Порядок заказа работы на сайте 5ro4ka.ru

Yurii

Предлагаеn выполнить: дипломную, курсовую работу, реферат или другую научную работу по любой интересующей Вас теме. Срок выполнения работы от 24 часов. Если детали работы согласованы - вы оплачиваете аванс 30% и работа выполняется. Как только работа будет готова, на Ваш электронный адрес отправляется демо-версия (содержит оригинальные части работы с сокращениями). Ознакомившись с сокращенным вариантом, Вы доплачиваете оставшуюся сумму и получаете полную версию работы. Вы всегда можете узнать об этапах работы на сайте у online-консультанта

Добавить в закладки
 
Наши группы в социальных сетях          





Дисциплина: Педагогика
Вид работы: дипломная работа
Язык: украинский
Роль и мисце образотворчого мистецтва у позакласний та позашкильний роботи, СЧСЧ суть, мета и завдання, ефективнисть та доцильнисть проведення занять. Особливости образотворчоСЧ дияльности молодших школярив, методика гуртковоСЧ роботи з дитьми у школи.
ДРУГИЕ ДОКУМЕНТЫ:

55

Министерство освити i науки УкраСЧни Тернопильський национальний педагогичний университет

имени Володимира Гнатюка

Кафедра образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва i дизайну та методики СЧх викладання

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

тАЮВиди позакласноСЧ та позашкильноСЧ роботи з образотворчого мистецтва у початкових класахтАЭ

Виконала:

Студентка факультету ПВПК

Групи 33

Конська О. П.

Науковий керивник:

Пацалюк РЖ.РЖ.

Тернопиль - 2008

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГРЖЧНРЖ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЗАКЛАСНРЖЙ ТА ПОЗАШКРЖЛЬНРЖЙ РОБОТРЖ

1.1 Роль и мисце образотворчого мистецтва у позакласний та позашкильний роботи

1.2 Ефективнисть та доцильнисть проведення позакласних та позашкильних занять з образотворчого мистецтва

Висновки з роздилу 1

РОЗДРЖЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЗАКЛАСНОРЗ ТА ПОЗАШКРЖЛЬНОРЗ РОБОТИ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

2.1 Суть, мета и завдання позакласноСЧ роботи з образотворчого мистецтва у початковий школи

2.2 Особливости образотворчоСЧ дияльности молодших школярив у позашкильний роботи

Висновки з роздилу 2

РОЗДРЖЛ 3. ВИДИ ПОЗАКЛАСНОРЗ ТА ПОЗАШКРЖЛЬНОРЗ РОБОТИ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЧАТКОВРЖЙ ШКОЛРЖ ТА МЕТОДИКА РЗХ ПРОВЕДЕННЯ

3.1 Методика роботи з дитьми в умовах позашкильноСЧ та позакласноСЧ дияльности педагога

3.2 Гурткова робота з образотворчого мистецтва у школи

Висновки з роздилу 3

ЗАГАЛЬНРЖ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

За умов розбудови, демократизациСЧ та докоринноСЧ трансформациСЧ суспильства усвидомлення загрози, яка криСФться в бездуховности, емоцийноСЧ недорозвинености людей и юнацтва, низького ривня креативности, виникаСФ нагальна потреба пошуку нових та нетрадицийних форм роботи в процеси навчально-виховноСЧ дияльности та пошуку особливих засобив впливу на духовнисть особистости. Серед останних у загальному руси за гуманизацию системи освити поступово зростаСФ роль мистецтва.

Виховний потенциал мистецтва миститься у самий його сути и пояснюСФться тим, що емоцийна сторона свидомости, естетични идеали особистости первинни стосовно интелекту в формуванни духовних интересив, ставлення до свиту взагали.

В аспекти зазначеного проблема радикального полипшення емоцийно-естетичного и духовно-морального виховання диктуСФ такий розподил акцентив завдань у викладанни образотворчого мистецтва, серед яких виховни та художньо-розвиткови були б провидними стосовно навчальних. Адже саме виришення художньо-розвиткових завдань передусим формуСФ ривень художньо-творчоСЧ свидомости индивида, що й визначаСФ ступинь включення учнив у глобальни культурогенни процеси. З огляду на викладене мету художнього виховання засобами образотворчого мистецтва в стислий, сконцентрований форми можна визначити як: розвиток у дитей високих естетичних идеалив, формування потреб и здибностей до образотворчого мистецтва в процеси художнього осмислення свиту.

Художня дияльнисть дитини починаСФться ще задовго до того моменту, коли вона вперше переступить пориг школи. Бильшисть наших дитей видвидуСФ дитячи садки, де заняття образотворчим мистецтвом СФ обов'язковим. Аналогична ситуация и у загальноосвитних школах. З метою бильш глибокого ознайомлення з ризнобарвним свитом мистецтва, розвитку образотворчих уминь та навичок частина дитей видвидуСФ художни школи. Позакласна та позашкильна робота з образотворчого мистецтва проводиться в шкильних закладах. На жаль, видвидування дитьми гурткив та студий, СФ нечисленним.

На уроках образотворчого мистецтва та художньоСЧ праци дити малюють, виризають з паперу, займаються апликациСФю, липленням, паперопластикою та ин. Все це сприяСФ розвиткови творчих здибностей дитини, розширенню СЧСЧ знань та уминь в царини образотворчого мистецтва, формуванню таких духовних новоутворень як естетичний смак, естетичний свитогляд, доброзичливе ставлення до прекрасного як у мистецтви, так и у житти.

Досвид роботи в загальноосвитних и дитячих художних школах, студиях и гуртках образотворчого мистецтва показуСФ, що всих дитей можна навчити образотворчого мистецтва. Багато дитей, яки вступають до студий, у дитячи художни школи з низьким або незадовильним ривнем образотворчоСЧ пидготовки, завдяки застосуванню видповидних форм и методив навчання згодом успишно закинчують художню школу, а у деяких випадках, и вищи навчальни заклади.

В педагогичний науци СФ чимало дослиджень присвячених позакласний та позашкильний роботи з образотворчого мистецтва. Зокрема ця проблема висвитлена в працях ВиноградовоСЧ Н., Билецького П., Чарнецького Я., Сухомлинського В., Кириченка Н., Ельконина Д. та инших.

Особливо актуальною и значимою ця проблема СФ сьогодни, коли перед школою стоять важливи завдання: творчо розвинути дитину, сформувати естетичний смак, як виразник духовного розвитку особистости, зберегти в души дитини прекрасне та щире ставлення до всього оточуючого - в житти, в мистецтви, в суспильних видносинах, в людських взаСФминах. Реализацию вищеназваних завдань слид починати з раннього вику. Обмаль часу, видведеного для вивчення образотворчого мистецтва пид час основних занять, обмеженисть безпосереднього наближення дитини до об'СФктив образотворчоСЧ дияльности зумовлюють необхиднисть систематичноСЧ позакласноСЧ та позашкильноСЧ роботи в усих класах початковоСЧ школи.

Зважаючи на актуальнисть даноСЧ проблеми. Ми обрали наступну тему нашого курсового дослидження: ВлВиди позакласноСЧ та позашкильноСЧ роботи з образотворчого мистецтва в початкових класахВ»

Об'СФкт дослидження - позакласна та позашкильна робота з образотворчого мистецтва у початковий школи.

Предмет дослидження - методи та прийоми роботи з молодшими школярами у позакласний та позашкильний дияльности в процеси вивчення образотворчого мистецтва.

Мета дослидження - визначити теоретични та практични аспекти вивчення образотворчого мистецтва в позакласний та позашкильний роботи, СЧСЧ особливости, ефективнисть та доцильнисть в початковий школи.

Згидно з метою та предметом дослидження було визначено таки завдання:

- визначити роль и мисце в позакласний та позашкильний роботи образотворчого мистецтва;

- з'ясувати ефективнисть и доцильнисть проведення позакласних та позашкильних занять з образотворчого мистецтва;

- визначити особливости позакласноСЧ та позашкильноСЧ роботи з образотворчого мистецтва;

- описати ризновиди позашкильноСЧ та позакласноСЧ роботи в початковий школи та методику роботи з дитьми в процеси вищеназваних форм роботи.

Методи дослидження. Для розв'язання поставлених завдань було використано таки методи наукового дослидження: теоретичний анализ наукових литературних джерел, абстрагування, анализ, синтез, конкретизация та инши.

Структура дослидження. Дипломна робота складаСФться из вступу, трьох роздилив, загальних висновкив, списку використаноСЧ джерел, додаткив.

РОЗДРЖЛ 1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГРЖЧНРЖ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЗАКЛАСНРЖЙ ТА ПОЗАШКРЖЛЬНРЖЙ РОБОТРЖ

1.1 Роль и мисце образотворчого мистецтва в позакласний та позашкильний роботи

У вихованни учнив, розширенни и поглибленни СЧхних знань, розвиткови творчих здибностей важлива роль належить специально организований виховний роботи у позанавчальний час, яку називають позакласною та позашкильною.

Позакласна робота -- ризноманитна освитня и виховна робота, спрямована на задоволення интересив и запитив дитей, организована в позаурочний час педагогичним колективом школи.

Спрямована вона на задоволення интересив, потреб и запитив дитей завдяки добровильний участи у ризноманитний дияльности (обговорення книг, кинофильмив, екскурсиСЧ, змагання, конкурси, свята тощо).

Позашкильна робота -- освитньо-виховна дияльнисть позашкильних закладив для дитей та юнацтва.

Обидва види роботи мають спильни завдання и передбачають застосування переважно однакових засобив, форм и методив виховання.

Завдання позакласноСЧ та позашкильноСЧ роботи полягаСФ в закрипленни, збагаченни та поглибленни знань, набутих у процеси навчання, застосуванни СЧх на практици; розширенни загальноосвитнього кругозору учнив, формуванни в них наукового свитогляду, вироблення вминь и навичок самоосвити; формуванни интересив до ризних галузей науки, техники, мистецтва, спорту, виявленни и розвитку индивидуальних творчих здибностей та нахилив; организациСЧ дозвилля школярив, культурного видпочинку та розумних розваг; поширенни виховного впливу на учнив у ризних напрямах виховання.

РЗСЧ змист визначаСФться загальним змистом виховання учнивськоСЧ молоди, який передбачаСФ розумове, моральне, трудове, естетичне и физичне виховання. Позакласна та позашкильна робота ТСрунтуються на використанни загальних и специфичних принципив виховання, серед яких виокремлюють:

а) добровильний характер участи - учни можуть обирати профиль занять за интересами. Педагоги за таких умов повинни ретельно продумувати змист занять, використовуючи нови, ще не видоми учням факти, форми и методи, яки б посилювали СЧх интерес;

б) суспильна спрямованисть дияльности учнив - цей принцип вимагаСФ, щоб змист роботи гурткив, клубив та инших форм дияльности, видповидав загальносуспильним потребам, видображав досягнення сучасноСЧ науки, техники, культури и мистецтва;

в) розвиток инициативи и самодияльности учнив - у позакласний и позашкильний дияльности слид враховувати бажання школярив, СЧх пропозициСЧ, щоб кожен из них виконував цикаву для себе роботу;

г) розвиток винахидливости, дитячоСЧ техничноСЧ та художньоСЧ творчости - пид час занять перед учнями слид ставити завдання пошукового характеру (створення нових приладив, удосконалення наявних) придиляти особливу увагу творчому пидходу до справи тощо;

ТС) зв'язок з навчальною роботою - позакласна та позашкильна робота повинна бути логичним продовженням навчально-виховноСЧ роботи на уроках. Так, знання з физики можуть бути поглиблени й розширени на тематичному вечори, а з литератури -- пид час обговорення кинофильму чи спектаклю за литературним твором;

д) використання игрових форм, цикависть, емоцийнисть. Реализация цього принципу передбачаСФ використання пизнавальних та комп'ютерних игор, демонстрування цикавих дослидив та ин.. [5, с. 26].

Специфични принципи позакласноСЧ та позашкильноСЧ роботи спрямовани на пробудження инициативности, творчости учнив, реализациСЧ СЧх потреб у дияльности, яка становить для них непересичний интерес.

До основних напрямив позакласноСЧ та позашкильноСЧ освити видносять:

- социокультурний, який передбачаСФ допомогу дитини у визначенни свого статусу як особистости через включення СЧСЧ в систему социальних видносин, зростання СЧСЧ престижу и авторитету, виховання ризних социальних ролей, раннСФ залучення до участи у розв'язанни ризних социальних проблем - трудових, социально-политичних, моральних;

- художньо-естетичний - забезпечуСФ художньо-естетичну освиченисть та вихованисть особистости, здатноСЧ до саморозвитку та самовиховання, формування СЧ художньо-естетичноСЧ культури засобами кращих национальних и освитньо-культурних надбань, сприяСФ виробленню уминь примножувати культурно-мистецьки традициСЧ свого народу;

- дослидницько-експериментальний - передбачаСФ включення дитей и пидлиткив у науково-дослидницьку, пошукову дияльнисть, поширення наукових знань та СЧх перетворення в инструмент творчого перетворення в институт творчого освоСФння свиту;

- науково-техничний - спрямований па формування у дитей технико-технологичних знань, розширення СЧх политичного свитогляду, задоволення потреб юноСЧ особистости у вдосконаленни освити з основ информатики та комп'ютеризациСЧ, конструкторськоСЧ, експериментальноСЧ та винахидноСЧ дияльности, реализациСЧ здибностей шляхом пошуку та розвитку вминь, новинок техничного моделювання, конструювання тощо:

- дозвилево-розважальний - передбачаСФ организацию культурного дозвилля дитей та пидлиткив, спилкування з однолитками ризноСЧ форми игровоСЧ та дозвилево-розважальноСЧ дияльности, полипшення психичного здоров'я, зняття физичноСЧ та психологичноСЧ напруги;

- еколого-природний - забезпечуСФ оволодиння знаннями про навколишнСФ середовище.

Таки напрями дияльности можуть створити умови для професийноСЧ ориСФнтациСЧ самовизначення особистости, вид формування стийких мотивив до самореализациСЧ у професийний дияльности, пидготовку змин молоди до змин професий, адаптациСЧ до ринковоСЧ економики.

Приоритетною метою розвитку позашкильноСЧ освити та виховання СФ сприяння становленню творчоСЧ особистости дитини, пидлитка, молодоСЧ людини. Роль образотворчого мистецтва у даному випадку СФ незаминною. Мистецтво по-своСФму пизнаСФ свит и в цьому змисти сприяСФ пизнанню навколишнього - в образний форми розкриваСФ суть явищ и предметив, практично без обмежень воно може розповисти людини про минуле, сучасне и майбутнСФ, про людське спивжиття, культуру, при цьому формуСФ свитогляд особистости, виховуСФ СЧСЧ. Якщо ми ведемо мову про мистецтво, слид наголосити, що саме воно розвиваСФ людину ризносторонньо, на видмину вид инших видив дияльности (наука формуСФ мислення, етика - моральну свидомисть и т. д. ). На думку М. С. Кагана тАЮ...мистецтво розвиваСФ духовнисть людини ризносторонньо та цилисно - в СФдности думок, почуттив, воли, уяви, смакив, в СФдности СЧСЧ естетичного, морального, громадянсько-политичного ставлення до свиту, в СФдности СЧСЧ свидомости та самосвидомоститАЭ.[25, с. 21].

Твори мистецтва, написани яскраво та оригинально, допомагають розкрити змист того, що в житти, здаСФться, вже давно зрозумилим та видомим, тому що через мистецтво ми пизнаСФмо свит бильш интенсивно, бильш емоцийно. Завдяки художним образам, яки несуть в соби найбильш узагальнени, яскрави, типови риси навколишнього, мистецтво проникаСФ в суть об'СФктивноСЧ дийсности, суспильних процесив, анализуСФ и розкриваСФ СЧх значення для особистости, допомагаСФ людини образно видтворити у свидомости життСФву реальнисть, духовно осмислити и оцинити СЧСЧ, а отже воно допомагаСФ формувати людину - стимулюСФ почуття, спрямовуСФ думки, розкриваСФ складний внутришний свит особисти, задовольняСФ потребу в краси.

Мистецтво виконуСФ двояку функцию: з одного боку воно передбачаСФ споглядання, сприйняття форми, з иншого - вимагаСФ художнього бачення, актуализациСЧ всих духовних и практичних здибностей особистости тАЮ... всього СЧСЧ життСФвого досвиду, що кристализуСФться в СЧСЧ суб'СФктивному тАЮятАЭ тАЮ [21, с. 23]. Мистецтво СФ важливим джерелом естетичноСЧ насолоди. Його справедливо називають тАЮнаукою почуттивтАЭ, адже сприймати мистецтво, розумити його - особлива праця души, напружена праця почуттив и думки. Образи мистецтва, що сприймаються та видповидають интересам и поглядам особистости, адекватно впливають на СЧСЧ суб'СФктивний свит, породжують багатогранни и складни переживання. Цей процес СФ не лише интелектуальним. Вин насичений позитивними чи негативними почуттями. тАЮВ людський души немаСФ ни одниСФСЧ грани, ни одниСФСЧ струни, на яку не вплинуло б мистецтвотАЭ[7, с. 18]. В результати людина не лише усвидомлюСФ, але й глибоко видчуваСФ об'СФктивний змист, закладений в художних узагальненнях.

Сила мистецтва не лише в тому, що його твори викликають у нас емоциСЧ и почуття - завдяки мистецтву ми вчимося естетично сприймати дийснисть, образно мислити и оцинювати. ЕмоциСЧ, думки, фантазиСЧ, породжени мистецтвом формують характер, волю, свитогляд особистости в цилому. Мистецтво створюСФ конкретно-чуттСФви образи, завдяки яким видбуваСФться духовно-активне спилкування людини и мистецтва тАЮСпецифичнисть мистецтва полягаСФ у тому, що воно СФ духовно-практичним способом освоСФння дийсности тАЭ[21, с. 125].

Мистецтво не потребуСФ особливоСЧ галузи практичного впровадження, на видмину вид наукових досягнень. Бо твори мистецтва сприймаються як елементи життСФвого, форма СЧхнього иснування дозволяСФ входити в побутову сферу людей и завдяки цьому вони звернени до особистости, СЧСЧ индивидуальних и суспильних потреб, интересив та здибностей. Дана властивисть мистецтва особливо актуальна у сучасних мистах та селах, особливо це стосуСФться миста. Швидки темпи мистобудування, стандартизация позбавляСФ СЧх индивидуальности. Лише намагання интегрувати образотворче мистецтво та архитектуру створюСФ естетичне середовище для праци, побуту та видпочинку. В цьому процеси приймають участь уси види образотворчого мистецтва.

Як бачимо, образотворче мистецтво в процеси духовно-практичного виховання виконуСФ ничим не заминиму роль. Килькисть урокив образотворчого мистецтва, що проводяться у початковий школи, не СФ достатньою для повноцинного розвитку та формування тих якостей особистости, яки СФ виразниками духовности, креативности. Тому особлива роль видводиться сьогодни иншим формам роботи з пидростаючим поколинням. Позашкильна та позакласна робота мають сприяти:

* творчий спрямованости особистости, усвидомленню нею значення передусим творчих, гуманитарних потреб, мотивив, цилей як провидне у СЧСЧ розвитку та життСФдияльности;

* розвиток творчих рис, характеру, а саме цилеспрямованости, инициативности, допитливости, самостийности, вимогливости, винахидливости, оригинальности, працелюбности, видповидальности тощо;

* творчий самосвидомости, що виявляСФться у самопизнанни та адекватний самооцинци, самоорганизациСЧ, самореализациСЧ, самовдосконалення;

* розвиток творчих якостей интелекту - логичного, диалектичного та цилисного сприйняття дийсности, спостережливости дослидника, творчоСЧ уяви и фантазиСЧ, уваги и пам'яти;

* постийному зростанню потенциалу творчоСЧ дияльности - бажання систематично здобувати нови знання у певний галузи, вминню творчо СЧх використовувати, експериментувати, дослиджувати;

* формування психичних якостей творчоСЧ особистости, СЧСЧ темпераменту, властивостей нервовоСЧ системи;

* вихованню у дитей та пидлиткив здатности до творчого спилкування з диячами науки, техники, культури, мистецтва, вмити вести диалог.

Отже, позашкильна та позакласна робота надають дитям та молоди знання, вминня и навички за интересами, забезпечують интелектуальний, духовний та физичний розвиток, пидготовку СЧх до активноСЧ професийноСЧ та громадськоСЧ дияльности, створюСФ умови розвитку та организациСЧ змистового дозвилля, видповидного до интересив, здибностей, талантив, обдарувань и стану здоров'я дитей та молоди.

Позашкильна та позакласна робота СФ складовою частиною системи безперервноСЧ освити, визначеноСЧ Законом УкраСЧни "Про освиту". Ми бачимо, що и образотворче мистецтво належить до основних напрямив позакласноСЧ та позашкильноСЧ освити.

1.2 Ефективнисть и доцильнисть проведення позакласних та позашкильних занять з образотворчого мистецтва

Виходячи з мети та завдань позакласноСЧ та позашкильноСЧ роботи, виховання формування естетичного свитогляду - це не тильки навчання бачити красиве, а й намагання викликати бажання дияти, брати посильну участь у створенни прекрасного, тобто творити самостийно. Творчисть - важлива складова не лише навчально-образотворчоСЧ дияльности, але й необхидна передумова адаптациСЧ до дорослого життя, передумова духовного розвитку.

Творча дияльнисть потребуСФ формування певних здибностей дитини - сприйняття, видчуття, вминня анализувати, оперувати образами, створювати щось нове. Дуже важливим СФ розвинути емоцийно-почуттСФву сферу дитини, оскильки саме вони СФ виразником ставлення людини до навколишнього свиту, мистецтва, пид впливом емоций у дитей розвиваються фантазия, уява.

Психолого-педагогични дослидження доводять, що творчи здибности людини особливо интенсивно розвиваються в дошкильному и в молодшому шкильному вици у процеси навчання, якщо воно организоване належним чином. Досить значну роль видиграСФ у формуванни творчих здибностей належно организована позакласна та позашкильна образотворча робота. Це пидтверджують и дослидження Л.Виготського, П. Гальперина, В. Давидова, Д. Ельконина, О. Леонтьева та ин. Вивчаючи праци Г. РДрмаша, Ж. Лейтеса, Я. Пономарьова, В. Сухомлинського можна проанализувати етапи творчого розвитку та якости особистости, що СФ його структурними компонентами.

Безпосереднисть дитячого сприйняття свиту и його видтворення у мистецтви (музика, танець, живопис) зумовлена синкретизмом художних образив. Тому дитини потрибно дати материали: глину для липлення, оливци и папир для малювання и навчити працювати з ними. В малюнках, липленни, апликациСЧ учни не лише видображають свит, а й власне ставлення до дийсности, що СФ основою художньоСЧ творчости. Думки про те, що дитина за своСФю психологичною будовою СФ тАЬвродженимтАЭ художником, висловлювалися Ф.Лоркою, М. Пришвиним, Я. Корчаком, В. Вансловим,

К. Станиславським, В. Сухомлинським. Так, Сухомлинський писав: тАЬДитячий малюнок, процес малювання -- це частка духовного життя дитини. Дити не просто переносять на папир щось из навколишнього свиту, а й живуть в цьому свити, входять в нього, як творци краси, насолоджуються циСФю красоютАЭ[56, с.521].

Творчисть завжди индивидуальна, и в ний переплитаються свидоми й несвидоми, интелектуальни й емоцийни, пизнавальни й оцинювальни процеси. Отож, якою б индивидуальною творчисть не була, у ний проглядаються деяки загальни закономирности та етапи, що входять у поняття сутности творчого розвитку учнив засобами образотворчого мистецтва.

На початковому етапи творчий розвиток (за В.Сухомлинським) залежить вид таких творчих якостей учнив: спостережливисть, здибнисть уявляти и фантазувати, здатнисть видчувати гумор, дотепнисть, вминня абстрагуватися, наполегливисть у доведенни справи до кинця, вминня зберегти в пам'яти знання, творчо застосовувати СЧх на практици, мисткисть и гнучкисть мислення, здатнисть анализувати и синтезувати, критична оцинка своСФСЧ дияльности, здатнисть знаходити ризноманитни способи розв'язання творчого завдання, широта думки, видчуття краси [56, с.521].

Важливу роль у творчому розвитку школярив видиграють емоциСЧ и почуття. Особливо це стосуСФться СЧх ставлення до всього яскравого, нового, незвичайного, цикавого, насиченого живими образами.

Багато позитивних емоций викликаСФ в школярив спилкування з природою. Навколишний свит приваблюСФ дитину розмаСЧттям та ризнобарв'ям своСЧх об'СФктив и динамичнистю процесив. Шум лису, спив пташок, кольори квитив та листя, ризни способи пересування живих истот -- усим цим дити цикавляться, за всим спостеригають з пиднесеним настроСФм, радистю, запам'ятовуючи на все життя.

За словами РЖ. РДрмаша, тАЬтворчий процес у мистецтви СФ индивидуальним и включаСФ цилеспрямовану працю, певну систему свидомих планомирних дийтАЭ [22, с.36].

Перший етап творчости -- це попереднСФ художнСФ накопичення знань, спостережень, вражень, навичок, майстерности. Результатом усього переличеного, на думку Г. РДрмаша, СФ виникнення задуму або килькох задумив майбутних творив.

Другий етап творчости -- художний задум -- евристичне прозриння у художника, початок цилеспрямованоСЧ роботи над картиною. Задум ТСрунтуСФться на уяви окремих частин майбутнього твору як цилисного образу. Причому задум -- лише його ескиз. Щоб утилити задум в життя, потрибно багато працювати. Але саме задум визначаСФ мету и напрям усиСФСЧ роботи, стимулюСФ дияльнисть фантазиСЧ та уяви, викликаСФ прилив творчоСЧ енергиСЧ й натхнення.

Третим етапом творчости (за Г. РДрмашом) СФ период виношування, коли сконцентровуються досвид вражень и уява художника. Тобто вин зосереджуСФться на внутришних переживаннях, звертаСФться до напрацьованого материалу, власного досвиду. Четвертий етап включаСФ плани, чернетки, етюди, ескизи, пробни варианти. Така робота пояснюСФ структуру майбутнього твору, змист, характер образив.

П'ятим етапом СФ фаза кинцевоСЧ розробки. У цей период видбуваСФться становлення твору як цилого. Пидготовчий материал витисняСФться кинцевим його вариантом. ПроявляСФться евристичний характер творчоСЧ диСЧ, народжуються велики и мали видкриття, знахидки тощо. Художник досягаСФ найбильш вильного володиння материалом, пидпорядковуСФ його идейно-емоцийний атмосфери.

Тепер твир уявляСФться як СФдине циле, хоча художник потребуСФ використання новоСЧ информациСЧ та фактив, перевирки й уточнення материалу, збагачення додатковими враженнями. А це вже шостий етап творчости -- авторедагування.

Займаючись дослидженням процесу художньоСЧ творчости, П.Якобсон визначив шисть його етапив:

1) поява задуму;

2) розробка задуму;

3) наявнисть досвиду життСФвих вражень;

4) пошук форм втилення задуму твору;

5) реализация задуму;

6) доопрацювання твору [62, с. 18-46]. Проте на цьому творчий процес не закинчуСФться. Та коли завершуСФться якась його частка, виражена у художньому твори, певний период оцинюСФться, анализуСФться зроблена робота. РЖ за потреби СЧСЧ доопрацьовують (скорочення, замина, пошук нових виражальних деталей), писля чого художник видчуваСФ задоволення або, навпаки, незадоволення своСЧм твором. НастаСФ така мить, коли у нього виникаСФ потреба у нових задумах. Таким чином, наявний процес творчости. А з'являСФться нова картина тоди, и лише тоди, коли людина видчуваСФ внутришню потребу творити.

Цикаво визначаСФ етапи творчости Я. Пономарьов. На його думку, першим етапом (свидомою роботою) СФ пидготовка -- особливий дияльнисний стан, який СФ передумовою для виникнення новоСЧ идеСЧ. Другий етап -- дозривання -- пидсвидома робота над проблемою, инкубация идеСЧ. Перехид пидсвидомого у свидоме СФ третим етапом творчости -- натхненням -- коли в результати пидсвидомоСЧ роботи у сфери свидомости виникаСФ идея винаходу, видкриття (спочатку в гипотетичному вигляди). РЖ четвертий етап (свидома робота) -- розвиток идеСЧ, СЧСЧ остаточне оформлення и перевирка [53, с. 24-32]. В естетици художньо-творчий процес схематично подилено на таки етапи: загальне пизнання и спостереження; виникнення задуму; спостереження и пизнання, обмежени задумом; безпосереднСФ втилення художнього задуму в мистецькому твори.

Розвиток естетичних почуттив, накопичення спостережень и вражень збуджують асоциативнисть, образну уяву, фантазию, внаслидок чого художник творить. РЖ завдяки його наполегливий творчий праци те, що склалося в уяви, передаСФться на полотно и стаСФ витвором мистецтва. Щоб навчити так працювати дитей, потрибно проводити уроки, враховуючи таки компоненти: мотивацийний (стимули для пидвищення емоцийности, змицнення сенсорноСЧ чутливости, розвитку уяви, фантазиСЧ); пизнавальний (информацийно-когнитивний); ментальний (неповторнисть, индивидуальнисть); практичний (уминня, навички, самостийна творча дияльнисть).

Описани вище схеми творчого процесу СФ вказивником для вчителив, вихователив, батькив. Побудувавши навчально-виховний процес саме таким чином, можна досягнути розвитку творчих якостей особистости. Визначенню цих якостей присвятили наукови дослидження вчени О. Лук, В. Моляко, В.Сухомлинський; американськи психологи К. Бейттел, В. Лоунфельд. Актуальним у виокремленни творчих якостей школярив СФ розроблена В.Сухомлинським власна система творчоСЧ особистости, яку вин назвав тАЬгармониСФю педагогичних вплививтАЭ. Суть СЧСЧ полягаСФ у вираженни одниСФСЧ з найважливиших закономирностей виховання: засобив впливу на особистисть и реализация цих виховних впливив на практици.

Видомо, що художни твори викликають образи, яки ТСрунтуються на емоциях автора и впливають на емоциСЧ того, хто СЧх сприймаСФ. З иншого боку, психологи давно помитили, що емоциСЧ втилюються автором у видоми образи. РЖ вона мовби надилена здатнистю пидбирати враження, думки и образи, спивзвучни тому настроСФви, який ми маСФмо в даний момент. Таким чином, почуття впливають на уяву так само, як и уява на почуття.

Картини, що вимальовуються в уяви людини у процеси мовлення, К. Станиславський називав тАЬбаченнямтАЭ. Згодом до цього термину почали вдаватися и майстри художнього читання, и вчители та автори посибникив. К.Станиславський називав баченням увесь комплекс образних и почуттСФвий уявлень, яки мають бути динамичними. Звидси його порада акторам прокручувати у своСЧй уяви киностричку бачень. Для визначення згаданого комплексу уявлень педагог вживав також вираз тАЬобразни уявленнятАЭ [ 46, с.21 -24].

Смиливисть уяви и фантазиСЧ СФ одниСФю из найважливиших якостей творчоСЧ особистости. Без циСФСЧ якости процес, не можна назвати творчим. Завдяки здатности уявляти и фантазувати особистисть надаСФ своСЧм уявленням художньоСЧ форми, подумки вимальовуючи уси об'СФкти. А розвинени уява и фантазия допомагають мриям втилитися у художньому твори.

З розвитком уяви и фантазиСЧ, розвиваСФться и творче мислення. Адже художньо-творча дияльнисть -- це не просте копиювання дийсности, а художнСФ СЧСЧ переосмислення через интенсивну творчу роботу мозку. Бильшисть учених, яки займаються дослидженнями дитячоСЧ творчости, вважають, що творчий розвиток здийснюватиметься за умови творчоСЧ свободи (внутришня свобода и впевненисть у соби). Ци якости особистости, яки формуються у шкильному вици, зумовлюють ришучисть и стийкисть у досягненни життСФвих успихив.

Через малюнок набуваСФться певне вминня видкрито и без страху виражати власни идеСЧ та почуття, бо саме художня творчистьздесь СФ синтезуючим, конструктивним, об'СФднуючим й интегруючим засобами, вид яких залежить внутришний свит особистости.

У художньо-творчий дияльности провидну роль видиграють механизми видображення и зображення. Тому засвоСФння дитьми правил, законив та образотворчого мистецтва маСФ бути обов'язковим. Володиння образотворчою грамотою СФ фундаментом будь-якого творчого процесу, -- це конструктивно-знакова та формоутворююча сторони творчоСЧ дияльности.

Отже, у творчому розвитку школярив засобами образотворчого мистецтва ми видиляСФмо таки творчи якости особистости, яки потрибно виховувати: емоцийнисть; смиливисть уяви и фантазиСЧ; творчий склад мислення; творча свобода особистости. Одночасно творчий розвиток особистости, СЧСЧ творча дияльнисть СФ одниСФю из складових естетичного смаку, духовного розвитку.

Висновки з першого роздилу

Позакласна та позашкильна робота узагали спрямована на задоволення потреб, интересив, природних нахилив дитей в процеси ознайомлення з ризноманитними науками. РЗСЧ можливости, у поривнянни з звичайними уроками бильш ширши, оскильки заняття в ризноманитних гуртках СФ внутришньою потребою дитини.

Основни напрями позакласноСЧ та позашкильноСЧ освити реализуСФться у наступних видах дияльности: социокультурний, художньо-естетичний, дослидницько-експериментальний, науково-техничний, дозвилево-розважальний, еколого-природний.

Художньо-естетичний напрям дияльности реализуСФться в процеси вивчення образотворчого мистецтва - його видив та жанрив, основних виражальних засобив, художних техник, творцив мистецтва, власний образотворчости. Можливости образотворчого мистецтва - необмежени. Основним завданням, яке необхидно виришити в процеси реализациСЧ позакласноСЧ та позашкильноСЧ роботи СФ становлення творчоСЧ особистости. Це в свою чергу передбачаСФ розвиток уминь сприймати, видчувати, мислити, оперувати образами, створювати щось нове. Таки уминня формуються пид час навчання образотворчому мистецтву. Це пидтверджуСФ ефективнисть та доцильнисть проведення позакласних та позашкильних занять в ций галузи мистецтва.

Творчисть СФ основою естетичного смаку дитини, духовним новоутворенням, яке забезпечить естетичне ставлення до навколишнього свиту, до мистецтва, до життя в цилому, а також СФ основою творчоСЧ самореализациСЧ в майбутний професийний дияльности.

Розуминня вищеназваних особливостей позакласноСЧ та позашкильноСЧ роботи, роли та завдань образотворчого мистецтва у цьому навчально-виховному процеси дозволить вчителям та керивникам гурткив розв'язувати поставлени перед ними завдання в вихованни пидростаючого поколиння.

РОЗДРЖЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЗАКЛАСНОРЗ ТА ПОЗАШКРЖЛЬНОРЗ РОБОТИ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

2.1 Суть, мета и завдання позакласноСЧ роботи з образотворчого мистецтва у початковий школи

Як вже згадувалось - позакласна робота - це организована на добровильних засадах дияльнисть учнив, спрямована на розширення й поглиблення СЧхних знань, уминь и навичок, розвиток самостийности, творчих здибностей, интересу до вивчення образотворчого мистецтва. Ця дияльнисть базуСФться на интереси и бажанни дитей СЧСЧ виконувати, тому вона необов'язкова для всих учнив класу.

Позакласна робота ТСрунтуСФться на добровильний инициативи й активности молодших школярив. Змист СЧСЧ виходить за межи шкильноСЧ програми. Позакласна робота маСФ бути цикавою для учнив, задовольняти СЧхни интереси й запити.

Позакласна робота сприяСФ виришенню основних завдань школи. Головни СЧСЧ напрямки:

- розширення й поглиблення знань, уминь и навичок, передбачених програмою, розвиток самостийности, творчих здибностей, интересу до вивчення образотворчого мистецтва, формування у дитей позитивного ставлення до образотворчоСЧ дияльности;

- виявлення найпростиших образотворчих закономирностей;

- встановлення зв'язкив и взаСФмозв'язкив миж окремими мистецькими елементами та явищами;

- розширення уявлень дитей про СФднисть природи и мистецтва;

- забезпечення застосування знань и вминь на практици. [59, с. 39]

Дити, яки беруть участь у позакласний роботи, мають конкретниши знання, СЧх видповиди бильш точни й виразни. Позакласна робота сприяСФ розвиткови мислення молодших школярив. Пид час проведення позакласноСЧ роботи у дитей виховуСФться повага до праци, в тому числи й до физичноСЧ. В учнив, що беруть участь у позакласний роботи, виховуСФться почуття видповидальности за доручену справу, дисциплинованисть, дити привчаються виконувати роботу своСФчасно. У позакласний роботи видкриваються широки можливости для виявлення инициативи, творчости, в учнив розвиваСФться любов до мистецтва. Найголовнишою умовою организациСЧ позакласноСЧ роботи СФ керивна роль учителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
Завдання вчителя полягаСФ в тому, щоб формувати в дитей стийкий интерес до мистецтва, захоплення ризноманитними дослидженнями. Щоб зацикавити молодших школярив, учитель маСФ досконало знати мистецтво и бути готовим видповисти на будь-яке запитання дитини.

Разом з тим вин повинен багато чого вмити: спостеригати, анализувати результати спостережень и використовувати СЧх у своСЧй навчальний роботи. РЖ справди, без видповидних знань и вминь, а також без прагнення та бажання з боку вчителя позакласну роботу организувати неможливо, адже вона ТСрунтуСФться на добровильний инициативи та активности молодших школярив. Тому все залежить вид учителя и його активности.

Особливостями позакласних занять слид вважати: добровильнисть участи учнив у ризних заходах; змист занять не обмежуСФться рамками програми; методи и форми занять основани на творчий дияльности й интересах учнив [49, с. 239].

За своСЧм змистом, формами организациСЧ та методами проведення позакласна робота з образотворчого мистецтва ризноманитна. Видиляють таки види позакласноСЧ роботи: индивидуальни, групови, масови.

РЖндивидуальна позакласна робота проводиться з тими учнями, яки виявляють интерес до об'СФктив и явищ образотворчого мистецтва. Пизнавальний интерес зароджуСФться в них на уроках и в позаурочний роботи. Спочатку вин нестийкий, ситуативний и проявляСФться у збиранни марок, листивок, кольорових фотографий, на яких зображени твори мистецтва; читанни дитячих книжок про них; перегляди телепередач. Однак все це школяри роблять безсистемне, нецилеспрямовано. Завдання учителя - вчасно помитити, виявити и перетворити це захоплення в стийкий довготривалий интерес до змисту навчального предмета. Видповидно до цього индивидуальна позакласна робота повинна бути цилеспрямована, планомирна. РозпочинаСФться вона з побудови завдань на тому змисти и тих видах дияльности, якими цикавиться дитина. Наприклад, якщо вона збираСФ кольорови листивки про мистецтво, рослини, то СЧй пропонуСФться зробити з них тематични пидбирки, знайти до кожноСЧ з тем загадки, прислив'я, цикаву информацию. Ефективнисть индивидуальноСЧ позакласноСЧ роботи залежить вид ривня усвидомлення учнем мети завдання, його вагомости, вид оволодиння способами виконання й оформлення його результатив, а також вид оцинювання товаришами й учителем.

Виявлення и розвиток индивидуальних интересив дозволяСФ за спильнистю об'СФднувати и залучати дитей до груповоСЧ та масовоСЧ позакласноСЧ роботи.

РЖндивидуальна робота проводиться з окремими учнями, яки виявляють особливий интерес до образотворчого мистецтва. Учителеви слид виявити дитей, що цикавляться мистецтвом, розвивати СЧхни интереси, спрямовувати в потрибне русло з тим, щоб потим спиратись на таких дитей при организациСЧ гуртковоСЧ и масовоСЧ позакласноСЧ роботи. Для них можна добирати окреми завдання: прочитати ту чи иншу книжку, провести не передбачени програмою спостереження в куточку живоСЧ природи або в природи, виготовити певну наочнисть и намалювати те, що бачили.

Для заохочення учнив до виконання индивидуальних завдань слид використовувати на уроках знання и практични вминня, яких дити набули в процеси позакласноСЧ роботи.

Позакласни заняття з окремими учнями проводяться у всих початкових класах. Учитель повинен допомогти дитям намитити об'СФкти зображення, скласти план занять, организувати систематичне керивництво та облик роботи. Уже в 1-му класи вин може доручити дитям оформити колекцию гилок и листкив ризних дерев як майбутню наочнисть, провести за планом спостереження. Завдання можуть мати практичну спрямованисть.

Змист позакласноСЧ роботи кожного наступного класу розширюСФться та поглиблюСФться залежно вид набутих на уроках знань и вминь. Тому поступово практикуються види занять, коли дити об'СФднуються в невелики тимчасови групи для спильного виконання певноСЧ роботи

Отже, при организациСЧ индивидуальноСЧ позакласноСЧ роботи з образотворчого мистецтва класовод, враховуючи интереси молодших школярив, спочатку плануСФ индивидуальни завдання для окремих учнив, надали об'СФднуСФ СЧх у тимчасови групи видповидно до виявлених интересив, а вже учнив 3-4-х класив залучаСФ до групових и масових видив позакласноСЧ роботи.

РЖндивидуальни завдання з певноСЧ теми виконуються безпосередньо на заняттях (короткочасни спостереження, дослиди, практични роботи, дияльнисть из засобами наочности). Вони бувають також випереджувальними або виконуються писля проведення заняття и розраховани на тривалий час (килька тижнив чи увесь термин роботи гуртка). Ефективнисть виконання довготривалих завдань залежить вид осмислення школярами СЧхньоСЧ мети, оволодиння прийомами виконання дий у необхидний послидовности. Тому, поставивши завдання, варто одразу ж актуализувати опорни знання та уминня, при потреби продемонструвати учням зразок виконання окремих дий або дияльности в цилому, организувати дияльнисть дитей (из ризним ривнем самостийности), яка спрямовуСФться на пошук нових способив дияльности.

Основою организациСЧ всих позакласних заходив СФ гурткова робота. У початкових класах переважають гуртки юних художникив. З учнями 2-4 класив учитель организовуСФ гурток юних митцив, який об'СФднуСФ 15- 20 чоловик. Члени гуртка обирають старосту, який разом з учителем (керивником) складаСФ план роботи, пидтримуСФ зв'язок з иншими предметними гуртками. До гуртка треба залучати як учнив, що добре навчаються, так и тих, що видстають у навчанни. Робота в гуртку сприяСФ розвитку интересу до образотворчого мистецтва: навить учни з поганою повединкою часто починають поводитися значно краще, у багатьох из них виявляються здибности, инициатива. У гуртку треба поСФднувати индивидуальну творчу роботу кожного учня з колективною. Робота повинна организовуватися так, щоб в учнив виховувалось чуття колективизму, видповидальности за доручену справу. Заняття гуртка проводять двичи на мисяць.

Мета гуртка - зацикавити учнив предметом, поглибити и розширити СЧхни знання, виробити в них навички спостережень, проведення експерименту, естетичне сприймання творив мистецтва [61, с. 5].

Робота в гуртку проводиться систематично за певною програмою, розробленою вчителем. У початковий школи потрибно организовувати один загальний мистецький гурток. Запис у гурток маСФ бути добровильним, але кожний, хто вступаСФ в гурток, повинен дотримуватись правил [61, с.8]:

- членом гуртка може бути кожний бажаючий;

- кожний повинен працювати над темою, вести роботу за планом;

- кожну роботу юннат маСФ доводити до кинця;

- кожний школяр повинен видвидувати збори гуртка, почергово звитувати за проведену роботу перед загальними зборами и брати активну участь у масових заходах гуртка.

Методи роботи з гурткивцями ризноманитни - бесида и розповидь учителя, робота з малювання, групови екскурсиСЧ тощо. Пид час вивчення материалу проводяться дослиди, спостереження. Роботи, яки виконуються в гуртку, обов'язково фиксуються за допомогою записив, зарисовок, складання колекций малюнкив.

При организациСЧ позакласноСЧ роботи з образотворчого мистецтва в початкових класах доцильно организовувати ризни клуби, наприклад тАЬЮни художникитАЭ, тАЬМистецький клубтАЭ тощо. До клубу записуСФться близько 15-20 учнив. ОбираСФться рада клубу, яка готуСФ заняття. СкладаСФться тематика засидань, що проводяться 1-2 рази на мисяць. Наведемо приблизну тематику засидань клубу: тАЬОсинний букеттАЭ, тАЬФарби золотоСЧ осенитАЭ, тАЬОсинь у лиситАЭ, тАЬГрибне царствотАЭ, тАЬПодорож кимнатних рослинтАЭ, тАЬЖиття пид снигомтАЭ, тАЬХто де зимуСФ?тАЭ, тАЬСлиди на снигутАЭ тощо. На таких заняттях дити вчаться шукати видомости про явища неживоСЧ природи, рослини та тварин, користуватись науково-популярною и довидковою литературою та удосконалюють навички виконання зображень.

До правильно организованоСЧ груповоСЧ роботи належать загальношкильни масови заходи - екскурсиСЧ, походи з вивчення мистецтва ридного краю; читацьки конференциСЧ з оглядом книг про мистецтво; проведення ранкив, свят з ризноманитноСЧ образотворчоСЧ тематики. У цих заходах беруть участь учни лише за бажанням, причому з ризних класив.

До масових позакласних занять належать ранки. Вони проводяться з метою ознайомлення молодших школярив из образотворчим мистецтвом региону. На таких ранках учни доповидають про свою роботу та СЧСЧ результати. Доповиди супроводжуються демонстрациСФю кращих робит учнив: малюнками, фотографиями тощо. Тривалисть доповиди до 5 хв. Художня частина повинна бути пов'язана з темою. Потрибно звернути увагу на оформлення ранку. Сцена маСФ бути оздоблена картинами, картами, портретами видомих учених (видповидно до тематики ранку).

До масових заходив видносяться виставки робит учнив. Це найцикавиша и дуже корисна форма фиксациСЧ робит дитей. Виставка повинна мати читко поставлену мету, визначену тему. До кожного експонату потрибно додати стислу анотацию, щоб кожний видвидувач миг самостийно ознайомитись з експонатом. Пидготовкою до виставки керуСФ виставочний комитет из числа учнив. На виставку запрошуються батьки, учни инших шкил. Слид организувати облик видвидувачив. Писля закинчення виставки проводяться видкрити збори гуртка, на яких кращи експонати премиюють книгами.

Туристськи походи проводяться в ризни пори року. У початкових класах вони, як правило, одноденни. Ця форма позакласноСЧ роботи цинна тим, що даСФ можливисть збагатити чуттСФвий досвид дитей пид час безпосереднього спилкування з природою, розширити и поглибити засвоСФни знання, набути практичних уминь поводження в природи та уминь природоохоронноСЧ роботи (обгородити мурашник, зибрати сухи гилки, розчистити джерело, посадити рослини, розвишати годивници и т. ин.). Крим того, вона маСФ виховне значення. Дити вчаться спилкуванню миж собою в незвичних умовах. У них формуються таки якости особистости, як видповидальнисть за товариша, взаСФмодопомога, турбота про слабших, цилеспрямованисть, витривалисть, дисциплина.

Пидготовка до походу починаСФться з розробки (спильно з учнями) його мети и маршруту та розподилу обов'язкив. Учням пропонуються завдання повторити и видшукати нови видомости, прислив'я, загадки, вивчити вирши про природни об'СФкти, яки можуть зустритися в походи. Перед походом проводиться инструктаж про правила безпеки й повединки на природи, роздаються индивидуальни та групови практични завдання на картках. За результатами походив, позакласних екскурсий оформляються стенди, виставки малюнкив, фотографий, виробив з природного материалу, тематични альбоми, колекциСЧ.

Позакласна робота в школи СФ органичною частиною всиСФСЧ системи навчально-виховноСЧ роботи школи. Заняття в гуртках, секциях, клубах проводяться видповидно до типових програм для позашкильних установ и загальноосвитних шкил, а також по програмах, розроблених окремими педагогами.

Програма позакласних занять з образотворчого мистецтва школярив РЖ--IV класив ставить за мету:

- збуджувати и закриплювати интерес и любов до образотворчого мистецтва, розвиваючи естетични видчуття и розуминня прекрасного;

- удосконалювати образотворчи здибности, художний та естетичний смак, спостережливисть, творчу уяву и мислення;

- знайомити з мистецтвом ридного краю, з творами образотворчого и декоративно-прикладного мистецтва.

Таки заняття в школи повинни проводитися в тисному контакти вчителя-вихователя початковоСЧ школи з вчителем образотворчого мистецтва або керивником позакласноСЧ роботи з образотворчого мистецтва, а також з вчителями музики, украСЧнськоСЧ мови та ин.

Позакласна робота з образотворчого мистецтва включаСФ керивництво практичною роботою дитей в гуртках, проведення екскурсий в музеСЧ, на виставки, в майстерни художникив, вихид на природу (у парк, лис) з метою спостереження и зарисовок, проведення бесид про образотворче мистецтво.

Тут особлива увага придиляСФться набуттю уминь и навичок, яки можуть бути використани в суспильно-корисний роботи (оформлення стингазет, виставок, свят и т.д.). Позакласна робота дозволяСФ детальнише ознайомити учнив з ризними образотворчими техниками -- так званим ВлвидряпуваннямВ», апликациСФю, монотипиСФю (друк на скли), мозаСЧкою и витражем, з ризними графичними и живописними материалами.

Дуже важливе значення як для дитей так и СЧхних батькив маСФ проведення художних виставок та ранкив. Готуючи роботи для виставок, дити стараються якомога краще виконати малюнки, апликациСЧ, розписи та ин.. Для них ци роботи СФ виразниками творчих здобуткив у галузи мистецтва, своСФридним самовираженням. Тематика виставок ризноманитна: приурочення до свят, литературни илюстрациСЧ, творчи здобутки певних класив та ин.. Не менш важлива и пидготовка дитей до святкових ранкив: виготовлення подарункив, естетичне оформлення кабинету чи зали, створення декораций та ин. таки ранки та виставки пропонуСФться проводити систематично.

Найважливишими завданнями всих видив позакласноСЧ роботи з образотворчого мистецтва СФ розширення и поглиблення знань та уявлень школярив про прекрасне; виховувати уминня бачити, видчувати и розумити прекрасне. ВиховуСФться емоцийно-естетичне ставлення учнив не тильки до предметив и явищ навколишнього середовища, але и до витворив мистецтва, розвиваСФться СЧх творча активнисть.

2.2 Особливости образотворчоСЧ дияльности молодших школярив у позашкильний роботи

Позашкильна робота -- освитньо-виховна дияльнисть позашкильних закладив для дитей та юнацтва. Позашкильна та позакласна робота мають спильни завдання и передбачають застосування переважно однакових засобив, форм и методив виховання. Мета полягаСФ в закрипленни, збагаченни та поглибленни знань, набутих у процеси навчання, застосуванни СЧх на практици; розширенни загальноосвитнього кругозору учнив, формуванни в них наукового свитогляду, вироблення вминь и навичок самоосвити; формуванни интересив до ризних галузей науки, техники, мистецтва, спорту, виявленни и розвитку индивидуальних творчих здибностей та нахилив; организациСЧ дозвилля школярив, культурного видпочинку та розумних розваг; поширенни виховного впливу на учнив у ризних напрямах виховання. Видминнисть цих форм роботи полягаСФ не у мети та засобах реализациСЧ, а в так званий професийний ориСФнтациСЧ.

Особливим видом позашкильноСЧ роботи СФ художня школа. До художньоСЧ школи дити можуть прийматися ризни за виком. Формуються видповидни викови групи, яки працюють за програмами, розробленими для кожного класу индивидуально. Учни початкових класив, зважаючи на вик, не займаються академичним малюнком, оскильки у них ще не сформовани вминня спостеригати та бачити натуру та малюнок, графично виражати те що бачать и видчувають. Саме тому програма художньоСЧ школи зориСФнтована на формування здибностей сприйняття, видчуття, оцинювання, розвиток початкових графичних навичок. Не СФ можливим вивчення историСЧ мистецтв у СЧСЧ класичному варианти. Це не говорить про те, що дитей не ознайомлюють з творами мистецтва та творчистю художникив, не розширюють знань про стильовий, видовий та жанровий подил мистецтв. В даному випадку використовують игрови форми роботи - короткочасни визуальни екскурсиСЧ, игри тАЬЗнайди героя за описомтАЭ, тАЬЗобрази квиткутАЭ та ин.. Велика увага на заняттях придиляСФться вираженню емоцийних станив через колир, линию, асоциативни побудови (тАЬзла цеглинатАЭ, тАЬсумне деревотАЭ та ин.), власного ставлення до навколишнього и творив мистецтва, до подий, людей засобами образотворчого мистецтва - кольором, графикою, пластикою, стилизациСФю та ин..

Переломним, як правило СФ 10- ричний вик. Саме у цей период життя дитини вже достатньо розвинени вминня та навички, необхидни для бильш серйозного заняття мистецтвом - дити навчени сприймати натуру, видчувати, анализувати, систематизувати, видиляти головне та другорядне, володиють ризноманитними художними засобами, знають особливости видових та жанрових подилив мистецтва, художни техники та материали. Можемо стверджувати, що при наявности такого ривня художньо-естетичного розвитку вони готови до сприйняття академичного мистецтва та самореализациСЧ у ньому.

Термин навчання класичному образотворчому мистецтву - 4 роки. У художний школи можуть бути организовани 5 класи - професийноСЧ ориСФнтациСЧ. Уси класи художньоСЧ школи з 4-ричним термином навчання СФ старшими. У класи професийноСЧ ориСФнтациСЧ приймаються учни, яки мають професийни здибности, бажання продовжувати навчання у художних закладах вищого ривня. Завданням класив професийноСЧ ориСФнтациСЧ СФ:

- цилеспрямована пидготовка учнив у художни училища, коледжи, институти тощо;

- пидготовка до роботи в установах та пидприСФмствах, яки потребують фахивцив видповидноСЧ художньоСЧ освити.

Учни, яки успишно закинчили заняття основного курсу (1-4 класи), отримують свидоцтво про закинчення школи, яки закинчили класи професийноСЧ ориСФнтациСЧ отримують свидоцтво про закинчення класу. У школи за ришенням администрациСЧ можуть бути организовани пидготовчи групи з термином навчання вид 1 до 4 рокив. Килькисть осиб у класи - 8-12. Навчальна практика проводиться на папери 2 тижни протягом року. Заняття з учнями проводиться з учнями 3-4 рази на тиждень, вид 3 до 5 годин в день.

Пид час навчання у художний школи керивниками плануСФться ряд виховних заходив. Так, зокрема в кинци навчального року плануСФться виставка дитячих робит. До визначних дат (до дня народження художника) можуть проводитися литературно-мистецьки композициСЧ, художни вечори, а також видвидування пам'ятних мисць, музеСЧв, картинних галерей. Цикавою формою проведення СФ малювання на природи, що зумовлюСФ пробудження в души добрих почуттив, чуйности, здатности до спивпереживання.

Навчальний план розробляСФться на початку навчального року. ПропонуСФмо навчальний план дитячоСЧ художньоСЧ школи, термин навчання 4 роки.

Таблиця.

Типовий навчальний план художньоСЧ школи [60]

Назва предметив

Килькисть годин на тиждень

Килькисть

учбових

тижнив

Усього годин на групу

РЖспити

1

2

3

4

1

Декоративно-прикладне мистецтво

3

3

3

3

34

408

2

Композиция

3

3

3

3

34

408

3

Рисунок

3

3

4

4

34

476

4

Живопис

3

3

3

3

34

408

5

Скульптура

2

2

1

1

34

204

6

РЖстория мистецтв

1

1

1

1

34

136

7

Предмет за вибором

1

1

1

1

34

136

Всього:

13

13

13

13

34

1 768

У будинках дитячоСЧ творчости иснують ризноманитни гуртки з образотворчого мистецтва - рисунку, живопису, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва. Оскильки суть, мета та завдання цих гурткив спивпадаСФ з гуртковою роботою у школи, немаСФ потреби зупинятись на них ще раз.

До позашкильноСЧ роботи видносять и заняття у студиях. Особливисть студийних занять полягаСФ у вузький мистецький специализациСЧ - заняття у майстерни скульптора, живописця та ин.. Дити молодшого шкильного вику ни психологично, ни за ривнем пидготовки не готови до такого навчання (за винятком окремих дитей, з природними задатками). З вищеназваних причин заняття у студиях молодши школяри не видвидують.

До цього ж виду навчальноСЧ дияльности сьогодни видносять екскурсиСЧ та прогулянки. ЕкскурсиСЧ проводяться з ризною метою: - тАЬмилуваннятАЭ, накопичення зорових вражень, ознайомлення з видами мистецтва, ознайомлення з перспективою миста чи села, для усвидомлення плановости простору, ризнобарв'я навколишнього та ин..

Прогулянки и екскурсиСЧ розширюють знання, що набуваються дитьми на заняттях образотворчого мистецтва, сприяють мицнишому и бильш свидомому засвоСФнню материалу, що вивчаСФться, розвивають интерес до предмета, уминня и бажання набувати знання и застосовувати СЧх на практици, мають велике значення як для естетичного виховання, так и для всебичного розвитку. Метою цих занять СФ и пидготовка до наступного вивчення материалу на уроках образотворчого мистецтва, чи на занятти у гуртках.

Милування передбачаСФ накопичення певних зорових вражень, яки згодом дити використають у своСЧх малярських роботах, при оцинци творив мистецтва, власних образотворчих робит, робит однокласникив, для творчих задумив при оформленни свят, вечорив, при естетизациСЧ шкильного побуту. Завдяки екскурсиям у природу в дитей виховуСФться почуття любови до природи, розвиваСФться здатнисть сприйняття прекрасного в навколишньому и явищах природи. Перегляд пейзажних творив писля спилкування з природою даСФ учням можливисть бильш тонко видчувати красу ридного краю, гострише видчути зображене на картинах.

ЕкскурсиСЧ до музеСЧв, огляд пам'яток культури розкриваСФ перед учнями безмежний свит образотворчого мистецтва у розмаСЧтти його жанрив та видив, дозволяСФ дитям усвидомити мистецтво як особистисну циннисть, адже саме мистецтво маСФ безпосередний вплив на розвиток естетичних почуттив, смакив, суджень, художних здибностей, що СФ основою виховання творчоСЧ и висококультурноСЧ особистости. Спилкування з ним, перш за все, спрямоване на виховання у индивида гуманистичних якостей, интересив и любови до життя.

Прогулянки и екскурсиСЧ можна организувати з ризних навчальних тем: тАЬОсинни фарби парку, лису тАЭ, тАЬЛьодохид тАЭ, тАЬПтахи прилетили тАЭ, тАЬНаша вулицятАЭ, тАЬПрирода нашого краю тАЭ, тАЬНаш садтАЭ и т.д.

Окрим милування та розширення знань про мистецтво, екскурсиСЧ та прогулянки несуть и практичне навантаження. Пид час екскурсий в лис, парк, по вулицях миста, дити роблять зарисовки з натури, збирають природни материали для занять з образотворчого мистецтва. Щоб усвидомити плановисть простору, будову та колир спостережуваних об'СФктив на екскурсиСЧ можна використовувати видошукач. Вин виготовляСФться з щильного паперу або картону розмиром приблизно 15x10. Прямокутний отвир маСФ таки ж пропорциСЧ, що и лист паперу, на якому буде зображений малюнок. Розмир отвору приблизно 8x7. Для дитей РЖ класу робота з видошукачем -- це игровий момент, гра в тАЬфотографуваннятАЭ и разом з тим, початок навчання.

Учни старших класив знайоми з цим прийомом, можуть бути тАЬфотографами-инструкторамитАЭ. Вони навчають молодших школярив и розповидають приблизно так: подивися на ризни дерева, небо, травичку, кущи. Вибери найцикавише, щоб красиво намалювати и розмистити на папери, використовуй свий тАЬфотоапараттАЭ. Подивися одним оком через отвир на те мисце, яке ти хочеш намалювати. тАЬФотоапараттАЭ можна рухати вгору, вниз, управо, вливо до того часу, поки не вибереш найцикавише. Виддаляючи або наближуючи тАЬфотоапараттАЭ, ти побачиш через отвир в одному випадку багато предметив, в иншому -- мало.

Учнив з РЖ класу потрибно вчити спостеригати за природою, переживати радисть вид побаченого и видображати це в малюнку.

Звертаючи увагу на красиве, гармонийне поСФднання кольорив, можна побачити в природи безлич ризних кольорових поСФднань. Наприклад, квитка братки. На одний квитци можна наличити декилька видтинкив фиолетового -- вид насиченого фиолетового, який здаСФться майже чорним, оксамитовим, до свитлого рожево-фиолетового кольору. Також и в жовтих видтинках кольору можна видмитити тонки переходи вид лимонно-жовтого до жовто-оранжевого. Секрет чаривности криСФться в тому, що в забарвленни квитки кольори СФ сусидами у колирному коли. Для кожного основного кольору СФ свий додатковий и ця особливисть також виражена у природних об'СФктах - жовто-фиолетови тюльпани, червоний захид сонця на зеленому фони лису та ин.

Писля малювання на уроци играшок тварин и птахив з натури або по пам'яти, проводяться заняття в живому куточку, в парку. Спочатку вони уважно розглядають тварину або птаха, звертаючи увагу на характерни особливости. Враховуючи особливисть циСФСЧ натури, СЧСЧ рухливисть, вчитель рекомендуСФ малювати видразу на одному листи декилька положень тварин и птахив.

На екскурсиСЧ на тему тАЬПтахи -- наши друзитАЭ, яка проводиться з предмету Я и УкраСЧна виконуСФться интегроване завдання, оскильки дана тема пов'язаною и з образотворчим мистецтвом, учни дизнаються про змини в житти птахив з настанням весни, про користь птахив, про те, як допомогти пернатим взимку. На прогулянци учни також спостеригають за зовнишним виглядом, звичками птахив и роблять зарисовки.

Ци зарисовки учни можуть використовувати в тематичному малюванни и у випуску стингазети, наприклад, тАЬВикно в природутАЭ та ин.

Пид час прогулянок и екскурсий дити малюють з натури листя верби, осики, горобини, тополи, берези; квити (ромашка, календулу та ин.); ялину и сосну; ялинови шишки, жолуди и т.д. Вони замальовують об'СФкти оливцем, восковою крейдою в блокнотах або на листах паперу, прикриплених до фанери.

Учни збирають красиве листя и складають осинний букет. Проводиться конкурс тАЬЧий букет красивиший?тАЭ, завдяки чому даСФться поняття декоративноСЧ композициСЧ.

Пид час прогулянок звертаСФться увага також на красу зимовоСЧ природи. Дити спостеригають за деревами в зимовому тАЬодязитАЭ, за кольором неба и снигу, освитленого сонцем, в сутинках, а також через кольорови окуляри.

Цикави змини в природи видбуваються навесни. Потрибно звернути увагу дитей на красу льодоходу, видтинкив талого снигу, появу бруньок, на прилит птахив, на працю людини (прибирання снигу, пидризування гилок дерев и чагарникив, и т.д.).

На прогулянках и екскурсиях учни II класу закриплюють уминня и навички в малюванни листя дерев складнишоСЧ форми, наприклад, листя дуба. З правого боку листа паперу малюСФться лист дуба, а поряд -- лист иншого дерева для поривняння. Квити беруться також складнишоСЧ форми.

Пид час весняних прогулянок дити малюють два ризни дерева з СЧх характерними особливостями, грачини гнизда, прилит птахив або що-небудь за власним бажанням.

На прогулянках и екскурсиях дити III класу закриплюють уминня малювати листя складнишоСЧ форми, наприклад, клена. В живому куточку вони малюють птахив и тварин. Взимку, пид час прогулянки, можуть злипити из снигу казкових героСЧв. Навесни малюють з натури, наприклад, вербу и тополю з бруньками. Роблять також зарисовки окремих предметив за своСЧм бажанням и за завданням вчителя. (С) Информация опубликована на 5ro4ka.ru
На прогулянках и екскурсиях учни IV класу малюють восковою крейдою осинний пейзаж з натури (з урахуванням перспективних змин: ближче -- дальше, бильше -- менше), замальовують птахив и тварин (у парку, в лиси).

У теплу пору року пид час прогулянок и екскурсий четвертокласники роблять короткочасни замальовки оливцем жанрових сценок.

Пид час прогулянок малювання повинно чергуватися з играми та иншими видами видпочинку (особливо це стосуСФться першо- та другокласникив).

Бачимо, що позашкильна робота з образотворчого мистецтва бильш ризноманитна, ниж позакласна. Видповидно, завдяки СЧй дити отримують ширши знання про красу навколишнього свиту та мистецтво, отримують глибши знання з образотворчого мистецтва.

Висновки з другого роздилу

Позакласна робота з образотворчого мистецтва СФ значущою частиною всиСФСЧ навчально-виховноСЧ роботи школи. Вона повинна направляти самостийнисть и активнисть молодших школярив на пидвищення особистого культурного ривня, поглиблення знань про образотворче мистецтво и отримання повноцинних навичок и уминь з предмета.

Позакласна робота з образотворчого мистецтва маСФ ризноманитни форми. Вона може бути пов'язана з суспильно-корисною працею дитей (оформлення примищень до дитячих свят, виставки т.д.), сприяСФ поглибленню знань дитей про видовий та жанровий подил мистецтва, художни техники та материали, сприяСФ усвидомленню мистецтва як особистисноСЧ цинности, розширюСФ знання з окремих роздилив програми. Виконання окремих завдань (конструювання играшок, колективне виготовлення панно), читання литератури про мистецтво и про художникив, розгляд окремих картин, перегляд кино- та диафильмив з образотворчого мистецтва - все це позитивно впливаСФ на розвиток особистости школяра.

Образотворче мистецтво пропонуСФ широки можливости для виконання ряду завдань як на уроках, так и у позакласний час. Колективна образотворча дияльнисть приносить дитини творче задоволення, дозволяСФ СЧй повирити в своСЧ сили, видчути кориснисть своСФСЧ роботи. Дити вчаться бути творцями прекрасного.

Позашкильна робота з образотворчого мистецтва передбачаСФ видвидування учнями художних шкил, будинкив дитячоСЧ творчости, екскурсиСЧ, прогулянки. Мета и завдання цих занять спивпадаСФ з метою позакласноСЧ роботи у школи. Особливисть екскурсий и прогулянок у тому, що завдяки СЧм дити отримують бильш глибоки знання про навколишнСФ та мистецтво, про красу природи ридного краю, бильш глибоко усвидомлюють мистецьки цинности, набувають деяких графичних навикив.

Роздил 3. ВИДИ ПОЗАКЛАСНОРЗ ТА ПОЗАШКРЖЛЬНОРЗ РОБОТИ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЧАТКОВРЖЙ ШКОЛРЖ ТА МЕТОДИКА РЗХ ПРОВЕДЕННЯ

3.1 Методика роботи з дитьми в умовах позашкильноСЧ та позакласноСЧ дияльности педагога

Заняття позакласною та позашкильною образотворчою дияльнистю маСФ ти ж психолого-педагогични механизми, що й инши форми навчальноСЧ дияльности. Тому як на уроках образотворчого мистецтва, так и у позаурочний та позакласний дияльности педагог повинен формувати наступни уминня, яки забезпечать виришення навчально-виховних завдань: спостеригати, видчувати, виражати оцинне судження, творчо виришувати поставлени завдання. Оскильки головне завдання занять позакласноСЧ та позашкильноСЧ роботи - творчий розвиток школяра, саме такого педагогичного забезпечення вимагаСФ робота педагога.

Знаючи про те, що видвидування гуртка СФ добровильним (не вси дити видвидують гуртки), а заняття у гуртках сприяють кращому засвоСФнню особливостей образотворчого мистецтва, першочергове завдання вчителя - зацикавити дитей образотворчим мистецтвом, тобто сформувати естетичний интерес школярив, зориСФнтувати СЧх на спилкування з прекрасним у навколишньому та мистецтви, сприяти пизнанню прекрасного у житти та творах мистецтва, створити умови для творчоСЧ активности та творчого самовираження. Можливости вчителя при формуванни естетичного интересу необмежени,здесь пидийде будь яка форма роботи, що емоцийно впливаСФ на свидомисть дитини, СЧСЧ розум та почуття - нетрадицийни форми подання завдань, доброзичлива интрига, диференцийовани завдання, оригинальни художни техники та ин., але разом з тим кожен вчитель повинен знати и враховувати у своСЧй роботи антистимули интересу - тАЮ... надмир репродуктивного материалу, доминування словесних форм роботи, повильний темп уроку, погана организация, одноманитнисть прийомив заохочення та оцинювання, неувага до переживань дитини тАЭ[55, с. 165].

Не менш важливим завданням СФ навчити дитину здатности бачити, чути, а не лише спостеригати. Таке уминня ще називають естетичним спогляданням. У бильшости випадкив дити, що прийшли у школу вже психологично готови до циСФСЧ дияльности. тАЮГоловне завдання естетичного споглядання - розвиток у школярив здатности належним чином сприймати й оцинювати прекрасне пид час безпосереднього спилкування з ним, збагачення СЧх уявлень чуттСФво-образною информациСФю. Для цього необхидне цилеспрямоване створення певних педагогичних умов, ситуаций тАЭ[35, с. 7].

Споглядання - це перший етап у складному процеси осягнення свиту мистецтва. Цей процес СФ безконечним. Свидомисть людини не лише видображаСФ об'СФктивний свит - будь що, що сприймаСФться, викликаСФ емоцийний видгук, в залежности вид особливостей естетичного досвиду, естетичних интересив вин може бути як активним, так и пасивним. На споглядальному етапи роботи вчители зосереджують своСЧ зусилля на организациСЧ безпосереднього контакту школярив зи свитом прекрасного, не залежно, чи це сприйняття мистецьких творив, власних образотворчих робит, чи сприйняття прекрасного у навколишний дийсности. Саме у спостереженни маСФ мисце СФднисть сприймання та мислення, оскильки спостереження вимагаСФ осмислення того, що бачимо чи чуСФмо. тАЮСпостереження та ризни види чутливости, що входять до СЧСЧ складу, розвиваються в учнив успишно, коли вони виконують завдання, яки потребують самостийного, керованого словом учителя здобування знань про зовнишний вигляд предметив, СЧх форми, кольори просторове розмищення та инши особливости тАЭ[35, с. 63-64]. Можна сказати, що спостереження СФ ефективним при умови переосмислення дитиною побаченого, видчутого.

Починаючи з першого класу найбильш доцильним визначене спостереження у природи, оскильки дити вже мають певний досвид такого спостереження. ВибираСФ куточки природи сам вчитель. Головна мета такого спостереження - одержання естетичноСЧ насолоди вид побаченого, на основи якоСЧ можна поступово сконцентрувати увагу школярив на окремих об'СФктах, явищах. При цьому обов'язково, учни разом з вчителем повинни дати естетичну оцинку побаченого. Крим того, спостереження, споглядання необхидно супроводжувати диями - малюванням, апликациСФю, липкою, конструюванням. Такий двосторонний пидхид дозволить краще опанувати естетичну информацию. Бажано проводити спостереження одного и того ж об'СФкту в ризни пори року, завдяки чому дити зможуть не лише поривняти и осмислити естетични властивости природних форм, але й побачити й засвоСЧти природну палитру - багатство кольорив та видтинкив (хоча вони запам'ятають и зможуть назвати лише деяки з них, та емоцийний видгук сприятиме формуванню почуттив), поСФднання кольоровоСЧ гами, а також перспективни спиввидношення. Згодом це виражаСФться у творчих роботах дитей. Спостереження на природи даСФ змогу розвивати уяву та фантазию школярив. Цьому сприяють асоциативни поривняння на основи завдань вчителя за типом: що на що подибне, впизнай на дотик, який колир чи предмет лишний та ин. Таки вправи допомагають дитини освоСЧти багатство навколишнього свиту, виробляють уминня анализувати, поривнювати, и видповидно оцинювати и обТСрунтовувати свою естетичну оцинку. Крим вище переличених вправ на думку Г.С.Костюк хорошими вправами на спостереження СФ розглядання учнями об'СФктив на виддали, при недостатньому СЧх освитленни, словесни описи явищ природи, пейзажив, зовнишности людини, а також СЧСЧ художнього зображення, малювання з натури. Одночасно це не лише можливисть для спостережень, але й можливисть збагатити пам'ять дитини тАЮ... конкретними образами, потрибними для розвитку ризних здибностейтАЭ[35, с. 64].

Так у першому класи при вивченни кольоровоСЧ гами проводяться игри тАЮХто стер фарбитАЭ (поривняння хроматичних и ахроматичних кольорив), тАЮСкладемо фарби для кольоривтАЭ, тАЮВогняна квиткатАЭ, тАЮОсиннСФ листятАЭ. Поступово дити на учуються не лише змишувати фарби для досягнення певного кольору, а й розризняти основни та похидни кольори, називати СЧх, розризняти виражальни можливости та символику кольору. Аналогично будуСФться робота для усвидомлення цилисности форми, взаСФмозв'язку форми и частин, виразности силуетив, виразни можливости линиСЧ, крапки, плями та ин.

Починаючи з другого класу дити вивчають засоби виразности ризних видив мистецтв, СЧх особливости та симбиоз, поглиблюють своСЧ знання з кольорознавства. Якщо для першого класу характерна робота гуашшю, то у другому вибир материалу для виконання завдань бильш ширший - фломастери, кулькови ручки, дерев'яни палички, туш, ризноманитни материали для апликациСЧ (нитки, папир, тканина та ин.). Вводяться словники образотворчих терминив. У другий половини навчального року для роботи починають використовувати акварельни фарби. Бильш глибоко школярами освоюються жанри та види образотворчого мистецтва (тАЮЯки бувають художники?тАЭ, тАЮУ художника-живописцятАЭ та ин.), вивчають виражальни можливости об'СФмних, силуетних та плоских форм, можливости СЧх поСФднання у одний творчий роботи, на елементарному ривни ознайомлюються з ризновидами рельСФфу. Поступово вводяться ризноманитни техники, притаманни видам та жанрам мистецтв, що з одного боку ускладнюють виконання завдання, з иншого дають можливисть виявити здибности дитини, розширюють СЧСЧ знання, а також пидвищити ривень интересу до творчоСЧ та оцинноСЧ дияльности. У третьому класи вводиться поняття перспективи на основи освоСФння просторових явищ (ближче - нижче, дали - вище, з поняттям тАЮлиния горизонтутАЭ, з поняттям тАЬлиния зламутАЭ дити ознайомилися ще у першому класи); поняття декоративно-прикладне мистецтво та дизайн, вивчаються можливости цих ризновидив мистецтва, СЧхни основни особливости, характеристики (ритм, симетрия, асиметрия, композицийний центр, художний образ в народному декоративному мистецтви, засоби художньоСЧ виразности та ин.). Образотворчи роботи фарбами ускладнюються. Крим цього школяри ознайомлюються з пластанатомичною будовою (на основи линийних силуетив) тварин и людей в спокоСЧ та руси.

Четвертий клас умовно можна назвати тАЮперехиднимтАЭ. На даному периоди навчання дитей образотворчому мистецтву не лише поглиблюють СЧхни знання про види та жанри мистецтва, специфику художнього образу, СЧх пидводять до розуминня та сприйняття образотворчого мистецтва як художньо-естетичноСЧ цинности у власному житти. Це видбуваСФться завдяки тому, що дити ознайомлюються з прийомами роботи професийних художникив, пробують сами використовувати ци прийоми, викладання вчителем образотворчого мистецтва набуваСФ так званоСЧ тАЮакадемичноСЧ манеритАЭ.

Окремо слид видилити ознайомлення з творами мистецтва. Серед тем, запропонованих для вивчення образотворчого мистецтва СФ таки, розкрити яки можливо лише за допомогою картин, репродукций, диафильмив чи слайдив (тАЮЯка буваСФ графикатАЭ, тАЮПо снигу на оленяхтАЭ та ин.). Робота вчителя на такому уроци повинна бути побудована таким чином, щоб дити не лише ознайомилися з виразнистю певного виду мистецтва, стилем художника, але й емоцийно змогли пережити СЧх, спробувати уявити тАЮщо там за кадромтАЭ, обТСрунтувати своСФ судження (на видповидному виковому та индивидуальному ривни) видносно кольоровоСЧ гами, композицийного центру, сюжету картини в загальному. Зробити це учни зможуть лише тоди, коли матимуть необхидни знання, володитимуть терминами та навичками сприйняття та оцинювання.

Виконання навчальних завдань сприяють розвитку спостережливости, формують интерес та образотворчи уминня, и, видповидно, закладають смакови критериСЧ, еталони, на кожному уроци дити розвиваються емоцийно, завдання вчителя - сформувати почуттСФву сферу школяра, оскильки саме емоциСЧ та почуття, сприйняття та уявлення СФ основною формою чуттСФвого видображення, яке дуже необхидне при оцинно-творчий роботи. Як це видбуваСФться?

Формування емоцийно-почуттСФвоСЧ сфери учнив залежить вид багатьох факторив. На видмину вид видчуття, сприйняття, мислення, завдяки яким у свидомости видкладаються ризноманитни предмети, явища, характерни для них детали та взаСФмозв'язки, у емоцийних станах виявляСФться ставлення особистости до побаченого, зробленого чи осмисленого. Будь яки емоциСЧ та почуття можна умовно подилити на дви групи:

1) ти, яки виражають позитивне ставлення людини до об'СФктив та явищ дийсности (задоволення, радисть, любов та ин.);

2) ти, яки виражають негативне ставлення на будь що (страх, переляк, огида та ин.). ЕмоциСЧ, як негативни, так и позитивни по-ризному впливають на особистисть. Але у бильшости випадкив саме позитивни сприяють активний дияльности, дають поштовх до творчости. Крим того емоциСЧ та почуття виявляють себе тоди, коли у людини иснуСФ реальний интерес чи потреба у чомусь. На основи даного твердження можемо зробити висновок, що сформувати позитивне ставлення до мистецтва, його емоцийне сприйняття можливо лише при наявности естетичного интересу, потреби. Крим естетичного интересу на формування почуттСФвоСЧ сфери дитини впливаСФ ряд инших факторив. На думку О. Я. Савченко СЧх можна подилити на внутришни, психологични особливости дитини та зовнишни, при чому тАЮ... зовнишни ... дають лише импульс для яскравих емоций и почуттив тАЭ[49, с. 164]. До зовнишних автор видносить емоцийну пидготовку учнив (тобто попередньо набутий емоцийний досвид), емоцийну насиченисть навчального материалу та обраних методив, незвичнисть способу постановки завдання, а також його читкисть, динамични переходи вид одного виду дияльности до иншого, вчасний перехид вид пояснення вчителя до дий учнив При вивчени образотворчого мистецтва взагали, а на заняттях гуртка, зокрема, емоцийний насичености змисту навчального материалу сприяСФ добир:

а) илюстраций - твори повинни бути високохудожними, тематично актуальними, цикавими для дитей, а також педагогично доцильними;

б) предметив для спостереження та натурних постановок, яки можуть викликати у дитей естетични почуття, образни уявлення, зацикавлення, подив, захоплення. Необхидною умовою СФ мовлення самого вчителя - емоцийне, образне, лагидне. Позитивним емоциям зацикавлености сприяють нетрадицийни способи подання завдання.

На першому етапи навчально-виховноСЧ роботи увага вчителя спрямована на те, щоб сформувати у дитей таки дви основни якости: позитивна емоцийна чуттСФвисть та предметнисть естетичного почуття. Педагоги вважають, що найбильш ефективними при вихованни емоцийно-почуттСФвоСЧ сфери СФ так звани тАЮмали" педагогични впливи на школярив у вигляди конкретно поставлених питань та творчих завдань.

Починаючи з першого класу виховання естетичних почуттив видбуваСФться на основи оцинноСЧ дияльности: подобаСФться, не подобаСФться. Така практика, за свидченням Н. Горобець, даСФ позитивни результати. Оцинювання творив мистецтва, навколишнього забезпечуСФ певний ривень як художньоСЧ, так и емоцийноСЧ информациСЧ. Дитям першого року навчання важко видиляти емоцийну доминанту художнього твору, чи идеальне, прекрасне у навколишньому. Методика формування естетичних почуттив, розроблена Н. Горобець пропонуСФ наступни прийоми: використання композицийних та колористичних вариантив. Суть СЧх полягаСФ у тому, що вчитель словесно, чи за допомогою кольоровоСЧ прозороСЧ пливки показуСФ дитям змини, що видбуваються у змисти картини, СЧСЧ колористици. Найбильш ефективними СФ колористични змини, оскильки саме колир маСФ найбильший емоцийний вплив на свидомисть та почуття дитини. Обговорення цих змин ( як зминився настрий картини, коли СЧСЧ кольори стали холодними?; як зминюСФться навколишнСФ, коли ми дивимось на свит через затемнени окуляри? та ин.) формуСФ предметнисть естетичного почуття, гаму емоций та почуттив. Крим цього, щоб активизувати слова, що позначають естетични почуття, доцильно використовувати словесни вправи (на початкових етапах роботи дитям подаються слова, що позначають емоцийни стани). При роботи з художними творами, щоб дити зрозумили змист картини створюються ситуациСЧ спиввидношення зображеного и реальноСЧ дийсности. Така методика найбильш ефективна при сприйнятти та усвидомленни творив пейзажного мистецтва, картин побутового стилю. Слид наголосити, що основою сприймання картин у першому класи СФ розповидь-опис бачення картини вчителем.

Естетични почуття недостатньо сформувати, СЧх необхидно творчо спрямувати, тобто надати образотворчий чи оцинний дияльности творчий характер. У першому класи цьому сприяСФ проведення навчальноСЧ дияльности у форми гри-уяви. Прийоми перевтилення досить ризноманитни. В одних ситуациях дити уявляють себе професийними художниками чи скульптурами, усно, чи у малюнку описують своСФ бачення зображуваного, в инших можуть пластично зобразити тАЮкрасиву квитку тАЭ, тАЮгрозову хмару тАЭ, тАЮглек, повний води тАЭ та ин. Таки игри-перетворення розвивають уяву дитей, СЧх емоцийнисть, а також формують уминня розпизнавати зовнишни вираження емоций.

На видмину вид першого класу у другому зминюСФться суть роботи над розвитком почуттСФвоСЧ сфери дитей. Якщо у першому класи ведуча роль належала вчителеви, то у другому дити тАЮвтягуються" у диалог. Робота по формуванню почуттСФвоСЧ сфери будуСФться таким чином, щоб учни не лише видиляли зовнишни зв'язки, але й змогли б оцинити внутришню суть зображеного, чи побаченого. За допомогою форми, кольору, або словесного опису дитей вчать виражати власне емоцийне бачення. Цьому сприяють емоцийни установки подани вчителем, що опираються на попередний емоцийний досвид учня. Таки педагогични прийоми спрямовани на те, щоб викликати у дитей певни почуття, асоциативни зв'язки, прийти до розуминня тАЮчому це подобаСФться чи не подобаСФться тАЭ. Найкраще у даному види роботи використовувати так званий поривняльно-зиставний метод.[16, с. 47] Цей метод сприяСФ розвитку в учнив бильш точного сприйняття мистецтва, усвидомленню почуттив, викликаних ним, а також засобив СЧх виразности. Завдяки поривняльний дияльности ми можемо не лише показати дитям особливости видив та жанрив образотворчого мистецтва, а й можливисть розкриття одниСФСЧ й тиСФСЧ ж теми у музици, поезиСЧ, художний творчости, проанализувати почуття, викликани цими видами мистецтва. Сприйняття та обговорення таких спиввидношень, перш за все допомагаСФ усвидомити дитям мистецтво, як специфичну форму видображення навколишнього, по-друге - словесно обТСрунтовувати своСФ ставлення та емоцийне сприйняття побаченого чи почутого, по-третСФ - стимулюСФ творчу дияльнисть. Програмою передбачени теми, що вимагають використання поривняльно-зиставного методу - малюСФмо музику, прочитай, уяви та оживи на папери казку та ин. Також у другому класи вчители використовують метод згадування емоций та почуттив. Суть його у актуализациСЧ попередньо набутого емоцийного досвиду дитини.

Програма гурткив образотворчого мистецтва для початкових класив побудована за принципом - вид простого до складного. Аналогични чи подибни теми дити вивчають у кожному наступному класи, але иде не репродуктивне видтворення виучуваного, а на основи попереднього емоцийно-образотворчого досвиду подаСФться нове, ще не бачене и не осмислене.

У третьому класи першочергове завдання вчителя - виховання усвидомлености естетичного почуття, що виражаСФться в оцинний та творчий дияльности дитини. На цьому етапи навчання дити не лише вступають у диалог, а виконують у ньому провидну роль, тобто головним стаСФ словесне чи графичне емоцийне вираження побаченого дитиною, що лише при потреби коригуСФться вчителем. Такий дияльности сприяють рольови игри у яких учни виступають тАЮавторамитАЭ, тАЮкритикамитАЭ, тАЮглядачамитАЭ. Зрозумити власни емоциСЧ, вмити розризняти емоцийни прояви инших дитям допомагають вправи творчого характеру, що передбачають персонификацию емоцийних станив, яки передаються творами мистецтва, игри, яки спрямовани на видкриття та усвидомлення психологично-емоцийного стану инших людей, а також самоанализ власних емоцийних станив, почуттив, яки виникають на основи побаченого чи почутого. У четвертому класи формування почуттСФвоСЧ сфери видбуваСФться за такою ж схемою, як у третьому, ризниця виражаСФться у бильш ускладнених завданнях.

Одночасно з почуттСФвою сферою формуються и художни уявлення дитей, оскильки почуття виникають на основи сприймання творив мистецтва чи навколишнього, власних образотворчих робит. В процеси пизнання школяри накопичують зорови враження, еталони, зразки прекрасного та потворного, якими вони згодом будуть керуватися при оцинюванни, у власних образотворчих роботах, при видбори естетично важливих для них об'СФктив. Наявнисть таких вражень вкупи з емоцийним досвидом допомагаСФ розвинути уяву дитини. Як и инши психологични процеси, цей також потребуСФ певного методологичного забезпечення. Методика формування художних уявлень молодших школярив видиляСФ конкретни методични прийоми:

- поривняння, як основний шлях активизациСЧ художнього мислення. До них можна виднести завдання такого типу: тАЮЩо на що подибне?тАЭ ; це и спостереження, и спивставлення виразних можливостей ризних материалив, ризних видив дияльности (зображення, декорування, побудова), ризних художних засобив (ритм, композиция, виразнисть кольору, пластика та ин.);

- цилеспрямована дияльнисть (метод педагогичного обмеження завдання при великий килькости вариантив СЧСЧ виришення). Дитям надаСФться творча свобода, але не безмежна, а цилеспрямована, у видповидности з тематичним плануванням урокив;

- рольови игри на уроках. Завдання цих игор змоделювати ситуацию реального життя, мистецтва у суспильстви. Наприклад: гра в художникив у глядачив. Виступаючи почергово в тий чи инший роли учень починаСФ розумити, що культури глядача також необхидно вчитися. РЖгри, викторини, кросворди допомагають розширити словниковий та зоровий запас учнив. Сприяють цьому и инши завдання, яки безпосередньо не пов'язани з образотворчим мистецтвом:

- гра-пошук (знайти героя за описом);

- оживи шедеври (инсценизация картин по пам'яти);

- трансформация змисту и настрою з одниСФСЧ форми мистецтва в иншу (малюСФмо музику);

- впизнай на дотик;

- усне малювання (розглянути натуру и описати СЧСЧ та ин.);

Рольови игри також допомагають створити на уроках емоцийну атмосферу, необхидну для сприйняття художньо-образноСЧ драматургиСЧ уроку.

- домашни завдання - завдання на спостереження форм мистецтва у побути та в житти людей. Тут доцильним СФ використання методу тАЮзабигання вперед тАЭ - тобто, домашнСФ споглядання повинно стати емоцийною та структурно-кольоровою основою того, що пропонуСФться розглядати на наступному занятти гуртка, або тАЮповернення до вивченоготАЭ, в даному випадку дити повинни провести поривняльний анализ: активизувати особистисний попередний досвид и перенести його на те, що виучуСФться. Практични навики молодших школярив, як у образотворчий так и у споглядальний роботи, набуваються на кожному занятти гуртка, пид час проведення екскурсиСЧ чи прогулянки. Сприйняття дийсности та образотворчого мистецтва з одночасною власною образотворчою та оцинною працею дитини - дви сторони СФдиного навчально-виховного процесу.

Розвиток сприйняття, почуттСФвоСЧ сфери, вминня уявляти та виражати своСФ ставлення словесно чи у малюнку - запорука оцинно-творчоСЧ активности дитини. Хоча творча активнисть повинна бути наслидком сформованих вищеназваних здибностей дитини, необхидно створити певни умови для вияву творчоСЧ активности. Якщо при формуванни сприйняття, почуттСФвоСЧ сфери та уяви доцильними СФ загальни завдання, при яких реакция дитей коригуСФться учителем, то для прояву творчоСЧ активности СФ необхидним особистисний пидхид до кожного учня. Така особливисть даного виду дияльности пов'язана из психологичними виковими особливостями молодших школярив. Учитель зауважуСФ, що на певному етапи навчально-виховноСЧ роботи дити зминюють своСФ ставлення як до процесу зображення, так и до його результатив. Тобто, в даний момент видбуваСФться змина естетичних вимог до власних творчих роби, а також до робит инших дитей. Стимулом до цього виступаСФ критичне оцинювання своСФСЧ роботи, що виникаСФ на основи поривняння, спивставлення. Естетичне судження учня в цей период говорить про ти можливости дитини, яки ще не виражаються у його творчий дияльности, але вже иснують у форми особистих вимог до творчости. тАЮЧим бильший розрив миж зображальними можливостями та естетичними вимогами, миж творчими задумами та ривнем пидготовки, тим бильш напружений та складниший процес малювання тАЭ[39, с. 65-66]. Для безболисного переходу на наступний етап дитини потрибни нови знання, нови уминня. В залежности вид индивидуальних особливостей та здибностей дитей процес переоцинки та переходу на новий ривень естетичноСЧ дияльности видбуваСФться по-ризному. Одни бильш активни, инши - пасивни, по-ризному сприймають та використовують вказивки та пояснення вчителя, зминюють характер зображення та усноСЧ оцинки. Таки змини СФ поступальним рухом як у образотворчий дияльности так и в оцинний. На думку ЛабунскоСЧ Г. В. учитель повинен не лише вчасно помитити змини у естетичний дияльности дитей, а й зумити попередньо тАЮналаштуватитАЭ СЧх на це, ознайомити СЧх з доступними закономирностями та прийомами зображення, яки допоможуть дитини легше та краще оволодити новими знаннями. тАЮВнутришни резерви, узяти ниби в займи, пидготують дитину до безболисного переходу до того зображення, яке вона на даному етапи розвитку починаСФ активно шукати и яке естетично СЧСЧ задовольняСФтАЭ [39, с. 6].

Бачимо, що гурткова дияльнисть дитей маСФ певни методични прийоми, використовуючи яки педагог зможе забезпечити поглиблене вивчення видив та жанрив мистецтва, засвоСФння художних техник та материалив, розкрити внутришни духовни резерви дитей, сформувати творчисть.

Висновки з третього роздилу

Розглядаючи педагогичне забезпечення гурткових занять з образотворчого мистецтва ми з'ясували, що для успишного формування творчости дитини молодшого шкильного вику велике значення маСФ уминня вчителя на основи естетичного досвиду дитини та СЧСЧ интересу до образотворчого мистецтва залучити СЧСЧ до естетичного споглядання, сформувати емоцийно-почуттСФву сферу та уминня виражати як у кольори, так и словесно своСФ ставлення до прекрасного, наштовхувати на творче виришення поставлених завдань.

Цьому сприяють наступни прийоми та методи роботи: пидбир нестандартних завдань та зображальних техник и материалив, доброзичлива интрига, индивидуальний пидхид, емоцийне подання материалу; спостереження в природи, короткочасни зарисовки, игрови моменти, вправи на розвиток асоциативного мислення, словесне та графичне вираження емоцийних станив та ин..

У школи иснують наступни гуртки з образотворчого мистецтва: гурток живопису и графики, гурток декоративно-прикладного мистецтва, гурток скульптури. Гурткова робота передбачаСФ глибше та бильш серйозне вивчення образотворчого мистецтва, його видив та жанрив, художних техник. Заняття у гуртках вимагаСФ вивчення бильш складного материалу та роботи з бильш складними, и разом з тим, цикавими техниками.

Подана вище тематика роботи гурткив СФ типовою, читко пов'язаною з програмою образотворчого мистецтва для 1-4 класив. Вчители-класоводи, чи предметними можуть взяти СЧСЧ за основу при складанни програми роботи будь якого гуртка з образотворчого мистецтва. В залежности вид особливостей региону, у якому проживають дити, ривня пидготовки вчителя, можливостей школи, теми навчальних занять можуть бути зминени. Особливо це стосуСФться гуртка декоративно-прикладного мистецтва.

ЗАГАЛЬНРЖ ВИСНОВКИ

Позакласна робота -- ризноманитна освитня и виховна робота, спрямована на задоволення интересив и запитив дитей, организована в позаурочний час педагогичним колективом школи.

Позашкильна робота -- освитньо-виховна дияльнисть позашкильних закладив для дитей та юнацтва. Окрим цього, до позашкильноСЧ роботи на сьогодни видносять екскурсиСЧ, прогулянки.

Позашкильна та позакласна робота надають дитям та молоди знання, вминня и навички за интересами, забезпечують интелектуальний, духовний та физичний розвиток, пидготовку СЧх до активноСЧ професийноСЧ та громадськоСЧ дияльности, створюСФ умови розвитку та организациСЧ змистового дозвилля, видповидного до интересив, здибностей, талантив, обдарувань и стану здоров'я дитей та молоди. Одним из найважливиших приоритетив позакласноСЧ та позашкильноСЧ роботи СФ виховання творчоСЧ особистости.

Особливе мисце у позашкильний та позакласний навчально-виховний дияльности належить образотворчому мистецтву. Завдяки йому формуються, перш за все, творчи здибности, набуваються знання про мистецтво, прекрасне у свити, людських взаСФминах тощо. Не менш важливим СФ духовний розвиток дитини - доброзичливе, щире ставлення до життя. Образотворчисть СФ важливою умовою розвитку творчих можливостей дитей. Вона допомагаСФ СЧм визначитись у власних бажаннях, знайти себе, визначити своСФ ставлення до оточуючоСЧ дийсности: природи, мистецтва, людей. Основне в роботи - зацикавити дитей, не залишати без уваги тих, котри не впевнени у своСЧх силах чи вважають себе необдарованими. Важливо допомогти СЧм видкрити в соби талант, свит творчости, власни приховани можливости.

Розвиток естетичних почуттив, накопичення спостережень и вражень збуджують асоциативнисть, образну уяву, фантазию, внаслидок чого дитина творить. РЖ завдяки наполегливий творчий праци те, що склалося в уяви, передаСФться на полотно и стаСФ твором мистецтва. Щоб навчити так працювати дитей, потрибно проводити заняття, враховуючи таки компоненти: мотивацийний (стимули для пидвищення емоцийности, змицнення чутливости, розвитку уяви, фантазиСЧ); пизнавальний (розширення знань про мистецтво, його видово-жанровий подил, виразни засоби та техники); ментальний (индивидуальнисть); практичний (уминня, навички, самостийна творча дияльнисть).

Особливостями позакласних занять слид вважати добровильнисть участи учнив у ризних заходах; змист занять не обмежуСФться рамками програми; методи и форми занять основани на творчий дияльности й интересах учнив молодшого шкильного вику. Вси форми организациСЧ процесу навчання образотворчого мистецтва тисно пов'язани миж собою, взаСФмодоповнюють одна одну, чим и забезпечують досягнення освитних, розвивальних и виховних цилей.

Позакласна робота организовуСФться на основи самодияльности дитей з урахуванням СЧхних интересив и запитив, що виникають пид час вивчення образотворчого мистецтва. Тому така робота даСФ широкий простир для виявлення инициативи дитей и виховуСФ в них таки цинни риси, як видповидальнисть за доручену справу, акуратнисть, наполегливисть.

Правильно организована позакласна робота (индивидуальна, групова, масова) сприяСФ формуванню в учнив пизнавальних интересив, спрямованих на розширення и поглиблення знань. Уси зазначени позакласни заняття пов'язани миж собою и доповнюють одне одного.

Позашкильна робота организовуСФться у специальних освитних закладах и передбачаСФ обов'язкову звитнисть з приводу СЧСЧ результатив. Вона визначаСФться програмою, розробленою видповидно для кожноСЧ виковоСЧ групи, з урахуванням интересив и запитив дитей, що виникають пид час вивчення образотворчого мистецтва, а також СЧхних викових особливостей. Тому така робота даСФ широкий простир для виявлення инициативи дитей и виховуСФ в них таки цинни риси, як видповидальнисть за доручену справу, акуратнисть, наполегливисть. Правильно организована позакласна робота сприяСФ формуванню в учнив пизнавальних интересив, спрямованих на розширення и поглиблення знань.

Педагогичне забезпечення позакласноСЧ та позашкильноСЧ роботи вимагаСФ вид педагога навчити дитей спостеригати, сприймати и бачити, розумити власни емоциСЧ та почуття, розвинути уяву та фантазию, асоциативне мислення, творчи здибности.

За формами организациСЧ та методами проведення позакласна та позашкильна робота ризноманитна. Видиляють таки види позакласноСЧ та позашкильноСЧ роботи: гуртки, ранки, вистави, виставки образотворчих робит, прогулянки, екскурсиСЧ.

Позакласна и позашкильна робота ставить ти ж сами завдання, що и класна робота з образотворчого мистецтва: естетичне виховання учнив, розширення, поглиблення знань и уявлень учнив про прекрасне, розвиток якости розумити и видчувати прекрасне в навколишний дийсности, творчо виражати власне бачення прекрасного у мистецтви та навколишньому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Азбука почуттив: Програма комплексного естетичного розвитку дитей дошкильного вику та молодших школярив. - К.: Освита, 1993. -38 с.

Антонович Е.А., Процив В.РЖ., Свид С.П. Художни техники в школи. /Курс лекций (спецкурс). - РЖвано-Франкивськ, 1994. - 247 с

Антонович РД.А., Процив В.РЖ., Свид С.П. Художни техники у школи: навчально-методичний посибник для студентив художньо-графичних факультетив вищих навчальних закладив, - К.:РЖЗМН, 1997. - 312 с.

Барташникова РЖ.А., Барташников О.О. Розвиток уяви та творчих. здибностей у дитей 5-7 рокив. - Тернопиль: Богдан, 1998. - 84 с.

Билецький П.О. Мова образотворчого мистецтва. -К.: Радянська школа, 1975.

Боголюбов Н. С. Скульптура на занятиях в школьном кружке. -М., 1986- С. 40-41.

Ванслов В. Всестороннее развитие личности и виды искусства. М.: Сов. художник, 1966. - 230 с.

Василенко В.О. Циннисть и оцинка. - К.: Наукова думка, 1964. - 160 с

Ватагин В. А. Воспоминания: Записки анималиста: Статьи. -- М, 1980. -- С. 152.

Ветлугина Н.А. Общие вопросы художественного творчества ребенка // Художественное творчество и ребенок/ Под ред. Н.А.Ветлугиной -М: Педагогика, 1972. - С. 9-48

Выготский Л. С. Психология искусства. - М: Просвещение, 1965.

Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте.-М.: Просвещение, 1967.

Глухенька К. Пошуки неповторноСЧ краси // Образотворче мистецтво. - 1989. -№3.-С. 23-25

Гончаренко СУ. УкраСЧнський педагогичний словник. - К.: Либидь, 1997.

Гончаров И.Ф. Зстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. -М.: Педагогика, 1986. - 126 с.

Горобець Н. Формування естетичних почуттив у молодих школярив засобами мистецтв. Народна вишивка у симейному вихованни дитей. // Ридна школа, 1999.- № 11.- С.- 46-49.

Горобець Н. Щоб зазвучали струни дитячоСЧ души. Естетичне виховання. // Ридна школа, 1997.- № 12.- С 20-22.

Громов Е. С. Природа художественного творчества. - М.:

Просвещение, 1986.

Давидов А. И. Знай, люби, береги. - К.: Веселка, 1989. - 224 с.

Державна национальна програма "Освита" / УкраСЧна ХХРЖ столиття. - К.: Райдуга, 1994. -61 с.

Эрэнгросс Б. А. Удивительная наука эстетика. - М.: Детская литература, 1974.-207 с.

Ермаш Г.Л. Творческая природа искусства.- М.: Искусство, 1997.- 320 с.

Закон УкраСЧни "Про освиту" //Збирник державних документив, що регламентують роботу закладив освити УкраСЧни. - Кировоград, 2004.

Ильенко Л.П. Интегрированный цикл эстетических знаний в начальной школе. -М: Нач. Школа. - 1997. -№1. -С.- 36-38.

Каган Л.Н. Художественный вкус. Опыт конкретно -социологического исследования. -М.: Мысль, 1966. -213 с.

Кабина РЖ.Ю. Розвиток художних здибностей учнив шкильного вику.// Радянська школа. - 1981 - №3 - С. 18-22.

Качмар Е. Гурток позашкильного закладу як джерело дитячоСЧ творчости // Освитянин.-2004.-№2.-С21.

Кириллова З.П. Эстетическое воспитание школьников в процессе внеклассной работы // Нач. школа. - 1989. - №5. - С. 25-27.

Ковальов О. Е. Методика викладання декоративного мистецтва у початковий школи / РЖн-тут змисту и методив навч. - К., 1997. - 204 с.

Комисаренко Н. Особливости творчоСЧ дияльности молодших школярив у позакласний роботи // Початкова школа. - 2002. - № 6.- С. 6-7.

Коновець С. В. Образотворче мистецтво в початковий школи: Методичний посибник. - К.: РЖнститут педагогики и психологиСЧ професийноСЧ освити АПН УкраСЧни, 2000. - 80 с.

Концепция художньо-естетичного виховання учнив у загальноосвитних навчальних закладах // Збирник документив, що регламентують роботу закладив освити УкраСЧни. - Кировоград 2004. - С. 134-140.

Котляр В.П. Основи образотворчого мистецтва и методика художнього виховання дитей: Навч. посиб. для студ. вищих навч. закл. -К.: Кондор, 2006.

Круглик С. Формування творчих здибностей школярив на заняттях

образотворчого мистецтва // Свитло.-2003.-№1.-С.?2-74.

Костюк Т.С. Здибности и СЧх розвиток у дитей. - К.: Тов-во `3наннятАЭ, 1963.

Кузин В.С. Вопросы изобразительного творчества.- М.: Просвещение, 1971.

37. Кузин В.С. Основы обучения изобразительному искусству в школе/ Пособия для учителей. -2-е доп. и перераб. М.: Просвещение, 1980. - 207 с.

38. Курчевский В. Быль-сказка о карандашах и красках.- М, 1980.- 32 c.

39. Лабунская Г.В. Изобразительное творчество детей. - М.; Просвещение, 1965. -207 с.

40. Лещенко М. Як розкрити таСФмници образотворчого мистецтва. //М-во та освита. 1998, № 2. -С.55-62.

41. Леонтьев А. Н. Психологическая теория деятельности // Избр.

психол. произведения.-Т. 2.-М.: Педагогика, 1983.- С. 93-261.

42. Лосюк П.В. Декоративно-прикладне мистецтво в школи //Радянська школа -1979 -№10- с 19-30.

43. Лосюк П. В. Декоративно-прикладне мистецтво в школи. - К.: Рад. школа, 1979. - 56с., 8 л. ил.

44.Любарська Л.М. Виховни можливости образотворчого мистецтва // Початкова школа. - 1986. - №2. - С.- 55-59.

45. Люблинська Г.О. Дитяча психология. - К.: Вища школа, 1974. - 354с. 46. Мейлах В. С. Психология художественного творчества: Предмети

пути исследования // Психология процесов художественного

творчества / Под ред.. В.С.Мейлаха. - М.: Наука, 1980. - С. 5-23.

47. Мелик-ПашаевА.А. Педагогика искусства и творческие способности. -М.: Знание. 1981. Неменский Б.М. Мудрости красоты: О проблеме эстетического воспитания. Книга для учителей. 2-е изд. доп. и перераб. - М.: Просвещение, 1987.-253 с.

48. Миропольська Н. Художня культура особистости. М-во та освита, 2000,№3.-С.40-43.Програма для середньоСЧ загальноосвитньоСЧ школи. Образотворче мистецтво 1-4 кл. - К.: Перун, 1996. - 46 с.

49. Мойсеюк М.РД. Педагогика. - К.: Либидь, 2001. - 446 с.

50. Моляко Б.О. Психологична готовнисть до творчоСЧ праци. - К.:

Знання, 1989.

51. Мухина В.С. Изобразительная деятельность ребенка как форма

усвоения социального опыта. -М.: Педагогика, 1981.

52. Основи викладання мистецьких дисциплин / за заг. ред. О.П. РудницькоСЧ. - К., 1998. - 183 с.

53. Пономарев Я.А. Психология системно-комплексних исследований

творчества // Психология процессов художественного творчества / Под ред. В.С.Мейлаха. - М: Наука, 1980. - С. 24-32.

54. Рудницька О. П. Теоретични засади сучасноСЧ мистецькоСЧ освити // Диалог культур: УкраСЧна у свитовому контексти: Мистецтво та освита: Зб. Наук. пр. - Львив: Свит,1998. - Вип. 3. - С. 25-29.

55. Савченко О.Я. Дидактика початковоСЧ школи: Пидручник для студентив педагогичних факультетив. - К.: ТРенеза, 1999. - 368 с.

56. Сухомлинський В.О. Серце виддаю дитям: В 3-х томах. -- М.:

Педагогика, 1979. -- Т.1 -- С.558.

57. Твори украСЧнського образотворчого мистецтва на уроци у школи: Методични рекомендациСЧ для вчителив образотворчого мистецтва шкил ризного типу навчання. // автор-укладач В. С. Коновець: РЖЗМН. - К., 1997. - 64 с.

58. Титаренко Л.РЖ. Особливости позакласноСЧ роботи в класах-комплектах // Початкова школа - 1993. - № 9. - С 37-40.

59. Хмель В. Позакласна виховна робота на основи життСФдияльности об'СФднання-гри // Поч. школа. - 2004. - №12. - С. 39-40.

60. Художньо-естетичний цикл. Програми для ЗНЗ 5-11 класи.

61. Чарнецкий Я. Я. Изобразительное искусство в школе продленного дня. -М.: Просвещение, 1991. - 159 158 с.

62. Якобсон П.М. Психология художественного восприятия. - М.: Мс-во, 1964. - 86 с.


Скачать работу: Види позакласноСЧ та позашкильноСЧ роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах

Перейти в список рефератов, курсовых, контрольных и дипломов по
         дисциплине Педагогика

<