудей.

Для организациСЧ письма учнив на дошци треба встановити в класи пидставку по всий ширини дошки так, щоб учень миг дистати хоча б до СЧСЧ середини. Письмо на дошци крейдою видиграСФ значну роль у змицненни м'язив пальцив, тому його слид запроваджувати не тильки на уроци (з метою вироблення координациСЧ рухив руки видповидно до конфигурациСЧ новоСЧ литери), а й у позаурочний час, заохочуючи учнив до письма, малювання на дошци.

Розташування в класи парт маСФ бути здийснено також з урахуванням видповидних гигиСФничних вимог: парти в класи можуть бути розташовани не бильш як у три ряди; видстань вид першоСЧ парти до дошки не повинна бути меншою ниж 2 м, а вид останньоСЧ -- не бильшою як 8 м; свитло маСФ падати на дошку злива стосовно учнив; поверхня дошки маСФ бути вкрита зеленою або свитло-коричневою матовою фарбою; при необхидности биля дошки повинни бути встановлени додаткови свитильники, вид яких свитло ривномирно видбивалося б на поверхню дошки, не створюючи на ний видблискив [34, 58].

На уроках письма, як ни на яких инших, учитель маСФ дотримуватись режиму, який би чергував дитячу працю з видпочинком. Крим 3--4-хвилинноСЧ динамичноСЧ паузи в середини уроку, необхидно проводити дви додаткови физкультхвилинки в межах кожноСЧ половини уроку. Писля кожних 5 хв письма вчитель зминюСФ вид роботи, даючи можливисть видпочити м'язам рук й очам.

Дотримання организацийних и гигиСФничних правил постановки навчальноСЧ роботи з письма маСФ бути в поли зору вчителя на кожному уроци, оскильки вид цього залежить не тильки успих в оволодинни графичними навичками, а й здоров'я дитей.

Роздил РЖРЖ. Шляхи реализациСЧ естетичного виховання першокласникив засобами калиграфичного письма

2.1 Методични засади навчання письма у взаСФмозв'язку з естетичним вихованням

Всебичний розвиток особистости не можна уявити без СЧСЧ естетичноСЧ вихованости. Естетичне виховання передбачаСФ розвиток в людини почуттив прекрасного, формування вминь и навичок творити красу у навколишний дийсности, вминня видризняти прекрасне вид потворного, жити за законами духовноСЧ краси. тАЮКраса, - писав В.О. Сухомлинський, - могутний засиб виховання чутливости души. Це вершина, з якоСЧ ти можеш побачити те, чого без розуминня и почуття прекрасного, без захоплення и натхнення николи не побачиш. Краса - це яскраве свитло, що осяваСФ свит. При цьому свитли тоби видкриваСФться истина, правда, добро. Краса вчить розцинювати зло и боротися з ним. Краса - це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе и завдяки якому ти инакше ставишся до самого себетАЭ [67, 49].

Естетичне виховання тисно пов'язане з культурою народу. З одного боку, воно видображаСФ надбання культури, а з другого - стимулюСФ подальший розвиток культури конкретного народу, активно впливаСФ на творення нових духовних цинностей, мистецьких витворив. Разом з тим естетичне виховання маСФ бути спрямоване на формування свидомости людей у дуси поваги и приязни, товариськости и дружби. Людина, позбавлена почуття прекрасного, естетичноСЧ культури, СФ недосконалою, духовно бидною, хоча б яким материальним багатством вона не намагалася компенсувати цей недолик.

Одна з важливих умов багатства естетичних потреб, почуттив, переживань СФ глибокий интелектуальний розвиток людини. Тому мета естетичного виховання - широко ознайомити дитину з досягненнями свитовоСЧ и национальноСЧ культури, розумити прекрасне у всих його проявах: мистецтви, природи, праци, в суспильних видносинах, у вчинках людей [12, 64].

Естетичне виховання у навчальний, виховний дияльности здийснюСФться у комплекси з розумовим, патриотичним, трудовим, физичним, моральним, економичним. Також воно не видирване вид навчально-виховного процесу. Перед вчителями початковоСЧ школи стоСЧть завдання формувати в учнив естетичне ставлення до дийсности, розвивати естетични потреби и здибности у процеси навчальноСЧ дияльности.

Красиве письмо -- важливий засиб естетичного виховання. Воно радуСФ око того, хто пише, и того, что читаСФ написане. Учень, який красиво пише, из задоволенням виконуСФ письмови роботи з украСЧнськоСЧ мови, и завдяки цьому досягаСФ бильших успихив. Водночас калиграфичне письмо сприяСФ грамотности. Видомий росийський методист С.П. Редозубов писав: ВлБорючись за гарний почерк, ми, по сути, боремося за грамотнисть учнивВ» 26, 9[]. РЖ нарешти, привчаючи школярив до охайного й точного виконання письмових робит, виробляючи СЧхний почерк, учитель виховуСФ повагу до власноСЧ праци, видповидальне ставлення до виконуваного завдання, навичку до чистоти й охайности. Ци корисни навички допоможуть и в навчанни, и в майбутний дияльности учнив.

Як бачимо, видводити калиграфиСЧ по 6-8 хвилин на кожному уроци мови, як вимагаСФ програма для початкових класив просто необхидно.

Результати дослиджень переконливо показали, що тАЮуроки письма володиють значними можливостями для здийснення естетичного виховання дитей. Бильшисть из них здатна повноцинно засвоювати навчальний материал за умови створення оптимального режиму сприяння (педагогичного, психофизиологичного, методичного, гигиСФничного), розвитку природних задаткив и здибностейтАЭ [58, 23].

Досвид роботи з шестилитками засвидчив, що найбильши труднощи виникають пид час навчання СЧх письма. Зумовлени ци труднощи виковими особливостями нового контингенту учнив и спецификою предмета.

Програмою з письма передбачено навчити дитей зображувати рукописни рядкови и велики букви украСЧнського алфавиту; детально анализувати графичний образ друкованоСЧ и писаноСЧ букви, зиставляти и поривнювати структурни компоненти рукописних великих та малих букв. Головне завдання вчителя -- допомогти дитям найбильш простими, легкими й економними засобами оволодити способами письма.

РЖз завдань видно, що паралельно з формуванням техничних (уминня користуватися правильним способом письма) и графичних (уминня правильно зображувати букви та СЧх поСФднання) навичок учителю необхидно формувати загальнонавчальни вминня и навички, яки безпосередньо впливають на графичне зображення литер, зокрема: правильно сидити за партою, тримати зошит и ручку пид час письма, ориСФнтуватися в розлиновци зошита тощо.

Успишне розв'язання такоСЧ великоСЧ килькости завдань неможливе без знання вчителем причин и характеру труднощив, яки лежать в основи навчання дитей письма [52]. Систематичне и цилеспрямоване застосування вчителем специальних завдань и вправ корекцийного характеру допоможе учням позбутися зазначених помилок. Дитям, графични навички яких слабо формуються внаслидок незрилого просторового сприймання, недостатнього розвитку окомиру, необхидно показувати початок робочого рядка и мижрядковий простир. Обов'язковими СФ зразки написання букв та СЧх сполучень.

За свидченнями дослиджень науковцив РЖнституту психологиСЧ им. Г.Костюка АПН УкраСЧни, труднощи у засвоСФнни письма пов'язани з недосконалою координациСФю рухив, недостатним розвитком дрибних м'язив кисти, незавершеним окостенинням кисти; незрилистю кинестетичного контролю тонких рухив [65, 17]. Як наслидок - линиСЧ пид час письма "тремтячи", на мисцях овалив та пивовалив -- ламани, викривлени, занадто велики, виходять за межи рядка. Для дитей з такими вадами доцильно зменшувати обсяги письмових завдань; ефективний прийом, коли вчитель пише рукою учня. Пид час перерв миж письмом окремих рядкив букв доцильно розслабляти м'язи кисти руки, чергуючи СЧСЧ вильне положення на парти зи специальними вправами.

Повноцинне оволодиння письмом гальмуСФ також знижена здатнисть дитини до автоматизациСЧ рухових навичок. Таки дити видчувають утруднення при безвидривному написанни елементив букв, складив и навить окремих букв; перехид до безвидривного письма видбуваСФться в них из запизненням. Темп письма таких дитей повильниший, ниж у основноСЧ частини учнив. Рухи СЧхних рук скути, непластични, що зумовлюСФ написання литер ризноСЧ висоти, видсутнисть поСФднань [66, 19].

У процеси колекцийноСЧ роботи для цих дитей також слид скорочувати обсяги письмових завдань. При написанни букв, складив, речень використовувати тактування. Наприклад, письмо рядковоСЧ букви "и" йде пид личбу "раз - и - два - и". Цей прийом слид застосовувати лише писля того, як дити засвоять накреслення букви, напишуть СЧСЧ 2--3 рази, и з ориСФнтациСФю на швидкисть письма "середнього" учня [51]. Для таких дитей доцильно також використовувати самодиктант (таку послидовнисть написання елементив литери, як пояснював учитель). Письмо пид тактування не повинно бути тривалим, обов'язкови интервали, яки можна заповнити тихою, плавною музикою. Саме спокийний, ривномирний ритм допоможе розвинути в учнив плавнисть рухив, сформувати видносно високу швидкисть письма, калиграфичний почерк.

Серед дитей, яки важко засвоюють письмо, найбильш численну групу складають ти, в кого недостатньо сформовани навички самоконтролю внаслидок незрилости емоцийно-вольовоСЧ сфери. Ци дити на уроках неуважни, часто видволикаються. Вони неспроможни самостийно керувати своСЧми диями. Дити зи слабким самоконтролем потребують бильш детализованих вказивок, инструкций, пояснень [55].

Оскильки навички самоконтролю в цих дитей не сформовани, доцильно пропонувати СЧм поминятися зошитом из сусидом по парти и виправити помилки. Учитель безпосередньо керуСФ процесом письма, починаючи з першого ознайомлення з графемою, вказуСФ на допущени помилки, детально анализуСФ СЧх, а вже потим пропонуСФ учневи виправити СЧх. Важливо систематично навчати таких дитей планувати своСЧ диСЧ, щоб уникнути помилок. Корекцийна робота з ними полягаСФ у формуванни вольовоСЧ саморегуляциСЧ СЧхних дий у процеси виконання ризних видив робит: письми, малюванни, конструюванни, роботи з ножицями и гачком, ризними пластичними материалами тощо.

Графични навички потребують оволодиння дитиною цилого ряду усвидомлених дий у правильному зображенни елементив букви, самоСЧ букви, поСФднанни СЧСЧ з наступними. Для прикладу наведемо тильки перелик дий, яки маСФ виконати дитина, передаючи на письми перший найпростиший елемент рядковоСЧ букви й:

а) видступити вид початку сторинки або попередньоСЧ букви на таку видстань, щоб була ривномирнисть, тобто зробити такий промижок на рядку, щоб помистилась рядкова буква о чи й;

б) розпочати писати точно вид верхньоСЧ рядковоСЧ линиСЧ, не виходячи за неСЧ и не залишаючи просвит миж початком и верхньою рядковою линиСФю;

в) верхню частину елемента писати у вигляди прямоСЧ, не згинаючи и не ламаючи СЧСЧ;

г) при проведенни линиСЧ не робити натиску, вести зверху -- вниз, а не навпаки;

д) проводити пряму линию з невеликим нахилом праворуч;

е) в нижний частинци елемента зробити таке закруглення, як и в зразку, не звужуючи и не розширюючи його;

СФ) довести линию точно до нижньоСЧ рядковоСЧ линиСЧ, не залишаючи просвиту миж ними;

ж) провести поСФднувальну линию вгору до половини висоти елемента и на такий же видстани праворуч;

з) при зв'язному письми елементив провести поСФднувальну линию вид першого елемента до верхньоСЧ рядковоСЧ таким чином, щоб при написанни другого елемента поСФднання миж ним и першим елементом виявилось на половини висоти другого елемента [34, 85-86].

Як бачимо,здесь дитина свидомо маСФ проконтролювати дев'ять особливостей у зображенни одного найпростишого елемента, не забуваючи и про технични правила письма. РЖ поки ци диСЧ набудуть автоматизациСЧ, учневи доведеться виконати величезну килькисть вправ.

Навчання писати, як и навчання читати шестиричних першокласникив, видбуватиметься протягом усього навчального року за певними периодами, кожний з яких маСФ своСЧ специфични завдання.

Основними завданнями пидготовчого периоду СФ:

q уминня правильно сидити за партою пид час письма;

q тримати кулькову ручку, зошит, оливець;

q ориСФнтуватись на сторинци зошита;

q знаходити основний рядок, верхню и нижню линиСЧ, похилу, мижрядкову;

q графично зображувати фигури, линиСЧ, яки схожи на елементи букв: пряма (коротка, довга), закруглена (внизу, вгори), пивовал, овал, петля (верхня, нижня), малювання, штрихування, складання орнаментив [43, 12].

У букварний период першокласники вчитимуться правильно проводити звуковий, буквений, складовий, звуко-буквений, звуко-складовий анализ слив, зиставляти и поривнювати письмо великих и малих букв, знаходити спильне и ризне в друкованих и рукописних буквах; зображувати букву, склад, слово у рядку зошита, користуючись при цьому правильним верхним, нижним и середним поСФднанням, дотримуючись гигиСФничних правил письма; писати пид диктовку букви, склади, слова; списувати слова, словосполучення и речення; ознайомляться з письмом роздилових знакив: крапки, коми, знака оклику, знака питання [30].

У пислябукварний период учни закриплюють написання букв складних накреслень, повторюють письмо вивчених букв по групах; удосконалюють уминня писати пид диктовку склади, слова, словосполучення и невелики речення; списують из друкованого та рукописного текстив; ознайомлюються из письмом слив, яки мають у своСФму склади апостроф и м'який знак; уточнюють знання про три види поСФднання букв у словах, вчаться контролювати своСФ письмо шляхом зиставлення зи зразком (на дошци, рядку зошита).

За короткий час першокласники мають навчитися правильно, а, отже, естетично:

q зображувати рукописни рядкови и велики букви украСЧнського алфавиту;

q детально анализувати графичний образ друкованоСЧ и писаноСЧ букви, поривнювати и зиставляти структурни компоненти рукописних великих та малих букв;

q читко ориСФнтуватися на сторинци и рядку зошита (ривномирно розташовувати букви, слова на рядку, дотримуватися паралельности штрихив);

q проводити звуковий, складовий, звуко-буквений анализи слив;

q зображувати буквами склади, слова, використовуючи при цьому елементарни знання про верхнСФ, середнСФ и нижнСФ поСФднання;

q писати пид диктовку букви, склади, слова, словосполучення, невелики речення;

q списувати з друкованого и писаного тексту;

q користуватися правильними прийомами або способами письма [66, 20].

Ци програмови вимоги шестиричним школярам допомагаСФ реализувати система завдань з письма, специально розроблена и запропонована СЧм у вигляди зошитив з друкованою основою. Вона передбачаСФ розвиток графичних дий вид простих до складниших форм.

Так, розвиваючи руховий бик письмовоСЧ навички, дитям пропонуСФться набагато довший добукварний период, де вони можуть вправлятись в обведенни трафаретив, штрихуванни фигур, виконувати завдання, спрямовани на вироблення уминня дотримуватися рядка, правильно розмищувати и тримати письмове приладдя, вести прями линиСЧ и закруглювати СЧх, зиставляти и поривнювати довжину, ширину того чи иншого графичного елемента; писати елементи букв: линиСЧ довги й коротки; пизнише писати окреми букви -- рядкови и велики, без з'СФднань з иншими и в поСФднанни у складах, словах, словосполученнях и невеличких реченнях [61].

Особлива увага пид час формування графичних дий маСФ придилятися повному усвидомленню того, що робить дитина. Для цього в зошитах пропонують завдання на зиставлення и поривняння графичних линий з оточуючими предметами. Зиставляючи СЧх, дитина успишнише засвоюватиме програмовий материал, легше входитиме в навчальну дияльнисть [71]. РЖгрови форми подачи завдань на кожний сторинци зошита, змист навчальних цикавих ситуаций привертатимуть увагу шестиричного учня, змушуватимуть його анализувати, синтезувати, робити посильни висновки, а звидси розвиватимуться мова и мовлення дитини, мицнишими ставатимуть навички звукового анализу слив -- спильноСЧ основи читання и письма, формуватимуться правильни рухови диСЧ.

Працюючи над формуванням графичних дий, учитель весь час залучаСФ дитей до спостережень, навчаСФ робити посильни висновки й користуватися ними. Зокрема, наголошуСФ, що тим дитям легко писати, котри сидять правильно, и зошит лежить на парти похило (вливо) так, щоб те, що вони пишуть, було проти середини грудей. Або: ВлСьогодни Чебурашка, Буратино й Барвинок у нас на уроци. Чебурашка й Буратино вчора посперечалися, СЧм нияк не вдаСФться гарно написати слова на рядку. В одного слова близько-близько одне вид одного, в иншого -- занадто розтягнути (показ на дошци), тильки в Барвинка було ось так (показ правильного написання словосполучення). Як ви гадаСФте, дити, хто з них пише правильно? На кого треба з цих казкових хлопчикив ривнятися? Допоможить СЧмВ».

Дити, звичайно, не в змози встановити правильну видстань миж словами. Тоди СЧм ВлпидказуСФВ» Барвинок: Влмиж словами треба залишати стильки мисця, щоб можна було вмистити лише малу букву и або оВ» [46].

Таки прийоми допомагають дитям усвидомити правила: писати завжди треба з нахилом, легко, читко, плавно, акуратно, не тиснути на ручку, слова розташовувати на однаковий видстани одне вид одного.

Не варто видмовлятися вчителям и вид такого випробуваного методу, як Влписьмо пид тактВ» (ВлритмВ», ВлрахунокВ»). Це цинний метод для вироблення ритмичности письма. В малюнку букви розризняються сильни и слабки елементи. Сильни -- головни, опорни; слабки -- неопорни. Чергування СЧх при письми створюСФ стийкисть, гармонийнисть, а отже, и красу письма. Зображенню кожного елемента букви видповидаСФ певний ритм у рухах. Це руховий компонент письма, вин схожий на ритм трудових процесив. Письмо пид такт учителя чи самого учня звильнюСФ його вид скованости, напружености руки и всього тила, стаСФ дийовим засобом досягнення погоджености всих його компонентив. Письмо пид рахунок-такт вносить пожвавлення в роботу класу, сприяСФ розвиткови плавности того, хто пише, розвиваСФ читкисть и ришучисть рухив, дисциплинуСФ клас.

Основою ВлтактуванняВ» СФ сильни елементи. По них иде рахунок (ВлразВ»), слабки елементи пишуться в поСФднаннях букви пид рахунок ВлиВ». Так, наприклад, буква и ВлтактуСФтьсяВ»: Влраз-и-два-иВ», буква а пишеться пид такт Вли-раз-и-два-иВ». Письмо великих букв пид такт шестиричним першокласникам не рекомендуСФться [59].

Обов'язковим до кожного уроку письма маСФ бути продумана система обладнання: ручка и зошити, кольорови оливци, плакати -- ВлСиди правильно пид час письмаВ», таблиця великих и малих писаних букв, зразки найскладниших поСФднань, зразки букв, розкладених на елементи.

У зошитах для письма дотримана послидовнисть и систематичнисть у розташуванни материалу, ускладненисть вид одного етапу до иншого. Вправи пидготовчого периоду розташовани вид простих до складниших. Вони не тильки ознайомлюють дитей из зошитом, його ситкою (основним рядком: верхньою, нижньою рядковими линиями; мижрядковою и похилою), письмом ризних линий, а й навчають правильноСЧ терминологиСЧ елементив букв, поСФднання елементив, користування ручкою и оливцем.

Учитель маСФ особливо контролювати, як дити користуються оливцем и ручкою. Шестирични учни з першого дня користуються на заняттях з письма ручкою и оливцями. Основна робота виконуСФться ручкою. Допомижна -- оливцями. Видомо, що оливець вимагаСФ бильших зусиль, иншого положення руки, ниж ручка, рука швидше стомлюСФться. Дехто вважаСФ, що за допомогою саме малювання можна добитися високих показникив в оволодинни навичками письма. Ця думка помилкова, оскильки малювання лише сприяСФ розвиткови м'язив руки, допомагаСФ змицнювати руку. Письмо вимагаСФ специфичних дий. Пид час письма дитина тримаСФ зошит похило, в той час як аркуш для малювання лежить прямо. При письми дитина трохи схиляСФться над зошитом, а при малюванни вона видхиляСФться назад. При письми працюють пальци, рука спираСФться на ликоть, а пид час малювання рука повинна вильно тримати оливець и легко рухатись.

Графични прийоми письма иноди прямо протилежни прийомам малювання. Тому в розробках урокив письма ВлмалюваннюВ», ВлрозфарбовуваннюВ» видводиться певна частина часу на завершальних етапах уроку. Це робиться для того, щоб дитина змогла дещо зменшити над собою контроль за виконанням суто графичних дий и зминити положення тила, дати своСФридний перепочинок рукам тощо [60, 23].

Правильно спрямована робота з розфарбовування малюнкив (методом штрихування) розвиваСФ у дитей естетичний смак, акуратнисть, координацию рухив руки, окомир. Розфарбовувати не обов'язково вси предмети, зображени на малюнку (бажано вибрати по одному предмету ризноСЧ форми). При цьому слид пидибрати видповидни кольори й встановити напрям штрихив. Якщо предмет прямокутноСЧ форми, то штрихи (колир) слид густо накладати зверху донизу або злива направо без видриву руки вид паперу, доторкуючись линий контуру малюнка. Якщо предмет овальноСЧ чи круглоСЧ форми, то штрихувати треба вид середини до краСЧв або навпаки. При розфарбовуванни, як и при письми, рухаються тильки пальци, оливець тримають вильно.

Пид час написання букв (букварний и пислябукварний период) особлива увага маСФ придилятися анализу структури кожноСЧ букви, СЧСЧ складових елементив самими дитьми, оскильки зоровий образ визначаСФ послидовнисть СЧСЧ накреслення. Перед тим, як написати букву, дитина маСФ подумати, як вона буде СЧСЧ зображувати, в який послидовности виконуватиме той чи инший рух руки, пальцив. Через те, крим ВланалитичногоВ» образу кожноСЧ новоСЧ букви в коли, шестирични учни мають обов'язково ВлобвестиВ» кожний елемент букви Влв повитриВ», коментуючи ВлмовчкиВ», в якому порядку вони СЧСЧ ВлпишутьВ», спробувати своСЧ сили у зображенни букви на дошци крейдою чи вологим пензликом [5].

Якисть написання букв багато в чому залежить вид того, як дитина ориСФнтуватиметься у завданни, наскильки вона вмило анализуСФ структуру, форму букви та зразка, знаходить у зошити ти мисця, де линия букви ризко зминюСФ свий напрямок. У зв'язку з цим педагог маСФ читко проанализувати з дитьми кожне завдання на рядку зошита, переконатися, як вони його зрозумили, и тильки тоди приступити до виконання.

Можна ориСФнтовно намитити такий порядок письма букви:

1. Повторення засвоСФних ранише букв з метою закриплення графичних навичок.

2. Зосередження уваги дитей на мети новоСЧ роботи.

3. Показ новоСЧ букви в цилому (друкованоСЧ и писаноСЧ, встановлення в СЧх графичному зображенни спильного и ризного).

4. Членування на елементи (штрихи, риси). Зображення кожного елемента и пояснення способу и порядку накреслення елемента.

5. Вправляння у ВлнаписанниВ» (ВлобведенниВ» в повитри, по контурах) кожного елемента букви.

6. Показ учителем способив поСФднання цих елементив у букви.

7. Повторний показ письма букви вчителем з детальним коментарем и при уважному спостереженни та запам'ятовуванни порядку зображення учнями.

8. Тренування в обведенни цилого образу букви дитьми (в повитри, на дошци крейдою). Пояснення дитьми письма букви в цилому.

9. Письмо букви, буквосполучень, складив.

10. Письмо слив и словосполучень.

11. Детальний анализ написаного учнем и педагогом.

12. Пидсумок виконаного [32, 68-69].

З перших урокив букварного периоду передбачаСФться формування у дитей уминня списувати спочатку з дошки, пизнише з пидручника писаного и друкованого текстив. Процес навчання списуванню проходить поступово: спочатку букви (наприклад, виписати из запропонованого ряду букви, яки позначають приголосни звуки або виписати тильки ти букви, у накресленни яких СФ елемент овал), потим склади, слова. Особливу увагу звертаСФ вчитель на списування по складах.

На перших етапах навчання така робота проводиться з кожним словом окремо. Коли в учнив виробиться уминня списувати писаний текст, учитель включаСФ вправи на списування друкованого тексту. При цьому учням необхидно перекодувати друковани знаки у писани, правильно зобразити и поСФднати СЧх миж собою. Перши слова для списування пропонуються таки, поСФднання букв у яких буде звичним для дитей. На цьому етапи роботи перед дитьми маСФ бути плакат з вариантами поСФднань [5, 39].

Отже, на формування графичних навичок письма шестилитних учнив впливаСФ стан СЧхнього психофизиологичного розвитку на момент вступу до школи: просторова уява, кинестетичний контроль рухив и здатнисть до СЧх автоматизациСЧ, стан емоцийно-вольовоСЧ сфери. Кожна функция формуСФться протягом усього дитинства в усих видах дияльности. Успишнисть оволодиння графичними навичками письма першокласникив значною мирою залежатиме вид того, наскильки активно ци якости будуть розвиватися в навчально-виховному процеси.

2.2 Организация и змист експериментального дослидження, анализ його результатив

З метою перевирки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослидження особливостей формування графичноСЧ навички у молодших школярив. Практичному проведенню експерименту передував теоретичний етап (2007/08 н. рр.), у процеси якого була визначена сфера дослидження, наукова проблема, вивчалась навчально-методична литература з даного питання, досвид роботи вчителив початкових класив з проблем формування навичок письма у 1 класи, формулювалась гипотеза, визначалися об'СФкт, предмет и завдання дослидження.

Практичний етап експериментального дослидження (2008/09 н. рр.) був пов'язаний из розробкою шляхив реализациСЧ гипотези и розв'язання завдань експерименту, проведенням формуючого експерименту з метою перевирки гипотези, продовженням та узагальненням вивчення стану дослиджуваноСЧ проблеми в науковий литератури та педагогичний практици. На кинцевому етапи проводився анализ та узагальнення експериментальних даних, оформлялася дипломна робота та з'ясовувалися подальши перспективи формування графичних навичок у шестиричних першокласникив.

Експериментальне дослидження проводилося у 1 класи БибщанськоСЧ ЗОШ РЖ-РЖРЖРЖ ступенив Золочивського району ЛьвивськоСЧ области. Формуючим експериментом було охоплено 20 учнив.

Навчання письма шестиричних першокласникив ми проводили за аналитико-синтетичним методом, при навчанни грамоти за букварем. За цим методом вивчення написання букв проходило у тий послидовности, яка подаСФться в буквари для навчання читання. Навчання читання и письма видбувалося паралельно. Учни писали у зошитах у дви горизонтальни рядкови линиСЧ з допомижною та контрольними похилими. Перед написанням букви школяри спочатку розглядали СЧСЧ та анализували окреми елементи (на демонстрацийний картци чи на класний дошци), а потим писали у зошитах з друкованою основою. Так вони вчилися писати мали й велики букви видповидно до вивчення звукив за букварем. Написання великих букв складного накреслення видповидно до програмових вимог переносилося на кинець букварного периоду.

Навчання першокласникив письма ми проводили за генетичним методом. При цьому дити, вивчаючи будь-яку нову букву, мали справу з деякими видомими СЧм з попередних урокив елементами, що ввийшли до складу нових букв. Видповидно до методичних положень, за генетичним методом навчання як мали, так и велики букви алфавиту залежно вид складности СЧх написання подиляють на певни групи -- мали на 6, а велики на 5 груп. Кожна група мистить букви за подибнистю елементив, що СФ запорукою глибокого засвоСФння учнями програмового материалу.

Навчання учнив письма за генетичним методом ми проводили таким чином:

тАФ написанню букв передувало попереднСФ вивчення назви и форми елементив;

тАФ написання букв проходило не за алфавитним порядком, а за порядком наростання труднощив у написанни;

тАФ навчання будувалося на основи утворення кожноСЧ наступноСЧ букви шляхом попереднього засвоСФння основного елемента и додавання нового.

При цьому навчання учнив калиграфичного письма здийснювалося у такий послидовности:

1) учитель писав на класний дошци букву, пояснював, як вимовляСФться звук, позначений циСФю буквою, як слид СЧСЧ читати (давав СЧСЧ повну назву и вимовляв звук), з яких елементив вона складаСФться, ознайомлював дитей з назвою кожного елемента та сполученням СЧх. Писля цього дити повторювали СЧСЧ вимову при читанни;

2) учитель писав на дошци кожний елемент букви и ще докладнише пояснював особливости написання и розмищення СЧСЧ в рядку. Для глибшого засвоСФння форми та елементив букви учни тАЬписалитАЭ СЧх спочатку у повитри за вчителем, а потим виводили ручкою у зошитах з друкованою основою;

3) учитель ще раз писав на дошци букву, а потим дити писали у зошитах;

4) писля того, як учни написали 1--2 рядки новоСЧ литери, а вчитель перевирив правильнисть СЧСЧ написання, вин писав на дошци склади и буквосполучення, пояснював, як букви з'СФднуються миж собою, а потим давав завдання учням написати ци склади у зошитах;

5) писля анализу слив вони записувалися у зошит;

6) перевиривши написани дитьми слова, вчитель писав на дошци речення из словами з вивченою буквою. Писля цього виконувалися вправи в зошитах.

Пид час навчання першокласникив калиграфичного письма ми використовували значну килькисть наочних посибникив видповидного змисту. Розглянемо використання наочности на уроци за темою ВлПисьмо великоСЧ литери П та слив з неюВ» (букварний период):

1) писля оголошення учням теми уроку ми вивишували на класний дошци таблицю з друкованою буквою П, запитували учнив, як ця буква читаСФться;

2) одержавши видповидь, закрипивши знання, набути ранише, вивишували демонстрацийну таблицю, на який написано малу та велику букви П;

3) давали учням змогу прочитати цю букву. Потим говорили:

-- Сьогодни ми навчимося правильно и красиво писати великy букву П.

-- Яки звуки вона може позначати и коли?

Дити розглядали рукописну й друковану букви П, поривнювали СЧх, вказували на ризницю та подибнисть елементив цих букв;

4) ми звертали увагу дитей на елементи букви П и запитували, из скилькох елементив вона складаСФться. Один з учнив виходив до дошки и показував елементи букви на таблици. Потим ми пояснювали, як пишеться буква;

5) писля усного засвоСФння учнями форми елементив та СЧх назв ми знову пояснювали написання букви повнистю и переходили до письма крейдою на класний дошци. Демонстрацийна картка залишалася на дошци до закинчення уроку.

У другому семестри наочнисть використовувалася дещо в инший форми. Тут повнистю видпадала потреба в илюструванни друкованоСЧ букви паралельно з рукописною, бо учни вже добре СЧх пам'ятали. Писля оголошення теми уроку увага дитей зверталася на рукописну букву, на СЧСЧ загальну форму, а дали пояснювалася методика написання цилоСЧ букви за таблицею. Писля цього дити виконували завдання у зошити.

У процеси проведення експерименту ми натрапили на велику килькисть похибок, яких припускалися учни у своСФму письми. Наприклад, малу букву ж учни писали у вигляди трьох прямих паличок, перекреслених горизонтальною линиСФю, малу букву т -- у вигляди латинськоСЧ литери, малу букву х -- у вигляди перевернутих по диагонали двох рисок тощо.

Ми виходили з того, що правильне калиграфичне письмо повинно видповидати таким нормам:

1) письмо маСФ бути похилим (пид кутом 65В°);

2) уси букви алфавиту мають усталену форму; деяки елементи СЧх пишуться з певними, властивими для них калиграфичними особливостями;

3) сполучни риски миж буквами та елементами пишуться на однаковий видстани вид основних;

4) букви в словах и слова в рядку мають бути ривномирно розмищени, видстани миж буквами в словах слид робити однаковими -- трохи бильшими за ширину литери;

5) мали букви мають бути одниСФСЧ величини, велики -- в пивтора рази бильшими за мали;

6) необхидно робити однаковий ривномирний натиск, рахуючи його згори вниз и навпаки;

7) слид писати безвидривно з поСФднанням букв миж собою там, де можливо;

8) потрибно дотримуватися правил гигиСФни письма, що даСФ можливисть при менший затрати физичних сил написати бильшу килькисть литер.

Значне мисце у процеси формування навичок письма ми видводили оцинюванню, яке ТСрунтувалося на доброзичливому ставленни до дитини и неприпустимости заниження оцинки з метою покарання учня за порушення дисциплини. Ми поривнювали роботу першокласника з тиСФю, яку виконував ранише, и запроваджували ризни прийоми оцинювання: схвалення, погодження, пидбадьорювання, розгорнуте словесне оцинювання, перспективна оцинка.

Щоб оцинка була об'СФктивною, ми намагалися точно виявляти спиввидношення миж досягнутими результатами учня и тим, що передбачено програмою. Водночас застосовувався индивидуальний пидхид до учнив:

а) врахування емоцийного стану кожноСЧ дитини та СЧСЧ можливостей;

б) доброзичливе ставленни до неСЧ;

в) гарантування успиху виконання завдань;

г) акцентування уваги колективу класу на успихах товаришив.

Шестилитним першокласникам оцинки в балах не виставляються, тому ми використовували ризни способи оцинювання:

1. Малюнки, що розмовляють:

а) - роботу виконано правильно;

б) - роботу виконано, але зверни увагу на елемент тиСФСЧ чи иншоСЧ литери;

в) - роботу виконано неправильно.

2. Оцинювання незначних успихив: один вдалий елемент, одна буква у рядку, одне слово.

Ми намагалися при оцинюванни не протиставляти кращого учня невстигаючому: "Оленка написала краще за инших". Замисть цього зауважували: "Дити, звернить увагу, як уважно сьогодни пишуть РДвгенко, Оленка. Молодци", - и потим кожну роботу розглядали докладнише, видзначали позитивне в ний. За гарно виведену букву ми писали: "Молодець!", "Спасиби за роботу!", "Задоволена тобою!"

Кожну оцинку ми намагалися мотивувати, привчаючи шестилиток до самоанализу. Використовувалися ризноманитни способи мотивування оцинних суджень. Один из них -- показ кращих зразкив виконання завдань. Позитивне ставлення шестилитньоСЧ дитини до навчальноСЧ дияльности стимулювала и диференцийована оцинка. Вона давала змогу врахувати ризни елементи виконаного навчального завдання -- стараннисть, охайнисть, правильнисть.

3. Самооцинка. Ми пропонували дитини самий оцинити виконане завдання:

-- все виконано правильно;

-- завдання виконано, проте неохайно чи не все правильно;

-- завдання виконано неправильно або зовсим неохайно.

Якщо ми погоджувалися з оцинкою учня, то обводили червоною пастою той ривень, який визначив учень.

-- все виконано правильно, вчитель згоден з оцинкою учня;

-- завдання виконано, але не зовсим охайно; вчитель згоден з оцинкою учня;

-- завдання виконано неправильно, вчитель згоден з оцинкою учня.

У випадку незгоди з оцинкою учня ми ставили таке позначення:

4. Почесни обкладинки - улюблени персонажи казок, мультфильмив, яскрави квити, пелюстки, яки дити старанно зафарбовували сами.

5. Нова оцинка - щоб видзначити зростання дитини в оволодинни навичками письма. РЗСЧ отримував той, хто особливо старався, охайно виконував роботу. Це могла бути золота рибка, чаривна квиточка, пташка щастя и т. ин.

6. Перспективна й видстрочена оцинка.

Ми роз'яснювали, за яких умов учень може в перспективи одержати найвище схвалення.

Пид час оцинювання ми враховували своСФриднисть впливу оцинки видповидно до особистих якостей дитини. Здебильшого заохочували дитей сором'язливих, пасивних, из хворобливим самолюбством, ридше и стриманише -- самовпевнених.

Для пидготовки руки першокласника до написання букв та СЧх елементив ми використовували таки вправи:

1. Стиснить руки долонями всередину и витягнить СЧх уперед. Розведить кисти рук у сторони, не розгинаючи зап'ястка.

2. Стиснить пальци по одному в кулак.

3. Витягнить руки перед грудьми. Пальци правоСЧ руки стиснить у кулак. Розтулить пальци правоСЧ руки и одночасно стиснить у кулак пальци ливоСЧ руки. Зминюйте положення рук.

4. Долони разом, пальци переплетить. Попереминно згинайте и розгинайте пальци.

5. Руки з розведеними пальцями покладить на парту. Почергово постукуйте по кришци то одниСФю, то другою рукою.

Ефективними виявилися й инши прийоми:

1. Коливання ручки миж пальцями попереминно -- великим и вказивним; великим и середним;

2. Пересування пальцив по ручци шляхом хапання СЧСЧ трьома пальцями -- великим, вказивним, середним;

3. Качання ручки миж долонями обох рук, в одний руци;

4. Повертання ручки в ризни СЧСЧ положення трьома пальцями одниСФСЧ руки пид личбу.

Ци та инши вправи виконувалися не тильки в процеси письма, а й перед ним, що допомагало пидготувати руку першокласника до роботи.

Навчаючи дитей письма, ми прагнули до виконання ризних видив завдань:

1) знаходити основний рядок, верхню та нижню, похилу, мижрядкову линиСЧ;

2) зиставляти й поривнювати письмо великих и малих букв, знаходити спильне й видминне у рукописних буквах;

3) навчити писати букви простих и складних накреслень;

4) списувати з друкованого та рукописного текстив тощо.

Змист занять з калиграфиСЧ визначався програмою школи та темою й метою уроку. Це були вправи для розвитку кисти правоСЧ руки и пальцив, окомиру, написання букв у порядку ускладнення СЧх по групах (за генетичним методом писля букваря), а також письмо складних для написання букв. Крим цього, дити навчалися писати склади, слова й речення. Певне мисце займали вправи на письмо окремих складив та складних для дитей буквосполучень; письмо пид такт сприяло поступовому переходу учнив вид письма повильного до скоропису.

На заняттях з калиграфиСЧ зверталася увага на списування з рукописного и друкованого текстив. Це дозволяло закрипити написання вивчених букв и повторити деяки граматични правила, з якими дити ознайомились практично.

На уроках грамоти ми використовували таки види списування:

1. Детальне списування - сприяло закрипленню конфигурациСЧ букв (списування з друкованого тексту), зиставленню прописноСЧ букви з друкованою, поривнянню СЧх при письми (списування з рукописного тексту).

2. Списування из завданням - списати и пидкреслити велику букву; списати, поставити наголос; списати, пидкреслити наголошений склад; списати, пидкреслити букви, яки позначають голосни звуки тощо.

3. Творче списування - списати и вставити пропущени букви, пидкреслити СЧх; дописати речення, закинчуючи його своСЧми словами; поставити слова в потрибному порядку, щоб одержати речення, записати його.

Таки види списування розвивали увагу дитей, СЧхнСФ мислення, уризноманитнювали роботу учня на уроци та покращували грамотнисть школярив.

Звичайно, при написанни тиСФСЧ чи иншоСЧ букви учни инколи припускалися помилки чи неточности. Щоб цього не видбулося, ми вчили дитей виправляти помилки при написанни букви з допомогою таких прийомив:

а) брали руку дитини в свою и, спрямовуючи СЧСЧ при письми, пояснювали написання букви;

б) завдяки ефективному використанню усих прийомив письма дити точнише запам'ятовували конфигурацию букви, а письмо пид рахунок дало змогу видчути плавнисть та розмиренисть при написанни;

в) ми виправляли помилки лише шляхом закреслення и надписування зверху, бо зразок писали на початку рядка чи на поли зошита;

г) килька хвилин на кожному уроци ми видводили для роботи над индивидуальними помилками. Дити виконували таки завдання писля того, як отримали зошити та розглянули виправлення: пропуски елементив букв (особливо це стосувалося букв п -- т, л -- м, ц -- щ та ин.); деформация букв; неправильне розмищення букв на графичний ситци аркуша паперу: велики або занадто мали пропуски вильного мисця, недописани рядки тощо; порушення поСФднань букв миж собою.

Для того, щоб учни навчились писати красиво та правильно, особливу увагу ми придиляли перевирци зошитив и анализу учнивських робит. Для цього показували кращи зошити; працювали на кожному уроци над виправленням типових помилок, робили анализ, вказуючи на помилки, причини СЧх та методику виправлення; проводили индивидуальну роботу (анализ, подання зразкив, проведення додаткових консультаций з дитьми).

Вдосконалюючи навички письма, зверталися до дитей з ризними запитаннями-завданнями: видшукати ти букви в рядку, яки написани краще, добре розглянути СЧх и написати рядок правильно; подивитись на дошку (таблицю), проанализувати разом з учителем безвидривно написани елементи букв чи сами букви и виконати у зошити рядок такого самого письма.

Визначення ефективности експериментального дослидження у формуванни навичок письма у шестиричних першокласникив ми проводили на основи виявлених уминь. Було визначено таки типи графичних уминь школярив:

1) графични уминня добукварного периоду:

q правильно сидити за партою пид час письма;

q правильно тримати кулькову ручку;

q правильно розташувати зошит на робочому столи;

q ориСФнтуватися на сторинках зошита;

q знаходити основний рядок, верхню и нижню линию, похилу, мижрядкову;

q графично зображувати линиСЧ, схожи на елементи букв;

2) графични уминня букварного периоду:

q правильно проводити звуковий, буквений, складовий, звуко-буквений, звуко-складовий анализ слив;

q зиставляти и поривнювати письмо великих и малих букв;

q знаходити спильне и видминне в друкованих и рукописних буквах;

q зображувати букву, склад, слово у рядку зошита;

q користуватися пид час зображення букв правильним верхним, нижним и середним поСФднанням;

q дотримуватися гигиСФничних правил письма;

q писати пид диктовку букви, склади, слова;

q списувати слова, словосполучення и речення;

q використовувати при письми роздилови знаки: крапку, кому, знак оклику, знак питання;

3) графични уминня пислябукварного периоду:

q писати букви складних накреслень;

q писати пид диктовку склади, слова, словосполучення, речення;

q списувати из друкованого та рукописного текстив;

q писати слова з апострофом и м'яким знаком;

q використовувати ризни види поСФднань букв у словах;

q контролювати своСФ письмо шляхом зиставлення из зразком;

4) власне графични уминня:

q зображувати рукописни рядкови и велики букви украСЧнського алфавиту;

q ривномирно розташовувати букви, слова на рядку, дотримуватися паралельности штрихив;

q зображувати буквами склади, слова, речення;

q користуватися правильними прийомами або способами письма.

Ми визначили три ривни сформованости графичноСЧ навички:

а) високий - учень умиСФ правильно сидити за партою пид час письма, тримати кулькову ручку, правильно розташовуСФ зошит, ориСФнтуСФться на сторинках зошита, проводить звуковий, буквений, складовий, звуко-буквений, зву-ко-складовий анализ слив, зиставляСФ и поривнюСФ письмо великих и малих букв, правильно зображаСФ букви, склади, слова у рядку зошита та використовуСФ поСФднання букв, пише пид диктовку букви, склади, слова, списуСФ слова, словосполучення и речення, умиСФ писати букви украСЧнського алфавиту видповидно до нормативного зразка та контролюСФ якисть власного письма;

б) середний -иноди припускаСФться помилок у зображенни великих чи малих букв, помиляСФться у написанни словосполучень и слив пид диктовку, инколи помиляСФться у з'СФднаннях букв и контролюСФ власне письмо за допомогою вчителя;

в) низький - допускаСФ истотни помилки у написанни слив, речень, неправильно зображаСФ графичну конструкцию букв, не дотримуСФться гигиСФничних правил письма, неривномирно розташовуСФ букви и слова на рядку, погано ориСФнтуСФться на сторинци зошита, не використовуСФ роздилових знакив при письми, не вмиСФ писати пид диктовку и не може виправити помилок, допущених пид час письма, навить з допомогою вчителя.

Робота, яка проводилася в експериментальному класи, позитивно вплинула на пидвищення якости знань и вминь молодших школярив. Так, учни експериментального класу значно краще виконали запропоновани завдання, ниж учни контрольного. ПроанализуСФмо отримани результати шляхом зивставлення помилок, допущених при письми, в учнив контрольного та експериментального класив.

Виявилося, що найхарактернишими порушеннями, що зустричалися в письми першокласникив, було ВлперевертанняВ» ними пид час письма елемента чи букви. Наприклад, на класний дошци учень експериментального класу написав речення: Ми добре пишемо. На перший погляд, ци три слова були справди написани добре, але вгору пиднеслось багато рук з бажанням вказати на помилки. Ми викликали до дошки учня для анализу, який зазначив, що перший елемент букви М - передний плавний - зламаний, другий сполучений з наступною буквою дуже низько (биля нижньоСЧ рядковоСЧ линиСЧ). Дити додали, що в слови добре в букви о зламаний овал: вгори вин гострий, а внизу широкий; в букви р подовжена линия крива, в букви СФ вузька петля. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
Дали першокласники вказали на помилки в наступному слови, вси ци зауваження були правильними, об'СФктивними.

Дити припускалися графичних похибок й иншого характеру. Так, окреми учни не лише перекручували знаки, а й ВлдзеркальноВ» зображали СЧх. Коли учневи контрольного класу усно вказували на те, щоб вин виправив ци помилки, то вин довго пидправляв окреми елементи линий, а своСФСЧ помилки так и не виправив, бо вин СЧСЧ не розумив. Учни ж експериментального класу переважно виправляли своСЧ помилки самостийно писля зауваження педагога.

Траплялися ще й таки помилки: вчитель писав и пояснював на дошци написання прямоСЧ палички в напрямку зверху вниз, а дехто з учнив сприймав це инакше и писав знизу вверх. Це обумовлено заздалегидь виробленим рефлексом правоСЧ руки ще до вступу в школу, коли учень без нагляду старших виконував будь-яки малюнки и прями линиСЧ в них проводив завжди знизу вверх, однак вчасно помичени помилки ми легко виправляли без будь-яких ускладнень, а в контрольному класи таки помилки зберигалися до кинця навчального року.

Основними помилками в учнивському письми були пропуски елементив в окремих буквах та СЧх деформация. В контрольному класи спостеригалось також неправильне розмищення елементив и букв на ситци зошита, помилки в поСФднанни букв миж собою. Найчастише пропуски елементив литер зустричалися там, де були подибни. Так, наприклад, дити замисть малоСЧ букви ш писали и, замисть м -- л, замисть п -- т. Щоб ликвидувати це, ми звертали увагу на килькисть елементив и необхиднисть порахувати СЧх. Спотворени форми букв частише спостеригались у таких буквах: х, л, м, т, ж, к и набагато частише в учнив контрольного класу. Так, наприклад, перший елемент у букви ВллВ» та ВлмВ» школяри починали писати дуже високо и не доводили до нижньоСЧ рядковоСЧ линиСЧ. В таких випадках замисть л отримували букву ч.

У письми учнив експериментального класу траплялися таки помилки: букви у словах не поСФднани миж собою, за своСЧм характером письмо близьке до друкованого. Той, хто так писав, виводив кожну литеру окремо; таке письмо видризнялося своСФю читкистю, але було позбавлене великоСЧ переваги -- швидкости. Причиною недолику в такому письми, на нашу думку, був недостатний контроль з боку вчителя, який не навчив дитей писати букви без видриву пера вид паперу та поСФднувати СЧх миж собою у склади и слова. Це могло статися за таких умов: а) вчитель спростив складни за своСФю структурою букви алфавиту; б) учни не засвоСЧли поСФднувальни елементи, не було зразка безвидривного написання букв, складив та слив; в) неправильно здийснювалася координация рухив пальцив и кисти руки в процеси письма.

Етап констатациСЧ експериментальних даних пидтвердив гипотезу, що використання науково обТСрунтованоСЧ системи графичних завдань на основи врахування потенцийних можливостей першокласникив позитивно вплинули на формування уминь и навичок письма в учнив експериментального класу (див. табл.).

Таблиця

Характеристика графичних уминь учнив контрольного та експериментального класив

№ п/п

Графични уминня

КК, %

ЕК, %

1

правильно сидити за партою пид час письма

82

93

2

правильно тримати кулькову ручку

86

96

правильно розташувати зошит на робочому столи

78

95

4

ориСФнтуватися на сторинках зошита

76

98

5

графично зображувати линиСЧ, схожи на елементи букв

80

96

6

правильно проводити звуковий, буквений, складовий, звуко-буквений, звуко-складовий анализ слив

74

88

7

зиставляти и поривнювати письмо великих и малих букв

78

91

8

знаходити спильне и видминне в друкованих и рукописних буквах

76

88

9

зображувати букву, склад, слово у рядку зошита

74

90

10

користуватися пид час зображення букв правильним верхним, нижним и середним поСФднанням

72

86

11

дотримуватися гигиСФничних правил письма

83

96

12

писати пид диктовку букви, склади, слова

70

84

13

списувати слова, словосполучення и речення

84

96

14

використовувати при письми роздилови знаки

78

88

15

писати букви складних накреслень

72

85

16

писати пид диктовку словосполучення и невелики речення

70

82

17

списувати из друкованого та рукописного текстив

82

94

18

писати слова з апострофом и м'яким знаком

70

84

19

використовувати ризни види поСФднань букв у словах

74

82

20

контролювати своСФ письмо шляхом зиставлення из зразком

68

80

21

зображувати рукописни рядкови и велики букви украСЧнського алфавиту

82

96

22

ривномирно розташовувати букви, слова на рядку, дотримуватися паралельности штрихив

74

90

23

зображувати буквами склади, слова, речення

84

92

24

користуватися правильними прийомами письма

76

88

Таким чином, ми отримали результати, яки пидтвердили ефективнисть нашого експерименту. ПроанализуСФмо результати формуючого експерименту на приклади сформованости ривнив графичноСЧ навички. РЖз 20 учнив експериментального класу у 6 школярив виявився високий ривень сформованости графичних уминь, у 12 - середний и у 2 - низький. У контрольному класи (19 учнив) високий ривень розвитку даних уминь мають 2 учни, середний - 10, и низький 7 школярив.

Поривняно з початком вересня 2008 року, коли починався експеримент, сформованисть графичних уминь зросла и в контрольному, и в експериментальному класах (на початку експерименту вона видповидно становила - 5 и 4,5 видсоткив), але в експериментальному класи вин виявився значно вищим (видповидно 89 и 78 видсоткив - див. диаграму) завдяки використанню даноСЧ системи роботи в период навчання грамоти.

Диаграма

Ривень розвитку графичних уминь и навичок

в експериментальному та контрольному класах

На початку У кинци

експерименту експерименту

Таким чином, у процеси використання розробленоСЧ нами системи вправ и завдань в учнив експериментального класу поривняно з учнями контрольного значно пидвищився ривень сформованости графичних вминь. Проведення дослидження дало змогу виявити ефективнисть пропонованоСЧ системи вправ и простежити процес удосконалення графичних уминь в учнив експериментального класу поривняно з навчанням дитей в контрольному класи, яки працювали за традицийною методикою навчання. Отже, даний пидхид здатний забезпечити оптимальний розвиток графичних навичок та естетичну вихованисть учнив першого класу.

Висновки

Письмо - складний комплекс дий, пов'язаний из уминнями и навичками графичного видтворення мовлення. Це система знакив, яки засвоюСФ дитина з метою набуття навичок самостийного використання у навчальний дияльности и повсякденному житти. Первинни навички письма формуються у першому класи. Шестирични першокласники при цьому опановують два алфавити -- друкований и писаний, а в алфавитах -- накреслення малих и великих букв. Навчання читання и письма иде паралельно и пов'язуватиметься из розвитком мовлення: збагаченням словникового запасу, упорядкуванням синтаксичного ладу, мовленнСФвих навичок дитини.

У процеси письма учни видиляють специальни операциСЧ и диСЧ мовного характеру: анализ звукового складу слова (встановлення послидовности звукив, з яких складаСФться слово), уточнення фонемноСЧ приналежности, видмежування звукив вид близьких за звучанням, розризнення видтинкив. Крим дияльности мовного характеру, учни фиксують мовлення буквами, тобто використовують умовни знаки як способи закриплення мовних значень. Передумовою засвоСФння графичного написання букв СФ сформованисть навички читання. При цьому зображення знакив вимагаСФ вид шестиричних першокласникив читкого уявлення про той чи инший знак.

У формуванни графичноСЧ навички письма спостеригаються таки технични етапи: пидготовчи вправи, спрямовани на оволодиння вминням тримати ручку, ориСФнтуватися в графичний ситци зошита, координувати рухи вистря ручки в межах верхньоСЧ и нижньоСЧ линий робочого рядка; засвоСФння основних елементив литер; письмо окремих рядкових литер, яки складаються виключно з елементив, опрацьованих у пидготовчий период; засвоСФння правил поСФднання букв у склади и слова; письмо складив и буквосполучень, слив; видпрацювання плавного, ритмичного письма.

Навичка письма СФ синтетичною и складаСФться з ряду вминь, кожне з яких на етапи початкового оволодиння вимагаСФ специальних вправлянь. До них належать вминня: писати вивчени букви з дотриманням правильного зображення всих СЧх елементив; з'СФднувати букви миж собою, враховуючи графични особливости кожноСЧ пари сусидних литер; виконувати звуковий анализ слова, правильно встановлюючи послидовнисть у ньому звукив; переводити звукови образи в графични. Враховуючи складнисть для шестиричних дитей такого комплексу дий, слид окреми з них запроваджувати як вправи пидготовчого характеру из застосуванням розризноСЧ азбуки.

Навчання письма видбуваСФться протягом усього навчального року за певними периодами, кожний з яких маСФ своСЧ специфични завдання. Основними завданнями пидготовчого периоду СФ уминня правильно сидити за партою пид час письма; тримати кулькову ручку, зошит, оливець; ориСФнтуватись на сторинци зошита; графично зображувати фигури, линиСЧ, яки схожи на елементи букв. У букварний период першокласники вчаться правильно проводити анализ слив, зиставляти и поривнювати письмо великих и малих букв, знаходити спильне и ризне в друкованих и рукописних буквах; зображувати букву, склад, слово у рядку зошита; писати пид диктовку букви, склади, слова; списувати слова, словосполучення и речення; знайомляться з письмом роздилових знакив. У пислябукварний период учни закриплюють написання букв складних накреслень, повторюють письмо вивчених букв по групах; удосконалюють уминня писати пид диктовку склади, слова, словосполучення и невелики речення; списують из друкованого та рукописного текстив; ознайомлюються из письмом слив, яки мають у своСФму склади апостроф и м'який знак; уточнюють знання про три види поСФднання букв у словах, вчаться контролювати своСФ письмо шляхом зиставлення из зразком.

Навчання письма шестиричних першокласникив у период навчання грамоти проводиться за аналитико-синтетичним методом, коли вивчення написання букв проходить за послидовнистю у буквари. При цьому навчання читання и письма видбуваСФться паралельно. Писля вивчення букваря навчання першокласникив письма проводять за генетичним методом. Для навчання учнив писати красиво та правильно особливу увагу слид звертати на перевирку зошитив и анализ учнивських робит. Для цього потрибно показувати кращи зошити; працювати над виправленням типових помилок, робити анализ из вказивкою на помилки, причини СЧх та методику виправлення; проводити индивидуальну роботу. Окрим того, слид використовувати ризни запитання-завдання.

У процеси використання розробленоСЧ нами системи вправ и завдань в учнив експериментального класу поривняно з учнями контрольного значно пидвищився ривень сформованости графичних навичок та вминь. Проведення експериментального дослидження виявило ефективнисть пропонованоСЧ системи графичних вправ и динамику процесу удосконалення графичних уминь в учнив експериментального класу поривняно з навчанням за традицийною методикою. Отже, даний пидхид здатний забезпечити оптимальний розвиток графичних навичок у шестиричних першокласникив.

Список використаноСЧ литератури

1. Антипець В.П. Використання дидактичних материалив на уроках грамоти // Початкова школа. - 1990. - №9. - С. 28-30.

2. Антипець В.П. Використання динамичних карток-завдань у добукварний период // Початкова школа. - 1989. - №10. - С. 48-50.

3. Балютина К.М., ГоробиСФвська В.М. Демонстрацийни картки друкованих та рукописних букв: Навчально-наочний посибник з калиграфиСЧ для дитей 6 - 7 рокив. - К., 2001. - 41 с.

4. Бастун Н.А. РЖндивидуальний пидхид до дитей з труднощами у засвоСФнни письма // Початкова школа. - 1984. - №6. - С. 34-40.

5. Безруких М.М., Хохлова Т.Е. Как писать буквы. - М.: Просвещение, 1993. - 48с.

6. Блинова Г.Й., Пичугина Т.В. Дидактичний материал для подолання вад письма у дитей: Посибник для вчителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
- К.: Радянська школа, 1999. - 111 с.

7. Богуш А.М. Методика навчання украСЧнськоСЧ мови в дошкильних закладах. - К.: Вища школа, 1993. - 327 с.

8. Бордочева А.Я. Дидактические игры на уроках обучения грамоте // Начальная школа. - 1988. - №8. - С. 23-26.

9. Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф., Прищепа О. Ю. Навчання письма й читання шестиричних школярив // Поч. шк.-- 1986.-- №8. - С. 18-22.

10. Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Навчання грамоти в початкових класах: Посибник для вчителив. - К.: Рад. школа, 1982. - 174 с.

11. Викова психология / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 270с.

12. Ворона М.О. Особливости вияву естетичних почуттив у дитей //

13. Початкова школа. - 1990. - №4. - С. 64-66.

14. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 573 с.

15. Галузинський В.М., РДвтух М.Б. Педагогика: теория та история. - К.: Вища школа, 1995. - 237с.

16. Гончаренко С. УкраСЧнський педагогичний словник. - К.: Либидь, 1997. - 376 с.

17. Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. - М.: Педагогика, 1986. - 126 с.

18. Горбушина Л.А. Обучение письму по традиционной системе // Начальная школа.--1979. -- № 7. - С. 12-17.

19. Горецкий В.Г. Уроки обучения грамоте / Пособие для учителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
- М.: Просвещение, 1988. - 142 с.

20. Городивський В.М., Ужгина З.С. Невидкладни завдання калиграфиСЧ // Початкова школа.--1970.--№2. - С. 33-37.

21. Дмитриева А. Словесный художественный образ и детский рисунок // Искусство в школе. - 1993. - №2. - С. 39-43.

22. Дорошенко М.РЖ. Наочнисть при навчанни грамоти. - К.: Рад. школа, 1961. - 72 с.

23. Дорошенко С.РЖ. та ин. Методика викладання украСЧнськоСЧ мови: Навч. пос. - К.: Вища школа, 1992. - 380 с.

24. Зеленков Н.П. Дидактический материал в период обучения грамоте // Начальная школа. - 1974. - №9. - С. 28-30.

25. Зубалий Н.П. Педагогична оцинка шестиричних учнив. - К.: Знання, 1991. - 29 с.

26. Капырина Н.И. Чистописанию повседневное внимание // Начальная школа.-- 1983.--№5. - С. 45- 49.

27. Кауч М. Творческая каллиграфия. Искусство красивого письма. - Минск: Белфакс, 1998. - 127 с.

28. Кирей I.Ф., Прищепа К.С. Зошит для калиграфичного письма для 3 класу шкил з украСЧнською мовою навчання.-- К., 1991. - 38 с.

29. Кирей РЖ.Ф. Вироблення початкових графичних навичок письма у першокласникив // Початкова школа.-- 1973.-- №6. - С. 18-19.

30. Кирей РЖ.Ф. Запобигання неуспишности з письма // Початкова школа.-- 1980.-- №6. - С. 14-15.

31. Кирей РЖ.Ф. Методика викладання калиграфиСЧ: Навчальний посибник.-- К.: Вища школа, 1994. - 164 с.

32. Кирей РЖ.Ф. Письмо в пидготовчих класах (пидготовчий период) // Початкова школа.-- 1982.-- № 8. - С. 14-18.

33. Кирей РЖ.Ф. Навчання калиграфиСЧ у пидготовчих класах // Початкова школа. - 1978. - №11. - С. 17-22.

34. Кирей РЖ.Ф. Таблици тАЬПиши красиво и правильнотАЭ. - К., 1986. - 22 с.

35. Кирей РЖ.Ф., Трунова В.А. Методика викладання калиграфиСЧ у початковий школи. - К., 1994. - 224 с.

36. Колисниченко В.РЖ. Навчання грамоти - одне з головних завдань початковоСЧ школи // Початкова школа. - 1991. - №9. - С. 19-21.

37. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес и психичний розвиток особистостей. - К.: Рад. школа, 1989. - 475 с.

38. Крутецкий П.А. Эстетическое воспитание.- М.: Знание, 1987. - 234с.

39. Кушаев П.А. Основы эстетического воспитания.- М.: Педагогика, 1985.- 250с.

40. ЛебедСФва РЖ. Формування навичок калиграфично правильного письма // Початкова школа. - 2000. - №3. - С. 10-11.

41. Лернер М.Ж. Эстетические чуства. - М.: Знание, 1967.- 254с.

42. Лук'яненко В.Г. Навчання правопису // Початкова школа. - 1987. - №6. - С. 41-42.

43. Маркова Л. ГигиСФна зору пид час читання и письма // Початкова школа. - 1998. - №8. - С. 43-44.

44. Матвеева А.М. Навчання письма // Початкова школа.-- 1981.-- № 11. - С. 11-13.

45. Наконечна О.П. Про роль естетичного в сучасний культури // Актуальни проблеми историСЧ, теориСЧ та практики художньоСЧ культури: Вип. 4- 5: Зб. наук. праць: У 2- х ч. - Ч. РЖРЖ. - К.: Вища школа, 2000.- С. 19-24.

46. Наумчук М.М. Зошит для письма и розвитку мовлення №1. - Тернопиль: Астон, 2004. - 48 с.

47. Небогатих Т.Г. Дидактичний материал для вивчення грамоти // Початкова школа. - 1993. - №3. - С. 8-15.

48. Перепелицина О. Розвивальне навчання и правильне письмо // Початкова школа. - 2000. - №1. - С. 21-23.

49. Полянова РЖ. Шляхи удосконалення естетичного виховання // Наук. записки ТДПУ. Сер. Педагогика. - 1999.- №2. - С. 15- 20.

50. Прищепа О. Пидготовка до навчання письма // Початкова школа. - 2001. - №4. - С. 45-47.

51. Прищепа О. Труднощи у засвоСФнни графичних навичок письма шести-литними першокласниками та шляхи СЧх подолання // Початкова школа. - 2000. - №7. - С. 11-13.

52. Прищепа О. Шестилитним першокласникам - графични навички письма // Урок украСЧнськоСЧ. - 2001. - №1. - С. 40-42.

53. Прищепа О.Ю. Навички письма шестиричних першокласникив як предмет психофизиологичних дослиджень // Педагогика и психология. - 2001. - №1. - С. 61-66.

54. Проць Н. Особливости використання наочности и ТЗН у период навчання грамоти // Початкова школа. - 1987. - №9. - С. 26-33.

55. Савченко О.Я. Дидактика початковоСЧ школи. - К.: Академия, 1999. - 360 с.

56. Сальникова Т.П. Методика обучения грамоте. - М.: Сфера, 2000. - 140 с.

57. Сарапулова РД. Розвиток писемности и навчання письма як одна з важливих проблем усих епох // Початкова школа. - 2000. - №6. - С. 48-52.

58. Свиридюк Т. П. Пидготовка руки до письма // Початкова школа.-- 1981.-- №7. - С. 17-21.

59. Скрипченко Н. Ф., Скрипченко О. В. Проблема навчання дитей шестиричного вику // Початкова школа.-- 1970.-- №3. - С. 22-24.

60. Скрипченко Н.Ф., Прищепа О.Ю. Уроки письма в 1 класи чотириричноСЧ початковоСЧ школи. - К., 1986. - 86 с.

61. Слабеняк Л. Уроки письма в период навчання грамоти // Початкова школа. - 2002. - №11. - С. 22-23.

62. СуховСФСФва М. Уроки навчання грамоти // Початкова школа. - 1999. - №11. - С. 28-29.

63. Сухомлинський В.О. Вибрани твори: У 5 т. - К.: Радянська школа, 1973. - Т 3. - 464 с.

64. Трунова В.А. Методика калиграфиСЧ: Методични рекомендациСЧ для студентив, вчителив початкових класив.-- Одеса, 1991. - 64 с.

65. Фонин Д.С. Запобигання виправленню почерку учнив // Початкова школа. - 1970. - №6. - С. 33-35.

66. Хорошковська О. Формування графико-орфографичних уминь и навичок // Початкова школа. - 2001. - №2. - С. 16-18.

67. Шарапова Л.С. Навчання першокласникив письма // Початкова школа. - 1981. - №10. - С. 19-21.

68. Шацька В.Н. Естетичне виховання. - К.: Освита, 1987. - 564 с.

69. Шевченко Г.П. Естетичне виховання у школи. - К.: Рад. школа, 1986.- 178с.

70. Шевчук О. Як допомогти першокласнику оволодити навиком письма? // Освитянин. - 2001. - №6. - С. 11-12.

71. Шпак В.П. Формування графичних навичок письма // Початкова школа. - 1991. - №11. - С. 24-25.

72. Шпак М. Змистове збагачення емоцийности навчання учнив // Початкова школа. - 2000.- №5.- С. 6- 10.

73. Эльконин Д.Б. Особенности психологического развития детей 6-7 летнего возраста. - М.: Педагогика, 1988. - 135 с.

Додаток А. Урок письма в период навчання грамоти

Тема: Письмо малоСЧ букви о

Мета: Ознайомити учнив з рукописною буковою о, вчити писати СЧСЧ, з'СФднувати з уже вивченими буквами. Розвивати зв'язне мовлення, увагу, логичне мислення, фонетичний слух, тренувати пам'ять. Сприяти вихованню любови до ридноСЧ мови, СЧСЧ мелодийности, милозвучности.

Обладнання: фишки для звукових моделей, демонстрацийни картки з рукописними и друкованими буквами, таблици з'СФднань, малюнки.

Хид уроку

РЖ. Организацийна частина.

РЖРЖ. Актуализация опорних знань.

- Дити, сьогодни я йшла до вас на урок и когось зустрила. Зараз мени хочеться, щоб ви видгадали, кого саме.

Спекла його бабуся

З борошна й яСФць.

Такий вин гарний вдався -

Ну просто молодець!

Кругленький, рум'яненький,

Веселий и меткий.

Хто вин такий?

(виходить Колобок).

Я веселий Колобок,

Я усих дитей дружок,

Вид зайця я тикав,

Вид вовка я тикав.

РЖ до вас, малята люби,

На урок я завитав.

Хочу з вами повчитись. ПриймаСФте?

- Ну, якщо будеш чемним, то приймемо, правда?

- Скильки складив у слови Колобок? (3)

- Назвить перший склад, другий, третий.

- А який склад наголошений?

- Викладить фишками звукову модель слова тАЮКолобоктАЭ.

- Подивиться, яких звиряток зустрив Колобок?

- СпробуСФмо розповисти про них якийсь виршик.

- До назви якоСЧ тварини пидходить ця звукова модель [- о -] ?

- Назвить звуки цього слова.

- Згадайте, як у казци називала лисичка Колобка, коли хотила, щоб той ще раз заспивав? (Колобочок)?

- Скильки звукив [о] у цьому слови? (4)

- Послухаймо виршик.

Запишався Колобочок:

Аж чотири маю ВлоВ»!

Чи долинка, чи горбочок,

Не зловити вже його.

Кругли ВлоВ», мов колищата,

Котять-вертять Колобка.

А лисичка хитра-хитра

Вже стоСЧть биля куща.

- Який звук зустричаСФться в цьому виршику?

РЖРЖ. Повидомлення теми и мети уроку.

- Отже, на сьогоднишньому уроци ми закрипимо звук [о] , навчимося писати букву ВлоВ».

РЖРЖРЖ. Сприймання и усвидомлення нового материалу.

1. Робота в зошитах.

- Розгляньте малюнки.

- Назвить, яки предмети зображени.

- Який звук чуСФмо на початку цих слив?

- Назвить слова, щоб звук [о] стояв у середини слова, в кинци.

- Подилить на склади перше слово (о-ли-вець).

- Розмалюйте той предмет, що найбильше вам сподобався.

2. Хвилинка-цикавинка.

- А чи знаСФте ви, що ранише писали паличкою без стержня. Один кинець був гострий, ним писали на табличках, покритих воском, другий - тупий и ривний, ним стирали написане. Потим писали гусячим пером, а згодом його заминила ще одна паличка, але вже свинцева, яка не дряпала, а залишала темни слиди. Згодом почали використовувати дерев'яни оливци, дуже схожи на сучасни, а серцевинку виготовляли з сплаву олова и цинку. Звидси походить назва оливця: олово - оливець - оливець. Пизнише таки оливци вийшли з ужитку, але назва залишилася.

3. Написання букви.

- Поглянемо, як пишеться друкована литера, писана. Яка в них ризниця?

- Зараз ми писатимемо букву ВлоВ». Маленька буква ВлоВ» - це овал. ПочинаСФмо писати трохи нижче верхньоСЧ рядковоСЧ линиСЧ, ведемо вгору до линиСЧ, заокруглюючи ливоруч, потим униз, теж заокруглюСФмо ливоруч и ведемо вгору, до зустричи з початком букви.

- Письмо вчителя на дошци.

- Письмо в повитри.

- Писання в зошити тильною стороною ручки. Обведення 4 букв ВлоВ».

- Письмо в прописах.

Физкультхвилинка.

У краСЧни казочок

Жив веселий Колобок.

Разом з ним уси звирятка

Вишикувались на зарядку.

Похитали головою,

Раз - притупнули ногою, два - руки вгору пидвели,

Тришки ними потрясли.

Нахилились вливо, вправо,

Та цього ище замало:

Руки вгору, руки вниз,

Раз - присили, два - всталитАж

Й працювати знов почали.

4. Робота за малюнком.

- Чи знаСФте ви, для того, щоб зробити мультфильм, художник створюСФ малюнок, а актор його озвучуСФ - и отримують кадр мультфильму. Так частинка до частинки створюСФться малюнок. У нас художник намалював Лисичку и Колобка, а якщо хтось з вас озвучить його - матимемо кадр мультика.

- Розкажемо, що було в ций частини казки.

- Кого ми бачимо?

- Що робить Колобок, Лисичка?

- Що вона хоче зробити?

IV. Закриплення вивченого.

1. З'СФднування букви ВлоВ» з иншими буквами.

- Пишемо букву ВлоВ», зупиняСФмося там, де почали писати, пишемо з'СФднувальну линию, доводимо СЧСЧ до верхньоСЧ рядковоСЧ линиСЧ, звидки починаСФмо писати ВлаВ»

2. Скоромовка.

- ПотренуСФмо язичок у вимови звукив.

Оленя одне блукало,

Оленя когось шукало.

- Який звук найчастише зустричаСФться у скоромовци?

- Повторимо хором перший, другий рядок.

- Може, хтось хоче розповисти?

3. Запис новоСЧ литери в зошитах.

1. Запишемо рядок литери ВлоВ».

V. Пидсумок уроку.

Додаток Б. З историСЧ калиграфиСЧ (дидактични материали для бесид з учнями)

Чи знаСФте ви, що об'СФднуСФ слова график, графа, розграфити, параграф, стенография, орфография, биография, графоман? У них СФ спильна частина "граф". У давньогрецький мови grapho означало "пишу, креслю, зображую". Отже, ци термини пов'язани з видтворенням якихось зображень.

А чи знайоме вам слово калиграфия? Якщо перекласти буквально, калиграфия -- це красиве письмо, або краснопис. Коли ж зазирнемо в историю слова письмо, побачимо чимало цикавого. У давнину писати означало "прикрашати що-небудь, робити його строкатим". Та й зараз ми кажемо: писати картину, розписувати стелю, писати писанку, писана врода (тобто гарна, як намальована). Отже, спочатку люди навчилися малювати, а потим зображення стали виконувати роль письма. А, як видомо, малюнок призначений для того, щоб милувати наше око. Тому зрозумило, що и письмо повинно бути красивим.

КалиграфиСФю називають мистецтво писати гарно и читко. Ваши бабуси й дидуси вам, напевно, розповидали, як вони вчилися у школи. Тоди була навчальна дисциплина -- чистописання, тобто калиграфия. РЖ це чистописання давалося школярам нелегко! Учни носили з собою наповнени чорнилом чорнильници та дерев'яни ручки, у яки вставлялися металеви пера. З таким письмовим приладдям зошити не досить старанних учнив ряснили ляпками.

А якоСЧ точности вимагало перо! Нахилиш його так -- пише товсто, а нахилиш инакше -- виходить тоненька линия. Сучасним ручкам цей вищий пилотаж недоступний! Та й ми сами все менше уваги придиляСФмо нашому почерку. Мабуть, тому, що в людському житти пануСФ друковане слово. Навить спилкуСФмося на видстани все частише не листами, написаними вид руки, а надсилаючи факси, повидомлення електронною поштою чи есемески на мобильний телефон...

РЖсторична довидка

Металеве перо винайшли в XIX столитти. На його основи пизнише розробили пера ризноманитноСЧ конструкциСЧ -- для письма, для креслення, для оформлення плакатив...

Також з XIX столиття почали користуватися розлинованими зошитами. Графична ситка №1 мала линиСЧ для обмеження малих и заголовних литер, а також густи похили линиСЧ для написання кожноСЧ букви. Це заважало учням розвивати окомир и гальмувало перехид до письма у звичайному зошити. Графична ситка №2 мала робочи рядки однаковоСЧ ширини, але з такими ж густими похилими линиями -- здавалося, що зошит розграфлений на коси клитинки. Графична ситка №3 -- розлиновка, знайома и зараз учням молодших класив, СЧСЧ запровадили наприкинци 70-х рокив XX столиття. Графична ситка №4 простиша - вона маСФ робочий рядок завширшки 3 мм, а допомижни и контрольни линиСЧ видсутни. Графична ситка №5 -- звичайний зошит в одну линию.

Красне письмо в уси часи й у всих народив вважалося необхидною складовою культури. Видтоди, як винайшли письмо, люди прагнули оволодити ним досконало. У древних державах -- Шумери, РДгипти -- навить влаштовувалися конкурси калиграфив. Найшановниша професия давних СФгиптян -- професия писаря. А ось що читаСФмо в документи тих далеких часив: "Щодо письма, то для знавцив кориснише воно за будь-яку посаду. Солодше воно, ниж хлиб и пиття, ниж одяг".

Калиграфия -- не лише майстернисть; це -- справжнСФ мистецтво! Так вважають схидни народи -- араби, японци, китайци. Видатни арабськи калиграфи минулого роками виробляли довершений почерк и цинували майстрив письма наривни з письменниками та художниками. Древни мудреци стверджували: красиво писати вмиють лише люди з високими моральними якостями.

Мусульманська традиция забороняла малювати живих истот, и тому всю фантазию митци втилювали у вибагливих орнаментах. Саме арабське письмо нагадуСФ прекрасний визерунок. Калиграфи створили бильше ста видив почерку. А яки незвичайни назви цих почеркив: весна, кучери нареченоСЧ, повномисячний, колосистий. Литери набували то круглоСЧ, то квадратноСЧ, то шестикутноСЧ форми, навить були схожими на квити, плоди, на птахив. Умило вималювани цитати и афоризми служили оздобою палацив, мусульманських храмив. Мудри вислови ткали на килимах, хустинах и поясах.

Китайци мали бильше ста орнаментальних стилив письма. Назви СЧхни теж були поетичними: коштовни камени, письмо зирок, письмо хмаринок, письмо драконив, письмо птахив, письмо дзвиночкив и ваз... РЖСФроглифи мали вигляд листочкив, маленьких дракончикив и навить складалися з намальованих дрибнесеньких черепах,

Колекция повчальних историй

У сучасному арабському алфавити кожна буква маСФ варианти. Слид зображати по-ризному литери, що пишуться окремо або в поСФднанни з иншими, та ще зважати на те, де ця литера у слови -- на його початку, у середини чи в кинци.

Найлегше вправлятися в калиграфиСЧ було, напевне, давньому населенню Британських островив -- кельтам. РЗхний алфавит (зараз уже забутий) досить одноманитний: голосни звуки позначалися крапками, приголосни -- прямими або похилими рисками.

Напивлегендарний пророк Мани, який жив у РЖРЖРЖ столитти, створив свий власний алфавит. Мани був справжним художником и писав напрочуд гарно. Для письма вин використовував кольорове чорнило, а також золоти и срибни фарби. Мани брав лише найкращий папир, а палитурки робив зи шкири, шовку, парчи або вставляв сувоСЧ у футляри зи слоновоСЧ кистки. Та противники религиСЧ, яку заснував Мани, спалили майже вси витвори калиграфичного мистецтва, що вийшли з-пид руки пророка.

РЖталийський поет Петрарка залишив свий слид и в калиграфиСЧ. Сучасний шрифт, що називаСФться "латинський курсив", вважаСФться наслидуванням його почерку.

Японци, китайци и корейци здавна прагнули творити мистецтво, у якому зливаються воСФдино живопис, поезия и калиграфия. Уявить типовий японський малюнок: порослий осокою берег, водне плесо, по якому пливуть качки. Малюнок буде неповний без ривних стовпчикив иСФроглифив, нанесених прямо на пейзаж:

ПодуСФ витер -- и хвиля встаСФ.

СтихаСФ витер -- и спадаСФ хвиля.

Вони, напевне, давни друзи,

Коли так легко один одного розумиють.

Художник Далекого Сходу навить природу сприймаСФ через калиграфию. Ось як вин радить малювати дику сливу: "Суцвиття схоже на графичний малюнок иСФроглифа пинь, гилки, що перехрещуються, нагадують иСФроглиф по, перехрещени дерева подибни до иСФроглифа я, а верхивки из зав'яззю пишуться як иСФроглиф аго. РЖСФроглиф може нагадувати струмування цивочок або язикив полум'я, рух хмаринок або туману, нарешти гру сонячного проминня або мисячних лелиток".

Перш ниж систи за роботу, художник-калиграф маСФ внутришньо пидготуватися. Успишному письму сприяють п'ять умов: внутришня гармония, прислухування до власноСЧ души, свиже повитря, добре пидибрани папир и туш, несподиване бажання писати.

Отже, калиграфия -- це творчисть. А скильки замилування, скильки поезиСЧ в словах майстра калиграфиСЧ!

Як видомо, книгодрукування в РДвропи веде свий початок из XV столиття. А до того, и ще якийсь час по тому, книжки писалися вид руки. Стародавня книга була витвором мистецтва, а тому й оздоблювалася коштовним каменем, золотом и сриблом. У майстернях-скрипториях при монастирях працювали переписувачи, старанно вимальовували тексти, прикрашаючи СЧх миниатюрами. Та й сами литери мали декоративни елементи. РЖспанець Педро Диас Моранто -- а жив вин у XVII столитти -- любив вплитати у букви зображення птахив и морських чудовиськ, а иноди й цили сценки з мифологиСЧ.

РЖ рукописни, и друковани книги подавали зразки РЖ калиграфиСЧ. Зокрема, наш першодрукар РЖван Федоров створив у 1574 роци буквар. Це був перший друкований пидручник схидних слов'ян, який допомагав дитям учитися читати и писати. Та способи навчання грамоти, зокрема и калиграфиСЧ, у давнину дуже видризнялися вид сучасних. Учни механично -- хто як миг -- копиювали написани вчителем литери. У XVIII столитти заняття з калиграфиСЧ видбувалися так: наставник писав оливцем у зошити учнив букви, а дити СЧх наводили чорнилом. Таке навчання забирало багато часу и в учителя, и в учнив, до того ж дити не засвоювали правил написання литер, а коли опинялися биля дошки, ледве могли впоратися из самостийним письмом.

Екскурсия у церковно-парафияльну школу. Розмова з дидусем

Замисть зошитив, яки ви вельми не бережете, ми користувалися невеличкими дощечками. Щось на зразок вашоСЧ шкильноСЧ, тильки менших розмирив. Зшиток був великим дефицитом. Учитель диктуСФ, а ми грифелями пишемо. Списалася дощечка -- витер написане квачем и знову за роботу.

А домашнСФ завдання на чому виконували?

Домашни вправи вже робили на папери. Осьздесь и ставали в пригоди гусячи пера. З ними було легше, бo в кожний хати тримали сю живнисть. Зайдеш, бувало, до сусида, а там сами пера скриплять та каламари чорниють...

Каламари? -- перепитую. -- А що воно таке?

--Це по-теперишньому чорнильниця, виготовлена и чорноСЧ порцеляни. Напевно, ти також не знаСФш, з чого виготовляли и чорнило?

Дидусь неквапом полиз у кишеню, витяг килька жовтуватих бульбашечок и поклав СЧх на стил.

Так це ж, - посмихаюся, - звичайнисиньки кислички. Вони на дубовому листи ростуть!

Так, на дубовому, але не кожен дуб плодить СЧх. З'являються вони пид осинь лише на тих деревах, яки хвориють. Кисличками ж називають тому, що сик у них вельми кислий. З нього и робили колись чорнило.

Як я довидався, народний спосиб виготовлення чорнила досить простий, але цикавий. З достиглих кисличок вичавлювали сик. Його тримали лише в глиняному посуди. Потим туди клали будь-яку зализну деталь. Але обов'язково иржаву. Скажимо, цвях чи гайку. За добу сик "з'СЧдав" иржу. Це, власне, вже й було чорнило. Воно даСФ досить красивий колир -- свитло-жовтий, наче позолочений.

У тих мисцевостях, де дуби не росли, чорнило робили з ягид бузини або крушини. У гирський мисцевости розчиняли специальний сорт глини.

(За В.Скуративським)

ТрадициСЧ калиграфиСЧ

ТрадициСЧ калиграфиСЧ неоднакови -- у ризних народив и в ризни епохи. Та й материали, призначени для письма, видзначаються розмаСЧттям. У сиву давнину люди вправлялися у письми на камени, на шкурах диких звирив, на березовий кори -- берести, на глиняних табличках и на дерев'яних табличках, покритих воском. Знаряддями письма були загострени предмети.

Найдавнишим материалом, призначеним специально для письма, був папирус. Його використовували з третього тисячолиття до нашоСЧ ери. До речи, украСЧнське слово папир СФ нащадком давньогрецького слова папирус, яким називали болотяну рослину. Папирус рис у великий килькости на берегах Нилу. Серцевину циСФСЧ рослини наризали довгими смужками, розкладали у два шари -- один уздовж, а другий -- упоперек. Писля спресовування, висушування, розгладжування и видбилювання аркуши склеювали у сувоСЧ, довжина яких могла сягати сорока метрив! Тексти писали паличками, а за чорнило правила сумиш сажи з клеСФм.

Переваги письма на папируси оцинили й давни греки. Лише через його нестачу в ГрециСЧ користувалися пергаментом. Та пергамент винайшли теж не греки -- ще в другому столитти до нашоСЧ ери його навчилися робити у Малий АзиСЧ, а назва цього материалу походить вид назви миста Пергам. А що ж таке пергамент? Це вичинена, видполирована и вибилена шкира молодоСЧ рогатоСЧ худоби. Саме пергаментни книги були поширени у наших предкив -- схидних слов'ян. Писалися книги перами пташок: гусячим, орлиним, лебединим, яструбиним, воронячим тощо. А чорнило виготовляли з природного материалу.

Найпоширениший зараз писальний материал винайшли китайци у другому столитти до нашоСЧ ери. На батькивщини паперу його виготовляли з бамбуку, ридше -- з иншоСЧ сировини рослинного походження. А в РДвропи папир, зроблений из бавовняного ганчир'я, з'явився у десятому столитти, запанував же ще пизнише -- рокив через триста по тому. РЖ якщо китайци писали пензлями, умочуючи СЧх у туш, то СФвропейци продовжували користуватися перами.

Ризни культурни традициСЧ зумовили и ризноманиття поз, зручних для письма. ДавньоСФгипетський калиграф сидив на пидлози, а папирус тримав, поклавши пид нього пидставку на колино правоСЧ ноги. Японський калиграф опускаСФться навколишки перед циновкою, на який лежить папир.

З якого боку почати?

Ми пишемо злива направо -- так само, як и мешканци бильшости краСЧн свиту. Навпаки -- справа наливо, тобто вид останньоСЧ сторинки до першоСЧ -- пишуть араби та СФвреСЧ. Китайци та японци розмищують иСФроглифи стовпчиками -- зверху вниз, а сами стовпчики -- справа наливо. РД ще один спосиб письма -- бустрофедон.
Ця складна назва утворилася вид слив "бик" и "повертаю". Таке письмо нагадуСФ орання ниви биком. Коли доходиш до кинця рядка-ниви, не повертаСФшся на початок наступного, а просто починаСФш писати у зворотний бик. Щоправда, бустрофедоном зараз давно вже не користуються.

Калиграфични курйози

Розповидають, що Низам Бухарський водив по паперу... просто пальцем. Але тексти з-пид його руки виходили на диво досконалими.

За часив английськоСЧ королеви РДлизавети II Дональд Джексон, писар короливськоСЧ канцеляриСЧ, скористався для письма не зовсим звичним материалом. Умочивши ложечку в чашку з кавою, вин бездоганним почерком написав на скатертини невеличкий текст. РЖ цим довив, що справжний калиграф може продемонструвати своСФю майстернисть у будь-яких умовах!

Давньоруськи переписувачи неридко на полях книги увичнювали подробици своСФСЧ нелегкоСЧ праци. "Погибель перья сего" -- нашкрябав один майстер, списавши перо. А инший хвалився: "Псалм есмь павьим пером".

Особливости почерку завжди приваблювали своСФю таСФмничистю, адже вси навчаються писати за однаковими зразками, проте у кожноСЧ людини почерк индивидуальний, не схожий на РЖнши. До того ж, почерк людини миняСФться з виком, а також при хвилюванни, втоми або хвороби. Особливости почерку дослиджуСФ графология. Назвати СЧСЧ ривноправною наукою важко, бо неридко графологи роблять фантастични припущення. Так, нимець Йоганн Громан, який жив у XV11I столитти, стверджував, що за особливостями письма можна описати зрист, голос, колир очей и волосся. Так само и в XIX столитти побутувала думка, що СФ зв'язок миж почерком, мовою и ходою людини. Та графология може стати у пригоди -- наприклад, криминалистови, коли треба визначити, чи та сама людина СФ автором килькох написань. Також за почерком можна виявити психични розлади.

На прийом до... ликаря

Ликари з Гонконгу радять для профилактики стресив займатися калиграфиСФю. Виводячи иСФроглифи чи букви, людина заспокоюСФться, частота пульсу зменшуСФться.

Про калиграфию можна розповидати багато. Та варто запам'ятати дуже важливу рич: якщо ви поважаСФте тих, хто читатиме ваши нотатки, то будете старатися писати охайно и розбирливо, пам'ятаючи, що калиграфия -- це складова людськоСЧ культури, своСФридне мистецтво, доступне при бажанни кожному.

Додаток В. Дидактични материали до урокив письма

РЖ. Пидготовчи артикуляцийно-слухови вправи

1. Видилення звукив [с], [с'] из скоромовки, наприклад:

Босий хлопець сино косить,

роса росить ноги боси.

2. Активне вимовляння видилених звукив, спостереження за СЧх артикуляцийними особливостями (якими мовними органами и в який спосиб створюСФться перешкода на шляху струменя видихуваного повитря).

3. Виднесення видилених звукив до приголосних; зиставлення твердого и м'якого звукив на слух та за способом вимовляння; позначення СЧх фишками.

4. Вправи на впизнавання звукив [с], [с'] у заданих учителем словах (лось, лис, лисиця, смола, береза (!), роса, сим, висим, зирки (!), мисяць, сонце).

5. Самостийний добир учнями слив из звуками [с], [с'] в ризних позициях.

6. Аналитични и синтетични вправи из звуками [с], [с'] та з голосними (на утворення та анализ складив-злиттив).

РЖI. Звукови аналитични и синтетични вправи зи звуками [з], [з']

1. Впизнавання звукив у заданих учителем словах з визначенням мисця звучання (на початку, в середини, в кинци). Пропонуються, наприклад, слова: заСФць, коза, виз, сажа (!), зализний, зяблик, узяв, калюжа (!), злазь, визерунки, друзи, жасмин (!), зелений.

2. Доповнення складу из звуками [з], [з'] для утворення слив: зали(зо), гро(за), моро(зи), ва(за, зон), ви(зок), бере(за), мага(зин) та ин.

3. Утворення складив типу злиття из звуком [з] (за, зо, зу, зи. зе), из звуком [з'] (зя, зьо, зю, зи, зСФ).

4. Показ зразка писаноСЧ литери з у ситци зошита (збильшеноСЧ в 20 разив).

5. Анализ будови букви з переликом СЧСЧ елементив (верхня дужка, схожа на правий пивовал, и нижня дужка, яка переходить у нижню петлю).

6. ЗасвоСФння конфигурациСЧ литери з.

7. Показ написання букви на дошци з поясненням послидовности зображення елементив.

8. ВлПисанняВ» учнями букви в повитри з ориСФнтациСФю на показ учителя.

9. Анализ зразка букви в зошитах, усне пояснення порядку зображення елементив.

10. Писання литери за пунктирними зразками у зошити (на друкований основи).

11. Писання трьох литер (самостийно). Зиставлення написаних литер из зразком. Анализ помилок.

12. Звуковий анализ слова зима з наступним записом за зразком.

13. Добир слив из звуком [з], яки видповидають на питання що робити? (казати, возити, ризати, лазити, збирати, в'язати, зустричати та ин.).

14. Складання з одним из слив (на вибир) речення.

Додаток Г. Фрагменти урокив письма

Тема: ГигиСФна зору пид час читання и письма

Мета: збагатити уявлення дитей про значення зору в житти людини та прищепити навички гигиСФни читання и письма.

Обладнання: таблиця ВлБудова окаВ».

Хид уроку

-- Дити, видгадайте загадку. Про який орган чуття йде мова:

На обличчи людини

дви маленьки пташини.

Одна одну не знають

та у пари литають.

(Очи)

Два брати через дорогу живуть,

один одного не бачать.

(Очи).

тАФ Дити, видгадайте ребус. Назвить чуття, органом якого СФ очи.

тАФ

(Зир).

-- Перевиримо це на приклади игор ВлХто пишов из класу?В» та ВлЩо зминилося на парти?В».

-- Як же око працюСФ?

Вихователь демонструСФ таблицю ВлБудова окаВ».

-- Щоб не зипсувався зир, треба знати и дотримуватись правил охорони зору, або инакше -- гигиСФни читання и письма:

1. Не схиляй низько голову над зошитом, книгою.

2. Не лягай животом и грудьми на парту.

3. Не читай лежачи.

4. Не читай в автобуси чи тролейбуси.

5. Не сиди близько (видгадайте -- биля чого?):

Диво-скринька, в ний -- викно,

У викни -- щодня кино.

(Телевизор).

6. Якщо ликар прописав, то треба носити (видгадайте -- що?).

СвоСЧх очей не маю,

а иншим допомагаю.

(Окуляри).

7. Свитло повинно падати на зошит з ливого боку.

8. Книга чи зошит мають бути вид очей на видстани 30 см и пид кутом 45В°.

Для самоперевирки правильноСЧ видстани вид очей до книги виконаСФмо вправи:

* Поставте ликоть на парту, вказивним и середним пальцями доторкниться до виска -- це и СФ видстань 25--30 см та кут 45В°.

* Сядьте так, щоб миж краСФм парти и грудною клиткою проходила долоня з притиснутим всередину великим пальцем Запам'ятайте цю позу.

9. Писля 25 хв. навчання робить физкультурну хвилинку за партою чи биля неСЧ -- 5-хвилинну гимнастику для тила та очей, пид час якоСЧ очи видпочивають и видновлюють працездатнисть.

ВиконаСФмо вправи сидячоСЧ физкультхвилинки:

1. Руки на пояси, пиднимати и опускати ноги на носки.

2. Руки до плечей, повороти тулуба направо -- наливо.

3. Руки перед собою, ВлножициВ».

4. Руки на пояси, оберти головою.

5. Руки за головою, нахили тулуба назад.

ВиконаСФмо танець ВлКаченятаВ» (рухлива физкультхвилинка биля парти).

А тепер навчимось виконувати вправи сидячоСЧ физкультхвилинки для очей:

1. Заплющити очи на рахунок 3, потим розплющити. Повторити 5 разив.

2. Швидко розплющувати и заплющувати очи (10 с).

3. Повертати очи вправо, вливо, вгору, вниз.

4. Заплющити очи. Злегка натиснути пальцями на повики, промасажувати скрони биля очей.

5. Стежити очима за наближенням пальцив правоСЧ руки до кинчика носа и за видведенням вид носа.

6. Подивитись у далину неба (30 с).

7. Заплющити очи, колови оберти очними яблуками вливо -- вправо.

Запитання на закриплення.

1. Яки ви знаСФте правила гигиСФни зору?

2. Як перевирити видстань вид книги до очей?

3. Яки СФ вправи на физкультхвилинци?

4. Яки ви знаСФте вправи для очей?

Пидсумок. Активнисть и дисциплина учнив на занятти.

Тема. Письмо вивчених ранише малих букв

Мета. Закрипити написання малих букв, вдосконалювати навички списування з друкованого тексту. Розширювати словниковий склад та виховувати кмитливисть першокласникив.

Наочнисть. Таблиця ВлСиди правильно при письмиВ», предметни малюнки.

План и хид уроку.

РЖ. Зв'язок уроку читання з уроком письма.

-- Про кого ми читали на уроци читання?

-- Що ви запам'ятали з тексту?

-- Повторимо виршик, який вивчили на уроци читання.

-- А зараз я перевирю, як ви уважно слухали, працювали на попередних уроках письма.

2. Вправи в безвидривному написанни.

Вчитель може запропонувати розгляд якогось завдання та виконання його в зошити -- 1 рядок.

3. Повторення написання малих букв.

1) Письмо букв у зошитах пид диктовку: а, м, о, в, ш, р, к, с, л, и, н -- 1 рядок.

2) Анализ помилок при написанни букв та сполучень СЧх: р, ра, ар, ур; в, ва, во, вл, ув, ум -- 1 рядок.

4. Письмо складив писля анализу: ка, ви, ши, ро, зи, лу, то, ук, ав -- 1 рядок.

5. Робота з предметними малюнками.

Вчитель показуСФ предметний малюнок, дити називають його и розповидають про значення цього предмета чи колир, инши якости: литак, пивень, трактор, велосипед.

-- Чи можна ци предмети назвати одним словом?

-- Що зайве? Чому?

-- Як назвати одним словом литак, велосипед, трактор? (Машини.)

-- Спишить це речення з друкованого тексту: Литак, велосипед, трактор -- це машини.

6. Як можна записати одним словом? (Слова-видповиди записуються в зошити писля анализу.)

Невелике за розмиром заглиблення, заповнене водою писля дощу (калюжа).

Знаряддя для копання земли з довгою ручкою и широким металевим видточеним кинцем (лопата).

Знаряддя з зубцями, насадженими на довгу ручку, для згрибання сина (грабли).

Дванадцятий мисяць календарного року (грудень).

-- Пидкреслить букви, яки позначають м'яки приголосни, та пояснить СЧх.

7. Просте списування з друкованого тексту. (ВказуСФться сторинка букваря або иншого джерела.)

Тема. Письмо малоСЧ букви т, складив та слив з нею

Мета. Навчити дитей писати букву т та сполучати СЧСЧ з иншими буквами. Виробляти вминня писати на слух. Розвивати усне мовлення и увагу дитей.

Обладнання. Демонстрацийна картка, розризна азбука, предметни малюнки: сито, лото; таблиця ВлСиди правильно пид час письмаВ».

Хид уроку

1. Зв'язок уроку письма з уроком читання.

1) Бесида: -- 3 якою буквою на уроци читання ми ознайомились?

-- Знайдить СЧСЧ в розризний азбуци.

-- Яки звуки ця буква може позначати? (т, т').

2) Гра ВлПиймай звукВ». Необхидно ВлпийматиВ» звуки (т, т') в словах: степ, тут, звук, ластивка, трактор, лист, небо, сито, торт, летив, лопата, школа.

-- Якою буквою позначаються на письми звуки (т, т')?

-- На цьому уроци, дити, ми ознайомимося з рукописною буквою т, навчимося СЧСЧ писати саму та в сполученни з иншими буквами, а для цього треба уважно слухати моСФ пояснення и старанно працювати...

2. Ознайомлення з писемною буквою. (ВивишуСФться демонстрацийна картка.)

-- Що це за буква (показуСФ на друковану)? А це, дити, рукописна мала буква т (показуСФ).

-- Розгляньте, чи схожа вона на друковану?

-- На яку писану букву вона схожа?

-- Чим видризняСФться?

-- Назвить уси елементи циСФСЧ букви (похила паличка, паличка з заокругленням внизу, паличка з заокругленням внизу та вгори).

3. Пояснення вчителем написання букви т.

1) Показ письма букви з коментуванням.

2) Написання букви за зразком -- 1 рядок.

Физкультхвилинка.

3) Фронтальна перевирка написаного, зиставлення, повторне пояснення написання букви. Письмо на дошци.

4) Написання букви в зошити пид такт -- 1 рядок.

4. Написання складив та буквосполучень.

1) Читання складив, буквосполучень з розризноСЧ азбуки, пояснення написання СЧх на дошци та запис у зошитах: ат, от, ут, ит, ит -- 1 рядок. (Недописаний рядок першокласники заповнюють цими складами до кинця.)

Физкультхвилинка.

2) Зорово-слуховий диктант: та, то, ту, ти, ти -- 1 рядок. Цими складами рядок дописуСФться до кинця.

3) Письмо на слух: ут, ти, ат, то, ит, та, от -- 1 рядок.

5. Письмо слив.

1) Читання складовоСЧ таблици та складання слив по ний.

Складова таблиця

ро

ти

на

но

то

та

ло

во

ку

ви

ма

ла

пи

си

оа

Можна скласти слова: носила, випила, новина, ворона, ворота, тато, писати, лото, сито...

2) Запис слив: тато, писати, ворота,здесь -- 1 рядок.

3) Пидпишемо малюнок: лото, сито. (Вчитель вивишуСФ предметни малюнки).

-- Розбир, де використовуються ци предмети.

6. Складання речень зи словами. Запис речення: У Полини сито.

7. Пидсумок уроку. Оцинювання роботи учнив.

-- Яку букву ми навчилися з вами писати?

-- З яких елементив вона складаСФться?

-- А ще що ми писали з циСФю буквою? (Склади, слова, речення).


Скачать работу: Реализация шляхив естетичного виховання першокласникив у процеси формування калиграфичноСЧ навички

Перейти в список рефератов, курсовых, контрольных и дипломов по
         дисциплине Педагогика