Добавить в закладки
 
Наши группы в социальных сетях          





Дисциплина: Педагогика
Вид работы: дипломная работа
Язык: украинский
Теоретични засади формування екологичноСЧ культури молодших школярив. Психолого-педагогични основи екологичного виховання. Екологична освита молодших школярив на мижпредметний основи. Використання дитячоСЧ литератури для формування екологичноСЧ культури.
ДРУГИЕ ДОКУМЕНТЫ:

Министерство освити та науки УкраСЧни

Педагогичний институт

Дипломна робота на тему

Використання дитячоСЧ литератури для формування екологичноСЧ культури молодших школярив

2009

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздил РЖ. Теоретични засади формування екологичноСЧ культури молодших школярив

1.1 Психолого-педагогични основи екологичного виховання

1.2 Сутнисть и дидактични можливости екологичного виховання

1.3 Екологична освита молодших школярив на миж предметний основи

Роздил РЖРЖ. Шляхи використання дитячоСЧ литератури для формування екологичноСЧ культури школярив

2.1 Дитяча периодика УкраСЧни як засиб розвитку мовленнСФвоСЧ творчости школярив

2.2 Використання казки в екологичному вихованни учнив

Висновки

СПИСОК використаних джерел

ДОДАТКИ

Вступ

Упродовж останних десятирич истотно погиршився екологичний стан довкилля, розширилася зона господарськоСЧ дияльности людини та зменшився ареал иснування тваринного та рослинного свиту.

З кожним роком зростаСФ интенсивнисть забруднення. Антропогенни полютанти з опадами потрапляю на землю и акумулюються на СЧСЧ поверхни. Значни об'СФми шкидливих речовин скидають у рики потужни промислови комплекси, сильськогосподарськи пидприСФмства, ричково-морський транспорт, трубопроводи, що призводить до екологичноСЧ кризи у взаСФминах суспильства и природи. Сучасни масштаби екологичних змин створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повитря у багатьох мистах УкраСЧни досягло критичного ривня.

Екологични проблеми, досягши планетарного масштабу, утворюють нову социальну реальнисть. РЗхнСФ розв'язання залежить першочергово вид ривня екологичноСЧ культури населення. Екологични знання, навички, переконання сьогодни особливо необхидни для виховання нового циннисного ставлення до природи, розвитку свитоглядноСЧ свидомости людини.

ВлГадаСФмо, -- писав В. Сухомлинський, -- що школа майбутнього повинна найповнише використовувати для гармонийного розвитку людини все, що даСФ природа и що зможе зробити людина для того, щоб природа служила СЧй. Уже через це ми повинни берегти и поповнювати природни багатства, яки маСФмоВ»[45; С.123].

Екологичне виховання -- систематична педагогична дияльнисть, спрямована на розвиток в учнив екологичноСЧ культури.

Завдання екологичного виховання -- сприяти накопиченню екологичних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати СЧСЧ, формувати вминня и навички дияльности в природи.

Екологичне виховання передбачаСФ розкриття сутности свиту природи -- середовища перебування людини, яка повиння бути зацикавлена у збереженни цилисности, чистоти, гармониСЧ в природи. Це передбачаСФ уминня осмислювати екологични явища, робити висновки про стан природи, розумно взаСФмодияти з нею. Естетична краса природи сприяСФ формуванню моральних почуттив обов'язку и видповидальности за СЧСЧ збереження, спонукаСФ до природоохоронноСЧ дияльности.

Любов до природи слид виховувати з раннього дитинства. ВлДитей, що не вмиють ще ходити, -- писав Г. Ващенко, -- треба частише виносити на свиже повитря, щоб вони могли бачити ридне небо, дерева, квити, ризних тварин. Все це залишаСФться в дитячий души, осяяне почуттям радости, и покладе основи любови до ридноСЧ природиВ»[10; С.155].

Актуальнисть взаСФмодиСЧ суспильства и природного середовища висунула перед школою завдання формування у дитей видповидального видношення до природи. Педагоги и батьки усвидомлюють важливисть навчання школярив правилам повединки в природи. РЖ чим ранише починаСФться робота по екологичному вихованню учнив, тим бильшою буде СЧСЧ педагогична результативнисть. При цьому в тисному взаСФмозв'язку повинни виступати вси форми и види навчальноСЧ и позакласноСЧ дияльности дитей.

Дитям молодшого шкильного вику властива уникальна СФднисть знань и переживань, яки дозволяють говорити про можливисть формування у них надийних основ видповидального видношення до природи. Вси навчальни предмети початковоСЧ школи покликани формувати екологичною видповидальнисть дитей.

Видатний педагог В.О. Сухомлинський надавав особливе значення впливу природи на етичний розвиток дитини. На його думку, природа лежить в основи дитячого мислення, видчуттив, творчости. Вин неодноразово видзначав, що сама природа не виховуСФ, а активно впливаСФ тильки на взаСФмодию з нею. Щоб дитина навчилася розумити природу, видчувати СЧСЧ красу, потрибно прищепити СЧй це з раннього дитинства.

Сучасне суспильство висуваСФ ряд нових вимог до освитньоСЧ людини. Розвиток нових информацийних технологий не тильки не знижуСФ, а навить пидвищуСФ значущисть читання. Але опанування прийомами роботи з текстом видбуваСФться паралельно з освоСФнням нових форм подання знань и пов'язане зи зчитуванням та переробкою екранноСЧ информациСЧ. Вже зараз поняття ВлграмотнистьВ» вмищуСФ в себе крим загальноСЧ, ще й функциональну та комп'ютерну информацию.

Одним из наслидкив информатизациСЧ суспильства СФ народження особливого типу сприйняття (поверхневого читання), що зумовлене впливом аудиовизуальноСЧ информациСЧ як найбильш цикавоСЧ та доступноСЧ. Читання стаСФ бильш прагматичним и менш критичним.

ВидбуваСФться зниження зацикавлености суспильства читанням художньоСЧ литератури, а саме вона сприяСФ формуванню особистости майбутнього громадянина.

Одним из напрямкив литературознавчоСЧ пидготовки СФ формування навичок роботи з ризними видами литератури. Успишне навчання неможливе без оволодиння рациональними прийомами роботи з книгою, що СФ основою самостийного набуття знань. Державни стандарти освити передбачають, що учень початкових класив повинен повноцинно сприймати художни и науково-пизнавальни тексти. Робота з науковим текстом (для початковоСЧ школи це адаптований текст, навчальна стаття) займаСФ особливе мисце в навчальному процеси. У початковий школи з таким текстом учни знайомляться, головним чином на уроках ВлПриродознавстваВ» та курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ». Але ци уроки не призначени для навчання дитини роботи з текстом, тому що основними СФ инши завдання, таки як розширення елементарних знань учнив про предмети та явища природи, розкриття зв'язку миж живою и неживою природою. На уроках ВлПриродознавстваВ» читання вступаСФ тильки як допомижний прийом, и робота з навчальною статтею займаСФ незначний видсоток часу.

Формування пизнавальноСЧ самостийности як риси особистости, розвиток пизнавальних и читацьких интересив, бажання та вминня вчитися - ВлвичниВ» завдання, яки покликана виришувати початкова школа. У розв'язанни цих завдань важлива роль належить книзи, особливо-науково-пизнавальний - головному джерелу знань.

Актуальнисть використання книги зростаСФ в сучасних умовах реформування национальноСЧ системи освити и СФ одним з приоритетних засобив пизнання.

У педагогичний литератури иснуСФ значна килькисть праць, в яких розв'язуСФться завдання екологичного виховання майбутних школярив. При роботи над дипломною була вивчена наукова литература: - твори Сухомлинського В.О., Г. Ващенка - вона розкриваСФ погляди видомих педагогив про виховання дитини засобами природи и в гармониСЧ з нею; статти педагогив-практикив и учених-практикив з журналу "Початкова школа" - Грицина Т., Химинець О.В., Химинець В.В., Федотова С., Провоторов О. та инших (у статтях мовиться про досвид екологичного виховання молодших школярив), використовувалися багато инших статей з журналив|часопис|, шкильни пидручники та дитяча периодика - ВлБарвинокВ», ВлМаляткоВ», ВлЯблунькаВ» та ин.

Актуальнисть пиднятоСЧ проблеми викликана потребою психологив, педагогив, батькив в методах психолого-педагогичноСЧ диСЧ, що удосконалюються, на особистисть дитини, що формуСФться, з метою розвитку интелектуальних, комуникативних и творчих здибностей.

Об'СФктом дослидження СФ: дитяча литература для формування екологичноСЧ культури молодших школярив.

Предметом дослидження СФ: використання дитячоСЧ литератури для формування екологичноСЧ культури молодших школярив.

Визначення проблеми и актуальности теми дозволяСФ висунути гипотезу дослидження: використання дитячоСЧ преси для формування екологичноСЧ культури молодших школярив буде ефективна за умови:

- що природоохоронна робота буде проводитися безперервно на всих ривнях организациСЧ навчально-виховного процесу, з усих предметив, базуючись на принципах нероздильного зв'язку теориСЧ з практикою, науковости, мижпредметности та индивидуального пидходу;

- що використання дитячоСЧ периодики, пропоновани завдання будуть використовуватися в навчальному просеси;

- що робота з дитячою книжкою буде невид'СФмним структурним компонентом у цилисний системи пидготовки дитей до школи;

- що дидактична казка -- як один из ризновидив навчальних текстив, буде доцильно використовуватися в роботи зи школярами.

Мета дослидження: дослидити використання дитячоСЧ литератури для формування екологичноСЧ культури молодших школярив; сприяти формуванню в учнив потреби до пизнання свиту и людини в ньому як биологичноСЧ и социальноСЧ истоти.

Досягнення поставленоСЧ мети обумовлюСФ необхиднисть таких завдань:

- обТСрунтування висновкив за результатами огляду литератури та преси;

- дослидження вивчення методив та прийомив екологичного виховання молодших школярив.

Методи дослидження:

анализ педагогичноСЧ литератури;

анализ дитячоСЧ преси;

поривняння, спивставлення, анализ та узагальнення;

спостереження;

педагогичний експеримент.

Працюючи над дипломною роботою ми здийснили опитування студентив заочноСЧ форми навчання, яки працюють у початковий школи. Метою опитування було - визначити сучасний стан шкильних библиотек у сильський мисцевости та у мистах. А також встановити ривень интересу до книжки молодших школярив МстишинськоСЧ ЗОШ РЖ-РЖРЖ ступенив.

Структура дослидження.

Дипломна робота складаСФться из вступу, двох роздилив: в першому роздили ми розглядаСФмо теоретични засади формування екологичноСЧ культури молодших школярив.

Другий роздил розглядаСФ шляхи використання дитячоСЧ литератури для формування екологичноСЧ культури школярив.

Висновкив, списку використаноСЧ литератури, додаткив. Список використаних джерел включаСФ 56 найменування. Робота викладена на 86 сторинках друкованого тексту.

Роздил РЖ. Теоретични засади формування екологичноСЧ культури молодших школярив

1.1 Психолого-педагогични основи екологичного виховання

Науково-техничний прогрес викликав бурхливий розвиток промисловости, сильського господарства, транспорту, зумовив появу великоСЧ килькости шкидливих речовин, побутових и виробничих видходив, що суттСФво забруднюють и руйнують навколишнСФ середовище, викликають незворотни змини в биосфери Земли. Специалисти стверджують, в останни десятилиття планета Земля ВлпрацюСФ на межиВ» своСЧх биологичних можливостей щодо пидтримки життСФдияльности людства[19, 20].

Екологични проблеми, з одного боку, СФ наслидком науково-техничного розвитку людства, а з другого - вони интенсивно впливають на економичне становище в тий чи инший краСЧни або региони и, що найголовнише, на менталитет суспильства. Тобто таки важливи категориСЧ нашого життя, як культура, освита, екологична ситуация и економичне становище взаСФмопов'язани, нерозривни и визначають майбутнСФ не тильки будь-якоСЧ держави, а й людського суспильства в цилому.

ВзаСФмозв'язок освити, культури, економичного становища и екологичноСЧ ситуациСЧ сьогодни визначаСФ самопочуття людства, його роль в нашому житти зростаСФ з року в рик, екологичний компонент набуваСФ все бильшого значення. В першу чергу це зумовлено тим, що природни ресурси, СЧх видтворюванисть мають скинченни величини, а тиск вид дияльности людини на природу зростаСФ з року в рик. В останни десятириччя вплив людини на природу набагато збильшився и, що головне, став практично не контрольованим и майже не прогнозованим. Крим того, виявилося, що виришити екологични проблеми тильки на основи законодавчоСЧ бази або за допомогою економичних пидходив швидко не вдаСФться. Суспильству сьогодни потрибни виховани, грамотни та культурни в екологичному видношенни люди. Усвидомлюючи, що людство не може не втручатися в природу, маСФмо видшукувати нови шляхи, технологиСЧ виробництва, за яких припиниться необдуманий та безвидповидальний тиск на навколишнСФ середовище, будуть враховуватись вимоги екологичних законив. Тильки в тому рази, коли господарська дияльнисть людей видповидатиме об'СФктивним вимогам екологичноСЧ науки, а не навпаки, змина природи людиною стане способом СЧСЧ збереження. Саме тому так важливо розпочати екологичне виховання з раннього дитячого вику.

Свидоме й бережливе ставлення до природи маСФмо формувати з дитинства у сим'СЧ та школи, за умови активного формування екологичноСЧ культури та накопичення систематичних знань у ций галузи. Екологичне навчання и виховання - це психолого-педагогичний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхидних переконань и практичних навичок, певноСЧ ориСФнтациСЧ та активноСЧ життСФвоСЧ позициСЧ в галузи охорони, збереження и примноження природних ресурсив [37].

Загальноосвитня школа покликана виховувати у школярив любов до ридного краю, навчати основ охорони навколишнього середовища, науково обТСрунтованого використанням природних багатств.

У школах природоохоронна освита учнив здийснюСФться в ризних напрямках: на уроках, заняттях гурткив, пид час проведення екскурсий, у процеси суспильно корисноСЧ праци, науково-дослидницькоСЧ роботи и так дали. Природоохоронна освита не пид силу вчителеви одного предмета, це робота багатопланова. РЗСЧ доцильно реализувати комплексно за участю вчителив початкових класив и вчителив-предметникив. З иншого боку, природоохоронна освита маСФ здийснюватися не лише на уроках, а й в позакласний роботи, в системи самонавчання и мати не лише прикладний, а й пизнавальний та дослидницький характер. РЗСЧ доцильно включити в загальнодержавну систему природоохоронних заходив и координувати у видповидних наукових установах з належним методичним, материальним и кадровим забезпечення.

Головним завданням екологичноСЧ освити сучасноСЧ школи можна вважати[14]:

- засвоСФння наукових знань про взаСФмозв'язок природи, суспильства и людськоСЧ дияльности;

- розуминня багатогранноСЧ цинности природи для суспильства в цилому и кожноСЧ людини зокрема;

- оволодиння нормами правильноСЧ повединки в природному середовищи;

- розвиток потреби спилкування з природою;

- активизация дияльности щодо охорони й полипшення навколишнього середовища.

У школи екологични знання в системи необхидно розкривати пид час вивчення переважноСЧ бильшости навчальних предметив. Уси види суспильно корисноСЧ праци повинни мати екологичну спрямованисть. Природоохоронна робота в школи мусить видповидати завданням гуманистичного виховання, сприяти усвидомленню школярами екологичних правил и норм повединки у природному середовищи. Екологична освита повинна бути безперервною и здийснюватися в дошкильний, шкильний, студентський и пислядипломний освитянський периоди.

Систему екологичних знань у сучасний школи доцильно розкривати з максимальним використанням прикладив з проблем конкретного региону.

У формуванни екологичноСЧ свидомости видповидальна роль належить початковий школи, яка СФ одниСФю з перших ланок становлення людини - громадянина. Основни риси характеру особистости формуються у ранньому дитинстви, и спилкування з природою маСФ у вихованни дитини першорядне значення. Для успишного екологичного виховання молодших школярив необхидно вичленити екологичний потенциал кожного навчального предмета. Основну роль при цьому слид видвести природознавству , пид час вивчення якого необхидно закласти наукову основу природоохоронноСЧ дияльности дитей. Особливе мисце в екологичному виховани маСФ зайняти курс ВлЯ и УкраСЧнаВ», пид час вивчення якого дити ознайомлюються з навколишним свитом. У цьому курси головне - розпочати формування цилисного уявлення про природне и социальне середовище, виробляти правильну повединку в колективи та природи. У процеси вивчення природознавства молодши школяри мають засвоСЧти знання про взаСФмозв'язок и взаСФмовплив живоСЧ и неживоСЧ природи, природи и виробничоСЧ дияльности людей.

Уже в початкових класах слид пидвести дитей до думки, що людина - невид'СФмна складова частини природи, що вона, розвиваючись та задовольняючи своСЧ потреби, впливаСФ на навколишнСФ середовище. Причому, цей вплив може бути як позитивним, так и негативним. Доцильно на уроках природознавства навести приклади и показати, що в результати безвидповидального ставлення до природи знищено лиси на значних териториях, суттСФво скоротилася чисельнисть багатьох тварин, птахив и рослин, деяки - навить повнистю зникли з поверхни Земли.

Оскильки для молодших школярив найдоступнишим СФ емоцийно-естетичне сприйняття природного середовища, то педагогу необхидно знати способи злиття емоцийних почуттив у ставленни до природи з пизнавальними завданнями щодо СЧСЧ вивчення и практичними диями з охорони. Дуже активною формою организациСЧ природоохоронноСЧ дияльности учнив 1-4 класив СФ екскурсиСЧ, пид час яких у них формуються позитивни установлення, навики спостережливости, ориСФнтациСЧ у позитивних и негативних явищах в природному середовищи, емоцийно-естетичного сприйняття видповидальности за СЧСЧ стан. Пид час сезонних екскурсий у природу, акцентуючи увагу дитей на характерних ознаках кожноСЧ пори року, доцильно формувати почуття прекрасного, любов до ридного краю, навички грамотноСЧ повединки в природи, оцинки позитивних и негативних дий людини стосовно навколишнього середовища.

РЖдея оптимизациСЧ взаСФмовидносин людського суспильства и природи може бути дуже вдало розкрита на конкретному материали пид час вивчення природничих дисциплин. Природничи науки створюють необхидну теоретичну базу для розвитку в учнив загальноСЧ цилисноСЧ картини свиту з СФднистю и ризноманитнистю зв'язкив миж живою и неживою природою. Вивчаючи физични, химични, биологични закони, явища и процеси, сучасне промислове и сильськогосподарське виробництво, учни отримують знання про допустиме антропогенне навантаження на навколишнСФ середовище и, як наслидок, про можливи змини в ньому. Головне в цьому - зрозумити, що суспильство, отримуючи вид природи речовину, енергию, информацию, наносить СЧй шкоду. Саме тому вплив людськоСЧ дияльности на природу не повинен перевищувати певну межу, оскильки за нею в природи наступають незворотни змини, що згодом призводять до екологичних катастроф. З позициСЧ оптимизациСЧ взаСФмодиСЧ суспильства и природи, в школи слид вивчати основи виробництва: рациональне використання природних ресурсив як минерального, так и биологичного походження, принципи социально нешкидливих технологий, роботу техничних комплексив и систем щодо захисту середовища вид забруднення. Политехнична освита повинна бути спрямована на осмислення процесу Влгуманизация техникиВ», переходу вид идеалу пидкорювача природи, який вси сили природи ставить соби на службу, до нового идеалу людини, яка хоче зберегти биологичну ривновагу, розумиючи, що вона СФ частиною природи, и СЧхнСФ майбутнСФ взаСФмопов'язане и взаСФмозалежне. Такий пидхид потребуСФ не тильки засвоСФння навичок ефективноСЧ виробничоСЧ дияльности, а й виховання почуття видповидальности за СЧСЧ наслидки. У зв'язку з цим потрибно говорити про засвоСФння учнями екологичноСЧ культури виробництва и виробничих видносин у процеси вивчення всих предметив.

Екологични знання природничого циклу включають знання про захист навколишнього середовища вид забруднення промисловими и побутовими видходами. Забруднення атмосфери сьогодни - один из найважливиших факторив, що обмежують життя и дияльнисть людини. Загроза забруднення стаСФ особливо великою тоди, коли промислови видходи, потрапляючи в навколишнСФ середовище, взаСФмодиють з компонентами атмосфери та акумулюються в СЧСЧ системах, зминюючи химичний склад и физичний стан атмосфери, ТСрунту та води. Людини, як биологичний об'СФкт, при цьому потерпаСФ вид негативного впливу навколишнього середовища: погиршуСФться стан здоров'я, зменшуСФться ефективнисть виробничоСЧ дияльности, зростаСФ смертнисть. Школа повинна формувати в молодого поколиння систему якостей ощадливих господарив у ставленни до природи, знайомити учнив на практици з такими поняттями, як Влсучасни екологични проблемиВ», Вллюдини и довкилляВ», Влпродовольча проблемаВ», Вленергетична и сировинна кризиВ», ВлтенденциСЧ в розвитку суспильстваВ», тобто з елементами екологичноСЧ освити и культури [48;С.30-32].

Формування екологичноСЧ культури, екологичноСЧ свидомости школярив - це життСФва потреба сьогодення. Школа повинна зробити все необхидне, щоб природа стала для дитей видкритою книгою, якою б вони умили користуватися. Тому дуже важливо довести школярам, що причиною екологичних негараздив у наш час СФ не техничний розвиток людства, а зневага до законив природи, людська байдужисть.

Екологична освита и виховання мають ТСрунтуватися на поСФднанни емоцийного та интелектуального сприйняття природи з практичною природоохоронною дияльнистю учнив. Зокрема: пидгодовування птахив взимку, озеленення териториСЧ школи, класу, догляд за рослинами, заготивля насиння декоративних та лисових рослин, очищення джерел тощо. Таки суспильно значущи справи привчають дитей вже з раннього вику цинувати природу, вносити посильний внесок у СЧСЧ збереження, бути творцями, а не руйнивниками чи споглядачами.

Оберигаймо красу дитячоСЧ души. Потреба в краси и доброти у дитини простежуСФться з перших днив СЧСЧ життя. Малюк тягне ручки до красивоСЧ играшки, посмихаСФться у видповидь на лагидний мамин голос. Звидки у дитини таке бачення навколишнього свиту? Видповиддю можуть бути слова литовського поета Е. Межелайтиса: ВлСправжню красу сприймаСФ лише чиста, прекрасна душа. Душа дитинитАжВ». Як важливо, аби дитяче сприйняття краси збереглося на все життя, бо все, до чого доторкнулося серце в дитинстви, залишаСФться з людиною на завжди.

А й справди, хиба ж не мистецтво и природа пробуджують у дитей уминня видчувати гармонию и красу, формують глибину почуттив, навчають радити, захоплюватись, спивпереживати, породжують добро в дитячих душах. Саме життя стверджуСФ, що люди, яки навчени з дитинства розумити мову природи и по-справжньому СЧСЧ поциновувати, вмиють створювати гармонию, красу и добро в будь-який своСЧй дияльности, в ризних життСФвих ситуациях, у стосунках з батьками и ровесниками, у судженнях, у взаСФминах з усим навколишним свитом. А нам, дорослим, потрибно не спизнюватись навчити дитину жити за законами краси и добра, вичними чеснотами людства.

Перед педагогами стоСЧть важливе завдання - наповнити розум дитини, одухотворити СЧСЧ серце: навчити захоплюватися краплиною роси на троянди и красою березового гаю, солов'СЧною писнею и музикою квитучого саду, нижною мелодиСФю струмка. Тильки тоди, коли мова забарвлюватиме уяву, коли дитина по-справжньому замилуСФться побаченим, - можна ВлвисиватиВ» слова, якими вона висловлюватиме почуття и враження.

Природа мозку дитини потребуСФ, щоб СЧСЧ розум виховувався биля джерел думки - серед наочних образив, и насамперед серед природи, щоб думка переключалася з наочного образу на ВлобробкуВ» информациСЧ про цей образ. Якщо ж шлюзувати дитей вид природи, якщо з перших днив навчання дитини сприймаСФ тильки слово, то клитини мозку швидко стомлюються и не справляються з роботою, яку пропонуСФ вчитель.

СвоСЧ уроки В.О. Сухомлинський назвав мандривками до джерела мислення и мови - до чудовоСЧ краси природи.

В.О. Сухомлинський радив видкривати виконце у свит краси слова поступово, щоб не перевантажувати розум дитини и не набридати СЧй.

Видатний педагог говорив, що дитина - це, образно кажучи, квитка, краса якоСЧ залежить вид догляду за рослиною. Пиклуватися про красу квитки необхидно задовго до початку цвитиння. Але, на жаль, зустричаються батьки, яки, даючи життя дитини, вважають свою мисию завершеною, а що з циСФСЧ дитини вийде - нехай про потурбуСФться хтось инший.

У дитинстви формуСФться людське кориння. Ни одниСФСЧ людськоСЧ риси природа не видшлифовуСФ - вона тильки закладаСФ, а видшлифовувати нам - батькам, педагогам, суспильству.

Необхидно так виховувати дитей, щоб вони дивилися на свит добрими очима, вмили берегти життя. Тильки тоди вони, змужниючи та прозриючи розумом и серцем, стануть справжними людьми [23;С.23-24].

Пидсумовуючи вищезазначене, скажемо, що природоохоронну роботу доцильно проводити безперервно на всих ривнях организациСЧ навчально-виховного процесу, з усих предметив, базуючись на принципах нероздильного зв'язку теориСЧ з практикою, науковости, мижпредметности та индивидуального пидходу. Для розвитку природо-пизнавальних интересив учнив потрибно використати деяки методични прийоми: ризноманитни за тематикою спостереження, конкретни наукови дослидження, комплексни на миж предметний основи екскурсиСЧ, дискусийне обговорення окремих тем, оформлення СЧх у вигляди кино-, фотоматериалив, рефератив, кращих наукових робит, яки будуть представленни на видповидних наукових конференциях.

Для пидготовки вчителив з природоохоронноСЧ освити и виховання учнив необхидно пидготувати та пидибрати, тисно пов'язани з проблемами екологиСЧ в цилому и, зокрема, в наший держави и ридному краСЧ. Роботу вчителив слид спрямувати на з'ясування роли наукових знань як продуктивноСЧ сили суспильства, стимулювання навчальноСЧ дияльности учнив, на формування в них переконання, що прогрес суспильства в цилому неможливий без екологичноСЧ свидомости кожноСЧ людини на Земли [48;С.30-32].

1.2 Сутнисть и дидактични можливости екологичного виховання

Процес розвитку людськоСЧ цивилизациСЧ на початку третього тисячолиття супроводжуСФться глибокими кризовими явищами. Все бильшоСЧ гостроти та актуальности у сучасну епоху набувають екологични проблеми, яки тисно пов'язани з широким колом технологичних, суспильних, социально-моральних та инших питань, що потребують негайного виришення. Сучасни тенденциСЧ економичного, науково-техничного та социального розвитку суспильства являються основою для ствердження, що базовою причиною иснуючоСЧ кризи СФ доминування антропоцентричноСЧ екологичноСЧ свидомости. Тобто екологична криза - це, перш за все, криза свитоглядна, философсько-идеологична. Тому для виходу из неСЧ потрибни нова философия життя, висока екологична культура та свидомисть.

Потрибно зазначити, що у плани формування екологично свидомоСЧ особистости велика роль належить учителю. Це вин, маючи певну теоретичну, методичну та методологичну пидготовку, з огляду на повсякденну практику спилкування з тими, кому передаСФ своСЧ знання, стаСФ тиСФю суспильною силою, яка спроможна вплинути на ситуацию [11;С.97]. Проте, як свидчить практика, вчитель початкових класив недостатньо пидготовлений до здийснення таких завдань у сучасних умовах. Тому проблема формування екологичноСЧ свидомости студентив - майбутних педагогив набуваСФ особливого значення.

Зазначена проблема СФ предметом дослидження багатьох вчених. Так, на сучасному етапи вивчени ризноманитни аспекти екосвидомости. Значну розробку отримали питання визначення, типологиСЧ та интерпретациСЧ даного феномену (Р. БиджиСФва, А.М. ГалСФСФва, М.Г. ВасильСФв, РЖ.Л. Курок, Ю.Г. Марков, М.М. МохсеСФв, О.РЖ. Салтовський и т.д.), роли екологичноСЧ свидомости в оптимизациСЧ взаСФмовидносин суспильствак и природи (Г.О. Бачинський, О.О. Гусейнов, Р.С. Кар пинська, Г.В. Платонов, Д.О. Чураков тощо), ривнив видображення екосвидомистю суспильного буття, зв'язку дослиджуваного явища з екологичною дияльнистю (Е.Р. Барбашина, Е.В. Гирусов, А.М. Кочергин, Ф.Я. Палинчак). Дослиджени також психологични основи екологичноСЧ свидомости (А.А. Алдешева, Д.Ф. Глеба, С.Д. Де рябко, А.М. Льовочкина, В.РЖ. МедвСФдСФв, Ю.П. Ожогов, В.О. Скребець, С.В. Шалей, В.А. Ясвин). Питання формування та розвитку екосвидомости майбутних вчителив розглядали В.В. ГлСФбов, А.М. Кмець, О.Б.Плохотнюк, Т.РЖ. симонова, О.В. Федюк та инши. Однак, на сьогоднишний день мало вивчена природа екологичноСЧ свидомости, СЧСЧ структура, типи та система екологичних потреб, на основи яких вона формуСФться та розвиваСФться. Розгляд та дослидження саме цих питань и дасть змогу здийснювати процес формування даного феномену бильш ефективно.

Екологична свидомисть як специфична, самостийна форма суспильноСЧ свидомости виникла в ХХ столитти як наслидок видображення загрози глобальноСЧ екологичноСЧ катастрофи та наростання кризових явищ у взаСФмовидносинах суспильства и природи в цилому. Однак в останний час серед науковцив ведеться гостра полемика щодо питання правомирности видилення дослиджуваного явища в окрему форму суспильноСЧ свидомости. Так, одни автори вважають, що екологична свидомисть розчиняСФться в инших формах суспильноСЧ свидомости и не СФ самостийним утворенням. Екологизация пидлягаСФ не будь-яка окремо взята область. Змини охоплюють суспильну свидомисть на всих СЧСЧ ривнях и у всих СЧСЧ проявах (Е.Р.Барабашина, Ю.М. Манин та ин.). Так, М.М. Кисельов, В.Л. Деркач, Т.В. Гардашук та инши навить зазначають, що ВлтАжтермин Влекологична свидомистьВ» в сфери його вживання СФ непотрибним, бо вин не прояснюСФ, а лише заплутуСФ суть справиВ» [15;С.71]. Прихильники даноСЧ позициСЧ вважають, що необхидно формувати не окрему структуру в системи суспильноСЧ свидомости, а обов'язкову присутнисть у всих сферах свидомости екологичноСЧ проблематики.

РЖнши дослидники вказують на правомирнисть видилення даного феномену в окрему форму суспильноСЧ свидомости (Р.У. БиджиСФва, О.С. Бродська, Т.П. КазначеСФва, А.Н. Кочергин , Н.В. Малиновська, Г.К. Овчинников, О.П. Шевцов та ин.). Вони пов'язують специфичне положення екологичноСЧ свидомости з ривнем теоретичного знання та надиляють СЧСЧ загальними рисами, характерними для будь-якоСЧ форми суспильноСЧ свидомости. З точки зору категориального анализу прихильники циСФСЧ думки роблять висновок, що можна розглядати дане явище як самостийну форму суспильноСЧ свидомости поряд з политичною, религийною науковою и т. д.

Вчени вважають, що екологичну свидомисть потрибно розглядати як особливу, самостийну форму суспильноСЧ свидомости. Потрибно видмитити, що екология, як наука про взаСФмозв'язки организмив та СЧх системних угруповань из середовищем, маСФ в останний час виняткове значення. Вона трансформуСФться та интегруСФ дослидження в ризних галузях знань и вже не означаСФ просто певного предмета дослиджень. Екология виришуСФ ряд проблем практичного змисту, пов'язаних из забезпеченням стратегиСЧ та тактики збереження стабильного розвитку життя на Земли. Видтак екологична свидомисть поСФднуСФ в соби уявлення, знання, погляди, переконання, теориСЧ, емоциСЧ, яки видображають екологични умови життя, видносини миж людьми та природою, ставлення до природи, а також дияльнисть, що спрямована на оптимальне виришення проблем функционування природи як цилисноСЧ системи. Отже, синтез цих уявлень, знань, поглядив и т. д. и видбуваСФться у свидомости певного суб'СФкта, а не в екологиСЧ. Зрештою, якщо иснуСФ певна система знань та практика (екологични дослидження), то й маСФ бути и носий циСФСЧ системи - свидомисть (в даному випадку екологична). Таким чином, свидомисть як суб'СФкт пизнання водночас виступаСФ суб'СФктом практики. Тому термин "екологична свидомисть" маСФ право на иснування и СФ потрибним у сфери його вживання. Дослидники вважають, що екологична свидомисть - це сукупнисть у екологичних уявлень, знань, поглядив, переконань, теорий, емоций, яки видображають екологични умови життя, видносини миж людьми та природою в процеси регулювання системи "суспильство-природа", ставлення до природи, а також дияльнисть, що спрямована на оптимальне виришення проблем функционування природи як цилисноСЧ системи.

Формуючись пид диСФю ризноманитних факторив, дослиджуване явище являСФ собою складне структурне утворення, в якому можна виокремити килька компонентив: пизнавально-емоцийний, интелектуальний, компонент спрямованости та дияльнисно-повединковий.

Пизнавально-емоцийний компонент включаСФ основни пизнавальни процеси (видчуття, сприйняття, пам'ять, мислення, уявлення), з допомогою яких студенти збагачують своСЧ знання, а також емоцийно-вольову сферу особистости.

РЖнтелектуальний компонент екологичноСЧ свидомости являСФ собою сукупнисть (систему) теоретичних положень (фактив, гипотез, концепций), отриманих на основи зибраноСЧ та переробленоСЧ информациСЧ про взаСФмодию суспильства та природи, яки и складають у цилому екологичну картину свиту.

Такий структурний компонент як спрямованисть свидомости особистости включаСФ систему цинностей, идеалив, установок, стереотипив, цилей и мотивив, що визначають загальну стратегию людськоСЧ дияльности в цилому, а також окреми СЧСЧ види. Формування зазначеного компоненту полягаСФ у перетворенни суспильних видносин в елементи внутришньоСЧ структури особистости (потреби, интереси, мотиви, установки, циннисни ориСФнтациСЧ и т. д.).

Дияльнисно-повединковий компонент структури екологичноСЧ свидомости являСФ собою певну програму дий по реализациСЧ пизнавально-емоцийного; интелектуального та компоненту спрямованости свидомости у конкретний историчний период, а також визначаСФ ривень СЧСЧ сформованости.

Отже, важливо враховувати вси компоненти екологичноСЧ свидомости, бо недооцинка будь-якого з них истотно знижуСФ практични та педагогични ефекти формування даного феномену.

Видиливши структурни компоненти екологичноСЧ свидомости, можна припустити, що варианти СЧх функциональноСЧ взаСФмодиСЧ видризняються приоритетом одного з компонентив над иншим у конкретний историчний период.

Так провидна роль видображувально-чуттСФвого та интелектуального компонентив визначаСФ пизнавальну функцию екологичноСЧ свидомости. Вона полягаСФ у з'ясуванни характеру та особливостей социоприродних видносин, причин виникнення та розвитку екологичноСЧ кризи та у пошуку шляхив оптимизациСЧ видносин у системи "людина - природа".

Регулятивно-циннисна функция характеризуСФ приоритетне положення компоненту спрямованости екологичноСЧ свидомости та утворюСФ мотивацийну сферу даного феномену. Вона полягаСФ у забезпеченни наявности певних розумних механизмив рационального управлиння взаСФмовидносинами суспильства та природи.

Праксиологична функция являСФ собою доминування дияльнисно-повединкового компоненту та визначаСФ нормативну сферу екологичноСЧ свидомости. Вона забезпечуСФ розробку норм рациональноСЧ природоперетворюючоСЧ дияльности на основи функциональноСЧ взаСФмодиСЧ двох попередних функций. Потрибно видмитити, що деяки автори, яки анализують проблему функционування свидомости, видиляють також прогностичну, виховну, идеологичну, ориСФнтувальну, комуникативну та инши функциСЧ дослиджуваного явища. Але все ж ми вважаСФмо, що гармония у системи "суспильство - природа" можлива у випадку переважання в екологичний свидомости пизнавально-циннисноСЧ функциональноСЧ модификациСЧ, коли установка на перетворення природи буде пидпорядкована установци на СЧСЧ збереження.

Екологична свидомисть - це складне структурне утворення, яке видризняСФться багатством конкретних форм и ривнив свого иснування та функционування. У сучасний литератури немаСФ СФдиноСЧ думки щодо внутришньоСЧ структури дослиджуваного явища. Так, А.М. Кочергин, М.Г. ВасильСФв та Ю.Г. Макаров видиляють два СЧСЧ ривня: ривень специализованоСЧ и ривень масовоСЧ свидомости [9;С.169], В.П. Зинченко, В.Б. Моргунов стверджують иснування двох пластив свидомости: буттСФвого та рефлексивного.[35;С.160]. З. АбдулаСФв зазначаСФ, що "потрибно розризняти индивидуальни та суспильни, буттСФви та теоретични, психологични та идеологични структурни ривни екологичноСЧ свидомости".[1;С.72].

Отже, в процеси структурування екологична свидомисть як форма суспильноСЧ свидомости може бути проанализована з позициСЧ ряду критериСЧв. У тому числи:

- по видношенню до пануючих идей у суспильстви вона подиляСФться на официйну та неофицийну;

- за якистю видображення дийсности - на истинну та хибну;

- в залежности вид суб'СФкту-носия екологична свидомисть подиляСФться на индивидуальну та суспильну;

- за гносеологичним критериСФм в екологичний свидомости видиляють таки ривни: буденна (практична, емпирична) та специализована (теоретична, наукова) свидомисть;

- в залежности вид панивноСЧ парадигми екологична свидомисть подиляСФться на типи: антропоцентричний, ексцентричний та природо центричний [34;С.254-261].

У тий кризовий екологичний ситуациСЧ, в який перебуваСФ наша краСЧна (та й свит у цилому), школа не маСФ морального права виховувати споживацьке ставлення до природи. ВлРозруха не в навколишньому свити, розруха в головах!В» -- говорив видомий литературний персонаж -- професор Преображенський (М. Булгаков, ВлСобаче серцеВ»). Однак бильшистю людей екологична криза уявляСФться, як щось зовнишнСФ по видношенню до людини, а не породжене нею самою. Духовний чорнобиль породив Чорнобиль екологичний. РЖ виришення екологичних проблем -- це насамперед змина свидомости.

Донедавна як у свити в цилому, так и в наший краСЧни формувалась екологична свидомисть антропоцентричного типу. Це така система уявлень про свит, згидно з якою вишу циннисть являСФ людина, а природа маСФ циннисть постильки, оскильки вона цинна для людини; метою взаСФмодиСЧ з природою СФ задоволення потреб людини, а характер взаСФмодиСЧ визначаСФться Влпрагматичним императивомВ»: правильним и дозволеним СФ те, що корисне людини и людству; дияльнисть з охорони навколишнього свиту продиктована виддаленим прагматизмом -- необхиднистю зберегти природне середовище, щоб ним могли користуватися майбутни поколиння.

До яких екологичних наслидкив це призвело -- ми вже знаСФмо. Тому на цьому етапи розвитку суспильства постаСФ потреба у формуванни екологичноСЧ свидомости екоцентричного типу. Це така система уявлень про навколишний свит, видповидно до якоСЧ вищу циннисть являСФ собою гармонийний розвиток людини и природи, що СФ елементами СФдиноСЧ системи; метою взаСФмодиСЧ з природою СФ максимальне задоволення як потреб людини, так и природи, а характер взаСФмодиСЧ визначаСФться екологичним императивом: правильним и дозволеним СФ те, що не руйнуСФ екологичну ривновагу; етични норми и правила однаковою мирою поширюються на взаСФмодию як миж людьми, так и зи свитом природи; дияльнисть з охорони природи продиктована необхиднистю зберегти СЧСЧ заради неСЧ самоСЧ.

Екологична освита й виховання молодших школярив здийснюСФться, як видомо, на мижпредметний основи. Провидна рольздесь належить таким навчальним предметам, як ВлЯ и УкраСЧнаВ», ВлПриродознавствоВ» та ВлЧитанняВ». Змист чинних програм даСФ змогу сформувати у дитей елементарни природничи та природоохоронни уявлення й поняття, виробити окреми природоохоронни уминня и навички, розкрити взаСФмозв'язки миж неживою та живою природою, природою и людиною.

Щоб надати процесу ознайомлення дитей з природою читкоСЧ екологичноСЧ спрямованости, програми слид удосконалити, на нашу думку, у таких напрямках:

1) усунути антропоцентричний пидхид до вивчення материалу;

2) у пояснювальний записци до програми видилити таки завдання, як: розвиток особистоСЧ видповидальности за стан збереження природноСЧ ривноваги навколишнього середовища, вироблення екологично грамотноСЧ повединки у природи, засвоСФння етичних норм у ставленни до членив суспильства та об'СФктив природи та ин.;

3) передбачити формування у молодших школярив елементарних, але науково достовирних екологичних уявлень та понять, розкриття иснуючих у природи закономирностей, доступних для дитей циСФСЧ виковоСЧ категориСЧ.

Робота з конкретизациСЧ загальноСЧ закономирности ВлВсе -- взаСФмопов'язанеВ» продовжуСФться, зокрема, пид час вивчення умов життя рослин, середовищ иснування тварин та способив СЧх живлення, природних угруповань та агроценозив (лис, луки, поле, сад та ин.). При цьому варто застосовувати таки методи та методични прийоми, як: екологичне моделювання та прогнозування, екологични игри, розв'язування екологичних задач та ин. Доречно змоделювати з учнями ланцюги живлення та харчови мережи, природни угруповання, сезонни картини природи, екологичний стан компонента природи и природноСЧ системи...

Проблема екологичного виховання в теориСЧ та практици шкильного навчання не нова. Особливий интерес до идеСЧ проблеми виник ще у 70-80 роки ХХ ст. За цей час була розроблена "Концепция неперервного екологичного виховання на УкраСЧни", в який наголошуСФться: "тАж перед сучасною педагогичною наукою и практикою створились нови невидкладни завдання. Необхидно забезпечити пидготовку молодого поколиння, яке зможе вивести Землю из стану глибокоСЧ екологичноСЧ кризи, в яку вона потрапила через незнання або игнорування законив взаСФмовидношення суспильства й природи..."

Суспильство стурбоване обставинами, яки змушують людство замислитися над необхиднистю свидомого пидходу до таких питань, як використання природних ресурсив, вплив розвинутого промислового и сильськогосподарського виробництва на стан природного середовища и здоров'я людей.

Сучасни масштаби екологичних змин створюють реальну загрозу життю людей, тому навчально-виховна дияльнисть школи маСФ бути спрямована на виховання екологичноСЧ культури учнив, щоб виросло поколиння, яке охоронятиме довкилля.

Виходячи з актуальности означеноСЧ проблеми, виникла потреба в екологичному вихованни учнив.

Екологичне виховання -- це систематична педагогична дияльнисть, спрямована на розвиток в учнив екологичноСЧ культури.

Його завдання - сприяти нагромадженню екологичних знань, виховати любов до природи, прагнення берегти, примножувати СЧСЧ багатства, формувати вминня и навички дияльности в природи. Екологичне вихованя передбачаСФ розкриття сутности свиту природи - середовища перебування людини, яка маСФ бути зацикавлена у збереженни цилисности, чистоти, гармониСЧ в природи. Це, зокрема, вминня осмислювати екологични явища, робити висновки про стан природи, розумно взаСФмодияти з нею. Естетична краса природи сприяСФ формуванню моральних почуттив обов'язку и ваидповидальности за СЧСЧ збереження, спонукаСФ до природоохоронноСЧ дияльности. Отож, любов до природи слид виховувати з раннього дитинства.

Екологичне виховання здийснюСФться на всих етапах навчання в школи, на кожному з яких ставиться певна мета, завдання, добираСФться видповидна методика з огляду на викуви особливости учнив.

Загальна мета екологичного виховання учнив може бути реализована через систему завдань:

-- формування в учнив розуминня необхидноСЧ гармониСЧ людини з природою;

-- оволодиння знаннями про природу (зокрема свого краю);

-- виховання почуття видповидальности за природу як национальне багатство, основу життя на Земли;

-- формування готовности до активноСЧ екологичноСЧ дияльности та основ глобального екологичного мислення.

Екологична освита розглядаСФться як один из найпотужниших важелив повороту людства в його ставленни до навколишнього середовища вид руйнивного, споживацького до конструктивного, бережливого, вид-новлювального.

З огляду на де, поняття "екологичне виховання" -- то педагогичний процес, спрямований на формування екологичноСЧ культури особистости.

Досягнення поставленоСЧ мети можливе за умови виконання послидовних навчально-виховних завдань:

* формувати екологично ориСФнтовани стосунки и цинности, спрямовани на подолання конфликтив миж людиною и навколишним середовйикем;

* сприяти, щоб засвоСФни знання и моральни принципи повединки щодо навколишнього середовища ставали переконаннями особистости;

* розвивати почуття особистоСЧ видповидальности за стан навколишнього середовища на национальному и глобальному ривнях;

* розкривати учням у доступний форми сутнисть сучасних проблем екологиСЧ та СЧСЧ актуальнисть ддя людства;

* розвивати вминня приймати видповидальни ришення з питань охорони навколишнього середовища и дияти видповидно до них;

* залучати школярив до практичноСЧ дияльности пид час виришення проблем навколишнього середовища мисцевого значення;

* розвивати у школярив почуття самоповаги и розуминня труднощив инших людей, бажання надати СЧм допомогу в складних життСФвих ситуациях;

* формувати знання и вминня дослидницького характеру, яки б сприяли розвитку творчоСЧ и диловоСЧ активности у процеси виришення екологичних проблем и пов'язаних з ними життСФвих ситуаций.

Екологична освита та виховання -- один из аспектив гуманизациСЧ, який передбачаСФ подолання споживацького ставлення до природи, екологичного невигластва и спрямований, зрештою, на видвернення загрози глобальноСЧ екологичноСЧ катастрофи.

Головна мета екологичноСЧ освити полягаСФ у створенни та забезпеченни протягом усього життя особистости умов становлення и розвитку екологичноСЧ культури як форми регуляциСЧ взаСФмодиСЧ людини з природою.

Екологична освита маСФ бути безперервною и тривати в дошкильний, шкильний та писляшкильний периоди. У початковий школи вона здийснюСФться, як видомо, на мижпредметний основи Провидна рольздесь належить таким навчальним предметам, як "Я и УкраСЧна", "Природознавство" та "Читання". Змист чинних програм даСФ змоиу сформувати у дитей елементарни природничи та природоохоронни уявлення и поняття, виробити окреми природоохоронни вминня и навички, розкрити взаСФмозв'язки миж неживою та живою природою, природою и людиною.

Уже в початкових класах дити мають зрозумити, що людина -- невид'СФмна складова частина природи, що вона своСФю дияльнистю впливаСФ на навколишнСФ середовище, и вплив СЧСЧ може бути як позитивний, так и негативний. Наприклад: на уроках природознавства можна показати, як внаслидок нерозумноСЧ дияльности людини зминилася килькисть рослин, тварин, комах, птахив, провести уявну подорож "Сторинками ЧервоноСЧ книги". Для молодших школярив найдоступнишим СФ емоцийно-естетичне сприйняття природного середовища. Завдання вчителя -- передбачити способи поСФднання емоцийного ставлення до природи з пизнавальними завданнями щодо СЧСЧ вивчення та охорони. Важливе значення маСФ безпосереднСФ спилкування з природою пид час проведення спостережень, екскурсий, прогулянок, походив.

Бережливе ставлення до природи формуСФться у процеси гри. РЖгри та викторини на екологичну тематику стимулюють интерес учнив до проблем навколишнього середовища и надають урокам яскравого емоцийного забарвлення. Ризноманитни игри та викторини можна використовувати на всих етапах уроку: пид час опитування, вивчення нового материалу, закриплення узагальнення знань.

В екологичному вихованни молодших школярив використовую також казки, яки вчать дитей бути небайдужими до природи. Найбильше задоволення школярам приносить творча робота, тому у дияльнисть школярив необхидно включати елементи дослидництва. Пид час проведення дослидив учни поглиблюють набути знання, набувають практичних уминь и навичок, необхидних для правильного використання и примноження природних багатств, у них формуються якости активних творцив, а не споживачив и руйнивникив. Екологичне виховання передбачаСФ також вироблення навичок грамотноСЧ повединки дитей у природи. Вони мають засвоСЧти, що пид час прогулянок, екскурсий, походив не можна голосно розмовляти, рвати квити, ламати гилки дерев и кущив, руйнувати пташини гнизда, мурашники, забруднювати навколишнСФ середовище. Перевирку засвоСФння екологичних знань учнями можна провести методом тестування.

На уроках природознавства ознайомлюСФмо учнив з Державними документами про охорону природи.

У процеси вивчення природознавства школяри набувають знань про складови елементи природи (рослини, тварини, фунти, корисни копалини та инше), про взаСФмозв'язки миж неживою и живою природою, миж природою и трудовою дияльнистю людей. Для кращоСЧ активизациСЧ творчоСЧ дияльности учнив на уроках використовую ризни види дидактичного материалу, в т. ч. игри, викторини, ребуси, загадки, кросворди. У пидготовци до урокив-конференций дити самостийно читають цикави книжки про природу, звирив и птахив, дизнаються, яки види живуть у СЧхний мисцевости. Окремо ведеться мова про шкидливих и корисних комах, СЧх охорону. У класи дити доглядають за кимнатними рослинами, спостеригають за СЧх ростом и розвитком.

Все це навчаСФ дитей бути небайдужими до природи, розвиваСФ емоцийний внутришний свит, формуСФ екологичну повединку й етику, розвиваСФ творчи здибности, а творча дияльнисть - одна з умов утвердження моральноСЧ гидности.

Пид час спостережень дити вчаться сприймати црироду ризними органами чуття, переказувати, складати висловлювання. Тому одне з головних завдань - навчити учнив бачити навколишний свит. Кожний урок природознавства починаю з пидбиття пидсумкив фенологичних спостережень: Яке сьогодни число? Який день тижня? Який мисяць? Який стан неба? Холодно сьогодни чи ни? Чи були опади, коди ви йщли до школи? Яки ще явища природи помитили?

Проводячи фенологични спостереження, учни навчаються бачити явища природи у всий краси, виробляСФться звичка берегти СЧСЧ.

Для розуминня учнями необхидности збереження природноСЧ ривноваги слид пидвести СЧх до усвидомлення загальноСЧ закономирности, що все -- взаСФмопов'язано.

Вчени-екологи основним завданням людства вважають збереження нашоСЧ планети и життя на ний, а для цього треба вивчати природу, пидтримувати иснуючу в ний ривновагу. Люди дедали глибше пизнають и ширше використовують багатства ридноСЧ природи. Але така дияльнисть не може видбуватися стихийно. До природи треба ставитися бережливо и розсудливо. Наши предки прагнули зберегти ридкисни дерева, цинних тварин, озера та джерела. Так вид давних слив заповидь, заказ и виникли слова заповидник, заказник. Вони означають мисця, де заборонена господарська дияльнисть людини. Отже, ми зможемо сформувати екологичний свитогляд учнив лише тоди, коли екологичне виховання стане складовою частиною всих без винятку сторин навчальноСЧ дияльности.

Основу навчальноСЧ и виховноСЧ роботи в школи становлять обов'язкови заняття. Однак ця робота не закинчуСФться на уроци, вона продовжуСФться и писля занять. Тому треба допомагати учням правильно организовувати позаурочний час, щоб вин був розумно використаний для видпочинку, культурних розваг и занять улюбленою справою, для розвитку и вдосконалення розумових, моральних, физичних та естетичних якостей учнив.

Позакласни заняття дають змогу ширше, ниж це дозволяють уроки, проводити з учнями ризни види робит, яки вправляють СЧх як розумово, так и физично. Вони допомагають виховувати в учнив интерес до науки и техники, любов до творчоСЧ праци, вчать мрияти и дияти, формують у них духовни потреби, пидвищують культуру використання дозвилля, вильного часу як истинного багатства суспильства й особистости. Така позакласна робота створюСФ особливо сприятливи умови для нагромадження досвиду колективного життя, прояву самостийности, розвитку политичноСЧ и суспильноСЧ активности.

У позаурочний виховний дияльности необхидно ознайомлювати школярив из принципами и нормами моральности людини, формувати у них моральни переконання и досвид повединки. З циСФю метою можна, проводити бесиди, лекциСЧ, диспути на теми морали наводити позитивни приклади з життя, творив мистецтва, а також уроки культури повединки.

Основними чинниками, яки зумовлюють актуальнисть проблеми екологичного виховання, СФ порушення природного балансу, яке викликане дияльнистю людини: забруднення атмосфери, грунту, води досягло критичного ривня як в УкраСЧни, так и у всьому свити.

Тому завдання екологичного виховання -- сприяти нагромадженню екологичних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти и примножувати СЧСЧ багатства, формувати вминня и навички дияльности людини в природи [50;С.9-12].

1.3 Екологична освита молодших школярив на мижпредметний основи

Основним стратегичним напрямком розвитку екологичноСЧ освити, що визначено КонцепциСФю екологичноСЧ освити УкраСЧни, СФ формування поколинь з новою екологичною культурою, новим екологичним свитоглядом на принципах гуманизму, миждисциплинарноСЧ интеграциСЧ, историзму та системности з метою збереження и видновлення природи УкраСЧни та СЧСЧ биологичного ризноманиття.

Це педагогичне надзавдання можна втилювати лише через освитню виховну систему на основи принципово нових, ниж це було доси, идей, методив, пидходив, яки враховували б структуру екологичних знань, социальни функциСЧ сучасноСЧ екологиСЧ, традициСЧ, звичаСЧ, историчний досвид украСЧнського народу для того, щоб збагнути себе, своСФ мисце в природи, зв'язки миж природою и Всесвитом. Отже, формування екологичноСЧ свидомости в учнив -- це, передусим, навчання екологичноСЧ культури, яку ми визначаСФмо як форму адаптациСЧ етносу до природних умов и способив творення свого довкилля.

У зв'язку из загостренням проблем взаСФмовидносин суспильства и природи перед сучасною педагогичною наукою и практикою виникли нови невидкладни завдання. Необхидно забезпечити пидготовку молодого поколиння, спроможного вивести людство зи стану глибокоСЧ екологичноСЧ кризи, в який воно опинилося через незнання або игнорування законив взаСФмовидносин суспильства и природи, споживацьке ставлення до неСЧ.

Настав час виховувати молодь не у згубний традициСЧ якомога бильше брати у природи, а в иншому, притаманному украСЧнському народови гармонийному спивиснуванни з природою, рациональному використанни та видтворенни СЧСЧ багатств, у психологичний готовности оберигати довкилля всюди и завжди.

У розв'язанни цих завдань першорядну роль маСФ видиграти екологична освита и екологичне виховання.

Дуже часто ци два поняття плутають. Дехто думаСФ, що чим бильше людина знаСФ про природу, тим усвидомленише вона захищаСФ СЧСЧ. Але це зовсим не так. Екологична освита - це лише надбани людиною екологични знання. Набагато важливишим СФ екологичне виховання, яке передбачаСФ засвоСФння людиною особливоСЧ екологичноСЧ морали, етики взаСФмин природи и людини. При цьому екологична мораль й екологична етика своСФю суттю СФ глибоко гуманистичними. Це "тАжнайдийовиши фактори, що контролюють екологичну благополучнисть"[3;С.23].

Екологична освита - це "свидомий и планомирний розвиток знань про навколишнСФ середовище протягом усього життя". Основна СЧСЧ мета: формування уявлень про довкилля, специфику його внутришних видносин, характеру антропогенного впливу, а також принципи гармонийного розвитку людини и природного середовища.

Пид екологичним вихованням розумиють такий розвиток воли, почуття, рис характеру, яки б проявилися в правильний (етичний) повединци у ставленни до природного середовища. Воно повинно бути добровильним и безперервним упродовж усього життя людини. Метою екологичного виховання СФ формування аналогичноСЧ свидомости, яка охоплюСФ поняття екологичноСЧ морали - збалансованости миж сприйнятаВ» навколишнього середовища, його пиднесенням и повединкою людей у ньому.

Екологичне виховання не може ориСФнтуватися тильки на розум. Необхидно впливати також на емоциСЧ и почуття. У школи цьому сприяСФ навчання ридноСЧ мови, литератури, художнСФ и музичне виховання.

Екология як проблема цикавить кожного з нас, бо в пидсумку - це проблема виживання людства. "Осередкомздесь СФ природни ресурси як засиб розвитку продуктивних сил, як середовище, де живе людина, В рамках розв'язання циСФСЧ проблеми видбуваСФться екологизация усих сфер суспильного життя" [5;С.4].

Екологичну освиту й виховання слид здийснювати повсякденно в сим'СЧ, дошкильних установах, школи, в дорослому вици. Для успишного формування екологичноСЧ вихованости учнив велике значення маСФ робота, що проводиться в молодших класах в цьому напрями. Аджездесь виховуються основни риси характеру особистости, и спилкування з природою видиграСФ першорядну роль. Важко сказати, що важливише -- практична дияльнисть, безпосереднСФ спилкування з природою чи широка словесна информация про неСЧ у поСФднанни з иншими засобами впливу. На перших порах у роботи з молодшими школярами заслуговуСФ на увагу саме повидомлення екологичних знань, бо шестилиток ще важко залучити до суспильно-корисноСЧ природоохоронноСЧ праци. Однак, формувати гуманистични переконання в учнив цього вику можна и треба. Адже враження дитинства вкарбовуються в розум и серце людини назавжди. В.О. Сухомлинський писав: "Якщо добри почуття не виховани у дитинстви, СЧх николи не виховаСФш... У дитинстви людина повинна пройти емоцийну школу -- школу виховання добрих почуттив" [29;С.73].

Роль школи у вихованни екологичноСЧ культури учнив незаперечна. РЖ не можна сказати, що видиграСФздесь бильшу роль -- екологична освита чи екологичне виховання. Лише розглядаючи ци процеси у взаСФмозв'язку, можна виховати екологично грамотного громадянина нашого суспильства.

Предмети гуманитарно-естетичного циклу, володиючи значними можливостями для екологизациСЧ змисту навчання -- могутний засиб виховання у школярив любови до природи, розуминня необхидности СЧСЧ охорони, СЧх вивчення сприяСФ художньому засвоСФнню природничоСЧ та социальноСЧ дийсности, розвиткови моральних и естетичних стосункив учнив, СЧхньому вминню виражати своСФ особисте ставлення до природи творчими засобами. Видчуття краси природи допомагаСФ по-новому сприймати мистецтво. Не випадково в програмах з музики пропонуСФться використання музичних творив за природничою тематикою. А програма з образотворчого мистецтва для 1-4 класив ориСФнтуСФться на формування естетичного ставлення до довкилля, насамперед, до живоСЧ и неживоСЧ природи.

У период педагогичноСЧ практики у Мстишинський ЗОШ РЖ-РЖРЖ ступенив Луцького району вивчали досвид Довгополюк НаталиСЧ СергиСЧвни. ВидмичаСФмо, що вона використовуСФ екологичний материал на уроках читання, математики.

Керування дияльнистю молодших школярив при формуванни у них екологичноСЧ вихованости пид час проведення урокив украСЧнськоСЧ мови вчители можуть здийснювати за допомогою ризних методичних засобив. Насамперед, за допомогою ризних навчальних завдань, инструкций, питань, вправ, бесид про красу. Учням пропонують виконати вправи, змист яких маСФ природознавчу спрямованисть.

Екологична освита й екологичне виховання здийснюються не лише на уроках природознавства, а й на инших уроках. Велики можливости для реализациСЧ поставлених завдань закладени в системи урокив читання.

Зокрема, роздили: "Краса земли, краса життя", "Зростайте справжними людьми" сприяють розвиткови спостережливости, вихованню спивчуття, спивпереживання, викликають потребу надавати допомогу тим, хто СЧСЧ потребуСФ. Велику роль видиграють також уроки позакласного читання. Наприклад, тема "У ризни пори року приваблива земля" поглиблюСФ знання учнив про пори року, збагачуСФ СЧхнСФ уявлення про красу природи та виховуСФ бережливе ставлення до неСЧ.

Пройти емоцийну школу -- школу виховання добрих почуттив (В. Сухомлинський) допоможуть дитям твори А. Дрофаня "На велику воду", Н. Забили "Журавлик", В. Сухомлинського "Не забувай про джерело" та ин.

Працюючи над поезиСФю А. Косгецького "Не хочу", наголошуСФмо, що все живе маСФ право на життя так само, як и людина ("РЖ ни стеблинку, гилку чи травинку я не ображу: це - страшенний грих!"), а охороняти природу треба заради неСЧ самоСЧ ("Метелика ловити я не хочу; вин - квитка неба, хай живе соби!").

Використовуючи фрагменти художних творив, можна запропонувати школярам розв'язати ту чи иншу екологичну задачу, ознайомити СЧх из правилами екологично грамотноСЧ повединки в природи не морализуванням, а надаючи СЧм право вибору варианта повединки, умотивувати СЧСЧ. З циСФю метою можна використати твори РД. Гуцала "Зайци", В. Носака "Несподивана зустрич", О. Копиленка "Весна в лиси", В. Кави "Вин живий", А. Бортняка "Зламана гилка" та ин. За допомогою цих творив можна створити таки педагогични ситуациСЧ, яки матимуть значний виховний вплив, сприятимуть формуванню пидструктури видповидального ставлення дитей до природи, бо без цього сени знання СФ лише "интелектуальним баластом".

РЖ, нарешти, досягнути успихив у формуванни екологичноСЧ свидомости можна лише тоди, коли пидростаюче поколиння оволодиСФ стратегиями и технологиями взаСФмодиСЧ з природою. Адже свидомисть формуСФться у процеси дияльности. Що треба зробити, щоб допомогти природи, школяри довидуються з творив Остапа Вишни "Вдячни шпаки", О. Левченка "Якщо допоможемо", О. Довженка "Матусин город", В. Скуративського "Лелечина криниця" та ин. РЖ обов'язково слид залучати дитей до посильних для СЧхнього вику природоохоронних справ, бо без цього наявнисть навить адекватних уявлень и понять, сформованисть видповидального ставлення до природи не забезпечить виришення екологичних проблем, оскильки людина буде безпорадною при реализациСЧ своСЧх знань у практичний дияльности.

На уроках украСЧнськоСЧ мови теж здийснюСФться екологичне виховання. Учни виконують вправи, яки мистять речення природничого змисту, видповидають на численни запитання за картинами, пишуть твори за власними спостереженнями, описують ту чи иншу пору року, тварин, рослини. Часто на уроках використовую екологични диктанти, перекази, заповидники.

Екологичний свитогляд учнив формуСФться також и на уроках математики. Дити розв'язують задачи природничого змисту, грають в математични игри екологичного характеру.

Вивчаючи, наприклад, тему "Синоними", вчитель може запропонувати таки вправи:

1. Знайди и пидкресли синоними в тексти:

Сплять метелики в травичци,

Ще куняСФ рибка в ричци,

Ще дримаСФ навить бджилка

Биля теплого причилка.

Б. Чалий

2. Знайти в тексти недоречно вжити слова и заминити СЧх синонимами. Записати удосконалений текст.

Сири журавли прилетять до нас рано. Ще сниг не зийшов, а вони вже щебечуть у висоти. Видшукавши ридни мисця, збираються невеликими табунами и починають танци. Пиднявши таким чином "настрий", птахи беруться за ремонт старих хатинок або споруджують нови. (Щебечуть - курличуть, табунами - зграями, хатинок - гнизд).

Пид час роботи на уроци з реченнями вчитель може давати учням приклади речень екологичного спрямування.

Наприклад:

Хоч би яке дерево ви посадили, вам буде вдячна матинка-земля.

Не ламай калину, бо вона в житти СФдина.

Краще принеси ти СЧй води. Не рубай тополю, бо вона зустринеться з бидою. Краще СЧй сестричу посади.

Вчитель може запропонувати завдання и до цих речень:

- Яки слова заперечують диСЧ? Чому? Як написани вони? (Не з диСФсловами окремо)

- Випишить головни слова.

- Яки речення за метою висловлювання?

- Складить и запишить власни правила поводження у природи. (Не рви квитив, бо знищиш красу. Не полохай птахив. Не руйнуй гнизд. Не вбивай навить найменшоСЧ комашки).

Екологизувати змист предмета украСЧнська мова можна введенням до збирника диктантив текстив з певною природничою информациСФю.

Наприклад:

Зима (1 клас)

Всю нич за викном завивал витер. Небо стало низьким и сирим. Билою м'якою ковдрою укрив землю сниг. На деревах стрибають голодни горобци.

Школяри з 2-го класу зробили годивници Вони розвисили СЧх на шкильному подвир'СЧ. У годивницях завжди СФ зерно, насиння и горобина. Пташки прилитають и дзьобають СЧжу.

На уроках зв'язного мовлення вчители включають творчи завдання. На таких уроках учни вчаться складати перши невелички твори -- казочки, легенди, пишуть перекази, описи. Особливо дити полюбляють складати тексти про тварин и рослини. А тому вчитель маСФ пропонувати учням теми, яки близьки СЧм и цикави. Наприклад;

"З ким розмовляСФ навесни вербичка на берези рички;

"Легенда про кульбабу;

"Що мени розповила краплина роси?";

"Яку казкову историю розповила билочка?".

Спочатку вчитель допомагаСФ дитям. ПропонуСФ СЧм зачин, головну частину, кинцивку тексту. Але пизнише, коли дити зрозумиють саму суть складання текстив, вони пробують СЧх складати сами.

Можна запропонувати два варианти складання текстив:

Вариант 1.

"Обранець ридноСЧ земли" (Легенда про дубок).

Зачин. Був соби славний леТСинь..., неабиякоСЧ сили, вси його любили, допомагав.

Головна частина. Та ось напали, стали топтати, стислося серце, скочив на тАЮ., б'СФться не ден не два, падають..., направо, наливо, повернувся додому з першою... та пидступний ворог... у самисиньке серце...; захитався. Але не впав; перетворився натАж

Кинцивка. СвоСЧм життям землю врятував. А смертю своСФю прикрасив СЧСЧ. Хто йде - всяк поклониться.

Вариант 2.

"Яким я бачу дубок у майбутньому". (Текст-роз-повидь).

Зачин. Ось и закинчився....; настав час...; стали думати, що б залишити на згадку....

Головна частина. Допомогла у цьому, виростила; тепер ми посадимо; и виросте...; мени уявляСФться...

Кинцивка. Бо життя вичне.

Учням можна запропонувати самим обрати тему и написати якусь казку чи легенду про рослину чи тварину. Таки завдання дуже подобаються дитям.

Щоб активизувати дияльнисть учнив на уроках ридноСЧ мови, доцильно до структури уроку включити невелики конкурси, викторини на краще знання загадок, прислив'СЧв, приказок про рослини, тварин, взагали, про охорону природи.

Уризноманитнять уроки мови завдання у вигляди гри, яка може сприяти и вихованню екологичноСЧ культури у дитей молодшого шкильного вику.

Дидактична гра "Що було б, якби.."

тАжраптом перестали квитнути рослини?

... зникли лисови звири и птахи?

тАжне стало води на земли?

Гра "Висник весни",

ЧитаСФмо початок речення, дити вибирають закинчення на дошци).

Граки прилетили - ... (перши проталини на полях принесли).

Жайворонки нас полями заспивали - ... (трава зазеленила).

Над квитами перши метелики закружляли -... (ластивки прилетили).

Таки уроки емоцийно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителеви ризнобично и системно сформувати необхидни уявлення про життя, вони СФ цикавими, запобигають утомлюваности дитей, посилюють интерес до навчання, сприяють вихованню екологичноСЧ культури. Можливости екологичного виховання невичерпни, и його можна здийснювати на будь-якому уроци, завдяки включенню народознавчого материалу, ризних завдань природничого змисту в канву урокив ридноСЧ мови.

Використання завдань з екологичною спрямованистю активизуСФ роботу як учителя, так и учнив, сприяСФ формуванню активноСЧ життСФвоСЧ позициСЧ, що виявляСФться у вчинках.

Отже, використовувати екологичний потенциал кожного навчального предмета -- обов'язок класовода. Тильки озброСЧвши учнив науковими знаннями про об'СФкти и явища природи, ми закладаСФмо основу для СЧхнього екологичного виховання. Адже захищати и любити можна передусим те, що добре знаСФш [11;С36-38].

Роздил РЖРЖ. Шляхи використання дитячоСЧ литератури для формування екологичноСЧ культури школярив

2.1 Дитяча периодика УкраСЧни як засиб розвитку мовленнСФвоСЧ творчости школярив

Одним из основних напрямив национального виховання СФ розвиток индивидуальних здибностей и вминь молоди, забезпечення умов СЧСЧ самореализациСЧ, а також розроблення та застосування оригинальних педагогичних технологий, нових пидходив, форм и методив навчання, яки видповидали б потребам розвитку особистости, сприяли б розкриттю талантив, розвитку творчих уминь кожного.

У навчанни учнив 1--4 класив украСЧнськоСЧ мови значне мисце посидаСФ мовленнСФвий розвиток молодших школярив - уминня висловлюватися в усих доступних для них формах, типах и стилях мовлення. Важливою ланкою цього багатогранного процесу СФ розвиток дитячоСЧ творчости. Помитна роль у виришенни означеноСЧ проблеми маСФ належати, на мою думку, роботи з материалами дитячоСЧ периодичноСЧ преси.

Загальновидомо, що дитяча преса виконуСФ, передусим, функциСЧ популяризациСЧ конкретних пизнавальних та социальних идей. Змист дитячих часописив маСФ бути не тильки цикавим для дитей того вику, на який вони ориСФнтовани, а й мистити пизнавальну информацию, тобто розповидати читачам про нове в житти людей та навколишньому свити, видкриття науки и техники. При цьому вси материали мають пропагувати усталени цинности народу и суспильства в цилому.

Килькисть периодичних видань для дитей у держави свидчить про ривень СЧСЧ цивилизованости, культури, интелекту, а також про перспективи розвитку в майбутньому. Нове поколиння маСФ формуватися пид впливом гуманистичноСЧ державноСЧ политики, сим'СЧ, громадськости та джерел информациСЧ, що гарантують повноцинний всебичний розвиток дитини. Вважаю, що думка про занепад дитячоСЧ журналистики у зв'язку из зростанням впливу телебачення СФ хибною, оскильки телебачення або ж комп'ютер жодною мирою не заминюють периодики. Це ризни засоби информациСЧ, що по-ризному впливають на интелектуальну дияльнисть дитини.

Закономирна, що свит украСЧнськоСЧ дитячоСЧ преси розширюСФться. Попри вси економични, духовни, видавничи негаразди, на сьогодни СФ понад 50 видив дитячих журналив та газет всеукраСЧнського ривня. Вони здатни задовольняти най вимогливишого читача. Тематична ризноманитнисть и полиграфична якисть дитячих видань, яскрависть и виразнисть художнього оформлення, яки СФ, передусим, необхидною умовою СЧх успишного функционування за обставин ринковоСЧ конкуренциСЧ, покликани приваблювати малих читачив та СЧхних наставникив -- батькив, учителив, вихователив.

Варто зазначити, що поряд из добре видомими не одному поколинню читачив журнальними назвами додалося багато нових: "Клас!", "Розмалюйко", "Пизнайко", "Словознайка" (з 1990 р.), "Зернятко" (з 1995 р.), Малеча" (з 1998 р.), "Дитяча Академия" (з 2001 р.), "Вулик" (з 2002 р.) и зовсим нове видання -- "Пизнайко вид 2 до 5" вперше вийшло у свит у сични 2005 року. Останним часом з'явилося ще декилька найновиших видань, яки поки що не набули бажаного розповсюдження. Наприклад, це стосуСФться росийськомовних видань "Ухтышка", "Профессор Крейд" та ин. Бильшисть видань виходить у КиСФви, але СФ й винятки - региональни "Клас!", "Дзвиночок", "Свит дитити", "Зернятко", хоча й у столици вони добре видоми. Щодо дитячих газет, то СЧх асортимент не такий великий, як журналив. Видоми нам "Дитяча газета", "Жива вода", "Зирка", "Перченя", "Я сам (а)", "Велика дитяча газета", "Казковий вечир" заслуговують окремоСЧ розмови. Але варто згадати, що, крим всеукраСЧнських газет, починаСФ розвиватися шкильна преса (не звичайни стингазети, а справжни шкильни видання, цикави для широкоСЧ аудиториСЧ).

Тиражи периодичних видань для дитей щороку збильшуються, що свидчить про зростання потреби у якисному украСЧнському продукти. Звидси виникаСФ запитання: як зориСФнтуватися батькам, учителям та методистам у такому потоци дитячоСЧ периодики? Через нестачу коштив журнали та газети не мають достатньоСЧ реклами, без чого складно заробляти необхидни Це замкнене коло, на щастя, змогли розирванни два журнали -- "Барвинок", уже класичний взирець дитячоСЧ преси, и "Пизнайко", заснований за часив незалежности. РЖгровий журнал "Пизнайко", украСЧнськоСЧ, виходить ще й росийською та английською мовами (росийськомовний "Познайка" -- то традицийний у таких випадках вариант иншою мовою, судячи зи змисту, принципово самостийне видання). Але якщо радиореклама "Пизнайка" спрямована передусим на дитей, то "Барвинок" у своСЧй реклами робить акцент на увази батькив. Обидва пидходи СФ психологично виправдани, але якисть власне рекламних текстив поки що залишаСФ сподиватися на краще.

Учители ж, у свою чергу, не в змози зориСФнтуватися у цьому потоци дитячих видань через брак критично-методичного анализу, а часом простого библиографичного информування. Тут несподивано негативну роль видиграСФ розмаСЧття ризних "методичок", збирок завдань, вправ и готових розробок урокив, яки видсувають дитячу пресу з СЧСЧ материалами на другий план. Здобути нами дани, на жаль, свидчать, то вчители у своСЧ СЧй роботи ридко використовують материали игровоСЧ периодики. Водночас вона здатна значною мирою заминити дитячи енциклопедиСЧ, задачники, розмальовки, адже багато журналив особливу увагу звертають саме на розвиток интелекту школяра, його творчих здибностей. Окрим розваг, у них знаходимо цикави и пизнавальни розповиди з историСЧ ("Дивосвит", "Свит дитини"), життя рослин и тварин, культури народив свиту ("Дитяча Академия", "Загадкова скарбничка", "Соняшник"), твори литературних класикив та сучасних письменникив ("Веселочка", "Терентий", "Барвинок", "Пизнайко" тощо). Природничу тематику висвитлюють "Яблунька", "Азбука природи", "Джмиль"; веселять та розвивають дитячий интелект журнали "Малеча", "Вулик", "Стежка"; вивчати английську мову юни читачи можуть за специализованим виданням "Словознайка", окремими рубриками журналив "Загадкова скарбничка", "Котя", "Стежка", "Джмиль", журналом "Posnayko" та ин.

Корисними для батькив и вчителив СФ додатки у газети "'Казковий вечир" та в журнали "Загадкова скарбничка". Це поради психологив и педагогив, як допомогти дитини вчитися и розвиватися, организувати дозвилля.

Зручними у користуванни и здобутти нових знань СФ тематични випуски дитячих видань. Вони не тильки подають нову цикаву информацию з гарними илюстрациями, а й перевиряють засвоСФни знання за допомогою ребусив, кросвордив, логичних завдань, саморобок, розмальовок, комиксив тощо. У журнали "Малеча" СФ додаток "Розважальник интелектуала", журнал "Стежка" СФ комплексною грою. Головним персонажем кожного нового випуску СФ видомий казковий або мультипликацийний герой, де, поряд из завданнями, спрямованими на формування розумових здибностей, подаються завдання для розвитку зв'язного мовлення, цикави видомости про рослинний и тваринний свит.

"Барвинок: Про все на свити и про тебе" - дитячий литературно-художний и загальноосвитний журнал для дитей молодшого та середнього шкильного вику, один из найдавниших в УкраСЧни, який за минули десятириччя функционування завоював соби непереборний авторитет. Заснований 1928 року. Вин СФ партнером видомого видання для педагогив "Початкова школа", и це, очевидно, пояснюСФ той факт, що "Барвинок" найпопулярниший серед дитей, а також найвидомиший серед учителив. Варто видзначити той факт, що журнал був удостоСФний ПочесноСЧ Грамоти ПрезидиСЧ ВерховноСЧ Ради УРСР у 1978 роци, а також ПочесноСЧ Грамоти Кабинету Министрив УкраСЧни 2003 року.

"Барвинок" репрезентуСФ себе як журнал школярив УкраСЧни. Вин може здатися дещо заполитизованим (ось назви рубрик и деяки термини журналу: Барвинкова республика, Министерство Мандривок; Министерство Солодощив и розваг и т. ин.). Але це просто один из прийомив, що дозволяСФ дитини видчути бильше свободи або значущости опрацьовуваного материалу.

МинулоСЧ осени журнал започаткував 1-й ВсеукраСЧнський литературний конкурс ВлЦикави историСЧ моСФСЧ родиниВ», який тривав усю осинь и проводився у три етапи;

- Моя история.

- Татова пригода, мамина писня.

- Бабусина казка, дидусева оповидка.

Подибни конкурси -- не ридкисть для журналу, а СЧх значення як завдання для всього класу величезне. Це може бути колективний класний твир або индивидуальне завдання для учнив з високим ривнем навчальних можливостей. Неридко видислани на конкурс роботи вид усього класу завойовують нагороду або з'являються на сторинках журналу. Варто уявити радисть учнив у такому випадку! "Барвинок" илюстрований детализованими малюнками, яки приСФмно розглядати килька разив, знаходячи все нови й нови детали: подани у невимушений форми художних творив завдання СФ справди пизнавальними и водночас цикавими.

Оповидання, приказки, загадки, мовни игри, игри-завдання можна використовувати як вправи для колективноСЧ й индивидуальноСЧ роботи, пид час вивчення майже всих тем нашоСЧ програми. Увесь журнал чи окреми його сторинки використовувати як яскраву привабливу картку для роботи з парами, групами, як зи слабкими, так и з обдарованими дитьми, для виготовлення якоСЧ вже не потрибно витрачати свий час (Додаток А) [4; С.8].

Мудрий ВлБарвинокВ» справди, бо в основи його - мовне багатство народу: легенди, приказки, прислив'я. В пригоди буде журнал и на уроках читання (ВлРозповиди-коротулькиВ», ВлАбетка украСЧнських народних загадокВ», ВлМиколчини историСЧВ», Мандри и подвиги лицаря Горчика, Мистер Фокс и його друзи). На уроци природознавства не обийтися без короля Мудрила Першого и Останнього, та його завдання, Лаборатория Макара Макарончика, Книга золотих казок - ВлЯлини-балакухиВ», ВлЛюди, яки шукали завтрашний деньВ». Няв+гав+цвиринь: ВлКрила, лапи и хвостиВ»: - де школяри дизнаються про ризних тварин як: ВлКашалот дякуСФ жолобиВ», бик, ему, СЧжак морський, йорж, оселедцевий король, шкиряста черепаха, матамата, химера, морський тюлень, дикобраз, СФнот-полоскун, кускус. Рубрика ВлСекретни файли про тебеВ» розповисть школярам про те, як вишневий сик захистить м'язи вид утоми.

А рубрика: Хто? Що? Як? Де? Коли? й Чому? пропонуСФ видразу килька мандривок. Спочатку барвинчата вирушать до НовоСЧ ЗеландиСЧ, щоб поспостеригати за пташкою Киви, видтак помандрують до ПивденноСЧ Америки - дослиджувати колючки на кактусах, а насамкинець СЧх чекаСФ космичний полит, пид час якого вони дизнаються про собак -- перших космонавтив. Дали дизнаються де зимують солов'СЧ, яка гора найвища в УкраСЧни.

Ну а тим, хто не любить далеких мандривок, Министерство кузьок и ромашок БарвинковоСЧ республики приготувало конкурс "Я ранише не знав, що..." -- про литни видкриття у свити живоСЧ природи. Його учасникам треба продовжити речення "Я ранише не знав, що..."

- ромашку ще називають ромен, невистульки, невистка, роман, рум'янок... Про це мени розповила бабуся.

- заСФць - не боягуз. Коли йому не вдаСФться втекти вид нападника, то вин лягаСФ на спину и видбиваСФться вид ворога задними лапами... Ми бачили це з дидусем у лиси.

- немаСФ двох соловейкив, яки спивали б однакови писни... Я сам перевирив це, коли наша сим'я видпочивала на дачи.

- коринь лопуха можна класти в суп... А восени я зварю з нього смачне повидло -- уже маю рецепт.

РЖ, як завжди, на сторожи, щоб ни з ким из барвинчат не сталося биди, суперагент Кварк. Вин застеригаСФ вид неприСФмностей пид час збирання грибив: "Не збирайте гриби биля шосейних дориг и звалищ. Не берить незнайоми гриби. Коли сумниваСФтесь, не нахиляйтеся за ними. Якщо вже виришили взяти такий гриб, то покладить його окремо, а потим запитайте про нього у досвидчених грибникив. Повернувшись из лису, ще раз переберить зибраний урожай. Николи и за жодних умов не вживайте сироСЧжки сирими. А перед тим, як готувати грибну печеню, видварить гриби у двох водах".

Справедливо буде сказано, ВлБарвинкова аптекаВ» - виконечко в наш багатий навколишний свит. Прекрасний навчальний материал для урокив природознавства та охорони життя и здоров'я дитей (анализ журналив: Барвинок. - 2005. - №10; Барвинок. - 2006. - №8; Барвинок. - 2007. - №6, 11; Барвинок. - 2008. - №1, 7, 10, 12).

"Малятко" -- щомисячний журнал для дитей. Його було засновано 1960 року, тому вин добре видомий багатьом поколинням читачив. Але, на мою думку, журнал маСФ недолик -- вин занадто нагадуСФ дитям про школу, що видно из самоСЧ його обкладинки. У житти дитини и так дуже багато школи, тому вважаСФмо, що простир дитячого журналу маСФ бути позбавлений зайвих дидактичних нагадувань про навчання. Краще, коли дитина вчиться, навить не помичаючи цього; а завдання типу "Чаривна школа", "Лисова школа" вже не нови. Проте поряд з виршами й оповиданнями про школу зустричаСФмо "Весели вирши", побудовани на звуконаслидуванни; цикави для дитей оповидання, у тексти яких певни слова заминено малюнками. Дити з радистю визьмуться за складання подибних завдань, особливо якщо пидняти планку, запропонувавши зробити це краще и бильше, ниж подано в журнали.

"Дитяча Академия" - дуже цикавий и неординарний журнал, що друкуСФться лише з 2003 року, але вже встиг завоювати прихильнисть читачив, адже загальний тираж видання 24000 примирникив. Журнал ТСрунтуСФться на спивпраци з читачами (друкуються СЧхни материали, фото, функционуСФ "Клуб друзив"), висвитлюСФться активне життя сучасних дитей -- участь у фестивалях и конкурсах. Крим цикавоСЧ информациСЧ про историю, культуру, спорт и кумирив, подаСФться добирка ризноманитних кросвордив, жартив та ребусив.

"Однокласник " ("ОК") -- один из найдавниших для дитей в УкраСЧни, Сучасний "Однокласник" маСФ понад 20 рубрик, цикави интерв'ю, плакати-постери з улюбленими виконавцями, бесиди на психологични теми. В усих виданнях -- широкий вибир завдань, ребусив, кросвордив, "лабиринтив", що робить дозвилля дитини максимально заповненим и, крим того, корисно-пизнавальним.

"Пизнайко". Оскильки журнал створений и позиционуСФ себе як видання позашкильне, як "дитячий игровий журнал", то його автори у своСЧх материалах чудово утримуються вид зайвого дидактизму, скочування на позициСЧ педагогичних повчань. А весь пизнавальний материал ничим не нагадуСФ дитини безпосередньо про уроки. При цьому вин чудово виконуСФ основну свою роль -- дати дитини нови знання и водночас формувати потяг до СЧх поглиблення.

Варто звернути увагу на збирки комиксив з пригодами "Пизнайка". Це справжний подарунок для дитини, оскильки инших подибних видань для такоСЧ виковоСЧ категориСЧ у нас немаСФ, а инши украСЧнськи журнали комиксив -- К-9, його дочирни проект Intercat, Dark Warrior, Milkyqirl -- хоча, безперечно, й цикави, але для молодших школярив у жодному випадку не пидходять.

Добре и те, що журнал виходить трьома мовами. Причому, як уже згадувалося, росийська й английська версиСЧ -- це не простий переклад з украСЧнськоСЧ, а самостийни якисно ривноцинни видання. Хотилося б ще бачити компакт-диски у додаток не тильки до англомовноСЧ версиСЧ.

Важливе мисце у розвитку дитячоСЧ творчости у нашому дослидженни видводиться урокам розвитку мовлення, в центри яких -- робота над мовленнСФвими уминнями и навичками.

Материали журналив дають змогу организувати роботу над побудовою диалогичних и монологичних висловлювань: переказ готових текстив и побудова своСЧх висловлювань на основи прочитаних чи прослуханих творив; розповиди про випадки из життя школярив. Ефективними СФ игри, складання загадок, казок, видтворення готового тексту, його продовження, редагування, побудова творив ризних типив за зразком тощо. При цьому варто практикувати створення мовленнСФвих ситуаций, обов'язковими компонентами яких за теориСФю мовленнСФвоСЧ дияльности СФ: мета висловлювання, умови, в яких воно видбуваСФться, адресат. Створення мовленнСФвоСЧ ситуациСЧ допомагаСФ учням побачити в роботи над твором не просто завдання, побудувати текст, а необхиднисть найбильш точно и повно висловити свою думку. МовленнСФви ситуациСЧ сприяють також усвидомленому добору мовних засобив видповидно до мети та умов висловлювання, розкриттю и розширенню творчих можливостей учнив початкових класив.

Писля ознайомлення зи свитом витчизняноСЧ преси для дитей справди не залишаСФться сумнивив, що така скарбниця нестандартних завдань, авторських виршив, пизнавального материалу мусить бути належним чином використана у практици сучасноСЧ початковоСЧ школи и, не в останню чергу, для розвитку словесноСЧ творчости з раннього шкильного вику.

Готуватись до уроку позакласного читання на тему "Чаривний свит казки" можна за казками, поданими у журналах "Дивосвит", "Пизнайко", "Яблунька" й инших.

Використання дитячоСЧ периодики, пропоновани завдання стимулюють розвиток в учнив спостережливости, активизують пизнавальну допитливисть и самостийнисть, створюють умови для СЧхньоСЧ индивидуально-творчоСЧ самореализациСЧ. Спостереження за використанням молодшими школярами завдань на уроках розвитку мовлення з використанням материалив дитячоСЧ преси показують, що така организация навчальноСЧ дияльности сприяСФ розширенню творчих можливостей учнив, формуванню незалежноСЧ повединки, усвидомленню цилей навальноСЧ дияльности [35; С.55-59].

Робота з дитячою книжкою СФ невид'СФмним структурним компонентом у цилисний системи пидготовки дитей до школи. Основна мета цього напряму роботи -- пидготувати дитей до систематичного курсу читання в початковий школи, пробудити и пидтримати у дошкильникив интерес до дитячоСЧ книжки и бажання з нею спилкуватися, розвивати зв'язне мовлення дитей, сформувати елементарни уминня ориСФнтуватись у книжци з опорою на таки показники: написи на обкладинци (прочитуСФ педагог), илюстрациСЧ; розвивати увагу до засобив художньоСЧ виразности твору.

Методика навчання спилкування з книжкою дитей циСФСЧ виковоСЧ групи маСФ своСЧ особливости, яки полягають передусим у врахуванни сприймання 5-ричними дошкильниками книжки, тексту и ривня розвитку в них навички читання.

Як видомо, у дитей 5 рокив переважаСФ наочно-образне мислення. У книжци дити бачать насамперед об'СФкт зображення, а не саме зображення. Спостеригаючи, дитина видиляСФ найяскравиши, а не найсуттСФвиши ознаки об'СФкта. РЗй набагато легше переказати змист усього тексту пидряд, ниж вибрати якусь сюжетну линию чи виокремити значення одного епизоду для розкриття характеру персонажа. Вона може простежити послидовнисть подий у твори, але встановити причиново-наслидкови зв'язки СЧй не пид силу, що пояснюСФться конкретнистю дитячого мислення.

Уява 5-ричних дитей розвинена досить слабко. Сприйманню дошкильниками змисту твору притаманний "наСЧвний реализм , якому властиве ототожнення художнього вимислу и реальноСЧ дийсности. ПодиСЧ сприймаються ними як таки, що мали мисце у дийсности, а героСЧ -- учасники описаних подий. Дити-дошкильники зазвичай сприймають художню форму як щось окреме вид змисту.

Все це впливаСФ на вибир форм и методив роботи з дитячою книжкою, а також на вибир змисту читання.

Провидними методичними прийомами на заняттях з 5-ричними дитьми СФ цилеспрямоване розглядання книжки, слухання, дидактична гра.

Пид час добору дитячих книжок педагог враховуСФ санитарно-гигиСФнични вимоги до полиграфичних видань (якисть паперу, илюстраций, розмир и форму шрифту и та ин.).

РЖлюстрациСЧ у книжках для 5-ричних дитей мають займати 70--75% вид загальноСЧ площи. Об'СФкти, зображени на них, мають в пизнаватися дитьми, а кольорова гама - не бути занадто ризкою. Наповнюванисть, послидовнисть илюстраций мають бути такими, щоб дитина з опорою на них могла досить легко видтворити змист прослуханого твору.

Крим того, илюстративний материал повинен сприяти розвитку художних смакив и творчоСЧ уяви дитей. РЖнакше таки книжки не слид використовувати, навить якщо вони мистять цикави високохудожни тексти [28;С.47-52].

Книжкова илюстрация -- це ВлперекладВ» словесних образив наочно-зображальними. Це особливий вид графичного мистецтва, який висуваСФ своСЧ вимоги до митця. Художник-илюстратор маСФ справу з литературою ризних краСЧн и народив. Вин повинен видчувати дух епохи, в який живуть героСЧ казок, оповидань, повистей. РЖлюстратора виризняСФ своСФридни властивости пам'яти, адже вин маСФ багато чого тримати в ний: детали одягу, архитектуру будинкив, обриси меблив. Вин повинен знати, як передати пензлем ризни емоциСЧ дитей и дорослих, жорстокисть, злисть и спокий тварин. Уси ци ВлзаготовкиВ» накопичуються у Влкомори пам'ятиВ» художника протягом усього життя. ВлЯ згадуюВ», -- так визначав свий творчий процес видатний французький илюстратор книг Гюстав Доре. Недаремно Мнемозину (Пам'ять) стародавни греки вважали матир'ю усих дев'яти муз. За своСФ недовге життя Г. Доре проилюстрував гори книжок. Знайдени ним образи литературних героСЧв незаперечно переконливи, и ми з дитинства уявляСФмо Лицаря Сумного Образу Дон Кихота та його вирного зброСФносця Санчо Пансу, хвалькуватого брехуна барона Мюнхаузена, персонажив чаривних казок Ш. Перро саме такими, якими СЧх силою свого могутнього таланту створив чаривник Г. Доре. До творив, яки вин илюстрував, художник робив по килька сотень малюнкив. РЖ це вже не просто илюстрування, це -- спивавторство, тому недаремно малюнки Г. Доре мицно ВлзрослисяВ» з текстами та стали вичними супутниками илюстрованих ним творив. Видомий митець, бажаючи бути универсальним, писав маслом, займався скульптурою, але в историСЧ мистецтва залишився як гениальний илюстратор книжок. Можна сказати, що иснуСФ тип художникив, талант яких найяскравише виявляСФться саме в илюструванни литературних творив.

Трапляються випадки, коли письменники, побоюючись, що художник може викривити образи персонажив, не бажають илюструвати своСЧ твори. Найбильше це стосуСФться книжок для дорослих. Дитячи ж книжки просто неможливо уявити без илюстраций. Адже художники ВлприходятьВ» до дитей, коли малята не вмиють ще не тильки читати, а й навить добре говорити. РЖлюстрування книжок для дитей ризного вику пидпорядковуСФться правилам, що продиктовани особливостями дитячого сприйняття и, разом з тим, маСФ безмежний простир для творчости, вигадки, фантазиСЧ. Бо якщо малюнки в усих творах будуть схожими, то книжки дуже швидко стануть нецикавими. Мова малюнка инколи виявляСФться важливишою, впливовишою, ниж друковане слово. У ний диють своСЧ закони зоровоСЧ метафори, ритму. РЖ кожен художник видкриваСФ власну неповторну, промовисту для людського сприйняття мову.

Основни принципи та вимоги до книжковоСЧ илюстрациСЧ складались десятилиттями. Одним из принципив СФ педагогична, виховна спрямованисть книжковоСЧ графики. Зробити книжку яскравою и зрозумилою для дитей -- основне завдання письменника и художника -- авторив дитячих книжок. Дити дуже допитливи, вони жадибно пизнають свит. Тому необхидним в илюстрациях для дитей СФ пизнавальний елемент. Малюнки повинни давати видповиди на вси дитячи ВлЯк?В», ВлЧому?В», ВлДе?В», ВлНавищо?В». РЖлюстрациСЧ до текстив розширюють свит дитини, вони розповидають про знайоми та незнайоми для них речи, про тварин и рослини, яки живуть и ростуть и поруч, и досить далеко, про те, що слид робити, а чого уникати.

Спостеригаючи за дитьми, художники дуже швидко помитили СЧхню схильнисть до творчости, яка виявляСФться у дитячих играх. РЖ митци, задовольняючи дитячу потребу самовираження, ВлзаговорилиВ» з дитьми мовою гри, серйозно запрошуючи СЧх грати чесно и на ривних, видчувати себе диючою особою. РЖлюстрациСЧ у дитячих книжках мають також и розважальну мету. Врешти-решт, вони виховують у дитей любов до прекрасного, учать бачити його у житти, у природи, у людини. Запам'ятовуючись, илюстрациСЧ формують естетични смаки дитини [20].

Книга для дитини - результат спильноСЧ праци письменника и художника. Слид зауважити, талановитого письменника и талановитого художника.

Письменник створюСФ словесну картину, художник видтворюСФ зоровий образ. Ця СФднисть словесного и зорового - важлива для маленького читача. Як дитина, що вмиСФ читати, а особливо та, яка ще не вмиСФ читати, знайомиться з книгою? Вона гортаСФ сторинки, вишукуСФ илюстрациСЧ и зачаровано СЧх розглядаСФ. Щоб книга стала неповторним чудом, магнитом, який постийно притягуСФ дитячу увагу, в ний повинни бути яскрави илюстрациСЧ.

Прикро, що у наш час, час видсутности книжкового дефициту, на прилавках можна побачити книги для дитей без илюстраций. РЖ зовсим гирко стаСФ, коли бачиш дитячи книги-штампи, в яких зображени героСЧ з бездушними ляльковими обличчями, що не виражають будь-яких емоций. ГероСЧни унификовани: Попелюшка схожа на Зачаровану Красуню та Билоснижку, а разом вони схожи на Червону Шапочку та Дюймовочку.

Велика килькисть илюстраций до дитячоСЧ книги СФ вильними малюнками, ничим не пов'язаними из твором. Прикладом цього СФ илюстрациСЧ до книги С. Я. Маршака [Маршак 2001: 56]. У вирши ВлЗеленая страницаВ» поет змалював таку картину:

Вот темно-красная божья коровка,

Спинку свою, разделив пополам,

Вскинула крылья прозрачные ловко

И полетела по божьим делам.

Художники С. Бордюг, Н. Трепенок подадаСФ текстови. На малюнку сонечко видправилось у мандри, спираючись на ципок. З якою метою деяки илюстратори допускають неточности, игноруючи текст? На це питання важко видповисти. Можливо, неуважно читаючи твир, можливо, не погоджуються из авторським баченням и протестують... Проти чого? РЖ яку функцию, на СЧхню думку, повинна виконувати така илюстрация?

Книга казок Шарля Перро "Казки матуси Гусини" одна из перших, з якою ознайомлюються дити. Дуже важливо, щоб маленьки читачи побачили казковий свит очима такого художника, як Гюстав Доре, що перебував у повний духовний СФдности из письменником Л. Август Гюстав Доре (1832-1883) у 1862 рр. пидготував илюстрациСЧ до казок Ш. Перро, яких майстерно поСФднав фантастичне и реалитичне, жахливе и смишне. В илюстрациях, казки "Червона Шапочка" марно шукати двозначности. Художник начебто проигнорував грайливу мораль казки: спокусливи чоловики дуже небезпечни молодим дивчатам:

Красавицам и баловницам,

В пути, встречая всяческих мужчин,

Нельзя речей коварных слушать,

Иначе волк их может скушать.

РЖлюстрациСЧ Г. Доре - це суто фантастичний свит, в якому живе чаривна смила дивчинка Червона Шапочка, що не лякаСФться страшного величезного вовка. Але разом из тим ци илюстрациСЧ, не розкриваючи казковоСЧ алегориСЧ, вимушують читача замислитися над алогичнистю казки. Якщо читач и повирив казци, то малюнку повирити важко.

СвоСЧ казки Ш. Перро пристосував для читання у свитських салонах, мова автора вишукана, описи картинни. Але у французького письменника СФ одна казка, у який вин реалистично змальовуСФ життя народу, злидарив, в усьому залежних вид ласки жорсткосердних дворян. У казци "Хлопчик-Мизинчик" Ш. Перро показав без прикрас життя багатодитноСЧ родини лисоруба, якому ничим годувати дитей и щоб не бачити СЧхньоСЧ мученицькоСЧ смерти батьки виришують завести СЧх у лис и там кинути. Жахливий, реалистичний, зовсим не казковий початок твору нагадуСФ хрестоматийну новелу В. Стефаника "Новина". Гриць Летючий виришив убити своСЧх дитейВ» щоб не дивитися на СЧх повильну смерть вид голоду. Однак, на видмину вид украСЧнського новелиста Ш. Перро у цьому твори, як и в инших казках, переходить вид життСФвоСЧ правди до фантастики, подаСФ чаривний шлях своСЧх героСЧв до порятунку, до щастя. Г. Доре в илюстрациСЧ до казки не видступаСФ вид тексту, змальовуючи ймовирни зорови образи. Перед нами обшарпана, наче пограбована оселя, виснажени голодом обличчя героСЧв, безрадисни очи. Голова лисоруба повернута до дружини, в очах питання: "Що робити? Як дали жити? Як прогодувати дитей?". Художник издесь використовуСФ освитлення: видблиски вид вогнища падають на обличчя чоловика и жинки, але це свитло не тепле, а холодне, навить крижане, воно не зигриваСФ, а заморожуСФ душу и серце. Художник, як завжди, переконливий и достовирний навить у деталях: вид давно порожньоСЧ миски не можуть видирвати голодного погляду худи собака та кишка.

Гюстав Доре був видомим у XIX столитти. Пройшов час, художника призабули, почали критикувати, висмиювати його дещо вишукану манеру. У XX столитти интерес до французького художника видродився знову, адже таланти не зникають безслидно. Книги з илюстрациями чаривника Г. Доре повертаються до читача, дорослого и маленького, продовжують жити. Нарешти вси прихильники таланту митця зможуть йому щиросердно сказати: "Ласкаво просимо, шановний Гюстав Доре, до нас! Без Вас у цьому свити було так буденно, так не вистачало чуда!" [47;С.44-51].

Яки ризновиди дитячих книжок доцильно видбирати для урокив? Враховуючи викови особливости дитей молодшого шкильного вику, варто обов'язково включати таки видання, як книжки-картинки, книжки-играшки, книжки-планшетки, книжки-розкладанки, книжки-малятка, а також книжки великого формату. Вони приваблюватимуть дитей неординарною формою, игровими елементами, образними илюстрациями. Як показуСФ досвид, дити досить емоцийно реагують на них, идо сприяСФ розвитку интересу до книжки, до читання, до пизнання.

Вчитель видбираСФ для урокив доступни для циСФСЧ виковоСЧ групи високохудожни, емоцийно забарвлени твори, насичени пизнавальним змистом. У них мають бути писеньки, диалоги, материал для инсценування. За жанровою спецификою це переважно казки, мали фольклорни форми, вирши, коротки оповидання.

Якщо на уроци немаСФ можливости забезпечити видповидною книжкою кожну дитину, а вона СФ лише у вчителя, СЧСЧ показ (написи на обкладинци, илюстрациСЧ) вин спочатку проводить "з руки", а потим пропонуСФ дитям для колективного чи индивидуального розглядання.

Обов'язковою складовою на кожному уроци СФ словникова робота. Вчитель видиляСФ в тексти незнайоми, важки для розуминня слова и вислови, пояснюСФ СЧх, визначаСФ, яки з них доцильно ввести в активний словник дитей [28;С.47-52].

2.2 Використання казки в екологичному вихованни учнив

Молодший шкильний вик - один из найбильш складних периодив у психичному розвитку дитини. Саме в цей час видбуваСФться змина основного виду дияльности дитини. Ним стаСФ навчання. Трансформация способу життя школярив, интенсивний розвиток пизнавальноСЧ сфери зумовлюють труднощи у сприйнятти, розуминни та запам'ятовуванни програмового материалу. Важливою умовою реализациСЧ мети навчання и виховання, яка полягаСФ у формуванни низки компетенций особистости, СФ тисна спивпраця сим'СЧ и школи. З огляду на це, в Програми виховання дитей та учнивськоСЧ молоди в УкраСЧни одним из основних завдань визначено: посилити роль сим'СЧ у вихованни дитей, змицнити СЧСЧ взаСФмодию з освитними закладами.

Ефективнисть набуття учнями знань, уминь и навичок вимагаСФ ретельного вибору шляхив, методив та засобив навчання й виховання. Численни психолого-педагогични дослидження довели, що словесни образи, створени в уяви дитини з допомогою мифив, легенд, фантастичних историй, видзначаються великим емпатийним емоцийним переживанням. У зв'язку з цим, у виховному процеси доцильно широко використовувати народни казки. Вони розвивають уяву, образне мислення, усне мовлення, стимулюють творчу активнисть, слугують диСФвим засобом самовиховання дитини. Школяри вчаться спостеригати, анализувати, узагальнювати. Казкови историСЧ мистять информацию про динамику життСФвих процесив. Вони надають можливисть легкого и природного осмислення реального свиту, тобто СФ своСФридним мистком миж казковим, фантастичним и реальним життям. На основи анализу улюблених казок учня можна встановити зв'язок миж казковими подиями та його повединкою в житти. За СЧх допомогою у свидомости дитей закриплюються моральни цинности, правила повединки. Для дитини вони СФ своСФридним тАЬдуховним хлибомтАЭ, який николи не проСЧдаСФться.

Казка - це глибока и мудра книга життя.

Казки виникли в сиву давнину и СФ одним из найпоширениших жанрив усноСЧ народноСЧ творчости. У них видображени погляди на речи, ставлення до людських цинностей, висока духовнисть та глибока мудристь народу, що формувались упродовж багатьох поколинь. Ци поетични скарби громадились виками и передавалися вид поколиння до поколиння, вбираючи в себе все нови й нови подиСЧ, характери.

За тематикою казки подиляють на три групи:

ь социально-побутови - в них звеличуються гуманнисть, працьовитисть, чеснисть, скромнисть, розсудливисть, а висмиюються брехливисть, зазнайство, неробство, скуписть (тАЬМудра дивчинатАЭ, тАЬДивна сопилкатАЭ та ин.)

ь героСЧко-фантастични (чаривни) - у них органично поСФднани мифичне, фантастичне та героСЧчне начала (тАЬОхтАЭ, тАЬЦаривна-жабатАЭ та ин.)

ь про тварин - головними персонажами виступають звири, птахи, що уособлюють певни людськи риси (тАЬКотик и пивниктАЭ, тАЬКоза-дерезатАЭ та ин.).

Визначальними рисами кожноСЧ казки СФ вигадка, фантазия, творча мрия. У них народ-педагог акцентуСФ увагу на головних рисах героСЧв, СЧхний повединци у ризних ситуациях.

Дити чудово сприймають казку. Вона всебично охоплюСФ духовне життя дитини - розум, почуття уяву, волю. Казки справляють на дитей глибоке емоцийне враження, збагачують СЧхню мову, пробуджують духовни сили, тому й слугують незаминним засобом зближення батькив и дитей, батькивського виховання.

ЗначноСЧ уваги заслуговують казки социально-побутового змисту, в яких з особливою читкистю висвитлюються позитивни риси людини. Тобто створюСФться идеальний образ, що втилюСФ в соби ти особливости повединки, котри заслуговують найбильшого захоплення та поваги. Тому важливо навчити дитей разом из героями казок подумки виконувати СЧхни диСЧ, наслидувати позитивни вчинки персонажив. Батькам доцильно використовувати власни казки, складени з урахуванням виховноСЧ мети. Така робота буде бильш результативною, ниж погрози, покарання чи довги нотациСЧ.

Жодна дитяча библиотека не обходиться без казок. Великою популярнистю у батькив и дитей користуються збирки: УкраСЧнськи народни казки: Для молодшого та середнього шкильного вику / Упор. О.С. Яремийчук. - К.,1989; Трапила коса на каминь: УкраСЧнськи народни социально-побутови казки / Упор. РЖ.В. Хланта. - К., 1993 та ин.

Розповидь казки вимагаСФ вид батькив великоСЧ педагогичноСЧ майстерности. Ефективнисть виховного впливу цього способу зумовлюСФться такими чинниками:

ь влучнисть вибору моменту для розповиди;

ь пидбир твору;

ь емоцийнисть, доступнисть, образнисть викладу.

Слухаючи дитячу розповидь, батькам доцильно проявляти терплячисть, розуминня емоцийного стану дитини. Варто виявляти своСФ зацикавлення почутим у ризних формах: за допомогою мимики, емпатийного слухання. Така повединка дорослих сприяСФ розвиткови в школяра впевнености в соби, смиливости, бажання до творення. Проте висмиювання дитини, переривання СЧСЧ розповиди, неуважне слухання з боку батькив можуть бути причиною розвитку негативних якостей особистости школяра, зокрема замкнутости, неришучости, видчуження та ин.

Перегляд екранизованих казок. У казци, як у дзеркали, видбиваються особливости кожноСЧ епохи. Сучасни твори даного жанру теж видзначаСФться певними особливостями. Народна казка, яка передавалася мижпоколинно шляхом розповиди, у наш час знайшла своСФ продовження в екранизованих вариантах, мультипликацийних фильмах. Наукови дослидження свидчать, що попри незминнисть сюжетноСЧ та змистовоСЧ линий нови твори видзначаються суттСФвими видминностями: видбулася метаморфоза образу тАЬзлатАЭ й, видповидно, переосмислення тАЬдобратАЭ. тАЬЗлотАЭ, притаманне всим героям, набуло людських рис и виявляСФться в помилци та страху. У народних казках тАЬзлотАЭ пиддаСФться физичному знищенню, у нових, дидактичних - перевихованню. У нових творах, на видмину вид старих, швидше порушуСФться проблема, ниж вказуСФться шлях СЧСЧ виришення.

Виховний вплив на школярив екранизованих казок та мультипликацийних фильмив важко переоцинити. Адже в бильшости симей дити значну частину вильного часу проводять биля тАЬголубих екранивтАЭ, неридко навить забуваючи про своСЧ обов'язки. Такий повединци сприяСФ зростаючий вплив теле- та видеоапаратури, комп'ютерноСЧ техники на спосиб та уклад симейного життя. Окрим того, зайнятисть батькив бизнесовими справами иноди спричиняСФ байдуже ставлення до власних дитей.

Читання казок - менш поширене серед дитей молодшого шкильного вику явище, адже школяр тильки починаСФ опановувати цю складну науку. Критериями його оцинювання СФ правильнисть, усвидомленисть, швидкисть, виразнисть. Розризняють читання вголос та мовчки. На час закинчення початковоСЧ школи бильшисть учнив читаСФ повильно, монотонно, неусвидомлено, що и СФ основними причинами нехтування дитьми цим видом дияльности. РЗхни зусилля спрямовани на процес читання, а не на змист тексту. Однак зацикавити дитей до самостийного читання можна, наприклад, такими способами:

читанню казки передуСФ ретельно продумана вступна бесида;

початок казки читаСФ хтось из батькив, зупинившись на цикавому, пропонуСФ дитини продовжити читання самий;

читання в ролях тощо.

Для самостийного читання молодшим школярам доцильно добирати лексично та синтаксично доступни твори, насичени диалогами. Важливо, щоб предмети, явища, подиСЧ були загалом зрозумили дитям.

Переказ широко використовуСФться дитьми означеного вику. Вин СФ початковим етапом творення власних казок. Видиляють докладний переказ, спрощений, синтезовану розповидь. Вид переказу залежить вид ступеня розвитку пам'яти дитини.

Докладний переказ створюСФться дитьми, у котрих сформована довготривала пам'ять, достатньо розвинений активний словниковий запас. Таки дитячи твори з точнистю передають сюжет, традицийни формули видомоСЧ казки.

Скорочений переказ виникаСФ внаслидок забування дитиною деяких деталей, СЧх поверхового узагальнення й водночас збереження сюжету твору.

Синтезована розповидь СФ промижною формою творення власноСЧ казки. Вона виникаСФ внаслидок поСФднання знайомих образив та сюжетив из ризних творив у один твир.

Творчи вправи з казками заслуговують особливоСЧ уваги. Вони розвивають фантазию дитини, СЧСЧ уяву, творче мислення, зв'язне мовлення. У неСЧ формуСФться вминня генерувати идеСЧ, що спонукаСФ до творчоСЧ активности. Така робота вимагаСФ вид батькив великоСЧ майстерности, творчого пидходу.

Використання казок из виховною метою вимагаСФ вид батькив певного ривня педагогичноСЧ майстерности, тому доцильно ознайомити СЧх з низкою прийомив, котри передбачають розвиток уминь етнопедагогичноСЧ роботи з даними творами. Класоводам варто проводити з батьками бесиди з означеноСЧ проблеми, дискусиСЧ, залучати СЧх до участи у святах казки тощо.

З давних часив сим'я вважалася першою и основною институциСФю виховання пидростаючого поколиння. Батьки прагнули передати своСЧм дитям набутий життСФвий досвид, виховати СЧх розумними, працьовитими, прищепити СЧм моральни якости, яки видповидали б идеалам народноСЧ педагогики. РЖ саме казка володиСФ таким невичерпним виховним арсеналом [10].

Дидактична казка -- один из ризновидив навчальних текстив, яки доцильно використовувати в роботи зи школярами. Екологичними називаСФмо казки, яки можна анализувати из природоохоронного погляду. Для цього годиться чимало видомих фольклорних чи авторських творив. За потреби вчитель може самостийно пидсилити сюжетну линию, яка видповидаСФ мети вивчення теми.

Казка -- найпоширениший жанр оповидальноСЧ народноСЧ творчости та вагомий засиб пизнання дитьми навколишнього свиту. Призначени для дитячоСЧ аудитора, вони враховують особливости психологиСЧ школярив, сприяють уважному ставленню та переживанню казки як реальности.

Свого часу РЖ.Франко писав: "Гола, повна правда життя - то тяжка страва. Старши можуть зажувати СЧСЧ вона для них смачна и здорова. Але дитям не можна давати СЧСЧ так, як старшим; треба приготовлювати СЧСЧтАж в образах, у байках. РЖ вони так приймають СЧСЧ".

Сила казки в тих знаннях, яки породжени переживанням зображуваних подий. Ци описи починаються з особистих вражень и дають доступ до архетипового досвиду етносу. У казках видображаються особливости народноСЧ психологиСЧ та господарських процесив, свитогляд народу, його мудристь и оптимизм, морально-етични й естетични принципи и традициСЧ, педагогичний гений, багатовиковий досвид виховання пидростаючого поколиння.

Казка формуСФться на духовних проблемах кожного поколиння, розвиваСФться в часи и простори та ниби маСФ власне внутришнСФ життя.

Для кожноСЧ казки характерними СФ намир - головна сюжетна линия, розвиток диСЧ, активнисть персонажив, СЧхни вчинки з видповидними наслидками й висновками. Дия твору може видбуватись як в умовному середовищи, так и у звичайному для сьогоднишнього читача (квартира, магазин, пидприСФмство тощо).

Усим видомо, як дити люблять слухати одну й ту ж саму розповидь по килька разив. Тому вчителю варто використовувати на заняттях сюжети добре видомих дитям казок. Практично будь-яка видома казка може стати "екологичною", якщо зминити видповидним чином певни детали, сюжетну линию або й окремих персонажив. ПропонуСФмо розглянути усим добре знайому казку про трьох поросят.

Казка "ТроСФ поросят" Жили-були троСФ поросят - Ниф-ниф, Нуф-нуф и Наф-наф. Усе в них було добре -- вони грилися на сонечку, СЧли жолуди, купатися у ричци, а ночували там, де нич застане. Так було доти, поки до них не дийшли чутки про те, що в лиси з'явився страшний сирий вовк. Злякалися поросята и виришили побудувати соби житло, все ж за мицними стинами безпечнише.

Але у них виникла суперечка. Ниф-ниф сказав, що будинок потрибно будувати обов'язково биля рички. Адже так приСФмно зранку вийти з хатки и видразу шубовсть у ричку. Нуф-нуф не дуже полюбляв купатися. Йому подобалась прохолода и вин вимагав будувати житло серед лису. Наф-наф намагався пояснити друзям, що не так важливе мисце будивництва: можна збудувати дим и биля рички, и в лиси. Але головне -- це будувати за всима правилами и ни в якому рази не можна зашкодити природи. На таке зауваження Ниф-ниф и Нуф-нуф лише розсмиялись и видповили: "Головне, щоб нам було зручно, а природа нехай сама про себе потурбуСФться, якщо СЧй ще так потрибно". Наф-наф тильки головою похитав, адже вин знав; що той, хто не турбуСФться про навколишнСФ середовище, насамперед, не турбуСФться про своСФ майбутнСФ. Але що було робиш? Друзи не хотили його навить слухати.

РЗм пощастило, вони знайшли чудове мисце -- сонячну лисову галявину биля стримкоСЧ ричечки. Здавалось би -- що може бути краще? Поросятка не могли дийти згоди.

Ниф-ниф сказав, що СЧхний будинок стоятиме на берези рики и якомога ближче до води.

Нуф-нуф заперечив; "Я не вмию плавати, а ти кажеш -- на берези. РЖнша справа - будинок у лиси: и сонце не пече, и жолудиРЖ сами в хату падають та й дрова шукати не потрибно, все поряд.

"Жолуди - це непогано, але куди ти будеш ризни видходи дивати?" - поцикавився Ниф-ниф.

"Як це куди? У ливи ж повно мисця. Складу смиття соби купкою та й по всьому", - видповив йому Нуф-нуф.

РЖ тут, доси спокийний Наф-наф, не витримав; "Як ти можеш таке казати? Поглянь, який чудовий цей лис! А яким вин буде писля тебе, чи ти думаСФш, що купи смиття його прикрашатимуть?"

Ниф-ниф вже потирав руки и тихенько бурмотив: "Так-так" смитити в лиси це недобре та й самому неприСФмно жити серед бруду. Треба завжди прибирати писля себе, а биля рички це так зручно: смиття у ричку -- и чистота довкола, водичка усе змиСФ.

Вид таких слив Наф-наф аж почервонив: "Як ви можете про таке навить думати! Я на це николи не погоджусь".

"Ну то й не треба з нами погоджуватись, - хором вигукнули Ниф-ниф и Нуф-нуф. - Будуй соби будинок де хочеш и як хочеш, а ми побудуСФмо соби окремий дим и зробимо це так, як нам заманеться".

"Чому ви не розумиСФте, що такою повединкою ви робите погано не тильки природи, а й соби", -- важко зитхнув Наф-наф. Але його уже нихто не слухав.

Поросята залишилися кожен зи своСФю думкою. Вони виришили, що кожен будуватиме окремий дим. Ниф-ниф побудував домивку на берези рички и так, як вин и казав, уси своСЧ видходи викидав у ричку, Нуф-нуф збудував хатину в лиси, але перед початком будивництва вирубав з десяток - другий дерев, пидшукуючи необхидне йому мисце. Наф-наф виришив побудувати дим подали вид своСЧх друзив - на околици села. Вин не хотив бачити, як нерозумно поводяться поросята. Його будиночок дуже гарний и дуже чистенький, тому що вин завжди прибирав писля себе. А ще вин не полинувався и посадив килька дерев биля свого дому, и в його будиночку було прохолодно навить у спеку, бо дерева притиняли його.

Ось так вони жили-поживали та й горя не знали. Вже й про страшного вовка забули, аж поки не трапилась бида. РЖ прийшла вона зовсим не з того боку, з якого чекали поросята. Ниф-ниф так активно викидав смиття в ричку, що биля рички вже було важко дихати, сморид було чути здалеку. РЖ, нарешти, ричка не витримала. Смиття наповнило дамбу, и ричка розлила своСЧ води на береги. Цьому сприяло не тильки смиття Ниф-нифа, а й вирубани дерева Нуф-нуфа.

РЖ залишився Ниф-ниф без житла. А бида, як видомо, не приходить одна. Якраз и сирий вовк з'явився и взявся за поросятами полювати. Поросятко перелякалось и кинулося втикати. Але куди? Найближчою була хатина Нуф-нуфа. Туди воно и подалося. Але йздесь його чекала неприСФмна несподиванка. Нуф-нуф так захопився лисовими жолудями, що виришив тришки по експериментувати з ними. Йому вже набридло СЧсти СЧх сирими, и вин почав СЧх смажити, зовсим забувши про обережнисть. РЖ полум'я швидко перекинулось на хатину. Горила будивля и купи смиття биля неСЧ. Ось яку картину побачив Ниф-ниф.

Поросята мерщий побигли до Наф-нафа. Той зустрив СЧх на порози, запросив у дим, и навить ничого СЧм не сказав. А що говорити, адже й так усе зрозумило. РЖ з того часу жили вони дружно и у злагоди з природою.

Найчастише вчитель використовуСФ екологичну казку як розповидь з наступним СЧСЧ обговоренням у класи. Щоб активизувати обговорення, вчителю необхидно пидготувати видкрити запитання, видповидаючи на яки, дити могли б робити певни висновки, а вин - з'ясувати ступинь розуминня учнями навчального материалу. Писля обговорення вчитель обов'язково робить висновок.

ЗаслуговуСФ на увагу й метод инсценизациСЧ. У цьому випадку учни безпосередньо задияни в процеси навчання. Для проведення занять методом инсценизациСЧ потрибни елементи реквизиту, пидготувати яки можуть и сами дити разом из батьками. Коли пидготувати та використати елементи реквизиту неможливо, то допускаСФться СЧх короткий опис або замальовка на дошци. Роли може виконувати лише частина учнив, решта -- глядачи. Наприкинци "актори" та глядачи диляться своСЧми враженнями.

Можна запропонувати учням намалювати илюстрациСЧ до почутоСЧ казки або зобразити змист твору за допомогою символив, знакив, асоциативних малюнкив. Можна навить запропонувати дитям придумати свою казку, використовуючи "живий ланцюжок" (наприклад, учитель розпочинаСФ розповидь -- "жили-були дид та баба", учни складають казку, доповнюючи виклад розповиди речення за реченням, почергово).

Використання екологичних казок пид час вивчення курсу "Екологичне виховання" у початковий школи допоможе сформувати в дитини интерес до засвоСФння наукових знань про основни екологични фактори в розвитку живоСЧ природи, стимулювати допитливисть та интерес до СЧСЧ пизнання, ознайомити дитей з перлинами народноСЧ мудрости, що призвичаюСФ до дбайливого ставлення до природи. Це один из способив створення позитивного психоемоцийного контексту в процеси навчання, що даСФ змогу розвивати гнучкисть та адаптивнисть мислення, особливо в нетипових ситуациях [16;С.38-39].

Педагогична система В.О. Сухомлинського акумулювала в соби найкращи надбання минулого й сучасного у поСФднанни з оригинальними идеями та инновацийними технологиями вченого й втиленням СЧх у педагогичному процеси. Поряд из багатоаспектнистю педагогичних проблем, що СФ предметом свитовоСЧ уваги, найголовнишою, який пидпорядковани вси инши, СФ проблема виховання особистости. "СправжнСФ виховання полягаСФ в тому, щоб моральний идеал добра, правди, чести, духовноСЧ краси жив у кожному юному серци, утверджувався в активний дияльности як невид'СФмна частина власного СФства, власноСЧ думки, почуттив, намирив" [29;С.257].

Важливе мисце у створений видатним педагогом системи виховання займаСФ проблема спильноСЧ дияльности сим'СЧ та школи в организациСЧ життСФдияльности школярив. Сим'я, як видомо, перша школа интелектуального, морального, трудового, естетичного и физичного виховання. Родинни цинности найглибши, вони лежать в основи свитовоСЧ цивилизациСЧ, вони плекають у дитини глибоко людяне, надають СЧй енергиСЧ у ризних життСФвих ситуациях. Батько и мати, дидусь и бабуся - перши вихователи дитей у дошкильному вици и залишаються ними, коли пени вихованци пишли до школи.

У праци ВлПроблеми виховання всебично розвинений особистостиВ» В.О. Сухомлинський зазначав, що гармонийний, всебичний розвиток можливий лише там, де два вихователи школа и сим'я - не тильки диють одностайно, ставлячи перед дитьми ти сами вимоги, а СФ однодумцями, подиляють ти сами переконання, завжди виходять з тих самих принципив, не допускають николи розходжень ни в мети, ни в процеси, ни в засобах виховання [28;С.86].

Першорядного значення у формуванни особистости дитини Василь Олександрович надав родинному вихованню. Чи стане дитина гидною людиною, щасливою, чи принесе своСЧм життям щастя иншим людям - залежить вид того, яки зерна посиють батьки у душу дитини, чи зигриють вони СЧСЧ серце теплом любовиВ» поваги, правди и справедливости, любови й шани до людей. "Прекрасни дити виростають у сим'ях, де батько и мати по-справжньому люблять одне одного и разом з тим люблять и поважають людей. Я видразу бачу дитину, в якоСЧ батьки глибоко, сердечно, красиво, виддано люблять одне одного. У такоСЧ дитини мир и спокий у души, стийке моральне здоров'я, щиросердна вира в добро, вира в красу людську" [26;С.192].

На думку В. О. Сухомлинського, найглибший слид у души свого вихованця залишаСФ той, хто зумив розбудити почуття людськоСЧ гидности, прагнення до добра, правди, чести, краси, хто здатний збагнути складну, часто сповнену суперечностями душу дитини и плекати у неСЧ паростки духовности [25;С.399]. Казка, ридне слово, на думку В. 0. Сухомлинського, будить дитячу уяву, збагачуСФ мову, допомагаСФ активизувати пизнавальну дияльнисть вихованця, мислення, впливаючи на його емоцийно-почуттСФву сферу.

До казки Василь Олександрович звернувся ще на початку свого творчого шляху и тому не випадково, що всий його педагогичний дияльности властиве образне бачення проблем виховання [22;С.65].

Важливе джерело, що спонукало думки Василь Олександровича до художньоСЧ творчости, це власна сим'я, власни дити, до яких вин мав змогу приглядатися пильнише, де педагогични роздуми зливалися з батькивськими почуттями [22;С.66]. ГероСЧ казок видатного педагога - мурашка на земли, журавлиний ключ у неби, билокора береза, горобци, калюжа, жук, ворона. Це навколишнСФ життя маСФ увийти в душу дитини, залишитися в ний назавжди, щоб потим прорости чуйнистю, добротою, дбайливистю, людянистю й видповидальнистю. Такого великого значення у вихованни дитей В. О. Сухомлинський надавав казци.

Виховання молодших школярив, Сухомлинський назвав "школою сердечности". Вин радив батькам, педагогам навчати дитей добра, любови, милосердя. Для цього важливо, щоб дити постийно бачили гуманистичний змист вчинкив и повединки тих, хто СЧх оточуСФ.

Тонкий спостеригач, Василь Олександрович засобами казки "Ледача подушка" на прикладах повсякденного життя допомагаСФ дитини подолати маленьки труднощи. Не хочеться маленький Яринци рано вставати, йти до дитячого садка. "Увечери питаСФ Яринка: - Дидусю, чому вранци вставати не хочеться? Навчить мене так спати; щоб хотилося вставати и йти у садочок". У гуманних взаСФминах старших и дитей Сухомлинський вбачаСФ основу виховання почуття видповидальности, працелюбности, тобто "шкалу тонких сердечних людяних взаСФмовидносин" [23;С.440]. На запитання Ярини дидусь люб'язно видповидаСФ: "Це подушка у тебе ледача". "Я знаю таСФмницю, - шепоче дидусь. - Ото саме тоди, як вставати не хочеться, визьми подушку, винеси на свиже повитря и добре вибий СЧСЧ кулачками - вона й не буде ледача". Зрадила Яринка, провчила подушку, линощи з неСЧ повибивала, та й ну вмиватися. Дидусь у вуса посмихаСФться. Таке ставлення дидуся до Яринки викликаСФ видгуки дитячоСЧ души, бажання стати кращою.

В.О. Сухомлинський звертаСФ увагу на те, що найкращим довершеним инструментом який завжди спрацьовуСФ, СФ звернення старших до серця й розуму дитини, а не намагання повчати, вказувати СЧй, розпоряджатися нею. За такоСЧ умови видбуваСФться не лише вплив батькив, учителив на виховання, а й поСФднання СЧхних прагнень, зусиль у спильну дию виникаСФ об'СФднуючий мотив, який забезпечуСФ гуманни взаСФмовидносини вихователив та вихованцив. Якщо у сим'СЧ дитина набуваСФ досвиду особистисних демократичних взаСФмовидносин, то у майбутньому, будуючи своСФ життя, беручи участь у дорослому житти, ця людина житиме як вильна людина у згоди з моральними цинностями.

Твори В.О. Сухомлинського переконують батькив та освитян у тому, що необхидно допомогти вихованцеви виразитися, одухотворитися красою моральности и твердо вирити в те, що прекрасне и правдиве перемагають и торжествують. Моральни почуття и вчинки пробуджуються и удосконалюються лише тоди, коли благородство, велич идеСЧ, на основи якоСЧ виникаСФ це почуття, пизнаються на власному досвиди, на власних вчинках, у повединци, у праци. Так, на приклади казки "Не загубив, а знайшов" Василь Олександрович допомагаСФ школярам усвидомити особистисну и социальну значимисть праци як необхидного обов'язку и духовноСЧ потреби людини, формуСФ бажання сумлинно и видповидально працювати: ВлДав батько синови новий заступ и сказав: - Йди, сину в поле, видмиряй дилянку в сто ступенив уздовж и сто упоперек та й скопай.

Пишов син у поле, видмиряв дилянку й почав копати. Важко було спочатку копати, доки приловчився...

Наприкинци робота пишла все краще й краще. Та коли син загнав заступ у землю, щ0б перекинути останний шматок ТСрунту, вин зламавсь.

Прийшов додому син, сказав батькови, що зламав заступ.

- А копати ти навчився? Копати тоби в кинци було важче чи легше?

- Навчився, и копати в кинци мени було легше, ниж спочатку.

- Отже, ти не згубив, а знайшов.

- Що ж я знайшов, батьку?

Бажання трудитися. А це найдорожча знахидка".

Змист казки виховуСФ у дитей також почуття совисти, обов'язку и видповидальности як найвищоСЧ загальнолюдськоСЧ цинности. Процес формування почуття видповидальности у дитей розглядаСФться В.О. Сухомлинським на основи внутришних властивостей людини, СЧСЧ свидомих и добровильних вчинках, коли диСЧ оцинюються особистою совистю, усвидомленням обов'язку, й видповидальности.

Художни твори видатного педагога-письменника спонукають почуття дитей до роздумив, морально-етичного анализу вчинкив героСЧв творив, а також власноСЧ повединки. Звертаючись до дитей, В.О. Сухомлинський писав: "Не завдавай своСЧми вчинками, своСФю повединкою болю, кривди, турботи, тяжких переживань иншим людям. Умий пидтримати, допомогти, пидбадьорити людину" [24;С.253].

Литературна творчисть видатного витчизняного педагога займаСФ також значне мисце у нових Читанках, автором яких СФ Голова УкраСЧнськоСЧ асоциациСЧ Василя Сухомлинського, вице-президент АПН УкраСЧни, академик Олександра Якивна Савченко. У Читанках для 2 класу вмищени, зокрема художни твори В.О.Сухомлинського "Дидова колиска", "Сьома дочка", "Покинуте кошеня", "Про що думала Марийка", "Я хочу сказати своСФ слово", "Оленчин горобчик", "Соловей и Жук", "Горбатенька дивчинка", "Як же все це було без мене?"В» "По волосинци", ВлНайледачиший у свити китВ» (Додаток Б).

Проблема формування моральних основ людськоСЧ особистости у казках В.О. Сухомлинського розглядаСФться кризь призму людськоСЧ етики, людських почуттив, переживань. Так, змист художнього твору "Про що думала Марийка" допомагаСФ дитям зрозумити суть дружних стосункив, гуманних взаСФмовидносин. До маленьких читачив Олександра Якивна звертаСФться з запитаннями:

- Що непокоСЧло Марийку? З якими почуттями слид читати СЧСЧ думки?

- Як ти думаСФш, скильки рокив Марийци?

- Якою ти СЧСЧ уявляСФш?

- Чи знайоми тоби почуття, що переживала дивчинка?

В уминни "видчувати душу" иншоСЧ людини, У здатности розумити СЧСЧ душевний стан В.О. Сухомлинський вбачав найкращу рису моральности дитини: Умий видчути поряд из собою людину, вмий зрозумити СЧСЧ душу, бачити в СЧСЧ очах складний духовний свит... Думай и видчувай, як твоСЧ вчинки можуть видбитися на душевному стани иншоСЧ людини" [24;С.235].

Значне мисце у педагогичний спадщини Василя Сухомлинського займаСФ проблема виховання у дитей поваги, любови до матери-берегини домашнього тепла. У любови до матери вин вбачав основу, джерело виховання, вид якого все залежить, все починаСФться. Вияв справжньоСЧ любови до матери педагог показав у змисти оповидання "Сьома дочка", при вивченни теми "Ридна домивка, ридна сим'я -здесь виростаСФ доля моя" (2 клас). Глибоке за змистом запитання автора пидручника: "Хто з дочок по справжньому любив матусю?" допомагаСФ дитям зрозумити, що справжня любов до матери проявляСФться не лише в гарних словах, а в добрих учинках, у ставленни, повази, шани, бажанни и потреби допомагати. По-справжньому любила матусю сьома дочка. На запитання "Чому ти так думаСФш?" дити усвидомлено знайдуть видповидь у тексти оповидання: "А сьома дочка ничого не сказала. Вона зняла з ниг матери взуття й принесла СЧй води в мисци - помити ноги."

Любов до матери, вважав Василь Олександрович, маСФ формуватися з раннього дитинства. Вже у маленький дивчинци-школярци вин бачив майбутню матир, у неСЧ маСФ формуватись уявлення про сим'ю, про життя задля инших, в им'я щастя ближнього, сердечнисть, працелюбство, непримиреннисть до споживацького благополуччя.

У Читанках для 3 класу вмищени художни твори В.О. Сухомлинського "Сергийкова квитка", "Спляча книга", "Красиви слова и красиве дило", "Кинь утик", "Гвинтик", "Який слид повинна залишити людина на земли?".

Змист другоСЧ частини Читанки для 3 класу завершуСФться твором Василя Олександровича "Що таке Школа пид Голубим Небом", а також узагальненнями О.Я. Савченко великого виховного та розвивального значення: "Давно вже немаСФ серед нас великого Вчителя - Василя Олександровича Сухомлинського [27;С.138]. Олександра Якивна звертаСФться до третьокласникив з порадами пидготуватись до останнього уроку з "Читанкою", спробувати скласти власни казки, а також бажаСФ радисного лита и зустричей з цикавими книжками.

Таки глибоко чутливи, диСФво практичного значення узагальнення та звернення автора пидручника до школярив з видчуттям реального стану внутришнього свиту дитини забезпечують СФднисть виховних впливив сим'СЧ, школи, а також самоактивности дитини. Готовнисть дитини видгукнутись на звертання, диСЧ дорослих, сприйнятливисть СЧх СФ визначальною умовою ефективности родинно-шкильного виховання.

Звертаючись до батькив, вихователив В.О. Сухомлинський зазначав, що моральни почуття и вчинки пробуджуються и удосконалюються лише тоди, коли благородство, високий сенс, велич идеСЧ,, на основи якоСЧ виникаСФ де почуття, пизнаються на власному досвиди, на власних вчинках, у повединци, у ризних видах життСФдияльности.

Видатний педагог наголошував, що мистецтво виховання полягаСФ не лише в уминни бачити й передбачати складни ситуациСЧ, яки виникають у житти дитей, а й у тому, щоб навчити дитину самостийно ориСФнтуватися в життСФвих обставинах, и вже змалку привчати хоча б найпростиши, але самостийни ришення, бо лише таким чином у неСЧ може розвиватися "внутришнСФ бачення" и поступово складатися стийка потреба у видповидальний повединци - найсуттСФвиший ознаци становлення особистости.

Багатою та ризноманитною СФ литературна творчисть Василя Олександровича для дитей. Через оповидання, казки, притчи, легенди, написани у зрозумилому для дитей виклади, вин формуСФ циннисни ориСФнтациСЧ та настанови, вчить розумити складнисть и красу людського буття.

Твори видатного допомагають школярам комфортно входити у багатовимирний свит людських стосункив, закладають основи самопизнання, потреби саморозвитку, самореализациСЧ особистости [46;С.115-118].

Як видомо, прекрасне знання теориСЧ не завжди пидтверджуСФться уминням працювати практично в области знань, що цикавиться. Для цього ми реализували на практици деяки знання, отримани в ходи роботи над даною проблемою. Як було сказано раннСФ наша робота полягаСФ у формуванни екологичноСЧ культури, через використання дитячоСЧ литератури.

Результати педагогичного дослидження

Не секрет, що в нинишньому суспильстви иснуСФ протириччя миж значенням самостийного знайомства с художньою и науково - пизнавальною литературою, а тим впливом, якими володиють инши засоби информациСЧ (телебачення, видео, комп'ютерни програми, кино). Саме ци засоби найбильш видволикають дитину вид хорошоСЧ книжки. А звидси, як наслидок :

- недооцинка книжки як засобу пизнання навколишнього свиту (довкилля);

- зниження интересу до самостийного читання;

- посилення прагматичного пидходу до життя;

- втрата духовности и культурних цинностей свого народу.

Пидвищити вплив дитячоСЧ преси на формування читацькоСЧ самостийности и розвитку интересив читачив, спрямувати СЧх у потрибне русло, виробити у молодших школярив звичку шукати видповиди на своСЧ Влчому? В» в книжци, задовольняти читацьки потреби - завдання урокив класного, та особливо позакласного читання. Саме ци уроки покликани формувати активного читача.

Працюючи над дипломною роботою ми здийснили опитування студентив заочноСЧ форми навчання, яки працюють у початковий школи. Метою опитування було - визначити сучасний стан шкильних библиотек у сильський мисцевости та у мистах. А також встановити ривень интересу до книжки молодших школярив.

Як ми видмичали, великого значення дитячий преси надавав видомий педагог В.О. Сухомлинський. Вин стверджував, що читання довидковоСЧ и пизнавальноСЧ литератури згодом стане духовною потребою, джерелом радости пизнання.

Як показуСФ педагогична практика попит на дитячу литературу в молодших школярив ще низький, це пояснюСФться тим, що вчители (вихователи, библиотекари) недостатньо пропонують довидкову и наукову-пизнавальну литературу серед учнив, не розвивають у них потягу до самоосвити, не вчать самостийно черпати знання з книжок. РЖ, можливо, вже не така и велика вина вчителя, бо в запропонованих програмах и ориСФнтовному плануванни урокив позакласного читання здебильшого рекомендуСФться дитяча художня книжка, а про науково-пизнавальну дещо забуваСФться.

Плануючи уроки позакласного читання, переконуСФмося, що введення науково-пизнавальних книг уже з пидготовчого етапу принесе тильки користь. При цьому, враховуючи викови та психологични особливости дитей 6-7 рокив, пропонуСФмо використовувати, як навчальний материал науково-художни казки, фото книжки, книжки-картинки, книжки-играшки, доступни довидкови и енциклопедични видання. Наприклад, В. Танасийчук ВлШестиноги сусидиВ», Н. НадСФждина ВлРЖ в саду, и на городиВ», В.Флинт ВлПтахи в нашому лисиВ», А.Давидов ВлЗнай, люби, бережиВ» та ин.

Слид видзначити и те, що тиражи багатьох видань дитячоСЧ книжки недостатни, а науково-пизнавальноСЧ та довидковоСЧ и поготив. Це негативно позначаСФться на килькисному склади фондив дитячих библиотек и СЧх безсистемному використанни вчителями.

У процеси виконання дипломноСЧ роботи, ми частково проанализували, як друкуСФться и розповсюджуСФться украСЧнська дитяча преса.

РЖ хоча багато видавцив и специалистив вважають, що значного прибутку цей бизнес не приносить, та незважаючи на вси ВлалеВ», наше, витчизняне книговидавництво розвиваСФться правильним шляхом. Росте потреба в украСЧнських книгах: школи перейшли на державну мову.

Ми знаСФмо, що украСЧнська книга маСФ бути найвищоСЧ якости. Саме з цього починаСФться патриотизм, хоча навить абетка може бути недосконалою. Наприклад, абетка починаСФться з литери ВлАВ» - намальовано лелеку, и так и пишуть: А - Влкрилатий наш лелекаВ». Тобто механично переклали з росийськоСЧ мови, не думаючи, що слово ВлаистВ» перекладаСФться на украСЧнську мову зовсим з иншоСЧ литери.

Вси видавци, опитани нами, продавци книг, пересични громадяни, колеги студенти говорять про те, що художня литература, видана в УкраСЧни, - дорога.

За останними пидрахунками найпродуктивнише працювали провидни витчизняни видавництва - ВлБАОВ», ВлФолиоВ», ВлОсвитаВ», ВлНаукова думкаВ», ВлТРенезаВ», ВлСВРЖТВ», ВлПерунВ», ВлОсноваВ».

Проанализувавши закон УкраСЧни ВлПро видавничу справуВ», який покликаний сприяти национально-культурному розвитку украСЧнського народу шляхом збильшення загальноСЧ килькости тиражив, обсягив та розширення тематичного спрямування украСЧнського книговидання, статтю 5 цього Закону, де сказано, що ВлДержавна политика у видавничий справи спрямовуСФться на пидтримку розвитку национального книговидання, наповнення украСЧномовними виданнями ринкуВ», статтю 27, а також звит КнижковоСЧ палати УкраСЧни, маСФмо такий результат - килькисть примирникив на одного жителя УкраСЧни складаСФ аж 1.0! Сумно, що у 1930 роци жителя УкраСЧни припадало в 3 рази бильше книжковоСЧ продукциСЧ.

Якщо говорити про спиввидношення росийськомовних и украСЧномовних книг на украСЧнському ринку, то слид сказати, що книги украСЧнських видавництв видани росийською мовою, складають 25-27% вид загального ринку. Це переважно довидкова, енциклопедична литература.

У Львови неодноразово проводився форум книговидавцив, метою якого - постийно популяризувати украСЧнську книгу.

Видавци вважають, що ставлення до украСЧнськоСЧ школи - це обличчя держави, тому в першу чергу держави потрибно пиднимати марку, як тепер кажуть, Влбренд книгиВ».

Проанализувавши стан украСЧнськоСЧ преси у наших крамницях та библиотеках ми видмичаСФмо, що для того, щоб в УкраСЧни друкувалась и вигидно продавалась украСЧнська книга, в тому числи и дитяча, потрибно:

1) щоб витчизняного книговиробника в першу чергу пидтримувала держава, щоб книга сприймалася и оподатковувалася не як звичайний виробничий продукт, а як специфичний товар, що СФ чи не основним чинником формування духовности, свидомости людини;

2) Державна политика повинна сприяти збильшенню випуску книжковоСЧ продукциСЧ;

3) Держава повинна зробити все для того, щоб росийський книговидавник не був монополистом на украСЧнському ринку книги. Тобто, украСЧнська книга, дитяча книга повинна бути конкурентноздатною, набагато дешевшою продукциСФю, ниж завезена з РосиСЧ.

Провивши батькивськи збори у 4 - му класи МстишинськоСЧ школи

РЖ-РЖРЖ ступенив ми видмичаСФмо, що 35% батькив видповили позитивно на запитання ВлЧи вони виписують дитячи журнали?В». Але згадуючи своСФ дитинство вси назвали и журнал ВлБарвинокВ», ВлМаляткоВ», ВлСоняшникВ», згадали яки цикави там вирши та казки и екологичного спрямування. Таки видповиди батькив пояснюються браком грошей, безробиття батькив.

Звичайно телевизор и комп'ютер не заминять книги.

А видповиди учнив зовсим не втишни. Вони не читко згадують, яку книгу читали недавно поза програмою. Декилька диток розповили про цикави оповидання у журнали ВлБарвинокВ», назвали героСЧв казок из цього видання. Дити розучуються фантазувати, коли не читають преси.

Ще важчим для дитей було питання, прочитати вирш про красу украСЧнськоСЧ природи, про ридний край. Тому ми вважаСФмо, що вчитель початкових класив повинен частише организовувати похид дитей у библиотеки миста. Але виникаСФ проблема из сильськими библиотеками, де забезпечення дитячою пресою бажаСФ кращого.

Провивши наше дослидження, ми видмичаСФмо, що у кожному виданни СФ цикава пизнавальна информация екологичного спрямування. Багато дитячих журналив окремо видиляють рубрику про ридкисних рослин и тварин, про правила повединки у лиси, биля озера, про цикаву повединку тварин у ризни пори року. Ми рекомендуСФмо вчителеви початкових класив, при вивченни курсу ВлЯ и УкраСЧнаВ» пидибрати цикавинки до кожноСЧ из тем и оформити СЧх у вигляди альбомив або окремих ланок. Дитям 4 - х класи разом з батьками бажано порекомендувати зробити альбом про природу свого краю, розмаСЧття фауни и флори. Працюючи з батьками дити зацикавляться и газетними статтями и оповиданнями на тему Волинь.

Спостереження показало, що у школах миста немаСФ куточкив про охорону Природи УкраСЧни и Волини. Бажано пидибрати цикави илюстрациСЧ, фотоматериали, газетни статти.

Отже, дитяча преса, яку пропонують наши витчизняни видавництва мистять достатню килькисть материалив екологичного спрямування. Але вчители недостатньо використовують цю информацию. Потрибно бильше залучати дитей до процесу читання дитячих журналив.

ВИСНОВКИ

Природа вимагаСФ вид людини любови и поваги, турботи и бережливого видношення и мета вчителя навчити дитей любити, поважати природу, пизнати СЧСЧ чудовий свит. Вчитель повинен дуже багато працювати над розвитком в учнив уваги и спостережливости. Природа своСФю ризноманитнистю, яскравистю фарб приваблюСФ увагу дитей и позитивно впливаСФ на СЧхний розвиток.

В даний роботи були розглянути теоретични засади формування екологичноСЧ культури молодших школярив, а саме:

психолого-педагогични основи екологичного виховання - це психолого-педагогичний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхидних переконань и практичних навичок, певноСЧ ориСФнтациСЧ та активноСЧ життСФвоСЧ позициСЧ в галузи охорони, збереження и примноження природних ресурсив;

сутнисть и дидактични можливости екологичного виховання в початкових класах - це те, що дити мають зрозумити, що людина -- невид'СФмна складова частина природи, що вона своСФю дияльнистю впливаСФ на навколишнСФ середовище, и вплив СЧСЧ може бути як позитивний, так и негативний. Досягнути успихив у формуванни екологичноСЧ свидомости можна лише тоди, коли пидростаюче поколиння оволодиСФ стратегиями и технологиями взаСФмодиСЧ з природою. Адже свидомисть формуСФться у процеси дияльности;

екологична освита молодших школярив на мижпредметний основи - екологична освита й виховання молодших школярив здийснюСФться на мижпредметний основи. Провидна рольздесь належить таким навчальним предметам, як ВлЯ и УкраСЧнаВ», ВлЧитанняВ». Змист чинних програм даСФ змогу сформувати у дитей елементарни природничи та природоохоронни уявлення й поняття, виробити окреми природоохоронни уминня и навички, розкрити взаСФмозв'язки миж неживою та живою природою, природою и людиною.

В другому роздили ми розглянули шляхи використання дитячоСЧ литератури для формування екологичноСЧ культури школярив:

дитяча периодика УкраСЧни як засиб розвитку мовленнСФвоСЧ творчости школярив - дитяча преса виконуСФ, передусим, функциСЧ популяризациСЧ конкретних пизнавальних та социальних идей. Змист дитячих часописив маСФ бути не тильки цикавим для дитей того вику, на який вони ориСФнтовани, а й мистити пизнавальну информацию, тобто розповидати читачам про нове в житти людей та навколишньому свити, видкриття науки и техники;

використання казки в екологичному вихованни учнив - у виховному процеси доцильно широко використовувати народни казки. Вони розвивають уяву, образне мислення, усне мовлення, стимулюють творчу активнисть, слугують диСФвим засобом самовиховання дитини. Школяри вчаться спостеригати, анализувати, узагальнювати. Казкови историСЧ мистять информацию про динамику життСФвих процесив. Вони надають можливисть легкого и природного осмислення реального свиту, тобто СФ своСФридним мистком миж казковим, фантастичним и реальним життям.

На основи опрацьованоСЧ науковоСЧ литератури та спостережень можна зробити наступни висновки:

- учитель початкових класив повинен сформувати спираючись на методи, властиви природничим наукам, в учнив цилисне уявлення про природу, розкрити зв'язки и причини поширених природних явищ, а також показати, як людина використовуСФ природу в процеси трудовоСЧ дияльности;

- екологичне виховання в школи характеризуСФться комплексним пидходом и СФ складовою частиною виховання. Комплекснисть екологичного виховання проявляСФться у тому, що воно досягаСФться внаслидок поСФднання морального, трудового, естетичного виховання, що сприяСФ всебичному розвитку особистости.

- спостереження СФ одним з методив здийснення краСФзнавчого и сезонного принципив у навчанни, виховання у дитей спостережливости, естетичних почуттив, бережливого ставлення до природи и на ций основи формування елементив свитогляду.

- вчитель повинен пидибрати список рекомендованоСЧ литератури екологичноСЧ тематики для позакласного читання. У позаурочний виховний дияльности необхидно ознайомлювати школярив из принципами и нормами моральности людини, формувати у них моральни переконання и досвид повединки.

- слид видзначити и те, що тиражи багатьох видань дитячоСЧ книжки недостатни, а науково-пизнавальноСЧ та довидковоСЧ и поготив. Це негативно позначаСФться на килькисному склади фондив дитячих библиотек и СЧх безсистемному використанни вчителями.

- опитування учнив показало, що батьки та шкильни библиотеки зараз менше пидписують дитячи периодични видання. Це пояснюСФться браком грошей, безробиття батькив.

- вчители недостатньо використовують пизнавальну информацию екологичного спрямування.

Отже, вчитель повинен так побудувати урок, використати таки форми роботи, щоб учень взяв з уроку щось нове, корисне, пизнавальне, цикаве. Щодня, щогодини вчители торкаються вразливого дитячого серця. Дотик СЧх мудрий и чутливий, добрий и вимогливий. Вони повинни не тильки запалювати вогник любови до знань, а й дбати, щоб вин николи не згас.

Роблячи висновки, можна сказати, що поставлена переди мною гипотеза пидтвердилась.

Список використаних джерел:

1. Абдулаев З. Экологическое отношение и экологическое сознание. - Ташкент, 1990. - 183с.

2. Байбарака Т.М., Бибик Н.М. Я и УкраСЧна: Пидручник для 4 класу. - К.: Форум, 2004. - 176с:ил.

3. Барвинок: Про все на свити и про тебе: Дитячий литературно-художний и загальноосвитний журнал молодшого шкильного вику. - 2005. - №10

4. Барвинок: Про все на свити и про тебе: Дитячий литературно-художний и загальноосвитний журнал молодшого шкильного вику. - 2006. - №8

5. Барвинок: Про все на свити и про тебе: Дитячий литературно-художний и загальноосвитний журнал молодшого шкильного вику. - 2007. - №6, 11

6. Барвинок: Про все на свити и про тебе: Дитячий литературно-художний и загальноосвитний журнал молодшого шкильного вику. - 2008. - №1, 7, 10, 12

7. Барвинок: Про все на свити и про тебе: Дитячий литературно-художний и загальноосвитний журнал молодшого шкильного вику. - 2009. - №1, 2, 3, 4

8. Бибик Н.М., Коваль Н.С. Я и УкраСЧна: Пидручник для 2 класу. - К.: Форум, 2002. - 144с.:ил..

9. Варшавський Л.Р. Гюстав Доре. - М.: Искусство, 1966. - 80с.

10. Ващенко Г. Виховний идеал. -- Полтава, 1994. - С.155

11. Воронина Л.П. Структура дияльности вчителя щодо здийснення мижпредметних зв'язкив//Педагогика. - К.,1984. - Вип.2. - С.76-80

12. Грицина Т. Екологична освита молодших школярив пид час вивчення ридноСЧ мови//Початкова школа. - 2007. - №6. - С.36-38

13. Гуз К.Ж. та ин. Я и УкраСЧна: Пидручник для 1 класу/ К.Ж. Гуз, В.Р. РЖльченко, С.РЖ. Собакар. - Полтава:Довкилля-К,2007. - 112с.:ил.

14. Дивосвит: Дитячий журнал - 2009. - №1, 2

15. Дитяча Академия. - 2009. - №2, 3, 4

16. Дробноход М. Философия екологичноСЧ освити//Освита. - 1996. - 29 травня. - С.4

17. Дужук С. Використання казки в екологичному вихованни учнив//Початкова школа. - 2007. - № 6. - С.38-39

18. Дьяков Л.А. Гюстав Доре. - М.: Искусство, 1983. - 135с.

19. Збирник наукових праць Кам'янець-Подильського университету: Серия педагогична. - Випуск ХРЖРЖРЖ. - Кам'янець - Подильський: ФОП Сисин О.В., 2007. - 252с.

20. Зинченко В.П., Моргунов В.Б. Человек развивающейся: Очерки российской психологи. - М.: Тривола, 1994. - 301с.

21. РЖвасишин Г. Розвивальний потенциал казки в родинному вихованни// www.children.edu-ua.net/storage/1251.doc

22. Киличенко Л. М. та ин. УкраСЧнська дитяча литература / Киличенко Л. М., Лещенко П. Я., Проценко РЖ. М. - К. : Вища школа, 1979.

23. Кмець А.М. Екологична свидомисть майбутних учителив: проблеми, змист, типология//Вища освита УкраСЧни. - 2001. - №2. - С.96-99

24. Коваль В. Звит-концерт ВлБережи природуВ»: Для учнив 3-4 класив// Початкова школа. - 2005. - №7. - С.23-24

25. Ковальчук Г., Ковальчук Г. Виховання екологичноСЧ свидомости//Початкова школа. - 1999. - №10. - С.17-19

26. Комендар В.РЖ. Проблеми екологичного виховання. - Ужгород, 1994. - 15с.

27. Концептуальни вимири екологичноСЧ свидомости/ М.М. Кисельов, В.Л. Деркач, Т.В. Гардашук та ин. - К.: Парапан, 2003. - 312с.

28. Малятко: Щомисячний журнал для дитей. - 2008. - №6

29. Мартиненко В. Робота з дитячою книгою (14 занять)//Початкова школа.-2001.-№6.-С.47-52

30. Маршак С.Я. Стихи и сказки для самих маленьких. - М.: Астрель, 2001. - 176с.

31. Небел Б. Наука об окружающей бреде. - Ч.РЖ. - М.: Мир, 1993. - 330с.

32. Небел Б. Наука об окружающей бреде. - Ч.РЖРЖ. - М.: Мир, 1993. - 420с.

33. Однокласник (ОК). - 2009. - №1, 2, 3, 4

34. Пизнайко: Журнал для дитей - 2009. - №1, 2, 3

35. Проблеми педагогичних технологий: Збирник наукових праць. - Вип. 2. - Луцьк,2005. - С.254-261

36. Провоторов О. Дитяча периодика УкраСЧни як засиб розвитку мовленнСФвоСЧ творчости школярив//Початкова школа. - 2007. - №6. - С.55-59

37. Програми для середньоСЧ загальноосвитньоСЧ школи 1-2 класи. - К.: Початкова школа, 2001. - 296 с.

38. Програми для середньоСЧ загальноосвитньоСЧ школи 3-4 класи. - К.: Початкова школа, 2003. - 296 с.

39. Савченко О. Я. Читанка: Пидручник для 2 кл. - К.: Освита, 2003. - Ч. РЖ. - 126 с.

40. Савченко О. Я. Читанка: Пидручник для 2 кл. -К: Освита, 2003. - Ч. РЖРЖ. - 143 с.

41. Сухомлинська О. В. Свижий витер казки // Початкова шк. - 1990. - № 9.

42. Сухомлинський В. О. Батькивська педагогика: Вибрани Твори. - У 5 т . Т. 5. - К: Радянська школа, 1977.

43. Сухомлинський В. О. Проблеми виховання всебично розвиненоСЧ особистости: Вибрани твори. - У 5 т. - Т. 5. - К.: Радянська школа, 1976.

44. Сухомлинський В. О. Щоб душа була пустою: Вибрани твори. - У 5 т. - Т. 1. - К.: Радянська школа, 1977.

45. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину: Вибрани твори. - У 5 т. - Т. 2. - К.: Радянська школа, 1977.

46. Сухомлинський В.О. Вибрани педагогични твори: В 3-х т. - Т.1. - М., 1979. - 640с.

47. Трапила коса на каминь: УкраСЧнськи народни социально-побутови казки / Упор. РЖ.В. Хланта. - К., 1993. - 504с.

48. Тришневська Г., Олийник Н. В.О. Сухомлинський про роль казки у родинно-шкильному вихованни// Збирник наукових праць Кам'янець-Подильського университету: Серия педагогична. - Випуск ХРЖРЖРЖ. - Кам'янець - Подильський: ФОП Сисин О.В., 2007. - С.115-118

49. УкраСЧнськи народни казки: Для молодшого та середнього шкильного вику / Упор. О.С. Яремийчук. - К.,1989. - 264с.

50. Федотова С. РЖлюстрация у книзи для дитей// Збирник наукових праць Кам'янець-Подильського университету: Серия педагогична. - Випуск ХРЖРЖРЖ. - Кам'янець - Подильський: ФОП Сисин О.В., 2007. - С. 44-50

51. Химинець О. Психолого-педагогични основи екологичного виховання// Початкова школа. - 1998. - № 4. - С.30-32

52. Химинець О.В., Химинець В.В. Проблеми екологичного виховання учнив. - Ужгород, 1995. - 94с.

53. Христофор А. Сутнисть и дидактични можливости екологичного виховання// Початкова школа. - 2007. - №6. - С.9-12

54. Шарко В.Д. Екологичне виховання учнив пид час вивчення физики. - К., 1990. - 207с.

55. Экологическое знание и сознание: особенности формирования/ А.Н.Кочергин, Ю.Г. Марков, Н.Г. Васильев. - Новосибирск: Наука, 1987. - 221с.

56. Яблунька: Розважально-пизнавальне видання для дитей. - 2007. - №6

Додаток А

ЗАГАДКИ

1. Пухова руденька шуба

РЖз сосни стриба на дуба.

Хвист у неСЧ, як митла,

А сама на зрист мала.

Не звирятко -- просто диво:

Невгамовне, пустотливе.

Вгору -- вниз, на гилку з гилки...

Хто це буде, дити... (билка)

2. У земли моСЧ комори,

Добре рию ходи, нори.

Я маленький, мовчазний,

Ще до того и слипий. (Крит.)

3. Вирно людям я служу,

РЗм дерева стережу.

Дзьоб мицний и довгий маю,

Шкидникив ним здобуваю. (Шпак.)

4. РД у лиси хата.

В ний кимнат багато.

Тут диве отара

Добрих санитарив.

Та цю хату не чипай --

Санитарам спокий дай... (Мурашки)

Додаток Б

Василь Сухомлинський

НАЙЛЕДАЧРЖШИЙ У CBITI KIT

Лежав на столи кит. Дивчинка поставила перед ним дви тарилки - одну зи сметаною, другу - з молоком.

Кит подумав: це дивчинка принесла мени частування. Але що краще: сметана чи молоко? Кит збирався подумати, що краще, але не миг думати - такий вин був ледачий.

Коли це у видчинене викно залетив горобець. Залетив, сив на стил i клюСФ там якись крихти. Тепер перед Котом було вже три смачни речи: сметана, молоко i горобець. Та xiбa легко зважитися, що з цих трьох речей найсмачнише? Кит збирався подумати, що ж найсмачнише, але думати було важко. Вин заплющив очи и заснув.

Це був найледачиший у свити Кит.


Скачать работу: Використання дитячоСЧ литератури для формування екологичноСЧ культури молодших школярив

Перейти в список рефератов, курсовых, контрольных и дипломов по
         дисциплине Педагогика

5ro4ka.ru

demo

Выполняет на заказ

дипломные, курсовые работы, рефераты, эссе, любых расчеты, бизнес-планы, другие научные работы по приемлемым ценам....

К вашим услугам онлайн-консультант, позволяющий всегда держать руку на пульсе заказ....

подробнее

Наши возможности