Порядок заказа работы на сайте 5ro4ka.ru

Yurii

Предлагаеn выполнить: дипломную, курсовую работу, реферат или другую научную работу по любой интересующей Вас теме. Срок выполнения работы от 24 часов. Если детали работы согласованы - вы оплачиваете аванс 30% и работа выполняется. Как только работа будет готова, на Ваш электронный адрес отправляется демо-версия (содержит оригинальные части работы с сокращениями). Ознакомившись с сокращенным вариантом, Вы доплачиваете оставшуюся сумму и получаете полную версию работы. Вы всегда можете узнать об этапах работы на сайте у online-консультанта






Дисциплина: Педагогика
Вид работы: дипломная работа
Язык: украинский
Визначення роли елементив цикавого мовознавства на якисть засвоСФння учнями знань в процеси вивчення именника в початкових класах и дослидження особливости його використання в навчальний дияльности вчителя початкових класив. Розробка пизнавальних завдань.
ДРУГИЕ ДОКУМЕНТЫ:

3

Використання елементив цикавого мовознавства в процеси вивчення именника в початкових класах

(дипломна робота)

Вступ

Национальне видродження, демократични перетворення в УкраСЧни, перехид на дванадцятиричний термин навчання в школи потребують розв'язання проблеми национальноСЧ освити, докоринного СЧСЧ оновлення и реформування, зокрема у сфери професийноСЧ пидготовки вчителив. Вищи навчальни заклади повинни забезпечити високу якисть педагогичного процесу, всебичний розвиток и виховання майбутних педагогив видповидно до нових завдань и потреб суспильства, що в свою чергу вимагаСФ внесення истотних змин у процес професийного навчання майбутних педагогив.

Провидну роль у навчанни та вихованни особистости видиграСФ мова.

Мова - це неоциненний дар, який дано людини. Вона супроводжуСФ нас вид самого народження й аж до смерти. У щоденний практици спилкування не обийтися без мови. РЖ навить коли ми думаСФмо, в пам'яти видтворюСФмо видоми нам слова и фрази. Власни думки формулюСФмо и передаСФмо за допомогою мови. Свит пизнаСФмо через мову, бо в ний накопичено життСФвий досвид попередних поколинь. Через мову ми впливаСФмо на емоциСЧ и почуття людей, формуСФмо у них СЧхни естетични смаки.

Значення мови у розвитку пидростаючого поколиння и в подальши викови периоди пидкреслювали майже вси видатни педагоги и психологи минулого и сучасности. Тому ридна мова СФ одним из найважливиших навчальних предметив в школи. РЗСЧ особливе мисце у системи навчальних дисциплин визначаСФться тим, що саме вид мовленнСФвих и мовних знань, уминь и навичок безпосередньо залежать успихи навчальноСЧ дияльности школяра, його успишнисть в оволодинни знаннями з усих предметив та адекватна интеграция в социум.

Розвиток у молодших школярив пизнавальних интересив, допитливости, спостережливости, бажання вчитися - ВлвичниВ» завдання, яки покликана виришувати початкова школа. Одним из важливих засобив СЧх розв'язання вчени видиляють информативнисть уроку, тобто використання у навчальному процеси информацийно насичених материалив, цикавих завдань и вправ складених з урахуванням мотивацийного, змистового та процесуального компонентив навчання, елементив гумору тощо.

Завдання вчителя полягаСФ в тому, щоб из самого початку зацикавити молодших школярив мовними явищами, збудити у них прагнення до знань.

Об'СФктом дослидження СФ використання елементив цикавого мовознавства в процеси вивчення именника в початкових класах.

Предмет дослидження - умови формування пизнавальноСЧ активности молодших школярив засобами навчально-пизнавальних материалив з елементами цикавого мовознавства.

Мета роботи - визначити роль елементив цикавого мовознавства на якисть засвоСФння учнями знань в процеси вивчення именника в початкових класах и дослидити особливости його використання в навчальний дияльности вчителя початкових класив.

Завдання роботи:

1. опрацювати науково-методичну литературу з даноСЧ проблеми;

2. проанализувати особливости використання вчителями початкових класив елементив цикавого мовознавства в процеси вивчення именника;

3. проанализувати навчальни програми и пидручники з ридноСЧ мови для початкових класив з метою виявлення дослиджуваного материалу у навчальний дияльности молодших школярив;

4. розробити серию цикавих завдань и вправ з використанням науково-пизнавальних материалив пид час вивчення именника у початкових класах.

Для розв'язання поставлених завдань використано таки методи дослидження:

В· анализ педагогичноСЧ та методичноСЧ литератури;

В· спостереження;

В· бесида;

В· анализ передового педагогичного досвиду;

В· теоретичне узагальнення.

Дипломна робота складаСФться из вступу, двох роздилив, висновкив, списку використаноСЧ литератури и додаткив.

Роздил РЖ. Теоретични основи вивчення именника

1.1 Семантико-граматични категориСЧ именника

Учени дослидили, що половина усих слив, наявних у наший мови, припадаСФ на именник. Це, очевидно, тому, що вин даСФ назви усьому, що нас оточуСФ. А свит такий велетенський. До того ж именник - незривнянна поривняно з иншими частина мови за можливистю поповнення новими словами. От и виходить, що майже кожне друге слово в наший мови - именник.

Спостереження показали, що именник - це перша частина мови, яка з'являСФться в мовленни дитей. РЗх оточуСФ свит речей, и вони жадибно прагнуть дати назви усьому, що бачать.

Ще именник - найсамостийнише частина мови. Вона маСФ своСЧ категориСЧ и дуже ридко прислухаСФться в реченни до инших слив.

РЖменник - це частина мови, що об'СФднуСФ слова з предметним значенням, вираженим у граматичних категориях видминка и числа та у формах певного граматичного роду, видповидаСФ на запитання хто? або що?

В именнику об'СФднуються спильним значенням предметности семантично ризни слова: назви конкретних предметив (лис, стил, зошит, ручка, викно, човен), истот (людина, викладач, ведмидь, дивчина, птах, олень), явищ природи (дощ, сниг, грим, мороз, видлига, блискавка), диСЧ або стану (биг, читання, перепис, пидготовка , видпочинок, дримота), узагальнених властивостей або ознак (доброта, смиливисть, блакить, радисть, юнисть, краса, щедристь, идея) и т. д. На видмину вид прикметникив, присливникив, диСФслив именники називають ознаки и диСЧ або стани самостийно, незалежно вид тих предметив и явищ, яким ци ознаки або процеси властиви, хто СФ носиями СЧх.

Значення предметности в именнику СФ його всеохоплюючою ознакою, загальнокатегориальною. У межах класу всих именникив видиляються менши категориСЧ, що характеризуються за ознакою индивидуальне / загальне. Видповидно до цього именники подиляються на власни и загальни назви. Власний именник - це индивидуальна назва одного з ряду однотипних предметив чи одного иснуючого в природи. Власними назвами СФ призвища, имена по батькови, призвиська, псевдоними, географични назви, назви планет, сузир'СЧв, клички тварин, назви високих посад, свят, установ, почесни звання, назви газет, журналив, книг, видавництв тощо, наприклад: КиСЧв, Карпати, Байкал, Шевченко, Франко, Президент УкраСЧни, Герой Радянського Союзу.

Власни назви характеризуються тим, що пишуться з великоСЧ литери, мають або тильки однину (Дунай, Свитязь, Львив). або тильки множину (Карпати, Черкаси, Суми).

Загальний именник - це назва, що СФ спильною для ряду однотипних истот, предметив, явищ, понять, наприклад: хлопець, орел, вовк, стил, стина, дерево, будинок, обид, пароплав, човен, газета, простир, час, добро, хвилювання, сум, биль, видношення.

Межа миж власними и загальними назвами рухлива. Часто тильки в контексти можна визначити, СФ именник власною чи загальною назвою: коваль (професия), Коваль(призвище), шахтар (професия), Шахтар (назва футбольного клуба). Частина колишних власних назв (призвищ учених) поповнила групу загальних: ампер, ом, вольт, дизель та ин.

Загальний именник може подаватися у певному тексти як власна назва, якщо мовець надаСФ йому якогось особливого значення, наприклад:

Дороги йшли, вризалися з розгону

У племена, ПомпеСЧ та мистатАж

Сивили и видходили Платони

РЖ формули слидив читав Сковорода.

Ти на Олимп, а инши - в чорноземтАж

Видходили философи в историю,

А посохи видходили в музей.

РЖ пилом осидав над ними частАж

Так звидки ж ти, Дорого, почалась?

(Б. Олийник)

За характером позначуваного (конкретне / абстрактне) именники подиляються на конкретни и абстрактни назви.

РЖменники з конкретним значенням виражають поняття, в яких передаСФться все те, що людина пизнаСФ органами чуття. Це назви предметив (будинок, грудка, вишня), явищ (туман, заметиль), людей (Гнат, Надия, дитина), одиниць вимиру (метр, литр, тиждень, рик, килограм) и т. д.

До именникив з абстрактним значенням належать назви узагальнених понять - якостей, властивостей, дий, процесив, наприклад: дбайливисть, приязнь, синява, навчання, прискорення, вимир, перелит.

Категория конкретности / абстрактности знаходить граматичне вираження. Бильшисть абстрактних именникив маСФ граматичну форму числа однини и множини не утворюСФ, деяки абстрактни именники мають множинну форму и не утворюють однини (кошти, заручини, вибори).

Абстрактни именники - це переважно мотивовани вторинни слова. Твирними у них виступають прикметникови и диСФсливни основи. Словотвирне значення в цих именниках виражаСФться специальними суфиксами: -исть-, -от(а), -анн(я), -енн(я) та ин.

Читкого розмежування всих именникив за ознакою конкретне / абстрактне не може бути, оскильки слова в непрямому значенни легко набувають або, навпаки, втрачають цю ознаку (поривняйте: полум'я в печи и полум'я серця, раптовий вихор и вихор думок).

Серед именникив загальних назв з конкретним значенням видиляСФться група збирних назв (щодо них вона СФ видовою категориСФю).

Категория збирности и одиничности.

Збирни именники виражають сукупнисть однакових або подибних предметив, що сприймаються як одне циле, наприклад: колосся, гилля, комашня.

Категория збирности виражаСФться граматично: збирни именники становлять сукупнисть як неподильну СФднисть, а тому вживаються лише у фори однини. Семантичний видтинок множинности нейтрализуСФться граматично (поривняйте: учительство, селянство, листя, збижжя, гарбузиння). Збирни именники не можуть, за незначними винятками, означатися килькисними числивниками.

Не можна наприклад сказати два збижжя чи мильйон листя, а лише багато збижжя, чимало листя.

Словотвирне значення в збирних именниках виражаСФться видповидними суфиксами: -ств(о), -инн(я), -н(я) та ин.

А основи словотвирного (семантичного) значення збирности виникло лексико-граматичне значення сукупноСЧ множинности, и деяки именники мають спиввидносни форми граматичного числа однини и множини та форми сукупноСЧ множинности (збирности), наприклад: миша - миши - мишва, жинка - жинки - жиноцтво, (и жинота), парубок - парубки - парубоцтво (и парубота), птах - птахи - птаство, професор - професори - професура. Але: городина, голота, морквиння або молодь, юнь та инши збирни именники, в яких словотвирне значення виражаСФться суфиксом (в останних двох словах - нульовим). Ци именники не мають спиввидносних форм граматичного числа.

За семантико-граматичними ознаками из збирними назвами зближуються речовинни именники, наприклад: гречка, горох, тютюн, картопля, ожина, молоко, силь, вода та ин. Ци слова видиляються з-помиж конкретних назв вказивкою на однориднисть складу речовинности, маси, що не пиддаСФться личби, а лише пидлягаСФ вимирови. Категория речовинности також знаходить вияв у своСФридному оформленни слова за граматичним значенням числа: речовинни именники вживаються переважно в однини, деяки з них мають лиже в множини (ласощи, вершки, помиСЧ та ин.).

Речовинни именники однинноСЧ форми виступають у множини у випадку семантичноСЧ видозмини, наприклад: колосяться жита, пшеници (тобто лани пшеници, жита).

Речовинни именники мають ще один вияв: у родовому видминку однини в именниках чоловичого роду II видмини, що позначають масу, речовиннисть, материал, з двох можливих флексий надаСФться перевага флексиСЧ -у (цукру, воску, пороху).

Об'СФмний, а не килькисний вимир маси, речовинности сприймаСФться як охоплення не цилоСЧ сукупности, а частини СЧСЧ. Мотивация семантична реализуСФться через граматичний вияв категориСЧ речовинности у форми родового об'СФкта. Видхилення у вибори флексиСЧ незначни, вони в основному пояснюються зминами семантичних видтинкив слова.

Видхилення одного предмета из загальноСЧ маси, сукупности знаходить свий вияв у одиничних (сингулятивних) именниках.

Одинични назви протиставляються своСЧм значенням збирним та речовинним именникам, наприклад: пташина - птаство, селянин - селянство, бадилина - бадилля, зернина - зерно, пшеничина - пшениця, волосина - волосся.

Граматичне протиставлення килькисного вияву в одиничних именниках виражаСФться у формах числа: квасолина - квасолини, намистина - намистини, перлина - перлини, стеблина - стеблини та ин.

Одинични именники можуть означатися числивниками: ти горошини, одна намистинка, чотири насинини, килька краплин, сто перчинок.

Отже, семантико-граматични категориСЧ збирности, речовинности, одиничности видчленовуються вид бильш загальноСЧ категориСЧ конкретности виявлення предметив не лише за своСЧми семантичними видтинками, а дистають своСФридне граматичне и словотвирне вираження. Семантични видтинки килькисноСЧ характеристики предмета СФ одними з найвиразниших ознак семантико-граматичного групування именникив. Ци ж ознаки виявляються на вищому ступени абстракциСЧ - в граматичний категориСЧ числа.

Категория истот и неистот.

У системи семантико-граматичних категориСЧ именника видиляться також категория истот и неистот.

Групування именникив видбуваСФться за семантичними ознаками: до категориСЧ истот належать назви:

осиб (чоловик, дивчина, робитник, син, вчитель);

тварин (кинь, вил, осел, вовк, лев, кишка, теля, ворона, джмиль, рак);

мифологични и демонични образи (мавка, лисовик, чорт, домовик, демон, Юпитер, Диана) ;

померлих (мрець, небижчик, покийник);

уси инши назви - явищ, предметив, абстрактних понять - входять у категорию неистот.

Граматичне поняття истоти / неистоти не збигаСФться з поняттям живого / неживого в природи. Назви сукупности осиб (клас, група, гурт, натовп) и назви микроорганизмив (бацила, микроб, вирус) видносяться до назв неистот.

Категория истот и неистот маСФ граматичний вияв через видминкови форми именника. Так, именники чоловичого роду, що позначають истот, у знахидному видминку однини и множини мають форму, спильну з родовим, а назви неистот - форму, спильну з називним видминком: запросив гостя (гостей) ; слухав жайворонка (жайворонкив) ; поклав зошит (зошити) ; беру цвях (цвяхи). РЖменники жиночого та середнього роду розризняються як назви истот чи неистот лише у формах множини: покликали сестер, розстелили хустки.

Деяки именники можуть вживатися в обох формах (наприклад: пасти гусей и пасти гуси; у назвах неистот: покласти ножа и ниж, зробити стил и стола). Значно частише це спостеригаСФться в диалектах украСЧнськоСЧ мови.

Граматичне розризнення назв истот и неистот виявляСФться частково и в инших видминках - у давальному и мисцевому, ще меншою мирою в родовому видминку. Так, у давальному и мисцевому видминках однини именникив II видмини чоловичого роду перевага надаСФться флексиСЧ -ови (-еви, -СФви), якщо це назви истот, наприклад: Петр-ови, батьк-ови, ковал-еви, Серги-СФви. У назвах предметив переважаСФ флексия -у (-ю) : клен-у, Днипр-у, пиджак-у.

Назви истот формально видмежовуються певною мирою и в родовому видминку: именники чоловичого роду II видмини, що позначають истот, мають лише флексию -а (-я), наприклад: алигатор-а, учн-я, РЖван-а; у назвах неистот флексия залежить и вид инших угрупувань цих именникив (наприклад: видминк-а, молотк-а, але поверх-у, сирт-у).

Отже, розризнення за граматичними ознаками в именниках чоловичого роду далеко читкише, ниж у инших слив. Це не випадково, бо в основи своСЧй воно спираСФться на давнСФ об'СФктивне протиставлення осиб чоловичоСЧ стати усим иншим истотам и предметам (значення персональности / имперсональности).

1.2 Граматични категориСЧ именника

Категория роду.

Граматична категория роду СФ одна з визначальних, класификацийних характеристик именника як частини мови.

Уси именники, за незначними винятками, подиляються за граматичним родом на три групи: чоловичого жиночого и середнього роду.

Значення роду в именниках виражаСФться переважно морфологично - характером основ и системою флексий.

Синтаксично рид именникив визначаСФться формою узгоджувальних з ними слив - прикметникив, займенникив, порядкових числивникив: круглий сирота, моСФ дитя, третий маестро, овочеве рагу.

У назвах истот, особливо людей, значення роду виражаСФться ще за допомогою словотворчих суфиксив: украСЧнець - украСЧнка, шахист - шахистка.

У поодиноких випадках виднесенисть слова до певного роду ТСрунтуСФться лише на семантичний мотивациСЧ, а граматични засоби не СФ визначальними. Так, наприклад, именники суддя, староста, воСФвода належать до чоловичого роду, хоч СЧхни морфологични ознаки спильни з именниками жиночого роду. Це пов'язано з семантичною мотивациСФю слив: посади судди, старости, воСФводи в минулому займали тильки особи чоловичоСЧ стати.

Бильшисть именникив розподиляться за родами залежно вид характеру основи и системи флексий.

До чоловичого роду належать:

1) бильшисть именникив з кинцевим приголосним основи (вил, степ, гай, вуз, ступинь, гараж), за винятком деяких жиночого роду;

2) частина именникив на -а (-я), що семантично вказують на виднесенисть осиб до чоловичоСЧ стати (староста, Микола, РЖлля);

3) деяки именники на -о (батько, Днипро, Павло).

До жиночого роду належать:

1) бильшисть именникив на -а (-я) (сестра, София, ткаля), крим деяких чоловичого роду з семантичною мотивациСФю та середнього роду;

2) частина именникив на приголосний (нич, радисть, миль, тинь) та именник мати.

До середнього роду належать:

1) майже вси именники на -о, -е (срибло, марево, море, поле);

2) частина именникив на -а (-я) (насиння, життя, дозривання, теля, ягня, курча та ин.).

СпециальноСЧ флексиСЧ для вираження родовоСЧ виднесености, як видно на прикладах, немаСФ. Вона (родова виднесенисть) виявляСФться у системи всих видминкових закинчень. Так, именники з нульовою флексиСФю розризняються в инших видминках: ткач, ткач-а, ткач-еви (-у), ткач-ем; нич, ноч-и, нич-ю.

Проте система флексий - не завжди достатний критерий для розризнення роду именникив. Так, наприклад, именники чоловичого и середнього роду об'СФднуються в одному типи видминювання (II видмина), а именники жиночого роду на -а (-я) разом з именниками чоловичого роду з циСФю ж флексиСФю становлять РЖ видмину. Частина именникив на -а (-я) може мати значення двох родив - жиночого и чоловичого, наприклад: нероба, плакса, сирота, причепа, ледащо, Саша. Рид таких именникив визначаСФться в реченни, тобто синтаксично, за допомогою инших слив, наприклад: А дивчина - сиротина, у наймах марниСФ; ЗаспиваСФ та й згадаСФ, що вин сиротина; Одна, одна, як сирота, на чужини, гине! Отакий-то мий Ярема, сирота убогий (Т. Шевченко).

У назвах истот граматичне значення роду певною мирою обТСрунтовуСФться семантично, але не збигаСФться з розподилом истот за статтю. Наприклад, именники з нульовою флексиСФю (инженер, шофер, директор, гений, педагог, пилот, вожак, министр и т. д.) належать до чоловичого роду. Щоправда, семантична мотивация може виявлятися в синтаксичний вказивци и на жиночу стать особи: ликар Валентина порадила; педагог РЖванова розповила.

У назвах тваринного свиту спостеригаСФться ще менша семантична вмотивованисть розподилу именникив за родами. Бильшисть назв позначають истот без вказивки на стать, наприклад: крокодил, барс, сом, кит, шпак, метелик (именники чоловичого роду), куниця, сорока, гусинь, билуга (именники жиночого роду).

Словотворчи спиввидносни назви самця и самки фиксуються переважно в називанни свийських тварин (наприклад: баран - вивця, криль - кролиця, гусак - гуска) та деяких диких (наприклад: слон - слониха, заСФць - зайчиха, вовк - вовчиця, ведмидь - ведмедиця).

Тварини, що мають важливе народногосподарське значення (як корисни, так и хижаки), позначаються через именникови назви семантично або словотворчо спиввидносни для истот обох статей и малят:

Чоловичий рид Жиночий рид Середний рид

кабан свиня порося

бик корова теля

кинь кобила лоша

лев левиця левеня

заСФць зайчиха зайченя

Граматични показники належности именника до роду наявни и в наведених прикладах: нульова флексия в чоловичому роди; флексия -а (-я),приСФднана до кореня або до словотворчого суфикса именникив жиночого роду; флексия -а (-я), що при видминюванни приСФднуСФться до суфикса -ат (-ят) именникив середнього роду.

У назвах неистот значення роду не знаходить ниякого семантичного обТСрунтування (наприклад: трактор, жаль, бритва, сало, зилля).

РЖменники множинноСЧ форми значення роду не виражають (наприклад: каникули, Суми), як и будь-який инший именник, вжитий у форми множини (книги, джерела, змиСЧ).

Значення роду у невидминюваних именниках пов'язуСФться з виднесенистю СЧх до назв истот чи неистот.

Назви осиб жиночоСЧ стати за семантичною мотивациСФю належать до именникив жиночого роду: мисис, мадам, леди, Бетти, Беатриче та ин.

До чоловичого роду належать назви осиб чоловичоСЧ стати або назви людей без вказивки на стать (месьСФ, буржуа), а також назви тварин безвидносно до статевого розподилу (кенгуру, шимпанзе, пони). Коли треба вказати на самку, значення жиночого роду передаСФться синтаксично: та кенгуру, маленька колибри.

Назви неживих предметив належать до именникив середнього роду, наприклад: резюме, соло, рагу, алиби, па, шаси.

У назвах истот родове протиставлення именникив спираСФться, хоч и непослидовно, на семантичну мотивацию - вказивку на стать.

Основним показником родовоСЧ виднесености именникив виступаСФ характер основи и система флексий.

Так, наприклад, именники степ, кир, Сибир, биль за характером основ и системою флексий в украСЧнський мови належать до чоловичого роду (в росийський мови це именники жиночого роду), а именник путь - жиночого роду (рос. путь - именник чоловичого роду).

Категория числа

Категория числа виражаСФ килькисний вияв позначуваного в именнику. Граматичне позначення числа виражаСФться у спиввидносних формах однини и множини або виступаСФ як невизначена одиничнисть чи множиннисть.

За граматичним значенням числа именники в сучасний украСЧнський литературний мови подиляються на дви групи: 1) слова з формально вираженим протиставленням килькисного вияву; 2) слова, що килькисного протиставлення не виражають.

Бильшисть именникив в украСЧнський мови маСФ спиввидносни форми однини и множини. До циСФСЧ групи належать назви предметив, що пиддаються рахунку або килькисному вираженню.

Однина - граматичне значення для позначення одного предмета - протиставляСФться множини, що позначаСФ килька або багато предметив (день - дни, стина - стини, книга - книги). Однина, крим основного свого значення, може виражати узагальнення без вказивки на килькисть, тоди именник не творить форми множини. Наприклад: У будивництви човнив широко використовуються граб, дуб, бук та инша деревина.

Протиставлення однини множини може бути семантично нечитким. Так, наприклад, именники гурт, ватага, полк, дивизия, бригада, колектив, ланка, шеренга виражають однину як сукупнисть багатьох истот, а слово ряд, низка, стос - як сукупнисть багатьох предметив.

Форми множини таких именникив вказують на килькисну визначуванисть сукупних одиниць (гурти - два гурти, полки - п'ять полкив, колективи - килька колективив). ПоривняСФмо також значення однини и множини в именниках типу квасолина (одна, видилена из сукупности) и квасолини (килька, багато, видилених из сукупности). Одиничнисть у таких именниках СФ семантико-словотворчим значенням, а значення однини и множини СФ граматичною абстракциСФю, однаково застосовуваною до всих назв предметив за СЧх килькисною характеристикою, крим тих, що не пидлягають килькисному визначенню. Назви предметив и явищ, що не пидлягають килькисному визначенню, граматично вираженого протиставлення за числом не виражають. Це именники, що мають лише форму однини чи множини.

До именникив однинноСЧ форми належать:

слова з речовинним значенням (мука, силь, пиво, молоко, сталь, вапно);

слова из збирним значенням (старостат, учительство, агентура, дрибнота, ридня, городина, вишняк);

назви абстрактних понять (молотьба, жовтизна, курява, тиша, змагання, блиск, радисть, дружба, садивництво, успишнисть).

Виражаючи инши семантични видтинки, окреми слова однинноСЧ форми можуть виступати и в форми множини, наприклад: именники з речовинним значенням на позначення типив, сортив, ТСатункив (вина, води, масла, стали, ТСрунти, соли) або именники абстрактного значення, коли виражають конкретний прояв почуттив, стану чи конкретний вияв ознаки, властивости (боли, печали, висоти, злети, глибини, свити).

Однинну форму мають також именники - власни назви: Дмитро, Василина, Шевченко, Смотрич, Харкив.

Проте й ци именники можуть мати множинну форму, позначають одноридни поняття: Шевченки, Васили.

Значення числа в однин них именниках виражаСФться за допомогою видминкових флексий. У множинних формах показником числа часто виступаСФ також перенесення наголосу (глибина' - глиби'ни, висота' - висо'ти).

До именникив множинноСЧ форми належать:

назви конкретних предметив парноСЧ або симетричноСЧ форми: вила, ворота, кайдани, ножици, ковзани, штани;

назви предметив, що сприймаються як сукупнисть, збирнисть: гроши, кучери, солодощи, финанси, чари, шахи;

назви речовин, залишкив: вершки, лики, дрижджи, консерви, висивки;

назви часових понять: каникули, роковини, сутинки;

назви дий, процесив, станив: вибори, проводи, збори;

деяки географични назви: Чернивци, Карпати.

До именникив множинноСЧ форми наближаються за значенням и ти однинни именники, що утворюють множину из зминою семантичного видтинку, наприклад: материали, коштовности, грязи, капли.

Граматичне значення числа в именниках множинноСЧ форми знаходить своСФ вираження у видминкових флексиях множини та через синтаксичний зв'язок именника з числивником.

Значення числа в невидминюваних именниках виражаСФться синтаксично: цикаве интерв'ю - цикави интерв'ю, таке па - таки па, нове кашне - нови кашне.

Категория числа в именнику на видмину вид инших именних частин мови и диСФслив СФ синтаксично незалежною. Граматичне значення числа в именнику являСФ собою формальне вираження килькисноСЧ характеристики предмета в СЧСЧ реальному вияви. Формальне вираження числа именникив здийснюСФться через СЧхню видминкову парадигму.

Категория видминка.

Категория видминка служить для вираження функциональних значень именника, тобто для вираження видношень именника до инших слив у реченни.

Залежно вид функционального значення именник видозминюСФться за видминками.

Категорию видминка в сучасни украСЧнський литературний мови складають сим видминкив: називний, родовий, давальний, знахидний, орудний, мисцевий, кличний.

Видминок

Питання для истот

Питання для неистот

Називний

Хто?

Що?

Родовий

Кого?

Чого?

Давальний

Кому?

Чому?

Знахидний

Кого?

Що?

Орудний

Ким?

Чим?

Мисцевий

(На) кому?

(На) чому?

Кличний

Значення кожного видминка сприймаСФться на ривни синтаксису слова - в словосполученни. На основи ряду протиставлень кожний видминок виступаСФ як значеннСФво-функциональна абстракция, що знаходить своСФ вираження у видповидний видминковий форми.

Найзагальнише протиставлення виявляСФться в подили видминкив на дви групи: прямий видминок, що виражаСФ незалежнисть именника (називний видминок), и непрями видминки, що виражають залежнисть именника вид инших слив (уси инши видминки).

У системи непрямих видминкив значення кожного з них ТСрунтуСФться на инших протиставленнях: абстрактне/конкретне; об'СФктне/суб'СФктне; атрибутивне/обставинне и т. д. Так, наприклад, видминкове значення орудного видминка в пасивних конструкциях сприймаСФться на основи килькох протиставлень. Значення орудного суб'СФкта обмежене можливистю вживання тильки в пасивних конструкциях и протиставляСФться тим самим називному суб'СФкта, що маСФ необмежени ознаки вираження активности. Суб'СФктне значення орудного разом из об'СФктним значенням протиставляСФться як абстрактне иншим його конкретним значенням - обставинноСЧ характеристики. РЖ, нарешти, суб'СФктне значення орудного протиставляСФться об'СФктним значенням усих инших непрямих видминкив, у тому числи и орудному.

Визначення обсягу значень видминка здийснюСФться на ривни його основних функций, тобто на основи типового зв'язку именника в словосполученни и характеру видношень миж граматично пов'язаними словами. Функциональни можливости видминковоСЧ форми в структури речення завжди багатоманитниши, аниж основни видминкови значення, проте вони (похидни вид основних функций) у морфологиСЧ не розглядаються.

Називний видминок видповидаСФ на питання хто? що?, називаСФ суб'СФкт (виконавця диСЧ). Основне значення називного видминка СФ власне називанням без вираження будь-якого видношення. За циСФю основною функциСФю називний видминок протиставляСФться усим иншим видминкам. Називний видминок називаСФться прямим, решта видминкив непрямими.

Називний видминок СФ початковою (вихидною) формою именника и виступаСФ в реченни в роли пидмета: Сонце заходить, Гори чорниють, Пташечка тихне, поле нимиСФ (Т. Шевченко).

Периферийне значення називного видминка як залежноСЧ форми виявляСФться у функциСЧ атрибутивний (завод-мильйонер) та предикативний (Слово - це зброя) - як форми координованоСЧ з пидметом.

Родовий видминок видповидаСФ на питання кого? чого? Основне значення родового видминка об'СФктне: а) прямого об'СФкта при диСФсловах из заперечною часткою не (не помитив ирониСЧ, не привитав друга); б) прямого об'СФкта, не визначеного килькисно чи визначеного частково (купив меду, принис соли, набери води); в) при збирних именниках - комплективне (загин добровольцив, гурт дивчат), так само при назвах вимиру (центнер муки, килограм цукру). Родовий видминок при именнику може також означати належнисть, присвийнисть (книга брата, музика Лисенка, хата лисника) або давати иншу атрибутивну характеристику (свитло лампи, вогонь Прометея, звук сирени). Родовий видминок именника в сполученни з числивником, займенником, прикметником виступаСФ з обставинним значенням часу, дати (другого дня, того року, погожого ранку 1926 року).

У сполученни з прийменником родовий видминок може виражати ризноманитни обставинни значення (поСЧхати до Канева, почорнити вид давности, насмишити до слиз, терпити заради друга), поривняльно-зиставни (старший вид сестри, кращий з кращих) та инши значення, що нашаровуються на основи значення родового видминка.

Давальний видминок видповидаСФ на питання кому? чому? Значення давального видминка в украСЧнський мови поривняно з иншими видминками менш об'СФмне. Давальний видминок виражаСФ особу або предмет, для яких чи на користь яких видбуваСФться дия (виддав квити матери, оголосили наказ студентам, видведуть кошти дитсадку).

Давальний видминок може позначати особу, який приписуСФться певний стан (це так званий давальний суб'СФкта в безособових конструкциях: Дитям радисно. Олени не сидиться).

При именниках давальний видминок виражаСФ значення належности, стосунку, спрямування (пам'ятник Котляревському, послання бийцям, шана поетови).

У структури речення давальний видминок сучасноСЧ украСЧнськоСЧ мови не виявляСФ особливих додаткових значень, що зумовлено майже повною втратою ним прийменникового зв'язку. Давальний видминок може вживатися тильки з похидними прийменниками и виражаСФ разом з ними обставинни видношення (зробив наперекир товаришам, вибиг назустрич батькови).

Знахидний видминок видповидаСФ на питання кого? що? Основне значення знахидного видминка - це вираження прямого об'СФкта, в той час як у родовому видминку це значення обмежене килькома випадками.

Знахидний прямого об'СФкта виступаСФ при перехидних диСФсловах (завести коня, прочитати вирш, вибрати книгу). РЖнши значення знахидного: часу (просидив день, навчався рик), мисця (поСЧхав у Брест, спустили на воду) виводяться з основного, об'СФктного значення. Таки додаткови значення в основному передаються за допомогою прийменникив, наприклад: покласти пид стил, соромити за непослух, працювати за товариша, сильниший за смерть.

Орудний видминок видповидаСФ на питання ким? чим? З усих видминкив орудний видиляСФться особливим багатством своСЧх значень. Вин в украСЧнський мови виражаСФ значення: 1) знаряддя и засобу диСЧ (писати оливцем, кивнути головою); засобу пересування (СЧхати поСЧздом, пливти човном); 2) суб'СФкта диСЧ (завдання виконано студентом, план затверджено комисиСФю) або спивучасника дияча - социативне значення (мати з дочкою идуть ,); 3) значення обставинноСЧ характеристики: часу (працювати ночами, не писати мисяцями), мисця (пробиратися лисами, ити полем), поривняння и перевтилення (вити вовком, летити стрилою, жити вдовою); 4) значення предикативноСЧ характеристики (бути ликарем, стати героСФм, зробитися ледарем) та ин.

У сполученни з прийменником форма орудного видминка виражаСФ багатоманитни семантико-синтаксични значення: об'СФктни (розмовляти з учнем, СЧхати з товаришем), атрибутивни (дивчина з косою), обставинни (звернутися з запитанням, перебувати пид водою, вийти перед свитанком), предикативни (борщ був з перцем) та ин.

Мисцевий видминок видповидаСФ на питання на кому? на чому? Значення мисцевого видминка в украСЧнський мови обмежени вживанням при ньому прийменниками на, в (у), о (об), по. Форма мисцевого видминка в сучасний украСЧнський мови аналитична: семантично-функциональне значення передаСФться прийменником у СФдности з флексиСФю.

Мисцевий видминок виражаСФ мисце диСЧ (жити в сели, билити на палуби, розкидати по полю); час (прийти о шостий години); ридше виступаСФ из значенням об'СФктним (зосередитися на головному завданни), зокрема знаряддя диСЧ (грати на баяни) чи засобу пересування (приСЧхати на вози).

Кличний видминок. ВиконуСФ в реченни апелятивну функцию - звертання до адресата мовлення. Форма кличного видминка николи не пов'язуСФться з прийменниками и не вступаСФ в пидрядни чи сурядни зв'язки з иншими членами речення. Вона твориться вид именникив чоловичого чи жиночого роду, що означають осиб: Ой ти, дивчино, з гориха зерня (РЖ. Франко), истот и персонификовани предмети: Повий, витре, на ВкраСЧну, Де покинув я дивчину (С. Руданський); Думи моСЧ, думи моСЧ, Квити моСЧ, дити! (Т. Шевченко).

Значення звертання до особи виражаСФться за допомогою флексиСЧ у форми однини (Галю, Оксано, Карпе, сину). У множини клична форма зберигаСФться з формою називного видминка.

Основни значення видминкив образно передав Д. Билоус у поезиСЧ ВлЦе ж як виршВ»:

Називний питаСФ хто ти? що ти?

Хоче вин про наслидки роботи

и про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.

Родовий доскипуСФ свого -

Хоче знати вин кого? чого?

РЖ про тебе знать, якого роду,

що немаСФ роду переводу.

Все давальний дасть - не жаль йому,

але хоче знать: кому? чому?

Знать про тебе, гожого на вроду,

що даСФш и ти свому народу?

У знахидного своСЧ потреби:

вин - кого? и що? - питаСФ в тебе.

РЖ кого вси ми за друзив маСФм,

РЖ що друзи роблять нам навзаСФм?

А орудний хоче знать: ким? чим?

У труди орудуй разом з ним.

Хоче знать: що здатний ти утнути?

Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?

А мисцевий - де? В якому мисци?

Хоче знати - у сели чи в мисти?

Кличний закликаСФ всих навколо:

гей, РЖване, Петре чи Миколо,

ви не будьте сонни та байдужи -

у житти нема ничого згирш.

Ридна мова! В ний слова - як ружи,

а сами видминки - наче вирш.

Видминювання именникив

За характером основ и видминкових закинчень зминювани именники в сучасний украСЧнський мови подиляються на чотири видмини.

До першоСЧ видмини належать именники жиночого и чоловичого, а також подвийного (чоловичого и жиночого) ролу з закинченням -а (-я) у називному видминку однини (робота, Олена, Микола, ливша, земля, суддя, Валя).

До другоСЧ видмини належать: именники чоловичого роду, що в називному видминку однини закинчуються на твердий чи м'який приголосний основи (дуб, кинь, гай), а також из закинченням на -о (батько, Петро, Днипро); именники середнього роду, що в називному видминку однини мають закинчення -о, -е (перо, полотно, поле), а також -я, крим тих, що при видминюванни мають суфикси -ен-, -ат- (листя, знаряддя, клоччя). Суди належать також именники подвийного (чоловичого и середнього) роду з суфиксом -иш(е) (вовчище, носище).

Третю видмину складають именники жиночого роду, яки в називному видминку однини закинчують на твердий чи м'який приголосний основи (нич, кров, силь). До цього типу видминювання належить також именник мати.

До четвертоСЧ видмини належать именники середнього роду, що в називному видминку однини мають закинчення -а (-я), у яких при видминюванни з'являються суфикси -ен, -ат, ( -ят): им'я - имени, курча - курчати, теля - теляти.

РЖменники першоСЧ и другоСЧ видмини подиляються на групи: тверду, м'яку и мишану.

У перший видмини до твердоСЧ групи належать именники з твердим приголосним основи перед закинченням (крим тих, що закинчуються на шиплячий приголосний): хата, книга, риба, Оксана, сирота.

До м'якоСЧ групи належать именники з м'яким приголосним основи перед закинченням праця, вишня, линия, РЖлля, Соня.

Мишану групу складають именники з шиплячим приголосним основи перед закинченням: межа. Круча, груша.

У другий видмини до твердоСЧ групи належать именники з твердим приголосним чистоСЧ основи (вил, граб, мист, Роман) та з закинченням -о (батько, Дмитро, викно, болото, свитло). До циСФСЧ групи належить бильшисть именникив з основою на -р (сир, вир, твир, муляр, столяр и т. д.), у тому числи именники иншомовного походження на -ар (-яр), -ир, -ур (з наголосом переважно на останньому склади основи): гектар, футляр, командир, абажур. Суди ж належать именники звир, комар, снигур, хоч вони в називному видминку множини мають закинчення -и, властиве именникам м'якоСЧ групи (звири, комари, снигури).

До м'якоСЧ групи належать именники з кинцевим м'яким приголосним чистоСЧ основи (пень, скрипаль, РЖвась, обрий) та з закинченням -е (не писля шиплячого), (): сонце, поле, життя, полум'я.

За типом м'якоСЧ групи видминюються деяки именники з основою на -р, зокрема на -ар, -ир, у яких при видминювани в однини наголос буваСФ на корени або на флексиСЧ, а в множини - тильки на флексиСЧ (пузир, ликар , воротар; пузиря, ликаря, воротаря; пузири, ликари, воротари).

До мишаноСЧ групи належать именники з шиплячим приголосним в кинци основи (ткач, плащ, масаж), перед флексиСФю -е (плече, видовище). Сюди ж належить частина именникив на -р, а саме: назви осиб за фахом чи дияльнистю з наголошеним суфиксом -яр- та сталим наголосом на флексиСЧ (газетяр, газетяра, газетяреви, газетярем, газетяри;).

В основу типив видминювання именникив у сучасний украСЧнський мови покладено групування именникив за родами та особливости основ слив. Родове протиставлення досить своСФридне. РЖменники жиночого роду на -а (-я) становлять першу видмину, сюди ж належать однотипни за формою (жиночого видминювання) именники чоловичого роду (килькисть СЧх обмежена).

РЖменникам жиночого роду протиставляються именники чоловичого и середнього роду, що входять до другоСЧ видмини.

Третю видмину складають именники жиночого роду, що в називному видминку формально схожи на именники чоловичого роду. До четвертоСЧ видмини належать именники середнього роду, що виявляють деяку специфику у поривнянни з именниками цього ж роду другоСЧ видмини.

Форми именникив першоСЧ видмини

На видминкови закинчення именникив першоСЧ видмини впливаСФ кинцевий приголосний основи (твердоСЧ, м'якоСЧ и мишаноСЧ груп) и належнисть СЧх до категориСЧ истот чи неистот (у формах множини).

ФлексиСЧ м'якоСЧ и мишаноСЧ груп переважно СФ графичним позначенням м'якости приголосного основи.

Парадигми першоСЧ видмини

Тверда група

видминок

Однина

Множина

Н.

сестр-а

рук -а

сестр-и

рук-и

Р.

сестр-и

рук-и

сестер

рук

Д.

сестр-и

руц-и

сестр-ам

рук-ам

З.

сестр-у

рук-у

сестер

рук-и

О.

сестр-ою

рук-ою

сестр-ами

рук-ами

М.

(на) сестр-и

(на) руц-и

(на) сестр-ах

(на) рук-ах

Кл.

сестр-о

рук-о

сестр-и

рук-и

М'яка група

видминок

Однина

Множина

Н.

ткал-я

нади-я

ткал-и

нади-СЧ

Р.

ткал-и

нади-СЧ

ткаль

надий

Д.

ткал-и

нади-СЧ

ткал-ям

нади-ям

З.

ткал-ю

нади-ю

ткаль

нади-СЧ

О.

ткал-ю

нади-ю

ткал-ями

нади-ями

М.

(на) ткал-и

(на) нади-СЧ

(на) ткал-ях

(на) нади-ях

Кл.

ткал-е

нади-СФ

ткал-и

нади-СЧ

Мишана група

видминок

Однина

Множина

Н.

миш-а

круч-а

миш-и

круч-и

Р.

миш-и

круч-и

миш-ей

круч

Д.

миш-и

круч-и

миш-ам

круч-ам

З.

миш-у

круч-у

миш-ей

круч-и

О.

миш-ею

круч-ею

миш-ами

круч-ами

М.

(на)миш-и

(на)круч-и

(на)миш-ах

(на)круч-ах

Кл.

миш-е

круч-е

миш-и

круч-и

Однина

У родовому видминку однини именники першоСЧ видмини твердоСЧ групи мають закинчення -и (школ-и, мух) та -и у м'який и мишаний групах (стел, груш). в именниках, що мають кинцевий приголосний основи -й, виступаСФ графично флексия -СЧ (нади-СЧ, мри-СЧ).

У давальному видминку в именниках усих трьох груп виступаСФ флексия -и (школ-и, стел, груш), яка в именниках з основою на -й графично передаСФться флексиСФю -СЧ (Софи-СЧ).

В именниках твердоСЧ групи, основи яких закинчуються на -г, або -х, перед флексиСФю -и видбуваСФться перехид цих приголосних у -з, -ц, -с (нога - нози, рука - руци, стриха - стриси).

У знахидному видминку однини в именниках твердоСЧ и мишаноСЧ груп виступаСФ флексия -у (весну, ружу), яка графично передаСФться буквою -ю в именниках м'якоСЧ групи (вишню, тополю).

В орудному видминку именники твердоСЧ групи мають закинчення -ою (рибою, липою, смугою); у м'який та мишаний групах виступаСФ флексия -ею (вишнею, працею, межею) або графично передаСФться (писля кинцевого основи -й) буквою -СФ (надиСФю, грациСФю).

У форми мисцевого видминка виступаСФ та сама флексия, що и у давальному видминку (-и або графично -СЧ), але виражаСФться видминкове значення за допомогою прийменникив на, у (в), по, о (об): на гори, у гаСЧ, по хати, о п'ятий години.

Клична форма твориться вид именникив твердоСЧ групи флексиСФю -о (Ганно, весно), вид именникив м'якоСЧ и мишаноСЧ групи переважно флексиСФю -е (-СФ) або в пестливих назвах -у (-ю): СофиСФ, земле, круче; Полю, бабусю (и бабусе).

Множина

у називному видминку множини именники твердоСЧ групи мають закинчення -и (дороги, гори), а м'якоСЧ и мишаноСЧ груп - закинчення -и або графично -СЧ (яблуни, кручи, мриСЧ).

Родовий видминок множини в основному характеризуСФться нульовою флексиСФю (верб, тополь, вишень, меж, мрий). Проте в деяких словах виступаСФ флексия -ив (бабив) або -ей (статей, мишей).

У форми родового видминка закономирнисть чергування звукив [о], [е] з [и] часто порушуСФться, наприклад: гора - гир, особа - осиб, але межа - меж, тополя - тополь, лелека - лелек и т. д.

Якщо в кинци основи збигаСФться два приголосних, то перед сонорним з'являСФться вставний [о] (переважно в именниках з кинцевим твердим приголосним): искра - искор, сосна - сосон (и сосен), митла - мител, весна - весен, вишня - вишень, вийна - воСФн. У словах иншомовного походження вставного голосного немаСФ: букв, верств, клятв, фирм, шахт.

У давальному видминку множини виступаСФ закинчення -ам (у твердий и мишаний групах: сестрам, мишам, кручам) або графично -ям (у м'який групи: писням, мриям).

Знахидний видминок множини в именниках першоСЧ видмини виражаСФ розризнення назв истот и неистот: у назвах истот форма знахидного видминка збигаСФться з родовим (кличу сестер), а в назвах неживих предметив форма знахидного видминка збигаСФться з називним (кладу книжки). Порушення цих норм спостеригаСФться у назвах комах та деяких свийських тварин (пасу овець та вивци, розводив бджил та бджоли).

В орудному видминку именники першоСЧ видмини мають закинчення -ами (в твердий и мишаний групах: жинками, грушами) або -ями (як графичне позначення м'якости приголосного основи: землями, линиями). У деяких словах виступаСФ флексия -ми (сльозами и слизьми, свинями и свиньми).

У мисцевому видминку виступаСФ флексия -ах (у именниках твердоСЧ и мишаноСЧ груп: у книжках, на кручах ) або -ях (у м'який групи: на полицях, на линиях).

Форми именникив другоСЧ видмини

У називному видминку однини именники другоСЧ видмини чоловичого роду мають чисту основу (кобзар, кинь, край) або флексию -о (Дмитро, Днипро). В именниках середнього роду виступаСФ флексия -о: добро, свитло (тверда група), -е: море, плече (м'яка и мишана групи) та -а (-я): весилля, життя (м'яка група).

Родовий видминок маСФ закинчення -а (-я) та -у (-ю). вибир и вживання флексиСЧ в именниках чоловичого роду залежить вид семантико-граматичного розряду, пид який пидводиться слово. Так, флексию -а (-я) мають именники, що називають истот (за винятком збирних назв: народу, загону): брата, керивника, викладача, Дениса, журавля, горобця; назви конкретних предметив, що мають обидви форми числа (носа, стола, замка, оливця, шматка); назви мир (грама, метра, литра, мисяця, карбованця); наукови та технични термини украСЧнськи та иншомовного походження (видминка, суфикса, кореня, прикметника, радиуса, сектора, синонима, але: синтаксису, базису); назви примищень, будивель та инших споруд и частин СЧх (витряка, гаража, млина, але: карнизу и карниза, сараю и сарая, поверху, универмагу, залу).

Флексия -у (-ю) виступаСФ в збирних назвах (люду); в назвах рослин (барвинку, льону, лису, саду, гороху, лозняку и лозника, молодняку и молодняка); у назвах установ, организаций, закладив (институту, вузу, заводу); в назвах абстрактних понять, процесив, станив, суспильних, наукових та инших течий (розуму, вигляду, цвиту, глузду, свитогляду, процесу, гуманизму, материализму); в назвах явищ природи (грому, снигопаду, морозу, вогню).

У географичних назвах мист, рик переважаСФ флексия -а (-я): Львова, Гадяча, Мелитополя, Днипра, Динця (з наголосом на флексиСЧ): але Дону, Дунаю (з ненаголошеною флексиСФю). У назвах краСЧв, озер, гир и т. д. переважаСФ флексия -у (-ю): Криму, Сибиру, Донбасу, Байкалу, Уралу та ин.

У деяких именниках можливи подвийни флексиСЧ залежно вид семантичноСЧ виднесености слова, наприклад: зробив ремонт телефонного апарата (конкретний предмет) и перебуваСФ у виданни державного апарату (виражаСФ сукупнисть).

Флексия може також регулюватися наголосом, наприклад: з моста и з мосту, стиду и стида.

РЖменники середнього роду в родовому видминку однини мають закинчення -а (-я): озера, перевесла, призвища, моря, завдання.

Давальний видминок в украСЧнський мови маСФ паралельни флексиСЧ -ови та -у в именниках чоловичого роду твердоСЧ групи: Петрови и Петру; -еви (-СФви) та -у (-ю) в именниках м'якоСЧ и мишаноСЧ груп: коневи и коню, ГайдаСФви и Гайдаю, сторожеви и сторожу.

У назва истот переважаСФ флексия -ови, -еви (-СФви), а в назвах неживих предметив -у (-ю).

РЖменники середнього роду в давальному видминку виступають з флексиСФю -у (-ю): болоту, горю, призвищу. РЖменники середнього роду можуть мати флексию -ови, -еви у випадку переносного вживання - синекдохи, наприклад: Показав селови синю книжечку.

У знахидному видминку однини именникив чоловичого роду бильш виразно виявляСФться вказивка на истоту чи неистоту. У назвах истот форма знахидного збигаСФться з родовим видминком: зустрив брата, батька, Сергия, а в назвах предметив - з називним: узяв папир, стилець. Назви групувань истот також мають форму знахидного, що збигаСФться з називним: зибрав загин, погнав табун.

Проте ця закономирнисть у ряди випадкив порушуСФться, наприклад, можна вжити: збудував хливець и хливця, одержав лист и листа, зокрема у фразеологизмах: пиймати облизня, дати гарбуза.

В орудному видминку именники чоловичого и середнього роду (крим тих, що в називному видминку закинчуються на ) мають флексию -ом: РЖваном, краном, озером (тверда група); -ем (-СФм): Василем, секретарем, фуражем, полем, днищем (м'яка и мишана групи).

РЖменники середнього роду на -я в орудному видминку однини мають флексию -ям: груддям, листям, пир'ям.

У мисцевому видминку именникив другоСЧ видмини однини виступають закинчення: -и (-СЧ), -у (-ю), -ови, -еви (-СФви). ФлексиСЧ -ови, -еви (-СФви) з'явилися в мисцевому видминку за аналогиСФю до давального видминка и виступають переважно, як и в давальному, в назвах истот чоловичого роду: на синови, на гостеви, на ГордиСФви.

Флексия -у (-ю) виступаСФ в именниках чоловичого и середнього роду, що мають суфикси -к (о), -ок, -ик, -ак: на визку, на мистку, у миснику, на держаку.

В инших именниках чоловичого роду флексия -у (-ю) чи -и (-СЧ) регулюСФться тими ж семантичними видтинками, що й у родовому видминку. Наприклад: на льоду, у строю, але на дивани, у музеСЧ, на стильци.

Закинчення -у (ю) виступаСФ в поСФднанни з прийменником по: по двору, по вивсу, по морю.

Флексия -и виступаСФ в именниках середнього роду, за винятком тих, що мають суфикс -к-: на лони, у мори, у зилли, але у горнятку, на курчаткови и курчатку.

У форми мисцевого видминка приголосни основи г, к, х зминюються на з, ц, с: плуг - у плузи, байрак - у байраци, вухо - у вуси.

У кличному видминку именники другоСЧ видмини мають флексию -у або -е.

Флексия -у виступаСФ у именниках чоловичого роду твердоСЧ и мишаноСЧ груп: диду, товаришу, дядьку, котику; в иншомовних найменуваннях з кинцевим задньоязиковим або гортанним приголосним: Юзику, Людвигу; в именниках чоловичого роду м'якоСЧ групи виступаСФ флексия -ю: Сергию, ликарю, краю.

Флексия вживаСФться у кличний форми именникив чоловичого роду з суфиксами -ець, -ак: хлопче, юначе, батраче (але ковалю, мудрецю) та в деяких инших именниках чоловичого роду, наприклад: голубе, витре, друже.

Перед флексиСФю приголосни г, к, х зминюються на ж, ч, ш: друг - друже, юнак - юначе, Явтух - Явтуше.

У назвах осиб клична форма може заступатися називним видминком, зокрема у випадку звертання до людини з вказивкою на ранг, посаду и т. д., наприклад, лейтенанте Орлик, прокуроре Грищенко, товаришу голова. В усих инших випадках , коли перше слово СФ загальною назвою, а друге - им'ям, обидва именники мають кличну форму, наприклад: товаришу РДвгене, брате Олексию.

У персонификованих назвах середнього роду из значенням звертання вживаСФться форма називного видминка: свитло, крило, плече.

Множина

Називний видминок множини може мати таки флексиСЧ: 1) в именниках чоловичого роду твердоСЧ групи : робитники, инженери шофери, прапори; 2) в именниках чоловичого роду твердоСЧ и мишаних груп або графично -СЧ: учители, портфели, школяри, товариши, носиСЧ; 3) в именниках середнього роду твердоСЧ и мишаноСЧ груп -а: колина, полотна, призвища або флексиСФю -я, що графично передаСФ м'якисть приголосного основи в именниках середнього роду м'якоСЧ групи: моря, послання, прислив'я.

Парадигма другоСЧ видмини

видминок

Однина

Н.

стил

шофер

батько

село

Р.

стол-а

шофер-а

батьк-а

сел-а

Д.

стол-у (-ови)

шофер-ови (-у)

батьк-ови (-у)

сел-у

З.

стил

шофер-а

батьк

сел.-о

О.

стол-ом

шофер-ом

батьк-ом

сел-ом

М.

(на) стол-и

(на) шофер-ови (-у)

(на) батьк-ови

(на) сел.

Кл.

стол-е

шофер-е

батьк-у

сел-о

видминок

Множина

Н.

стол-и

шофер-и

батьк-и

сел

Р.

стол-ив

шофер-ив

батьк-ив

сил

Д.

стол-ам

шофер-ам

батьк-ам

сел-ам

З.

стол-и

шофер-ив

батьк-ив

сел-а

О.

стол-ами

шофер-ами

батьк-ами

сел-ами

М.

(на) стол-ах

(на) шофер-ах

(на) батьк-ах

(на) сел-ах

Кл.

стол-и

шофер-и

батьк-и

сел-а

В окремих именниках середнього роду виступаСФ давнСФ закинчення називного двоСЧни -и: очи, плечи, уши (и вуха) або -и: рукави (при бильш поширеному вживанни: вуса, рукава).

У родовому видминку множини именники другоСЧ видмини мають закинчення -ив (-СЧв), -ей або нульову флексию: столив, ковалив, батькив, солов'СЧв, краСЧв, очей, плечей.

В именниках чоловичого роду найуживаниша флексия -ив: воротарив, чоловикив, орачив, плащив.

Деяки именники середнього роду мають також флексию -ив: морив, полив, почуттив.

Нульова флексия виступаСФ в именниках чоловичого роду, яки втрачають у множини суфикс -ин-: селян, подолян, галичан, болгар, але грузинив, осетинив, та в бильшости именникив середнього роду: викон, гнизд, решит, сердець, волокон, знань, завдань, розгалужень.

Закинчення -ей виступаСФ в деяких именниках чоловичого и середнього роду: коней, гостей, очей, вушей (и вух), плечей (и плич).

У давальному, орудному, мисцевому видминках именники другоСЧ видмини мають таки сами флексиСЧ, як и именники першоСЧ видмини: -ам (-ям), -ами (-ями), -ах (-ях), наприклад: братам, сестрам, школярам, озерам, морям, знанням; братами, школярами, озерами, морями, знаннями; на братах, на сестрах, на школярах, на озерах, на морях, у знаннях.

У знахидному видминку множини именникив другоСЧ видмини спостеригаються одни и ти сами закономирности розризнення истот/неистот, що и в именниках першоСЧ видмини та в родовому однини другоСЧ видмини.

Форми именникив третьоСЧ видмини

Однина

РЖменники третьоСЧ видмини в називному видминку однини закинчуються на м'який приголосний основи (тинь, силь, вись, миць, паморозь) або на губний чи шиплячий приголосний, що в минулому були м'якими (любов, рич, подорож). Виняток становить именник мати, що маСФ флексию -и.

У родовому, давальному, мисцевому видминках именники третьоСЧ видмини мають флексию (крови, соли, подорожи). Кореневий звук [и] (з давних [о], [е]) в именниках третьоСЧ видмини видповидно до историчноСЧ закономирности у видкритому склади переходить у [о] чи [е] (пич - печи, вись - оси, рич - речи, осинь - осени) .

В орудному видминку однини именники третьоСЧ видмини мають флексию (графично ). Кинцевий приголосний основи, якщо вин стоСЧть писля голосного перед -у (-ю), подовжуСФться и на письми передаСФться у вигляди подвоСФння (зустриччю, осинню, силлю, памороззю). Якщо основа закинчуСФться двома приголосними, подовження у вимови и подвоСФння на письми немаСФ (радистю, якистю, жовчю). НемаСФ подовження приголосного и в тому випадку, коли основа именника закинчуСФться губним приголосним або (любов'ю, матир'ю).

Клична форма в именниках третьоСЧ видмини твориться в окремих випадках за допомогою флексиСЧ за аналогиСФю до именникив першоСЧ видмини м'якоСЧ и мишаноСЧ груп (тине, радосте, мудросте).

Парадигма третьоСЧ видмини

видминок

Однина

Н.

пич

вись

мати

Р.

печ

ос-и

матер-и

Д.

печ

ос-и

матер-и

З.

пич

вись

матир

О.

пичч

висс-ю

матир'-ю

М.

(на) печ

(в) ос-и

(на) матер-и

Кл.

печ

ос-е

матир

видминок

Множина

Н.

печ-и

ос-и

матер-и

Р.

печ-ей

ос-ей

матер-ив

Д.

печ-ам

ос-ям

матер-ям

З.

печ-и

ос-и

матер-ив

О.

печ-ами

ос-ями

матер-ями

М.

(на) печ-ах

(в) ос-ях

(на) матер-ях

Кл.

печ-и

ос-и

матер-и

Множина

У називному и знахидному видминках множини именники третьоСЧ видмини мають флексию -и: ночи, висти, тини, матери.

У родовому видминку виступаСФ флексия -ей: доповидей, печей, солей, вистей, осей, повистей. Флексию -ив приймаСФ именник мати: материв.

У давальному, орудному и мисцевому видминках виступають одни и ти сами флексиСЧ, що и у именникив першоСЧ и другоСЧ видмин.

Форми именникив четвертоСЧ видмини.

Однина

Форми називного и знахидного видминкив однини в именниках четвертоСЧ видмини творяться флексиСФю -а (графично -я): курча, дивча, ягня, порося, вим'я.

У родовому видминку именники з суфиксом -ат (-ят) мають флексию -и (курчати, теляти), а именники з суфиксом -ен- виступають з флексиСФю (имени, племени) або -а (-я): им'я, сим'я, тим'я.

У давальному и мисцевому видминках виступаСФ флексия (курчати, хлоп'яти, племени, тимени). У мисцевому видминку именники типу тим'я, вим'я можуть виступати без суфикса: на тим'СЧ, на вим'СЧ.

В орудному видминку однини именники втрачають суфикси -ат- (-ят-). Флексия -ам (-ям) приСФднуСФться до кореня: лошам, хлоп'ям. РЖменники из суфиксом -ен- мають паралельни форми: им'ям и именем, тим'ям и тименем.

У литературний мови переважають форми из флексиСФю -ям.

Множина

У називному видминку множини именники четвертоСЧ видмини мають суфикси -ат- (-ят-), -ен- и флексию -а (-я): дивчата, гусята; племена, тимена, але вим'я.

У родовому видминку множини именники мають чисту основу: хлоп'ят, телят, имен, племен, але вим'СЧв, тим'СЧв.

Форми давального, орудного и мисцевого видминкив множини в именниках четвертоСЧ видмини мають ти ж сами флексиСЧ, що й в усих видминах.

У знахидному видминку в назвах истот переважаСФ форма, спильна з родовим (загнав курчат, кликав поросят, пас ягнят и ягнята), а в назвах неживих предметив виступаСФ форма, спильна з називним (колищата, племена).

Парадигма четвертоСЧ видмини

видминок

Однина

Н.

лош-а

тел-я

им'я

Р.

лош-ат-и

тел-ят-и

им-е-ни и им'-я

Д.

лош-ат-и

тел-ят-и

им-ен-и

З.

лош-а

тел-я

им'-я

О.

лош-ам

тел-ят

им'-ям и им-ен-ем

М.

(на) лош-ат-и

(на) тел-ят-и

(по) им-ен-и

Кл.

лош-а

тел-я

им-ен-е и им'я

видминок

Множина

Н.

лош-ат

тел-ят-а

им-ен-а

Р.

лош-ат

тел-ят

им- ен

Д.

лош-ат-ам

тел-ят-ам

им-ен-ам

З.

лош-ат-ат и

лош-ат-а

тел-ят

тел-ят-а

им-ен-а

О.

локш-ат-ами

тел-ят-ами

им-ен-ами

М.

(на) лош-ат-ах

(на) тел-ят-ах

(на) им-ен-ах

Кл.

лош-ат

тел-ят-а

им-ен-а

Видминювання именникив множинноСЧ форми.

Множинни именники мають ти сами видминкови форми, що й именники першоСЧ - третьоСЧ видмин у множини.

У родовому видминку множинних именникив виступають закинчення -ей: саней, курей, людей; -ив (-СЧв): дрижджив, окулярив, зборив або чиста основа: ворит, каникул, висивок, ножиць.

У давальному, орудному и мисцевому видминках множинни именники мають одни и ти сами флексиСЧ, що й именники усих чотирьох видмин у формах множини: -ам (-ям), -ами (-ями), -ах (-ях). В орудному видминку можлива флексия -има: дверима, плечима, грошима.

У знахидному видмину майже вси множинни именники мають форму спильну з називним. Лише назви истот (люди, дити, кури) можуть мати форму знахидного видминка, спильну з родовим: кличу дитей (курей),але пасу гуси и гусей.

Незминювани именники

Окрему морфологичну груп становлять незминювани именники: 1) ряд слив иншомовного походження (метро, турне, меню, колибри и под.); 2) украСЧнськи и иншомовни жиночи призвища на приголосний звук (Зосич, Харчук), на -енк-о (Василенко, Яценко), на -ово (Дурново), -их (Черних, Седих); 3) инициальни абревиатури (МВС) та абревиатури, в яких друга частина виступаСФ у форми непрямого видминка (завбази, помдекана).

Граматичне значення видминка виражаСФться в цих именниках синтаксично. Наприклад, передають по радио (мисцевий видминок); пидийшов до метро (родовий видминок); розмовляла з нашою Коваленко (орудний видминок); слухаю какаду (знахидний видминок); передали всим АТС (давальний видминок множини).

Роздил РЖРЖ. Методика використання елементив цикавого мовознавства в процеси вивчення именника в початкових класах

2.1 Методика вивчення именника в початкових класах

Знайомство з частинами мови починаСФться з вивчеення именнника як найбильш уживаного учнями лексико-граматичного класу слив.

Вивчення именника в початкових класах передбачаСФ, по-перше, формування граматичного поняття именник, по-друге, формування навичок правопису видминкових закинчень именникив, по-третСФ, збагаченя словника учнив новими именниками и розвиток навичок точного використання СЧх у мови.

Лексични и граматични ознаки именника досить складни, а тому вивчення циСФСЧ частини мови вимагаСФ поступового накопичення конкретного материалу для узагальнення знань про именник як частину мови.

Система роботи над вивченням теми тАЮименниктАЭ маСФ бити цилеспрямованим процесом, який передбачаСФ певну послидовнисть ознайомлення учнив из смисловим значенням и граматичними ознаками циСФСЧ частини мови, а також поступове ускладнення вправ, спрямованих на формування навичок точного вживання именникив у мовленни и правильне СЧх написання.

Дити вивчають именник протягом 4 рокив навчання. У 1 класи школяри вчаться видповидати на питання хто? що? , знайомляться з словами, що СФ назвами предметив, виконують логични вправи на розризнення назв истот и неистот. У 2 класи вводиться термин тАЮименниктАЭ, що розкриваСФ поняття тАЮслова, яки означають назви предметивтАЭ, продовжуСФться робота над диференциациСФю назв истот и неистот, без уживання терминив тАЮмножина - однинатАЭ формуються практични навички розризнення числа именникив. У 3 класи поглиблюСФться уявлення учнив про таки лексико-граматични категориСЧ именника, як назви истот и неистот, власни й загальни назви; вводяться терминидля позначення тих понять, яки ранише ранише розглядалися практично.

Якщо в 2 класи для розризнення числа дити коистувалися прийомом тАЮодин - багатотАЭ, то в 3 класи формуСФться граматичне поняття однини-множини. Учни вперше знайомляться з такою граматичною категориСФю, як рид именника, навчаються розризняти именники за родами з допомогою пидстановки слив вин, вона, воно чи мий, моя, моСФ. Третьокласники ще не знають видминкив именникив, однак практично вчаться ставити питання до слив-назв предметив кого? чого? чому? и под., будувати речення и словосполучення з именниками в непрями видминках и тим самим готуються до усвидомлення поняття видминювання именникив, що СФ основним у програми 4 класу.

Формування у молодших школярив граматичного поняття тАЮименниктАЭ складаСФться з килькох етапив. Перший - пидготовчий, який збигаСФться з перидом навчання грамоти. Пидготовка учнив до усвидомлення поняття тАЮименниктАЭ передбачаСФ навчання розриняти предмет и його назву, розвиток уминня класификувати слова за певною смисдовою ознакою (назви овочив, фруктив, транспорту тощо).

Другий етап формування поняття тАЮименниктАЭ передбача ознайомлення учнив из граматичними ознаками слив у СФдности з СЧх смисловим значенням (видповидають на питання хто? Що?, називають предмети) й закриплення СЧх у термвнв тАЮименниктАЭ. Це робота потребуСФ вид учня бильш високого ступеня узагальнення, ниж це було на пидготовчому етапи.

Третий етап полягаСФ у поглибленни знань про смислове значення именникив, засвоСФння форм роду, числа, пидготовци до усвидомлення видтинникив, рожширенни знань про власни и загальни назви.

Четвертий етап передбача формування уминня видминювати именники, свидомо вживати видминкови форми для висловлення своСЧх думок и правильно писати видминкови закинчення.

2.2 Серия цикавих завдань и вправ з використанням науково-пизнавальних материалив пид час вивчення именника у початкових класах

РЖМЕННИКИ НАВКОЛО НАС

Загальне поняття про именник як частину мови

Урок-спостереження. 4-й клас

Мета. Формувати знання про именник як частину мови, розвивати вминня визначати число, роди именникив, повторити ранише вивчений материал про именник, виховання любови до УкраСЧни, мови и природи.

Обладнання. Тести, перфокарти, картки, загадки, мовни забавлянки, именник-годинник, види диктантив, словничок-скринька, картини, игри. Урок в играх та завданнях.

РЖ. Организацийний момент.

Учни.

РД у свити слив багато,

Але дорожчи всих

РЖменники: син, мати.

Оселя, дим, пориг.

А ще -- слова ВлродинаВ» и

Ненька ВлУкраСЧнаВ»,

Не забуваймо СЧх.

РЖменник-учень. Привит, люби друзи! Давайте познайомимося! Мене звуть именник. Який я щасливий, що ви вже в четвертому класи! Нарешти я зможу з вами потоваришувати. Ходимо зи мною. Я поведу вас до чудовоСЧ краСЧни Знань. Скильки там цикавого и корисного. Ви побачите, яка прекрасна, яка багата наша украСЧнська мова. Любить СЧСЧ як маму, як ридну землю, бо вона у нас одна!

Вчитель. Сьогодни у нас урок незвичайний. Ми його проведемо у цикавий форми: буде багато игор та завдань. РЖменник як частина мови дуже важливий для нас: оточуСФ нас довкола, скризь його бачимо, чуСФмо, видчуваСФмо, називаСФмо його именем предмети. Правда, именнику?

РЖменник. Правда. Щоб рухатись дали до краСЧни Знань, неодминно треба повторити вивчене ранише. А тому пропоную тести.

Вчитель. З наведених визначень випишить правильне.

РЖменник -- це...

а) гарне слово;

б) член речення;

в) частина мови.

РЖменник видповидаСФ на питання...

а) який?

б) хто?

в) що робить?

РЖменник означаСФ...

а) назву диСЧ;

б) назву ознаки;

в) назву предмета.

З великоСЧ букви пишемо...

а) слова, яки нам подобаються;

б) власни назви;

в) загальни назви.

(Учни читають правильни видповиди).

РЖменник. Молодци, справились из завданням. А зараз, друзи, вибирково-розподильний диктант.

(Виписати у два стовпчики назви истот и неистот). РЖменник (зачитуСФ вирш).

КОТИКИ-ВОРКОТИКИ

Котики-воркотики

Всилися рядком.

ПоСЧть сонце котикив

Теплим молоком.

Котики-воркотики

В мене на викни,

Котики-воркотики

Гости весняни.

Не глядить на котикив

Лиш вусатий кит.

Мабуть зна, що котики --

Це вербовий цвит.

(А. М'ясткивський)

Знайти именники, що означають назви истот и неистот. У якому значенни вжито у тексти именник ВлкотикиВ»?

РЖменник (перевиряСФ и говорить). От таких учнив я люблю: чемних, хороших, старанних.

А зараз коментований диктант.

(Учни зачитують завдання и записують у зошити видповиди).

1. Записати назву нашоСЧ Батькивщини. (УкраСЧна)

2. Як називаСФться наше село? (Лозянське)

3. Записати назву наших гир? (Карпати)

4. Як називаСФться найбильша ричка в УкраСЧни? (Днипро)

5. Як звати старосту нашого класу? (Лилиана)

6. Яка кличка вашого котика чи собаки?

Вчитель. З якоСЧ букви пишуться ци слова, що записали?

(З великоСЧ)

-- Як СЧх називають у мови? (Власни назви)

(РЖменник викладаСФ словничок-скриньку).

Вчитель. З першого класу ми з вами вивчали назви предметив. З яких слив ми починали перший урок? (Буквар, клас, школа, вчителька, мама, УкраСЧна, Батькивщина и т. д.).

Дуже в цьому нам допомагав чотири роки словничок-скринька. РЖменнику, яке завдання нам запропонуСФш?

РЖменник. СЧх СФ безлич. Але прохання до вас таке: визначити роди назв предметив из скриньки.

(Дити витягують предметни картинки и записують именники на дошци за родами)

Чол. рид

Жин. рид

Сер. рид

млин

парта

яблуко

трактор

слива

кошеня

хата

колесо

малина

веселка

РЖменник. Дякую, дити, знаСФте ви про мене. А зараз визначте рид именникив: яйце, курка, пивень. (Дити визначають). А тепер послухайте, як видповив учительци ваш товариш.

-- Якого роду слово ВляйцеВ»? -- запитала вчителька
учня.

-- Ниякого, -- видповив той.

-- Чому?

-- Бо не знаСФмо що з нього вилупиться: пивень чи курка...

Вчитель. Цикави вправи нам дали. А зараз, яку роботу запропонуСФм нашим малятам?

РЖменник. Творчу, звичайно.

(Вчитель виставляСФ на дошци картину ВлОсинь у лисиВ» и на два варианти записуСФ по чотири слова).

Перший вариант.

Осинь, листя, птахи, дятел.

Другий вариант.

Лис, дерева, звири, билка.

З цими именниками придумати речення, щоб вийшла розповидь и придумати заголовок, а потим учни читають у зошитах.

РЖменник. Люблять четвертокласники думати. Ану, чи правильно ви сидите, зошити правильно поставили?

Зараз калиграфична хвилинка.

(РЖменник затисуСФ на дошци перши чотири букви алфавиту: Аа, Бб, Вв, Гг, и слово ВлВасильВ», а дити -- в зошитах).

РЖменник. Ох и втомились ми: хочеться видпочити, погратись.

МОВНРЖ ЗАБАВЛЯНКИ

Гра з м'ячем ВлХто швидше?В»

РЖменник кидаСФ учням м'яча и говорить назву предмета, а вони швидко ставлять питання. Наприклад, веселка (що?), мама (хто?), осинь (що?), лисиця (хто?).

Гра ВлЗайвий именникВ».

Дити плещуть у долони, коли в реченни СФ зайви слова. Наприклад:

1. У лиси ростуть берези, ялини, дуби, лисици...

2. У тепли краСЧ видлетили ластивки, журавли, жайворонки,
снигури...

3. До зими готуються: ведмеди, СЧжаки, билки, вовки...

4. На деревах ростуть яблука, груши, сливи, огирки...

Завдання. Визначити число даних именникив.

РЖменник (розказуСФ анекдот).

ПитаСФ вчителька дитей, в якому числи слово ВлштаниВ»

Учень пиднимаСФ руку и говорить:

Верхня частина в однини, а нижня -- в множини.

Вчитель. Погляньте на годинник. Ох и скоро йде у нас урок, а скильки ще треба зробити. Що нам принис СЧжачок, яки завдання?

(Вчитель зачитуСФ и пропонуСФ за годинниковою стрилкою видгадати дви загадки).

Дивний крихитний автобус

По писку кудись полиз.

Вин бо ходить так повильно

Через те, що без колис.

(Черепаха)

Запалали в чистим поли,

Наче галстуки червони.

То палаСФ в поли так

Польовий червоний...

(мак).

(Провидминяти видгадки за видминками. Потим именник пропонуСФ учням самостийну роботу з перфокартками. Писля роботи учнями проводиться взаСФмоперевирка написаного).

Вчитель. А именнику СЧжачок запропонував особисто проанализувати його улюблене слово чи предмет.

(РЖменник записуСФ на дошци слово ВлУкраСЧнаВ» и робить анализ за схемою).

1. Анализоване слово.

2. Частина мови.

3. Власна чи загальна назва.

4. Назва истоти чи неистоти.

5. Рид.

6. Число.

7. На яке питання видповидаСФ.

II. Пидсумок уроку.

РЖменник. Я приношу багато користи наший матери Мови. Без мене нихто не мав би имени. Я дав назви всим истотам, предметам, подиям, яких я одягав у своСЧ сим видминкив, два числа, три роди и чотири видмини. РЖ в реченни можу виступати будь-яким членом.

Учни.

Вивчим цю частину мови,

Вивчимо обов'язково,

Бо вона потрибна дуже

РЖ мени й тоби, мий друже.

(Л.Лужецька)

Список використаноСЧ литератури

1. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса.- Минск: Университетское, 1990.- 560 с.

2. Амонашвили Ш.А. Здраствуйте дети!- М.: Просвещение, 1983.- 95 с.

3. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой
личности. - Издательство Казанского университета, 1988. - 238с.

4. Артемова О.РЖ. Розвиток креативного мовлення молодших школярив: Автореф. дис... канд. пед. наук. -- Одеса, 2001.-21 с.

5. Архипова Е.В. Проблемы речевого развития младших школьников, Дис. ... д-ра пед. наук .- Москва, 1998.- 389 с.

6. Бабанский Ю.К. Об актуальных вопросах методологии дидактики// Сов. Педагогика, 1977.-№ 9.- С. 48-50.

7. Баранов М. Виды упражнений для формирования умений и навыков // Русский язык в школе. - 1993. - №3. - С.18-24.

8. Барко В.РЖ. Розвиток здибностей и творчого потенциалу // Обдарована дитина, 2005. - № 1. - С. 27-31

9. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. - М.: Просвещение, 1979. - 365 с.

10. Беспредельность.-II часть.-Новосибирск: Сибирское отделение изд. Детская литература, 1990.-212 с.

11. БиляСФв О.М., Мельничайко В.Я., Пентилюк М.РЖ., Передрий Г.Р., Рожило Л.П. Методика вивчення украСЧнськоСЧ мови в школи: Посиб. для вчит. - К.:Рад. шк., 1987. - 246 с.

12. БиляСФв О. Проблема методив у навчанни мови //Укр. мова и лит. в школи. -- 1986. -- № 10. -- С. 60-64.

13. Билецька М.А., Вашуленко М.С. Ридна мова: Пидруч. для 2 кл.-К.:Освита, 2002.-Ч. 1- 2.

14. Ванник М.Э. Индивидуальный подход к развитию творческого воображения младших школьников : Дис. ... канд. пед. наук.-Ярославль, 2006.- 228 с.

15. Варзацька Л.О. Навчання мови та мовлення на основи тексту: Посиб. для вчителив. - К.: Рад. шк., 1986. - 104 с.

16. Вашуленко М.С., Мельничайко О.РЖ. Ридна мова: Пидруч. для 3 кл.-К.:Освита, 2003.-Ч. 1-2.

17. Вашуленко М.С. та ин. Ридна мова: Пидруч. для 4 кл.-К.:Освита, 2004.-Ч. 1-2.

18. Вашуленко М.С. УкраСЧнська мова и мовлення в початковий школи: Метод. посиб. - К.: Освита, 2006. - 268 с.

19. Вашуленко М.С. Формування мовноСЧ особистости молодшого школяра в умовах переходу до 4-ричного початкового навчання. // Початкова школа. - 2001. - №1 - С.11-14.

20. Величко Л.И. Работа над текстом на уроках русского языка: Пособ. для учителей.-- М.: Просвещение, 1983.-- 128 с.

21. Викова психология / За ред. Костюка Г.О. - К.: Радянська школа, 1976.-195 с.

22. Выготский Л.С. Мышление и речь. - М.: Лабиринт, 1996.- 415 с.

23. Волков И.П. Приобщение школьников к творчеству: Из опыта работы.-М.: Просвещение, 1982.- 144 с.

24. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования-М.: Наука, 1981.-138 с.

25. Гац Н.А. Засоби зв'язности тексту у початковому навчанни ридноСЧ мови // Початкова школа. - 1996. - №1. - С.23-29.

26. Гончаренко С. УкраСЧнський педагогичний словник.-К.,1997.- 376 с.

27. Гриненко РЖ.В. Педагогични умови розвитку креативности майбутних вчителив гуманитарного профилю у процеси фаховоСЧ пидготовки: Дис. ... канд. пед. наук. -Тернопиль, 2008.- 266 с.

28. Дадабаев Х.М. Художественный текст как средство обучения русскому языку в национальной школе : Дис. ... канд. пед. наук -Москва, 1998.- 166 с.

29. Державна национальна програма "Освита (УкраСЧна XXI ст.)". К., 2003.- 56 с.

30. Державний стандарт початковоСЧ загальноСЧ освити.-Режим доступу: http://www.mon.gov.ua

31. Доблаев Л.П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания /Под ред. В.В. Давыдова.-- М.: Педагогика, 1982.-- 176 с.

32. Донченко Т. До проблеми методив навчання украСЧнськоСЧ мови // УкраСЧнська мова и литература в школи.- № 7.-2005.- С.2-5.

33. Донченко Т. Власне методични принципи навчання украСЧнськоСЧ мови // УкраСЧнська мова и литература в школи.- № 2.-2004.- С.2-5

34. Ермолаева - Томина Л.Б. Проблема развития творческих способностей детей (по материалам зарубежных исследований)//Вопросы психологии.-1975.-№5.-С.166-175.

35. Занков Л.В. Обучение и развитие.-- М.: Педагогика, 1975.-- 440 с.

36. Загнитко А.П. Особливости конструювання тексту // УкраСЧнський синтаксис. - К., 1996. - № 2. - С. 161-162.

37. РЖгнатенко Н. Етапи диалогичноСЧ взаСФмодиСЧ молодших школярив из навчальним текстом // Школа першого ступеня. - Переяслав-Хмельницький, 2003. -Вип.7.- С. 50-61.

38. РЖльченко Н.В. Филологични дисциплини: розвиток творчих здибностей учнив// ВивчаСФмо украСЧнську мову та литературу. - К., 2005. - № 24. - С. 21-23.

39. Канищенко А.П. Система роботи над розуминням тексту у початковий школи. - К.: Национальний педагогичний университет им. М.П. Драгоманова, 2003.-95с.

40. Капица П.Л Некоторие принцыпы творческого воспитания и образования //Вопросы Философии.- 1971.- № 7.- С. 16-24

41. Караман С. Методи и прийоми навчання украСЧнськоСЧ мови // УкраСЧнська литература в загальноосвитний школи.- 2005.- № 3.- С. 25-27.

42. Кирсанов А.А., Зайцева Ж.А. Развитие творческой активности в педагогическом процессе.-Казань, 1995.-103 с.

43. Коваленко Т. Розвиток творчих здибностей молодших школярив.-Режим доступу: http://www.bdpu.org/main/statti/kovalenko.doc

44. Ковалик РЖ., Мацько Л., Плющ М. Методика лингвистичного анализу тексту. -К.: Вища шк., 1984. -120 c.

45. Концепция середньоСЧ загальноосвитньоСЧ школи УкраСЧни// Початкова школа. - 1990. - №11 - С. 35-40.

46. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес и психичний розвиток особистости/ Упор. В.В. АндриСФвська, Г.О. Балл, О.Т. Губко, О.В. Проскура/ Пид ред. Л.М. ПрколиСФнко.- КиСЧв: Радянська школа, 1989.- 608 с.

47. Кочан РЖ. Лингвистичний анализ тексту:Курс лекций.-Львив:Свит, 1999.-142 с.

48. Кравчук Д.М. Писемне мовлення учнив 1-3 класив: Посибник для вчителив. -- К.: Радянська школа, 1984. -- 136 с.

49. Кутина Н. Структурно-смысловой анализ художественного текста.-Свердловск, 1980.-96 с.

50. Ладыженская Т.А., Ладыженская Н.В. Текстовые умения. Как им учить?//Начальная школа плюс До и После.-2005.-№5.- С. 1-6.

51. Лысенкова С.Н. Когда легко учиться.- М.: Педагогика, 1985.- 175с.

52. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность.- М.: Просвещение, 1969.- 214 с.

53. Леонтьев А.А. Слово в речевой деятельности: некоторые проблемы общей теории речевой деятельности / отв. ред. М.М. Глушман.-3-е изд.- М.: Ком-Книга, 2006.- 248 с.

54. Лещенко Г. Функционально-комплексний пидхид до роботи з текстом як засиб формування комуникативноСЧ украСЧномовноСЧ компетенциСЧ школярив// УкраСЧнська литература в загальноосвитний школи. - 2005. - № 7. - С. 26-30.

55. Лосева Л.М. Как строится текст: Пособ. для учителей / под ред. Г.Я. Солганика.- М.: Просвещение, 1980. - 96 с.

56. Лук А.Н. Мышление и творчество. - М.: Политиздат, 1976.- 144 с.

57. Львов М.Р. и др. Методика преподавания русского языка в начальных классах.- М.: Академия, 2000.- 174 с.

58. Мельник Т. Система вправ з розвитку образного мовлення учнив.-Режим доступу: http://ukrlife.org/main/minerva/vpravy_movni.doc

59. Мельничайко В.Я. Лингвистични основи викладання украСЧнськоСЧ мови в школи // Мовознавство и школа. - 1981. - С. 43-45.

60. Мельничайко В.Я. Лингвистика тексту в шкильному курси украСЧнськоСЧ мови: Посибник для вчителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
-- К.: Радянська школа, 1986. -- 168с.

61. Мельничайко В.Я. Творчи роботи на уроках украСЧнськоСЧ мови:Посибник для вчителив.-К.:Рад.школа, 1984.-223 с.

62. Мерзлякова Н.В. Текст малой формы как средство развития творческих способностей учащихся на уроках русского языка : Дис. ... канд. пед. наук.- Рязань, 2004.- 187 с.

63. Методика викладання украСЧнськоСЧ мови/ За ред. С.РЖ Дорошенка.-К.: Вища школа, 1992.- 264 с.

64. Методика викладання украСЧнськоСЧ мови: Навчальний посибник для учнив педагогичних училищ из специальнистю "Викладання у початкових класах". -К.: Вища школа, 1989. - 423 с.

65. Мир Огненный ЧастьIII-.Новосибирск: Сибирское отделение изд. Детская литература, 1991.-304 с.

66. Москальская О.И. Текст как лингвистическое понятие // Иностранные языки в школе. - 1978. - №3. - С. 9-17.

67. Мухина О.Д. Формирование у младших школьников умения совершенствовать текст: Автореф. дис... канд. пед. наук.- Рязань, 2005.- 17 с.

68. Национальна доктрина розвитку освити УкраСЧни в ХХРЖ столитти.- Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/nac.doktruna.doc

69. Наумчук М.М. Cучасний урок украСЧнськоСЧ мови в початковоСЧ школи. - Тернопиль: Видавництво Астон, 2005.- 352 с.

70. Николаева Т.М. Лингвистика текста. Современное состояние и перспективы // Новое в зарубежной лингвистике.- 1978.-Вып. VШ.- С.5-39.

71. Ногаева С.Е. Обучение младших школьников видам связи предложений в тексте // Начальная школа плюс До и После.-2007.-№3.- С. 1-5.

72. Окунев А.А. Спасибо за урок, дети: О развитии творческих способностей учащихся // Книга для учителя: Из опыта работы.- М.: Просвещение, 1988.- 128с.

73. Онищук В. О.Дидактични основи засвоСФння учнями мовних навичок и вминь.-Укр. мова и лит. в шк.-1971.-№3.-С. 52-55.

74. Петрановская Л.В. Творчеству можно научить.-Режим доступу: http://rus.1september.ru/article.php?ID=200101203

75. Пичугин С.С. К вопросу о развитии творческих способностей младших школьников на уроках русского языка // Начальная школа плюс До и После.-2004.-№3.- С. 1-3.

76. Плющ М.Я., Грипас Н.Я. Робота над текстом у початкових класах: Посиб. для вчит. - К.: Рад. шк., 1986. - 168 с.

77. ПолСФвикова О.Б. Система творчих вправ як засиб розвитку мотивациСЧ до вивчення ридноСЧ мови у молодших школярив: Автореф. дис... канд. пед. наук. -- Херсон, 2004.- 23 с.

78. ПолСФвикова О.Б. Використання творчих вправ як засобу мотивацийного забезпечення процесу навчання ридноСЧ мови // Початкова школа. - 2004. - №3. - С. 15-18.

79. Пономарева Е.Н. Формирование у младших школьников умения структурировать текст (2 класс четырехлетней начальной школы): Дис. ... канд. пед. наук.-СПб., 1998.- 262 с.

80. Пузанкова Е.Н. Развитие языковой способности при обучении русскому языку в средней школе : Дис. ... д-ра пед. наук .- Москва, 1997.- 390 с.

81. Програми для середньоСЧ загальноосвитньоСЧ школи. 1-4 класи. - К.: Поч. шк., 2006. - 432 с.

82. Равлюк Т. Диагностика та раннСФ виявлення творчих здибностей учнив// Висник Львивського университету. Сер. педагогична. - 2005. - Вип.20. - С. 112-118.

83. Резерв успеха-творчество/Под ред. Г. Нойнера, В. Калвейта, Х. Клейна: Пер. с нем.-М.:Педагогика, 1989.-120 с.

84. Рубинштейн С.Л. Проблемы способностей и вопросы психологической теории// Вопросы психологии, 1960.- № З.- С. 3-15.

85. Савченко О.Я. Розвивай своСЧ здибности.- Навч.-метод. посиб. Для мол.шк.-К.:Освита, 1998.- 160 с.

86. СисоСФва С.О. Творча педагогична дияльнисть вчителя: ознаки и методи.// Обдарована дитина.- 2005. - № 4. - С. 6-14.

87. СисоСФва С.О. Творчий розвиток особистости: сутнисть, специфика.-Режим доступу: http://osvitapublish.com.ua/tvorch/susoeva.doc

88. Смирнова О.И. Роль антиципации в процессе выполнения текстовых упражнений на уроках русского языка //Начальная школа плюс До и После.-2007.-№8.- С. 1-4.

89. Стативка В.РЖ. ВзаСФмозв'язане навчання видив мовленнСФвоСЧ дияльности учнив основноСЧ школи у процеси пидготовки та створення текстив. Автореф. дис... д-ра. пед. наук. - КиСЧв, 2006.

90. Сухомлинський В.А. Розмова з молодим директором школи.-К.:Рад. шк., 1988.- 284 с.

91. Сухомлинський В.А. об умственном воспитании/ Сост. и авт. вступ. Ст. М.И. Мухин.- К.: Рад школа, 1983.- 224 с.

92. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеви. - К.: Рад.шк., 1988. - 304 с.

93. Сучасна украСЧнська литературна мова. Стилистика / За заг. ред. РЖ.К. Билодида. - К., 1973. - 549 с.

94. Тураева З.Л. Лингвистика текста. - М.: Просвещение, 1986. - 126с.

95. Теплов Б.М. Проблемы индивидуальных различий. -М.: Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1961.- 176 с.

96. УкраСЧнська мова з методикою навчання в початкових класах: РЖнтегрований курс: Пидр. для пед. вузив/За ред. А.П. Канищенко, Т.О. Ткачук. - К.: Проминь, 2003.- 232с.

97. УкраСЧна ХХI столиття: стратегия освити. Державна програма видродження освити (тези до проекту) // Освита.-1992.-18 серпня. - С. 2-14.

98. Успенский М.В. Совершенствование методов и приемов обучения русскому языку в национальной школе. - М.: Педагогика, 1972. - 129 с.

99. Ушинський К.Д. Вибрани педагогични твори: В 2-х т. / Ред. кол.: В.Н.Столетов -К.: Рад. школа, 1983.-Т.1.- 488 с.

100. Халюшова Г.А. Развитие лингвитической креативности студента университета: Дис. ... канд. пед. наук .-Оренбург, 2005.-198 с.

101. Шадриков В.Д. Психологический анализ деятельности как системы. // Психол. Журнал.- 1988.- №. 1- С. 33-46.

102. Щукина Г.И. Роль деятельности в учебном процессе: Книга для учителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
- М.: Просвещение, 1986.- 144с.

Додаток А

Конспект уроку

СЛРЖДСТВО ВЕДЕ ДЕТЕКТИВ РЖМЕННИК

4-й клас

Мета: систематизувати та узагальнити знання учнив про именник як частину мови, вправляти в доцильному та правильному вживанни именникив у мовленни; розвивати мовлення, логичне мислення, кмитливисть; виховувати пизнавальний интерес, любов до ридного слова, почуття радости в спильний роботи.

Обладнання: плакат для складання динамичноСЧ таблици ВлРЖменникВ» за стратегиСФю ВлГронуванняВ», завдання для груп, плакат зи шкалою самооцинки ривня знань, уявний микрофон, роздатковий материал для груп.

ХРЖД УРОКУ

РЖ. Организация класу.

Говорить учитель пид супровид бадьороСЧ мелодиСЧ. Весела писенька дзвиночка покликала нас на урок. Я бачу ваши мили личка та очи з безличчю думок.

Ми помандруСФм в свит науки,

Що гордо Мовою зовуть.

Та лиш кмитливисть и увагу

З собою взяти не забудь!

На уроци ми будемо працювати в групах, аби ви змогли, у рази потреби, спертись на дружню руку однокласника або подилитися своСЧми знаннями и здобутками. Бажаю вам видчути радисть и задоволення вид спильноСЧ праци.

У групах учни розподиляють роли и функциСЧ. Можливи таки варианти: 1 - секретар, 2 - дешифрувальник, З - читач, 4 - практик, 5 - поет.

- Пригадайте головне правило роботи в групах.

Вправа ВлРоз'СФднай словаВ».

- Роз'СФднайте слова и прочитайте народний вислив:

КрикомдубанезрубаСФш.

(Криком дуба не зрубаСФш.)

II. Оголошення теми уроку.

- Зберить скалки и прочитайте тему уроку:

Учни складають слова в речення и читають тему: ВлСлидство веде детектив РЖменникВ».

З огляду на тему, скажить, що ви чекаСФте вид сьогоднишнього уроку?

Вправа ВлМикрофонВ».

Учни висловлюють своСЧ очикування.

Дамо детективу им'я. Вилучить зайви литери и скажить, як звати нашого героя.

РОМАШКА СТОЛЯР ПОЛЯНА АВТОМАТ ПРЖРАТ

Повторення правопису власних назв.

ОбираСФмо им'я детективу. (Рома, Толя, Яна, Том, РЖра.)

Як ви звернетесь до детектива? (Добродию Романе, детективе Томе, пани РЖрино...)

Повторення форми звертання.

III. Актуализация опорних знань.

Калиграфичне письмо.

- Пропоную розгадати доминуючу рису характеру нашого героя.

Поновить слова и запишить речення:

отХ мядюл арбод СФажаб, йот мас огой СФам.

(Хто людям добра бажаСФ, той сам його маСФ.)

Ця риса -- доброта, доброзичливисть, гуманнисть.

Продовжить вислив:

Доброму вси ___________________ .

У групах обговорюються варианти и записуються индивидуально. Доповидачи оголошують вариант своСФСЧ групи. Народ сказав: ВлДоброму вси двери видкритиВ».

- Тож, побажаСФмо соби добра и злагоди в роботи.

Учни беруться за руки и посмихаються один одному.

Повторення знань про именник, як частину мови.

- Що ви знаСФте про именник?

- Складемо таблицю та впорядкуСФмо своСЧ знання. (Див. додаток.)

Вправа ВлМозковий штурмВ».

Учитель записуСФ вси видповиди учнив на плакати чи дошци стисло навколо слова ВлименникВ». Коли вси идеСЧ записани, починаСФмо встановлювати зв'язки миж поняттями.

- Систематизувати знання нам допоможе КУБ.

ОзвучуСФмо правило про именник за питаннями граней куба.

Вправа ВлКубуванняВ».

Учни видповидають индивидуально.

Частини мови

Питання

Значення

КатегориСЧ

Член речення

Приклад

Динамична пауза.

Щоб перейти до практичноСЧ роботи, зберемо своСЧ думки.

Звучить легка музика, учни слухають, заплющивши очи.

IV. Практични завдання.

Повторення категорий роду и числа.

До кожноСЧ групи дибрати 3--4 именники. Визначити граматични категориСЧ роду и числа.

РЖ-ша група: явища природи;

2-га група: знаряддя праци;

3-тя група: домашни тварини;

4-та група: риси характеру.

Група обираСФ конверт из завданням и виконуСФ його. Писля виконання доповидач озвучуСФ на весь клас. РЖнши слухають и анализують (виправляють, доповнюють).

Физкультхвилинка.

- Щоб дали працювати, потрибно м'язи розим'яти. Згадаймо роль видминкив у мовленни та виконаймо зарядку.

Наче лицари казкови,

Вирно служать ридний мови.

Так слова СФднати вмиють,

Що уси СЧх розумиють.

Ти -- малятко, я -- малятко,

Ми подружимось спочатку.

Вливо, вправо повернись.

РЖ присядь, не забарись!

Пострибай на мисци тришки.

Хай попрацюють твоСЧ нижки. Л. УкраСЧнець

Повторення знань про видминки.

Це завдання учни можуть виконати самостийно, провести взаСФмоперевирку в межах групи. Доповидач озвучуСФ правило на весь клас.

Завдання для груп.

РЖ-ша група.

Поставити именник у форму орудного видминка однини, записати, пояснити правопис.

Учни йшли до школи з (радисть).

Хлиб пахне (любов) трударив.

Ми милувались молодою (зелень) на деревах.

2-га група.

Поставити именник у форму орудного видминка однини, записати, пояснити правопис.

Могутним (богатир) стоСЧть на галявини самотний дуб.

Пид (гай) в'СФться ричечка.

Дидусь (лихтар) освитив стежку.

3-тя група.

Поставити именник у форму мисцевого чи давального видминка однини, записати, пояснити правопис.

Маринка всмихнулась (подруга).

ВлЯ у слона сидив у (вухо)В».

На (фабрика) працюСФ моя бабуся.

4-та група.

Поставити именник у форму орудного видминка однини, записати речення, пояснити правопис.

Земля оповита (тиша).

(Зима) ми чекаСФмо Новоричне свято.

Марийка пидкреслила пидмет одниСФю (линия).

Довидкове бюро.

Писля виконання завдання вчитель пропонуСФ помиркувати над значенням видминкив в украСЧнський мови.

В украСЧнський мови СФ 7 видминкив.

В РЖндиСЧ дити вчать лише форму 2 видминкив, у РумуниСЧ -- 16, а в Дагестани аж 48.

Учни, що отримали напередодни цикаву информацию про видминки, доповидають.

Динамична пауза.

Читання вирша -- послання детектива РЖменника.

Звучить легка музика.

Весна

Весна, весною, про весну...

Уже в листочках клени,

Мов дзвин, гуде весна.

А в класи именник.

ВидминюСФм ВлвеснаВ»:

ВлПрийшла весна,

Зоря весни.

На вербах котики рясни!

Привит весни,

Стричай весну!

Тоди зустрину, як засну...В»

Весна, весни, весну, весни,

Весною, про весну...

РЖ зайчик, як блешня, в викни

Збудив блакить ясну,

Знов по спини тиняСФться,

Вид ока вин ховаСФться.

Весна видминкам и писням

Охоче пидкоряСФться.

Я.Аким

Складання загадок.

Дибрати слова за питаннями и видповиддю, скласти загадку.

Учни складають загадки и задають СЧх иншим групам.

1-ша група.

СтоСЧть хлопчик (пид чим?) пид ______.

Накрив (що?) ________ (чим?) ________.

(Гриб.)

2-га група.

(У чому?) У _______ родилась,

(У чому?) у ________ робилась,

(У чому?) у ________ плаче.

(Скрипка.)

3-тя група.

Не розбивши (чого?), не з'СЧси (чого?).

(Горих.)

4-та група.

Сидить баба (на чому?) на ______ вся закутана (в

чому?) в ________.

(Капуста.)

- Слова якоСЧ частини мови вам допомогли виконати завдання?

V. Пидсумок уроку.

- Ми закинчили вивчати тему ВлРЖменникВ» у 4-му класи. На початку вивчення теми на шкали ви виставляли позначку, де знаходяться ваши знання. Я пропоную знову повернутись до шкали и визначити ривень своСЧх знань тепер.

Шкала накреслена на плакати. Учни пидходять и ставлять свою позначку.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

РЖ--РЖ--РЖ--РЖ--РЖ--РЖ--РЖ--РЖ--РЖ--РЖ--РЖ--РЖ-->

- Чи справдились ваши сподивання вид уроку?

Продовжить речення: ВлСьогодни на уроци для мене було важливим...В»

Вправа ВлМикрофонВ».

ДомашнСФ завдання.

- Щоб вогник до пизнання у вас не згасав, хочу познайомити вас ще з одниСФю цикавинкою у свити мови. Прочитайте ци рядки в ризних напрямках:

на ринок дид кониран

сино нис

Таки слова, навить цили речення, називають палиндромами.

Отже, ви можете вдома:

* виконати вправу 189;

* розв'язати задачу-жарт.

Задача-жарт роздрукована на окремих аркушах. Учитель роздаСФ завдання охочим.

РЖшов якось дорогою старий, а назустрич йому солдат.

- Доброго дня, батьку! -- витаСФться солдат.

- Доброго здоров'я! Тильки не називай мене батьком, а так, що, хочеш, спочатку читай це слово, а хочеш -- з кинця -- змист однаковий. (Дид.)

РЖм'я у мене: хочеш, злива направо читай, хочеш, навпаки -- все одно. (Пилип.)

Та й живу я в такому будиночку, що змист не зминиться, що, як хоч, читай. (Шалаш.)

Биля нього росте рослина з чудернацькою назвою, яку можна з усих бокив читати. (Биб.)

А им'я у моСФСЧ баби з тиСФю самою властивистю. Ось и розгадай! (Алла.)

Замислився солдат. Може, ти йому допоможеш?

Дибрати именники-палиндроми, скласти з ними речення, визначити граматични категориСЧ.

Додаток

Додатки.

Вправи для видминювання именникив.

УкраСЧнська мова 4 клас

Мета. Вдосконалювати вминня визначати видминки в именниках. Повторити розбир именникив як частини мови и членив речення. Формувати поняття про видминок именника, як СФднисть значення форми та його функциСЧ. Розвивати зв'язне мовлення, грамотнисть учнив, поповнювати СЧх словниковий запас. Виховувати любов до ридноСЧ земли, до украСЧнськоСЧ мови, до минулого нашоСЧ держави.

Обладнання. Сигнальни картки, перфокарти, таблиця ВлВидминювання именникивВ», зразок письма буквосполучень: ем, ве, ребуси, схеми речень, карта УкраСЧни.

ХРЖД УРОКУ

I. Организацийна частина.

Дити, привитайтеся из гостями. Сядьте ривненько. У нас урок украСЧнськоСЧ мови.

Дзвоник дзвенить, не стихаСФ,

Школярив усих скликаСФ:

- Гей, до класу поспишайте,

На мисця своСЧ сидайте.

На сьогоднишньому уроци ми з вами вирушаСФмо в подорож.

А якою краСЧною ми з вами будемо подорожувати, ви дизнаСФтесь, коли видгадаСФте загадку.

Загадка.

Красивий, шедрий ридний край

РЖ мова наша солов'СЧна,

Люби, шануй, оберигай

Усе, що зветься ... (УкраСЧна)

Отже, ми з вами будемо мандрувати мистами УкраСЧни. Але ци миста будуть незвичайни. Перше мисто, до якого ми видправимося це -- Мисто Калиграфия.

II. Калиграфична хвилинка.

Щоб ривно и гарно слова написати,

Нам з'СФднання букв слид усим пригадати,

Одна лиш хвилинка для цього даСФться,

Щоб кожна дитинка зумила навчиться.

Зараз ми з вами напишемо буквосполучення: ем, ве. Часто ци з'СФднання ви пишете неправильно. Пишемо 1 рядочок ем, (Яремча); 2 рядочок - ве. Ци з'СФднання ви зустринете в наший подальший роботи на уроци.

Чого це мисто так називаСФться?

Чого ви навчились корисного у цьому мисти?

III. Актуализация опорних знань.

Яку частину мови ми почали вивчати?

Що таке именник?

Як зминюСФться именник? (Число, видминки)

В якому роди можуть вживатися именники?

На яке питання видповидають назви истот?

На яке питання видповидають назви неистот?

Яки именники власни, а яки загальни?

IV. Оголошення теми уроку.

А зараз, щоб дизнатися тему уроку, нам потрибно послухати виршик.

Сьогодни ми именники

Продовжимо вивчати,

Потрибно нам навчитися

Видминки визначати.

То яка мета нашого сьогоднишнього уроку?

Що ми будемо в именниках визначати? (Видминки)

V. Словниковий диктант.

Побували ми з вами у чудовому мисти Калиграфия. А зараз час вирушати до наступного миста. Мисто, в якому ми з вами побуваСФмо, називаСФться мисто Велетнив.

Ви подумайте и в кинци нашоСЧ подорожи цим мистом скажете, чому воно так називаСФться.

Швидко й грамотно писати,

Та ще й правила назвати

Вси, що в мови наший СФ,

Пам'ятайте завжди ви.

Мешканци миста Велетнив хочуть перевирити вашу грамотнисть.

ЗаписуСФмо слова в рядочок через кому.

Приготувалися? Будьте уважни.

Диктант буде носити творчий характер. (Один учень записуСФ биля дошки, вси инши в зошити).

Запишить назву нашоСЧ держави;

записати столицю нашоСЧ держави;

яка найбильша ричка УкраСЧни?;

записати автора ВлКобзаряВ»;

найвища вершина украСЧнських Карпат;

яка ричка протикаСФ через наше село?

(УкраСЧна, КиСЧв, Днипро, Тарас Григорович Шевченко, Говерла, Серет). (Оцинювання. Усни запитання. Провидминяти усно слово ВлУкраСЧнаВ»).

Ми побували з вами в мисти Велетнив.

Скажить, будь ласка, чому воно так називаСФться?

Що ви запам'ятали, мандруючи цим мистом?

В яких словах зустричаСФться ем и ве?

VI. Гра ВлНаш видминокВ».

Наша подорож триваСФ. Ми видправляСФмось з вами до миста РЖгротеки.

-- Як ви вже, напевне, здогадалися, ми зараз з вами пограСФмось.

Гра -- це чудовий свит

Для учня щоднини,

РД в ний творчости полит

Для кожноСЧ дитини.

Отже, у вас у кожного СФ на парти сигнальни картки.

Ваше завдання: визначити видминок именника ВлхлибВ». Ви показуСФте видповидний видминок, у якому вжите це слово. Готови?

Хлиб -- усьому голова.

Багато снигу -- багато хлиба.

Завжди люди дякують хлибови.

Гостей зустричаСФмо хлибом.

Кетяги калини лежать на хлибини.

А чому саме О.в. в слови ВлхлибомВ» -- (num. Чим?)

То яки СФ видминки? На яки питання вони видповидають?

Одне з найяскравиших багатств нашоСЧ земли -- це викупане в сонячному проминни золоте колосся пшеници, и, як видно на державному прапори УкраСЧни, неозори поля пшеници, розмищени пид блакитним, мирним небом. Тому й ви, дити, повинни берегти хлиб, шанувати працю хлибороба.

VII. Самостийна робота. Перфокарти.

Подорож наша продовжуСФться. Ми з вами видправляСФмось до наступного миста.

Мисто Перфокарт.

Ще змалечку кожен мриСФ

Дорослишим стати

Й самостийно над собою

Вчитись працювати.

Я роздаю вам перфокарти. Ваше завдання: розибрати именники, як частину мову.

с.р.

Група А -- 4 слова

Група Б -- 3 слова

Група В -- 2 слова.

ПеревиряСФмо. З кожноСЧ групи зачитують слова (по 1 именнику). Наприклад, моря -- Влщо?В» именник, загальний, неистота, множина.

Яки моря омивають нашу УкраСЧну?

Чому це мисто так називаСФться?

Що ви повторили в цьому мисти?

VIII. Физкультхвилинка.

-- А зараз ми вирушаСФмо до миста Здоров'я.

Рух -- це СФ здоров'я наше,

Вин пидбадьорюСФ всих нас,

Давайте ж встанем цилим класом,

Физкультхвилинки прийшов час.

Школяри вси дружно встали,

Физхвилинку розпочали.

Руки гарно розим'яли,

Як Клички побоксували,

Як Шевченко у футболи

ЗабиваСФмо ми голи.

Вси, як Бубка, пострибали

РЖ за парти посидали.

Чому це мисто так називаСФться?

Що потрибно робити, щоб бути здоровим?

IX. Ребус-загадка.

Подорож наша триваСФ. Ми зараз помандруСФмо до миста Ребусидия.

-- Як ви думаСФте, що ми будемо робити в цьому мисти?

У мисто Ребусидия

Всим варто завитати,

РЖ вси його загадки

Вас прошу видгадати.

Завдання. Усно прочитати ребус и розгадати.

(У лиси при дорижци, стоСЧть на одний нижци).

Завдання. 1 учень, що читав ребус, провидминяСФ слово ВлгрибВ», а для всих инших наступне завдання.

X. Робота з пидручником.

Наступна наша зупинка в мисти Мислителив.

Книги -- морська глибина,

Хто в них пирне аж до дна,

Той, хоч и труду мав досить,

ДивниСЧ перли виносить.

(РЖ. Франко)

Хто написав цей вирш?

Яки твори РЖ. Франка вам видоми?

Завдання. Видкрили книжку на сторинци 75, вправа 162.

Списати перше и останнСФ речення и пидкреслити головни й другорядни члени речення.

Група А: за схемами(2 скласти и записати речення. Схема: ... _ _ _ ===2) Хто? Що роблять? Де?

Група Б: до цих речень з вправи скласти схеми.

Група В: переписати речення.

Чому це мисто так називаСФться?

Що в ньому ви запам'ятали?

XI. Пидсумок уроку. ДомашнСФ завдання.

Наша подорож пидходить до кинця.

В яких мистах ви побували?

Яке мисто вам найбильше сподобалось? Чому?

ДомашнСФ завдання: стор. 76, впр. 165.

Група А: провидминяти 2 именники, скласти за схемою речення.

Група Б: розибрати 1 именник, як частину мови.

Група В: видгадати загадки.

Збигла подорож, як коротка мить,

Час наш дуже швидко бижить,

Ще попереду у вас багато крокив,

РЖ цикавих, и важких урокив.

Завдання покличуть у майбутнСФ,

Найскладнише завдання -- життя.

Так старайтесь вправно все вивчати,

Пам'ятайте: учня скарб -- знання!

На наступних уроках ми з вами помандруСФмо иншими мистами нашоСЧ УкраСЧни, дизнаСФмося багато цикавого.

НАОЧНРЖСТЬ ДО УРОКУ

1. Карта УкраСЧни.

Мисто Калиграфия.

Мисто Велетнив.

Мисто РЖгротеки.

Мисто Перфокарти.

Мисто Здоров'я.

Мисто Ребусидия.

Мисто Мислителив.

2. Перфокарти.

Таблиця видминювання именникив.

Схеми речень.

Сигнальни картки на кожного учня.

Додаток Б

Конспект уроку

ЗАКРРЖПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО РЖМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ

2-й клас

Мета: закрипити поняття ВлименникВ»; повторити написання словникових слив; формувати навички калиграфичного письма; розвивати вминня видиляти головне, узагальнювати, систематизувати; виховувати почуття прекрасного, любов до природи.

Обладнання: грамзапис ВлПори рокуВ» П.Чайковського, ВлТанець веселих каченятВ», карта подорожи, таблиця ВлРозчеркиВ».

ХРЖД УРОКУ

РЖ. Организация класу.

Звучить музика.

Учитель. Дити, що це за музика? Швиденько за парти, послухаСФмо, звидки вона лунаСФ.

Входить Осинь. Музика стихаСФ.

Осинь. Моя душа, мий сум и грих

РЖ тисячи моСЧх дориг --

Усе не вичне, я це знаю,

РЖ все ж завжди себе питаю:

Чом не зробити все у свити вичним?

Весь свит чаривно б прикрашала,

Дарунки щедри б роздавала.

А втим: з дерев опало листя,

Затихло, впало на пориг.

РЖ горобина у намисти

Уже чека на перший сниг.

-- Добрий день, дитки. Не дивуйтесь, що я така сумна. Витер-пустунець жене мене по свиту. РЖ я зовсим не знаю, де можу опинитися. РЖ що зи мною буде -- я не знаю. Переди мною тильки ця нескинченна стежинка (видкриваСФ карту подорожи). Можете помандрувати циСФю стежиною.

Учитель. Ну що, дити, пидемо циСФю стежиною? Дивиться, скилькиздесь цикавого. РЖ друзив, напевно, зможемо знайти.

Калиграфична хвилинка.

Учитель. Витер понис осинь дали. Та подивиться, вин из нами попустував. Я приготувала для вас калиграфично написани букви, а вин СЧх порозкидав. Подивиться, що вийшло (вивишуСФ таблицю розчеркив).

З якоСЧ букви цей елемент?

ЯкоСЧ частинки букви не вистачаСФ?

Як починати писати цей елемент?

Дити пояснюють написання и з 'СФднання.

Спробуймо записати в зошит.

Яки з'СФднання використано в цих елементах? Учни записують у зошит.

II. Робота над вивченим материалом.

Учитель. Ми пишли у лис гуляти,

Все навкруг спостеригати.

А дерева тягнуть вити,

Кажуть нам: ВлДобридень, дитиВ».

Хто це там заховався за деревом и плаче?

Вона плаче та ридаСФ,

Що вже пир'ячка не маСФ.

Дид з бабою його спалили,

З каченятами летити не пустили.

(Кривенька качечка.)

-- Молодци, вгадали. Ось яке завдання вона для нас приготувала.

Словниковий диктант.

У вигляди загадок, видгадки до яких дити записують.

Останний мисяць осени.

Колир, який забороняСФ рух.

Пташка, яку називають ликарем дерев.

Полохливий звирок з куцим хвостиком.

Скупчення плодив або квитив на одний гилци.

Предмет, у якому учни носять книжки, зошити до школи.

-- Учень, який видповидаСФ за порядок у класи. Перевирка словникового диктанту видбуваСФться за допомогою малюнкив, пид якими написани словникови слова.

Пидкреслити слова, яки видповидають:

на питання хто? -- РЖ вариант;

на питання що?-- II вариант.

Перевирка -- учень з кожного варианту читаСФ своСФ завдання.

-- ПрямуСФмо дали. Миж гилками високо в неби заТСелТСотали дики гуси. А кого це вони несуть на своСЧх крилах?

Хлопчик на подвир'СЧ грався,

Гусенятам сподобався.

Сестриця його рятувала

Та додому повертала.

Ось яке завдання приготували Василько и Маруся.

Робота в парах (завдання на картках, див. додаток).

-- До кожного слова, що означаСФ багато предметив, доберить слово, що означаСФ один предмет, и навпаки: якщо один предмет, то дибрати слово, що означаСФ багато предметив.

Перевирка -- викликаний учень читаСФ из зошита.

-- Тепер нам треба прямувати через густий дримучий лис. Цикаво, що нас там чекаСФ?

Физкультхвилинка.

Входить Баба Яга.

Баба Яга. Ой, диточки, маляточка. Маю такий клопит, такий клопит. Оце ходжу по лиси й шукаю свою хатинку. Тильки вийду в лис по гриби, повертаюся, а в доми безлад. Заховалась я раз за кущиком, дивлюся и не вирю своСЧм очам: витягаСФ моя хатинка навушники и нумо кумедний танець танцювати. Я як вискочила, як гримнула на неСЧ, а вона як чкурнула, до цього часу шукаю. РЖ музика ця така чудна. (Звучить ВлТанець веселих каченятВ».) Що ж це за танець? (Дити встають и пид музику танцюють.) То и ви це знаСФте, и ви так танцювати вмиСФте? (Баба Яга танцюСФ и вибигаСФ з класу.)

Робота над словами, близькими за значенням. Учитель. Бижить зима-метелиця,

По дорижци стелиться,

Снижинки напускаСФ,

Осинь проганяСФ.

-- Миж деревами жевриСФ вогник. Завитаймо до братив-мисяцив и тришечки погриСФмось. Ось яки завдання вони приготували для нас. РЖз поданого тексту випишить слова, близьки за значенням. (Текст записаний на дошци.)

Хто дид?

З'СЧжджалися дочки у гости до дида.

Ось там Завирюха санчатами иде,

За нею Метелиця слидом мете,

Хурделиця Хугу з собою веде.

А тильки-но витер у поли завиСФ,

Як стануть на лижи Хуртеча й Завия.

Нарешти, удвох з Заметиллю, приСЧхала

Найменша -- улюблена донечка Вихола.

А Свашенко

Групування предметив за родовими и видовими ознаками.

Учитель. Звирив друзи полякали,

Бо вси вкупи проживали,

РЗжа та будиночок знайшлись,

Без хазяСЧв обийшлись.

Здогадались? Цей виршик до казки ВлЗимивля звиривВ». Вони згуртувалися и все змогли подолати. Слова також можна групувати за певними ознаками.

Виконаймо вправу 248. Кожен ряд працюСФ з одним рядком слив.

-- Непомитно ми пидийшли стежинкою до казковоСЧ хатинки.

Входить Зима.

Заснуло все -- зима настала,

Всих ковдрою пухнастою вкрива.

Снижинки у повитри закружляли,

Спивають -- це зима!

Зима. А що це за гости до мене завитали?

Учитель. Це учни другого класу.

Зима. Зараз ми перевиримо, чи вмиють ци учни визначати власни и загальни назви. Учни сусиднього класу вивчили правила вживання великоСЧ букви и так роздилили слова на власни и загальни назви. (ВивишуСФ плакат.)

Загальни назви Власни назви

Учень Днипро

Ричка Жоржина

Дощ РЖван Петрович

Пес Бровко

Повитря КиСЧв

жовтень

III. Пидсумок уроку.

Зима. ПриСФмно було з вами познайомитись. Ви гарно потрудились, щоб дийти до мене. Я вам насиплю багато снигу, щоб було весело взимку. А на згадку про цю зустрич приймить вид мене ось таки подарунки.

Зима вручаСФ пам'ятки, надруковани на снижинци: ВлГовори и пиши правильноВ».

Учитель. ДякуСФмо тоби, Зимо, за подарунки цикави. РЖ вам, дити, дякую. Ми сьогодни повторили все, що вивчили про именник. Ви сьогодни вси старалися, молодци.

ДомашнСФ завдання.

-- А зараз запишить домашнСФ завдання -- вправа 251.

Додаток Картка 1

Змини слова так, щоб вони означали багато предметив. До кожного слова, що означаСФ назву килькох предметив, допиши слово, що означаСФ назву одного предмета.

Батько --

рушники --

озеро --

вовки --

Картка 2

Змини слова так, щоб вони означали багато предметив. До кожного слова, що означаСФ назву килькох предметив, допиши слово, що означаСФ назву одного предмета.

Жинка --

слони --

човен --

ворони --

Картка З

Змини слова так, щоб вони означали багато предметив. До кожного слова, що означаСФ назву килькох предметив, допиши слово, що означаСФ назву одного предмета.

Лис -- руки-струмок -- прапори --

Картка 4

Змини слова так, щоб вони означали багато предметив. До кожного слова, що означаСФ назву килькох предметив, допиши слово, що означаСФ назву одного предмета.

Дуб --

будинки --

вода --

класи --

Картка 5

Змини слова так, щоб вони означали багато предметив. До кожного слова, що означаСФ назву килькох предметив, допиши слово, що означаСФ назву одного предмета.

Квитка --

годинники --

перо --

рушники --

Картка 6

Змини слова так, щоб вони означали багато предметив. До кожного слова, що означаСФ назву килькох предметив, допиши слово, що означаСФ назву одного предмета.

Село --

зерно --

сопилки --

кони --

Картка 7

Змини слова так, щоб вони означали багато предметив. До кожного слова, що означаСФ назву килькох предметив, допиши слово, що означаСФ назву одного предмета.

Жито --

дерево --

хмаринки --

м'ячи --

Картка 8

Змини слова так, щоб вони означали багато предметив. До кожного слова, що означаСФ назву килькох предметив, допиши слово, що означаСФ назву одного предмета.

Вирш --

соловей --

ведмеди --

оливци --


Скачать работу: Використання елементив цикавого мовознавства в процеси вивчення именника в початкових класах

Перейти в список рефератов, курсовых, контрольных и дипломов по
         дисциплине Педагогика

<